Швидкість як у 3G. Що треба знати запуск Starlink Direct to Cell в Україні

У серпні «Київстар» разом з Мінцифри та SpaceX провели в Україні перші тести технології Starlink Direct to Cell. Вона дає змогу смартфонам напряму під’єднуватися до супутників Starlink і надсилати повідомлення без використання наземних базових станцій.

Це один із перших запусків такого масштабу у світі. DOU побував на тестуванні та розібрався, як працює технологія, які результати очікують, чи є у Starlink конкуренти та чи може вона бути корисна військовим.

Тест Direct to Cell. Фото: DOU

🚀 Не заміна мобільним мережам, а «страховка». Про технологію Direct to Cell

Starlink Direct to Cell — це новий рівень супутникового зв’язку, який компанія SpaceX позиціонує як рішення для ліквідації «мертвих зон» мобільного покриття по всій планеті. Якщо класичний Starlink працює через спеціальні термінали-антени, що під’єднуються до супутників і розподіляють інтернет через Wi-Fi, то Direct to Cell інтегрує супутниковий канал безпосередньо в смартфон. Це означає, що звичайний LTE-смартфон з SIM або eSIM оператора може напряму зв’язатися з супутником без додаткового обладнання.

На офіційному сайті Starlink зазначено, що нове угруповання супутників оснащене LTE-модулями, які працюють у ліцензованих смугах частот місцевих операторів, наприклад, Kyivstar в Україні або T-Mobile у США. На борту кожного супутника є повноцінний eNodeB — елемент архітектури LTE, що зазвичай встановлюється на землі в базових станціях.

Цей eNodeB утворює мобільну «соту» діаметром у десятки кілометрів, яка рухається разом із супутником, і дозволяє смартфону «бачити» супутник як звичайну базову станцію. Сигнал від смартфона підіймається на орбіту, а далі за допомогою лазерних інтерсупутникових каналів передається на інші апарати та виводиться на наземні шлюзи до інтернету. Таким чином, супутники працюють як рухомі стільникові вежі, але не прив’язані до рельєфу чи енергопостачання.

Принципово важливо, що для користувача немає потреби в нових гаджетах. В Starlink вказують, що технологія працюватиме на будь-якому смартфоні, що підтримує LTE. Додаткових застосунків чи налаштувань робити не треба. Необхідна тільки пряма видимість неба.

Мета створення Direct to Cell полягає в тому, щоб забезпечити зв’язком ділянки на Землі, де важко або неможливо встановити наземні станції. Такі ділянки є навіть у країнах із розвиненою інфраструктурою.

Як стверджує SpaceX, з моменту запуску послуги, люди надіслали мільйони повідомлень у межах тестування та під час справжніх екстрених ситуацій, як-от стихійні лиха, війни, масштабні відключення електроенергії, урагани в США. Саме тому компанія акцентує, що Direct to Cell — не заміна мобільним мережам, а «страховка» і надбудова, яка гарантує мінімальний зв’язок навіть у найгірших сценаріях.

Розгортати послугу Diretct to Cell SpaceX почала відносно недавно. У США наприкінці 2024 року Федеральна комісія зі зв’язку видала дозвіл на SCS (Supplemental Coverage from Space) для Starlink у партнерстві з T-Mobile. У 2025-му додала дозволи на вищі потужності з умовами захисту наземних мереж. Це створило прецедент для комерційної експлуатації Direct to Cell у великих мобільних мережах і пришвидшило глобальні інтеграції.

У розгортанні технології SpaceX використовує модель партнерств з локальними операторами. У США це T-Mobile, в Японії — KDDI, в Австралії — Optus, у Канаді — Rogers, в Новій Зеландії — One NZ. Україна стала першою країною Європи, яка приєдналася до цього переліку. Хоча технологію тестують також у Швейцарії. Угода між «Київстар» і SpaceX відбулася наприкінці 2024 року. Офіційна сторінка Starlink вже містить Kyivstar серед партнерів.

Скриншот з сайту Starlink.

Розгортання відбувається поступово. У 2024 році SpaceX вивела на орбіту перше сузір’я супутників з підтримкою Direct to Cell, у 2025-го — угруповання вже налічувало кілька сотень. Це дало змогу протестувати передачу SMS, месенджерів, голосових викликів і навіть низькошвидкісного інтернету для IoT-пристроїв. Перший сервіс — повідомлення — вже працює комерційно у США та Новій Зеландії. Наступними етапами є запуск голосового зв’язку та мобільного широкосмугового інтернету, які, за планами SpaceX, стануть доступні у 2026 році.

🛸 650 супутників SpaceX, виділені під цю технологію. Про тестування

Перше публічне тестування технології відбулося 12 серпня в Житомирській області. Як пояснив CEO «Київстар» Олександр Комаров під час тестування Direct to Cell, для старту виділили ділянку приблизно 200 км у діаметрі, де компанія провела рефармінг частотного спектра і під’єднала свої базові станції до координації зі супутниками SpaceX. У цьому «коридорі» можна було протестувати передачу повідомлень через звичайні месенджери — WhatsApp, Signal, Viber — навіть за відсутності наземного сигналу.

«Фактично ми зробили перший крок до повного покриття всієї території України», — підкреслив Комаров.

За його словами, тестування виявило перші реальні результати. Час відправлення повідомлень варіювався від миттєвого до однієї хвилини, навіть були спроби здійснити голосовий виклик. Швидкість передачі даних під час вимірювань сягала близько 3 Мбіт/с у завантаження і 0,3–0,4 Мбіт/с у відвантаження — рівень, співставний із технологією 3G.

В компанії «Київстар» на запит DOU уточнили, що супутники, які підтримують технологію Direct to Cell, розташовані на висоті 340-360 км. На сьогодні їх близько 650. Інші супутники Starlink, що надають швидкісний інтернет, перебувають на висоті 500 км, їхня кількість значно більша.

Тестування Direct to Cell в Житомирській області. Фото: Мінцифри

Для України Direct to Cell тестують одразу з урахуванням воєнних умов. Питання потенційного глушіння сигналу активно обговорюються на рівні технічних команд.

«Заглушити весь супутниковий діапазон набагато складніше, ніж сектор наземної мережі. Але точно не відомо, як технологія буде поводитися в умовах РЕБ. Тому ми уважно відпрацьовуємо сценарії разом із партнерами», — директор з розвитку нових напрямів бізнесу в «Київстар» Ілля Польшаков.

Хоча «Київстар» забезпечує майже 98% населення в Житомирській області, якщо казати про площу, то покриття 69% площі області. Є ще сотні маленьких сіл, де його немає. І це мова тільки за одну область. Тому додатковий «супутниковий шар» поверх наземної мережі перекриє цю прогалину.

Як пояснив CEO «Київстар» Олександр Комаров, будь-який LTE-смартфон у мережі компанії зможе побачити супутникове покриття, а приблизно половина гаджетів уже мають спеціальні адаптації, які оптимізують роботу із супутником. Це означає, що практично всі 16 мільйонів абонентів «Київстар» потенційно можуть скористатися сервісом відразу після запуску.

«З технічної точки зору для смартфона це схоже на роумінг, тільки замість базової станції на землі — супутник на орбіті», — пояснює Комаров.

Як пояснив Комаров, на момент запуску, Direct to Cell буде безплатною послугою, яка входитиме у тарифи. Чи будуть монетизувати технологію — наразі не відомо.

Перший віцепрем’єр-міністр України, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров підкреслив, що ця технологія особливо важлива для прифронтових територій, де руйнуються вежі мобільних операторів і люди часто залишаються без можливості викликати швидку чи повідомити рідних.

«Після запуску Direct to Cell там з’явиться зв’язок, і це врятує життя тисячам людей щодня», — прокоментував Федоров.

До роботи над розвитком Direct to Cell залучили близько 30 спеціалістів від українського оператора та кілька десятків інженерів SpaceX. З боку «Київстару» працює кросфункціональна команда під керівництвом Іллі Польшакова, куди входять інженери мережі, IT-фахівці та розробники. Вони тестують не лише месенджери, а й банківські кейси (банкомати, POS-термінали), IoT-рішення і роботу з різними смартфонами. За словами Комарова, робота триває у «живому режимі» — частину налаштувань роблять у Києві, частину — в офісах SpaceX у США.

Технологія ще не стабільна, але її перспективи очевидні. Уже сьогодні Direct to Cell показує, що здатен забезпечити базову функцію обміну повідомленнями навіть, коли немає традиційного покриття. Повноцінний запуск технології в Україні планують на кінець 2025 року. Але йдеться тільки про обмін повідомленнями.

Наступні етапи — запуск голосових сервісів і поступовий перехід до широкосмугового мобільного інтернету через супутники. В «Київстарі» зазначають, що точні терміни залежать від SpaceX, яка виводить на орбіту друге покоління супутників із більшою ємністю. Але, як повідомляв Михайло Федоров під час стріму в TikTok, голосові дзвінки мають з’явитися на початку наступного року, а повноцінний супутниковий інтернет — в другій половині.

🌍 Чи буде SpaceX монополістом. Про конкуренцію

Під час демонстрації Михайло Федоров прямо заявив, що держава була б рада конкуренції, адже це означає більший вибір і кращу якість для громадян. Це стосується і українських операторів і компаній, що можуть надати супутниковий зв’язок.

«Через 5 років ми точно будемо мати кілька супутникових систем, які зможуть працювати в Україні. І всі оператори так чи інакше будуть у це залучені».

Навряд чи Starlink залишиться тут монополістом надовго. Сегмент «супутник — смартфон» активно розвивається, і найближчі роки обіцяють серйозну конкуренцію. Наприклад уже зараз кілька компаній оголосили про плани запуску власних систем direct-to-device. Серед них — AST SpaceMobile, яка тестує свою орбітальну платформу BlueWalker. У 2023 році компанія провела демонстрацію 5G-дзвінка зі смартфона на супутник у партнерстві з Vodafone і AT&T. Хоча масштабування ще попереду, це перший сигнал, що альтернативні рішення реальні. У цьому році компанія вже протестувала відоедзвінки.

Тестування відеодзвінків компанією AST SpaceMobile. Фото: AT&T

Інший гравець — Lynk Global, яка ще у 2020–2021 роках провела перші успішні SMS-тести зі смартфонів напряму на супутники. Lynk вже має ліцензії у кількох країнах і поступово розгортає комерційні послуги.

Також у Європі працюють над власними проєктами. Йдеться про ініціативу IRIS² — це програма ЄС зі створення власного безпечного супутникового інтернету. Поки що вона перебуває на ранніх стадіях, але у Брюсселі прямо кажуть, що одним із завдань буде саме забезпечення мобільного зв’язку в кризових регіонах.

Видання Reuters повідомляло, що у випадку втрати Starlink Європа може залучити оператора Eutelsat — великого гравця на ринку геостаціонарних супутників. Однак такі системи поступаються низькоорбітальним (LEO) за швидкістю реакції і вимогами до обладнання. Це стосується також ініціативи GOVSATCOM. Тобто поки що вони не можуть запропонувати зручного «direct-to-cell», але є резервною опцією для держав у критичних сценаріях.

Тому Starlink досі має низку над конкурентами:

1. Масштаб: компанія вже вивела на орбіту понад 6000 супутників, серед яких сотні адаптовані під Direct to Cell. Жоден конкурент не має такого угруповання.
2. Партнерства: T-Mobile, KDDI, Optus, Rogers, Kyivstar та інші великі оператори уклали угоди зі SpaceX, тоді як конкуренти поки тестуються з обмеженою кількістю партнерів.
3. Синергія з наявними Starlink: компанія вже має інфраструктуру наземних шлюзів, бекенд та виробничі потужності, що дозволяє швидше масштабувати сервіс.

📳 Застосування військовими і ризики

Також в коментарі для DOU Мінцифри повідомляло, що «Київстар» вивчає можливості, як зробити технологію корисною для військових. Хоча, можна припустити, вона й так буде доступна військовим з персональних телефонів.

Як зазначив Антон Садиков, співзасновник і CEO Adaptis, у колонці для AIN, насправді військовим слід буде вживати технологію як «допоміжний інструмент „останньої інстанції“». Оскільки радіорозвідка ворога зможе побачити випромінювання від смартфона, навіть після короткого текстового повідомлення.

Тут виникає логічне питання щодо заходів кібербезпеки під час використання Direct to Cell. Олександр Комаров пояснив, що в технологію вже закладені стандарти безпеки, затверджені американськими регуляторами.

«Саме тому ми використовуємо Starlink для війни... Ми не вбачаємо в цьому жодних ризиків», — сказав він.

Хоча ризики все ж є. Нагадаємо, що 24 липня стався масштабний збій в роботі Starlink по всьому світу. Через це українські військові, які використовують супутникову мережу SpaceX, залишилися без інтернету, що значно ускладнило зв’язок і керування дронами.

За словами віцепрезидента з інженерних питань Starlink Майкла Ніколлса, збій стався через «відмову ключових внутрішніх програмних сервісів, що забезпечують роботу базової мережі», яка виникла під час планового оновлення програмного забезпечення.

Також, нагадаємо, що, за інформацією Reuters, під час контрнаступу ЗСУ в Херсонській області у 2022 році, Силам Оборони навмисно вимкнули Starlink за особистою вказівкою Ілона Маска.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU