Ексспівробітники Aitheon скаржаться на невиплату грошей. Компанія заявляє про неякісно виконану роботу. Розслідування DOU

До DOU звернулися спеціалісти, що співпрацювали з компанією Aitheon. Вони заявили, що їм не виплатили гроші за роботу. Деякі з ексспівробітників розповіли, що працювали фактично на усних домовленостях. Водночас в Aitheon запевняють, що невиплати стались через неякісно виконану роботу і, як наслідок, фінансові втрати компанії.

Журналістка DOU розбиралась у ситуації.

Американська компанія в українському середовищі

Як зазначено на сайті Aitheon, компанія займається розробкою платформи із застосуванням AI та Robotics, мета якої — спростити керування бізнесом. Серед клієнтів та партнерів указані такі компанії, як Amazon та NVIDIA.

Судячи з профілю компанії на DOU, в Aitheon працює близько 20 українських спеціалістів. Точнішу кількість у компанії нам не назвали.

На офіційному сайті компанії вказано, що вона заснована 2017 року у США. А обслуговує клієнтів на місцях, у тому числі у Європі та Азії.

До недавнього часу Aitheon значився як резидент UNIT.City в Києві. Але з весни 2021 року, за словами Chief Product Officer Aitheon Марини Батраченко, в американської компанії немає представництва чи офісу в Україні. Надавати інформацію в Unit.City відмовилися, пославшись на NDA.

Водночас у Києві 2018 року було зареєстровано ТОВ «Аітгеон Україна», засновником якої вказаний Ендрю Арчер. Судячи з профілю в LinkedIn, він працює СЕО в Aitheon — це підтверджують і ексспівробітники. ТОВ «Аітгеон Україна» займається комп’ютерним програмуванням. Примітно, що вказаний під час реєстрації компанії телефон наразі уже не обслуговується.

На DOU відгуків щодо Aitheon небагато — всього три. Усі вони досить схвальні.

Однак у приватній бесіді кілька сппеціалістів, що співпрацювали з компанією заявили нам про невиплати грошей за роботу й велику плинність кадрів.

Співробітники були оформлені як ФОПи, двоє із тих, з ким ми поспілкувалися, не мали зареєстрованого ФОПа. Варто зазначити, що СРО Aitheon Марина Батраченко наполягає на тому, щоб щодо спеціалістів, які працюють чи працювали на компанію, вживали саме слово «підрядники».

Невиплати на тисячі доларів

Раян Олександр Хеннесі влаштувався у компанію 16 лютого цього року на посаду Sales. В Aitheon він займався стратегією та інструментами розвитку бізнесу. За його словами, працював він у компанії за контрактом як ФОП:

«Підписав угоду, NDA. Оплата була ставка плюс 10% від продажів. Домовленості були через HR, потім уже через CEO і CPO. Мені вислали офер, я прийшов у офіс компанії, підписав його і того ж дня почав працювати. Займався бізнес-девелопментом».

Але, як повідомляє спеціаліст, гроші за роботу компанія йому не заплатила. За його словами, наразі сума боргу становить 2,1 тисячі доларів США за півтора місяця роботи. Він звернувся до Ендрю Арчера. Той заявив про проблеми з банківськими транзакціями. Потім на зв’язок виходити перестав. Як доказ Раян Олександр Хеннесі надає скрини листування з Ендрю Арчером.

Нам вдалося поспілкуватись ще з кількома колишніми співробітниками. Вони теж стверджують, що їм не виплачували гроші за роботу.

На умовах анонімності Software Engineer, що співпрацював з Aitheon, повідомив, що компанія заборгувала йому 6 тисяч доларів США за півтора місяця роботи. Загалом у компанії він працював рік:

«Затримки у зарплаті були досить часто. Ми розуміли, що в компанії мало клієнтів та є певні труднощі. Ми питали в CEO, як справи з виплатами. Він завжди казав, що це проблеми з банком або свята, або дійсно важкі часи. Проте обіцяв нам „золоті гори“ після лютого. Під кінець березня (цього року — ред.) стало всім зрозуміло, що зараз вже зовсім погано з фінансами. Хоча це замовчували».

За словами спеціаліста, невиплати керівництво компанії пояснювало тим, що проєкт не закінчено:

«У нас немає жодних гарантій, що після повної здачі проєкту нам повернуть гроші. Багато інших колег просто працювали 3–4 тижні, могли запитати про заробітну плату, та під настрій керівництва за це питання їх могли звільнити без виплат у той же день».

Анонімно розповів про ситуацію ще один Software Engineer, який працював у компанії Aitheon. За його словами, він недоотримав загалом 6 тисяч доларів США за 1,5 місяця роботи:

«Спочатку затримок не було. Потім вони почались. Директор жалівся, що в Америці свята й банки зачинені. Потім знаходив інші причини (невиплат — ред.)».

Як зазначив розробник, затримки з виплатами почались приблизно з осені 2020 року.

Головна причина такого ставлення до співробітників, на думку Software Engineer, полягає в тому, що керівництво компанії — йдеться про Ендрю Арчера — звинувачує у проблемах усіх, окрім себе. А неналагоджені процеси у компанії йому вигідні, бо нічого таким чином довести неможливо.

За підрахунками колишнього співробітника, без виплат залишились понад 20 людей. У компанії постійна плинність кадрів.

Про невиплату грошей розповів ще один спеціаліст, що співпрацював з Aitheon. За його словами, компанія заборгувала 1,3 тисячі доларів США. Водночас він стверджує, що працював у компанії без підписання контракту:

«При влаштуванні на роботу сказали, що гроші будуть кидати на банківську картку. В результаті взагалі не заплатили».

Питання про виплати спеціаліст ставив Марині Батраченко. Згодом вона перестала виходити на зв’язок.

На умовах анонімності розповів про ситуацію в компанії колишній Node.js-розробник. За його словами, він недоотримав приблизно 700 доларів за 2,5 тижня роботи. Звільнився ще в серпні 2020 року. Гроші компанія Aitheon йому досі не заплатила.

«Я вже не очікую отримати якісь гроші від цих людей. Коли я приймав офер, мені було чітко озвучено, що виплати здійснюються кожні два тижні. Я пропрацював у компанії три тижні й не отримав жодної копійки. На той час ніхто навіть не поцікавився, який у мене розрахунковий рахунок. Бухгалтерка мені сказала, що це загальна затримка по зарплаті, таке буває часто. Мене це не влаштувало. Я звернувся до Ендрю Арчера з вимогою виплат. Після цього мене звільнили, не пояснюючи причини».

За словами спеціаліста, ніякого оформлення в компанію не було:

«Коли я приймав офер, у мене не було зареєстрованого ФОПа. Я про це сказав. Мені відповіли, щоб працював перший місяць так, а потім уже оформляти ФОП. Я просто підписав офер і угоду про співробітництво».

Претензії до співробітників

Ми звернулись до Aitheon, щоб дізнатись бачення керівництва компанії на ситуацію, що склалась. Відповіді нам надала компанія Archer Human Resources, яка займалася підбором персоналу для Aitheon.

Зокрема, в компанії розповіли, що працюють з українськими спеціалістами з 2015 року. Кажуть, на той час така співпраця була вигідною для обох сторін — як для українських контракторів, так і для них. У компанії стверджують, що завжди платили по верхній межі ринку — $3–8 тис. на місяць.

Українських розробників наймали для реалізації проєктів з використанням платформи Aitheon. Були команди веброзробки та IoT Hardware.

Нам детально пояснили, коли й чому почалися проблеми з українськими співробітниками. Наводимо цитату представників компанії (переклад з англійської — ред.):

«Проблеми з українськими контракторами почалися у 2018 році. Тоді якраз потрібно було задеплоїти проєкт для дуже великого клієнта за обмежений час. Для реалізації цього завдання ми розширили команду українських контракторів, але швидко зрозуміли, що вони неспроможні його виконати. Українські спеціалісти досить добре виконують дрібні завдання, але якщо трапляється велике завдання — виникають складнощі з його розумінням. Замість того, щоб шукати рішення, спеціалісти шукають причину, чому все так погано, або висловлюють невдоволення. Цей проєкт ми швидко передали розробникам з Індії, щоб вони закінчили його першу фазу, і вони це зробили своєчасно.

Після цього ми спробували поновити роботу з українськими контракторами, припускали, що раніше просто не вдалося знайти спеціалістів з необхідними навичками. Але були постійні скарги від українців: на їхню думку, будь-які проблеми, що виникали на проєкті, були через неукраїнських контракторів. Українці стверджували, що успішні частини проєкту виконували саме вони. Незважаючи на той факт, що власне, щоб допомогти вирішити проблеми, що виникли через них, ми навіть тимчасово привезли в Україну своїх провідних індійських розробників.

У грудні 2020-го накопичилось уже багато постійних проблем з українськими підрядниками. Результативність їхньої роботи продовжувала падати. Замість того, щоб фокусуватися на роботі у проєкті та показувати результати, свою енергію вони спрямовували на обговорення зовнішності колег жіночої статі та дорогих речей, які, на відміну від українських контакторів, мали іноземні підрядники. Крім того, вони умисне зривали дедлайни, звинувачуючи одне одного, або ж брали вихідні в ті дні, коли була запланована презентація для клієнта. Після цього ми почали формувати паралельну команду з індійських та американських спеціалістів, які б подбали про проєкт, якщо ситуація з українцями не поліпшиться. В березні ми почали передавати проєкт цим новим контракторам».

«З контракторами з інших країн у нас не було схожих проблем. Українські спеціалісти розумні й талановиті, але в них дуже негативне/депресивне, важке ставлення до всього. Через це їм складно розвиватися й успішно співпрацювати з контракторами з інших країн».

Також ми отримали коментар щодо невиплат коштів. У листі нам підтвердили, що троє колишніх співробітників наразі очікують платежі, та запевнили, що вони отримають гроші, згідно з домовленостями, без виконання додаткової роботи. Також у листі зазначено, що деякі з них уже отримали останній платіж за виконану роботу, та цим співробітникам не дадуть нових завдань, поки вони не завершать ті, що ще лишилися.

На питання, чи планує компанія припинити співпрацю з українськими спеціалістами, в компанії зазначили, що наразі це не вирішено. Однак більша частина роботи буде виконуватися в США та Індії, де підрядники мають кращі організаційні та комунікативні навички.

Наразі в Aitheon повідомили, що припинили співпрацю з українськими командами закупок, розробки та продажів. Їхні завдання делегували іншим командам. Це сталося з низки причин.

За інформацією компанії, двоє сейлзів з України за два місяці не залучили жодного ліда і не зробили навіть потенційного продажу, тоді як їм ставили чіткі KPI щодо прибутку. Окрім цього, в компанії запевняють, що через їхню емоційну поведінку була зірвана комунікація на останньому етапі перемовин щодо угоди на 140 тисяч доларів США. Тому їхня робота оцінена як неуспішна.

Компанія надіслала нам план щодо KPI для двох українських сейлзів:

Як вона стверджує, один зі співробітників досяг мети щодо щоденних дзвінків і отримав оплату за це. Решту цілей не було виконано.

Щодо КРІ один із сейлзів запевняє нас, що не бачив від компанії чіткого плану роботи, його щодня змінювали.

Він також показав робочий контракт, який підписував. У розділі «оплата» вказано, що він має отримувати щомісячно базову ставку та окремо відсотки від продажів. Ставку переглядають після тримісячного періоду на основі результативності та досягнутих цілей. Базова плата покривається комісіями, отриманими за місяць.

За словами співробітника, були домовленості про базову щомісячну ставку. Він працював у компанії 2,5 місяця, обіцяні гроші так і не отримав.

У компанії нам показали такий самий примірник оферу і наголосили, що там прописано, що співробітник не отримає оплати, якщо немає жодних комісій, що її покривають. Тобто, за їхньою логікою, базової щомісячної ставки вони не обіцяли.

Також у компанії навели приклад з колишнім співробітником, який відповідав за закупівлі. Він придбав невідповідний товар. Загальний збиток компанії становить 12 тисяч доларів.

В Archer Human Resources зазначають, що компанія змушена покривати всі ці збитки.

Ще одна претензія до колишніх розробників компанії полягає в тому, що вони вирішили не готувати документацію належним чином, тож інший розробник не міг продовжити працювати над проєктом після них. Тому компанія почала проєкт заново, зазнавши втрат.

Також стверджують, що такі приклади непоодинокі й спеціалісти користуються перевагами американської компанії.

Водночас варто зазначити, що компанія безпосередньо надала нам скриншоти, де вказано, що спеціаліст просить виплатити йому гроші за роботу. Заборгованість становить дві тисячі доларів США.

Скрини, надані компанією Archer Human Resources

На думку менеджменту компанії, це вид імітації роботи, щоб збільшити оплату чи розтягнути роботу, який глибоко вкорінений в українську культуру девелопменту/аутсорсингу, де співробітники вважають, що можуть витягнути гроші з американських компаній.

Водночас в Aitheon запевнили, що вони завжди відкриті до діалогу з тими, хто готовий працювати на результат.

Без оплати за (не)виконаний проєкт

Окремо варто зупинитися на Hardware Projects, якими займалися в Aitheon. Як переконують у компанії, спеціалісти, що працювали над цими проєктами, самі розірвали угоди, оскільки не отримували платню через відсутність результату роботи.

Українські спеціалісти займалися розширенням системи, що працює з роботами та IoT. Як стверджують у Aitheon, проблеми з якістю виникали через відмову цих розробників співпрацювати з іншими контракторами. За словами компанії, це призвело до того, що українські контрактори не розуміли, як те, що вони роблять у проєкті, узгоджується з тим, що роблять інші, дуже багато коментували код інших розробників, не дотримувалися стандартів документації або ж не слухали вказівок проджект-менеджерів. Ті частини проєкту, за які відповідали українські фахівці, зламали наявні системи, тож більшість зробленого вилучили з усіх релізів.

Компанія запевняє, що розробникам запропонували окреслити проблеми, створити план з їх вирішення та оцінити час, необхідний на це. Продовжувати роботу пропонували через сервіс депозиту на Upwork, щоб окремо виплачувати за кожен невеликий завершений етап роботи. Однак спеціалісти відмовилися.

Починаючи з квітня 2021 року компанія співпрацює з C++ та Embedded-розробниками через фриланс-платформу, щоб запобігти конфліктам.

Archer Human Resources надали нам скрини спілкування СЕО та розробників щодо цієї ситуації:

У компанії повідомили, що загальна сума збитків через незавершений проєкт становить більше ніж 200 тисяч доларів США. Компанія подає позов до суду проти контракторів, що працювали над проєктом.

Як пояснила Марина Батраченко, цим питанням займаються юристи у США, Україна ніяк не залучена в процеси:

«З боку виконавців повна відмова й вимоги оплати за невиконані послуги. Проєкт унікальний. Такого процесора в сукупності з програмним забезпеченням нема у світі. І тепер невідомо, коли буде. А залишалось півтора місяця до кінця, якби не припинили виконувати роботу».

Нам вдалося поговорити з одним із розробників, який працював над Hardware Projects в компанії Aitheon. За його словами, задачі ставили як обидва Project Manager, так і Ендрю Арчер. Їм вони й звітували. При цьому один з Project Manager звільнився ще взимку.

Питання пріоритезації, за словами розробника, в компанії розв’язували погано:

«Ми як розробники скоріше самі намагалися їх (пріоритети — ред.) вибудувати. Ми робили те, що, на нашу думку, було важливіше... А потім нам казали: „Чого не зроблено те, що повинно бути зроблено майже у кінці всього циклу розробки...“ Від нас чекали якогось „універсального рішення“, проте на це треба багато часу, ще й не зовсім зрозуміло для чого».

Розробник зазначає, що вони показали фінальне демо, як проєкт має працювати, тобто наближений до фіналу результат. Цей результат, за словами спеціаліста, керівництво схвалило, але потрібен був час, щоб усе потестити.

Однак грошей ексспівробітники так і не отримали:

«Ми бачили, як керівництво давало порожні обіцянки про виплати іншим колегам, хтось ще чекав, хтось тихо покидав компанію. Великі заборгованості були у всіх колег, не лише у нас „через те, що ми погано виконуємо свою роботу зараз“, хоча до цього й нами були задоволені. Настрій змінюється у керівництва дуже швидко й несподівано, затримували й тим, ким були задоволені. Ще пам’ятаю, як один з працівників доробив свою частину проєкту, але так і не отримав зарплатню, тому ми зрозуміли, що нас може чекати така сама доля, бо компанія руйнувалась досить швидко».

Розробник розповідає, що керівництво Aitheon запропонувало їм перейти на Upwork, але він не впевнений, що за таких умов після виконання проєкту замовник щоразу не буде додавати щось нове, процес «доробки» не розтягнеться навічно, а гроші він так і не отримає. Тому він відмовився.

Щодо документації девелопер пояснює, що її писали через GitBook, коли був доступ:

«Доступ закрили приблизно в лютому через відсутність грошей для нормальної підписки для усіх. Ми казали Project Manager про те, що нам потрібно десь писати документацію... Наше прохання проігнорували, тому вся документація була в нас локально».

За словами розробника, він підписував типовий договір: відповідно до виконаного техзавдання, компанія мала сплачувати гроші:

«Згідно з контрактом, компанія у випадку претензій має надати чіткий опис, що саме її не влаштовує, що є теж звичною практикою в діловому світі, бо тільки коли є конкретні зауваження, то з ними можна працювати. Проте з боку компанії були лише емоційні звинувачення та погрози без жодної конкретики».

Ексспівробітники готові відстоювати себе в юридичному полі

Претензії щодо неякісно виконаної роботи спеціалісти відкидають. Зокрема екс- Software Engineer компанії зазначає, що «неякісно виконана робота» — це дуже абстрактне поняття:

«У нас з колегами не було чіткого ТЗ, хоча в цілому ми розуміли, що від нас хочуть. Ми робили мінімально життєздатні продукти, показували їх на демо. Останнє демо було у кінці березня — на початку квітня, тоді СЕО нормально відреагував, тобто він бачив, що все працює, десь лише потрібні невеликі доробки... Майже ніколи не було чітких дедлайнів, усе завжди було потрібно „на вчора“ / „прямо зараз“ і „всі задачі важливі, потрібно робити все“. З кінця минулого року в компанії взагалі не було жодного тестувальника... Тому про яку якість тут взагалі можна казати?».

На думку спеціаліста, керівництву компанії наразі не дуже важлива ситуація в Україні, адже вони планують працювати в Індії та США.

При цьому деяким колишнім співробітникам Aitheon у компанії погрожують стягненням завданих збитків — від 300 до 375 тисяч доларів США. Про це нам повідомила адвокатка Інга Дробінова, яка представляє інтереси ексспівробітників компанії.

Зокрема, вона зазначає:

«Після проведення підготовчого етапу, збирання та вивчення наявних доказів ми з’ясували, що роботодавець Aitheon намагається залякати працівників, щоб отримати результати зроблених ними робіт, так і не заплативши їм заробітну плату за попередні періоди та постійно змінюючи умови виплати заборгованості із заробітної плати, вимагаючи спочатку віддати всі результати робіт... Роботодавець почав погрожувати, залякуючи великими сумами нібито завданих збитків та висуваючи звинувачення після того, як працівники, втомившись чекати на виплату заборгованості, виставили офіційну претензію з вимогою сплатити борг. Після втручання з нашого боку було виявлено, що роботодавець не має жодних доказів завдання цих збитків, і ці вигадані суми використовувались виключно для залякування та отримання результатів робіт від працівників без виплати їм заробітної плати за роботу».

За словами Інги Дробінової, за попередніми даними, в компанії є і низка невиконаних зобов’язань перед контрагентами (партнерами — ред.):

«Усі ці дії керівництва можуть бути розцінені як такі, що підпадають під адміністративну чи навіть кримінальну відповідальність».

Водночас наразі відомо, що принаймні з одним із спеціалістів компанія змогла дійти згоди, склавши план дій для виходу із ситуації.


Апдейт. 06.07.2021. Уже після виходу статті до нас звернувся ще один колишній співробітник Aitheon, який, за його словами, працював на посаді розробника ще восени 2020 року. Він заявив, що після звільнення гроші йому так і не заплатили. Сума заборгованості складає близько чотирьох тисяч доларів США. За словами розробника, він сам пішов з компанії, якраз через невиплату грошей. Як він стверджує, претензій по його роботі не було, принаймні йому їх не озвучили. Невиплату менеджмент компанії зокрема пояснював затримкою транзакцій з банку. Листування продовжувалось протягом декількох місяців. А потім, як зазначив ексспівробітник, в якийсь момент СРО Aitheon Марина Батраченко видалила переписку з ним. На підтвердження своїх слів розробник надав скрини листування.

Також зі слів Software Engineer, який розповідав DOU про невиплати в компанії Aitheon, відомо, що наразі менеджмент з ним не зв’язувався. Питання з виплатами досі не врегульовано.


Ця стаття грунтується виключно на інформації, яку редакція DOU отримала від компанії, відкритих джерел та ІТ-спеціалістів, які зазначають, що співпрацювали з Aitheon. Мета редакції DOU — максимально об’єктивно представити кожну із сторін конфлікту. Але читачі самостійно надають оцінку діям компанії та працівників. Зі свого боку, редакція й надалі стежитиме за розвитком ситуації.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось8
До обраногоВ обраному1
LinkedIn

Схожі статті




Найкращі коментарі пропустити

Я бы с удовольствием оформил подписку на подкаст из зала суда по этому кейсу.

Неуклюжий лепет, рассуждения о «токсичности» и постановка Индии как примера четко показывают на то, что управленческий аппарат свой сознательными манипуляциями пытается просто «оптимизировать расходы» сознательно не платя деньги и пытаясь вызвать чувство вины у своих контрактеров из Украины.

Личное оценочное суждение: Исходя из объяснений этих господ я еще более укрепился в том, что работники правы.

Судячи зі статті, в Aitheon працює просто таки Еталонно-некомпетентний менеджмент. Як від СЕО і до рядових менеджерів проектів.

После фразы

ми навіть тимчасово привезли в Україну своїх провідних індійських розробників.

перестал читать, т.к. это просто курам на смех.

Після фрази, де американці привезли фахівців з Індії, які можуть «навчити», відразу стало зрозуміло, що з цієї галери треба було тікати набагато раніше )))

94 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Сотрудников достаточно долго кидали на зарплату и на ДОУ только 3 хвалебных отзыва, люди, да что с вами не так?

О, доу відбирає хліб у всім відомого сайту ? :)

Але ж DOU з’явився раніше, ніж Glassdoor :)

Компанія подає позов до суду проти контракторів, що працювали над проєктом.

От вам і реальний ризик в «оформленні» по ФОП з відповідальністю всім своїм майном. І без жодних прав — ані права на вільне підприємництво (в чому і суть ФОП), ані трудового права.

Думаю, скоро для вас сделают опцию, работать в белую и минус 40% зп)
А в чем плюсы работать по совковому законодательному полю?
Большие налоги, что там еще?

Ходить с портретом вождя и на морозе встречать его с флажками возле трассы, ожидая 4-ре часа когда кортеж несётся мимо по перекрытой дороге на скорости около 200 кмч.

Стоп. Ну так в этом и value для специалистов от «галер» — частично или полностью брать эти риска на себя. Если ктото хочет рискнуть и работать с компанией не представленной на рынке заказчиков/работодателей в Украине, у которой нет бренда о котором заботиться — ну это его право, просто не нужно забывать что бОльшая зп от прямых контрактов идет с оплатами юристам и рисками неоплат. «Галеры» постоянно кидаемы клиентами — это часть их реальности. Если вы как предприниматель решаете с ними конкурировать и заняться международным бизнесом — ну а как иначе? Все в одинаковых условиях.

Не стоп, а старт! :))) В тому і цинізм «оформлення» по ФОП. Спочатку галєра бере їх собі в «працівники». Встановлює трудовий графік, з.п. і т.п.
А коли ФОПи посміють щось пискнути на свій захист, то виявляється вони контрактори. І їх «рідна» галєра подає на них в суд.
Тому, навіть безпечніше працювати самостійно і з тими, хто не представлений в Україні. Закордонні замовники не мають ані часу, ані сенсу ув’язуватися в суди з українськими резидентами (дрібними командами і одноосібними виконавцями).

Вы не знаете о чем говорите. С судами — это как с пистолетом в сериале Побережье Москитов который сейчас идет. Если понадобился пистолет то ты уже проиграл. Любой суд — это всегда проигрыш обеих сторон. Что б там суд не решил. То сколько уйдет времени денег и нервов — никогда суд не покроет. Поэтому вот так легко о судах может говорить только тот кто не судился и не попадал многократно в ситуации когда надо выбирать — судиться или нет. в 99% случаев когда ты очень прав и юрист говорит — судись — судиться не выгодно. Поэтому причина почему кто-то ведет себя адекватно обычно — вещи не связанные с судами а связаннае с репутацией и месседжем которые они хотят послать комуто или прецидент. И если местная компания — которая даже относиться к фоп как к контрактуру а не сотруднику — всеравно чаще не будет вести себя «as a dickhead» — извиняюсь за непереводимый английский фольклер, а поступит даже с ФОПом часто по стандартам принятым к сотрудникам. Потому что это не вопрос ее отношений с тем с кем у нее конфликт — а с теми кто еще работает и кто может не понять юмора если когото запрессуют кто в принципе по какимто их понятиям не так уж и не прав. У западных компаний ты — часто именно контрактор в полном понимании этого без всяких скидок на то что кто на самом деле имел ввиду подписывая контракт подрядчика с клиентом а не employee с emoloyer.. И западная компания реально может с контактором ФОПом сделать то что она делает с аутсерс компаниями. Обвинить в своих проблемах и не заплатить. Западная компания которая наняла здесь разработчиков — это не всегда Гугл . Часто — это вот вообще не Гугл во всех смыслах.

А установка трудового графика и тд — это не создает отношение наниматель- работник. Может комото хотелось бы платить налоги как контраткору но при этом иметь защиту по кзоту но этого нету. Может хочется два в одном получить — но так не получится. Хочешь быть работником — не надо соглашаться подписываться как ФОП. Фоп это минус налоги но плюс договорные малорегулированные отношения хозяйствующих субьектов и БИЗНЕС риски с этим связанные.

Судиться сложно ФОПу. Для большой конторы у которой есть юроотдел, это рядовой процесс. Именно про это говорит Юрий, если галера просто пригрозит судом для ФОПа это уже чудовищные проблемы

Конечно. Та же проблема у аутсерсеров — если у аутсерсера есть слишком крупный (может взять измором или ресурсами — часто из принципа а не рациональных соображений) клиент или наоборот слишком мелкий (выигрыш в суде не гарантирует возможности взыскания). И очень часто проблемы у ФОП с аутсерсером возникают именно на проектах где клиент отказывается платить или задерживает. Если клиент все оплачитвает — как вариант воздействия — можно связаться напрямую с клиентом и сказать что вот работал на вашем проекте все делал мне не заплатили. Если клиенту напишет группа разработчиков — это может быть очень сильным аргументом.

Розкажи це працівникам державного підприємства в якому не виплачують ЗП. Скажімо ціла низка харківських заводів. Крім 42% (більше ніж в Америці у тих хто заробляє понад 200 000 на рік і не інвестує) процентного податку вони мають нуль захисту, і в загалі вважай як звичайні кріпаки. Крім перекривати дороги правди здобути не можуть. Приїздять і губернатори і президенти по черзі — але це нічого не дає.

Розказую: zib.com.ua/...​_zatrimuyut_zarplatu.html
А те, що вони — дорослі, повносправні люди — своїм захистом не займаються, то тоді їм за це ніхто нічого не винен.

В них і решення судів є — а толку з того нема, все що їм винні їм простили. Правда в тому що міфічний захист по КЗОТ не існує. Всі ризики ті самі що і при приватному підприємництві, яким я вважаю роботу в ІТ. Державні очільники насправді зайняті побудовою власних межегірь і кончезасп, політична діяльність для них це фактично варіант власної справи, сенс якої примноження свого добробуту. Історично суспільство їх не цікавить, бо то халопи. Так я принаймі від початку розумію що мій контракт можуть будь коли і будь чого закрити, взагалі нічого не пояснюючи, і на цій основі формую свою діяльність (хочу за ці ризики грощі). А так можеш плати на державу все життя мало не все зароблене, а натомість отримати жалюгідну пенсію через яку змушений будеш продовжувати працювати, але зарплату не платитимуть. Зато панове колишні: міністри , судді , депутати, прокурори і їм подібні розїзжатимуть на машинах які коштуватимуть дорожче за гроші зароблені за все життя. А держава буде постійно брати в борг, певно тому щоб бюджет постійно комусь виплачував відсотки з того боргу.

Ви статтю, взагалі, читали? Мало того, що ФОПам зарплату не виплатили, як тим самим шахтарям. Так вони ще й ризикують втратити все своє майно за те, що посміли щось про це казати публічно!
А от шахтарі нікому нічого не винні. Навпаки мають рішення суду на свою користь. Можуть, за великого бажання, кошмарити роботодавця виконавчою процедурою відбирання майна. А не роботодавець їх, як ФОПів в цій статті.

І без жодних прав — ані права на вільне підприємництво (в чому і суть ФОП), ані трудового права.

Дійсно, адже коли оформлений в штат зарплати завжди виплачують в Україні:
1. Шахтарі Львівщини анонсували перекриття дороги через затримки зарплат
2. В Україні зростають борги по зарплаті — Держстат
3. Петиція: Виплатити заборгованість по зарплаті із заводу азовмаш. Він банкрот а гроші не виплатив

Ви суперечите самі собі. У ваших прикладах, скільком шахтарям чи петиціонерам загрожує цілком законне позбавлення всього майна за те, що вони просто посміли судитися за виплат по котрактам чи трудовим договорам? Жодному.
Так отож.

Неуклюжий лепет, рассуждения о «токсичности» и постановка Индии как примера четко показывают на то, что управленческий аппарат свой сознательными манипуляциями пытается просто «оптимизировать расходы» сознательно не платя деньги и пытаясь вызвать чувство вины у своих контрактеров из Украины.

Личное оценочное суждение: Исходя из объяснений этих господ я еще более укрепился в том, что работники правы.

Все пытаются рассмотреть подобные ситуации с черно-белой стороны. Реальность же во всех оттенках. Видно, что не очень удачно набрали команду и поставили ценности и цели, а затем не вникали в ситуацию чтобы это как-то исправить. Видно, как разработчики всё же отчаянно пытались объяснить сложности и получить чёткие приоритеты. Менеджмент же очнулся, когда счёт пошел на сотни тыс и вместо того чтобы признать фейл, расплатиться и всех распустить, решили что можно попытаться прокинуть, ведь за признание своей ошибки их там акционеры или другие стейкхолдеры нагнут по самое нехочу и отвечать имуществом придётся уже им. Это очень характерный ход американцев кстати, который нашей культуре работать за ставку не совсем понятен.

Имхо, тут все предельно ясно.
Непонятно мне только одно:

Раян Олександр Хеннесі

Это вымышленное фио?

Судячи зі статті, в Aitheon працює просто таки Еталонно-некомпетентний менеджмент. Як від СЕО і до рядових менеджерів проектів.

#никогданебылоивотопять

encrypted-tbn0.gstatic.com/...​m05igR-I9bDHaUFg&usqp=CAU

Эти, господа, помоему очень хотят чтоб к ним приехали из далёкой Украины.

Я бы с удовольствием оформил подписку на подкаст из зала суда по этому кейсу.

Після фрази, де американці привезли фахівців з Індії, які можуть «навчити», відразу стало зрозуміло, що з цієї галери треба було тікати набагато раніше )))

Это вроде не «галера», а компания с продуктом, клиент на которого специалисты работали напрямую?

Замість «галери» підставити будь-яку форму співпраці з замовником: це не принципово.

Співробітники були оформлені як ФОПи

"

отримання результатів робіт від працівників без виплати їм заробітної плати за роботу

" ...и это пишет адвокат.... *facepalm*

Вы уверены, что статья написана адвокатом?

Это может быть неточностью при записи устной речи, или свободным определением, данным в ходе беседы. Нет необходимости придираться к формулировкам, которые не используются непосредственно в материалах судебного дела.

Зокрема, вона зазначає: «......»

я уверен, что когда текст берут в кавычки, то это означает цитату.

Меня тоже так учили в школе, но я остерегаюсь применять подобные предположения к средней руки журналистике.

Опять же, даже если это дословная цитата, я лично беды в применении словосочетания «заработная плата»

Заработная плата (оплата труда работника) — вознаграждение за труд или участие в работе. В зависимости от квалификации работника, сложности, количества, качества и условий выполняемой работы, а также компенсационные и стимулирующие выплаты; денежная компенсация, которую работник получает в обмен на свою рабочую силу. [Википедия]

к источнику доходов ФОП, особенно вне контекста юридических документов, не вижу.

Опять же, даже если это дословная цитата, я лично беды в применении словосочетания «заработная плата»... к источнику доходов ФОП, особенно вне контекста юридических документов, не вижу.

А я вот вижу: zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text

14.1.48. заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу — основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом;

Не нужно лишний раз давать власть имущим повторять, что модель ФОП — это сокрытие трудовых отношений.

Прошу заметить, что это публицистика, не находящаяся в

розділу IV цього Кодексу

Это мы понимаем. А в речи власть имущих регулярно проскакивает «легализация», «отбеливание», «детенизация», «схематоз» и прочие подобные слова в отношении к модели ИТ-ФОП.

к источнику доходов ФОП, особенно вне контекста юридических документов, не вижу.

тут все IT сообщество доказывает, что котракторы это не «равно» наемные сотрудники, а Вы не видите разницы ))) Выбиваетесь из трендов )

Правильно буде без виплати гонорару.

именно так. Просто это же важное уточнение: за услугу которую не оказали я могу не платить, а вот сотруднику (работнику) работодатель в любом случае обязан выплатить всю зарплату

Всё не так однозначно. Вот идете вы в платную поликлинику. Вас не вылечили, а деньги за прием взяли. Вы получили услугу в таком случае или нет?

Если услуга записана как «прием врача» — то да

Так и у ФОПа-айтишника наверное написано консалтинг

если я иду, например к стоматологу чтобы он удалил мне зуб, то если стоматолог не удалит мне зуб, а скажет: нее...это слижком сложно для меня я не буду его удалять, то я не заплачу ему за удаление зуба.

Приведу пример проще:
1) вызвали Вы такси убер. Заказали поездку на 10 км за 100 у.е. После того как Вы проехали 1 км. Машина у водителя сломалась и он сказал, что дальше не поедет. Вы завершаете поездку и у Вас со счета списывают 10 уе. — это отношения контракторов.
2) Вы являетесь работодателем и на Вас работает Ваш личный водитель. Вы садитесь к нему в машину, после того как Вы проехали 1 км. машина у водителя сломалась и он сказал, что дальше не поедет. Но Вы все равно должны будете заплатить водителю зарплату в полном объеме. — это трудовые отношения

*слишком

А ещё есть услуга «трезвый водитель», когда автомобиль ваш, водителю вы платите за время, но у вас все-таки нет трудовых отношений, и это услуга

...и если водитель Вас не довезет, то Вы ему не должны будете платить, если он на Вас не работает. Вы НЕ платите за время контрактору, Вы платите за результат. Come on — это ж просто :-)

Куча контракторов, которым за время платят.

значит это хреновая компания которая готова платить людям только за время, а не за результат. В советские времена так люди и работали: просто сиди на работе с 9-00 до 18-00 и получай зарплату

Сразу видно теоретика.

ну да, из практического применения

за время платят

 — это эскортницы. Но я то думал, что обсуждая «контракторов» мы не имеем ввиду эскортниц

Вы платите за результат.

Я брав участь у проекті десь на 150 чел в 3-х локаціях. Проект закрився через півроку. Я правильно розумію, що оскільки результату не має, то мені потрібно повернути зарплату за півроку?

зарплату за півроку?

вот попробуйте один раз и навсегда запомнить, что НЕТ у контрактора зарплаты.

що оскільки результату не має

Надо читать договор и правильно формулировать «результат» за который Заказчик должен платить и сколько он должен платить. Если я как Заказчик, например, закажу у Вас создание сайта за 1000 у.е., а Вы мне потом отдадите часть кода, скажете, что это 50 процентов работы и я Вам должен 500 у.е., то я Вам не заплачу ничего. Так как мне не нужна часть работ, мне нужен 100 процентный результат.

Если я как Заказчик, например, закажу у Вас создание сайта за 1000 у.е., а Вы мне потом отдадите часть кода, скажете, что это 50 процентов работы и я Вам должен 500 у.е., то я Вам не заплачу ничего. Так как мне не нужна часть работ, мне нужен 100 процентный результат.

Слава богу, що назви галер з таким підходом відразу стають доволі відомими.
Щасти вам в цьому нелегкому бізнесі.

Вот не так давно как раз разбирал практический кейс: приходит на галеру кодер на оплату в 6000. Спустя месяц человек заявляет: «месяц разбирался с вашим проектом, но так ни хера и не понял, поэтому не смогу у вас дальше работать — заплатите мне 6000». Конечно же человеку ничего не заплатили, так как свою задачу (которая прописывалась в договоре) он не выполнил. По моему мнению: это вполне справедливо

приходит на галеру кодер на оплату в 6000

 А можна назву галери? І відразу цікаво, як галера наймала цю людину..

Правила адвокатской этики не позволяют мне называть компанию в которой имел место быть данный случай )

Если я как Заказчик, например, закажу у Вас создание сайта за 1000 у.е., а Вы мне потом отдадите часть кода, скажете, что это 50 процентов работы и я Вам должен 500 у.е., то я Вам не заплачу ничего. Так как мне не нужна часть работ, мне нужен 100 процентный результат.

І ще одне. Бачу, що ви Senior Lawyer. На скільки я знаю у адвокатів є три схеми роботи:
1. Чітко оплата за час
2. Процент від виграної\зекономленої суми
3. Комбінований варіант: почасове + додаткова винагорода в разі перемоги
Матчимо ці три підходи до оплати тим же ФОПам:
1. Просто оплата за час, як і відбувається зараз
2. Це якщо ти співфаундер.
3. Почасова оплата + акції
А ви ж хочете, щоб була почасова оплата при цьому тільки в тому випадку, коли продукт вистрілить.

1. Чітко оплата за час

Ок, разберем на примере работы адвоката:
пришел ты к адвокату с запросом на написание судебного иска. Я говорю, что у меня ставка 250 евро в час.
Через месяц я тебе говорю: «сорян, времени не было дописать этот судебный иск, но я потратил 10 часов на то чтобы почитать законодательство. С тебя 2500 Евро».

Ты реально заплатишь ? :-)))

Это подмена понятий). Вы написали судебный иск, а потом оказалось, что их нужно было два, но клиент не сказал (Вы должны были сами об этом додуматься, по мнению клиента), ну и в итоге суд принял другую сторону, поэтому смысл Вам тогда платить? За что? У Вас как-то интересно всё работает: адвокату или репетитору можно не гарантировать результат, т.к. что-то там сделано, и это вроде как и есть результат, только это не соответствует действительности с точки зрения клиента, т.к. результат не достигнут. А другие почему-то его обязаны предоставить именно в виде «клиент получил, на что надеялся».

смотрите: если я беру деньги за написание иска -это одна услуга. Если я беру деньги за участие в суде — это другая услуга. Брать деньги за то, что я пойду и выиграю суд (гарантировать результат) запрещает кодекс адвокатской этики. Суть в том, что клиент не должен платить ни мне, ни Вам просто за Ваше время. Клиент нам всем платит за результат: созданная программа, написанный документ, приготовленное блюдо и тд.

В данной ситуации, как я понял, суть и состоит в том, что Заказчик считает, что ФОПы не доделали работу и услуга оказана не в полном объеме, что позволяет ему не оплачивать работу за данную услугу

Суть в том, что клиент не должен платить ни мне, ни Вам просто за Ваше время.

Ну Вы прям одним предложением обрушили всю outstaff модель нашей айтишечки. Но только ведь не обрушили, правда?)

Вот я недавно у дизайнера заказывал услугу, у него была почасовая оплата. В результате он мне сделал нужный проект, выставил счет и предоставил эстимейт с детализацией

Complexity и степень неопределённости прям одна и та же — что борщ сварить, что энтерпрайз смигрировать, ага))) Проблема 90% проектов не в том, что плохие программисты не хотят сделать нормально, а потому что сходу возникает 2 менеджерских риска: один — на стороне клиента (не знаю, как работает сейчас + не знаю, чего хочу + нет документации), второй — на стороне внутреннего менеджмента (впихнуть не...). Ваши примеры можно натянуть разве что на сайт-визитку, где всё плюс-минус просто и понятно.

Представьте, что Ваши заказчики будут давать Вам детали дела только ПОСЛЕ подписания контракта. То есть, Вы не будете даже знать, над чем работать, и соответственно не сможете даже примерно договориться не то что о сроках — даже о том, в чём конкретно будет состоять услуга! «Написать программу» — это как «приготовить еду». Какую еду, кому, где, когда? Так вот, это — наша реальность. В типичных контрактах написано что? «В такой-то корпоративной системе будут ставиться задачи, которые будут оплачиваться». То есть, ни о каких предварительных договорённостях о конкретном скоупе delivery речь не идёт, но контракт при этом подписывается. Да любой айтишник может только посмеяться, зная, каким образом там эти задачи ставятся, если дело дойдёт до суда (очень часто будет выходить так, что со стороны именно компании вообще не ставится никаких задач, а «контракторы» что-то сами между собой делают, хотя при этом коммитится код, проводятся митинги, есть соотв. переписки в чатах и почте, и даже деньги всем при этом платятся). Сам пишу и понимаю, насколько же хлипкая вся эта конструкция на самом деле...

Возвращаясь к человеку за 6К, там реально мог быть такой проект, где нельзя было ничего заделиверить из того, что требовали — без понятия.

Если нет четкой цели (результата), то тогда в принципе не может применяться схема контракторов. Идите в найм и тогда как раз будет схема в которой работодатель платить за исполнение определенных функций/обязанностей без привязки к результату.

А это Вы не по адресу обращаетесь, кому куда идти — можете со своими клиентами в деле о 6К пообщаться, почему так). Рынок в таком виде сформировали они, а не рядовые айтишники.

сорри, что может не совсем корректно выразился в плане «идите». Имел ввиду, что всегда есть альтернатива оформлению отношений: контрактор либо трудовые отношения. И когда люди выбирают отношения «контрактора» либо «трудовые», то надо понимать какие есть риски в каждой форме отношений

Да я пошутил). По поводу рисков: с формальной стороны Вы правы, но я пытаюсь дать понять, что формальности очень далеки от практики (как бесплатная медицина, например). По-нормальному, если у нас субподряд, то компания получает полные требования от клиента, потом субподрядчик-менеджер раздаёт таски другим субподрядчикам, и так по менеджерской цепочке вниз. По идее, каждое такое задание можно дать кому угодно, раз уж субподряд, но это становится очень проблематично, учитывая высокий порог входа, уровень неопределённости и оверхед на коммуникацию. Грубо говоря, от одного человека с его несчастным заданием там толку нет. Само контракторство продиктовано тем, что в любой момент может отвалиться проект, и человека можно быстро уволить, плюс какой-нибудь (например, у тех же 6К) декрет или компенсация по увольнению съест маржу. Проблемы хомячков с их 5% здесь мало кого волнуют — это просто побочка от решения галерами своих проблем. И не было бы этих проблем, сидели бы все как обычные наёмные работники с компенсациями за вычетом стандартной налоговой нагрузки, за исключением работы напрямую на заказчика.

Да я пошутил).

ок, тогда я спокоен ))

Само контракторство продиктовано тем, что в любой момент может отвалиться проект, и человека можно быстро уволить, плюс какой-нибудь (например, у тех же 6К) декрет или компенсация по увольнению съест маржу.

тут идет схема win-win — для контрактора тоже есть свои плюсы, например, что он может в любой момент сказать «прощай» и уйти в закат одним днем.

Идея. Надо разработать кодекс этики разработчика, запрещающий брать деньги за гарантированный результат при agile процессе или отсутствии исчерпывающей документации и оплаченного времени на ее изучение.

отличная идея ))

Читаю ваши ответы и так и представляю, как люди, работающие над разработкой новых матриц/экранов для Samsung/Lg/etc получают деньги только если получилось придумать новую технологию и она оказалась коммерчески успешной

"

как люди, работающие над разработкой новых матриц/экранов для Samsung/Lg/etc

" ключевое слово тут РАБОТАЮЩИЕ, а не оказывающие услуги как ФОП. Если я оказываю услугу, то получаю оплату только за результат: за услугу. Если я работаю по трудовому договору, то получаю деньги просто за то, что работаю, а не за результат

Ок, разберем на примере работы адвоката:
пришел ты к адвокату с запросом на написание судебного иска. Я говорю, что у меня ставка 250 евро в час.
Через месяц я тебе говорю: «сорян, времени не было дописать этот судебный иск, но я потратил 10 часов на то чтобы почитать законодательство. С тебя 2500 Евро».

Пфф. Давай так, до вас приходить замовник і наймає тебе на 8 год в день на якийсь проект. Ти чесно працюєш ці 8 годин, а потім він в кінці місяця замовник каже що результати не ті що він очікував, пішов вон і навіть не думай про оплату. Вже мовчу, що цей мсяць ти міг би пропрацювати на якогось іншого замовника.

что значит "

і наймає тебе на 8 год в день на якийсь проект

"? Определяется точная услуга которую я должен оказать в эти 8 часов.

Вот я недавно у дизайнера заказывал услугу, у него была почасовая оплата. В результате он мне сделал нужный проект, выставил счет и предоставил эстимейт с детализацией

"? Определяется точная услуга которую я должен оказать в эти 8 часов.

Ви бачили хоч договір від норм галер?
1. Глобал он взагалі брав просто в компанію, а потім вже проект підбирали.
2. Я працював у 6-ти компаніях і в жодній такой дічі, тіпа тут попрацюй і якщо все буде успішно, то ми тобі заплатимо, не було.
3. коли галера тебе наймає, то вона часто і не знає, які таски на тебе впадуть.
4. Та в замовника в самого release calendar може мінятись декільки разів на день

Ваш підхід +/- працює для фріланса на upwork або простої чітко визначеної роботи: стрижка газонів, просто стрижка, якийсь манікюр, прбирання, etc. А коли тут повний agile, колаборація десяток людей, то це все взагалі нонсенс. Власне тому так ніхто з нормальних галер і не робить.

Я автор целого ряда договоров «контракторов» как у Украинских так и заморских «галер» :-)) Так что я не только их видел, но и лично составлял ))

1. Глобал он взагалі брав просто в компанію, а потім вже проект підбирали.

тогда это не договор оказания услуг, а трудовой договор

Как тестировать работу программиста я знаю. А сколько этих договоров удалось проверить судами, или то «работа судебников» ?

Я Вам могу привести даже пример судебного применения noncompetition agreement в Украине :-)) Хотя многие продолжают думать, что в Украине пока эти нормы не работают )))

Как другой пример: сейчас стартануло судебное дело о признании отношений контракторов Glovo трудовыми отношениями (я к этому делу никакого отношения не имею, просто наблюдаю).

Так что договоры тоже проходят все этапы «тестирования продукта» :-) Но лучший показатель теста, это когда ты обьясняешь оппоненту, что исходя из того, что написано в договоре, шансов у него в суде нет.

Очень навряд ли Вы найдете нормальную контору, которая согласится работать по fixed price. Это время уже давно ушло. А если Вы не заплатите по схеме работы time and materials, то после первой итерации и ее неоплаты компания прекращает с Вами сотрудничество и может подать в суд уже на Вас. Мир он такой...

После фразы

ми навіть тимчасово привезли в Україну своїх провідних індійських розробників.

перестал читать, т.к. это просто курам на смех.

Довелось поработать на аналогичном «успешном» проекте. На момент моего входа в проект было около 55 багов, 10 из которых требовали переписать где-то треть всего кода приложения. Плюс с разрастанием базы на беке подкидывались новые интересные баги. И плюс новые фичи — ну как же без них!? Запросил помощника уже через 2 месяца — вырисовывался жуткий цейтнот. Но вместо кодера конечно же взяли QA-автоматизатора :)

А по статье большой вопрос что пришло из Индии и какова была коммуникация с тамошней командой. У кого был подобный опыт — тот поймёт о чём я пишу :)))

Зависит от экономности работодателя. В Индии есть вполне неплохие специалисты.

Я бы предположил более прозаическую ситуацию: у фирмы не хватает $100K на выплату бонуса директору, с контрактами глухо, кто виноват? Ааа, разработчики. А кто может проверить? А, другие разработчики.

При этом фирмочка небольшая, сроки были порезаны, ТЗ никогда не было, по дороге добавилась дюжина крупных фич — естественно, в коде раздрай. Дело не в том, кто и кому передавал, и кто оценивал. Если есть наличие отсутствия менеджмента, процессов и финансов, и стоит задача найти проблему именно в коде — проблему там найти труда не составит.

Поддержу Ваш ответ, однако

по дороге добавилась дюжина крупных фич — естественно, в коде раздрай

 — это не нормально, такого быть не должно :)
Цель любого адекватного кодера — написать так, чтобы исправление багов заняло вменяемое время, а добавление новых фич ничего не ломало либо опять же, было исправимым за вменяемое время

Ох же не верится в "в вполне неплохих специалистов из Индии"🤣

Сходите в крупную компанию с индийскими офисами, и поработайте какое-то время. Они есть.

Проблема «индусского кода» (также как и «украинского кода») в желании некоторых клиентов максимально сэкономить. Когда нанимают 10 синьоров у индийского подрядчика с оплатой $15/ч, её работникам достаётся, очевидно, несколько меньше. И это делают мини-студии в любой точке третьего мира. И наши синьор-архитектор-лиды, получающие $500 в месяц, тоже разные перлы производят.

Ну уж нет 😂 я лучше ок так на слово поверю... может быть 🤞

не совсем про Индию, мой итальянский сотрудник как-то раз сказал — в Италии есть хорошие специалисты (Software Developers), но они не работают в Италии.
У меня был большой опыт работы с индийскими специами — там есть очень крутые ребята и девушки. Но чаще всего они быстро переезжают в США/Европу. Либо переходят в другие конторы, примерно также как в Украине — потому как у них бодишопы не очень октрыты поднимать зарплаты. Часто бывает — ты только нашел там хорошего инженера, сработался — и он исчезает. При чем это может быть неожиданно — просто на след. день тебе бодишоп представляет другого, которого они, оказывается, уже месяц как «натаскивали» на проект и он уже полностью готов к «использованию».

Я працював. Але він за ментальністю європеєць скоріше...

Я працював, з цілком позитивним враженням, причому пару раз. Правда як уже зазначили нижче — обидва випадки були, коли вони були уже не в Індії...

На прошлом проекте было дело — и те что в Штатах, и те что в Индии, вопросов к их коду не больше чем к коду «коренных» американцев, китайцев или украинцев.

Опенсорс — стоит на реддите поспрашивать. Ну, или в гугле открыть вторую ссылку:
github.com/...​collections/made-in-india — с ходу я знаю Calibre.

* добавлено: это по опен-сорсу за авторством индусов. В качестве контрибьюторов, очевидно, большинство крупных проектов имеют коммиты от выходцев из Индии.

Так сюрпризов и не будет у них менталитет и отношение к работе такое ... напоминает тот старый мультик «и таааак сойдёт »

Но вместо кодера конечно же взяли QA-автоматизатора :)

Причем вместо опытного QA, тесты которого нашли 55 багов — взяли интерна, который нашел всего 5 багов. Profit!)

Підписатись на коментарі