Мітинги проти Дія City, українські офіси Lyft та Revolut, а також IPO GitLab. Згадуємо головні IT-події 2021 в Україні

Ми уже згадували, як розвивався IT-ринок праці в Україні цього року: +50 тисяч спеціалістів за рік і вдвічі більше вакансій. А також писали про досягнення та фейли компаній та звичайних IT-спеціалістів за цей рік.

У 2021-му було немало знакових для IT-індустрії подій. Це обговорення, ухвалення законів про Дія City з петиціями та першими мітингами IT-спеціалістів. В Україну зайшли з R&D-офісами Lyft, Glovo і BlaBlaCar. Також увесь рік ми чули про гучні злиття і поглинання (GlobalLogic, Depositphotos), великі інвестиції (DataRobot, Grammarly) та навіть дочекалися виходу GitLab на IPO. Тож пригадаймо всі головні події за рік у цьому огляді.

🔥 Lyft, Glovo, BlaBlaCar, Revolut та інші іноземні компанії, що зайшли на український IT-ринок

Почався 2021 рік із гучної новини про те, що американський сервіс таксі Lyft набирає технічну команду в Києві. Нині компанія відкрила R&D-офіс у столиці України. На той час планували найняти понад 80 інженерів.

Наступним зайшов в Україну зі своїм офісом розробки іспанський сервіс доставки Glovo. Планували найняти близько 50 розробників за різними напрямами, нарощуючи команду з часом.

Весна-2021 запам’яталася й тим, що компанія BlaBlaCar оголосила про створення в Україні інжинірингового хабу з планами найняти близько 50 інженерів. Завдання хабу — розвивати й масштабувати автобусний маркетплейс. Згодом стало відомо, що BlaBlaCar залучив $115 млн інвестицій та придбав українську компанію Octobus — хмарну платформу, що допомагає автобусним перевізникам автоматизовувати свої бізнес-процеси.

Помітним став прихід в Україну і британського фінтех-сервісу Revolut. Уже з середини грудня компанія відкриває коворкінг у центрі Києва. Загалом в Україні сервіс має намір найняти 100 інженерів-програмістів до кінця 2022 року. Цікаво, що близько сотні співробітників Revolut стали доларовими мільйонерами завдяки володінню акціями компанії. Нагадаємо, після залучення нею влітку $800 млн інвестицій компанію оцінили у понад $33 млрд.

Revolut зареєструвала офіційну юридичну особу в Україні

Загалом 2021 рік видався досить щедрим на компанії, які вирішили відкрити свої офіси розробки в Україні. Крім вищезгаданих, були й такі:

• білоруська ІТ-компанія SoftTeco відкрила офіс розробки в Києві;
• американська компанія AIBY, яка розробляє та просуває мобільні продукти зі штучним інтелектом, відкрила офіс у Києві: протягом 2022 року планують найняти близько 100 фахівців;
• американський єдиноріг Sift, який працює у сфері Digital Trust & Safety, відкрив європейський інженерний хаб у Києві: розробникам дають опціони й нелімітовану відпустку;
• в Україну зайшла з офісом розробки шведська компанія Velory, яка надає бізнесам послуги у сфері продуктивності: за рік планують зібрати команду з 20–25 фахівців;
• американська продуктова компанія Globality, яка розвиває пошукову AI-систему, відкрила R&D-центр в Україні;
• білоруська геймдев-компанія APPSULOVE відкрила офіс у Києві: наймуть близько 50 спеціалістів;
• казахстанська компанія Kaspi Pay купила український сервіс Portmone Group та заявила про плани запуску IT-хабу.

🔔 На IPO вийшли Vimeo, GitLab, Playtika та ironSource

Першою у 2021 році на IPO вийшла американська компанія Vimeo з офісами в Запоріжжі та Києві. Її ринкова вартість тоді зросла до $8 млрд.

Також геймдев-компанія Playtika залучила $1,88 млрд під час IPO. Вона має офіси в Києві, Дніпрі та Вінниці, де працює близько 1050 людей.

Своєю чергою ізраїльська бізнес-платформа для монетизації та нарощування аудиторії мобільних застосунків ironSource вийшла на біржу з оцінкою $11 млрд. У компанії є офіс у столиці України (понад 100 спеціалістів).

Та найгучнішим у році, що минає, став вихід на IPO компанії GitLab, заснованої українцем Дмитром Запорожцем. На майданчику Nasdaq компанія залучила від продажу акцій близько $800 млн, а її капіталізація зросла до $15 млрд. Майже відразу після IPO Дмитро Запорожець пішов з компанії і планує взяти сабатікал на рік.

Сід Сібранді та Дмитро Запорожець під час IPO GitLab. Фото з блога GitLab

🪁 Поглинання GlobalLogic, Depositphotos, Playtech, DB Best Technologies та інші об’єднання компаній на IT-ринку

Угодою року можна вважати купівлю японським конгломератом Hitachi 100% акцій материнської компанії GlobalLogic Inc. — GlobalLogic Worldwide Holdings. Сума угоди становить $9,6 млрд. У компанії в Україні понад 7300 спеціалістів.

Не менш гучним став викуп української компанії Depositphotos та онлайн-редактора Crello американською корпорацією VistaPrint. Сума угоди становила рекордні для українського ІТ-ринку $85 млн. Після злиття команду в Україні планують розширити на 500 спеціалістів.

Своєю чергою австралійська Aristocrat за $3,7 млрд придбала компанію Playtech, у якої понад 700 спеціалістів в Україні.

Тим часом компанія Amazon Web Services (AWS) купила компанію DB Best Technologies, засновану українцями. Причому 5 із 8 офісів та більша частина інженерів DB Best (понад 250 людей) перебувають саме в Україні.

Ще одне об’єднання: Grid Dynamics купила англійську Tacit Knowledge — світового експерта у галузі eCommerce. В Україні Grid Dynamics входить до 25 найбільших IT-компаній за версією DOU.

Також варто згадати й такі об’єднання компаній:

• ІТ-компанію Exadel, у якої є офіси в Києві, Харкові, Львові, Одесі та Вінниці, поглинула американська інвест-компанія Sun Capital Partners Inc;
• харківська IT-команда Oxygen Soft, що спеціалізується на мобільній розробці, офіційно приєдналася до шведської компанії Beetroot AB;
• швейцарська компанія Virtuozzo придбала українського розробника хмарних сервісів Jelastic;
• компанія Digicode поглинула українського аутсорсера Intellica Group;
• шведсько-українська компанія Sigma Software Group купила українську ІТ-компанію IdeaSoft;
• американська IT-компанія Silvaco купила українську Polyteda Cloud;
• англійська платформа віртуальних подій Hopin придбала український стартап Attendify, що створює застосунки для різних івентів;
• Ajax Systems купила студію дизайну та розробки продуктів Concepter;
• українська компанія Ciklum поглинула чеського розробника програмного забезпечення CN Group;
• компанія Avenga придбала львівську Perfectial;
• компанія з видобутку і монетизації трафіку Trionika об’єдналася з продуктовим IT-розробником LAB325. Як наслідок, вони створили нову ІТ-компанію MOB325.

💸 $300 млн у DataRobot, $200 млн у Grammarly та інші інвестиції року

Відзначилась американська компанія DataRobot з офісами в Києві, Харкові, Львові, Одесі та Хмельницькому та понад 300 співробітниками в Україні. Під час інвестраунду G вона залучила $300 млн, її оцінили у $6,3 млрд. Компанія розробляє AI-платформу для аналізу даних.

Платформа голосового штучного інтелекту Verbit залучила раунд фінансування серії E у розмірі $250 млн. При цьому компанія досягла оціночної вартості у $2 млрд і має намір удвічі збільшити свій R&D-офіс у Києві. Нині там 30+ співробітників.

Третьою за розміром отриманих інвестицій цього року стала українська Grammarly. У новому раунді вона залучила понад $200 млн, а її оцінка досягла $13 млрд. Важливо, що тепер компанія планує збільшити свою команду в Україні на понад 130 осіб.

У топі за розміром залучених інвестицій цьогоріч і компанія People.ai. Вона залучила $100 млн, а її капіталізація перевищила $1,1 млрд. Компанія має офіс у Києві, але наймає теж віддалено.

Інвестиції залучила і українська компанія з автоматизації робочих процесів AirSlate (раніше PDFfiller). Вона отримала $50 млн від американського Silicon Valley Bank.

Своєю чергою українська освітня онлайн-платформа Preply залучила $35 млн інвестицій у раунді B від бізнес-ангелів. За ці кошти компанія хоче подвоїти штат співробітників в усіх регіонах і покращити систему підтримки. Нині в компанії більше як 300 людей.

Компанія Astound Commerce, де працює понад 900 ІТ-фахівців у п’яти містах України, отримала інвестиції від RLH Equity Partners і Salesforce Ventures.

🧲 FAANG поки не зайшли в Україну, однак активність є

Згадаймо компанію Amazon, яка зареєструвала юридичну особу в Україні, щоб популяризувати свій сервіс хмарних обчислень Amazon Web Services (AWS). До слова, дохід цього підрозділу у 2020 році становив близько $45 млрд. У липні Міністерство цифрової трансформації та директор із цифрових трансформацій у державному секторі AWS Ліам Максвелл підписали меморандум про співпрацю. Мета угоди — прискорити цифрові трансформації та інновації в Україні.

Ще один техногігант Apple також цього року відкрив свій офіс в Україні. Компанія почала самостійно завозити та розмитнювати усі свої пристрої, щоб боротися з «сірим» імпортом. Уже наприкінці року, 30 листопада, влада України підписала меморандум про взаєморозуміння з Apple Inc. і ТОВ Apple Ukraine. У межах цієї угоди американська компанія має співпрацювати з Мінцифри щодо Всеукраїнського перепису населення 2023 року.

До речі, цьогоріч українізувався ще один представник FAANG: відеосервіс Netflix. Компанія додала український інтерфейс на свій сайт, соціальні мережі, мобільні застосунки та офіційні застосунки для Smart TV.

Ще в червні Рада ухвалила законопроєкт № 4184 про «податок на Google». Цей закон зобов’язує сплачувати податки до держбюджету міжнародні компанії, які діють в інформпросторі України та заробляють на інтернет-рекламі. Йдеться про Facebook, Netflix, Google, YouTube та інші. Як наслідок, наприкінці року корпорація Google оголосила про подорожчання своїх сервісів в Україні через введення 20% ПДВ.

Не суто українська новина, але значуща: Facebook провів ребрендинг. Компанія тепер називається Meta, а Марк Цукерберг очолив метавсесвіт — глобальну платформу віртуальної реальності.

Марк Цукерберг про майбутнє з Meta. Скріншот з YouTube-презентації

🏢 Нові офіси ІТ-компаній у Сумах, Одесі, Івано-Франківську, Чернівцях та інших містах. А також за кордоном

Загалом IT-компанії у 2021 році, не відмовляючись від ремоуту, дуже активно відкривали офіси розробки в різних обласних центрах України, в тому числі у Сумах, Луцьку, Рівному, Тернополі, Ужгороді, Хмельницькому та інших.

Зокрема, найчисельніша в країні компанія EPAM цьогоріч відкрила свої представництва в Одесі, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Херсоні, а також анонсувала відкриття офісів у Хмельницькому та Миколаєві.

Своєю чергою SoftServe оголосила про відкриття своїх офісних представництв (коворкінгів) відразу в чотирьох містах — Вінниці, Одесі, Ужгороді та Хмельницькому.

Якщо ж згадати нові офіси українських IT-компаній за кордоном — SoftServe відкрила офіс у Дубаї. Він розташований у бізнес-центрі Dubai Internet City.

Одна з найбільших ІТ-компаній в Україні Ciklum відкрила R&D-офіс в Індії (Ченнаї). Цей делівері-хаб став уже другим в Азії після офісу в Пакистані.

Ще одна велика українська ІТ-компанія ELEKS цьогоріч відкрила щонайменше два представництва за кордоном. Зокрема, в серпні запрацював її офіс у Цюриху (Швейцарія). А на початку грудня ELEKS вийшла на японський ринок. Спільно з Dai Nippon Printing (DNP) та Nomura Research Institute (NRI) створила підприємство в Японії, що розроблятиме рішення для цифрової трансформації.

💬 Події Дія City: ухвалення всіх законів, обговорення і критика від спільноти, петиції та мітинги IT-спеціалістів

На початку року продовжували обговорювати альтернативні законопроєкти щодо Дія City. 17 березня Єгор Чумаков створив петицію проти Дія City та закликав айтішників підписати її. Через півтора місяця вона зібрала потрібні 25 тисяч голосів. У травні президент розглянув петицію, однак нічого конкретного не пообіцяв.

Перша петиція

18 березня Мінцифри представило оновлений законопроєкт про Дія City, а вже 5 квітня офіційно презентувало спеціальний правовий режим. І 14 квітня зареєстрували в парламенті законопроєкт № 5376 про спеціальну податкову систему в Дія City.

Наступного дня — 15 квітня — Верховна Рада ухвалила в першому читанні головний проєкт закону щодо Дія City — № 4303. Саме він закладає основи для запровадження в Україні цього спецрежиму. Це викликало бурхливу реакцію IT-спільноти та низку публікацій у ЗМІ. Тоді ж у квітні Єгор Чумаков оголосив про створення Гільдії IT-фахівців для відстоювання їхніх прав.

Усю весну тривали обговорення законопроєктів, а IT-спеціалісти їх критикували. У квітні DOU опублікував результати опитування IT-спільноти щодо Дія City. 80% були проти спецрежиму, майже 10% не визначилися і ще 9% висловили йому підтримку. У грудні ми провели нове опитування IT-спеціалістів щодо Дія City, чекайте на результати незабаром — порівняємо з весняними показниками.

А тим часом настала черга податкового законопроєкту № 5376 щодо стимулювання IT-галузі в Україні — 2 червня парламент ухвалив його в першому читанні. Після цього IT-Гільдія провела перемовини з Мінцифри, однак консенсусу не досягли.

Та «найспекотніше» було в липні: 13 липня під Радою IT-фахівці вперше зібрались на мітинг. Виступали проти ухвалення у другому читанні законопроєкту про Дія City. У Києві було близько 60 учасників акції, у Харкові — 20, у Дніпрі — 5.

Перший мітинг IT-спеціалістів проти Дія City

Наступного дня, 14 липня, Головне юридичне управління апарату Верховної Ради запропонувало відхилити законопроєкт № 4303 у пропонованій редакції, оскільки він суперечить Конституції України та не узгоджується з іншими законами.

А 15 липня відбулася ще одна акція протесту з ініціативи Гільдії. IT-спеціалісти на мітингу нищили ноутбуки, що символізувало крах IT через дії влади. Всього на мітингу у Києві зібралося близько 50 осіб, така ж кількість людей була на акції у Харкові. Проте того ж дня, 15 липня, законопроєкт щодо Дія City № 4303 таки ухвалили в другому читанні та в цілому: 262 голоси «за».

19 липня Гільдія опублікувала нову петицію проти Дія City з вимогою до президента ветувати закон і відправити у відставку Михайла Федорова та Олександра Борнякова. Проте вона набрала лише 5410 голосів з необхідних 25 тисяч. Тож 11 серпня президент підписав закон.

У серпні в межах опитування топ-50 DOU запитав IT-компанії про їхнє ставлення до Дія City. Як виявилось, на той час цілковито підтримати режим були готові тільки 4 компанії, 13 ставились позитивно, але ще мали питання. Більшість не визначилася.

Протягом осені тривали суперечки щодо законопроєкту № 5376, який визначає податкові умови в Дія City. Уже наприкінці року 14 грудня парламент ухвалив у цілому законопроєкт № 5376, який є податковою частиною спецрежиму Дія Сity. 18 грудня президент Володимир Зеленський підписав цей закон.

Олександр Борняков запевнив, що Дія Сity запрацює з середини лютого 2022 року, хоча на масовий вступ IT-компаній у перші місяці не очікують.

📌 Цифрові паспорти, прирівняні до паперових, підробки «Дії» та інші новини з державної сфери

16 лютого 2021 року Верховна Рада України ухвалила закон № 2695, яким цифрові документи в застосунку «Дія» прирівнюються до паперових аналогів. 23 серпня набув чинності закон про прирівняння цифрових паспортів до паперових. При цьому Україна стала першою країною у світі, що надала таку юридичну силу е-паспорту.

У липні Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про е-Резидентство (№ 5270). Ця програма дозволяє іноземним IT-спеціалістам вести бізнес без присутності в Україні.

На початку вересня парламент ухвалив у цілому законопроєкт № 3637 про легалізацію віртуальних активів. Однак згодом президент Володимир Зеленський наклав вето на цей закон. Причина — немає грошей на новий держорган.

Увага була прикута і до масових підробок урядового застосунку «Дія». Загалом кіберполіція затримала трьох розробників фейкової програми. Цікаво, що підробники були щоразу молодші (21, 17 і 15 років), а одного навіть відправили в Мінцифри на виправні роботи.

15-річний підробник «Дії». Фото кіберполіції

Якщо підсумувати, то 2021 рік був справді дуже насиченим важливими подіями для IT-індустрії. Наступний, 2022-й, певно, принесе не менше знакових. Імовірно, все ж запрацює Дія City, будуть нові поглинання, бурхливо розвиватимуться наші IT-компанії та в Україну зайдуть інші цікаві іноземні компанії. Робіть ставки, в якому році до нас все ж прийде FAANG :)

Діліться в коментарях, які IT-події 2021 для вас були найважливіші та яких очікуєте в прийдешньому році!

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU