Мобілізація 2023. Скільки навчаються військовозобов’язані, яке отримують забезпечення і яка їм належить відпустка

DOU продовжує розповідати про мобілізацію у 2023 році разом з юристами та чинними військовослужбовцями. У першій частині ми з’ясовували, про що варто подбати, перш ніж іти у військкомат, і як спробувати потрапити на бажану спеціальність у війську. Тепер говоримо про те, скільки часу навчаються військові, як їх забезпечують і як часто вони можуть брати відпустки.

Теми, які ми розглянули у матеріалі:

— Як відбувається і скільки триває підготовка в навчальному центрі
— Особистий досвід айтівців
— Чого чекати після завершення «бази»
— Куди військові вирушають після навчального центру
— Про речове забезпечення і допомогу волонтерів
— На яку надбавку і відпустку можна розраховувати

✅ Як відбувається і скільки триває підготовка в навчальному центрі

Мобілізовані, які тільки прибули з територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки (раніше військкоматів) без військового досвіду проходять базову загальну військову підготовку.

Мобілізовані, які раніше проходили військову службу, теж проходять підготовку у військових частинах, до яких вони призначені під час мобілізації.

Базова загальна військова підготовка (БЗВП) повинна тривати не менше як місяць. Її тривалість визначили законодавчо лише в червні 2023 року. Підготовка бійців відбувається у навчальних центрах, на загальновійськових полігонах або у військових частинах територіальної оборони.

Загалом у навчальному центрі підготовка може тривати від 30 до 70 днів, як зауважують в Управлінні зв’язків із громадськістю ЗСУ. Місяць триває базова загальновійськова підготовка, далі 14–40 днів — фахова, за конкретною військово-обліковою спеціальністю.

БЗВП охоплює тактичну медицину, інженерну і вогневу підготовку, військову топографію, зв’язок тощо. На курсі навчать, як правильно поводитися зі зброєю, стріляти, пересуватися у бойових умовах, користуватися укриттями, маскуватися, обладнувати позиції. Тут бійці покращують свою фізичну форму та звикають до постійних навантажень.

Під час навчання військовослужбовці мають чіткий розпорядок дня із заняттями, включно з нічними тренуваннями. Стандартно підйом о 6:00, сніданок з 7:00 до 8:00, а далі заняття. О 13:00 у бійців обід, вони мають триразове харчування.

З 15:00 до 17:00 переважно у військових час на самопідготовку з інструктором. Тут вони вивчають свою зброю. О 22:00 відбій. Вихідний день — неділя.

Інформацію про підготовку бійців, рекомендації щодо опанування певних навичок представники батальйонів і бригад публікують на своїх офіційних сторінках у соцмережах. Ось деякі з них:

• 115-та окрема механізована бригада ЗСУ;
• 59-та окрема мотопіхотна бригада імені Якова Гандзюка;
• 10-й окремий мотопіхотний батальйон у складі 59-ї ОМПБр;
• 65-та окрема механізована бригада ЗСУ;
• 81-ша окрема аеромобільна бригада;
• 95-та окрема десантно-штурмова бригада.

✅ Особистий досвід айтівців

«Мені 34, раніше я не служив і не мав військового квитка, тільки приписне. 1 травня 2023 року ми з другом виїхали до Сколе. Коли поверталися з гір, йшли вздовж дороги, біля нас зупинився автомобіль з працівниками військкомату. Вони перевірили наші документи і сказали проїхати з ними у ТЦК, уточнити дані. Також скликали лікарів телефоном. Лікарі прийшли й записали, що ми придатні до служби. Цього ж самого дня нас повезли до навчального центру.

На збори мені дали 30 хвилин у Львові, при тому, що прибули ми туди о 10-й вечора. Дорогою додому я викликав поліцію, і, коли вона прибула, пояснював, що мене везуть в ніч, не дають часу нормально зібратись. Поліція перевірила документи представників ТЦК, засвідчила, що вони в порядку, і повідомила, що це все можна вирішувати тільки в судовому порядку.

У навчальному центрі я теж пройшов медкомісію, а ще там уточнили дані щодо освіти, сімейного стану тощо.

У мене загальна військова підготовка тривала з 2 травня по 8 червня. Її якість я б оцінив на три бали з десяти. Це була суцільна симуляція і класична армійщина. Щодо першого, то, наприклад, нам сказали йти на нічні стрільби. Ми виходили о 8-й вечора, коли ще не стемніло, а поверталися о 9-й, з тією самою видимістю. Ще в нас був урок виживання: по ідеї, ми мали вийти у польові умови з дуже обмеженою кількістю речей. Натомість можна було брати що завгодно, „затарилися“, як на пікнік. Зрештою ми пройшли п’ять кілометрів, полежали під соснами, розпалили вогонь, погріли їсти, поспали і повернулися. На смузі перешкод те, що давалося складно, дозволяли просто обходити.

За відчуттями, я отримав 20-30% від того, що мав. Навчився більш-менш стріляти з автомата, чистити його, заряджати, але як правильно рухатись, займати позиції, обороняти, як проводити розвідку та орієнтуватися на місцевості — цього всього не дали».

Ще один наш співрозмовник Роман, який проходив навчання в іншому центрі, відгукується про підготовку більш позитивно:

«Навчання видалося цікаве, я б оцінив його на шість-сім балів з десяти. У нас були бойові інструктори, тобто фахівці, які воювали на фронті. Мені сподобалася тактика, інженерія, стрільба. Якось за одне заняття дали вистрілити 120 патронів, як на мене, у нас був досить хороший настріл».

Олег Берестовий, раніше продуктовий менеджер компанії Uklon, а нині офіцер ЗСУ, заступник командира роти, який регулярно відбирає людей у свій підрозділ, зауважує: «Людину від лінії фронту нерідко відділяє багато етапів навчань, і після цих навчань, наскільки це можливо, люди приходять підготовленими. Підготовлені ви чи ні, залежить від вас. Вам дадуть інформацію: від тактичної медицини до тактики ведення бою і прорахунку, коригування цілей тощо. А всього, що потрібно, навчать люди з бойовим досвідом. Наскільки ви це вивчите, залежить від вас».

📞 Трапляється, що мобілізовані не проходять на полігонах усе навчання або вирушають на фронт без попередньої підготовки. Це неправомірно, і про такі випадки юристи рекомендують повідомляти за номерами гарячої лінії Міноборони: 0-800-500-410; 0-800-500-442; 044-454-44-99.

Крім того, юристка Ірина Сироїд з Barbashyn Law зауважує, що на протиправні рішення чи бездіяльність можна подати скаргу:

• до установи, посадова особа якої винесла протиправне рішення (наприклад, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки);
• до державного органу, якому підпорядкована установа, яка винесла протиправне рішення (зазвичай це Міноборони);
• до адміністративного суду.

«Не обов’язково відразу звертатися до суду. Можна використати варіанти оскарження в досудовому порядку. Але спочатку потрібно зрозуміти, чи справді відбулося порушення, яка установа порушила, чи є письмові докази цього. Це допоможе визначитися зі стратегією і тим, до кого звертатися за захистом», — твердить адвокатка.

✅ Чого чекати після завершення «бази»

Далі деяких військовослужбовців, які пройшли базову загальну військову підготовку, відбирають для фахового навчання. Його тривалість визначена Генштабом і залежить від складності опанування певної спеціальності.

Один з наших мобілізованих співрозмовників після закінчення БЗВП пройшов у межах свого навчального центру фахову підготовку на водія-механіка:

«Було скерування, що треба умовно 10 водіїв-механіків і 10 фахівців іншої спеціальності. Молодших взяли на посади, де треба було більше ходити, трохи старших — на водіїв. На здібності чи фізичну підготовку не дивилися, максимум — рік народження. У мене фахова підготовка на водія-механіка тривала місяць.

Але навчання на цьому не завжди завершується. Ви можете здобути фах, поїхати у свою частину, а там скажуть: „А навіщо нам водій, якщо у нас немає БТРа?“ — і відправлять вас вчитися на кулеметника».

Не всі військовозобов’язані проходять фахове навчання, його доцільність визначають у військовій частині. І вже звідти можуть відправити на окремі курси.

Нашого співрозмовника айтівця Мирослава на фахове навчання поки що не відіслали: «На „фах“ просився і на полігоні, і в частині. На полігоні сказали, що направляють тільки з військових частин. А в частині причин відмови не називали».

Орієнтовний час на фахову підготовку мобілізованих за інформацією «Української правди» і співрозмовників DOU розподілений так:

• до 14 днів — на стрільців;
• до 30 днів — на екіпажі бронетехніки, артилерійських систем, систем ППО, мінометів;
• до 30 днів — на екіпажі радіоелектронної розвідки (РЕР), радіоелектронної боротьби (РЕБ), інженерно-саперних спеціальностей;
• до 40 днів — на сержантський склад.

✅ Куди військові вирушають після навчального центру

Після завершення навчань бійці їдуть у військові частини.

Один з наших співрозмовників розповідає, як бойові підрозділи добирають людей:

«У навчальний центр приїжджають так звані покупці — це представники різних бойових бригад, яким треба поповнювати особовий склад. Вони проводять співбесіду з бійцями, розповідають, чому треба йти саме до них. Люди записуються, і їх забирають. Є певні квоти на кількість мобілізованих. Це може бути все добровільно, а потім якщо в якусь частину ніхто не хоче йти, то набирають просто за списком.

Умовно, нас пошикували і сказали: „Ми представники такої бригади, воюємо там, нам потрібно 15 осіб, які є питання?“.

Вважаю, що треба гуртуватися з адекватними людьми. Багато що залежить від командира, тож добре, коли маєш знайомих, які можуть розповісти, як справи в частині».

Головний сержант 10-го окремого мотопіхотного батальйону у складі 59-ї ОМПБр Микола Казюк розповідає, що всі військовослужбовці, після того як долучаються до їхнього батальйону, незалежно від досвіду минулих навчань чи служби, вирушають на полігон на двотижневе навчання:

«Ми не робимо жодних винятків, усі новоприбулі з досвідом служби чи без навчаються з нашими інструкторами впродовж двох тижнів по прибуттю. Мені здається, що рівень підготовки, який дають інструктори в різних навчальних центрах, недостатній, щоб повною мірою виконувати поставлені завдання. Щоб впевнитись у потенційній безпеці солдата і можливості виконувати роботу, ми додатково вкладаємося у підготовку. Лише після цього бойова робота».

✅ Про речове забезпечення і допомогу волонтерів

Окрім військової підготовки, мобілізовані перед відправленням на фронт мають отримати забезпечення, що видають після прибуття до місця служби та зарахування до списків військової частини.

Кожен військовослужбовець повинен бути забезпечений бойовим єдиним комплектом (БЄК — Норма № 1), що містить головні убори, верхній одяг, білизну та взуття. Окрім одягу, для виконання завдань у районі ведення бойових дій людині обов’язково видають такі засоби індивідуального захисту:

• бойовий балістичний шолом;
• чохол для бойового балістичного шолома;
• модульний бронежилет;
• чохол для модульного бронежилета;
• захисні балістичні окуляри.

Крім цього, під час війни військовослужбовців забезпечують бойовим спеціальним комплектом (БСК — Норма № 2). До спеціального спорядження належать, зокрема:

• захисні балістичні окуляри-маска;
• захисні рукавички;
• тактичні бойові наколінники і налокітники;
• спеціальні навушники;
• тактичний захисний розвантажувальний ремінь;
• медична сумка-укладка і медичний рюкзак;
• бойові сумки-підсумки і бойовий рюкзак;
• гідросистема для питної води і чохол до неї;
• кобура пістолетна універсальна;
• ніж, ліхтарик, карабін з муфтою.

Своїм досвідом речового забезпечення поділився айтівець Мирослав:

«Удома я мав складений туристичний рюкзак на випадок мобілізації, бо я офіційно працевлаштований, жодних підстав для відстрочки не маю, тож розумів, що рано чи пізно мене призвуть.

Коли нас везли до навчального центру, я написав своєму другу, який уже служить, і запитав, що варто купити. Серед того, що він порадив: туристичні тарілка, ложка, чашка, ніж, вологі серветки, ліхтар, робочі рукавиці, павербанки, кабелі, дощовик, власна тактична аптечка, окуляри від сонця, баф, термобілизна, шкарпетки, футболка, туристичні кросівки, фляга/пляшка для води, суха їжа, солодощі.

По прибутті в навчальний центр нам одразу видали форму. Я вважаю, що забезпечили непогано: дали взуття, шкарпетки, білизну, штани, футболку, фліску, кітель, головний убір, спальник, каремат. Я докупив собі ще наколінники, які доставили поштою.

Коли ж я прибув у частину, мені теж видали речі, додатковий військовий одяг та амуніцію, нічого не докуповував».

Мобілізований Роман докупив собі наколінники й налокітники й зауважує, що краще одразу придбати форму з ними:

«Доведеться багато падати і повзати. Ще в навчальному центрі ми завжди ходимо у формі, і коли моя форма вже майже „стояла“, я замовив через інтернет запасну, щоб мати на заміну. Так само й берці. Ще я позбивав собі усі пальці, після чого купив ще одні рукавиці».

Під час мобілізації військовозобов’язаний, якщо його відправляють на передову без належної підготовки або без речового забезпечення, має скласти рапорт у двох екземплярах і подати його прямому командиру. Також можна паралельно звернутись на гарячу лінію Міноборони (0—800—500—442).

Андрій Римарук, керівник військового напряму фонду «Повернись живим», вважає, що не варто поспішати із закупівлею базових речей:

«Поки ви не потрапите у свій підрозділ і не зрозумієте, де ви будете служити після розподілення з навчального центру, не варто скуповувати амуніцію, якої на ринку вдосталь. Не треба витрачати шалені кошти та приходити „запакованим“ в армію. Коли ви потрапите у свій підрозділ, то через друзів і знайомих зможете замовити все необхідне. На щастя, „Нова пошта“ доставляє посилки навіть у такі прифронтові міста, як Костянтинівка, Курахове, Куп’янськ.

Наприклад, якщо ви пройдете фахове навчання на марксмена — снайпера на короткій дистанції — то захочете мати полегшений бронежилет, а не такий, який видасть держава. Треба буде подбати про більш спеціалізоване екіпірування та обладнання.

Якщо працюватимете у штабі, то, можливо, буде потрібен потужний комп’ютер, але не знадобиться тепловізор тощо. Від ваших завдань і залежатиме спорядження.

Якщо ми говоримо не про амуніцію, то можна докупити одяг, бойову аптечку. Якщо маєте змогу придбати дрон, у підрозділі будуть тільки раді, бо їх багато не буває».

Що кажуть волонтери

Багато потреб військовослужбовців закривають волонтерські організації та окремі волонтери. За словами опитаних DOU добродійників, більша частина запитів бійців стосується спеціалізованого обладнання, дронів і машин.

Євгенія Мінаєва, Head of Marketing у компанії Sparkybit, волонтерить з початку повномасштабної війни й зауважує, що з її досвіду ситуація із забезпеченням може відрізнятися навіть в межах однієї бригади.

«У межах однієї бригади один батальйон може бути добре забезпечений усім, інший точково, а третій лише базовими речами. Нерідко на паперах усе є, а насправді спорядження доставлять лише за місяць. При цьому для виконання завдань потрібно „на вже“.

Я беру в роботу всі запити, які є пріоритетними для знайомих військових. А це 214-й штурмовий спецбатальйон OPFOR, 58-ма механізована бригада, гвардія наступу „Лють“, 41-ша бригада розвідки, Сумське ТрО.

Власне, їхні повторювані запити — це дорогі речі, які бійці не можуть купити собі самі. Або можуть, але ресурс вичерпний. Наприклад, машини, дрони, тактична медицина, рації, тепловізори — усі вони дорогі і є розхідниками, втрачаються в бою. Із забезпеченням особистими речами, тобто формою, взуттям, амуніцією, проблем немає. І вони нормальної якості. Мені бійці навіть кілька разів відправляли назад те, що вони купували в паніці самі.

Єдине, на що б я звернула увагу — це індивідуальні аптечки IFAK. Їх комплектують частково, іноді — несертифікованими засобами, які абсолютно не гарантують порятунок поранених. Мабуть, ви читали про закупівлю Міноборони поганих аптечок — це велика біда.

З тим, у що вдягнутися, на чому спати і як бути ситим, держава справляється. А ось для виконання бойових задач — це зв’язок, старлінки, машини, які регулярно підриваються, бо беруть удар на себе, дрони, — ресурсів часто не вистачає».

Якщо до окремих волонтерів чи невеликих волонтерських організацій можна звернутися напряму і через знайомих, то великі фонди на кшталт «Повернись живим» здебільшого не розглядають індивідуальних запитів бійців, а допомагають армії системно і постачають спорядження великими партіями. Щоб отримати допомогу від ПЖ, зокрема, потрібно сформувати лист-звернення з підписом і печаткою командира батальйону з переліком необхідних позицій. Тоді військовий відділ усередині фонду контактує з командуванням і погоджує закупівлю.

Попри те, що «Повернись живим» займається системною допомогою армії, є категорії фахівців, які можуть звернутися окремо:

«В індивідуальному порядку ми працюємо зі снайперами, зв’язківцями, інженерами/саперами, операторами безпілотних авіаційних комплексів, мінометниками та артилеристами. Ми їх консультуємо, чимось укомплектовуємо.

Наприклад, якщо держава снайперам видала лише гвинтівку, вони сміливо можуть звернутися до нас. У нас є інструктори зі снайпінгу, які відповідають за забезпечення і можуть підібрати приціл, глушник, ложе, метеостанцію тощо.

Ми майже не працюємо точково, бо реагувати на запити всіх сил оборони ЗСУ важко. Торік ми допомогли більш ніж 400 окремим військовим частинам. Іноді наші комп’ютери перегріваються від кількості чатів», — коментує керівник військового напряму фонду Андрій Римарук.

✅ На яку надбавку і відпустку можна розраховувати

Військовослужбовці під час дії воєнного стану за законом мають:

1. Щомісячне грошове забезпечення, так званий посадовий оклад, який залежить від посади, військового звання; тривалості, інтенсивності й умов військової служби, кваліфікації. Крім того, сюди входять надбавки за особливості проходження служби, режим секретності, за науковий ступінь, вчене, почесне чи спортивне звання. З лютого 2023 року мінімальне грошове забезпечення становить понад 20 тис. гривень (раніше було близько 13 тис. гривень).

2. Надбавки, які нині становлять 30-100 тис. гривень.

З 1 лютого 2023 року почав діяти новий наказ Міноборони, яким скасували виплату додаткової винагороди у розмірі 30 тис. грн військовим, які служать у тилу і не виконують бойових завдань. Вони, як і курсанти та строковики військових вишів, а також офіцери управлінь і штабів, матимуть тільки грошове забезпечення.

Юристка Ірина Сироїд пояснює, хто має право на доплати, згідно із законом, ухваленим Кабміном у червні 2023 року:

1. Від 30 000 грн до 100 000 грн отримують військовослужбовці, які беруть безпосередню участь у бойових діях на передовій або виконують бойові (спеціальні) завдання.

2. Від 15 000 грн до 30 000 грн отримують військовослужбовці, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах).

3. 100 000 грн — військовослужбовці, які у зв’язку з пораненням перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я або перебувають у відпустці для лікування після поранення, а також військовослужбовці, які захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон), безвісно відсутні, інтерновані в нейтральні держави або є заручниками.

4. 100 000 грн належить військовослужбовцям, які загинули (померли) через поранення, захищаючи Батьківщину.

«Згідно із законом в перших трьох випадках додаткова винагорода виплачується щомісячно, в четвертому випадку — за один місяць. Загальні умови та порядок виплати буде встановлений Кабінетом міністрів України», — зазначає юристка.

Також, за словами заступника начальника управління соціальної підтримки — начальника відділу грошового забезпечення та заробітної плати полковника Олега Рогаля, крім військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях на лінії зіткнення, 100 тис. грн отримуватимуть за час виконання бойових завдань:

• військовослужбовці ракетних військ і артилерії,
• льотчики за час виконання польотів у районах ведення бойових дій,
• моряки,
• військові медики (2023-го їх виділили в окрему категорію як військовослужбовців, які матимуть винагороду 100 тис. грн щомісяця);
• зенітно-ракетні війська та протиповітряні війська, які виконують завдання в районі проведення бойових дій.

З 1 лютого з’явилася ще одна виплата — 50 000 гривень, які нараховують тим військовослужбовцям, що виконують бойові завдання у складі органу військового управління або штабу (у тому числі поза районами ведення бойових дій).

Щодо відпустки, то згідно із вищезазначеним законом, її тривалість збільшили з 10 до 30 днів щороку усім військовим. Її можна брати частинами, не більше як 15 календарних днів за раз. Крім того, надають 10 днів відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин.

Рішення про надання відпустки військовослужбовцю та її тривалість ухвалює командир військової частини. За законом одночасно перебувати у відпустці можуть не більше як 30% військовослужбовців певної категорії одного підрозділу. Ситуація з погодженням відпусток у різних підрозділах ЗСУ відрізняється:

«Я служив у різних підрозділах, і ситуація з відпустками у всіх різна й не завжди її отримати було легко. Це все залежить від командира батальйону та його ставлення до людей. У моєму теперішньому батальйоні всі бійці ходять у відпустки і за сімейними обставинами, і за станом здоров’я, і у планову щорічну відпустку. Людина узгоджує це зі своїм командиром, і складається графік відпусток у підрозділі. Ще не чув, щоб наш комбат комусь у цьому відмовив, навпаки, іноді військового треба спонукати до цього, бо йому морально складно залишити побратимів. Важливо давати бійцям час відпочивати, вирішувати сімейні справи тощо. Щоб людина знала, що її доля підрозділу небайдужа», — коментує штаб-сержант ЗСУ Микола Казюк.

У наступому матеріалі ми розглянемо, яких правил інформаційної гігієни та кібербезпеки варто дотримуватись на лінії фронту, що рекомендують бувалі військові у контексті підготовки до виконанання бойових завдань на передовій тощо. Якщо вас цікавлять певні питання щодо процесів мобілізації у 2023 році, залишайте їх у коментарях під матеріалом.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU