Менше «лазівок» і вищий зарплатний поріг — як нові правила бронювання вплинуть на ІТ та оборонку

💡 Усі статті, обговорення, новини про оборонні технології — в одному місці. Приєднуйтесь до DefTech спільноти!

22 травня уряд оновив правила бронювання працівників на критичних підприємствах. Головні зміни торкнуться людей, які заброньовані за сумісництвом (коли працівник може працювати в одній компанії, а бронювання отримувати від іншої). Вони будуть враховуватися лише за одним місцем роботи. Також зросте зарплатний мінімум, потрібний для бронювання, а самі компанії мають оновити статус критичності.

Нові правила почнуть діяти через 10 днів після офіційної публікації — тобто з 10 червня.

DOU поспілкувався з ІТ та дефенс-об’єднаннями, компаніями та юристами про те, як зміни вплинуть на працівників і чи зменшиться кількість заброньованих.

🙅‍♀️ Мінус одна «лазівка» для бронювання

Зміна обліку людей, що працюють за сумісництвом, може створити додаткове адміністративне навантаження на компанії. Якщо раніше один працівник міг враховуватись у кількох компаніях при розрахунку квоти, то тепер він фактично враховуватиметься лише раз.

Мета цієї зміни — прибрати «лазівку», за якою бізнеси могли збільшувати квоту працівників, що підпадають під бронювання.

Адвокат Іван Щеглаков пояснює, що більшість підприємств, які мають критичність, можуть забронювати лише 50% від військовозобов’язаних. Але часто підприємство хоче зробити так, щоб забронювати якомога більше працівників.

«Для цього в штат наймали чоловіків із відстрочкою, які в багатьох випадках на цьому підприємстві працювали лише на папері. Такі люди з відстрочкою могли працювати за сумісництвом у двох, трьох, чотирьох компаніях одночасно. Завдяки цьому в кожній компанії створювалося додаткове робоче місце з військовозобов’язаним працівником, під якого можна було когось забронювати».

Адвокат додає, що закон прямо не забороняв такі дії, однак тепер у компаній буде менше можливостей штучно збільшувати кількість заброньованих.

Це змусить бізнес більш уважно переглядати структуру зайнятості, кадрові моделі та підходи до оформлення працівників, додають в Асоціації IT Ukraine.

«Це означає, що частині компаній треба буде переглянути фонди оплати праці або навіть оптимізувати окремі позиції. Особливо це стосується бізнесів, де значна частина співробітників працює у форматі сумісництва чи часткової зайнятості.

Окремо компаніям потрібно пам’ятати про інші законодавчі вимоги, зокрема щодо дотримання квоти працевлаштування осіб з інвалідністю. Тому кадрові зміни доведеться балансувати не лише з погляду бронювання, а й з урахуванням інших вимог трудового законодавства», — діляться в Асоціації.

Зараз в ІТ бронювання мають близько 20 тисяч військовозобов’язаних

Такі цифри DOU назвали в Харківському ІТ Кластері. За даними зарплатного опитування DOU, станом на кінець 2025 року 17% айтівців мали бронювання від роботодавця, тоді як ще влітку 2025 року ця частка становила 13%. Найбільші частки заброньованих серед лідів і менеджерів, тоді як найнижчі — серед джунів та мідлів.

До галузей, де IT-фахівців бронюють частіше, належать: Agriculture, GovTech / Public services, Dating, Manufacturing, Hardware, Embedded, ERP і Retail / Marketplace.

Нині складно оцінити, скільки заброньованих зачеплять нововведення, однак у Харківському ІТ Кластері зазначають, що більшість IT-компаній не використовує сумісників. Це кажуть і в самих ІТ-компаніях. Наприклад, одна з найбільших сервісних компаній, яка побажала залишитися анонімною, зазначила, що зміни не вплинуть на її працівників. Ще одна з компаній, де 500+ співробітників зазначила, що чекає на юридичні роз’яснення, бо наразі механізм не дуже зрозумілий на практиці. Також компанія Ciklum, де працює близько 2000 фахівців, прокоментувала DOU, що робота співробітників над зовнішніми проєктами — радше виняток, ніж поширена практика.

«Такі випадки додатково перевіряє Compliance-відділ, щоб уникнути конфлікту інтересів і забезпечити прозорість співпраці. Оскільки таких ситуацій небагато, нові правила щодо зовнішнього сумісництва навряд чи суттєво вплинуть на нас», — діляться в команді.

Загальна картина кількості заброньованих не повинна суттєво змінитися, однак можливо зміниться надання нових бронювань, додають у Харківському ІТ Кластері. Це залежатиме від того, якими будуть оновлені критерії критичності.

DOU відкрив збір на 10 000 000 грн для корпусу «Хартія», що обороняє Куп’янськ. Участь кожного важлива, приєднуйтесь!

Співрозмовники додають, що deftech-виробників це нововведення майже не зачепить. Оборонні підприємства мають право бронювати всіх своїх працівників, пояснюють у ТСУ.

«Тому компанії зараз не бачать ризиків в обліку сумісників і спокійно працюють далі — на квоти для бронювання це не впливає», — кажуть в об’єднанні.

💸 Чи вплинуть зміни на зарплати в ІТ та оборонці

Зарплатне опитування DOU показує, що у другому півріччі 2025 року знизилася медіанна зарплата спеціалістів, які мають бронювання. Загальна медіанна зарплата по ринку становить $3000. Найвищий медіанний показник мають айтівці, які заброньовані на другій роботі ($4000), і фахівці з відстрочкою ($3700).

Натомість у спеціалістів, яких забронював основний роботодавець, медіана становить $3500, зменшившись за півріччя на $433. Найнижчу планку доходів мають наймолодші фахівці, які через вік не підлягають мобілізації й лише починають кар’єру.

Скільки заробляють та статус бронювання

Зміна зарплатного порогу до 25 941 грн не стане критичною для ІТ-галузі, вважають наші співрозмовники. У більшості ІТ-компаній середній рівень винагороди перевищує цей показник. Про це кажуть в Харківському ІТ Кластері та в Асоціації IT Ukraine.

«Середні зарплати в ІТ у 2025-2026 роках залишаються одними з найвищих в економіці України через експортну орієнтацію галузі, конкуренцію за спеціалістів на глобальному ринку та високу додану вартість інтелектуальної праці», — пояснюють в Асоціації.

Потенційно ця зміна може створити труднощі для окремих категорій працівників — трейні та джуніорів, а ще адміністративного або технічного персоналу, де зарплати бувають нижчими.

У Ciklum наводять додатковий аргумент, що багато початківців мають вік до 25 років і не потребують бронювання (нагадаємо, у 2025 році Ciklum найняла в Україні 5 джуніорів).

«До того ж найбільший відсоток заброньованих працівників сьогодні — це більш досвідчені спеціалісти: сеньйори, ліди та менеджери. Наразі ми не бачимо передумов для скорочення штату або урізання виплат через ці зміни», — кажуть в команді.

Варто зазначити, що ці зміни не стосуються айтівців, які працюють як ФОПи або гіг-контрактори у режимі Дія City. За законом вони не підлягають бронюванню. Компанії-резиденти можуть бронювати суто тих фахівців, які оформлені в штат за трудовим договором чи контрактом відповідно до Кодексу законів про працю.

«Можливі лише непрямі ефекти, пов’язані із загальною адаптацією компаній до нових правил, однак вони не змінюють базову логіку роботи з ФОПами та гіг-спеціалістами і не створюють для цієї моделі додаткових системних обмежень», — пояснюють в Асоціації IT Ukraine.

Додамо, що згідно з даними зимового зарплатного опитування DOU за грудень 2025 року, нині 11% айтівців оформлені офіційно, згідно з КзПП, 20% працюють за Дія Employment, а 53% — як ФОПи.

В оборонній галузі деяким компаніям, ймовірно, доведеться підготуватися до більших офіційних витрат на повну зарплату, кажуть у ТСУ. Тут надання бронювання вже залежатиме від фінансових можливостей роботодавця:

«Будь-яке підприємство зацікавлене у збереженні своїх працівників, тому ці додаткові витрати є невідворотними. Вочевидь, персонал із найменшим рівнем зарплати (джуніори та адміністративний персонал) у зоні ризику, враховуючи підвищення необхідного рівня зарплати більш ніж на 20%. Можливо, для деяких компаній додаткове фінансове навантаження може бути відчутним. Однак загалом це не має бути чимось критичним для галузі».

У ТСУ додають, що підвищення зарплати потягне за собою збільшення витрат, коригування фінансових планів та може призвести до здорожчання продукції в цілому.

🧐 Як зміниться процедура надання «критичності»

Частина нововведень стосується вимог до визначення «критичності» компаній. У червні, всі міністерства, відомства та ОВА зобов’язані заново затвердити правила надання підприємствам статусу критичності, попередньо узгодивши їх з Міноборони та Мінекономіки.

• До 10 червня 2026 року органи влади мають переглянути критерії, за якими підприємства отримують статус критично важливих.
• До 1 липня 2026 року мають перевірити компанії, які вже мають такий статус. Якщо підприємство більше не відповідатиме оновленим критеріям, статус критично важливого можуть скасувати.
• До 1 вересня 2026 року мають переглянути всі чинні рішення про критичність підприємств.

Для резидентів Дія City теж будуть зміни — вони мають підтверджувати, що відповідають вимогам закону «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» податковими розрахунками за останні шість місяців.

Міністр економіки Олексій Соболєв наголосив, що компаніям не доведеться безперервно підтверджувати чи перепідтверджувати свій статус критичності. Минулого разу аналогічний процес запускали в грудні 2024 року, і він тривав три місяці. За його словами, цього разу підприємства також матимуть три місяці на виконання цієї процедури, тобто до 1 вересня.

Щоб підприємство стало критично важливим, у більшості випадків (але не у всіх) йому треба виконати 3 з 9 критеріїв, пояснює адвокат Іван Щеглаков. Обов’язковий критерій — отримання статусу «підприємство, установа, організація має важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади».

«Саме цей статус важливого значення для галузі економіки чи територіальної громади видає або міністерство, або обласна адміністрація. І в кожній області та в кожному міністерстві є свої критерії, за якими це визначається», — зазначає адвокат.

Залежно від сфери діяльності, підприємства проходять цю процедуру через різні відомства за окремими правилами.

Для регіонального бізнесу (ритейл, послуги, місцеве виробництво) статус видають обласні військові адміністрації (ОВА). У кожній області діють свої локальні вимоги, які зазвичай прив’язані до фінансових показників: наприклад, штат від 10 людей, відсутність боргів та сплата ПДВ на рівні не менше 1% від обороту за квартал.

Однак ІТ компанії та оборонка частіше отримують бронювання через профільне міністерство, а не ОВА. Наприклад, резиденти Дія City отримують критичність через Мінцифри, де ключовим є підтвердження офіційних зарплат (від 3 мінімальних) та сплати ЄСВ за останні пів року.

А виробники зброї отримують критичність через Міноборони або Мінстратегпром — для них головним критерієм є наявність чинних контрактів на забезпечення потреб ЗСУ, що часто дає право на бронювання до 100% штату.

Якщо підприємство якимось чином перевищило ліміт заброньованих (наприклад, звільнилася частина не заброонованого штату і пропорція порушилася), компанія зобов’язана протягом 10 робочих днів самостійно подати заяву через «Дію» на анулювання бронювання «зайвих» співробітників.

Якщо компанія цього не зробить і ліміт буде перевищено, підприємство повністю позбавлять статусу критично важливого. Втрата статусу автоматично скасовує бронювання для всіх працівників компанії.

У Мінекономіки пояснюють, що оновлені правила визначатимуть реальний внесок бізнесу в оборону, безпеку, економічну стабільність чи життєзабезпечення громадян.

При оцінці компаній зважатимуть на те, чи залучені вони до державних замовлень, чи виготовляють стратегічно важливу продукцію, чи підтримують критичну інфраструктуру, а також на їхній вплив на збереження робочих місць і життєдіяльність регіонів.

У компаніях кажуть, що наразі складно прогнозувати, наскільки потенційні зміни критеріїв можуть вплинути саме на ІТ. А в ІТ Асоціації додають, що для галузі будь-який перегляд критеріїв визначення критично важливих підприємств є чутливим. Це безпосередньо впливає на операційну стабільність компаній та можливість планувати найми.

Підписуйтеся на WhatsApp-канал DefTech спільноти!