×

Освітні ІТ-програми, за які не соромно: IoT, Computer і Data Science в українських ВНЗ

Щороку ІТ-галузь «поглинає» 15–20 тис. нових працівників — і хоча більшість молодих спеціалістів знаходять свою першу роботу завдяки курсам і стажуванням при ІТ-компаніях, українська освітня система теж намагається тримати руку на пульсі попиту. Крім того, що держава оголосила про збільшення держзамовлення на ІТ-спеціальності, з осені 2016 року одразу в декількох ВНЗ стартують нові навчальні програми з ІТ.

Львівська Політехніка: Інтернет речей

Створення спеціалізації «Інтернет речей» — це спільний проект Львівської Політехніки і Львівського ІТ Кластеру в рамках проекту «ІТ Експерт», який полягає в залученні ІТ фахівців до навчального процесу як консультантів. Ініціатором проекту став Зеновій Верес, pH.D., Solution Architect в SoftServe і викладач «ЛП». Як розповідає Зеновій, його мета — оновити весь навчальний план для бакалаврів, починаючи з 1-го курсу.

У написанні програми брали участь більше 40 людей: ІТ-спеціалісти з компаній SoftServe, Cypress та Ericsson, викладачі «ЛП», а також представники програми комп’ютерних наук УКУ (які минулого року запустили свою програму бакалаврату, розроблену «з нуля»). Мапу курсів можна переглянути тут.

Навчання буде відбуватися за спеціальністю «Комп’ютерні науки та інформаційні технології», спеціалізація — «Системна Інженерія (Інтернет речей)» на кафедрі «Комп’ютеризовані системи автоматики» Львівської Політехніки. Набрати планують до 100 осіб. Форма навчання — контрактна, вартість — від 9,5 тисяч гривень, проте найкращі студенти можуть розраховувати на стипендії від Львівського ІТ-кластеру.

За словами Зеновія, метою навчання є отримати інженера, який зможе:

  • зробити пристрій,
  • не один, а їх множину (наприклад, систему),
  • які зв’язуються між собою,
  • обмінюються інформацією,
  • реагують на зміну середовища (на дії навколишнього світу, тобто виконують якусь роботу без впливу людини)
  • представляють інформацію користувачу в максимально доступній формі,
  • і рекомендують рішення користувачу

Зараз робоча група розробляє наповнення для 70% предметів. З них половина — це абсолютно нові дисципліни, які будуть викладатись із залученням ІТ-фахівців для проведення лекцій, лабораторних та практичних занять. У програмі поєднуються три складові: програмування, апаратна частина й комунікація пристроїв та програм між собою. При наповненні кожного предмету використовують програми провідних технічних університетів — MIT, Berkley, Harvard University. Наприклад, курс «Алгоритмічні мови і програмування, ч.1» базуватиметься на програмі предмету «Introduction to Computer Science (CS50)» Гарвардського університету. Також студентам буде запропоновано опановувати soft skills — вже впродовж першого року вони вивчатимуть предмет «Командна робота та ораторське мистецтво».

Звіти та презентації проектів, а також захист бакалаврської роботи будуть виконуватися виключно англійською.

Програма передбачає максимальну прив’язку до реальних ІТ-проектів: теми бакалаврських робіт будуть надані ІТ компаніями, фахівці яких будуть проводити консультування. Також у студентів буде можливість пройти практику в компаніях Львівського ІТ Кластеру із подальшим працевлаштуванням. Крім того, ІТ фахівці будуть залучені до безпосереднього викладання і проведення практичних занять.

Оновлювати навчальну програму планується щороку. Таким чином, плани для 2-го курсу будуть переглянуті й за потреби оновлені вже наступної весни. У найближчих планах — розробити магістратуру «Інтернет речей», а також оновлювати суміжні ІТ-спеціальності у Львівській політехніці.

УКУ: «Наука про дані»

Спочатку передісторія: минулого року при Українському Католицькому Університеті було запущено бакалаврат «Комп’ютерні науки», у розробці навчальних програм якого брали участь представники ІТ індустрії — як професіонали, так і власники компаній. Як розказує Олексій Молчановський (координатор проектів, старший викладач УКУ, а також один із засновників масових онлайн-курсів Prometeus), метою було створення такої навчальної програми, яка би максимально відповідала потребам ринку.

Наразі першокурсники закінчують другий семестр. Серед особливостей навчального процесу:

  • В програмі небагато навчальних дисциплін (менше, ніж в інших університетах) на семестр, але це компенсується наявністю великої кількості консультацій із викладачами. Для студентів ці консультації не є обов’язковими, проте є такими для викладачів;
  • Кожна дисципліна передбачає навчальний проект у командній роботі;
  • Весь облік навчального процесу відбувається в системі контролю Moodle;
  • Деякі курси планують викладати частково іноземною мовою (і, до речі, студенти вчать англійську тільки на першому кусі — далі вважається, що вони вже володіють нею на достатньому рівні);
  • Студентам пропонуються факультативні клуби, які проходять щотижня у вечірній час. Діють клуби з робототехніки, з алгоритмічного програмування, з фронт-енд розробки. Цікавий факт, що один із клубів — 3D-моделювання та Unity — студенти започаткували самостійно.

Також для зручності студентів обладнано спільний простір у формі коворкінгу, де можна працювати до пізньої години (10–11 вечора). Крім того, щотижня до університету запрошують представників ІТ-галузі, бізнесменів, підприємців-інноваторів та інших цікавих спікерів для спілкування зі студентами.

Форма навчання — контрактна, річна плата для вступників 2016-2017 навчального року становитиме 40 тис. грн, проте найкращі студенти можуть розраховувати на стипендії від жертводавців Університету.

Щодо нової програми, з осені 2016 року стартує магістратура зі спеціалізацією «Наука про дані» (Data Science). Програма розрахована на учасників, які вже мають 3–5 років професійного досвіду в ІТ галузі. Проте, як пояснює Олексій Молчановський, УКУ готове брати й інших, зокрема випускників бакалаврату цього року, але ЦА програми є саме люди з певним досвідом роботи в ІТ.

Магістерська програма з Data Science розрахована на півтора року. Навчання проходитиме у вигляді коротких триденних навчальних сесій, які будуть відбуватись щотижня. 50% викладачів — з-за кордону (ЄС, США, Канада). Третина курсів — це комп’ютерні науки (програмування, бази даних, алгоритми, архітектура), половина — курси з Data Science, решта — курси зі створення програмних продуктів, підприємництва, ІТ-права. Система модульна — тобто для студентів передбачається можливість брати не тільки всю програму, але й один із напрямів (комп’ютерні науки чи Data Science) або окремі модулі.

Програма вже пройшла обговорення у професійному середовищі ІТ компаній і отримала їхнє схвалення.

Інші інноваційні надбання

Окрім львів’ян, інноваційні процеси в ІТ-освіті впроваджують кияни й харків’яни.

В НТУУ «КПІ» на Факультеті електроніки за ініціативи викладача Євгенія Короткого наступного року планують спробувати систему замішеного навчання, blended learning, коли очне аудиторне навчання поєднується з онлайн-лекціями від провідних західних університетів. Нововведення буде стосуватися профільних для кафедри предметів — пов’язаних з машинним навчанням і розробкою мікросхем.

Процес відбуватиметься так: для студентів відводяться часи на самостійний перегляд відео, а під час аудиторних занять студенти отримають консультації, де викладач відповідає на питання, пояснює незрозумілі моменти. Лабораторні роботи студенти будуть робити в обраній для навчання МООС-системі (edX, Coursera), показуючи викладачу уже оцінений результат і відповідаючи на кілька додаткових питань. Контрольні роботи також виконуються в системі, але в аудиторії у присутності викладача.

Для магістрів такі курси введуть з осені 2016, але з групою бакалаврів Євген Короткий експериментує уже в поточному семестрі — студентам за бажанням було запропоновано замість звичайного курсу з аналогової схемотехніки проходити курс Circuits and Electronics від MIT на edX із перезаліком отриманих балів. Як розповідає Євген, на цю ідею «підписалась» половина потоку.

ХНУ ім. Каразіна розвиває навчальну програму підготовки спеціалістів в області біостатистики (обробка великих даних, отриманих в ході клінічних досліджень) — це єдина подібна програма у Східній Європі, де студенти мають можливість розвивати свої навички у прикладній статистиці і навчатись клінічному SAS-програмуванню на реальних даних тощо. Програма розроблена у співпраці з компаніями Experis та Intego Group і доступна для магістрів як ХНУ, так і інших ВНЗ Харкова — заняття вносяться до загального університетського розкладу.

Більша частина занять і зустрічей із запрошеними спікерами проходить англійською мовою, всі навчальні матеріали також доступні лише англійською. Спеціалісти з Experis та Intego Group виступають кураторами студентів під час командних проектів. По закінченню програми випускники, окрім диплому ВНЗ, отримують сертифікат Центру біостатистичного програмування. Для кращих студентів є також можливість отримати професійний сертифікат базового програмування SAS, долучитися до оплачуваної інтернатури на базі компанії та працевлаштуватися за фахом Clinical SAS Programmer.

ХНУРЕ планує готувати спеціалістів з розробки електронних адміністративних послуг (E-government & Smart Cities). Відповідний протокол вже підписано із Янікою Меріло, яка представляє Агентство з питань електронного уряду в Україні. За словами Едуарда Рубіна, в. о. Ректора ХНУРЕ, розвиток напряму проходитиме поетапно. Спочатку у програми підготовки студентів включать ряд специфічних курсів на вибір, а вже після цього буде сформовано відповідну кафедру й акредитовано спеціальність. Викладачами кафедри стануть молоді спеціалісти з практичним досвідом створення подібних систем. Наразі такої кафедри ще немає в жодному українському ВНЗ.

Ще одна ініціатива ХНУРЕ — впровадити дуальну форму навчання. При такій організації навчального процесу студенти матимуть можливість одночасно навчатись і працювати, тобто отримувати в університеті теоретичні знання і в ІТ-компанії — практичні.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

Схожі статті




38 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Переклад — слабенький) Користуйтесь трохи логікою, раз spell-checker не допомагає. Купа казусів :) Вичитуйте будь-ласка :)

Магістерська програма з Data Science розрахована на півтора року. Навчання проходитиме у вигляді коротких триденних навчальних сесій, які будуть відбуватись щотижня.
На Дні відкритих дверей в УКУ говорили що навчання — Чт-Пт-Сб кожний другий тиждень.

Валентина, спасибо! Отличная тема! Любые блеяния диванной сотни на тему «я пью, пью, а мне все хуже и хуже» предлагаю воспринимать как неприкрытую зависть. Я уважаю университеты, которые не стоят на месте, не почивают на лаврах рейтингов 10 летней давности и такой же ценности, а, несмотря на наличие или отсутствие волшебного пика от мин образа, ищут новое содержание и формы. «Я требую продолжения банкета!» (Ц) :)

Які переваги надає навчання в НТУУ «КПІ» на факультеті електроніки після введення

інноваційних надбань
, якщо курси будуть грунтуватися на МООС або навіть цілком ними заміщeнні.

Как я это вижу:
— во-первых, преподаватель выступает консультантом, объясняет непонятные места,
— во-вторых, сам факт того, что вуз отдает себе отчет в том, что лекции с Курсеры качественнее, чем лекции своих преподавателей — то это скорее плюс — так как вуз предпринимает действия, чтобы дать студентам более качественные знания. Конечно, почему бы преподавателям просто самим не готовить лекции должного качества? Могут быть разные проблемы, например, штат лекторов-пенсионеров, которые не желают переучиваться, и отсутствие необходимого кол-ва молодых, способных их заменить (зарплаты в вузах не сильно же мотивируют там работать).
— в-третьих, не все предметы будут замещены,
— в-четвертых — банально — диплом для облегчения формальностей и прочее подобное,
— пожалуй, еще, в-пятых — наличие некой структуры. После школы выпускник не всегда способен сам сориентироваться, что именно ему учить, как и т.д.

Створення спеціалізації “Інтернет речей”
“Наука про дані”
Гуаносаркетинг. Взять 2 современных баззворда и назвать ими специализации в университетах (!). Давайте еще будем готовить магистров по “программированию на Спринг”.
.
Вопросы к нашей системе ВО в основном в актуальности информации по каждому конкретному курсу, программы/наборы предметов вполне конкурентноспособные.

Наповнення кожного з курсів обох програм розробляється у відповідності до вимог ринку (і дуже часто — самими ІТ-шниками, як у випадку програми Інтернет Речей)

у відповідності до вимог ринку
Давайте еще будем готовить магистров по “программированию на Спринг”.
.
Я так понял вы (со)автор курса.
Можно список
Зараз робоча група розробляє наповнення для 70% предметів. З них половина — це абсолютно нові дисципліни
Все 14-18 новых дисциплин.

не вважайте за грубість — трошки пізно: ось карта курсів www.iot-ua.com/карта-курсів

найбільша проблема, з якою я наразі стикнувся — важко назвати предмет так, щоб на 100% він відповідав своїй суті.

програмування, частина 1 — суміш CS50 (половина, де йде по С) + С++
друга половина CS50 (пітон) — пішов в 2 семетр, + там додається джава

З «вцілілих» назв:
командна робота і презентаційні навики
курси проектування і конструювання пристроїв ІР — в ідеалі маємо вийти на концепцію FabLAb
документування і шаблони проектування — UML в поєднанні з шаблонами
мікроекономіка в ІТ галузі
ІТ право
Інтерфейси та протоколи передачі даних (фокус на звіринець протоколів ІоТ)
Аналітичні та нереляційні бази даних
Користувацькі інтерфейси
Платформи інтернету речей
хмарні технології — тут також буде зачеплено питання DevOps
Проектування електронних схем та друкованих плат
Основи робототехніки

Я искренне желаю чтобы направление подготовило хороших специалистов,
но пока оно выглядит как очередной пафосный булшит (который так любят в МОНе)

Основи робототехніки
Проектування електронних схем та друкованих плат
Аналітичні та нереляційні бази даних
документування і шаблони проектування — UML в поєднанні з шаблонами
Преподается на большинстве “ИТ-факультетах”
мікроекономіка в ІТ галузі
ІТ право
командна робота і презентаційні навики
С последним явный просчет, нет слова ИТ в названии. И снова же все 3 присутствуют на большинстве ИТ-направлений.
хмарні технології — тут також буде зачеплено питання DevOps
Будем надеятся что вы сможете вбить в головы людей что ДевОпс != шеф/папет.
Сходил почитал карту курсов
Третя опція — це “Гнучкі методології управління конфігураціями”, предмет який познайомить вас з премудростями роботи DevOps Engineer.
и мне стало грустно.
.
www.iot-ua.com/карта-курсів
системное программирование + программирование мобилочек + БД + семестр веб-разработки (не понятно зачем)
Если первые 2 пункта в связке выглядят логично,
то вот
вивчите різноманіття noSQL-рішень, їх застосування, плюси/мінуси кожної з реалізацій
— это абсолютно параллельное направление.
дізнаєтеся як здійснювати обробку великої кількості даних за допомогою концепції Big Data
А можно кратко что это за концепция такая котороя позволяет делать обработку больших данных? Просто в моем мире Big Data — это совокупность 100500 разных вещей, у которых максимум общего — это то что они как правило масштабируются горизонтально.
Сначала Вы говорите про актуальность информации предметов, просите назвать список ПРЕДМЕТОВ в новой программе, а теперь рассказываете что это все
Преподается на большинстве «ИТ-факультетах»
«а теперь» обычно используется для демонстрации нелогичного момента. Где тут нелогичность?
Вангую, щас начнется: мне там стока не заплатят, ни хочу возится с бумажками и т.д., и т.п.
Практически так:
У меня диплом специалиста. «А для того чтобы преподавать надо диплом магистра как минимум». Начинать свой путь сразу с того чтобы объяснять людям что это не правда и что мои практические знания им (и их студентам) нужны больше чем книжка по джаве прочитанная 4 года назад вчерашним аспирантом мне просто не интересно.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Практически так:У меня диплом специалиста. «А для того чтобы преподавать надо диплом магистра как минимум
Диплом спеціаліста прирівнюється до магістра, наче так вже як 2 роки є, щось там «намутили» у 2014...
Диплом спеціаліста прирівнюється до магістра, наче так вже як 2 роки є, щось там «намутили» у 2014...
Там все намного проще: надо ВО, то есть достаточно бакалавра. Просто администрации ВУЗов это знать/помнить не интересно.

Тоді зрозуміло, працює принцип «вибрані з покликаних»

У меня диплом специалиста. «А для того чтобы преподавать надо диплом магистра как минимум».
Ерунда же. Благополучно преподаю с дипломом специалиста.
Ерунда же. Благополучно преподаю с дипломом специалиста.
Начинать свой путь сразу с того чтобы объяснять людям что это не правда и что мои практические знания им (и их студентам) нужны больше чем книжка по джаве прочитанная 4 года назад вчерашним аспирантом мне просто не интересно.
Просто администрации ВУЗов это знать/помнить не интересно.

Скажіть, будь-ласка, програму (список тем) якого з предметів Ви б могли помогти розробити?

== OOP

Но надо смотреть по времени, скорее всего будет много на 1 семестр.

. Понятие обекта (меседжинг) (1)
.. Классы
.. Три кита ООП
.. Прототипное наследование
. Язык Java
.. Синтаксис
.. Объекты в Java
.. Коллекции
.. Поведенческие паттерны проектирования
. Реализация (1) в Javascript
. Реализация (1) в Ruby
. Реализация (1) в Python (?)
. Реализация (1) в C++ (?)
. Потоки. Многопоточное программирование.
. Фичи Java 8 в контексте ООП
.. Stream API
.. Реактивное программирование
. SOLID
. DI (и порождающие паттерны проектирования)

== Enterprise development

В рамках какого-нибудь “Информационные системы”

. Introduction
.. Project structure
.. Java build tools (Ant/Maven/Gradle)
. Basic web
.. HTTP
.. Servlets
.. Filters and Listeners
.. JSP/Tags/EL
.. Template engines
.. MVC
.. Servlet based web frameworks
. Testing & TDD
. Layering
. Dependency Injection
.. Theory (from Factories to IoC)
.. Guice
.. Spring
. Persistence
.. DAO
.. Active Record
.. Transactions
.. JPA
. REST
.. Theory
.. JAX-RS/Jersey server-side
.. Tools
.. Javascript clients (Ajax)
.. Jersey REST-client
. Advanced topics
.. Javascript MV.-frameworks
.. Caching (server-side/web)
.. Message queues

Вопросы к нашей системе ВО в основном в актуальности информации по каждому конкретному курсу
Мне и захотелось написать про эти новые программы, потому что их создатели стараются создать нечто лучшее, чем уже есть, в том числе это касается и актуальности курсов, и организационных моментов.
потому что их создатели стараются создать нечто лучшее, чем уже есть
Сугубо субъективно:
не увидел ничего «лучшего». Все такая же попытка играть по старым правилам, лишь бы играть.
Мне оба примера напомнили отличия «примата ФПМ» и «системного анализа ИПСА» — переставленные пару предметов + пару пафосных на тот момент названий.
в том числе это касается и актуальности курсов
Искренне на это надеюсь.

А у вас есть какое-то личное видение, как можно улучшить систему ВО?
(я спрашиваю не с точки зрения «сделай, потом критикуй», а действительно интересно ваше мнение)

А у вас есть какое-то личное видение, как можно улучшить систему ВО?
1) Уменьшить количество ВУЗов
2) Сделать так чтобы на уровне деканов люди были заинтересованы (и хотели, и на них сверху не давило то что им порежут заказ если они не подготовят n выпускников, и тд) в качестве знаний студентов.
.
Конкретно во ИоТ. Если у них есть актуальные знания, что им мешало сделать давать эти знания в рамках направления “системное программирование”?
Почему было принято решение делать все заново, а не развивать существующее?
стоп, не внимательно читал:
Навчання буде відбуватися за спеціальністю “Комп’ютерні науки та інформаційні технології”, спеціалізація — “Системна Інженерія (Інтернет речей)” на кафедрі “Комп’ютеризовані системи автоматики” Львівської Політехніки.
Другой вопрос: Нафика было делать вброс про “все новое”?

1) процес іде — проте самі ВНЗ, як не дивно, противляться тому. МОН мало хорошу ідею — визначити профільні спеціальності для кожного ВНЗ, по яких може бути держ замовлення: технічні ВНЗ готують інженерів, університети — гуманітаріїв. Публікація проекту такого списку викликала дике поколювання в багатьох і його оперативно забрали (www.facebook.com/...ih/posts/1232641743414750 ).
2) вони зацікавлені щоб викладачі мали роботу, і зміни мінімально їх зачіпали.
Для того щоб в освіті всі зарухались потрібно більш кардинальні рішення — хоче ВНЗ готувати фахівців за держ замовлення, тоді хай програму розробляє з працедавцями (у нашому випадку — декан іде до ІТ компанії і шукають точки дотику)
3) розвивать существующе — це коли є викладач, в нього є програма. І ти йдеш до нього і пояснюєш що «нада розвівать». Попробуйте когось переконати — імхо то як переатестація старої міліції. Саме тому ми «пошлі другім путьом» — спочатку склали програму from scratch, (визначили мету, цілі, що саме має вміти/знати студент щоб попасти в ІТ компанію). Після того взяли як лейбл існуючу спеціальність (інакше ніззя — спеціальності затверджуються Кабміном). На даний момент позиція МОН — кількість спеціальностей потрібно зменшувати, але в межах спеціальності можна (і потрібно) відкривати освітні програми — які фокусуються на чомусь конкретному: штучному інтелекті, науці про дані, інтернеті речей, розробці вбудованих систем і т.д. Інтернет речей і є окремою освітньою програмою. Але, як я писав в першому пості — неможна взяти і написати «Інтернет речей». Можна «Системна інженерія (інтернет речей)» (і то не факт на 100%).

І пара питань в мене є:
— як визначити що декан зацікавлений? повірити на слово?
— як замотивувати викладача, який читає асемблер протягом 20-ти років змінити програму? щоб викладав не асемблер, а краще — програмування контролерів? Зарплатою не вийде — грошей немає.
— як визначити, що студент вчиться по актуальній програмі?

Наостанок: сценарій, 2 програми, які вчать на «хочу бути програмістом»
1- розробляли представники ІТ (які займаються відбором людей на проекти, проводять інтервю з людьми як — 10-ть років досвіду так і без досвіду.
2 програму склали професори — які викладають вже не один десяток років

На яку рекомендуватимете вступати власним дітям?

По каждому предложения могу высказать свое мнение, но это будет очень много текста.
Поэтому 2 важных момента:

як замотивувати викладача, який читає асемблер протягом 20-ти років змінити програму? щоб викладав не асемблер, а краще — програмування контролерів?
Лично для меня 20-лентий курс ассемблера был очень полезен. Он дал понимание того как мой высокоуровневый код работает на железе.
.
1- розробляли представники ІТ (які займаються відбором людей на проекти, проводять інтервю з людьми як — 10-ть років досвіду так і без досвіду.
2 програму склали професори — які викладають вже не один десяток років
На яку рекомендуватимете вступати власним дітям?
От такая постановка вопроса — это гигантская проблема. Ответ будет сделан на основании стереотипов которые в голове у того кто отвечает.
Важно содержание. Я бы посоветовал ту программу которая дает более основательную базу. В моей систему стереотипов, ответ скорее 2 чем 1.

Как показала статистика из топика про коррупцию в ВУЗах, проблема не в том, что в Украине нет хороших образовательных программ, а в том что учится большинство не хочет.
У многих ИТ компаний есть отличные абсолютно бесплатные курсы. Я сам проходил курсы EPAM и скажу что они просто великолепные! Отличный материал, великолепно преподают! Мои знакомые тоже проходили курсы в SoftServe и GlobalLogic, отзывы аналогичные.
Так что "освiтнi програми за якi не соромно" в нас є. Лише б студентів знайти за яких не буде соромно...

