На що звертати увагу джуніору під час вибору першої компанії. Картки DOU

1

🤔 Яку компанію обрати джуніору: продуктову чи сервісну

Загалом IT-компанії можна розділити на продуктові та сервісні. Продуктові спеціалізуються на створенні та розвитку власних розробок (сервіс, платформа, застосунок чи гра тощо) і здебільшого охоплюють повний цикл розробки: від ідеї до її втілення та випуску на ринок. Зазвичай у таких компаніях спеціалісти відповідають кожен за свою ділянку чи продукт.

Сервісні компанії здебільшого надають послуги для бізнес-клієнтів, а не розробляють продукт чи послугу для кінцевого користувача (хоча сервісні компанії можуть мати й власні продукти — наприклад, Doctor Eleks від ELEKS). Сюди належать підтримка інфраструктури, розробка застосунків, бізнес-аналітика тощо. У таких компаніях спеціалістів залучають на різні технології та проєкти, залежно від замовника і його вимог.

Окремо вирізняють стартапи — молоді компанії, які створюють і розвивають інноваційну технологію чи продукт, які ще не представлені на ринку або тільки на нього виходять. Їх ми розглянемо окремо.

Робота в різних типах компаній має свої переваги та недоліки, тому треба визначитися, які з них для вас є пріоритетними. Водночас варто зважати на умови ринку праці, який нині переживає не найкращі часи.

Кар’єрна консультантка Юлія Шишенко: Навіть у некризові часи для джунів не буде такого вибору вакансій і запрошень від роботодавців, щоби вільно й прискіпливо обирати між типами компаній. Це пов’язано не тільки з нижчим рівнем попиту на молодих спеціалістів, а й з тим, що продуктових компаній на ринку менше. Тому ймовірність того, що першим вашим роботодавцем буде сервісна компанія, є вищою.

Читайте також 👇Команда Вікторії Придатко VP Team: Якщо вам важливо постійно розширювати свій технологічний стек і перемикатися між проєктами, сервісна компанія запропонує більше таких можливостей. Але не завжди це дасть змогу глибше зануритися в конкретну технологію, адже подекуди проєкти мають недостатню тривалість для того, щоб набути суттєву експертизу в певному стеку. Проте багато сервісних компаній мають і довгострокові проєкти, які за ступенем занурення та можливістю власного впливу на технологічний процес мало відрізняються від продуктових. Тож звертайте увагу на стадію проєкту, на який вас влаштовують. Іноді робота з підтримки готового продукту без розробки нових фіч буде менш цікавою, ніж розробка нового проєкту з нуля в сервісній компанії.

Анатолій Гурський, Senior Java Engineer в Avenga: З тезою про те, що в сервісній компанії спеціаліста кидають між різними проєктами та технологіями і буцімто опанувати щось глибше немає змоги, я згоден лише частково. У компанії з правильно побудованими процесами трейні чи джуніора не будуть так шарпати, адже за чотири місяці в такому темпі людина вигорить. З мого досвіду в сервісних компаніях дають інколи до пів року на занурення в робочі процеси. У мене був випадок, коли джуніор розкрився лише за рік. Він був за крок від скорочення, але я з ним трохи попрацював, і коли він йшов з проєкту, то був уже лідом.

Петро Віжевський, Technical Lead в Innovecs: Тип компанії під час вибору першої роботи, як на мене, не є принциповим. Адже в обох випадках можна потрапити і в «болото», де важко розвиватись, і на проєкт, де можна отримати знання і навички роботи з найактуальнішими технологіями. У сервісних компаніях є ризик частої зміни проєктів, але це не добре і не погано. У стартапи рідко наймають початківців, але і там можна потрапити як у повний хаос, так і в круту компанію, що швидко зростає.

2

👀 На що звернути увагу під час вибору стартапу як першої роботи

Стартап — гарна можливість здобути досвід, розвинутись і долучитися до розробки інноваційного продукту чи сервісу. Такі компанії є більш гнучкими, менш формальними та цінують самовираження, хоча і є менш стабільними та подекуди з розмитими обовʼязками. Якщо ви розглядаєте таку компанію, є низка нюансів, на які варто звернути увагу.

Юлія Шишенко: Варто обирати стартап, де буде можливість професійно зростати. Тому дізнавайтеся більше про те, з чим працює компанія, які технології використовує, що ви зможете вивчити. Обов’язково поцікавтеся, з ким працюватимете, люди з якою кваліфікацією вас оточуватимуть і де вони працювали раніше, адже спеціалісти з досвідом допоможуть швидше і краще заглибитись у спеціалізацію, в якій розвивається джуніор. Тут стане в пригоді LinkedIn. І навіть якщо в компанії лише кілька людей, але високого технічного рівня, це буде позитивним моментом.

Поцікавтеся загальним станом бізнесу, де стартап бере фінансування, на що його витрачає, чи є у компанії план розвитку. А також хто керує компанією, на які ринки вона націлена, який план створення продукту, які терміни, очікування від вас як спеціаліста тощо. Ці питання мають цікавити не тільки кандидати-джуни — і не тільки щодо стартапів.

Команда VP Team: Нині на ринку чимало справді класних стартапів з талановитими командами та засновниками, у які можна впевнено влаштовуватися. Щоб зменшити ризики під час вибору компанії, зверніть увагу на такі фактори:

• Фаундери, CEO. Промоніторте їхні сторінки в LinkedIn або на інших майданчиках, зверніть увагу на їхній попередній досвід роботи: наскільки він близький до сфери стартапу, скільки стартапів чи компаній вони запустили в минулому, яка кількість з них стала успішною або довго працює на ринку.

• Раунд інвестування стартапу. На початкових етапах нового продукту ризиків більше. З іншого боку, це один з найцікавіших етапів роботи над продуктом, коли ви всі занурені у досягнення спільної мети і є максимум свободи винаходити, тестувати нові ідеї й підходи у real-time. Зазвичай тут мінімум бюрократії, динамічна та натхненна атмосфера. І бонусом за ваше терпіння та віру у стартап — можливість отримання опціонів.

• Галузь стартапу. Деякі сфери та продукти більше за інші схильні до коливань на ринку (криптовалютні або ті, на які впливає світова воєнна та політична ситуація). Проте у світі настільки активно розвиваються технічні ноу-хау, що опанувати майбутній затребуваний ринок першими означає забезпечити себе стабільною роботою на довгі роки.

• Географія, на яку планують масштабувати продукт. Обов’язково враховуйте цей фактор, адже ситуація у світі нестабільна, і це впливає на ринки користувачів.

Петро Віжевський: Як на мене, головне — поспілкуватися із засновниками. Якщо вони не здатні переконати вас у тому, що їхня компанія крута і життєздатна — інвесторів вони точно не переконають. Ніколи не соромно розпитати про фінансову ситуацію в стартапі: які фінансові цілі і які часові межі їх досягнення.

3

🔎 Як оцінити компанію перед тим, як погодитися на вакансію

Навіть поверховий аналіз компанії дасть змогу дізнатися чимало важливих аспектів для оцінення майбутнього роботодавця всесторонньо, а не лише зі слів рекрутера чи HR. Є низка важливих нюансів, на які варто звернути увагу: робота з новачками, корпоративна культура тощо.

Юлія Шишенко: Незалежно від типу компанії, звертайте увагу на те, чи є у неї онбординг. Тобто організований процес, який допоможе вам зрозуміти суть роботи, познайомитися з людьми та адаптуватися. Чи є у них менторинг і взагалі необхідна кількість людей та часу, щоб вас навчати й інколи допомагати з роботою. Чітко визначте назву своєї посади й обов’язки. Дізнайтеся, які технології використовує компанія, подумайте, чи допоможе вам це пізніше отримати наступну роль чи роботу. Умовно, якщо ви плануєте у майбутньому розробляти мобільні застосунки, то не варто обирати компанію, яка цим не займається. Також застарілі технології чи проєкт, який не розвивається, можуть мало чим допомогти, крім запису в резюме. Це не є погано, але ви маєте хоча б про це знати, коли ухвалюєте рішення.

Команда VP Team: На сторінці компанії у LinkedIn оберіть вкладку зі співробітниками і перегляньте профілі спеціалістів вашого напряму. Оцініть середню тривалість зайнятості в компанії, а також тенденції до карʼєрного зростання. Хоч люди не завжди своєчасно та детально оновлюють свій профіль, але певні важливі тенденції ви зможете побачити. Зокрема, чи комфортно працювати у компанії протягом тривалого часу, наскільки реальні можливості підвищення тощо. Низька плинність кадрів має свідчити і про перевагу позитивних факторів у компанії, зокрема про реальний перегляд винагороди, аби конкурувати на ринку.

Різнобічно оцініть продукт, який створює компанія. Якщо це стартап — важливо розуміти бізнес-складову й визначити ситуацію на ринку в конкретному домені. Адже деякі з них більше залежать від ринкових коливань (зокрема, криптовалютні), тому характеризуються більш нестабільними періодами та ризиками скорочень.

Зважайте і на цінності та культуру компанії, її розмір, адже це впливає на те, як там побудовані робочі процеси. У великих компаніях (400–500 людей і більше) впровадження нових ідей чи підходів у розробці та веденні проєкту відбуваються не так швидко, як у менших. Тому, якщо ви налаштовані на меншу кількість погоджень і швидше втілення ваших ідей, можливо, варто дивитися у бік продуктових компаній і загалом компаній з меншими розмірами, а відповідно і меншою кількістю бюрократії. У будь-якому разі дізнавайтеся про підходи до ухвалення рішень у проєкті на співбесіді, і бажано з менеджерами чи інженерами, які наймають, адже у рекрутерів зазвичай не буде такої розгорнутої інформації.

Анатолій Гурський: Почитайте відгуки про компанію на DOU та в LinkedIn, складіть загальне враження про неї. Не нехтуйте і «сарафанним радіо», нетворкінгом: часто в особистому спілкуванні люди відвертіші в оцінюванні свого минулого чи поточного місця роботи, ніж у коментарях на форумах. Проаналізуйте, якими технологіями оперує компанія. Важливо, щоб вони були сучасні та затребувані: погоджуватись навіть на суперофер, який передбачає роботу на умовному Delfi, позбавлено сенсу, оскільки пізніше ви не знайдете своє місце на ринку через роботу із застарілою технологією.

4

🚩 «Червоні прапорці»: за якими маркерами розпізнати компанію, яку краще оминути

Юлія Шишенко: Ознакою проблемної компанії може бути стиль спілкування на співбесідах, коли людині обіцяють дуже багато переваг і що все буде легко. Коли нічого не обіцяють і зневажливо з вами спілкуються — це теж поганий знак, тому шукайте золоту середину. Адже пристаючи на офер, ви вкладаєте свій час, енергію, зусилля, знання, і навіть на Junior-позиції ви працюєте на благо компанії. Така робота має бути оплачуваною та допомагати розвивати навички. Порушення цього балансу навіть у розмові на співбесіді мусить вас мотивувати дізнатися більше про компанію. Гарний керівник зможе організувати вашу роботу і навчання таким чином, щоб ви приносили користь компанії.

Не у всіх є гроші на розвиток бізнесу й на видимі атрибути успіху, такі як офіси, дорога техніка, інвестиції, реклама, сайти, бенефіти, зарплати, вищі від ринкових, корпоративи тощо. Для кандидатів усіх рівнів це не має бути першочерговим показником якості компанії. Тому й розмови тільки про це чи подібні способи переконання не мають бути вирішальними у виборі роботодавця.

Набагато важливіше те, що компанія створює, для кого вона працює, яку цінність приносить клієнтам, як організована робота та процеси, як вони обирають стек технологій, як компанія ставиться до власних співробітників і клієнтів, чи платить податки і дотримується законів, чи хороша у них культура й спілкування у команді, чи працюють там справжні професіонали тощо.

Команда VP Team: Оцінювати компанії варто з перших контактів з її представником. Під час співбесіди зверніть увагу на такі моменти:

• чи відкрита компанія до пояснень і відповідей на запитання;
• чи надає вичерпну інформацію про свої продукти та команду;
• що розповідає про свої процеси, як вони побудовані.

Петро Віжевський: Неоплачувана робота — найбільший «червоний прапорець». Наймання людей без досвіду — це інвестиція. Здебільшого перший час новачок не приноситиме жодного доходу компанії, а ось витрати на нього будуть. Час ментора, ресурси, які витрачають нетехнічні спеціалісти на наймання та організацію роботи новачка, обладнання коштуватиме відчутно більше, ніж умовні $400 стажеру. Але компанії, які наймають новачків і кидають їх у вир завдань відразу ж з очікуванням профіту, мусять відповідно оплачувати роботу. Це обов’язковий пункт для комерційних проєктів.

Важлива й манера комунікації. Бувало, ще на співбесіді з HR мені починали ставити запитання, абсолютно не пов’язані з професійною діяльністю (з ким живу, чи винаймаю житло тощо), і зневажливо розмовляти, бо я «джунік». На співбесіду з технічним директором після цього я вже не йшов. Натрапляв на хамовите ставлення з боку технічних спеціалістів на співбесіді. Якщо спеціаліст дозволяє собі спілкуватися з вами грубо чи хамити, то робити в такій компанії вам нічого.

Є компанії, де технічні спеціалісти не вміють проводити співбесіду з початківцями: ставлять надто важкі стартові питання, не вміють пояснити чи спростити складний концепт у питанні, не хочуть підштовхнути чи скерувати, а натомість суто мовчки очікують відповіді. Це не обов’язково означає, що співпрацювати з такою компанією не варто, але це може бути ознакою, що компанія не має особливого досвіду й експертизи в розвитку початківців. Тому старт там буде важчим, ніж у компанії, яка має proven track record з інтернатурою, стажуванням чи курсами.

Анатолій Гурський: На етапі співбесід для мене своєрідними маячками були взаємодія між HR-відділом і менеджментом: якщо бачиш, що вони «тягнуть ковдру» кожен на себе чи навіть конфліктують — це один із сигналів, що в компанії не все гаразд. Також маркером є недотримання компанією домовленостей чи умов без обʼєктивних на те причин.

5

👨‍💻 Що радять досвідчені спеціалісти під час вибору першої компанії

Петро Віжевський: До повномасштабної війни мої рекомендації були зовсім інакшими, та зараз, на мій погляд, головна мета для початківців — отримати практичний досвід, проте працювати безплатно не варто в будь-якому разі. Якщо ви маєте фінансову подушку чи підтримку близьких, то до компенсації я на перший час виставляв би одну вимогу — її наявність, сума вторинна. Нормальні компанії зазвичай швидко підвищують оплату, якщо початківці демонструють прогрес. Спеціалістам з мінімальним досвідом я рекомендую зосередитися на якості досвіду: йти на цікаві проєкти в компанії з крутими спеціалістами та простором для зростання.

Погоджуватись на нижчі за ринкові умови не варто, але між цікавим актуальним проєктом з дещо нижчою компенсацією і нудною підтримкою застарілого продукту з дещо вищою компенсацією я обирав би перше.

Між однаковими кандидатами я обрав би того, хто демонструє більший ентузіазм, хто сам рветься потрапити в компанію. Нетворкінг є важливим, багато людей серед моїх знайомих в ІТ влаштувалися на першу роботу за допомогою рекомендації друга чи знайомого, завдяки знайомствам, заведеним на івентах, челенджах чи тематичних мережевих ресурсах.

Читайте також 👇Анатолій Гурський: Важливо не стати «рабом»: я не підтримую ідею, коли компанії зобовʼязують джуніорів чи трейні «відпрацьовувати» у них пів року, рік. Це означає, що фірма хоче вас використати. Компанії, які розвиваються, менторять вас і не зобовʼязують якось компенсувати навчання, бо це в їхніх інтересах. Адже фірмі з репутацією цікаво виростити професіонала, який прогресуватиме далі.

Для Києва це не характерно, але в «конторах» по містах України інколи доходить до того, що джуніорів і трейні, які подекуди ще є студентами, змушують підписувати угоди, якими зобовʼязують відпрацьовувати близько року за $150–200. А якщо захочеш звільнитися, то лякають «штрафними санкціями» (хоча здебільшого це лише погрози). Розпізнати такі фірми можна за відгуками, сюди йти працювати точно не варто.

На співбесіді проговоріть потенційні можливості вашого зростання в компанії. І не просто загальними фразами, а конкретно: які кроки треба буде пройти для переходу на вищу позицію, за яких умов це можливо, що ви отримаєте натомість тощо.

Робота «за досвід» без винагороди не дає результату, хоча б мінімальні $200–300 мають бути. Одна з ознак серйозної компанії — це коли джуніору вже на початку окреслюють умови та часові межі збільшення винагороди: «Ти опануєш ось це і це, отримаєш фідбек і підвищення на ось таку суму».

6

📄 Що врахувати під час підписання договору з ІТ-компанією

У юридичній компанії Stalirov&Co зазначають, що перед підписанням договору з компанією варто дізнатися про її репутацію. Почитайте відгуки колишніх і нинішніх співробітників, поцікавтеся успішними проєктами компанії, її ринкову позицію тощо.

Наразі ІТ-спеціалістам доступні чотири опції юридичного оформлення відносин між роботодавцем і працівником: договір з ФОП, цивільно-правовий договір, трудовий договір і гіг-контракт. Перший варіант все ще залишається найпоширенішим, при цьому треба розуміти, що декларування доходів і сплата податків є особистою відповідальністю працівника.

Джуну варто поцікавитися, хто буде вести податковий облік, адже тут є два варіанти: або працівник робитиме це сам, або ж у компанії є бухгалтер, який супроводжує всю команду. У другому випадку варто час до часу перевіряти, чи все йде за планом (це можна робити через «Дію» в розділі «Податки ФОП»). Тим паче, що у більшості договорів є умова про те, що кожна сторона особисто відповідає за правильність ведення бухгалтерського та податкового обліку. За потреби ФОП можна закрити тільки тоді, коли виконано всі зобовʼязання перед податковою. Є низка пунктів договору, на зміст яких варто звернути увагу.

1. Порядок оплати послуг. Тут мають бути обумовлені:

• моделі оплати (fixed price чи time&materials);
• валюта розрахунків;
• система бонусів, якщо вони передбачені;
• способи оплати (у гривні або у валюті, SWIFT, SEPA);
• порядок виставлення акта (для гривневих платежів) або інвойсу (для платежів у валюті), строки оплати;
• порядок погодження та оплати овертаймів;
• що входить у вартість послуг, а що оплачується окремо;
• порядок компенсації або оплати ліцензій на ПЗ, обладнання.

Строк оплати актів (інвойсів) має бути адекватним, не більше ніж через 10 днів після його підписання.

2. Конфіденційність. Важливо чітко обумовити, яка інформація вважається конфіденційною і які дії заборонені. Перевіряйте, щоб у договорі про надання IT-послуг або NDA був перелік конфіденційної інформації та дій, які вважаються порушенням.

3. Відмова від конкуренції та переманювання. У договорі можуть бути обмеження щодо:

• переманювання членів команди;
• використання результатів роботи у власних комерційних цілях;
• роботи безпосередньо із замовниками IT-компанії;
• ведення конкурувального бізнесу та переходу до конкурента.

Максимально конкретизуйте останній пункт у договорі, визначте географію таких обмежень, а ще краще — назви компаній-конкурентів, з якими заборонено працювати. Але памʼятайте, що за Конституцією України кожна людина має право на працю, тому non-compete пункти, які прописують у договорі з ФОПами, або NDA можна оскаржити у суді. Коли ж підписуєте договір із роботодавцями з ЄС або США, будьте уважні, там такі пункти справді гармонізовані із законодавством.

4. Інтелектуальна власність. Головний ризик для IT-спеціаліста — це пункт про момент переходу прав інтелектуальної власності від нього до IT-компанії. Якщо у договорі визначено, що таким моментом є створення об’єкта інтелектуальної власності, IT-компанія може не платити акт (інвойс), але стане власником результатів роботи. Тож моментом переходу прав має бути повна оплата акта (інвойсу). Тоді фінансові інтереси джуніора будуть захищені. Зважаючи на те, що джуни тільки починають шлях в IT і на ринку праці триває відносна криза, не завжди вийде наполягати на внесенні змін у договори під загрозою втратити офер, але при підписанні договору джуніор має розуміти всі ризики і вчасно помітити «червоні прапорці».

Щодо оформлення в штат, то зазвичай це означає, що працівник має право на соціальні гарантії, такі як відпустка, лікарняні та пенсійні внески, але наразі більшість компаній не оформлюють за трудовим договором, тому що це тягне за собою підвищені податкові зобов’язання.