Розвинута ІТ-спільнота, гори, повільний темп життя. Погляд розробника на Івано-Франківськ

Привіт, мене звати Андрій. Мені 26 років, останні 17 живу в Івано-Франківську і вже давно сприймаю це місто як рідне. Я керівник невеликої вебстудії. Працюємо з командою над аутсорс-проєктами та розробляємо власні. Здебільшого спеціалізуємося на створенні сайтів на WordPress, але охоплюємо й інші напрями, зокрема займаємося просуванням сайтів. Більшість свого часу приділяю роботі. Захоплююся походами, шахами, плаванням, велопрогулянками та грою на гітарі. Мені важливо, щоб моє місто було комфортним для життя, саме тому я живу в Івано-Франківську.

Двома словами про місто

Івано-Франківськ (він же Станіславів) — обласний центр Івано-Франківської області, економічний і культурний центр Прикарпаття, одне з найбільших міст Галичини, назване на честь Івана Яковича Франка. Так починається стаття про місто у Вікіпедії та створює ілюзію великого мегаполіса (все-таки «одне з найбільших міст», як не крути). Проте реальність дещо інша. Івано-Франківськ — це невелике місто площею 84 км², з населенням близько 250 тисяч осіб. Самі іванофранківці часто жартують, що Станіславів — це насправді велике село, де всі всіх знають, і зустріти на вулиці всіх колишніх в один день — цілком звичне явище.

Хай там як, а схожа компактність має багато переваг:

  • містом зручно пересуватися пішки. Приблизно годину займе добирання з околиць у центр;
  • усі потрібні місця та заклади розташовані поруч у центрі, і в цьому Івано-Франківськ продовжує розвиватися. Інфраструктура за останні кілька років стала ще зручнішою завдяки розбудові міста, появі нових житлових комплексів (і попит, і пропозиція на нерухомість у місті зростає), різноманітних закладів тощо;
  • вже неодноразово чув думку жителів інших міст, що іванофранківці — як особлива спільнота чи велика родина. Частково це теж відчуваю, оскільки тут завжди відбуваються різноманітні події, заходи, зустрічі, тож кожен день знайомишся з новими людьми і часто впізнаєш їх під час подорожей.

Стометрівка — головна вулиця міста

Крім того, Івано-Франківськ вважають одним з найбезпечніших міст для життя. Тут порівняно небагато безхатьків і п’яниць. Вулиці міста добре освітлені, під час вечірніх чи нічних прогулянок почуваєшся цілком у безпеці. Якщо кілька років тому можна було говорити про «неблагонадійні» райони, як-от Пасічна, то з розвитком інфраструктури ситуація поліпшилася. Тепер Пасічна — це гарний маршрут до заміського лісу та урочища Дем’янів Лаз, куди можна доїхати на велосипеді.

Ландшафт IT-ринку

Після загальної характеристики міста пропоную перейти до суті й розібрати умови в сфері ІТ.

Освіта. В Івано-Франківську можна здобути базові знання з IT, але треба дуже постаратися. В Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу є кафедра інформаційних технологій, у ПНУ — факультет математики та інформатики, в Університеті Короля Данила — кафедра програмної інженерії, прикладної математики та фізики. Не скажу, що це мегасильні навчальні заклади, але отримати загальне розуміння матеріалу, процесів можна, як і визначитися з тим, яку спеціальність обрати й куди рухатися (але це не точно). Також є багато IT-академій як від компаній типу Softserve, так і окремих курсів на кшталт It Step Academy чи IT CLUSTER Academy. Проблеми в тому, щоб навчитися, немає, головне — бажання. У крайньому разі є курси, якщо вам підходить такий формат.

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Робота. Роботу в Івано-Франківську у сфері ІТ знайти легко, якщо спеціалізація не специфічна. У нас достатньо компаній: Softserve, Softjourn, Eleks, [bvblogic], Intellias та інші. Значно більше невеликих компаній і команд, які так чи інакше взаємодіють між собою. Більшість готові брати новачків, пропонуючи курси або навчаючи вже в процесі роботи.

Важче знайти проєкт, якщо в людини вузька спеціалізація. Але останні події у світі, особливо в контексті коронавірусу, показують, що ринок готовий до віддаленої роботи та комунікації, тому завжди є варіант працювати дистанційно.

Зарплата. За даними ДОУ, у зарплатах Івано-Франківськ поступається великим містам, проте залишається на позиції вище середньої. Тут менша середня зарплата у сфері IT, ніж у Києві, Львові, Ужгороді, Харкові, Одесі, Дніпрі, Рівному, але більша, ніж у Черкасах, Житомирі, Вінниці, Полтаві, Тернополі та низці інших міст. Тут варто зазначити, що Івано-Франківськ — одне з найдешевших міст для життя, тож якщо вийти на середню зарплату у своїй сфері, для комфортного життя цього більш ніж достатньо.

Комунікація. В Івано-Франківську часто відбуваються ІТ-тусовки та бізнес-зустрічі, заходи від «ІТ Кластеру», конференції IT Rally Starters, Startup Camps, нетворкінги тощо. Окремо відзначу проєкт «Промприлад. Реновація». Зараз колишня територія і будівля заводу «Промприлад» — це культурне перехрестя освіти, мистецтва, нової економіки та урбаністики. Тут регулярно відбуваються нетворкінги, де можна завести корисні знайомства, знайти партнерів, однодумців, команду для реалізації нових ідей. На час карантину все трохи затихло, але сподіваємося на відновлення традицій.

ІТ-бізнес. В Івано-Франківську є всі умови для створення і розвитку бізнесу. Через те, що сфера ІТ не так давно тут розвивається, є порожні ніші. А ще недорогі офіси. Крім того, є великий вибір місць, де можна пообідати чи перекусити, працюють служби доставки, зокрема Glovo, є варіант оформити щоденне харчування для себе та команди з доставкою в офіс.

Проте не все так ідеально. Працюючи в Івано-Франківську, ви маєте розуміти особливість невеликого міста. Так, тут справді спокійно, зручно, затишно, проте ви швидко досягаєте максимуму і можете застрягнути на одному рівні на тривалий час. Відсутність конкуренції і сама атмосфера міста спонукають до розміреного, повільного життя, а не до азарту бізнес-акул. Крім того, ви, найімовірніше, не отримаєте того рівня знань і досвіду, як у більших містах, у тому самому Львові, Одесі чи Києві. У вузьких спеціалізаціях ІТ через брак конкуренції немає значного розвитку, а також людей, на яких хочеться рівнятися. Отож потрібно добре проаналізувати свої запити та очікування, переїжджаючи у Франківськ.

Загалом ІТ в місті добре розвивається і, на мою думку, має великий потенціал. Ситуація на аутсорсі, аутстафі цілком задовільна, проте у вас має бути сильна мотивація, щоб завжди рухатися вперед.

Інфраструктура, екологія та побут

Варто згадати про інші речі, які так чи інакше впливатимуть на ваше життя в Івано-Франківську.

Житло

В Івано-Франківську стрімко розвивається будівництво житлових комплексів. На дошках оголошень щодня з’являються десятки варіантів оренди квартир, потрібно тільки тримати руку на пульсі та вчасно зв’язуватися з орендаторами/рієлторами, оскільки попит тільки зростає. За даними Dom.Ria, cередня ціна за квадратний метр квартири в новобудові — 13 197 грн (для порівняння, у Львові — 21 984 грн, в Одесі — 23 364 грн, у Хмельницькому — 11 381 грн). Середня ціна місячної оренди становить 7763 гривні. Перевага в тому, що ви можете купити або винайняти житло навіть у віддалених від центру районах: транспортне сполучення зручне, тож швидко доберетеся до потрібного місця. Проте зверніть увагу, що залишається проблема із завантаженими дорогами і заторами.

Також останнім часом з’являється все більше комерційних та офісних приміщень різної вартості, відкриваються офісні центри. Є вибір як невеликих спейсів економсегмента, так і елітні приміщення.

Одна з новобудов

Екологія

На території Івано-Франківської області розміщено понад 500 промислових підприємств. І, на жаль, сучасну екологічну ситуацію в місті, як і загалом в Україні, не можна вважати задовільною. Останнім часом вживають природоохоронних заходів, є спроби сортування сміття. Поки що це тільки початки екологічних змін і свідомо ставляться до довкілля далеко не всі.

Та якщо порівнювати з великими містами, в Івано-Франківську повітря чистіше, особливо у віддалених від головних доріг районах. Також безсумнівною перевагою є близькість до Українських Карпат: уже за півтори години можна опинитися біля підніжжя мальовничих гір. У самому місті теж багато зелених зон, скверів, парків, насаджень, а також озеро і річка Бистриця. У нашій сфері корисно відірватися від роботи і прогулятися зеленими місцями, щоб освіжити голову. І в Івано-Франківську є де це робити.

Франківське озеро

Культура

Івано-Франківськ недарма культурний центр Прикарпаття. Тут справді вирує культурне і мистецьке життя. Кінотеатри, класичний і модерні театри, філармонія, артгалереї, мистецькі простори завжди відкриті для відвідувачів. А різноманітні фестивалі, концерти, зустрічі з письменниками і бізнесменами відбуваються практично щотижня. Для поціновувачів більш спокійного проведення часу є безліч кав’ярень і ресторанів.

До речі, тут справді добре розвинений ресторанний бізнес, тож і о 5 ранку, і пізно вночі ви знайдете хороший заклад. З-поміж всього треба виділити громадський ресторан Urban Space, який чудово підходить для ділових зустрічей, проведення презентацій, лекцій, конференцій або ж просто для посиденьок з друзями. Якщо працюєте на фрилансі та хочете попрацювати за межами дому чи офісу, є зручний бізнес-центр «Промприлад», де можна зайти на смачну каву і попрацювати за комп’ютером.

Які переваги?

Весь лонгрід, написаний вище, вже вміщає переваги Івано-Франківська для життя і роботи. Подаю ще раз для систематизації плюси міста:

  • вільні ніші в бізнесі та легкий вихід на ринок;
  • легкий пошук роботи в загальних спеціалізаціях;
  • достатня кількість компаній для отримання досвіду, знань, роботи;
  • легкий пошук партнерів, однодумців, працівників;
  • велика кількість офісних приміщень на будь-який смак у різних цінових категоріях;
  • регулярні тематичні тусовки, бізнес-зустрічі, офіційні та неформальні зібрання;
  • наявність громадських ініціатив, помітний розвиток міста і нових ідей;
  • компактність і зручність міста;
  • невисокі ціни на все, включаючи продукти та нерухомість;
  • безпека, достатня освітленість вулиць у темну пору доби;
  • близькість до Карпатських гір, річок, є озеро, поряд ліс і Вовчинецькі гори;
  • естетика та архітектура міста;
  • розвинений ресторанний бізнес;
  • різноманітне культурне і мистецьке життя.

Озеро у Франківську

А недоліки?

У мене вийшов практично панегірик місту, за винятком деяких нюансів. Але буде нечесно не згадати про мінуси Івано-Франківська. Окреслю коротко у сфері ІТ:

  • відсутність помітної конкуренції;
  • можливість розвитку лише до певного рівня (тенденція, але не правило);
  • повільний темп життя, який відбивається на роботі;
  • відсутність компаній, на які хочеться рівнятися;
  • нижча заробітна плата і доходи порівняно з великими містами;
  • труднощі в отриманні знань і досвіду в межах міста;
  • труднощі в пошуку роботи у вузьких спеціалізаціях.

Також треба згадати недоліки, які не стосуються безпосередньо сфери ІТ, але помітно впливають на робочий день, самопочуття і загалом життя в місті.

Транспортний рух і затори. Івано-Франківськ стрімко розвивається і розширюється. Та на жаль, місто просто не розраховане на таку завантаженість транспортом. Тому тут бувають затори, дивні самописні правила дорожнього руху і паркування, а також, як наслідок, пил і шумове забруднення. Тож поруч із питанням «Бути чи не бути» у нас і далі стоїть інше — «Місто для людей чи місто для машин?».

Паркування. В місті недостатньо паркінгів, проте навіть там, де вони є, франківці та гості завжди придумують нові способи зупинитися і залишити авто посеред тротуару, перегородивши прохід чи проїзд, на клумбах чи ще в якихось екзотичних місцях.

Стихійна торгівля. Після перебудови продуктового ринку і ринку на Південному бульварі ситуація в центрі поліпшилася, тому ця проблема менше привертає увагу містян, проте досі існує. Намети та розкладки в невідповідних місцях заважають руху і створюють багато зайвої метушні.

Сміття. У Франківську неорганізовані умови для сортування і переробки сміття. І якщо це можна вважати питанням часу, то що робити з людьми, котрі викидають сміття в річку чи залишають у лісах, не ясно. Зі спостережень можу сказати, що Івано-Франківськ одне з чистих міст, проте є чимало місцин, де таке стверджувати важко. Іноді це питання невідповідності кількості смітників і частоти вивозу сміття (як-от набережна біля пішохідного моста і пляжів), а іноді просто питання культури.

Звичайно, багато з описаного — лише моя суб’єктивна думка і, можливо, хтось стверджуватиме протилежне. І знаєте, що я скажу у відповідь? Нічого.

Раджу також переглянути відео та відвідати класний франківський сайт «Куфер».

На завершення

Як на мене, Івано-Франківськ — чудове місто для життя, зокрема для сімей з дітьми чи без них. Воно комфортне, компактне, мобільне та приємне. Для помірного життя і роботи в ІТ тут створені всі умови. Вам, найімовірніше, буде нескладно знайти роботу, влитися в ІТ-тусовку, знайти однодумців, товаришів, друзів, відкрити і розвинути бізнес і неодмінно полюбити це місто. Водночас, запевняю, як пішоходу місто вам сподобається більше, ніж як власнику авто чи пасажиру будь-якого транспорту.

Проте якщо у вас великі амбіції і плани, напевне, рано чи пізно вам стане тісно в Івано-Франківську і захочеться яскравіших вражень і досягнень, а отже, настане час для більшого міста і більших можливостей. А так... ласкаво просимо в Станіславів :)


Підписуйтесь на наш Telegram-канал для Івано-Франківська, щоб залишатися в курсі актуальних подій, вакансій і читати цікаві статті.

👍ПодобаєтьсяСподобалось1
До обраногоВ обраному2
LinkedIn



13 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Мені якось пропонували позицію в Івано-Франківську. В місті було чистенько, але в порівнянні з Києвом замало всього. Якби я жив в Запоріжжі або Хмельницькому то 100% би прийняв релокацію.

Основний недолік, то обмежена кількість вакансій, навіть на популярні технології, такі, як Java, .NET, JS. Ну і проекти, ринок людей є малим, багато людей працюють по 5 — 9 років на одному місці і рідко, коли хочуть щось змінювати, деякі компанії взагалі розглядають Франківськ, як доповнення до Львова. Стаття нагадала мені топік, який я колись піднімав (dou.ua/forums/topic/13380) то я ще був молодим і наївним ))) Ну і вилки зарплат, звісно менші ніж у Льовові, то не є якась така хард умова, але тим не менше. Основний удар робиться на джунів. Можливо, щось зміниться в майбутньому, коли віддалена робота стане нормою.

До мінусів я б ще зарахував мера, який поступово скочується в популізм і якого таки переоберуть на наступний термін, є сумніви що наступні 5 років в місті буде більше покращень, якщо ще і врахувати, що місто понабирало багато кредитів і приєднало 19 навколишніх сіл.

Із орендою не все так просто. Якщо у Львові купувати кваритру «під здачу» це вже нормально, то тут це десь на зародковому етапі. Дуже багато квартир, які вже куплено стоять просто закриті без ремонту і чекають своїх власників із Італії або ж, «коли діти до міста поїдуть вчитись». Ще одним моментом, який впливає на ринок оренди то є студенти-іноземці мед університету, яких реально дуже багато. Шукав минулої осені то попит перевищував пропозицію, найти було не легко. Зате, якщо постаратись то у ІФ можна найти без ріелтора, тут не все так погано, як Львові.

Із купівлю теж. Ціни низькі, квартир багато (пропозиція перевищує попит) бо якщо у Львові купити щось нормальне в уже зданому або майже зданому будинку у забудовника майже не реально, то тут цілком можливо. Але із іншого боку, житло дешеве, двір для машин, або взагалі без двору це тут за норму.

ТЦ — нема, басейнів — можна сказати що майже нема, особливо літом :)

Ми з дружиною у Франик закохалися років 8 тому під час чергової подорожі Україною. Потім поверталися сюди кожного разу, коли їздили на західну Україну. Щоб ви розуміли: я киянин, дружина з Дніпра. Останні 10 років ми прожили у Дніпрі. Після розчарування 19 року вперше задумались про еміграцію, але вирішили не поспішати, а підготувати запасний аеродром десь у західній Україні. Думали про Львів та Чернівці, але атмосфера Сан-Франківська затьмарила конкурентів. Враховуючи вартість та пропозицію якісного житла, низьку кримінальну обстановку та якість життя, то конкурентів, власне, і не було. Отже, рік тому ми придбали тут квартиру, і вже під час карантину частково понаїхали. Частково тому, що бізнес у Дніпрі, і повністю його сюди переносити не має сенсу. Поки що.

Плюсів у міста так багато, що це мав би бути окремий логрід. Спробую стисло: місто красиве та чисте. Комфортне для життя, і це не рекламний слоган, а дійсність: пішки бруківочкою можна пройти все місто без особливих перешкод. Є велика пішохідна зона в центрі, багато велодоріжок, котрими дійсно можна доїхати куди треба, і які не впираються в стовп або в яму.

Міськими вуличками можна гуляти вічно, місцевий парк це взагалі перлина. Чудове озеро не завадило б трохи облагородити, але видно, що місцева влада цим потроху займається і справа лише в бюджеті.

Новий чистий великий міський транспорт. Складається враження, що у Франику великих автобусів більше ніж у Дніпрі. Пригадую, як у Дніпрі жителі сперечалися, чи мають сенс довжелезні тролебуси-гармошки, мов їм ніде розвернутися. Я тоді тихо іржав, бо у Франику його вузенькими вуличками вже давно курсують такі тролейбуси.

Пониження тротуарів, які у Дніпрі та Києві почали робити всього декілька років тому, тут робили здавна. Хоча в цьому є й певні мінуси: сучасна конструкція пониження більш полога та зручна, а у Франківську використовують ще стару технологію. Але ж все змінюється, і я вже бачив сучасні пониження в нових кварталах.

До речі, про нові квартали. Здорова конкуренція будівельників (я нарахував тут більше десятка забудовників) сприяла якості нового житла. Новобудови дуже відрізняються одна від одної — впадає в око велике розмаїття стандартних проектів та унікальні проекти деяких споруд. Панорамні вікна тут не є чимось особливим, а стандартна опція в будь-якому новому будинку. Невисока етажність не давить на психіку. Бруківочка, дитячі майданчики, та початкове озеленення — це теж майже стандарт. Всюди активні фасади перших поверхів, магазини, ресторани, тощо...

Ресторани... На відміну від Львова, ресторани якого в центрі заточені під туристів, у Франику ресторани для місцевих. І це просто кайф! А про ціни в Десяточці взагалі легенди складають)

Ще багато всього. Наприклад, приємно, коли до тебе звертаються Пан або Пані. Як згадаю київське Мужжжчина!, Женшщина!, то аж трусить.

Стисло про плюси не вийшло, ну тоді трішки про мінуси: автомобільні дороги жахливі, з паркуванням жопа, автівок забагато, фасади будинків захаращені рекламою, ринок — це взагалі якесь брудне гетто. Аеропорт є, але нічого не літає (жителям Дніпра буде звично, тут теж напаскудив Коломойський). Пооблуплювались фасади гарних будинків та де-інде поповзла бруківка. Мало великих ТРЦ, а ті що є — на околицях міста. Магазини навколо яскраво провінційні, це сильно впадає в око. Мало громадських вбиралень. Але маю надію, що всі ці недоліки з часом виправляться, бо місто стрімко розвивається.

Топікстартер абсолютно правий, коли пише про темп життя. Тут спокійно й затишно. Якщо вам хочеться постійної боротьби, то залишайтесь в Києві. А мені вже давно набридло)

Пане Марцинків, перелогіньтеся.
А якщо серйозно, то правильно зробили, що не обрали Чернівці.

Мені Чернівці теж подобаються. Але є одне але: совєцького залишилось дуже багато. В основному в головах.

До слова про культурне життя. Ви забули сказати про Станіславський феномен. Метри сучасної української літератури, як от Юрій Андрухович, Тарас Прохасько живуть і творять саме в ІФ.

Тож, як на мене, те, що місто мале, не вадить утворити спільноту, котра впливатиме на всю Україну. «Велика росія, а мацква ще більша,» — це, янм, неактуальний принцип у наш інформаційний час. Поготів для ІТ.

В Ивано-Франковской области не самое худшее движение по дорогам из того, что я видел в Украине, но очень близкое к этому. Выехать на встречку, обгонять через двойную сплошную, да не одному, а вереницей таких же отморозков, при этом оказывается, что обгонять не получается и через 10-15 секунд всей толпой встраиваться назад, мешая остальному потоку — это про дорогу на подъезде к городу.
Движение в самом городе спасает только низкая концентрация машин, а уж никак не осмысленность происходящего.
Пешеходы в основной массе, если это не центр, не понимают, что ты остановился перед пешеходным переходом пропустить их (видимо, местные так не делают?) После Киева, где в основном люди привыкли к этому, очень бросается в глаза.

Брехня на всі 1000%, якраз в нас, на відміну від наглих київських водіїв, на пішохідних переходах завжди пропускають. Ну а звідси роблю висновок що і решта тексту на 90% брехня. (Живу в ІФ 28 років)

Вранье. После Франковска я боюсь забыться в Днепре и пойти по пешеходному переходу не посмотрев по сторонам. Потому что тут во Франыке ты еще не успеваешь подойти к переходу, а поток уже останавливается. За полтора месяца я к этому так привык, что реально страшно возвращаться в Днепр)
Хотя есть и другая сторона: с наступлением темноты все вежливые франковские водители превращаются в автомонстров из GTA, начинают греметь музыкой и гасать по узким улочкам в поисках зазевавшихся пешеходов)
Город засыпает, просыпается автомафия.

Пів життя програмісткою на комбінаті. Як Віта Ткаченко працювала інженером на ГЗК у Горішніх Плавнях
dou.ua/...​er-from-gorishnii-plavni

Івано-Франківськ — це Чернівці у яких получилося.

Підписатись на коментарі