Грустно только то, что сами студенты зачастую очень не рады этим вашим инициативам.

В 90% - підтримують. "

зачастую очень не рады этим вашим инициативам
" - неочєнь раді, як правило, в самому ВНЗ
Щороку ІТ-галузь «поглинає» 15–20 тис. нових працівників 
Да ладно?! Действительно?
Приведите, пожалуйста, список компаний которые за прошлый год "разрослись" на 15 000 - 20 000 человек, а то даже по вашей собственной статистике за пол года рост ТОП-25 компаний что-то около 1000 человек.
Ну пусть 5 000 свалило за бугор (хотя в реале явно меньше).
Еще 20%, от оставшихся, "рассосались" по компаниям не входящим в ТОП-25.
Куда делись оставшиеся 7000 - 11 000 человек? Ожидают своего "звездного часа"?
Хватит уже этой заказухи! Никто никого не «поглинає» , люди тупо сидят без работы.

Данные отсюда -
dou.ua/…umns/jobs-and-trends-2015

В отрасли работает 90 тыс. ИТ-специалистов
Год назад мы насчитали 75 тыс., т.е. рост на 20%.

Там после вот этого:
"Как считали: по данным нашего зарплатного опроса, почти 20% опрошенных работает в компаниях на 800+ сотрудников. По данным на июль 2015, это 16800 технических специалистов. Итого, 16800*18.8% = 89,300 человек."
...дальше уже можно не читать.
Когда за базис вычислений берется цифра с потолка (кому-то надо объяснять всю надуманность формулы 16800*18.8% ? ), все остальные калькуляции уже не имеют никакого значения. Там в конце можно будет прийти к выводу, что рост отечественного IT набрал третью космическую скорость и скоро улетит за пределы Солнечной системы, только вот реальность немного другая.

Думаю, полезно добавить еще стоимость обучения. Это вообще к вопросу о стоимость высшего образования. Например, программа УКУ очень классная, но лично я к сожалению не могу себе ее позволить по стоимости. При этом я уверена, что стоимость программы абсолютно справедлива — просто чувство, что не можешь заплатить за образование очень непривычное для того, кто привык к бесплатному в.о. в Украине ))

Багато хто оплачує навчання в УКУ за рахунок різноманітних стипендій. Сергій Шельпук про це детальніше розповідає тут: itpodcasts.com.ua/?p=2424

"На первый набор аккредитация была выдана на 45 человек, 45 человек набрано и из них 35 имеют стипендии. Эти стипендии были предоставлены УКУ различными «жертводателями», это — негосударственные деньги. Но из 45 студентов первого набора, для 35-и стоимость проживания, обучения и какие-то деньги на ежемесячные расходы в той или иной мере покрывают стипендиями."

Касательно конкретно этой программы, насколько я знаю, УКУ ищет спонсоров, но пока неясно, будет ли возможность предоставить стипендии

Буквально сегодня мне сообщили, что какое-то количество стипендий на магистерскую программу УКУ нашел :-) Больше деталей могут рассказать Ярослав Притула и Алексей Молчановский.

Дело не в программе. Дело в том, что большинство кафедр не может привлечь для обучения студентов нормальных преподавателей из-за зарплаты. Моя лично точка зрения, что бесплатное высшее образование это нонсенс. Сегодня принимал зачет у 4 курса у будущих бакалавров компьютерных наук по крос-платформе и по PYTHON. Мое личное мнение, что люди, которые за 4 дня до госса готовы дать хабар, чтобы не отвечать на вопросы типа в чем разница между Java и JS и не знающие , что такое компиляция и интерпретация не должны доходить до выпуска. И таких по моим наблюдениям около 30%. У них нет желания учиться, у них желание за бабки получить «корочки». Любая программа им до лампадки.

Саме тому ми робимо програму з нуля і більшість людей, які платитимуть за навчання, будуть свідомі свого вибору

Підписатись на коментарі