Чому проблема не в математиці. Аналізуємо результати НМТ останніх років

Днями у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 15254-1, який пропонує прибрати математику з переліку обов’язкових предметів на НМТ і зробити вибірковою. Нардепи аргументували цю пропозицію еміграцією молоді за кордон нібито через складність вступу.

Такі дії обурили представників профільних технічних вишів. Мовляв, останніми роками в абітурієнтів сильно «просідають» математичні знання, а скасування предмета на НМТ тільки погіршить ситуацію.

Ми проаналізували результати НМТ за 2022-2025 роки, щоб відповісти на кілька запитань:

— Як змінився середній бал з математики та інших предметів за кілька років?
— Яка частка учасників НМТ не змогли скласти математику та інші предмети?
— Як результати з математики пов’язані з результатами з інших предметів? Та чи дійсно проблема учасників НМТ саме у тесті з математики?

Примітка. У 2022 році формат НМТ і перелік предметів відрізнялися від 2023–2025 років, тому частини показників за цей рік немає.

⬇ Результати НМТ знижуються: не лише з математики, а й з української мови та історії України

В аналізі середніх балів ми фокусуємось на обов’язкових предметах — українській мові, історії України та математиці. Вони дають найбільш репрезентативний зріз результатів учасників НМТ, оскільки предмети на вибір складають більш мотивовані й зацікавлені в них учасники. Тому порівнювати їхні середні бали з обов’язковими предметами можливо, але не зовсім коректно.

Математика має найнижчий середній бал серед усіх предметів — як обов’язкових, так і серед предметів на вибір: у 2025 році — 132,3 бала.

Порівняно з 2022 роком синхронно знизилися середні бали з усіх обов’язкових предметів — з української мови, історії України та математики. Це важливо — аналіз результатів НМТ не показує, що проблема обмежується лише математикою. Після різкого просідання у 2023 році результати з обов’язкових предметів загалом стабілізувалися. У 2024-2025 роках середній бал як з математики, так і з української мови майже не змінився.

Середні бали в розрізі предметів

Середній бал в обов’язкових предметах

Природничі дисципліни — фізика та хімія — є предметами на вибір. Та в 2023-2025 роках їх обирали складати зовсім невелика кількість учасників НМТ (в 2022 році в НМТ не було предметів на вибір, були тільки обов’язкові предмети — українська мова, історія України та математика). В кожному з цих років фізику обирали не більше як 2-3% від усіх зареєстрованих на НМТ, хімію — близько 1%.

Для порівняння, англійську мову, найпопулярніший предмет на вибір, в 2025 році обрали близько 37% учасників НМТ.

➗ У 2025 році математику не подолали близько 12% учасників, фізику — 10,5%

Під «не змогли скластии/не склали» маємо на увазі учасників, які виконували тест з відповідного предмета, але отримали в результатах НМТ статус «не подолав поріг».

Серед обов’язкових предметів математика має найвищу частку учасників, які не подолали поріг. У 2025 році математику не склали 34,4 тисячі учасників — це 11,9% тих, хто складав предмет. У 2024 році частка була ще трохи вищою —12,8%, а у 2023 році становила 4,2%.

Для порівняння, з двох інших обов’язкових предметів — української мови — поріг не подолали лише 0,4% учасників у 2024–2025 роках, з історії України — 0,1–0,2%.

Серед предметів на вибір високі частки тих, хто не зміг скласти тест — у фізиці та хімії (хоча учасники обрали саме ці предмети на вибір, тобто вони більш мотивовані й зацікавлені в них). У 2025 році поріг з фізики не подолали 10,5% учасників НМТ, з хімії — 6,2%. Але ці предмети складає значно менше людей, тому в абсолютних числах учасників, які не подолали поріг, набагато менше, ніж у випадку з математикою.

Частка тих, не подолав порогу по предмету (від кількості, які виконували субтест)

🧪 Математика не ізольована: результати з предметів пов’язані між собою

На основі даних НМТ-2025 ми перевірили, як результати з математики пов’язані з результатами з інших предметів НМТ.

Математика найсильніше пов’язана з фізикою та хімією, але зв’язок з українською мовою майже не поступається хімії (0,44 проти 0,45).

Що кореляція значить в цьому випадку? Ті, хто краще складає математику, у середньому мають кращі результати і з фізики, хімії, української мови тощо, і навпаки. Ті, хто має слабші результати з одного предмета, частіше має слабші результати й з інших.

З якими предметами найбільше повʼязана математика, за результатами HMT-2025

Для порівняння ми подивилися, з якими предметами пов’язані результати з української мови — теж обов’язкового предмета НМТ, як і математика. Очікувано, найсильніший зв’язок вона має з історією, але майже так само пов’язана з природничими предметами — біологією, хімією та фізикою. Зв’язок з математикою трохи слабший, але помітний.

З якими предметами найбільше повʼязана українська мова, за результатами HMT-2025

Дані показують, що математика НЕ є проблемою для тих, хто загалом добре складає інші предмети на НМТ. Навпаки, результати з математики позитивно пов’язані не лише з балами з фізики та хімії, а й з результатами з української мови, історії України та іншими предметами.

🧑‍🎓 Що кажуть у Міністерстві освіти

З 2018 року в 15-річних підлітків в Україні значно погіршилися навички читання та знання з природничо-наукових дисциплін. Дослідження якості освіти PISA, яке проводили з 3 по 26 жовтня 2022 року, показало, що 42% учнів не досягли навіть базового рівня грамотності з математики. А дві третини підлітків витрачали на домашнє вивчення математики менше години на день.

4 червня МОН опублікувало заяву, в якій критикує ідею зробити математику факультативним іспитом. У міністерстві зазначають, що для творчих спеціальностей результат з математики має мінімальну вагу під час розрахунку конкурсного бала — їм треба лише підтвердити базовий рівень математичної грамотності.

«Зміст НМТ з математики не виходить за межі шкільної програми, а частина завдань відповідає рівню 5–7 класів. Для подолання порогового бала достатньо набрати лише 5 тестових балів. Тобто йдеться не про поглиблені знання, а про базову математичну грамотність», — зазначає міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

Він додає, що мотивування учнів до вивчення математики не може відбуватися в умовах, коли через складність предмета його роблять необов’язковим.

🧑‍🏫 Як викладачі у вишах дотягують студентів

У 2025 році на факультет електроніки та інформаційних технологій (ЕлІТ) СумДу надійшли заяви від 456 унікальних вступників на бакалаврат. Середній бал — 142,3, медіана 143, діапазон 100-200. Це найслабша ланка з трьох обов’язкових предметів, каже декан факультету Юрій Волк. Додає, що подібна динаміка — по всіх факультетах вишу.

«2120 унікальних вступників на бакалаврат (по всьому вишу), середнє 136,1, медіана 137, діапазон 100–200. Тут картина чіткіша: математика — найслабший предмет по всьому університету. Для порівняння середнє з української мови — 150,8, історії України — 144,9, англійської — 148,9, біології — 148,3. Тобто розрив математики від мовних предметів по СумДУ більший (~15 балів), ніж суто по ЕлІТ».

Декан ділиться, що на його факультеті усі спеціальності на першому курсі вивчають математику — починають з розділів математичного аналізу та вищої математики. Викладачі профільної кафедри вже декілька років поспіль скаржаться, що змушені «правдами і неправдами проходити шкільну програму, аби дотягнути студентів до притомного рівня». Це потрібно, щоб студенти могли далі осягати основи спеціальних предметів.

«А у нас це: різноманітне програмування, чисельні методи і ще маса природничих дисциплін, де без математики навіть неможливо почати вступну розмову», — каже Юрій Волк.

Це підтверджує й українська науковиця, яка працює в Інституті математики НАН України Олександра Антонюк. Вона ділиться, що освітянам треба проводити докваліфікацію:

«У власний час і за власні гроші ми організовуємо курси підвищення кваліфікації для вчителів фізики та математики. Тобто можете собі уявити відчай науковців, що ми почали займатися не своєю справою. Ми розуміємо: якщо зараз не вкладемося нашим часом, потім у нас не буде аспірантів і ми не залишимо після себе наступне покоління науковців».

