Чи справді деякі айтівці в ЗСУ можуть залишитись без зарплат від своїх компаній? Розбираємось разом із юристами

Нещодавно внесені зміни до Закону України «Про запобігання корупції», що стосуються відповідної діяльності в умовах воєнного стану (закон № 2381), викликали побоювання, що айтівці, які стали військовими посадовими особами після призову до української армії, можуть мати проблеми з виплатами зі своєї основної роботи.

Розібратися з питанням нам допоміг Валерій Сталіров, директор юридичної фірми, що спеціалізується на IT-праві, Stalirov&Co.

Що змінив закон № 2381

До внесення змін відповідний закон забороняв держслужбовцям та посадовим особам місцевого самоврядування паралельно зі службою займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової й творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики зі спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Закон № 2381 скасував деякі антикорупційні обмеження. Після внесення змін до закону держслужбовці та посадові особи місцевого самоврядування паралельно зі своєю службою можуть займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю за таких умов:

• Якщо вони перебувають у відпустці без збереження заробітної плати за місцем своєї державної служби/виконання обов’язків на посадах в органах місцевого самоврядування або такі установи офіційно перебувають у стані простою.
• Якщо такі особи укладатимуть трудові договори або контракти, цивільно-правові договори про надання послуг або правочини у сфері підприємницької діяльності з юридичними або фізичними особами — підприємцями, стосовно яких вони не здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи ухвалення відповідних рішень щодо діяльності цих юросіб або ФОПів протягом останнього року.

Тобто якщо ви держслужбовець і у період воєнного стану хочете займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю, то на державній службі чи у місцевому самоврядуванні маєте піти у відпустку без збереження заробітної плати. Або ж у підприємстві чи установі, де ви є держслужбовцем, має бути оголошено простій.

Щоб дізнатися, на кого не поширюються ці послаблення, натисніть на стрілку.

На кого поширюються обмеження щодо суміщення роботи

Ітерація закону у мирний час не була спрямована на ІТ-спеціалістів, які не є держслужбовцями, і на них не поширювалася.

Втім до впровадження воєнного стану ці обмеження стосувались у тому числі військових посадових осіб Збройних сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військового вишколу.

Тобто до введення воєнного стану люди з вищеперерахованими посадами не могли паралельно заробляти гроші деінде, якщо ця робота підпадала під поняття «іншої оплачуваної або підприємницької діяльності».

З внесенням змін до закону таке суміщення/сумісництво можливе лише у разі взяття відпустки без збереження зарплати на місці військової посади або якщо там оголошено простій, а також якщо протягом останнього року особа не здійснювала повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи ухвалення відповідних рішень щодо діяльності юридичних осіб або ФОПів, де планує працювати/укласти цивільно-правовий договір.

У чому полягає різниця між сумісництвом та суміщенням?

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина за наймом.

Суміщення професій (посад) — виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією, посадою без звільнення від своєї основної роботи.

До чого тут айтівці

Багато українців, які до повномасштабного вторгнення рф в Україну працювали у сфері ІТ, вступили до лав ЗСУ та захищають нашу країну на фронті.

При цьому деякі ІТ-компанії продовжують підтримувати своїх спеціалістів і нараховувати/виплачувати їм щомісячну винагороду (якщо це ФОПи, які надають послуги за договором) або заробітну плату (якщо це співробітники ІТ-компанії за КЗпП).

Чи є для таких виплат законодавчі обмеження?

🟡 Положення закону про запобігання корупції продовжують поширюватися на військових посадових осіб Збройних сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. І не поширюються на військовослужбовців строкової військової служби (наприклад, військовослужбовців за призовом під час мобілізації).

Тобто положення закону і його обмеження можуть стосуватися айтівця, тільки якщо він стане держслужбовцем, наприклад обійматиме військову посаду у ЗСУ (не плутати зі службою у лавах ЗСУ).

Військові посади (штатні посади, що підлягають заміщенню військовослужбовцями) і відповідні їм військові звання передбачені у штатах військових частин, кораблів, органів військового управління, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти.

Перелік посад, що підлягають заміщенню вищим офіцерським складом, затверджує президент України, а посад інших військовослужбовців — Міністерство оборони України, Служба безпеки України та Служба зовнішньої розвідки України.

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», військовими посадовими особами є військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків згідно із законодавством.

За чинним законодавством визначено такі категорії військових посад: посади рядового складу; посади сержант і старшин складу; посади прапорщиків і мічманів; посади офіцер складу.

Зазначимо, що не варто плутати військові звання та військові посади. Наприклад, військовослужбовцям рядового складу присвоюються такі військові звання: солдат, старший солдат тощо.

Міністра оборони затверджує Верховна Рада України за поданням президента. Заступників міністра оборони, командувачів оперативно-тактичних командувань, командувачів окремих армій, командувачів ВМС призначає президент України за поданням міністра оборони.

Тож якщо айтівець не є саме військовою посадовою особою у ЗСУ, норми закону про запобігання корупції на нього не поширюються.

🟡 Якщо ж людина, яка раніше працювала в ІТ-сфері, вступила до лав ЗСУ та з часом отримала військову посаду у ЗСУ, вона стає об’єктом норм закону про запобігання корупції.

Як ми зауважували, законом № 2381 на період воєнного стану обмеження щодо суміщення/сумісництва частково призупинено — суміщення/сумісництво можливе, але лише якщо така військова посадова особа перебуває у відпустці за своїм основним місцем служби або підприємство, де він працює на постійній основі, офіційно перебуває в простої.

Друга умова суміщення/сумісництва вимагає, щоб такі особи при укладенні трудових договорів або контрактів, цивільно-правових договорів про надання послуг або правочинів у сфері підприємницької діяльності з юридичними особами приватного права або фізичними особами — підприємцями не здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи ухвалення відповідних рішень щодо діяльності цих осіб протягом останнього року.

Аналіз цих вимог свідчить про те, що вони були написані для ситуацій, коли військова посада є основною посадою людини, але вона має потребу/бажання займатися іншою оплачуваною/підприємницькою діяльністю.

ІТ-спеціалісти ж базово не є державними службовцями, не обіймають військових посад, а працюють в ІТ-компаніях (на умовах трудового договору, контракту) або надають послуги ІТ-компаніям (на підставі цивільно-правових договорів), тобто займаються оплачуваною (у разі роботи в ІТ-компанії) або підприємницькою діяльністю (у разі надання послуг за договорами, адже частіше ІТ-спеціалісти діють як вільні підприємці — ФОПи).

Але люди на фронті з військовою кафедрою за плечима можуть проявити себе та гіпотетично стати військовою посадовою особою.

Чи означає це, що ІТ-компанії тоді не зможуть платити їм?

У цьому разі варто ще раз наголосити, що служити у ЗСУ та обіймати військову посаду у ЗСУ — це не тотожні речі.

Якщо такій людині запропонували саме військову посаду у ЗСУ і вона пристала на цю пропозицію, вона стає військовою посадовою особою. Тільки тоді заняття нею іншою оплачуваною діяльністю у вільний від несення військової служби час (у наведеному прикладі — робота в ІТ-компанії чи виконання умов договорів, укладених ІТ-компанією) порушуватиме передбачене п. 1 ч. 1 ст. 25 закону обмеження щодо суміщення/сумісництва.

Але на період воєнного стану, поки людина обіймає військову посаду, вона може не звільнятися або не розривати договір з ІТ-компанією (саме про це зміни до закону про запобігання корупції), але має піти у цій ІТ-компанії у відпустку без збереження заробітної плати.

Тож якщо йдеться саме про те, що айтівець стає військовою посадовою особою, ІТ-компанія відповідно до чинного законодавства не має обов’язку продовжувати виплату йому заробітної плати або компенсації.

Але це не стосується спеціалістів, які вступили до лав ЗСУ або призвані на строкову військову службу.

Якщо айтівець не став саме посадовою особою ЗСУ — державним службовцем, порушення ані з боку компанії, ані з боку спеціаліста немає.

Висновки

Закон про запобігання корупції та внесені до нього зміни спрямовані на державних службовців, які паралельно займаються оплачуваною чи підприємницькою діяльністю. У період воєнного стану вони можуть це зробити, взявши відпустку без збереження зарплати на службі або якщо підприємство у простої.

На ІТ-спеціалістів цей закон не поширюється.

Якщо йдеться про ІТ-спеціалістів, які гіпотетично можуть стати державними службовцями (наприклад, обійняти військову посаду у ЗСУ), юристи пропонують таке:

• Якщо спеціаліст є працівником (тобто працює за КЗпП в ІТ-компанії) — на період воєнного стану він може не звільнятися з ІТ-компанії, а взяти відпустку без збереження заробітної плати, якщо протягом року до цього не здійснював повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи ухвалення відповідних рішень щодо діяльності ІТ-компанії.
• Якщо айтівець надає послуги за цивільно-правовим договором — закон не містить чіткої інструкції та прямої норми на цей випадок, але якщо мислити за аналогією, то компенсація за послуги є результатом «підприємницької діяльності», адже найчастіше айтівці працюють як ФОПи, тож таку винагороду військова посадова особа не повинна отримувати паралельно зі службою і винагородою державного службовця. У такому разі договір з ІТ-компанією на період воєнного стану краще призупинити та ІТ-компанії не проводити відрахувань людині, яка стала військовою посадовою особою.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU