Прокачуємо українську разом: поради фахівця, добірка платформ, застосунків, курсів і досвід компаній

Повномасштабна війна з росією пришвидшила перехід людей на українську мову. Українська набуває популярності й за кордоном, зокрема стала трендом року на сервісі вивчення мов Duolingo, де її опановує 1,3 мільйона людей.

Крім того, з 16 липня 2022-го набрали чинності законодавчі норми, за якими сайти, застосунки та сторінки в соціальних мережах мають вестися державною мовою. Українськомовна версія сайту має завантажуватися за замовчуванням для користувачів в Україні й бути найповнішою, а версії іншими мовами, за законом, можуть існувати паралельно.

Ми поцікавилися в IT-компаній, як вони перейшли у зовнішніх та внутрішніх комунікаціях на українську мову. А також поговорили з фронтенд-розробником, який локалізовує програмні продукти, і філологинею про те, як легше навчитися державної, з чого починати, як собі допомогти. А наприкінці наводимо добірки ресурсів та курсів для прокачування української.

Локалізація продукту українською

Олександр Лаврусенко, Front-end Developer в Plai

Моя компанія розробляє платформи для управління продуктивністю та людськими ресурсами. Основна мова сайту до початку війни була англійською. Загалом я брав участь у локалізаціях сімома мовами, зокрема українською.

Технічний аспект локалізації вебзастосунків можна розділити на дві частини: код і менеджмент перекладів, його ще називають TMS (translation management system). Кожне слово/словосполучення/речення є унікальним ключем. Залежно від локалі значення змінюються.

До локалізації можуть залучати перекладачів, які володітимуть контекстом і розумітимуть специфіку продукту, або віддати цю функцію розробнику. У моєму проєкті локалізацією займаюся лише я, відповідно й перекладаю сам. Це не завжди легко, хоч українська для мене рідна. Володіти українською і професійно перекладати нею — різні речі. У мене проскакують русизми, англіцизми, неправильний слововжиток, іноді зависаєш над звичайним терміном. Найгірше — це те, що вбудований перекладач, який полегшує завдання, теж припускається помилок. Але все-таки після нього простіше вичитати, ніж робити це самому з нуля.

Також я прошу команду подивитись на мій переклад — можливо, знайдуть помилку. Найбільше часу в локалізації займає переклад і тестування продукту на баги в дизайні.

Труднощі виникають через відмінності мов. Якщо ви перекладаєте з англійської, там може бути написано, скажімо, 9 September. А у вас в контексті речення буде «дев’ятого вересня». Це може не влізти кудись, і виникнуть баги в дизайні. Більшість дизайнів не створені під мультимовність, тож псується зовнішній вигляд сайту чи вебзастосунку.

Зі свого боку маю кілька рекомендацій: раджу використовувати бібліотеку i18next — це універсальне, зручне, добре задокументоване рішення. А ще звернути увагу на український продукт Crowdin, який займається TMS.

З технічного погляду в локалізації немає нічого складного. Якщо вирішили локалізувати свій продукт, прочитайте статтю про best-practices у цій сфері, це заощадить час і вбереже від неочевидних проблем.

Досвід компаній: кіновечори, розмовні клуби, власний приклад

Деякі ІТ-компанії, щоб покращити володіння українською, ініціювали мовні курси для своїх співробітників. Зокрема, Akvelon Ukraine звернулися до школи «Шум», де придбали навчальні матеріали, представлені у двох форматах: відеозапис лекцій та презентації. Крім того, компанія організувала розмовний клуб:

«До розмовного клубу у перший місяць долучилися понад 20 колег, проте через нестабільну ситуацію з електрикою нині активно беруть участь 12. Збираємось раз на тиждень та спілкуємося рідною мовою на різноманітні теми на кшталт подорожей, соцмереж, хобі тощо. Часто обговорюємо якийсь фільм чи книгу, і усі готуються до наступної зустрічі. Після кожної педагог надсилає лексику на закріплення теми», — говорять в Akvelon Ukraine.

Офіційна комунікація та публікації компанії на фейсбук ведуться двома мовами — українською та англійською. У Slack є окремі канали, в одному з них практикують тільки англійську, а в іншому — суто українську.

Ці дві мови є основними мовами зовнішньої комунікації і для харківської компанії P2H. Щоб удосконалити мовні навички і полегшити перехід на українську в побуті, айтівці звернулися у студію «ВиМова», де двічі на тиждень займаються понад 20 колег. Основне гасло: мінімум теорії — максимум практики.

Запорізька компанія UINNO переглянула свою комунікаційну стратегію та повністю перевела на українську зовнішні мітапи, відео на YouTube, соцмережі. Як зауважують у компанії, більша частина команди цілком перейшла на українську мову в побуті, хоча Запоріжжя десятки років зросійщували. Однак команда залишається білінгвальною, — деякі співробітники у житті в побуті спілкуються російською, інші — українською.

У квітні Дмитро Брагінець, Delivery Lead в UINNO, поділився в чаті з командою своїм досвідом:

«Так, мені 36 років, і все своє життя я розмовляв російською. Останнім часом я все більше роздумував про те, як би розмовляти українською, але то бракувало часу, то загалом нічого не просувалося далі за думки. Але в день народження моєї доньки почалася війна, яка змінила все. Я впевнений, що вона змінює всіх нас, кожного по-своєму. От і я вирішив, що час перейти на українську остаточно настав, і... це виявилося дуже складно. Я спробую дати кілька корисних, на мою думку, порад тим людям, які хотіли б зробити цей крок, але ніяк не наважуються.


1. Передусім треба осягнути, що одразу перейти на українську навряд чи вийде. Я начебто маю непоганий словниковий запас, але все одно постійно запинаюся у повсякденних розмовах, бо звик говорити швидко і багато. І в цьому допоможе, як не дивно, Google.

2. Гугліть, використовуйте словники, тільки таким чином ви зможете повністю замінити всі свої повсякденні російськомовні слова на українськомовні аналоги. Найімовірніше, словники й усілякі перекладачі супроводжуватимуть мене ще дуже довго, але я полюбляю вчитися нового. До речі, якщо треба щось витлумачити, є чудовий онлайн-словник СУМ. Також щось схоже можна пошукати і в мобільних застосунках.

3. Етап суржику чекає, мабуть, на всіх. А ось тут головне — не треба цього соромитись. Уявіть собі, що вивчаєте англійську або французьку, — невже ви одразу будете говорити як носій тих мов? Головне розуміти, що суржик — це проміжний етап, але ніяк не кінцевий, і спокійно рухатись далі, до повноцінного опанування. У нашої мови стільки можливостей, вона багатюща!

4. Спробуйте переходити на українську покроково. Я почав з того, що «перевів» на неї всі телефонні розмови з людьми, яких не бачу щодня. Потім поступово почав просуватися далі: спочатку робочий чат українською, потім робочі наради, які проходять онлайн. Весь цей час в колі сім’ї я спілкувався російською, але щодня збільшував проміжки часу, коли переходив на українську. Поступово я звик використовувати українську в повсякденні й рідко зриваюся на російську.

5. Росіянізми в мові будуть вас переслідувати, і це нормально, зважаючи, що ви постійно використовували російську мову для спілкування. Так влаштовані наші мізки, і з цим нічого не поробиш. У мене особливо вони вириваються, коли я серджусь або намагаюсь на щось швидко зреагувати — мозок послужливо підсовує вже знайомі та зручні для використання слова.

6. Вірте в себе! Як би очевидно це не звучало, але це дуже важливий пункт, бо це робота над собою, а змінювати свої звички важко. У вас все вийде!».

В ІТ-компанії SkySoft.tech ще до війни були три версії сайту — українська, англійська та російська. Від російської відмовились, проте, як зауважують в компанії, вирішили зробити це з часткою гумору: можливість перемкнутися на неї є, але щойно користувач спробує змінити версію на російську, маскот компанії Скайрок у вишиванці запитає: «Ти часом не москаль? Скажи: «Паляниця»! Навіть якщо правильно вимовити кодове слово, на російську версію ніяк не потрапити.

У компанії намагаються популяризувати українське. Наприклад, для співробітників проводять кіновечори, де переглядають українські фільми. Співробітники рекомендують подивитись стрічки «Мої думки тихі» та «Стоп-Земля». А от для зовнішньої аудиторії готують добірки пісень на основі вподобань працівників SkySoft.

У харківській компанії Codica лише соціальні мережі велися українською та англійською мовами, внутрішні комунікації були російською. В компанії зізнаються, що до війни українською розмовляли 2–3 людини з команди. Однак після початку повномасштабної війни більшість співробітників і на роботі, і в побуті перейшли на українську. Результати переходу такі:

  • Вся комунікація, листування всередині компанії ведуться українською мовою. Звичайно, співробітники можуть вибирати будь-яку мову для спілкування. Але офіційні канали — лише державною.
  • Завершують перекладати всю внутрішню документацію.
  • Вся зовнішня комунікація від імені компанії ведеться лише українською або англійською мовою.
«Мовні тренінги ми не проводили, адже життя показало, що ми можемо добре спілкуватися українською», — прокоментували в компанії.

Поради фахівчині

Лариса Чемерис, викладачка, засновниця і керівниця мовного навчального центру

23 роки працювала вчителькою української, з 2020-го вчить рідної мови приватних осіб і компанії

З початком повномасштабного вторгнення людям бракувало української, немов повітря. І бізнеси, і приватні особи ринули до нашого мовного центру: люди, які давно виїхали за кордон; батьки дітей, які розмовляють російською і хочуть, щоб їхні діти знали та спілкувалися українською тощо. А як це зробити? Показати на власному прикладі.

Серед інших до нас зверталися і ІТ-компанії. Одна просила провести для працівників майстер-клас «Як легко перейти на українську» та підібрати професійну лексику для робочого вжитку. З іншою фірмою працюємо вже два місяці в режимі мовних курсів — заняття проходять двічі на тиждень по годині.

Ми працюємо на запит клієнта. Найчастіше йдеться про викорінювання суржику, граматично правильне утворення словосполучень, добір лексики.

Перше, про що ми говоримо, — це привітання та форма звертання. Наприклад, як правильно вітатись українською — «добрий ранок» чи «доброго ранку», «доброго дня» чи «добрий день»; як правильно звертатися «Сергій» чи «Сергію»; а також «відкривати двері» чи «відчиняти двері», «вимикати світло» чи «виключати світло». Використовуємо картинки, візуальні елементи, щоб люди ефективно і швидко запам’ятовували нову інформацію.

Наприклад, мовці помилково вживають слово «вибачаюсь», а як правильно? «Вибачте», «даруйте», «перепрошую». Взагалі українська мова багата на синоніми.

Оскільки йдеться здебільшого про перехід з російської на українську, то варто попрацювати над правильним перекладом типових фраз. Ми часто виправляємо хиби з будь-яких оголошень. Важливо, щоб людина не просто пасивно сиділа, а працювала: добирала варіанти, пригадувала, що чула й читала раніше, розмовляла українською. Гарний варіант — складати речення із заданими словами, писати висловлювання на будь-яку тему. Коли людина пише українською, вона й мислить українською.

Якщо запит звучить «хочемо легко спілкуватись українською», то ми пропонуємо клієнтові більше розмовних практик. Обираємо тему, і кожен учасник має п’ять хвилин на висловлення думки, а потім обговорюємо й виправляємо помилки. Важливо, щоб людина хоча б почала говорити українською — тільки так відбувається запам’ятовування нової інформації.

Скільки потрібно часу, щоб впевненіше спілкуватись українською? Все індивідуально: комусь потрібно лише кілька днів, а комусь мало і трьох місяців. Я впевнена: ми всі знаємо мову, бо чуємо українську у соціумі, на телебаченні, радіо. Мотивованій людині обов’язково це вдасться. Спершу вона говоритиме суржиком, їй бракуватиме слів, але зрештою вдосконалить своє мовлення. Комусь потрібен поштовх, іншим — приклад керівника. Якщо в людини багато комплексів, вона не зможе так швидко перейти на іншу мову, їй здаватиметься, що вона смішна, а некоректно висловлюватись їй вважатиметься неприпустимим.

У цьому разі треба попрацювати з питанням — а чому ми боїмося? Бо хочемо робити все ідеально. Людина, яка звикла виконувати все досконало, дуже довго обдумуватиме той чи інший процес, перш ніж почати діяти. А у вивченні будь-якої мови потрібно одразу практикувати. Ми всі припускаємося помилок, і це нормально. І певний час можемо навіть видаватися смішними. Проте що більше ми помиляємось, а отже діємо, то стрімкіше розвиваємось.

Важливо, щоб у компанії, яка бажає перейти на українську, постійно спілкувались нею: якщо говорити українською годину, а далі знову перейти на російську — результату не буде. Також варто знайти коло українськомовних людей — наприклад, друга, з яким ви домовитеся виправляти одне одного без образ.

Топменеджмент IT-компаній має показувати власний приклад — тоді буде результат. Зрештою, ми не говоримо про вивчення іноземної мови, це наша рідна, державна мова.

Ідеальна група для активного навчання — до восьми осіб, щоб кожен встиг висловитися. Якщо ж заняття суто теоретичне, де треба лише донести інформацію, наприклад пропрацювати лексику, почути правильні граматичні форми, то можна збирати і до 30 осіб.

Одна моя учениця, працівниця страхової, після двох місяців занять написала: «Спасибі, я провела організаційні збори українською. Дуже допомогли ваші курси». Це треба мати сміливість провести в компанії презентації, коли ви не впевнені в тому, що добре володієте мовою.

Треба подолати страх, але чому людина зважується на це? Тому, що вона вже здобула досвід спілкування українською, минула етап підбирання фраз, слів, перекладання з російської. Звісно, все одно вигулькуватимуть слова, які нам важко перекласти або які не перекладаються дослівно, але це ставатиметься все рідше, хоч і займе немало часу.

Що підсилить ефект від навчання

1. Українськомовний простір: навіть наші гаджети, які матимуть меню українською, допоможуть запам’ятати частину лексики.

2. Розмовні групи, якщо вдома та на роботі російськомовне середовище.

3. Книжки, фільми, музика українською.

Тим, хто тільки думає переходити на українську, сумнівається у чомусь, я раджу припинити думати й почати діяти. Без помилок не обійтись, — але це нормальна частина процесу навчання. Якщо українську вивчають іноземці, то гріх нам не вивчити тут, на рідній землі, у нашому мовному середовищі. Успіхів!

Ресурси для вивчення та удосконалення української

🟡 LanguageTool

Онлайн-ресурс допоможе перевірити орфографію, граматику та пунктуацію в текстах. У безплатній версії можна перевірити текст до 20 тисяч символів.

Для зручності завантажуйте застосунок для браузеру. Тоді, наприклад, програма працюватиме прямо в Google Docs, Word та інших плагінах і підсвічуватиме помилки кольором. Якщо навести на хибу курсор, побачите, які варіанти виправлення пропонує ресурс.

Наприклад, якщо використаєте слово «переключення», LanguageTool промаркує його як нерекомендоване і надасть кращий варіант — «перемикання».

🟡 OnlineCorrector

Ресурс редагує численні типові помилки, що трапляються в написанні слів (будь-ласка → будь ласка), виникають через вплив інших мов (до сьогоднішнього дня → до сьогодні), а також після автоматичного перекладу (10 тис. Тонн → 10 тис. тонн). А ще видаляє зайві пробіли, додає нерозривні пробіли, виправляє, де треба, символи дефіса на тире, уніфікує різні види лапок тощо.

Крім того, програма виявляє імовірні граматичні, лексичні, стилістичні та пунктуаційні помилки, коментує їх і пропонує варіанти виправлення.

Наприклад, якщо у реченні буде вжито слово «задіяти», платформа запропонує замінити його на один зі стилістично кращих варіантів: залучити (про особу); пустити в дію (про об’єкт).

Для користування сервісом потрібно завантажити доповнення OnlineCorrector для Google Документів або Microsoft Word, і він виправлятиме помилки в текстах.

🟡 Мова — ДНК нації

Освітній проєкт для тих, хто хоче вдосконалити свої знання. Тут акцент зробили на ілюстраціях зі стислими правилами. Автори вигадали персонажа — Лепетуна, разом з яким охочі пригадують основні правила правопису, дізнаються нові фразеологізми й синоніми, вчаться правильно наголошувати слова й намагаюся позбутися росіянізмів.

Джерело

Платформа пропонує виконати тести та спробувати написати диктант.

Крім того, автори випустили мультсеріал «Лепетуни», який складається з 11 серій. Тут у веселій та доступній формі пояснюють, як правильно й неправильно вживати слова.

Існує і застосунок Mova. Головний герой Лепетун постійно відкриватиме для себе щось нове у форматі гри. Застосунок доступний для завантаження в App Store та на офіційному сайті.

🟡 Неправильно — правильно

Це онлайн-довідник з українського слововживання мовознавиці Марії Волощак. Тут наведено неправильні варіанти слововживання та їхні відповідники. За загальним пошуком легко перевірити, чи добрий варіант вжито в тексті. Так, у довіднику можна переконатися, що законопроєкти все-таки ухвалюють, а не приймають. А відхилення від загального правила — це виняток, а не виключення.

🟡 Тренажер з правопису української мови

Онлайн-вправи з усіх розділів мовознавства. Обирайте тему, яка вас цікавить, перечитайте правила й гайда виконувати завдання! Усі відповіді треба вводити самостійно, наприклад, вписати «и» чи «і» у слово «д...зель», поставити розділові знаки у реченні чи апостроф у слові. Вгадати не вдасться, зате можна обрати опцію «Підказка», якщо добре не засвоїли правило.

🟡 Словотвір

На цій платформі знайдете українські переклади запозичених слів. Зареєстровані учасники пропонують свої відповідники й можуть голосувати за найкращі варіанти. Таким чином кожен з нас збагачує свою лексику.

Пам’ятайте, що наповнює каталог спільнота, ви можете здивуватися, що дедлайн запропонували називати реченцем (отримав найбільше вподобайок), а віп-зону панським кутом. Але тут є й відповідники, до яких ми уже звикли: лінк — посилання, фотографія — світлина. А цей знак @, сподіваємося, ви теж називаєте равликом.

🟡 LITCENTR

Ресурс містить словники української мови всіх видів. Деякі словники в онлайн-форматі, інші — в PDF. Якщо ви давно не зазирали у словник, дуже рекомендуємо. Наприклад, можна зауважити, що до слова «іти» є щонайменше 32 синоніми, або ж порівняти у тлумачному словнику «пост» і «допис» і переконатися, що краще віддавати перевагу останньому в значенні повідомлення.

🟡 СУМ

Це одинадцятитомний тлумачний словник української мови. Він подає не лише пояснення слів, а й приклади їх вживання з літератури, рід, закінчення у родовому відмінку тощо.

СУМ видали у 1970–1980 роках, тож під час його використання варто пам’ятати, що словник багато в чому застарів, містить росіянізми; змінилися слова і їхні значення. Попри це до нього, безумовно, варто звертатися, на його основі уклали всі інші тлумачні словники. Над перевиданням найповнішого словника уже працюють. Новий СУМ-20 почали видавати у 2010 році, але поки що є 11 томів з 20.

Можна завантажити застосунок СУМ.

🟡 Лайфхаки українською

Телевізійний проєкт на YouTube від «UA:Перший». У відео пояснюють, як красиво дякувати, правильно наголошувати слова, нагадують, коли варто перевіряти себе за мнемонічною фразою «де ти з’їси цю чашу жиру» (після цих літер пишемо «и» в іншомовних словах), розбирають лексичні зауваги, наприклад, коли варто вживати «одне одному», а коли «один одному» тощо. Добірка містить 39 роликів. Єдине — варто врахувати, що проєкт випустили до ухвалення нової редакції правопису.

🟡 Експрес-урок української мови

Це короткі пізнавальні ролики на YouTube від мовознавця Олександра Авраменка. Коли ми вживаємо «паливо», а коли «пальне»? Коли не треба ставити крапку після скорочень? Автор розбирає помилки у вартості рекламних послуг, зауважує, коли правильно вживати конструкцію «за рахунок» і багато іншого. Роликів чимало — 375, але у середньому їхня тривалість півтори хвилини — якраз встигнете послухати, поки зготується кава =)

Поради Авраменка можна прочитати у текстовому форматі — книжці «100 експрес-уроків української» (видавництво «Книголав»).

🟡 Застосунок R.I.D

Програма відкриває користувачу три нових слова щодня. Автори пропонують поповнити свій лексичний запас колоритними словами та дізнатися етнокультурні особливості окремих регіонів та України загалом.

За вивчення слів нараховують ігрові гроші — «пісок часу». Що більше його у вас, то вищий рейтинг. Можна додавати й власні слова.

Якщо вам ще не траплялося слово «поліття» і ви хочете побачити приклади його вживання — можете знайти тлумачення через цю програму.

Завантажуйте в App Store та Google Play.

🟡 Застосунок «Давай займемося текстом»

Автори пропонують вивчати українську через ігри. Зокрема, у «Словотіндері» треба визначити, чи правильно підібрано слово до картинки. Наприклад, під надписом «рушниця» зображено рушник, а під словом «дим» — будинок.

У розділі «Плутанка» пропонують вибрати одне з чотирьох зображень, яке відповідає певному слову. А в «Піснярі» треба влучно доповнити українську пісню. Це гарний спосіб ознайомитися з творчістю українських гуртів і прокачати логічне мислення.

Усі ігри мають рівні, кожен наступний відкривають поступово, щойно гравець впорається із завданнями.

Якщо ви переїхали до Львова або хочете більше дізнатися про місто, його говірку та «манери», автори застосунку підготували платний курс з мовної інтеграції під назвою «Це Львів, шановні», який складається з 10 уроків.

🟡 Застосунок Duolingo

Платформа для вивчення мов Duolingo, де займається приблизно 500 мільйонів учнів, пропонує курс української мови для англомовних. Якщо маєте друзів за кордоном, які хочуть опанувати українську — це гарна можливість.

Як і з іншими мовами, під час вивчення української людина виконує завдання, заробляє віртуальні монети як мотивацію і переходить на наступний рівень.

Курси української мови

🟢 Єдині

Це розмовний курс, який полегшить перехід з російської на українську. Він триває 28 днів і починається у перший понеділок кожного місяця. Щодня учасники виконують завдання, відповідно до свого рівня, слухають майстер-класи, наприклад з мнемотехніки (запам’ятовуємо за допомогою фраз правила; «разом керуємо КамАЗом» — як наголошувати «разом»).

Крім того, на YouTube-каналі проєкту мотивують та діляться досвідом переходу на державну відомі українці, серед яких Олександр Педан, Євген Клопотенко тощо.

Діють для учасників розмовні клуби, чат підтримки, психологи проєкту проводять воркшопи на тему, як подолати психологічний бар’єр, не соромитися помилок.

«У нас люди зростають ще і як особистості. Часто ми не знаємо своєї історії, культури, тож багато говоримо про це. Кожному потоку учасників радимо подивитись фільм „Соловей співає“. Як за принципом гіперпокликань, люди починають зачіпатися за одну інформацію, переходять до іншої, досліджують, занурюються усе глибше. І так доходять до серйозних історичних тем. Читаємо тексти українських письменників, говоримо про Шевченка, але без шапки, кожухів та інших радянських нашарувань», — розповідає про освітню мету курсу мовознавиця, викладачка Оксана Гаврилюк.

🟢 Українська за 27 уроків

Це курс на платформі Prometheus від проєкту «Є-Мова». Він складається з відеоуроків і конспектів до них, проміжних тестових вправ і загального тесту, матеріал яких відповідає елементарному рівню знань, умінь та навичок (А1, А2). Одним зі складників є форум, де учасники спілкуються українською.

Курс розрахований на широке коло слухачів, які послуговуються на роботі чи вдома російською мовою, проте хочуть удосконалити рівень побутового українського мовлення.

«Є-Мова» на своєму сайті пропонує також пройти «22 уроки для мовної впевненості» — рівень B1.

Організація проводить і безплатні офлайн-курси у Львові. Останній їхній потік завершує навчання наприкінці грудня. Далі зустрічі й новий набір ставлять паузу, поки не стабілізується ситуація зі світлом, повідомили в організації.

🟢 Лайфхаки з української мови

Курс для вивчення української мови від EdEra у форматі корисних порад. Він складається із 16 тем, за якими доступний інтерактивний конспект. Серед іншого тут пропонують виконати тестові та відкриті завдання для закріплення матеріалу. Курс допоможе опанувати базові теоретичні знання з української мови.

🟢 Ділове листування та комунікація українською

Платний курс на Prometheus від проєкту Litosvita. У програмі курсу мовні поради та типові помилки у веденні ділової комунікації. Як коректно спілкуватися у різних месенджерах, публічно коментувати кризові ситуації від імені бренду, як стати впевненим комунікатором і реагувати на власні помилки під час комунікації? Лектори на прикладах розберуть типові помилки в корпоративних комунікаціях, а також допоможуть покращити знання сучасної української мови.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось21
До обраногоВ обраному8
LinkedIn



28 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

В день родного языка почитаю-ка я Булгакова, ведь мой родной русский

а зачем тогда сидеть на украіномовном сайте?)

95% статей не на русском. что же тогда его делает «не укроиномовним»?

Порадьте хороший російсько-український словник.

Гарний помічник — російсько-український словник сталих висловів stalivyrazy.org.ua/...​lders/en/nabrasyvatm.html. Тут багато часто вживаних фраз, з якими виникають труднощі під час перекладу

Дякую, схоже що це, що те мені потрібно.

chtyvo.org.ua/...​vnyk_u_4_tomakh_Tom_1_AY тут можна завантажити словник у 4 томах. Поки що у зручному онлайновому форматі академічне видання не знайшла

нмсд, найкращий — r2u.org.ua

Для повсякдення підійде goroh.pp.ua/Переклад.

Для більш складного вже порадили.

Круть! Дякую за корисну статейку :) Супер — дупер приємно бачити популяризацію української мови! Дякую!!!

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

-

Хороша стаття, дякую!

Насправді, приємно бачити позитивні зміни у суспільстві та бізнесі, щодо української мови, навіть порівнюючи з ситуацією ще рік тому!

Дякую за підбір інструментів. Загнав останній свій пост до

🟡 LanguageTool

Знайшло помилку що я пропустив при вичитці.

Встановив собі браузерний додаток. Топ!

Мабуть, таки в «нагоді» 🙂

стати в пригоді — це усталений вислів. Його вживають паралельно зі «знадобитися» (але не стати в нагоді)

Також раджу ГРАК (Генеральний регіонально анотований корпус української мови).

Він містить багато текстів українською, тож ви завжди можете звернутись до нього, аби перевірити, наприклад, чи використовували класики слово «завсігди», або подивитись, у скільки разів вираз «на бажання» був популярнішим за «за бажанням» у субкорпусі «До 1930-го».

Посилання: parasol.vmguest.uni-jena.de/grac_crystal/#dashboard?corpname=grac15
Інструкція: uacorpus.org/Kyiv/ua/poshuk-u-grak/poshuk-cherez-interfejs-nosketchengine

Так, класний ресурс, дякую, що про нього згадали. Теж час від часу ним користуюся. Причому ГРАК містить не лише класичні тексти, а й сучасну періодику, наукові матеріали

Замість трішки застарілого СУМ-11 раджу Горох: goroh.pp.ua

Він містить у собі як СУМ-11, так і більш новий СУМ-20, заразом з іншими словниками — перекладів, синонімів, етимології тощо.

Застосунку немає, втім встановив собі PWA та створив профіль, аби мати можливість відмічати слова зірочкою та додавати їх до свого словника. Бачив ще, що є телеграм-бот.

горох класний сайт.
Але кілька уваг: СУМ-11 — буквально смердить радянщиною. СУМ-20 готовий лише наполовину, а інша половина деколи бере визначення з СУМ-11, не завжди, але буває, до того ж там просто повидаляли джерела у деяких випадках (наприклад, коли брали фразу з газети «радянський фермер» чи іншого непотребу).

Ще варто зауважити, що онлайн-версія може багато в чому не збігатися з друкованою, принаймні поки це не випливе і не скоригують те, що в мережі. Зокрема, так було з онлайн-версією нової редакції правопису. Вона відрізнялася від тієї, що видала «Наукова думка». З того, що зразу згадалось: гугл і ґуґл, велика літера у назвах мереж тощо

ще є словник неологізмів, обсценізмів(матюки, в основному, і ніт, матюк — це не винахід московитів) і загального сленгу в українській.
www.slangzone.net

Всі, які бачив до цього на цю тему: або застарілі, або в допотопному форматі djvu, або вмирають від 10 запитів на хвилину.

Підписатись на коментарі