Навіщо відправляти сміття поштою і як дбати про екологічність бізнесу. Досвід українських IT-компаній

IT-компанії, які дотримуються net zero підходу, прагнуть скоротити викиди вуглецю до нуля в найближче десятиліття. Водночас стикаються з низкою труднощів, починаючи з пересилання відсортованого сміття до пошуку сертифікованих офісів.

Своїм досвідом net zero переходу з DOU поділилися дві українські IT-компанії — SoftServe та Capgemini. Вони розповіли, як впроваджують zero waste в офісах, чому відмовляються від відряджень, навіщо відправляють сміття поштою і як віддають старі ноутбуки.

Мінімум відряджень, зміна офісу та екокампанії в команді. Досвід Capgemini

Capgemini в Україні почала впроваджувати екологічні практики майже 10 років тому, ще коли мала назву Lohika. Співробітники сортували сміття, відмовилися від одноразового посуду, закупивши натомість керамічний, а на кухнях і кавових зонах встановили посудомийні машини.

До 2019 року Capgemini поступово відмовилася від люмінесцентного освітлення і перейшла на LED-лампи, а також знайшла компанію, яка утилізує батарейки.

«Не всі компанії, які заявляють, що утилізують батарейки, справді це роблять: іноді вони просто везуть їх на звалище. Компанія, з якою ми співпрацюємо, збирає і відправляє їх до Румунії на спеціалізовану утилізацію», — ділиться CRES Country manager Capgemini в Україні Наталія Касаєва.

А за рік Lohika інтегрувалася з Capgemini Group й оголосила про намір стати net zero бізнесом. Наступного року компанія пройшла сертифікаційний аудит і отримала сертифікат на відповідність стандарту ISO 14001 (міжнародний стандарт, який підтверджує, що бізнес знає, як зменшувати шкоду довкіллю — ред.).

У команди є екологічна політика — документ, у якому зафіксовані основні цілі. Одна з них — скоротити викиди на 90% до 2040 року.

Нині в Capgemini продовжують зменшувати викиди і заощаджувати воду, електроенергію та газ. В офісах замінили рідке мило на пінку — вона дозволяє зменшити споживання води під час миття рук та менш шкідлива для води. Також встановили сенсорні крани для економії води.

Крім того, розмістили датчики руху у місцях загального користування, зокрема у санвузлах, щоб світло вимикалось автоматично, адже часто люди забувають його вимикати. В офісах у Києві та Львові такі датчики встановлені орендодавцем в паркінгу та місцях загального користування бізнес центрів.

«Ще португальські колеги поділилися ідеєю для біорізноманіття — вони зробили у себе невеликий город/сад. У нас у Львові дуже велика тераса, де ми плануємо зробити схожий проєкт», — додає Наталія.

Офіс Capgemini у Львові

В офісі Capgemini поступово відмовляються від використання одноразових речей. Йдеться не тільки про одноразовий посуд, а й про палички для перемішування кави, чайні пакетики (які містять папір, пластик, скріпки тощо).

«Плануємо обговорити з орендодавцем у Києві можливість встановити сонячні панелі, які будуть живити весь офіс компанії. Наразі встановлені в бузнес центрі сонячні панелі забезпечують лише місця загального користування», — діляться фахівці.

📈 Як аналізують викиди на дашборді

У компанії діє система екологічного менеджменту (environmental management system). Вона охоплює контроль за викидами: якщо їхній обсяг збільшується, запускається action plan для виправлення ситуації.

«Окремо ми ведемо облік за категоріями — наприклад, фіксуємо всі подорожі: скільки поїздок було, який вид транспорту використовувався тощо», — додає Наталія Касаєва.

Ці дані передають у Carbon Team — спеціальну команду, яка обробляє інформацію. Є дашборд, де можна переглянути обсяги викидів за різними категоріями та порівняти їх із цілями.

«Наприклад, у нас є мета — зменшити викиди від поїздок на 55% до 2030 року. І наразі ми навіть перевиконуємо цей показник. Намагаємося обирати екологічні види транспорту», — каже Наталія.

Capgemini відстежує викиди, пов’язані зі споживанням електроенергії та газу. Для цього збираються дані з рахунків за комунальні послуги, які додають до загального звіту.

«Аудит проводить незалежна сертифікаційна компанія аудиторів. Вони оцінюють, як організовано контроль за впливом на довкілля, ведеться звітність про викиди тощо», — додають у команді.

Capgemini проходить як зовнішні, так і внутрішні аудити. Зовнішній проводиться раз у кілька років, відповідно до вимог сертифікації, внутрішній — щорічно командою, відповідальною за систему екологічного менеджменту.

🌱 Який вплив мають українські реалії

У Capgemini діляться, що мають труднощі у впровадженні екополітики через війну. В інших країнах споживачі можуть обирати постачальника електроенергії залежно від джерела її генерування. Наприклад, постачальник може пропонувати мікс із вітрової, сонячної та традиційної енергії.

«В Україні ця опція відсутня. Ми не маємо змоги обирати, звідки походить електроенергія, яку використовує офіс, — ці рішення залежать від постачальників і обмежень на рівні державної енергосистеми», — пояснює Наталія Касаєва.

Орендодавець теж не впливає на вибір джерела постачання електроенергії. Це унеможливлює локальний перехід окремого офісу на відновлювані джерела в межах чинної інфраструктури.

У багатьох країнах є сучасні системи зниження споживання питної води, зокрема — використання дощової води в бізнес-центрах. Це допомагає зменшити навантаження на водопровідну систему.

«В Україні така практика практично не застосовується через дороге обладнання. Та й власники приміщень не готові інвестувати в подібні технології. Лише окремі бізнес-центри проходять аудити та подаються на отримання сертифікатів на кшталт BREEAM чи LEED».

Офіс у Львові, куди команда переїхала влітку 2023 року, має BREEAM-сертифікат, тобто відповідає вимогам ековідповідального бізнесу.

Ще одна перешкода в Україні — нерозвинена система сортування й переробки відходів. На початку команда закупила спеціальні картонні бокси, розмістила їх у кожному офісі й уклала угоду з компанією, яка за оплату забирала відходи на переробку. Однак співпраця тривала недовго.

«Навіть якщо співробітники відповідально сортують відходи, ці зусилля втрачають сенс, якщо вся вторсировина зрештою потрапляє на одне сміттєзвалище», — ділиться Наталія.

Нині ситуація змінилася, бо вдалося знайшли партнера — компанію Ecola. І сортування працює у всіх офісах. Логістично це складно, бо відходи з інших офісів доводиться надсилати «Новою поштою» до Києва.

Орендодавець у Києві впровадив централізоване сортування на рівні самого бізнес-центру. В інших офісах співробітники сортують власними силами.

«Ще один напрям, який ми хотіли б розвивати — сегрегація органічних відходів і компостування. Але поки що це складно реалізувати навіть у Києві: потрібно спеціально облаштовувати простір. І важливо, щоб у цьому були зацікавлені всі учасники — не лише ми, а й всі орендарі та адміністрація будівлі», — ділиться Наталія.

🏢 Зміна офісу в Одесі та благодійність

Цьогоріч компанія змінила офіс в Одесі, оскільки попереднє приміщення не відповідало вимогам сталого розвитку й цілі net zero.

Серед вимог до офісу, який прагне відповідати екостандартам: наявність «зелених» сертифікатів будівлі (BREEAM, LEED) та сучасного енергоефективного обладнання, лічильників споживання на поверхах, модернізованих вентиляційних систем.

«У старому офісі цих умов не було. Застаріле обладнання споживало багато електроенергії, орендодавець не був зацікавлений у модернізації, а будівля не мала навіть базової сертифікації», — зауважують фахівці.

Щодо навчання, то всі новачки в компанії на старті дізнаються про цінності компанії, зокрема екологічні політики. Є обов’язкові тренінги (Sustainability Awareness training), спрямовані на підвищення обізнаності про екологічні, соціальні та економічні аспекти сталого розвитку. Учасники дізнаються, як їхні дії впливають на довкілля, і як впроваджувати принципи сталості у повсякденну роботу та життя.

Крім того, команда регулярно займається благодійністю. В одеському офісі Capgemini завжди стоїть бокс для збору речей, що передають на донати сім’ям, які цього потребують. Під час війни команда передавала техніку та меблі на донати, старі холодильники та мікрохвильовки у лікарні. Також організувала обмін речами, щоб дати їм друге життя: в офісах встановили спеціальні вішачки, куди співробітники могли приносити одяг і брати інші речі в обмін.

IT-фахівці віддають старі монітори, техніку, UPS. Якщо обладнання не можна передати через питання безпеки чи інші обмеження, діє внутрішній процес утилізації електронних відходів.

Речі з кампанії Zero Hero

Тренінги для працівників, екосвідомість в офісах та інвестиції в екорішення. Досвід компанії SoftServe

Компанія SoftServe теж вирішила звести до мінімуму відходи й перейти в енергоефективні офіси. Команді вже вдалося отримати міжнародний сертифікат, що підтверджує екоспрямованість. А також долучитися до ініціативи зі скорочення викидів парникових газів SBTi (Science Based Targets initiative).

«Ми плануємо до 2026 року подати свої короткострокові цілі на перевірку в SBTi. Коли їх затвердять, будемо щороку звітувати про їх виконання через платформу CDP», — пояснює Environmental Sustainability Director Юлія Кувітанова.

Загалом компанія прагне досягти нульового рівня викидів до 2050 року.

Що роблять, щоб цього досягти:

• звітують про викиди через міжнародну платформу Carbon Disclosure Project (CDP);
• встановлюють три сонячні електростанції в офісах у Львові та Івано-Франківську;
• забезпечують офіси в Польщі відновлюваною енергією;
• оптимізують споживання опалення та кондиціонування, зменшили його на близько 30% за останні роки;
• обирають сертифіковані енергоефективні офіси — це стало критерієм для нових локацій.

Юлія Кувітанова на події про корпоративну звітність зі сталого розвитку

🌳 Ековідповідальність в офісах

В офісах SoftServe щоденне життя організоване так, щоб менше шкодити довкіллю. На кухнях замість одноразового посуду використовують багаторазовий. Для прибирання застосовують безпечні, сертифіковані екозасоби, які не шкодять людям.

У компанії діють практики повторного використання: офісну техніку, пакування та інші матеріали не списують одразу, а використовують повторно або передають іншим відділам чи партнерським організаціям. Для друку обирають папір із вторинної сировини.

Щоб розвивати екосвідомість, працівники проходять спеціальне інтерактивне навчання — Environmental Sustainability Training. Воно розповідає про раціональне використання ресурсів, сортування сміття, дбайливе ставлення до електроенергії, води, матеріалів і принципи сталого розвитку загалом.

Плакати на тему сортування в офісі

🔋 Екостандарти vs виклики війни

SoftServe підкреслює, що продовжує зменшувати вуглецевий слід навіть попри війну. Один із прикладів — київський офіс у бізнес-центрі Avenue53, який нещодавно отримав сертифікат LEED Platinum. Це один із найвищих міжнародних стандартів для екологічних будівель.

Також компанія встановлює сонячні панелі, що серед іншого має зберегти енергонезалежність у разі аварій чи тривалих знеструмлень.

«Ми стежимо за реформуванням енергетичного ринку в Україні. Гарантії переходу на відновлювану енергетику — один з найефективніших інструментів, щоб скоротити вуглецевий слід компанії. Ми довго чекали запровадження цих гарантій в Україні», — додає Юлія.

Екологічний перехід ускладнюють виклики війни. Наприклад, до повномасштабного вторгнення Україна мала суттєву кількість атомної енергії. А зараз одна з найбільших атомних станцій перебуває під окупацією, і це впливає як на країну, так і на роботу бізнесу, пояснюють у SoftServe.

Разом з іншими компаніями та організаціями компанія допомагає вдосконалювати закони у сфері екології. Нещодавно підписала Декларацію ООН про кліматичну відповідальність і захист довкілля.

Найближчим часом SoftServe інвестуватиме в:

• збільшення відновлюваних джерел енергії в офісах;
• усунення процесів, які найбільш згубно впливають на клімат;
• розвиток законодавства в галузі сталого розвитку.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU