21 жовтня – JS Conference 2017 у Києві. Які знання знадобляться JS розробнику у майбутньому та як їх здобути?
×Закрыть

Чи готове українське ІТ переїхати у передмістя?

Нещодавно на форумі ми проводили опитування читачів, головним питанням в якому було поточне розташування дома й роботи IT-працівників. Планувалось перевірити такі припущення: оскільки IT-індустрія технологічно більш залежить від якості комунікацій, ніж від транспортної інфраструктури, то чи не може бути знайдено консенсус, при якому і працівники, і роботодавці зможуть уникати галасливих бізнес-кварталів і обирати для офісів локації віддалік від перегрітих центрів мегаполісів, в безпосередній близькості від місця проживання більшості спеціалістів? І чи схильні самі працівники міняти власне місце проживання на користь передмість та околиць, якщо там будуть створені комфортні умови для роботи і життя?

На прикладі Києва, де згідно з щорічним дослідженням DOU мешкає половина (48 тисяч) всіх українських IT-спеціалістів, такі рішення дозволили б зекономити мільйони гривень на оренді, купу людського часу, що зараз витрачається на стояння у заторах, і дати простір для подальшого безперешкодного розширення української IT-індустрії. Такий переїзд суттєво зменшив би транспортне навантаження на центральні вулиці міст, які зараз часто перетворені у суцільну автопарковку.

Частково ці припущення були підтверджені, частково спростовані. Отже, пропонуємо вам аналіз зібраних даних, а також інтерактивну карту, за допомогою якої ви самі зможете виявити в них корисні патерни.

Інтерактивна мапа

Мапа побудована на даних, отриманих під час опитування. Завдяки фільтрам ви зможете самі перевірити деякі твердження цієї статті, а також побачити ставлення респондентів до нерозглянутих в аналізі аспектів: волонтерства, готовності бути інвесторами власних кварталів тощо. Про свої цікаві знахідки пишіть, будь ласка, у коментарях під постом.



Загалом сторінку опитування було переглянуто близько 11 300 разів і було отримано 876 відповідей людей різного віку, професії і регіонів.

Найбільш численими очікувано були мешканці Києва (476), третина з яких мешкає у київському передмісті, далі Львів (104), Харків (56), Дніпро (28), Одеса (14).

Пропорції розподілу голосів за регіонами загалом співпадають з розрахунковою кількістю IT-працівників по містах зі згаданого дослідження, окрім одного моменту: Львів, в якому мешкає в 1.5 рази менше IT-працівників, ніж у Харкові, в цьому опитуванні дав майже вдвічі більше голосів (104 проти 56). Можливо, це можна пояснити, з-поміж іншого, й тим , що Львів, як і Київ, зараз переживає період стрімкого зростання, за яким не встигає розбудовуватися міська інфраструктура. Як наслідок, ці два міста найбільше потерпають від заторів і браку громадського транспорту, а тому їх мешканці є більш чутливими до тем деурбанізації і оптимізації міст.

Щодо Харкова, Дніпра, Одеси та інших міст, невелика кількість отриманих відповідей, на жаль, не дає можливостей зробити в достатній мірі репрезентативні висновки, і скоріше за все, свідчить про те, що в цих містах зберігається певний баланс між кількістю населення і розвитком інфраструктури, а отже можна припустити, що питання деурбанізації не є для них актуальними. Виходячи з цього, в подальшому аналізі ми сфокусуємось більше на Києві, Львові та їх передмістях.

Київ Львів
— локації, якими задоволені локації, якими незадоволені


В київській конгломерації 34% респондентів мешкають у передмісті, здебільшего у містечках-супутниках — Ірпені, Вишневому, Вишгороді тощо. У Львові мешканців передмість всього 13.5%. Майже всі ці люди щодня їздять працювати у місто, і рівень задоволеності розташуванням роботи в них суттєво нижче, ніж в мешканців міст — у львівському передмісті він сягає 64%. Серед мешканців самих міст ці показники дещо нижчі, але все ж значні: близько 28% в обох містах. Це свідчить про те, що інтереси більш ніж третини — величезної кількості людей — не є врахованими, а значить ті компанії, які зможуть запропонувати спеціалістам більш зручні локації зможуть отримати відчутну перевагу на ринку праці.

На мапі вище можна побачити, що кількість незадоволених майже не залежить від віддаленості офісів від центру — офісами в центрі люди незадоволені в тій самій мірі що й офісами на околицях.

Але в чому тоді логіка оцінки людиною того чи іншого офісу? Як показує графік нижче, людина вперш за все оцінює його віддаленість саме від свого дому, який здебільшого знаходиться НЕ в центрі.



Можна побачити, що кількість тих, хто не задоволений розташуванням роботи, росте пропорційно довжині шляху з дому до роботи, — від 10% (на відстані до 2х км) до 40% і вище (на відстанях більше 10 км).

Це, до речі, в певній мірі корелює з дослідженнями щастя Даніела Гілберта, який виявив, що час, який людина щодня витрачає на добирання на роботу, є один із п’яти найвагоміших факторів відчуття її щастя. Тобто, щасливішою буде та людина, чия робота знаходиться в 10-20 хвилинах від дому. Такі дистанції здебільшого доступні мешканцям компактних містечок і майже неможливі для мешканців великих мегаполісів, більшість з яких працює в 45-60 хвилинах від місця роботи.

При тому що середня відстань від дому до роботи в інших містах країни складає 4.6 км, в Києві це 6 км або навіть 12 км, якщо врахувати ту третину працівників, які мешкають поза містом. Насправді маршрути, якими люди долають цю відстань є в 1.5-2 рази довшими, оскільки вони майже ніколи не прокладені по прямій лінії.

Пошук оптимальних місць

Київ. Місця проживання і щоденні шляхи працівників. задоволені незадоволені розташуванням роботи

На прикладі мапи шляхів, які щодня долають тисячі київських ІТ-працівників (для інших міст див. інтерактивну мапу вище) можна побачити, наскількі іноді хаотична і нераціональна логістика наших переміщень. Мешканці лівого берега їдуть працювати на правий, мешканці правого — на лівий, мешканці передмість перетинають центр Києва, щоб працювати на іншій околиці міста.

Спроба оптимізації логістики IT полягала би умовно в тому, щоб зробити лінії на мапі якомога коротше і прокласти їх в обхід проблемних центральних районів. Поміж іншого, скоротити ці маршрути можна було б за рахунок більш гнучкого розташуванням офісів поблизу місць проживання великої кількості працівників. На відміну від важкої промисловості, IT може уникати умовний розподіл «промзона-спальний район» і бути ближче до людини.

На київській мапі помітно кілька особливо довгих маршрутів — з Позняків, Дарниці, Оболоні і ВДНГ у центр. З передмість йде величезний потік з напрямку Ірпеня і Вишневого. Саме в цих містах мали б з’явитися офіси компаній, які хочуть покращити логістику працівників і цим отримати перевагу на ринку праці.

Звернемо окрему увагу на доречність відкриття офісів на лівому березі, де мешкає 31% респондентів, а мають роботу там же тільки 7%.

Наостанок звернемо нашу увагу на передмістя. В нашому опитуванні 73% респондентів відповіли, що готові переїхати жити і працювати у комфортне передмістя і 80% відповіли, що хотіли би жити у власному будинку. Тобто якби під «передмістям» ми вважали зелені вулички котеджних районів з розвиненою інфраструктурою і доступністю офісів в кількох хвилинах від дому, абсолютна більшість опитаних IT-працівників погодилась би туди переїхати. Головною перешкодою для переїзду люди називають відсутність якісних шкіл, дитячих садків, і, знову ж таки, робочих місць, через що доведеться витрачати забагато часу на дорогу до міста.

Лідерами вподобань серед київських містечок-супутників стали Ірпінь, Буча, Вишгород і Вишневе. Для роботодавців найбільш привабливими з них можуть видатися Ірпінь і Вишневе, оскільки там вже мешкає велика кількість розробників.

Кількість респондентів цього опитування не є вичерпним списком всіх наявних спеціалістів. Тому опитування, на базі якого робився цей аналіз, досі відкрите. Запрошуємо вас пройти його, якщо ви цього ще не зробили. Опитування доступне за цим посиланням.

LinkedIn

66 комментариев

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

Якраз, коли вийшла стаття, у власному проекті розпочав роботу над можливістю відбору житла з врахування важливих точок.
Тепер готова для бета-тесту.

Вказуєте місце офісу, навчального закладу або частини міста і т.д., та дивитесь на пропозиції відповідно до витрат на шлях.

Можна побачити, що кількість тих, хто не задоволений розташуванням роботи, росте пропорційно довжині шляху з дому до роботи, — від 10% (на відстані до 2х км) до 40% і вище (на відстанях більше 10 км).
Забули додати «Ваш Кеп» )

Из личного опыта проживания последних 20 лет в пригороде, когда каждый день приходилось ездить на работу в город. Самая большая проблема — транспорт. Да, есть и электричка, и несколько автобусных маршрутов, НО — постоянная привязка к расписанию — когда вот нашел «последний» баг и исправить и проверить — 10минут, а должен срываться и бежать, иначе опоздаешь (синдром вечно спешащего). По той же причине не пойдешь вечером в спортзал, не останешься на корпоративчик по поводу и т.д. Несколько раз пришлось ночевать на работе (благо — в комнате отдыха есть диван). И второй негативный момент — тоже транспорт: несмотря на большое его кол-во, часто, особенно зимой, бывают неожиданные отмены. Причем, об отмене никто нигде не предупреждает и времени на переориентацию на другой транспорт (особенно, если это около полуночи) не остается. Про саму жизнь (с периодическим ремонтом чего-то в доме и самого дома, разгребанием снега зимой и полаванием по грязи весной ) - не буду, особенно, если руки выросли с нужного места — все решаемо. А так — да, и природа, и погода, и свежие продукты, и школа с мат. уклоном для детей, и поспать полчаса в транспорте по дороге с/на работу.....

Сомнительные выводы статьи. Если офисы переедут за город — то будут недовольны жители городов (что сейчас и происходит, когда зовут работать в какую-то «Жмеренку» когда ты живешь в Киеве ... разве что удалённо такое возможно). На самом деле, как по мне, оптимальная формула для IT офисов — это не далеко от метро (до 20 минут пешком). Это актуально для городов, где есть ветки метро Киев, Харьков, Денецк ещё (был). А формула выбора места жительства работников — соответвенно в районах, где есть доступные ветки метро (до 30 минут пешком). Ну и тратить времени чтобы добраться до работы не более часа в одну строну. Тогда будут и волки сыты и овцы довольны.
PS. Прости Львов, но кто же тебе виноват что ты такой жадный и метро не строишь. Во Львове можно выбрать какие-то центральные трамвайные ветки. А автомобильный коллапс со временем будет в любом городе и в любом его центре. К тому же если рассчитывать на автомобилистов — то им всё равно от куда ездить, раз им комфорт дороже времени.
PPS. Те кто снимает жилье — тем вообще легче, можно всегда снимать не далеко от офиса.

21й век, а мы все еще ездим в офисы...

В передмісті можна буде працювати коли там буде нормальна інфраструктура
Поки що ІТ офіси будують в радіусі 1 км. від Макдональдса :) хоча, погоджуюсь що має бути навпаки
+ мені потрібно завозити дитину в школу щодня, і якщо офіс в межах міста — будь які операції з батьківськими обов*язками виконувати набагато простіше.

Хотів би додати що дуже добре розумію і тих, хто хотів би жити в зелених одноповерхових кварталах, і тих, хто хоче бути у самому центрі великого міста. Проблема саме в тому, що зараз це начебто два якісь взаємовиключні світи і все виглядає так ніби людина має раз і назавжди прийняти Рішення на користь тільки одного з них. Але це не є нормально. Так званий suburb в Україні мав би, як і в розвинутих країнах, стати органічним продовженням міст, включитися і підсилити їх економіку. Не було б проблеми жити так як тобі заманеться і в 50км від Київа, якби ці місця з’єднувала швидка і комфортна електричка, якби місцева первинна інфраструктура була належної якості і т.ін. І це опитування показало, що є ДУЖЕ великий запит на такі рішення з боку IT-працівників, і напевно з боку багатьох інших соціальних груп. І цей запит вартий того щоби бути чітко і голосно артикульованим.

Можна помріяти як би виглядав Київ та інші міста, та яким могло бути життя в них якби ділова активність не концентрувалася в центрі (паралельно знищуючи історичну спадщину) з градієнтом, що стрімко виходить в нуль на околицях та спальниках. Але була схожа на концепцію міста-сада Говарда — бізнес та техно парки зміщені на периметр, розбавлені житловою забудовою та зєднані радіальною гілкою метро + наземний транспорт, історичний центр на 90% закритий для забудовників та автомобілів і залишений для туристів та культурного відпочинку, а такого поняття як спальні райони взагалі не існує.

Спасибо за проделанный труд. Не зря Ирпень в TОП. Очень удобно ездить в Киев.

Хорошая работа, спасибо. Но очень жаль, что получилось так мало опрошенных людей, по Харькову смотреть нечего, к сожалению. Даже по Киеву ~500 человек — это маловато, чтобы получить уверенные результаты.

Ещё, как мне кажется, стоило бы обратить внимание на 2 вещи:
1) Расстояние в км до места работы ни для кого не важно, важно время, которое человек тратит в пути. Человек может находитья на другом берегу Днепра в 2 км от места работы, но ехать ему туда час. ИМХО, стоило бы добавить вопрос про среднее время добирания до работы с вариантами ответов типа «до 30 мин», «от 30 до 60 мин», и т.д. и анализировать его
2) Интересным был бы срез по типу транспорта аля авто / публичный транспорт / пешком и т.д.
3) Вопросы про удовлетворенность транспортной развязкой возле офиса и уровень пробок в районе офиса могли бы помочь лучше оценить локации офисов и районы города

Госпади, какие исследования, сколько цифр. Зачем этот совок? А не проще постепенно переходить на удалёнку и дать человеку самому выбрать место для работы?

мда, запахло совком...

Мне кажется удаленка подходит далеко не всем. Мне лично иногда нравится для разнообразия поработать из дома, но во-первых дома не такое обустроенное рабочее место, во-вторых, там могут быть жена/дети на больничном, всякие домашние дела мешающие сосредоточиться, Кинчик зазырить среди дня захочется.
В итоге каждый раз когда я работал из дома, то я реально работал с утра до ночи, с перерывами. А так в 5 вечера поехал домой и вечер свободен.

И ещё это подходит только когда все задачи определены, «за работу, товарищи». А когда нужна коммуникация из дома это уже все через одно место получается

Всё через скайп прекрасно получается. Обычный видео-звонок с зашаренной студией и всё отлично.

А по первому вашему комментарию можно сказать, что вы просто в свободной форме сказали то, что вы лично не можете или не хотите себя самомотивировать и из-за этого требуете мотиватора извне. Может стоит поработать в этом направлении?

Мне кажется, все у меня ок с самомотивацией. Не вижу проблем в том, что на работе у меня рабочее настроение, а дома не настолько.
Мне вообще не нравится идея работать и жить в одном месте. Как исключение из правил клево, как ежедневная практика — нет.
Плюс я считаю, что нахождение рядом с людьми, с которыми работаешь вместе дает более эффективные результаты.

дает более эффективные результаты.

Наверное из-за того, что одни люди мотивируют других :)

Мотивируют, сотрудничают, помогают, учат, общаются, эффективнее друг с другом взаимодействуют когда находятся рядом в пространстве.

Здається це замовна стаття ірпінських та бучанських мафіозі забудовників.

ну почему же ) я голосовал за ирпень
Он действительно имеет много плюсов даже по сравнению с киевом
По сравнению с другими пригорадами так еще больше разрыв будет

<мечтая>Но жить я хочу на нивках в частном доме )) мечтая>

Голосуючи за місце де добре ви рубаєте гілку на якій сидите. Вже і так почати 16ки ліпити на в’їзді...
Треба всім казати «погарий, гидотний Ірпінь»

Ну добре зробимо антирекламу щоб ІТшніки не лізли ))

Ірпінь то є кака!
Ні — Ірпінь то бага якій 200років і вона не ваща, а всі вас пінають
То ваш завалений дедлайн
То зірвані строки
То взагалі як писати ERP систему без ТЗ на CSS-і в терміналі з нокії 3310 по смс!

Краще осокорки/дврз і троя! Тільки там усьо чьотка і світле майбутне і метро к 2033 ))

=)

Создание обширных загородных или пригородных локаций на мой взгляд вопрос лишь времени.
Срок — ? (нужно моделировать, может быть очень скоро)

Первый фактор подталкивающий к переезду за город — спрос на соотв. инфраструктуру совмещающую и работу, и учебу, и наличие по близости социальной инфраструктуры и близость проживания к рабочему месту.

Когда дальнейший рост будет упираться в невозможность покупки достаточного кол-ва специалистов на рынке труда и т.о. рост компании будет зависеть от ее скорости обучения новых специалистов то очевидно возникнет спрос на такого рода локации в которых будут совмещать и работу, и учебу (и жизнь).
Сегодня рост локаций идет за счет помещений типа коворкинга, но такие помещения не очень подходят крупным компаниям.

Второй фактор — это рост кол-ва личного автотранспорта и ухудшение инфраструктуры
(рост кол-ва пробок в городе (стресс для работников), отсутствие соц. инфраструктуры и т.д.)

Третий — удешевление технологий строительства.

Четвертый — безвиз с ЕС.

Ключевым является первый фактор, и о нем подробнее

Сегодняшний рост большинства ИТ-компаний осуществляется за счет покупки на рынке труда «свободного» персонала. Так по данным DOU в 2016 году была нанято около 2,7-3 тысяч джуниров. 3 тысячи джуниров от 100 тысячной отрасли — это плюс 3% за год.
Наверное, можно добавить еще от одного до двух процентов из числа тех кто не попал в статистику DOU (возможно фрилансеры)
Т.о. общий количественный прирост отрасли в людях — до 5% (мой простой анализ данных с DOU)

С другой стороны,
Я встречал прогнозы о том что за ближайшие 5 лет кол-во ИТ-специалистов Украины может вырасти на 70-80% (до 170 тысяч, а например в Израиле уже свыше 300 тысяч спецов занятых в ИТ и телекоммуникациях, и так же сильно не хватает и хотят импортировать из Украины)
Т.о. чтобы за 5 лет вырасти на 70-80% отрасль ежегодно должна расти на минимум 11%
(первый год — 11,5 тысяч новобранцев, второй год — 12,8 тысяч, третий год — 14,3 и т.д.)
Но пока растет на максимум 5 тысяч «голов».

Почему такой низкий рост? Не хватает спроса?
Сегодняшний неудовлетворенный спрос на ИТ специалистов в мире — до 4 млн человек, включающий до 1 млн. человек в Европе (всего в мире до 18 млн. программистов).
Т.о. европейский спрос только Украиной удовлетворяется на 0,5% в год (а мировой на 0,1%). Даже если я в своем тривиальном анализе ошибаюсь раз в 5, то сокращение спроса на 2,5% в год по-прежнему остается сильно не удовлетворенным.

Не хватает квалифицированных кадров?
Согласно DOU в 2016 году 73 школы и учебных центра обучили 43 868 студентов в 24 городах Украины, а в 2015 году количество выпускников составило 30 тысяч.
Т.е. обучается в отрасли в 8 раз больше чем попадает в отрасль (хотя наверное обучаются и те кто уже попал).
В чем же проблема низкого роста?

Ответ: Рынку нужны синьоры, а свободными на рынке есть только джуны.
Скорость роста ограничивается скоростью роста квалификации тех кто уже попал в отрасль.

И именно желание ускорять рост квалификации будет подталкивать руководство крупных компаний что-то менять.
Компаниям придется перестраивать свои процессы, чтобы усилить процессы обучения на производстве и ускорить выращивание синьоров.

Собственно, для реализации требований ускорения роста понадобится новая инфраструктура.

Так что в течении 5 лет возможно мы услышим что-то о том как Украина начнет «решительно» удовлетворять спрос Европы
(очевидно Европа какую-то часть «умов» просто подтянет к себе, что еще сильнее подтолкнет лидеров отрасли к переменам (терять «мозги», — это терять доходы.))

У лидеров рынка хватает офисов и в Европе. Так что ничего они особо не теряют

Т.е. обучается в отрасли в 8 раз больше чем попадает в отрасль (хотя наверное обучаются и те кто уже попал).

„Despite the enormous changes which have taken place since electronic computing was invented in the 1950s, some things remain stubbornly the same. In particular, most people can’t learn to program: between 30% and 60% of every university computer science department’s intake fail the first programming course.”

blog.codinghorror.com/…​om-non-programming-goats

И даже с дипломом по STEM направлениям в США устраиваются 25% выпускников

Дякую за дослідження!

1) Вы бы хотя бы при помощи гугл мап маршруты проложили между парами дом-работа. Там уже можно на карты пробок накладывать и тд.
2) Важно не столько расположение офисов, сколько расположение вакансий. (А дальше можно и плотность вакансий на квадратный километр ? Можно и другие размеры сеточки посчитать.) Нет никакого смысла жить в 2х метрах от текущей работы если ты не японец и не собираешься умереть в её офисе.

Сомнительно выглядит, учитывая реалии общекультурные, к 30 годам как правило появляется семья, и покупается какая-никакая квартира. Рождается дите, которого надо сначала возить в садик, потом школу, есть инфраструктура к которой привыкает семья — и уже переезд в пригород становится ну совершенно невыгодной затеей с какой стороны не посмотреть. Вообще вот такие переезды и миграции из города за город еще более менее смогут заинтересовать по большей части только тех, у кого съемное жилье.

А мне кажется, наоборот. рождается дитё, и узкие, забитые машинами киевские дворы, окруженные 25-этажными новостройками и почти не видящие солнца становятся не просто местом, где ты вынужден приткнуть свой тарантас, а местом, где твой ребенок должен гулять значительную часть своего времени. А комплексы в пригороде могут предложить малоэтажную застройку, более просторные дворы без машин, детские площадки, много солнца, зелени и существенно более чистый воздух (по сравнению с Киевом). При этом если говорить о городах — Бровары, Борисполь, Вишневое, Ирпень — то там есть и вполне городская инфраструктура (садики, супермаркеты, клиники), и нормальные с точки зрения образования школы, и кружки по интересам...

Если развивать мысль дальше, то дальше вся эта группа людей делится на два вида — те, кто выезжает в пригород, и я считаю их более умными что ли, и те, кто никуда не выезжает и продолжает жить в тесном городе.
Насчет городской инфраструктуры вопрос спорный, потому что мнения живущих в указанных броварах, борисполе, и бла бла бла где-то пополам делятся — нормальные школы — в киеве, садики, по большей части частные, тоже в городе. С медициной тоже как повезет, софиевская борщаговка долго делила по части вызовов скорых кого присылать, у знакомой так не успели смасти мать, потому что службы не могли решить, кто должен ехать. Новые клевые застройки как раз расположились в этих спорных областях и слышала уже самолично жалобы на этот счет.
А так, пригород это офигенно удобно и хорошо. И если бы можно было бы жить и работать там — мечта. Но увы увы. Пока покой только снится.

Как владелец дома в районе Белогородки поделюсь опытом.
Пока дети — маленькие — все отлично, лес, река, выпустил на улицу гулять, загнал поесть вовремя и все. Но даже в это время есть логистические проблемы: мед. клиника — в Киеве (32 км от дома), гипермаркет ближайший — в Вишневом (15 км)
Потом дети подросли, а в районе въезда в город воспрянувший после обвала 2008 года народ начал массовую застройку. Школу выбрали с подходящей нам программой в начальных классах (Росток), рядом с Окружной, 21 км от дома.
Итог: в 2007 г. чтобы гарантированно успеть с детьми в школу к 8:30 мне нужно было выехать в 8:05, в 2016 (перед отъездом детей с Украины) — в 7:15 .. 7-25.
Еще большая жесть была у старшей дочки после поступления в лицей в центре Киева. Ей приходилось добираться на общественном транспорте (2 маршрутки ходят в 500 м от дома, к метро). Выезд в 6-20 ... до сих пор вздрагивает :)
В общем, жить под Киевом в частном доме с детьми — не так чтобы просто.

Вот я где-то об этом и думала, когда писала и читала комменты. Оно конечно дааа, воздух, цветочки, природа. А все нужные и срочные сервисы — очень далеко.
У меня двое племянников из-за как раз где-то подобных причин с родителями живут за городом только на выходных, а в будние — у бабушки с дедушкой в киеве, так как подъем каждое утро в несусветную рань это очень и очень тяжело.

К сожалению этажность застройки в пригородах растет. И машин во дворах хватает

Нет самой важной разбивки — по опыту и синьорити. Текущее место проживания ни о чем не говорит, особенно в случае с арендой (первые 4-7 лет трудового стажа, раньше — больше). Снимают там, где сочетание «комьют»-цена-качество устраивает. Стоит открыть офис на Бориспольской — и значительная (в абсолютных числах) часть сотрудников оперативно переедет на Харьковский. Но основная проблема-то в наиболее ценных кадрах, которые давно прижились на текущем месте проживания, где у них круг общения, садики-школы и так далее

Класне дослідженя та висновки. Дякую!

Візуалізація погана. Ненаглядно та вирвиглазно. МАштабування нема.
Десь на 2 з плюсом не більше. Невже важко втавити посилання на карту ?

Наверное да!!! Мегаполис утомляет особенно летом в жару....

В київській конгломерації
Мабуть, агломерації?

Уверен, что если бы в пригороды регулярно ездила чистая, комфортабельная и быстрая электричка, все бы туда сразу переехали

Жил и работал, например в Вишнёвом, решил сменить работу оп и ездишь в Вышгород через весь город. Т.е. при выборе отпадает тогда ряд контор вне Киева и твоего города. Странная идея вообще

В Одессе кто-то работает непосредственно в парке Победы?! 8)

На лавочке возле пруда.)

Надо воспользоваться тем, что я сегодня WFH и сходить посмотреть на это :)

На стадіоні Чорноморець є офісні приміщення

Добре, але Чорноморець у парку Шевченка.

Для оптимизации можно использовать и готовность/желание/возможность работать удалённо. Понятно что не для всех это подходит, но это одна из опций которую обычно боятся рассматривать, хотя даже появление в офисе раз в неделю по необходимости, может сильно разгрузить и офис и работников. Особенно если те кто готов работать удалённо составляют ту часть которым расположение офиса не удобно. По своему опыту, тратил 3 часа в день на дорогу и это при отработанном маршруте с использованием особенностей ландшафта. Рассматривал, какая польза для работы, моего присутствия в офисе и польза была мизерная, перешел на режим 1 день офис 4 удалённо, что с головой выбирало все плюсы (точнее привычки) от присутсвия в офисе. Полный отказ от поездок в офис дал выигрыш по времени и географической свободе.

Полностью поддерживаю. Третий год работаю удаленно — минусов не замечено. КПД возрастает, на дорогу времени не тратишь, больше времени с семьей, офис тоже разгружается. Только профит.
Жаль, что многие работодатели до сих пор этого не понимают и предпочитают держать сотрудников на привязи.

А у вас есть дети дома?

Ага, 9ый год)
Выдрессирован, что папа на работе и папу не беспокоить)

час, який людина щодня витрачає на добирання на роботу, є один із п’яти найвагоміших факторів відчуття її щастя

Щасливішою буде та людина, у якої час на добирання на роботу буде зараховуватися як робочий час. І чим більше ця відстань, тим щасливішою.

Я с удовольствием на работу хожу, так что не факт, меня бы путешевствие туда-обратно 8 часов больше бы напрягло, чем рабочий день. :)

Интересно, что если IT будут платить 20% налогов, то 20000 айти при средней ЗП в $1.500 могут сделать $72 000 000 налогов в бюджет в год. Это $6 000 000 в месяц. Можно на эти деньги построить отдельный городок на 50-70К населения?

если только домики как у мистера Тыквы и мультика «Чиполино» всех устроят :)

3600 за квартиру выходит, если в рассчёт этих 20000 взять, это ещё без рабочих мест и инфраструктуры :)

А чего такой сложный расчет? Просто 1500*0.2*12=$3600 в год на человека не устраивает? Это хата из соломы или за 10 лет 1-2к в двухэтажном здании.

Так нет расчёта вообще, есть расчёт бизнес привлекательности. $6M в месяц привлекательно для города?

Конечно мы готовы, было бы интересно такое устроить..

пс: спасибо, отличный материал.

Очень интересно. Жаль по Харькову мало информации

там же есть + и — для зума

от этого не добавится количество ответов по городу )))

на интерактивной карте в самом верху

Наконец-то. Долго ждал.
Спасибо.

Подписаться на комментарии