В КПІ, де середній бал вступників трохи вищий, ніж в інших вишах (160 балів у 2025 році), теж помічають, що підготовка першокурсників стала слабшою. Щоб оцінити шкільну підготовку студентів і вчасно підкоригувати навчання, у закладі вже багато років поспіль проводять обов’язкове тестування з математики, фізики та хімії на початку першого курсу. Це допомагає викладачам одразу побачити, кому зі студентів потрібна підтримка.

«Оскільки поряд із сильними абітурієнтами з високим рівнем аналітичного мислення до університету вступає частина студентів, які потребують додаткового „підтягування“ рівня шкільних знань, у нас діють адаптаційні курси. Вони створені для того, щоб допомогти студентам адаптуватися до університетського темпу навчання, закрити прогалини у шкільній програмі та успішно скласти першу сесію», — каже проректорка з навчальної роботи КПІ імені Ігоря Сікорського Тетяна Желяскова.

Проректорка вважає, що відмова від обов’язкового оцінювання математичних знань може призвести до розриву між вимогами університетських освітніх програм і реальним рівнем підготовки випускників шкіл. Додає, що за останні п’ять років українська система освіти пережила виклики, як-от пандемію COVID-19, тривалі періоди дистанційного навчання, повномасштабну війну, вимушене переміщення громадян, перебування частини школярів за кордоном та регулярні корективи в освітньому процесі через безпекову ситуацію. Крім того, змінювалися формати вступних випробувань (від ЗНО до НМТ), структура та зміст тестування.

«Якщо раніше рівень підготовки вступників був більш однорідним, то сьогодні помітно зросла різниця між найсильнішими та найслабшими абітурієнтами. Попри складні умови навчання, значна частина випускників демонструє дуже високі результати та успішно конкурує за вступ. Водночас збільшується кількість вступників, у яких є суттєві прогалини в базових знаннях, насамперед з математики та природничих дисциплін», — додає Тетяна Желяскова.

Про розрив у знаннях між вступниками згадує і ректорка Львівської політехніки Наталія Шаховська. Це особливо помітно під час вивчення і базових математичних дисциплін, і під час освоєння програмування, інженерних курсів, економіко-математичного аналізу, статистики, дослідницьких методів та багатьох інших освітніх компонентів.

«Ми розуміємо, що така ситуація значною мірою є наслідком складних умов, за яких українські школярі здобували освіту протягом останніх років — це фактично поєднання наслідків пандемії, тривалого дистанційного навчання, викликів війни та інших обставин, які об’єктивно вплинули на якість засвоєння окремих шкільних дисциплін», — пояснює ректорка.

Додає, що незалежно від рівня знань ключове питання завжди залишається однаковим: чи здатен здобувач освіти застосувати математичні знання для розв’язання реальних професійних завдань.

📚 Чому математика — не тільки для математиків

Ініціаторка законопроєкту народна депутатка Юлія Гришина аргументувала ідею скасування НМТ з математики кількома причинами. Мовляв, серед школярів суттєво погіршилися результати через війну, стрес і тривале онлайн-навчання. Крім того, на її думку, складне НМТ нібито впливає на мотивацію дітей виїжджати за кордон.

Наші співрозмовники-науковці критикують як саму ідею законопроєкту, так і аргументи нардепів. Проректорка з навчальної роботи КПІ Тетяна Желяскова наголошує, що математика — це база для інженерії, інформаційних технологій, природничих наук, економіки, штучного інтелекту, мікроелектроніки та більшості сучасних високотехнологічних напрямів. Саме вона формує навички логічного та системного мислення, здатність аналізувати складні процеси, працювати з моделями та приймати обґрунтовані рішення.

Засновниця Міжнародного центру математики в Україні (ICMU) Марія Власенко припускає, що відмова від тестування з математики призведе до зменшення інтересу до інженерних та наукомістких професій, тоді як українська економіка і безпека потребують розвитку високих технологій.

«Математика — це той предмет, який тренує у дітей уміння мислити та логіку. Ці уміння є часткою людської культури, вони потрібні всім людям, широко поза сферою технологій. Невизнання цього зробить нас слабшим суспільством, тому маємо зараз зробити все, щоби відвернути це хибне рішення. Крім того, тренування природного мислення є дуже важливим в епоху штучного інтелекту, який кидає нам виклик», — ділиться науковиця.

