«Про відстрочку для чверті мільйона айтівців не йдеться». Чому новий порядок бронювання від мобілізації не працює і як це змінити

Питання бронювання спеціалістів досі лишається нерозв’язаним остаточно. Попри те, що влада запропонувала оновлений порядок, компанії не поспішають ним користуватися. Бізнес каже, що процедура залишається забюрократизованою, нечіткою й не розв’язує ключові болі IT-індустрії.

А поки дискусії із владою тривають, обсяги експорту IT-послуг скорочуються — про зростання за нинішніх умов взагалі не йдеться.

У непублічній розмові з представниками Генерального штабу DOU зіткнувся з подивом військового органу після запитання про те, що заважає владі переглянути порядок бронювання, який є критично важливим для IT-індустрії.

Аби представити консолідовану позицію IT-спільноти з цього запитання, DOU поспілкувався з компаніями, профільними кластерами й Асоціацією IT Ukraine про те, чого їм бракує у чинній процедурі бронювання, скількох спеціалістів насправді потрібно забронювати та яким вони бачать ідеальне рішення. Також ми звернулися до Мінцифри з проханням розповісти, що там думають про бронювання та чи варто очікувати змін найближчим часом.

Більшість бізнесів не тестували новий порядок: яка ситуація з бронюванням айтівців сьогодні

Після запровадження воєнного стану на території України 24 лютого 2022-го всі чоловіки від 18 до 60 років підлягають загальній мобілізації. Винятки, наприклад, є для тих, хто має проблеми зі здоров’ям, є багатодітним батьком, але для більшості чоловічого населення України це обов’язок.

Водночас з огляду на те, що у країні є критичні підприємства, від яких залежить функціонування тих чи інших державних сфер, також діє процедура бронювання певних спеціалістів від мобілізації. 4 грудня 2022 року набув чинності закон № 2732 щодо бронювання військовозобов’язаних. Пізніше уряд окремо затвердив порядок бронювання, в який згодом сам же вніс зміни.

«Чинна процедура бронювання якісно відрізняється від процедури, передбаченої постановою КМУ від 3 березня 2022 року № 194 і первинної редакції постанови КМУ від 27 січня 2023 року № 76. Відтепер чітко визначені строки проходження процедури майже на всіх етапах, процедура стала більш прозорою і зменшена дискреція відповідних державних і військових органів при погодженні списків на бронювання», — каже виконавчий директор Асоціації IT Ukraine Костянтин Васюк.

Згідно з чинним порядком, бронюванню підлягають керівники та заступники підприємств, а також 50% (на дату подання списку, цей відсоток може бути вищим «у разі наявності обґрунтованої потреби») військовозобов’язаних працівників компанії, що залучені:

  • на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань;
  • на підприємствах, в установах і організаціях, які виробляють товари, виконують роботи і надають послуги, необхідні для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань;
  • на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

IT-компанії, з огляду на ці критерії, мають право бронювати своїх спеціалістів. Зазвичай вони отримують статус критично важливого для економіки підприємства й уже тоді подають списки фахівців, яких хочуть забронювати.

Компаніям не потрібно подавати перелік абсолютно всіх працівників.

«Чинний порядок бронювання не передбачає, що під час подачі списків компаніям потрібно вказувати всіх військовозобов’язаних працівників. У цьому переліку потрібно зазначити лише тих спеціалістів, яких компанія хоче забронювати», — уточнюють в Мінцифри у відповідь на запит DOU.

Важливим є фактор наявності дефіцитних військово-облікових спеціальностей у фахівців. Людей, у яких в дипломах вказані, наприклад, інженерні спеціальності (168 — «Інженерна розвідка», 737 — «Інженерні боєприпаси»), спеціальності проводового зв’язку (403 — «Телекомунікації») тощо забронювати неможливо, хіба якщо це директори чи заступники керівників. Неможливо забронювати й ФОПів чи гіг-контракторів — на них дія порядку не поширюється.

Під час подачі списків компанія має вказати військово-облікову спеціальність людини, звання і ТЦК СП, де вона стоїть на обліку. Крім того, компанія має підготувати довідку про загальну кількість працівників, кількість військовозобов’язаних з них (без зазначення особистих даних), скільки вже забронювали й скількох ще планують забронювати. Також бізнеси мають надати лист-обґрунтування, в якому зазначають інформацію про рішення, яким компанію зарахували до списку критичних для економіки.

Станом на березень 2023 року в Україні були заброньовані від мобілізації пів мільйона працівників українських компаній. Найбільше їх в енергетичній галузі (163 тисячі осіб) та агропромисловому секторі (63 тисячі). Костянтин Васюк з IT Ukraine називає значно меншу кількість для IT — дві тисячі заброньованих.

За даними DOU, які нам вдалося отримати під час спілкування з IT-компаніями, більшість бізнесів не тестували новий порядок бронювання. Одна з основних причин, чому так — неможливість забронювати ФОПів і гіг-контракторів (а чимало компаній співпрацюють зі спеціалістами саме за такою моделлю).

Частка в експорті — 43%, середньомісячний донат одного айтівця — 10–15% від зарплати. Що IT-індустрія дає економіці й армії України

IT Ukraine наприкінці 2022 року підрахувала, що в Україні налічується майже 309 тисяч фахівців (включно з жінками).

На початку повномасштабної війни IT-індустрія була чи не єдиною галуззю економіки, яка зростала. Дані Асоціації IT Ukraine свідчать, що за 2022 рік ІТ-індустрія забезпечила валютні надходження до української економіки у розмірі $7,35 млрд. Обсяг експорту збільшився на $400 млн, якщо порівнювати з довоєнним 2021 роком.

Водночас у першому кварталі 2023-го ІТ-галузь зайшла на «флет», тобто зростання зупинилося, а суттєве падіння не почалось. Експорт IT-послуг з України становив $1,68 млрд, що на 16% менше, якщо порівнювати з рекордним першим кварталом 2022 року.

Підрахувати, скільки коштів один айтівець приносить у бюджет країни, неможливо навіть приблизно, каже виконавчий директор Асоціації IT Ukraine Костянтин Васюк.

«Айтівці працюють переважно на експорт. Але є й частка внутрішнього ринку, без визначення якого порахувати, скільки один айтівець приносить коштів у держбюджет, неможливо», — пояснює він.

Якщо ж говорити про загальні цифри, то частка IT в експорті послуг за перший квартал 2023 року становить 43%.

Крім того, айтівці належать до категорії спеціалістів, які регулярно донатять на підтримку ЗСУ й волонтерам. За даними DOU, регулярно кошти на перемогу переказують 82% IT-спеціалістів. Причому регулярність і суми пожертв прямо залежать від доходу фахівця, впевненості в роботі й бажання жити в Україні. Ось ключові тези з дослідження:

  • Медіанна зарплата тих, хто донатить — $2850 проти $1300 у тих, хто не донатить.
  • Середній місячний донат серед опитаних становить 10% від зарплати, або $270, практично в усіх групах — за спеціалізаціями, містом проживання / перебування, статтю, віком й іншими характеристиками.
  • Дещо більше фінансово допомагають спеціалісти рівня Architect і Tech Lead — віддають 15% місячної зарплати, або $1010 і $700 відповідно. Схожу суму щомісячно витрачають спеціалісти рівня CEO / CTO / Director of Engineering ($750).
  • Фахівці, в яких ситуація з роботою не змінилася після початку повномасштабної війни або збільшилась кількість роботи чи проєктів, переказують кошти частіше (понад 80% з них), ніж ті, у кого кількість роботи зменшилася (77% спеціалістів), чи ті, хто втратив роботу (60%).
  • Найактивніше донатять люди, які залишилися в Україні й точно не планують їхати за кордон після війни (87%), ті, хто повернувся в Україну після досвіду релокейту (86%), а також ті, хто планує повернутися в Україну після закінчення війни чи коли стане безпечно в їхньому регіоні (84%).

Крім того, узагальнено можна підрахувати, що щомісячно один айтівець приносить до бюджету України $494, каже Любомир Остапів, засновник соціального проєкту фінансової грамотності українців «Сімейний бюджет», партнер iPlan.ua. У розрахунках він спирався на медіанну зарплату відповідно до аналітики DOU. Втім цей внесок — приблизний, адже для абсолютно коректного розрахунку потрібно враховувати дані, яких немає у відкритому доступі. Зокрема, скільки айтівців сплачують не 5% ЄП, а 2%, скільки з них є не ФОПами, а саме найманими штатними працівниками тощо.

Та якщо спиратися навіть на такі приблизні розрахунки, вийде, що за місяць 271 699 саме ФОПів, які працюють у сфері ІТ, приносять до бюджету $134 219 306, а на рік — $1 609 273 177. Якщо перевести це у гривні за поточним курсом НБУ, вийде майже 5 млрд гривень на місяць і близько 59 млрд гривень на рік.

Крім того, не всі айтівці досі перебувають у тилу. За підрахунками IT Ukraine, на фронті нині понад чотири тисячі співробітників ІТ-компаній.

До 30%: скільки людей хочуть бронювати IT-компанії і чому не поспішають цього робити

Щоб зрозуміти, яка ситуація з реальним бронюванням спеціалістів, DOU звернувся за коментарями до IT-компаній. Отримані відповіді ілюструють те, про що ми вже згадували: бізнеси здебільшого не поспішають пробувати бронювати фахівців. До таких компаній належать, зокрема, SoftServe, Intetics, Intellias, Avenga та інші.

«Наразі Intellias ще не пробувала бронювати своїх айтівців — вивчаємо кейси інших компаній. Нам важливо забронювати від 10% до 30% спеціалістів в Україні. До цього переліку входить основний менеджерський склад, а також сеньйорні технічні спеціалісти, які виконують критичні функції на проєктах замовників», — уточнили DOU в Intellias.

Проте у кількох великих сервісних компаній є нечисленні кейси бронювання: у квітні 2022-го GlobalLogic через Мінцифри та Мінекономіки вдалося забронювати 15 людей (загальна кількість співробітників компанії в Україні — понад 7300 фахівців); Ciklum мають 140 заброньованих спеціалістів (в українських офісах працюють 2800 людей); Valtech Ukraine за старим порядком отримала бронь для 30 людей (загалом має майже 500 фахівців).

Компанія Viseven у коментарі DOU повідомила, що вони хотіли б забронювати бодай 30 людей: керівників напрямів, топменеджерів і архітекторів рішень. Всього у них 700 фахівців, в Україні наразі перебувають 592 спеціалісти. Однак там додають, що спроба забронювати своїх людей від мобілізації виявилася невдалою.

«Перша проблема, з якою ми стикнулися, — зміна процедури бронювання. Фактично ми не змогли завершити процес за старою процедурою, хоча чекали на відповідь чиновників півтора місяця. Друга проблема виникла, коли ми вже подавали списки за новою процедурою. Ми перевели кількох людей в Дія City — їх стали викликати до військкоматів. Інша проблема — деякі спеціалісти самі побоюються процесу бронювання і не хочуть брати в цьому участь», — розповіли DOU у Viseven.

У компанії кажуть, що можливості обговорити питання бронювання айтівців з владою у них не було і як саме має виглядати ідеальна процедура та що заважає її втілити — сказати складно.

«Ми не розуміємо всіх принципів державного управління та військового обліку. Можливо, компаніям варто давати квоти на кількість людей, яких вони можуть забронювати, залежно від певних показників [кількості проєктів, сплачених податків тощо — ред.], щоб можна було бронювати й ФОПів», — припускають у Viseven.

Натомість представники Intellias активно долучаються до дискусії про питання бронювання. Керівництво компанії та юридичний відділ стежать за розвитком ситуації і беруть участь у зустрічах з державними органами, зокрема з Міністерством економіки, Міністерством цифрової трансформації, Генеральним Штабом ЗСУ, ІТ-кластерами та Асоціацією IT Ukraine. На таких зустрічах обговорюють проблеми, які виникають з бронюванням спеціалістів ІТ-компаній, і напрацьовують можливі шляхи для їх розв’язання.

У компанії пояснюють, що нинішній порядок бронювання не дає можливості бронювати персонал ІТ-компанії, лише штатних працівників. Натомість Intellias пропонує впровадити можливість бронювати гіг-контракторів. Адже специфіка українських сервісних та аутсорсингових ІТ-компаній полягає в тому, що вони залучають субпідрядників для виконання завдань у межах конкретного проєкту. І в разі завершення проєкту чи відмови кінцевого замовника від подальших послуг IT-компанії, вона змушена припиняти співпрацю зі спеціалістами, які були залучені до виконання цього проєкту.

«Застосувати трудові відносини у такій моделі неможливо, оскільки вони не відбивають реальний характер співпраці ІТ-компанії та спеціаліста. Здебільшого спеціалістів залучають до роботи над проєктами на підставі гіг-контрактів або договорів про надання послуг, а не на підставі трудових договорів. Тому через правило бронювання саме штатних працівників ІТ-індустрія втрачає можливість бронювати критично важливих спеціалістів, які забезпечують функціонування IT-галузі», — пояснили DOU в компанії.

Intellias пропонує внести такі зміни до порядку бронювання військовозобов’язаних:

  1. Винесення резидентів Дія City в окрему категорію, адже вони бронюють військовозобов’язаних гіг-контракторів, а не штатних працівників.
  2. Заміна формулювання «військовозобов’язаних, які працюють» формулюванням «військовозобов’язаних, які працюють або є підрядниками та/або виконавцями за гіг-контрактом».
  3. Додати альтернативний метод визначення максимальної кількості спеціалістів, яких може забронювати ІТ-компанія. Оскільки при співпраці за гіг-контрактами компанія не веде військовий облік і формально не має права вимагати від своїх контракторів документів про їхній військовий статус. Рішенням цієї проблеми стала б можливість визначати максимально допустиму кількість осіб для бронювання пропорційно до доходу компанії та сумі сплачених нею податків.

«Порядок бронювання не може бути змінений під одну індустрію». Позиція Мінцифри

Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров ще 10 березня 2022 року опублікував листа із закликом не мобілізувати до лав Збройних сил IT-спеціалістів, адже вони залучені в кіберопорі окупантам.

У лютому цього року він окремо наголошував вже на потребі бронювання фахівців.

«Багато людей стали світчерами, перейшли і почали працювати в IT. І потрібно підтримувати компанії, які мають доходи з-за кордону в тому числі, щоб це були валютні доходи України. [IT-галузь] потребує підтримки і має потребу в [робочій процедурі] бронювання [фахівців] тих компаній, які є критичними для економіки», — казав Федоров.

Бронювання військовозобов’язаних ІТ-працівників відбувається в тому числі за участі Мінцифри. Зокрема, отримані від компаній зі сфери ІТ списки до бронювання міністерство погоджує із зацікавленими органами у визначеному порядку: Генштабом і Мінекономіки. Та повідомляє їх вже за результатами розгляду.

У Мінцифри не дають чіткої відповіді на запитання про можливості розв’язання проблем з бронюванням, які виникають в IT-компаній, і пропонують послуговуватись чинним порядком.

«Ініціативи [щодо зміни процедури бронювання таким чином, щоб вона була доступна для ФОПів і гіг-контракторів] вже неодноразово висували, але наразі подібного механізму не існує. Чинне законодавче поле надає можливість бронювати лише штатних працівників того чи іншого підприємства. І внесення радикальних змін у законодавство найближчим часом не передбачено», — додають у Мінцифри.

Там наголошують, що зміна порядку бронювання — «складний процес, і він відбувається синхронно для всієї країни та не може бути змінений під одну індустрію». Чинний механізм, впевнені у Мінцифри, чіткий і надає змогу бронювати важливих для забезпечення робочого процесу працівників.

«Ми як державний орган не можемо пропонувати свої особливі варіанти. Будь-які рішення повинні бути результатом спільних напрацювань і враховувати всі особливості та потреби часу», — підкреслили в Мінцифри.

«Більшість людей, які є критичними, просто не підлягають бронюванню». Як IT-організації бачать розв’язання проблеми з бронюванням

Питанням бронювання ІТ-спеціалістів Асоціація IT Ukraine займається постійно, наголошує виконавчий директор організації Костянтин Васюк. На базі асоціації працюють робочі групи з проблем бронювання і короткострокових виїздів, де визначають найбільш критичні питання і напрацьовують алгоритми їх розв’язання. Паралельно вона підтримує постійний діалог з владою, щоб перевіряти гіпотези та пропозиції в пошуку дієвих механізмів.

За його словами, чинна процедура бронювання військовозобов’язаних має низку ключових обмежень (обмеження кількості спеціалістів, яких можна забронювати; відсутність можливості бронювати ФОПів і гіг-контракторів тощо), що в умовах значних затримок із розглядом заявок IT-компаній призводить до того, що індустрія на цей час має дуже низький результат щодо заброньованих критично важливих для виконання контрактів фахівців. Це є проблемою для ІТ-індустрії, яка майже цілком працює на експорт і забезпечує країну валютою навіть під час війни.

З тим, що чинна процедура неідеальна, погоджуються і в Kharkiv IT Cluster. В об’єднанні з понад 250 учасників і партнерів 20 отримали статус критичних для економіки підприємств. Перелік фахівців, яких необхідно забронювати, подали половина з цих 20 компаній, а результати мають буквально одиниці.

На думку представників кластера, головна проблема того порядку, який діє наразі — встановлений ліміт на бронювання військовозобов’язаних у 50% від загального штату підприємства.

«Специфіка IT-бізнесу полягає в тому, що більшість людей, які є критичними для компанії, просто не підлягають бронюванню. Це пов’язано з тим, що спеціальності цих фахівців належать до переліку дефіцитних військових спеціальностей. Це не означає, що всі ці люди мають відповідний цінний досвід і відповідають кожному пункту, що зазначений на паперах. Але це призводить до того, що забронювати їх просто неможливо», — каже Ольга Шаповал, виконавча директорка Kharkiv IT Cluster.

Друга проблема, на яку звертають увагу у Kharkiv IT Cluster — не чітке розуміння дедлайнів. Ольга Шаповал каже, що у компаній кластера немає проблем з тим, щоб отримати статус критичного для економіки підприємства, а от скільки триватиме процес саме бронювання фахівців, незрозуміло. Вона наводить приклад однієї з компаній, яка виконала всі вимоги законодавства, подала списки людей на бронювання, а відповіді не має вже три місяці.

«Ми розуміємо, що ресурси в держави обмежені, людей, які розглядають пакети документів на бронювання, бракує. Водночас чітке розуміння термінів спростило б ситуацію», — уточнює Шаповал.

Інше питання: коли бронювання починає діяти, якщо його все ж вдалося отримати? Логічно, каже очільниця кластера, щоб це відбувалося з моменту видачі наказу Мінекономіки. Втім наразі все працює інакше. Після того як компанія отримала наказ про бронювання, вона видає заброньованим працівникам витяг, складений за спеціальною формою, під особистий підпис кожного. А далі протягом п’яти днів з дати, коли працівникові вручили витяг, компанія має повідомити ТЦК СП про бронювання конкретної людини.

«Ми досліджували, що навіть якщо IT-галузь забронює усіх спеціалістів, які мають недефіцитні військово-облікові спеціальності, цифра буде меншою за 50 тисяч. Це за умови, що під бронювання підпадатимуть і гіг-контрактори, і ФОПи, для яких ця процедура наразі недоступна. Зважаючи на обсяги бронювання в інших індустріях, це крапля в морі», — зауважує Ольга Шаповал.

Виконавча директорка Kharkiv IT Cluster каже, що дискусії щодо зміни порядку бронювання на такий, який максимально задовольняв би й бізнес, і державні органи, тривають донині. Втім консенсусу наразі досягти не вдається.

У Lviv IT Cluster додають, що чинна процедура бронювання довготривала та передбачає співпрацю з відразу кількома державними органами, як-от Мінцифри, Генштабом, Мінекономіки. Якщо на якомусь етапі була допущена неточність чи помилка, заявку відхиляють і весь процес потрібно починати з самого початку.

«Характерною ознакою техгалузі є те, що її розвиток і додана вартість залежить не від природних ресурсів чи техніки, а від інтелектуального потенціалу конкретних спеціалістів. Навчання техфахівців доволі довге та дороге. Тож заміна ключового працівника на конкретному проєкті непроста та часозатратна. Через це є ризик зупинення проєктів, що, своєю чергою, означає вихід іноземних замовників з українського ринку. Ми вже бачимо, що іноземні компанії почали обережніше укладати контракти з українськими вендорами, а можливість бронювати ключових фахівців для техкомпаній може стати аргументом для клієнтів обирати українські компанії для співпраці», — каже Степан Веселовський, CEO Lviv IT Cluster.

Зі слів Веселовського, кілька компаній, що є учасниками кластера, подали заявки на бронювання ключових спеціалістів за новим механізмом. Однак наразі жодна з них не отримала позитивного рішення: є відмови, також щодо деяких заявок триває розгляд.

«IT-галузь становить майже половину обсягу експорту, тому техкомпанії є критичними для економіки країни. Саме тому спільнота очікує на підтримку від держави, активний діалог і вирішення критичних для галузі питань. Наша спільнота наголошує на потребі створити більш гнучкий механізм бронювання, який би краще враховував особливості української IT-галузі», — каже Степан Веселовський.

У зміні процедури на простішу й більш доступну, каже Ольга Шаповал, зацікавлені IT-компанії, профільні об’єднання, а також ті держструктури, які сфокусовані саме на економіці. Натомість з Міноборони й Генштабом потрібно нарощувати діалог, щоб почути один одного.

Торік, пригадує Ольга Шаповал, IT-індустрія досить стримано комунікувала з державою щодо питань бронювання чи виїзду айтівців за кордон. Втім нині ситуація змінилася — і тепер комунікація більш активна й чітка.

«Не йдеться про те, щоб забронювати чверть мільйона спеціалістів, які загалом працюють в IT. Йдеться про ключових фахівців, які важливі для збереження контрактів. З кожним втраченим контрактом ми втрачаємо не лише додаткові робочі місця, а й можливість допомогти бригаді, яка перебуває в найгарячішій точці. І з кожним втраченим контрактом зростає мінус у державному бюджеті. Неможливо відновити економіку суто за донорські кошти, і це потрібно зрозуміти вже зараз, щоби зупинити падіння індустрії», — наголошує Ольга Шаповал.

Якщо раніше IT-галузь рухалася вперед за інерцією, сьогодні цього вже замало: компанії втрачають контракти й не можуть укладати нові. Клієнтам важливо розуміти, що команда, яка працює чи працюватиме над проєктом, зможе виконувати роботу, а не буде мобілізована.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось10
До обраногоВ обраному3
LinkedIn



Найкращі коментарі пропустити

Тут питання просте: призвати 100% чоловіків ? Ні, так не буде — хтось повинен працювати (в жодній війні так не було). А от далі думайте (але з цим у команді ЗЕ не склалося) — вам треба +1,6 млрд валюти надходжень, чи не дуже? Якщо хочете щоб економіка не падала, ті гроші від айті можуть допомогти. Навіть якщо б айтівців призвали як розробників та робили продукти для ЗСУ, кібер-війну, та інше — це було б корисне, але ж ні, кількість подібних оголошень обмежена, що наводить на висновок «такі космічні проекти не в нас». Як там «ти з дипломом программер х...вий, тримай автомат новий».

статья из какой-то другой реальности...

кто-то вообще знает, как сейчас работают центры комплектования в Одессе? как, например, люди проходят медицинскую комиссию?

Даже 30к забронированных было бы хорошо для отрасли.
Выглядит так, что где-то на самом верху в военно-политическом руковостве есть убеждение, что мелкий-средний бизнес вообще и ИТ в частности это не критически важно. И не понятно почему они должны изменить свое мнение.
Я бы не расчитывал до конца войны на решение.

Механізм бронювання застарілий і совковий в самій своїй ідеї. Він побудований на принципі великих підприємств з купою робітників і зовсім непристосований до сучасної економіки з малим бізнесом, самозанятими і субпідрядами. Тому покладати на нього надію взагалі нема ніякого смислу. Підозрюю що скоро зʼяситься (якщо ще не зʼявились) «неформальні» способи «бронювання». Єдина проблема яку бачу — як це «неформальне» бронювання продати замовнику.

Думаю, варто згадати ще про те, що у багатьох ITвців банально документи з військомату не в порядку і багато хто не намагається резервувати, бо бояться, що якщо вони підуть приводити документи в порядок, то їх відразу і призвуть. В мене в компанії таких більшість. І через це усіх інших теж не подають, навіть в кого з документами все ок.

96 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

По-перше: Ви забуваєте про елемент соціальної справедливості. Тут нерідко можна почути коментар: «А чому депутати не воюють?», при тому, що депутатів 450, а ІТ-вець є або знайомий або знайомий знайомого (син маминої подруги) практично у кожного. Імхо на даному етапі — це головна перепона до всезагальної броні ІТ-вців.
По-друге: Якщо думати логічно та без емоцій (про який перший пункт), то дійсно потрібно щось робити з ІТ-цями як з ресурсом надходження немалих коштів. Головна цінність ІТ-вців, окрім не малих коштів, власне, в диверсифікації їх розподілу. Умовно металургійна галузь колись могла і більше згенерувати, але левова частка з них осідала в кишенях того ж Ахметова та Пінчука і т.д. і виводилась в офшори, рядовому металургу хоч і платилась вища середньої зарплата — все то було зосереджено в промислових агломераціях. А умовний середньостатистичний ІТ-вець у вакуумі, хоч вже і встиг придбати квартиру в умовному Києві, чим дав роботу будівельникам, витрачає немало в ресторанах та супермаркетах, підтримує туризм Карпат своїм попитом, платить 5% податку в бюджет якогось району умовної Хмельницької області, де він прописаний та й фінансово підтримує ще батьків та деяких інших родичів. Купує авто, техніку і т.д. Тобто вплив чималий як для невеликої (300 тис) в масштабах держави категорії осіб.
По-третє: Що ж робити: ввести 5% додатковий податок для ФОП ІТ-вців, щоб не тільки 82% донатили на захист країни, а всі. Людям з потрібними військовими спеціальностями можливо залишити заборону на виїзд, всім іншим — дозволити, але з умовним 300 000грн депозитом, який піде в бюджет у випадку неповернення через тиждень-другий

Мова йшла про чиновників вцілому — згідно статті на цьому ж ДОУ держава забронювала 45к таких.

всім іншим — дозволити, але з умовним 300 000грн депозитом, який піде в бюджет

В бюджет? Чудова пропозиція. «Мені так не вигідно», каже у відповідь ДПСУ, каже воєнком, каже ВЛК, МСЕК, кожен чорт з системи Шлях.

Та головне, що оцей от запит «чому депутати не воюють» — це потужний соціальний запит зовсім не на те, щоб «зажравшихся» випустити за кордон. Навпаки, пересічний громадянин мріє відправити «зажравшихся» на фронт, «щоб знали», всіх поголовно, і сина маминої подруги теж. Не питайте, де там логіка. Просто всі всіх ненавидять, а айтішників ненавидять ще більше.

Неможливо забронювати й ФОПів чи гіг-контракторів — на них дія порядку не поширюється.

З цього моменту тему можна закривати і до неї більш не повертатись.

Думаю, варто згадати ще про те, що у багатьох ITвців банально документи з військомату не в порядку і багато хто не намагається резервувати, бо бояться, що якщо вони підуть приводити документи в порядок, то їх відразу і призвуть. В мене в компанії таких більшість. І через це усіх інших теж не подають, навіть в кого з документами все ок.

Тебя не могут подать если ты фоп.
А таких 90%.

в мене не фопи

бо бояться, що якщо вони підуть приводити документи в порядок, то їх відразу і призвуть

Ну як би правильно роблять

Того і не йдуть, бо не збираються :)
І з такої точки зору, теж правильно роблять.

І знову не розкрите питання — а на який же час дають ту саму бронь? І що буде відбуватись на слідуючий день після закінчення броні?

Тому що умовному ООО Вектор, що педалить на умовне ООО Гугєл в США, в принципі до одного місця чи в них мобілізують 10-30% ключових спеціалістів завтра, чи через 6 місяців, якщо і в тому і в іншому випадку це точно відбудеться. І умовному новому замовнику ООО Невеликийм’який який придивляється чи не найняти українських программістів на новий проект, це також не додасть жодного аргументу за цю ідею. Проекти ж не заходять в країну на 6 місяців, щоб на сьомий місяць закривати офіс і звільняти всіх.

дають на 6 міс, є можливість продовжити

Хотите прикол не из ИТ.
Ты работаешь на стратегически важно предприятии и тебе дают бронь. Справку носишь с собой.
В какой то момент ты оказываешься в военкомате (на улице поймали и в бус или повестка пришла ошибочно, а ты сознательный) и военком видит бронь, но не отпускает пока не подпишешь повестку на дату после окончания брони.
Не то чтобы зрада, но какая мотивация юзать эту шляпу с отсрочкой?

на улице поймали и в бус

Тренироваться надо

В главной роли: «Владимир Кожаев».
В роли военкомата: «Владимир Кожаев».
В роли свидетеля: «Владимир Кожаев».
Массовка: случайные люди в форме.
(озвучка как на кассетах в 90х)

Странный ты, думаешь что в военкомате рембы работают

Нема нічого простішого, ніж відбитися від уявного воєнкома

Слушай, я призёр чемпионата мира, военком — жирная свинья

Слушай, я призёр чемпионата мира

Скольких на чемпионате зарезал?

Саме тому вони ходять озброєні, з поліцією, і мінімум четверо.

И не умеют действовать группой. Опасно конечно, но с другой стороны чтобы меня схватить нужно как минимум подойти близко

Конечно, сопротивление это только в случае нападения. Как известно у работников военкомата нет функции хватать и тащить, если он показав необходимые полномочия потребует мои документы, так я просто покажу справку что я аспирант + военный билет с тремя категориями ограниченной годности и пойду себе. Речь о случаях, когда ничего не спрашивая хватают и тащат, что есть незаконно. С другой стороны ,при нападении группы лиц предела необходимой самообороны не существует

Все-таки на ДОУ є вічні теми, Rust vs C++, уєзжуньки vs залишуньки, Кожаєв vs поліція і озброєні військові.

Якщо справа дойде до силового протистояння (або до межі, коли конфлікт у це ось-ось переросте) поліції та озброєнних військових vs твоя тушка — то тільки дуже відчайдушна людина піде на конфлікт. Бо у разі програшу — тебе або пристрелять, або посадять на 10+ років. У разі, якщо ти переможеш — 90% шанс, що треба буде пускатися у біга на все життя або ховатися у недружніх країнах.

при нападении группы лиц предела необходимой самообороны не существует

Поліція та військомат — це не «группа ліц», і спротив поліції — це не самооборона.

Бо у разі програшу — тебе або пристрелять, або посадять на 10+ років. У разі, якщо ти переможеш

Как ты думаешь, для чего и куда они тащат?

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

що за терпільська позиція? не підписуєш повістку і все. якщо не помиляюсь незаконне обмеження свободи пересування — досі кримінальний злочин. З власного досвіду такого спілкування з военкомами не було, але працівників держустанов та поліціянтів доводилось ставити на місце та змушувати працювати згідно з законом

Ще за мирних часів була історія знайомого з відсрочкою. Переєстровував місце проживання, мав медичні показники що б не проходити службу. Військомат відмовився ставити нову реєстрацію поки не пройдеш повторну медкомісію: «тут 5 хвили і підеш собі». Роздягнули до струсів, пройшов 3 кабінети і сказали почекати в окремій кімнаті (в трусах, телефони лишилися в кімнаті де перевдягалися, її зачинили). За 2 години їх усіх посадили в автобус та відправили в обласний ЦТК. Далі 3 місяці служби та таки добився що б списали за здоров’ям. Десь 2016 рік був.
А Ви кажете поліція. Там такі профі працюють, роками майстреність відточували як показники не псувати та й собі заробити.

Військомат відмовився ставити нову реєстрацію поки не пройдеш повторну медкомісію

вже на цьому кроці вимагати письмову відмову з печаттю установи, якщо не дають — викликати поліцію, якщо дають, то далі або виправити причину, або подавати у суд, також за можливістю усе що відбувається фіксувати

телефон забрали, вас впятьох побили (спецом для кожаєва — впятдесятьох), закрили в камері, фіксувати можете тільки цокання годинника за стіною. Певен, для неньки реальний сценарій. без сарказму — як діємо?

як діємо?

Дерёмся до последнего, чтобы были у военкоматовских следы. Убегаем из военкомата, звоним адвокату

Військомат відмовився ставити нову реєстрацію поки не пройдеш повторну медкомісію

Нужно понимать, военкомат — твой враг и никогда на нужное им, но не соответствующее законодательству не соглашаться. Всё в письменном виде и через суд, желательно с очень хорошим и въедливым адвокатом

В общем, стандартная ситуация: процедура бронирования как бы есть, но воспользоваться ею нельзя или можно в очень ограниченном количестве.
Бывшие коллеги работают в телекоме (один из крупных моб. операторов), там тоже практически нереального кого-то забронировать, особенно, если была военная кафедра, а там инженерный персонал в основном после КПИ с дефицитными ВУС.

статья из какой-то другой реальности...

кто-то вообще знает, как сейчас работают центры комплектования в Одессе? как, например, люди проходят медицинскую комиссию?

Про це теж пишемо. Наприклад, ось тут описаний особистий досвід проходження ВЛК айтівцем. І розбираємо багато юридичних моментів, повʼязаних з мобілізацією.

dou.ua/...​/mobilization-rules-2023

може мені написати як я зайшов у військомат на західній просто вімітитись та за 15 хв пройшов коміссію, і на завтра мене чекали з речаму біля військомату?

У мене після такого сценарію рік з невеликим вислуги.

При фіговому сценарії він тут вже не писав би.

Те що він фіговий, не робить його найгіршим:)

якби прийшлов на наступний ранок то вже мабуть служив би десь...

Йой, після ВЛК наче ж не прийти це трохи поганенько.

трохи поганенько коли тобі виписуюсть повістку на колінці на вулиці і кажуть тільки зайди відміться там... без повістки не пустять

Повістки є різні.

На вулиці виписати на колінці можуть тільки повістку на уточнення даних. Бо спочатку ТЦК має уточнити облікові дані військовозобов’язаного, потім людина має пройти ВЛК, потім його вже можна мобілізувати.

Не прийти в ТЦК по повістці для уточнення даних — це ст. 210 КУАП, 850 грн штрафу за перший раз, 1700 грн якщо повторно протягом року.

Коли людина уточнила дані і пройшла ВЛК, то можуть дати повістку на мобілізацію. Не з’явитися по повістці, якою людину відправляють до військової частини — то вже ст. 336 ККУ, від трьох до п’яти років позбавлення волі.

дякую за коментар, я знаю що повістки є різні. Але за західній на це клали рік тому назад
мені виписали повістку
по ній я прийшов для уточнення даних, бо дико зайобували цим питання усюди де я хотів зняти житло.. сам я з Києва.

отож прийшовши уточнити данні, я та ще багато хлопців за 5 хв пройшли мед коміссію і були визнані годні до служби
всім було запропоновано прийти завтра з ручами
те що у мене по факту астма нікого не цікавило
казали бери всі бумаги що є у тебе і приходь з ними завтра. у тебе є ціла ніч.

у Києві по місцю прописки я пройшов ВЛК у своєму військоматі
астму підтвердили та зняли з обліку з виключенням

у мене все..

Механізм бронювання застарілий і совковий в самій своїй ідеї. Він побудований на принципі великих підприємств з купою робітників і зовсім непристосований до сучасної економіки з малим бізнесом, самозанятими і субпідрядами. Тому покладати на нього надію взагалі нема ніякого смислу. Підозрюю що скоро зʼяситься (якщо ще не зʼявились) «неформальні» способи «бронювання». Єдина проблема яку бачу — як це «неформальне» бронювання продати замовнику.

Маємо те — що маємо. Ця система не подобається самим військовим на сам пере, які чітко кажуть, що служба в армії це професія яка вимагає професійного навчання та таланту. І далеко не усі підходять для цієї професії.

Підозрюю що скоро зʼяситься (якщо ще не зʼявились) «неформальні» способи «бронювання»

Вже є

На Кіровоградщині:
на оборудках викрито керівництво ВАТ «Кіровоградгаз». За гроші посадовці фіктивно працевлаштовували на підприємство осіб призовного віку і таким чином «бронювали» їх на час мобілізації.
Крім того, фейкові робітники окрім бронювання отримували і зарплати. Через «схему» посадові особи розтратили майже 400 тис. грн.
Наразі голові правління і керівнику відділу кадрів підприємства повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України.

якщо з першою частиною ще можна погодитися (хоча теж спірно), то називати «фронтом» щось, де ти не ризикуєш життям — це знецінення зусиль, які наша армія робить на справжньому фронті.

коли час мирний і нема справжнього фронту, то фронтом можна мабуть називати будь-що. Але я помітив, що зараз багато людей називають свою роботу «фронтом» і , на мою думку, це дуже неправильно.
під час війни ставити на один щабель війський фронт і економічний «фронт» це невірно. Розмір зусиль і ризиків на порядки різний.

гарна ідея,
а то рвеш жопу за 10К на двох фултаймах
перевівся в тил, куриш бамбук на блокпості в ужгороді
10К ПРОФІТ!
тільки хто оплачуватиме цей банкет?

але ваша модель — дискримінація ( хай бідні воюють, а багаті на грошах сидять).
і грубо кажучи, більшість (з електорату) не проголосує за це, а скоріше навпаки — за те що б «зажравшихся ойтішників» опустили в таке ж гівно, в якому і знаходяться ці люди самі завжди.

Судячі зі статків военкомів, в першу чергу мобілізують того, хто не дав на лапу 🙂

держава гарантувала при мобілізації збереження щомісячного рівня доходів

Навіщо державі платити за те, що вона може взяти безкоштовно?

Зустрічне питання. Навіщо народу така держава ? 2. Мобілізація усіх в армію, це такий варіант самовбивства, просто їсти стане скоро нема чого. Як би не хотілось особисто когось задушити, комусь дійсно треба те забеспечувати, а ще душити теж треба вміти.

Та ти наче не в України живеш. У зеленої влади немає стратегічного мислення як класа. Вони можуть думати на 1 крок вперед максимум.

Ви перебільшуєте їх наївність не недалекоглядність, а також переоцінюєте їх самостійність. Якщо хтось вам надає величезний обсяг військової, фінансової та політичної допомоги яка є критичною, наївно думати — що цей хтось є повністю незалежний в своїх діях, і може робити лише так як йому вигідно. ІТ приносить 2 мільярди на місяць, а щомісячна допомога лише від дядька Сема 9 мільярдів, а ще дуже великий обсяги кредитів, судячи з усього дуже дорогих кредитів. Американьских інтерес, нажаль притримувати війну доки в федерації не станеться революція, коли санкції остаточно їх задушать. СРСР так душили 70 років. Перспектива ядерної війни, звісно неприйнятна. При таких обставинах, пожертвувати якоюсь індустрією це як пішаком в шаховій партії.

Маю дуже великі сумніви, що ті ж США займаються такими питаннями, як бронювання айтішників.

Вони займаються своїми національними інтересами на сам перед, все інше має нижчі пріоритети, а там як власні компанії надають інформацію, що треба, а що не треба так і будуть робити конгресмени, сенатори та президент. Щоправда український ІТ це швидше амкреканьский ІТ. В них дуже прагматичні оцінки завжди, скажімо президента вони хотіли евакуювати в момент вторгнення. На саміті в Херосімі, йшла розмова про варіант як із розділом Кореї тощо. Якщо десь хтось щось пообіцяв такого з умов, щоб надавали зброю та усе необхідне, скажімо перекрити кордони, мобілізувати усіх без преференцій, підвищувати податки, ловити корупціонерів тощо — просто доведеться пристати на такі умови. Подобається, чи не подобається. Про облави на ІТ фахівців не йшлось, напевно є якісь не гласні вказівки. А папірець про офіційне бронювання — треба з маркетингової точки зору клієнту показати, щоб підписував контракта без шалених скидок. Маємо такий таку патову ситуацію.

мобілізувати усіх без преференцій

Уже фейл, пол миллиона забронировали.
Для сравнения бронь у 60к в АПК, или 45к(!!) чиновников в ОДА.
По итишникам это чье-то локальное решение, а не внешнее требование.

Звідки інформація? Згідно перепису населення приблизно 10 млн
ligazakon.net/...​t//IMAGES/DUBILETTTTT.jpg

Ви впевнені, що це інтерес штатів затягувати війну? Трохи руснявим духом комент ваш попахує.нє?
Більше схоже, що це інтерес певних геніїв у владі, які розуміють, куди потраплять (дякуючи, до речі, Штатам) відразу після закінчення війни

А вони навіть і не приховують — це наші дипломати та президент чинять тиск, щоб надавали зброю. А ще американське суспільство, навіть на рівні якихось зборів маленьких містечок в Оклахомі. Політики звісно мають на увазі перспективу ядерної війни, та інтереси США загалом, не в останню чергу економічні. Скажімо ракети Атакамс скільки але місяців запитують ? І де вони ?

Перестаньте хоч плести, що президент чинить тиск.
Це на нього чинили тиск, щоб готувалися, а він скорочував і відводив армію зі стратегічних напрямків нападу.
Зараз йому просто подобається кататися і виступати поки Київ бомблять.
І, звичайно, всюди це бачать, і в Штатах тоже.
І Єрмака бачать.
Слова це одне, а діла інші.
Тому й виборець в Штатах незадоволений, атож
А дипломат наші типу Кулеби буквально вчора на питання про введення миротворчого контингенту до України сказав "Ми й не просимо"(!!!)
А до речі, де окрім слів допомога херсонцям і іншим потерпілим? Яке міністерство цим займається?
Ви сліпий?

Та все я зрозумів, тільки навіщо це державі? Зараз вона дала карт-бланш військоматам на відлов призовників будь-якими методами, бо владі нафіг не надо заморочуватися якимось підрахунками, порівняннями, впроваджувати нове і оптимізувати існуюче, це складно, і прибутку ніякомго. Так навіщо їй щось міняти?

то вигода пряма в грошах для армії.

Ну це ти зовсім єретичні речі кажеш. Якби була пряма вигода для вертикалі чиновників, то може і зрушило б питання з місця.

А так якщо думати, то і чесні та працюючі суди, низькі та прозорі податки, працююча пенсійна система, гарний інвестклімат — це теж у інтересах держави, і армії у тому числі. Але ні, усе це роками стоїть на місці, бо де ж суддя харчуватися буде? Як чиновнику заробляти?

Їм дійсно на усе пофіг.
Економіки як такої все одно вже не існує.
Дякую, дуже дякую

Скрепы гнутся. А как же краеугольный камень «сыроедов» что ФОП ничего не «получает»? Он жеж типа такой бедняга «волка ноги кормят» и поэтому платит не <что-то типа 48 по офф. зарплате> а целых 6% И ЕЩЕ ПЕНСИОННЫЙ(!!!!)
Как же так оказалось, что акуле бизнеса и вах какому предпренимателю бы «держава гарантувала» доходы суперуспешного бизнесс-проекта ФОП Дмитро Очередько?

Даже 30к забронированных было бы хорошо для отрасли.
Выглядит так, что где-то на самом верху в военно-политическом руковостве есть убеждение, что мелкий-средний бизнес вообще и ИТ в частности это не критически важно. И не понятно почему они должны изменить свое мнение.
Я бы не расчитывал до конца войны на решение.

Після закінчення війни рішення приймати вже будуть айтішники. І нажаль здебільшого ногами.

Вероятно чисто политическое решение, социалистической направленности. Ну и есть другие факторы о которых мы например не знаем. Скажем президент в интервью говорил что ему нравится идея налоговой реформы — но кредиторы категорически запретили делать эти реформы, наоборот жостко потребовали повысить все налоги. 70% пенсионного фонда сейчас датируется из иностранных займов и от этих расходов никак нельзя отказаться.

Хто його зна, чи каже чи справді. Подивіться інтерв’ю самі робіть власні висновки. По власному досвіду, ще Мішель Компісю в 90 приїздив та ставив абсолютно такі самі умови це типова політика фонду. А ще через нього Клінтон жорстко давив знищувати українські системи озброєння (і це навіть робили). Тоді американський національний інтерес був такий, стратегія безпеки демократії полягала в тотальному розброєні колишнього СРСР, як я розумію з позиції «а раптом комуністи повернуться». От тепер американці покривають цю знищену та розпродану по Африці та Азії зброю, приблизно на 300 мільярдів долларів. Причому скажімо рішення по F-16 приймали більше року, по Patriot — рік, що мало суттєвий вплив на можливості ППО і т.д. Політика мистецтво можливого, в якій немає друзів — є лише інтереси.

Ну так «керівництво» як сиділо в кабінетах, так і сидить. Нічого суттєво не змінилось, так, дрібниці: форма одягу, фотки «я і ВСУ» з передачею гумдопомоги, виїзди на природу в прифронтові міста для вручення нагород (штатний фотограф обов’язково), екскурсії з західними партнерами по місцях руйнуван, закордонні відрядження «з гуманітарною метою». Всі на «критично важливих» місцях, 100% бронювання.
Так «вести війну», паралельно розповідаючи про «контрнаступ», «відпустку в Криму» і т.д. вони можуть роками, гроші Захід дає, трохи пиляють, всі при справах.

Тут питання просте: призвати 100% чоловіків ? Ні, так не буде — хтось повинен працювати (в жодній війні так не було). А от далі думайте (але з цим у команді ЗЕ не склалося) — вам треба +1,6 млрд валюти надходжень, чи не дуже? Якщо хочете щоб економіка не падала, ті гроші від айті можуть допомогти. Навіть якщо б айтівців призвали як розробників та робили продукти для ЗСУ, кібер-війну, та інше — це було б корисне, але ж ні, кількість подібних оголошень обмежена, що наводить на висновок «такі космічні проекти не в нас». Як там «ти з дипломом программер х...вий, тримай автомат новий».

Навіть якщо б айтівців призвали як розробників та робили продукти для ЗСУ

Не получится. Большинство вакансий требуют военной кафедры и офицерского звания. Меня просили как-то одни товарищи, мол ты не мог-бы кого-то подыскать?
Я спрашиваю: кого? У меня знакомые или программисты-программисты, в армии не служили вообще, или спортсмены,кто хочет уже воюет.
«А ты» — спрашивают? Я говорю: вы меня без офицерского звания возьмёте отделом руководить, это полковничья должность, сразу мне полковника дадите?
Нет, говорят... Ну так я и не особо рвусь, мягко говоря :)

Так ти ж руснявий п..дор, ясно що ти «не особо рвешся»))

на західій залюбки брали айтішників
мені у військоматі сказали- оо ти вже 15й айтішнк за сьогодні
у тому військоматі жоднного не придатного до служби не виявили

Извините, сэр, но стиль западной Украины не залюбки мне

Немає сечі ніякої. От би Крапкою У пригрозити західній підлога країни

Війна Парагваю з Бразилією та Аргентиною викосила більшість чоловічого населення. Тобто приклади були у історії, тоді навіть підлітків брали і багато з них загинуло. Сподіваюся ми не хочемо такого ж в Україні

Ой, не накидуйте на «вєнтілятор» приклад з 19ст...

вам треба +1,6 млрд валюти надходжень, чи не дуже?

Поки надходять зовнішні фінанси — ніхто особливо не париться на рахунок цього. Владі потрібні люди на фронті 🤷🏻‍♂️

Зовнішня допомога закриває бюджетний дефіцит України до березня 2027 року — Фіала.

Тому як м’ясо ми зараз цінніші ніж 1,6В бо грошима допомагають, а чоловіками — ні.

там з кібервійною і мілітарі тех не все просто. Якось дивився інтерв’ю Чмута, то він каже, шо от є в світі буквально кілька заводів по виробництву серйозної зброї, і вони вже мають десятиліття експертизи, а ми думаємо, шо зможемо за кілька років щось серйозне зробити, залучивши формошльопів (це вже я додав, Чмут там коректніше відповів)

Типу на дрон вога вчепити, — це можна, а шось великоінтелектуальне не вийде швидко. А відбитися треба вже, бо може не бути місця де це будувати. Тому якось так виходить.

Тарас теж цікавий, в нього проста політика принаймні була — купляти усе американьске. Потім воно потрапило до військових, він вже став більш чітким, став казати, що от є маркетинг — а є як воно насправді, і що деякі види озброєнь далеко не «кращі у світі» як полюбляють казати американці, хоча і загалом достаньо добрі, є свої переваги і недоліки. А деякі види якщо процитувати — «повна шляпа». В України певна експертиза звісно є, та як ви самі розумієте зараз повна секретність і ніхто не буде хизуватись, бо через пару годин туди прилетить. Звісно величезну частину своїх промислових та наукових можливостей загалом, не тільки військових Україна ганебно втратила за роки незалежності. Тобто створити щось типу Global Hawk який серійно випускається, звісно нездатна. Але щось таки певно може.

То дійсно байка, двигун взагалі розробляє інше КБ Рязанцева. Зарплатні там самі можете знайти, звісно не ІТ вони там далеко не ІТ. Про потужність там 1200 к.с. — взагалі то нормальний сучасний рівень для танків, двигун навпаки трохи придушено щоб не скручував КПП. Т-84 на іспитах, зокрема в Абу-Дабі давав швидкість в 100 кілометрів на годину, що для танкв дуже багато. В танка інші проблеми ніж двигун — головна він виявився не по кишені Україні, танк складний з усіх точок зору вимагає підготовленого екіпажу, ремонтної бази і т.д. Для Тайланду зробили 50 штук. Абрамси, Челенджери та Леопарди, разом із Бредлі та Сталкером — добрі на сам перед тим, що вони є в наявності і їх можна запитати, хочь і в кредит — тут і зараз. Для виготовлення складних машин, якто бронетехніка особливо танк — 128 підприємств. А для прийняття на озброєння, ще більше — військові навчальні заклади, ремонтні бази інструменти тощо. Для чого відповідно треба мати бюджет, в США військовий бюджет 700 міліардів доларів на рік. Літак ще складніше, так само як і авіаносець кораблі, космічні ракети тощо. Усе це ми в Україні виготовляли, та хтось заставив наприклад порізати японські новітні крани в Миколаєві — і тепер авіаносець Україна збудувати не може, як і наприклад танкер. Те саме із ракетами, танками та навіть вантажівками та автобусами. Бо в політиці існують інтереси, в України інтереси виявились — наприклад інтерес Павла Лазаренко.

Підписатись на коментарі