Що буде з повістками, оновленням даних, освітою та іншим. Розбираємо з юристами закон про мобілізацію

16 квітня президент підписав закон № 10449 про мобілізацію. Документ вже опублікували в урядовій газеті «Голос України», він набуде чинності з 18 травня.

Разом з юристом адвокатського обʼєднання Paradigm Іваном Щеглаковим розповідаємо про найважливіші нововведення — відповідальність за неактуальні дані, обмеження права на керування авто, а також мобілізаційні обов’язки компаній і запровадження базової військової підготовки.

📑 Про оновлення даних і повістки

— Хто має оновлювати свої дані і в який термін?

Уточнити свої дані повинні всі військовозобов’язані чоловіки, а також жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність.

Оновити інформацію про себе потрібно впродовж 60 днів з дня набрання чинності закону. Передбачено кілька варіантів, як це зробити:

• через ТЦК та СП;
• через ЦНАП;
• через електронний кабінет військовозобов’язаного.

— Яка передбачена відповідальність, якщо людина не оновить дані або не стане на військовий облік?

Усе залежить від того, яке законодавство буде діяти на момент притягнення людини до відповідальності. Нині за неявку до ТЦК та СП зазвичай застосовують адміністративну відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення (статті 210, 210¹).

Штраф може сягати від 3400 до 5100 грн, залежно від того, яка зі статей буде застосована.

У цьому разі ТЦК та СП складають постанову про адміністративне стягнення та надсилають її людині. Якщо не сплатити штраф самостійно, то постанову скеровують у виконавчу службу, яка займається стягненням штрафу (тут, зокрема, залучають механізм арешту банківських рахунків). У контексті виконання постанови це працює майже так само, як зі штрафами ПДР.

Зауважимо, що Верховна Рада нині розглядає законопроєкт № 10379, який посилює відповідальність за порушення мобілізаційного законодавства. Його поки що ухвалили в першому читанні. Якщо документ ухвалять в цілому, максимальний розмір штрафу може сягати 204 000 гривень.

— Чи змінює новий закон щось у контексті повісток: їх отримання, відповідальності тощо?

По-перше, змінилася процедура вручення повісток: тепер на вимогу громадянина представники ТЦК та СП, які вручають повістку, зобов’язані назвати свої прізвища, ім’я та по батькові, посади, а також показувати службові посвідчення. Раніше такої норми законодавство не містило.

Однак тепер і чоловіки від 18 до 60 зобов’язані завжди мати при собі військово-облікові документи і пред’являти їх на вимогу представників ТЦК і поліції. Останні під час перевірки документів можуть фіксувати цей процес на фото або відео.

По-друге, законом визначений перелік поважних причин, за яких людина може не прибути за повісткою. Зокрема, це:

• перешкода стихійного характеру;
• хвороба;
• воєнні дії на відповідній території та їхні наслідки;
• смерть близького родича або близького родича дружини (чоловіка);
• інші обставини, за яких неможливо особисто прибути у визначені пункт і термін.

Раніше чіткого переліку обставин неприбуття за повісткою законодавство не містило, а тому вагомість причини визначали в кожному окремому випадку. Тепер це сформульовано більш конкретно.

Щодо способу вручення повістки, то суттєвих змін не відбулося: закон не передбачає вручення в електронному вигляді, поштою, через ОСББ чи в інший спосіб, окрім особистого вручення.

Втім навіть з ухваленням цього закону залишилося багато дискусійних питань:

• У яких місцях можуть вручатися повістки (на роботі, за місцем проживання, на вулиці)?
• Чи може повістка заповнюватись безпосередньо при людині?
• Будь-який працівник ТЦК та СП може вручити повістку чи лише керівник ТЦК та СП?
• Чи можуть людину одразу скерувати до військової частини без надання їй необхідного часу для завершення особистих та робочих справ, збору необхідних речей тощо?

Щодо відповідальності, то тут все так само, як і з попереднім питанням: якщо ухвалять законопроєкт № 10379, штраф за неприбуття за повісткою може сягати до 204 000 грн.

Закон також вводить нове поняття — «заходи впливу щодо громадян, які не виконують обов’язки, передбачені цим законом, під час мобілізації». Це, по суті, і є відповідальність, яка настає, якщо людина проігнорує повістку.

Ці заходи охоплюють:

• адміністративне затримання людини органами Національної поліції та її доставлення до ТЦК та СП;
• якщо затримання неможливе (наприклад, за місцем проживання чи місцем роботи людину не знайшли) — обмежать у праві керувати транспортним засобом.

При цьому накладення штрафу за неявку можуть застосовувати разом з іншими заходами впливу.

— Чи є ймовірність, що повістки надсилатимуть через електронний кабінет?

У самому законі не йдеться про таку можливість. Крім того, зазначено, що реєстрація в електронному кабінеті добровільна.

Проте варто звернути увагу на цікавий факт: в оновленій 22-й статті ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є положення, що повістка може бути підписана електронним цифровим підписом.

Можливо, це технічна помилка і в процесі внесення правок у законопроєкт цю норму забули прибрати. А можливо, законодавець готує підґрунтя для наступних законодавчих змін, пов’язаних з електронними повістками. Тут нам залишається лише гадати.

— Коли запрацює електронний кабінет?

У законі зазначено, що Кабмін має подбати про створення та функціонування електронного кабінету у двомісячний термін з дня опублікування закону. Але це не є гарантією, тут усе залежить від оперативності Кабміну.

📑 Про обов’язки компанії та рекрутинг у військо

— Чи є нові обовʼязки в компаній щодо мобілізації? Це стосується лише працівників у штаті чи ФОПів теж?

У новому законі вказано, що компанії мають своєчасно оповістити своїх працівників і вжити відповідні інформаційні та організаційно-технічні заходи. Про що саме йдеться, у документі не конкретизують. На практиці ТЦК зазвичай надсилають вимоги про оповіщення з конкретним списком працівників.

Загалом у цьому контексті для компаній майже нічого не змінилося. Схожі норми містилися у попередній редакції закону. Крім того, на компаніях лежить обов’язок вести військовий облік своїх працівників (лише тих, хто найманий за КЗпП, натомість ФОПи чи гіг-контрактори не рахуються).

— Чи закон сприятиме рекрутингу у військо і чи закріплено тепер буде законодавчо, що людина потрапить в обрану ВЧ?

Наразі людина самостійно може обрати військову частину для проходження служби (через знайомих, друзів або рекрутингові сайти) та отримати від такої військової частини рекомендаційний лист. Проте не у всіх випадках його обов’язково врахують [DOU розповідав про рекрутинг і службу за мобілізацією та контрактом].

Хоча нещодавно Міноборони представило новий алгоритм рекрутингу, у тексті закону слово «рекрутинг» згадується лише п’ять разів і в контексті інших питань. Тож саме в цьому законі змін у напрямі рекрутингу я не бачу.

📑 Про військову підготовку і базову службу

До ухвалення закону базової військової підготовки не існувало. Натомість була строкова служба тривалістю 12 або 18 місяців, залежно від освіти, на яку йшли чоловіки віком 18-27 років. Під час воєнного стану призов на строкову службу не відбувався.

Базова військова підготовка — це своєрідний аналог військової кафедри, який буде обов’язковим для всіх студентів чоловічої статі, крім непридатних або тих, хто вже проходив службу. Для жінок — за бажанням. Після завершення такої підготовки вони отримуватимуть військово-облікову спеціальність.

Базова військова служба — аналог строкової служби. Її проходитимуть чоловіки (жінки також за бажанням) віком від 18 до 25 років. До 24 років можна обрати рік проходження служби. Хто навчається, має відстрочку до 24 років. Терміни такої служби — пʼять місяців у мирний час і три місяці під час дії воєнного стану. Люди, які пройшли базову підготовку чи базову службу, не підлягають мобілізації до 25 років.

Схоже, що проходження базової підготовки не звільняє від проходження базової служби. Базова підготовка звучить як щось схоже на шкільний предмет «Захист Вітчизни», тільки для студентів.

📑 Про зміни для людей з інвалідністю

— Що змінилося для українців, які мають інвалідність? І тих, хто був раніше визнаний обмежено придатним?

Для чоловіків, які мають інвалідність, цим законом нічого кардинально не змінюється: вони так само матимуть відстрочку від призову під час мобілізації. Однак будуть повторні перевірки для чоловіків від 25 до 50 років, які отримали інвалідність II та III груп після 24 лютого 2022 року. Як саме це будуть перевіряти, закон не конкретизує. Зараз правоохоронні органи можуть перевірити обґрунтованість рішень медкомісій лише в межах кримінального провадження. При цьому недостовірність чи підробка мають бути встановлені вироком суду. Ні поліція, ні інші правоохоронні органи не мають повноважень скасовувати рішення медкомісій.

Щодо обмежено придатних, то 4 квітня був опублікований закон, яким в Україні скасували цю категорію. Всі військовозобов’язані, які мали цей статус, протягом дев’яти місяців повинні пройти повторну ВЛК для визначення їхнього стану здоров’я та категорії (придатний або непридатний).

Зараз Міністерство оборони готує зміни до положення про військово-лікарську експертизу у Збройних силах, відповідно до яких буде запроваджено п’ять категорій придатності до військової служби:

• непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку;
• непридатні до служби із переоглядом через 6-12 місяців;
• тимчасово непридатні, які потребують лікування, відпустки чи звільнення;
• придатні;
• придатні для служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, вищих військових навчальних закладах та установах.

📑 Про зміни для людей, які здобувають освіту

— Як змінилася ситуація для студентів?

Попередня редакція закону передбачала право на відстрочку для всіх здобувачів професійно-технічної освіти, фахової передвищої, вищої освіти, а також аспірантів та докторантів, які навчаються за денною чи дуальною (теорія у закладі, практика на виробництві) формою навчання. Обмежень щодо кількості вищих освіт чи рівня освіти не було.

Новий закон змінює цю ситуацію: тепер право на відстрочку мають лише ті, хто здобуває рівень освіти, який є вищим за попередній (бакалавр — магістр — аспірант тощо). Тобто здобуття другої вищої освіти вже не буде підставою для відстрочки від мобілізації. Водночас ті, хто мав відстрочку до ухвалення цього закону, зберігають таке право до кінця навчального року. Також вступ на магістратуру після отримання диплома спеціаліста не буде надавати відстрочки від мобілізації, оскільки і спеціаліст, і магістр вважаються одним рівнем освіти.

📑 Про зміни для людей, які за кордоном

— Що мають зробити громадяни України, які перебувають за кордоном?

Військовозобовʼязані українці за кордоном теж зобовʼязані оновити свої персональні дані. Інакше не зможуть отримувати консульські послуги. Тобто внутрішній чи закордонний паспорт можна буде змінити, лише якщо є оновлені військово-облікові документи. Як це можна зробити:

• подати інформацію через електронний кабінет військовозобов’язаного;
• написати листа на офіційну електронну адресу або зателефонувати на офіційний номер територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де громадянин перебуває на військовому обліку. Актуальні контакти мають бути зазначені на офіційних сайтах ТЦК та СП.

Водночас не зрозуміло, як будуть перевіряти особу громадянина та достовірність даних, якщо він їх надаватиме через дзвінок у ТЦК.

Мені це нагадує перепис чоловічого населення. Держава хоче бачити, на кого вона може розраховувати під час війни. Не думаю, що багато чоловіків за кордоном оновлять чи уточнять свої дані. Дехто, наприклад, через побоювання бути екстрадованим в Україну.

Збільшення штрафів чи запровадження додаткових покарань теж навряд чи додасть мотивації це зробити. Якщо людина вже довго живе за кордоном, офіційно там працює і має банківські рахунки, то притягти її до юридичної відповідальності в Україні за неуточнення облікових даних буде складно, якщо і зовсім неможливо.

📑 Про транспорт: обмеження на керування авто та вилучення на потреби армії

— Чи можуть обмежити право керування транспортом і за яких умов?

Це обмеження можливе, якщо є всі три передумови:

• громадянин порушив один з обов’язків, передбачених частиною 1 або 3 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (наприклад, не оновив дані чи не з’явився з повісткою);
• після цього громадянин був притягнутий ТЦК та СП до адміністративної відповідальності за статтею 210¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення;
• поліція не змогла затримати й доставити громадянина до ТЦК та СП, про що надала ТЦК та СП письмову відповідь.

— Що відбуватиметься далі?

Керівник ТЦК та СП рекомендованим листом надсилає людині письмову вимогу про виконання обов’язків військовозобов’язаного. Незалежно від того, отримали ви вимогу на пошті чи не отримали, вона буде вважатися врученою, навіть якщо її не забрали з поштового відділення. Після цього людина має 10 днів, щоб добровільно виконати зазначені приписи.

Якщо не виконати цю вимогу, ТЦК та СП має 30 днів, щоб звернутися до суду з позовною заявою про обмеження права керування транспортним засобом.

Суд має розглянути позовну заяву впродовж 30 днів з дня відкриття провадження у справі й ухвалити рішення — задовольняти її чи ні. Рішення суду виконується негайно (тобто одразу після винесення), проте кожна сторона має 15 днів на його оскарження.

Я сумніваюся, що суди будуть дотримуватись строків розгляду цих справ (30 днів). На практиці навіть прості справи можуть розглядати в суді від одного до двох років, а в деяких установах катастрофічний дефіцит кадрів. Навряд чи суди зможуть розглядати справи про обмеження права керування транспортним засобом в ті терміни, що зазначені в законі.

Суд може відмовити в задоволенні позову ТЦК та СП, якщо:

— не доведено, що людина порушила закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
— порушено процедуру застосування заходів впливу. Наприклад, якщо не вручили вимогу чи немає повідомлення поліції, що людину було неможливо затримати;
— якщо транспортний засіб використовує людина з інвалідністю або людина, яка має на утриманні дитину з інвалідністю або осіб з інвалідністю І чи ІІ групи;
— якщо керування транспортним засобом є основним законним джерелом доходу цієї людини.

Поки що не зрозуміло, як саме перевірятимуть, що керування транспортним засобом є основним законним джерелом доходу. Найімовірніше, ця норма буде застосовуватись в контексті місця роботи. Наприклад, якщо людина офіційно працевлаштована як водій або має ліцензію на пасажирські перевезення і працює як ФОП.

— За яких умов можуть мобілізувати транспорт для потреб армії?

У законі з’явилася нова норма про те, що громадяни зобов’язані надавати транспортні засоби та інше своє майно Збройним силам, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з відшкодуванням державою їхньої вартості. Додамо, що ця норма не поширюється на людей, які мають у власності лише один транспортний засіб.

У законі не прописано, про яке «інше майно» йдеться. Думаю, що тут мова про рухоме майно. Також у ньому детально не прописано процедуру, як саме відбуватиметься «мобілізація» транспортних засобів. Зазначено, що через вісім місяців після опублікування закону МВС має надати ТЦК та СП відомості про транспортні засоби, які можуть бути «мобілізовані». Рішення про вилучення ухвалює місцева державна адміністрація, а залучення транспортного засобу проводять ТЦК та СП, СБУ та розвідувальні органи.

Однак не зовсім зрозуміло, як буде працювати ця норма на практиці. Зараз діє положення про військово-транспортний обов’язок, затверджене постановою Кабміну ще у 2000 році. Норми цього порядку стосуються здебільшого підприємств. Припускаю, що це положення ще буде змінюватися чи доопрацьовуватися Кабміном, після чого процедура вилучення транспорту у громадян стане більш зрозумілою.

📑 Чи посилить цей закон мобілізацію? Думки юристів

Юрист Іван Щеглаков:

«Закон справді дає державним органам, зокрема ТЦК та СП, значно ширші повноваження для проведення мобілізації. Зокрема, положення про перевірку документів, обмеження права керувати машиною, повноваження поліції затримувати військовозобов’язаних для доставлення в ТЦК та СП (раніше це робили лише для складання протоколу про адміністративне правопорушення, зараз про це прямо не написано).

На жаль, частина його норм спрямована радше на покарання, ніж на мотивацію. Як на мене, бракує положень, які б стимулювали громадян добровільно служити у Збройних силах.

Як приклад:

• право на отримання безплатного житла;
• право на безвідсоткові кредити;
• право на гарантовану безплатну освіту для дітей.

Я не кажу, що саме ці норми варто внести, але треба надати економічні стимули мобілізованим, окрім виплат за знищену техніку. Інші додаткові виплати (сертифікат на 150 тисяч грн, одноразова компенсація 50% внеску за програмою „єОселя“, додаткові 100 тисяч гривень) стосуються контрактників.

Зауважу, що частина норм цього закону спрямована на фіксування тих механізмів, які й так діють: затримання військовозобов’язаних, розшук військовозобов’язаних через систему АРМОР, перевірка військово-облікових документів — це вже досить поширена практика у багатьох регіонах України. Ухвалення цього закону лише закріплює на нормативному рівні те, що вже діє.

Загалом не думаю, що на практиці щось суттєво зміниться. Мобілізація буде йти приблизно так само, як сьогодні».

Юристка Емілія Курило:

«Закон — це лише один з багатьох інструментів мобілізації. Тому важко говорити про те, як лише один інструмент може вплинути на систему.

На мою думку, суттєвих змін цей закон не несе, а лише „прописує буквами“ процеси, які мали існувати раніше.

Передусім я маю на увазі носіння військово-облікових документів при собі. Цей обов’язок значно спрощує взаємодію з ТЦК, оскільки одразу на місці можна перевірити, чи актуальними є дані і чи потрібно людині видавати повістку для їх уточнення.

Далі — уточнення військово-облікових даних через ЦНАП чи електронний кабінет. Такі опції є реакцією на скандали з ТЦК і можливістю для чоловіків оновити облікові дані і при цьому не бути одразу мобілізованими. А те, що Генштаб матиме ці дані про людей, допоможе планувати військові дії.

Ще один пункт — базова військова підготовка для всіх громадян за скороченими термінами, а також можливість залучати громадські організації. Однак одразу зауважу, що закон не розв’яже проблеми низької якості навчальних центрів, а тому тут потрібні інші інструменти.

І на завершення — скасування відстрочки в контексті освіти. Погодьмось, великий наплив студентів останніх років охоплює людей, які хотіли скористатись відстрочкою, а не здобути освіту. Юридично це зловживання правом, а тому його обмежили. Крім того, зняли корупційну складову, яка сформувалась через таке зловживання. Просто нагадаю, що заклад освіти має вимагати від чоловіків перед вступом військовий квиток чи приписне і потім повідомляти ТЦК про таких вступників. Чи всі заклади дотримувались цього? Риторичне питання».

📑 Чого чекати далі

У документі є узагальнене доручення — Кабмін упродовж одного-трьох місяців має «привести свої акти у відповідність до цього закону». Тобто мають змінити постанови Кабміну і накази міністерств, які не відповідають новому закону або ж йому суперечать. Водночас детального переліку цих актів немає.

Також КМУ має розробити і внести на розгляд Верховної Ради законопроєкти, в яких пропишуть механізми ротації та демобілізації. Раніше в Міноборони повідомляли, що Кабмін має на це вісім місяців.

Дякуємо за ревʼю матеріалу юристці Емілії Курило.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU