Як планують масово збивати «Шахеди» — історія перехоплювача Octopus

💡 Усі статті, обговорення, новини про оборонні технології — в одному місці. Приєднуйтесь до DefTech спільноти!

Півтора року тому група українських інженерів в лавах ЗСУ почала працювати над розв’язанням конкретної математичної задачі: як перестати витрачати ракети Stinger вартістю $50 000–80 000 на збиття значно дешевших «Шахедів». І створити продукт, який можна буде масштабувати на рівні держави, водночас звузивши «зоопарк» рішень.

Результатом став Octopus — український дрон-перехоплювач, середня ціна якого становить $3000–3500, а окремі версії стартують від $2000, кажуть DOU у команді розробників.

Фахівці, які займаються перехоплювачем, побажали зберегти анонімність з огляду на чутливість теми. Водночас поділилися деякими цікавими фактами з DOU.

Фото Octopus Міноборони

🚀 Чому така назва і які характеристики продукту

На відміну від класичних оборонних контрактів, Octopus народився всередині армійської структури. Це дало розробникам головну перевагу — можливість проводити випробування в бойових умовах:

«Багато інженерів топового рівня доєдналися до лав ЗСУ, їхні знання і навички можна ефективно використовувати для розробки. Перевага перебування в ЗСУ — більші можливості з тестування в реальному бою».

На запитання про фінансову мотивацію розробники іронізують:

«Отримуємо регулярне грошове забезпечення в розмірі 20—30к, і ще нас смачно годують».

Ми також поцікавилися, чому саме так назвали продукт:

«Назву обрали не випадково: коли знімаєш хвіст, із борта „випадають“ дроти — як щупальця в восьминога», — діляться у команді.

Шлях від перших креслень до стабільних збиттів тривав півтора року. За цей час інженери навчили дрон літати зі швидкістю понад 300 км/год. Octopus отримав систему вертикального зльоту та посадки (VTOL), що дозволяє запускати його без катапульт чи злітних смуг. ​​

Він здатний працювати вночі, на малих висотах і в умовах радіоелектронного глушіння.

Та найцікавіше — термінальна стадія:

Octopus інтегрований у загальне радарне поле і має систему автоматичного донаведення

Якщо ворожий РЕБ обриває зв’язок з оператором, дрон самостійно захоплює ціль і завершує полювання. При цьому йому не обов’язково влучати «в яблучко» — безконтактна ініціація бойової частини знищує ціль вибуховою хвилею та уламками.

Водночас Octopus не завжди працює як одноразовий «камікадзе»: якщо ціль не знайдено або перехоплення не відбулося, дрон може повернутися на базу — за умови, що є запас батареї, кажуть DOU у команді. Зараз на рахунку перехоплювача 51 підтверджене збиття.

✅ Фреймворк «від армії до виробника»

Коли технологія довела ефективність, постало питання серійного масштабування. Україна пішла шляхом фреймворку «від армії до виробника» (термін запропонував Валерій Чуркін, ексзаступник МОУ, який курував проєкт Octopus, нині координує напрям кібербезпеки в РНБО). За концепцією виріб, створений військовими інженерами, передають приватному сектору. Згідно з урядовою постановою № 1310, держава фактично віддає готові інтелектуальні напрацювання бізнесу.

Для приватних компаній така модель співпраці дає три критичні переваги:

• Економія на R&D: виробники отримують готове технічне рішення і не витрачають мільйони на розробку та помилки «з нуля».
• Прямий зв’язок із фронтом: бізнесу більше не потрібно самостійно шукати підрозділи для фідбеку. Інформація з поля бою потрапляє безпосередньо на завод.
• Готова кодифікація: виріб уже кодифіковано, а всі необхідні державні випробування проведено. Виробник може одразу ставати на конвеєр.

Наразі ліцензію на виробництво Octopus за цією схемою отримали вже 16 українських підприємств, за словами команди.

Серед них українська оборонна компанія Unwave, яка спеціалізується на радіоелектронній боротьбі та захисті від безпілотників, отримала ліцензію Міністерства оборони України на серійне виробництво перехоплювачів Octopus. Після налагодження виробництва Unwave планує провести тестування серійних зразків і перейти до державних контрактів для постачання ЗСУ. Передача ліцензії охоплю повний пакет технічної документації на виріб.

🥁 Що роблять британці

На старті до проєкту долучилася Велика Британія. Під час розробки британські фахівці допомогли з компонентною базою, кажуть українські військові інженери. Це дало змогу зробити дрон технологічнішим.

А згодом Британія стала підтримувати масштабування розробки. Наприкінці осені 2025 року Україна та Велика Британія підписали ліцензійну угоду щодо масово виробництва Octopus на території країни-партнера. Обсяги виробництва можуть сягати кількох тисяч дронів на місяць, зауважували в українському Міноборони. Цю продукцію передадуть Україні для посилення захисту від «Шахедів».

Фото із сайту Мілітарний

📣 Умови для бізнесу

Для компаній, які беруться за Octopus, діють чіткі умови: підприємство має бути визнане критичним, виготовити тестову партію у 100 бортів і передати їх у підрозділи ЗСУ. Тільки після успішного проходження цього етапу починається повноцінне серійне замовлення, розповіли розробники в коментарі для DOU.

За словами команди, масово Octopus з’явиться на фронті наприкінці лютого 2026 року.

Спільнота DOU разом з КОЛО збирає на 28 дронів-перехоплювачів, які збиватимуть «Шахеди» у повітряному просторі Київщини. Приєднуйтеся!

Підписуйтеся на WhatsApp-канал DefTech спільноти!