Деканка в American University Kyiv Олександра Антонюк додає, що скасування математики як обов’язкової дисципліни може спричинити «стрибок назад» в освіченості людей:

«Якщо вже зараз людям дорослого віку не вистачає освіти для того, щоб оцінити свої банківські рахунки чи порахувати відсотки, то шахрайські схеми будуть процвітати на елементарному рівні. Це якщо ми кажемо про загальний рівень освіченості населення.

Ми залишимося на рівні додавання, віднімання і все. Як на мене, це крок назад років на 60. Весь світ піде вперед, а ми будемо буксувати і повертатися назад», — вважає науковиця.

📉 Чому проблема не у складності дисциплін, а у викладанні

Аргумент нардепів про те, що НМТ впливає на відплив студентів за кордон, науковці вважають недоречним. Українська соціоекономістка та демографиня Елла Лібанова вважає, що взаємозв’язок іспитів з математики та еміграції неможливо вирахувати через відсутність відповідних даних. Натомість вона бачить корінь глибшої проблеми — підходу до викладання предмету у школах.

«Неправильно, коли вчителі перетворюють уроки на гру. Урок — це урок, а гра — це гра. І коли розповідають, що дітям в одній школі вчитися цікаво, а в іншій ні, то це вже особливості викладача. Хтось може зробити свій предмет цікавим, а хтось — ні. Але я абсолютно переконана: математику треба складати всім...Мені й сама ідея НМТ не подобається. Я вважаю, що попередня система ЗНО була кращою, тому що дитина встигала відпочити між двома тестами з різних предметів», — вважає Елла Лібанова.

Декан факультету електроніки та інформаційних технологій СумДУ Юрій Волк додає, що через застарілі методики викладання у школах університети ризикують втратити не вмотивованих вступників, а тих, хто ще вагається:

«Йдеться про дитину, у якої інтерес до математики або не сформувався, або був відбитий — і часто не самим предметом, а ставленням учителя, атмосферою навколо, цією нав’язаною суспільством міфологією, що математика — це обов’язково складно й болісно. І от підліток десь у восьмому-дев’ятому класі вирішує: „складати не буду — отже, і вчити не треба“. І це двері, які зачиняються тихо», — ділиться декан.

На його думку, є й інша системна проблема — школа «звикла готувати до того, що тестують».

«Логіка проста: вчимо те, що перевіряють, а на решту заплющуємо очі. Тож прибрати математику з обов’язкового тесту — це не просто прибрати тест. Це прибрати той єдиний важіль, який сьогодні утримує математику серед реальних пріоритетів школи», — вважає Юрій Волк.

На проблему викладання точних наук звертає увагу й науковиця Олександра Антонюк. На її погляд, річ не у складності дисципліни, а в тому, що не всі педагоги вміють доступно її пояснити. Скасування НМТ не вирішить цю проблему — замість того, щоб спрощувати вимоги до учнів, потрібно інвестувати у вчителів:

«Щоб допомогти дітям, треба вкладатися у вчителів, а не зняти з них навантаження. Це матиме цілком протилежні наслідки. У нас виникає спроможність, коли ми намагаємося чогось досягти. Це природний процес. Тобто, якщо ви лежите на дивані, то у вас м’язи будуть атрофуватися», — пояснює науковиця.

Олександра додає, що скасування іспиту призведе до спаду належної математичної підготовки в школі. А це, зрештою, унеможливить навчання студентів на таких спеціальностях, як інженерія програмного забезпечення чи кібербезпека.

Окремо вона наголошує, що, окрім математики, важлива сильна база в інших науках, зокрема — фізиці.

«Хто зараз знає фізику? Переважно старші люди. При тому, що я математик, я з 2012-го року намагаюсь переконати, що фізику не можна забути. Теоретична фізика — це ж основа будь-якої прикладної спеціальності. Ми не можемо мати ні оптику, ні РЕБи, ні роботів без людей, які в цьому тямлять. Ми будемо відставати по всьому», — каже математикиня.

Наостанок вона додає — якщо ситуація не покращиться, підготовка вступників буде перекладатися на університети. Можливо, доведеться впроваджувати додаткові іспити або так званий «нульовий курс», щоб наздогнати програму.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU