Особистий бренд айтівця. Навіщо його будувати і як це робити

Впізнавана людина з гарною репутацією має більше шансів отримувати бажане: кращу роботу, вищу зарплату, вигідніші бізнес-партнерства тощо. Та щоб здобути це, потрібно працювати над особистим брендом.

Head of Brand Marketing і Product Marketing Manager Дар’я Волкова і консультантка з особистого бренду та Brand Ambassadors Lead в DataArt Анастасія Стеценко розповіли DOU, як покроково будувати особистий бренд і в чому полягає особливість цього шляху для IT-спеціаліста.

Дарʼя Волкова (ліворуч) та Анастасія Стеценко

🤩 Що таке особистий бренд?

Дар’я Волкова: Особистий, або персональний бренд — це сукупність асоціацій та думок, які виникають у людей, коли вони згадують про вас чи обговорюють вашу персону з іншими.

Анастасія Стеценко: Якщо дуже спростити — це ваш образ у головах людей. Уявімо, що до них раптом підійшли та спитали: «А хто ця людина?». Те, що вони скажуть у відповідь: «бізнес-аналітик», «файний хлоп», «чувак з Троєщини...» — це ваш образ в їхніх головах, це ваш бренд.

Свій бренд є у кожного. Питання в тому, яка його сила. Скільки людей знають про вас і що саме? Це тільки найближче коло: колеги по команді, сім’я, друзі? Чи ширші кола: колеги з компанії, професійної сфери, люди на рівні країни? Цей масштаб може бути різним, і він демонструє силу бренду.

Д.В.: Важливо розрізняти поняття репутації та популярності. Одне не дорівнює іншому. Можна бути популярним (тобто людиною, яку багато хто знає і впізнає), але в не дуже хорошому сенсі. В англійській мові є чудове слово «notorious», коли людина відома за негативні вчинки. Наприклад, ми всі, на жаль, знаємо імена росіян, які ініціювали війну проти України або підтримують її інформаційно. Або є купа блогерів, які створюють популярність на хайпі чи скандалах.

Образ у головах людей існує незалежно від вашого бажання, а от якщо ви хочете, щоб люди думали про вас у потрібному контексті, то час працювати над особистим брендом.

👨‍💻 Чи відрізняється особистий бренд, коли йдеться про IT-індустрію?

А.С.: Принципи роботи бренду однакові для всіх сфер, відрізняються лише деталі. Наприклад, обов’язково треба розуміти свою цільову аудиторію; людей, які мають знати, що ви існуєте і чим ви займаєтеся. Звісно, що аудиторія IT-спеціаліста при побудові та розвитку бренду не тотожна аудиторії юриста чи, скажімо, перекладача.

Д.В.: Важливо розуміти специфіку аудиторії. Програмісти і люди з математичним та аналітичним майндсетом мають добре розвинене критичне мислення, відтак їм можуть не «зайти» типові підходи й стандартні бренд-архетипи. Тому є сенс робити акцент спочатку на раціональну складову, а вже потім на емоційну.

🤔 Чи потрібно айтівцю вибудовувати особистий бренд?

А.С.: Потрібно, якщо хочете масштабуватися та зростати. Особистий бренд — це інструмент пришвидшення досягнення професійних цілей: від кар’єрного зростання в корпорації до зміцнення довіри клієнтів, якщо ви працюєте з ними прямо.

Свідомо сформований та розвинутий бренд конвертується у більшу довіру до вас, ніж до людей, про яких не відомо геть нічого. Таким чином, бренд «заходить» у двері поперед вас і допомагає вам легше їх відчиняти.

Коли люди знають, який ви спеціаліст, у чому ви компетентні, вони можуть до вас звернутися: запропонувати роботу, партнерство, колаборацію, інвестиції, попроситися до вас у команду тощо. Тому важливо проактивно формувати та управляти враженням про себе.

🏆 Які є переваги у тих, хто має особистий бренд?

Д.В.: До переваг належать:

  • Швидше налагодження зв’язків та простіший пошук роботи завдяки впізнаваності. Люди охоче йдуть на контакт, якщо читають вас у соцмережах або їхні знайомі про вас розповідали щось цікаве.
  • Можливість зарекомендувати себе у певній ніші бізнесу. Наприклад, стати тим, про кого подумають передусім, якщо шукатимуть спеціаліста для проєктів у блокчейні, Big Data чи military-tech.
  • Можливість використати свій бренд на благо компанії: для найму або пошуку клієнтів. Хорошим прикладом є Володимир Андреєв, Talent Acquisition Manager в Impressit. Його короткі іронічні відео про будні «типового HR з ІТ-галєри» стали вірусними й допомогли компанії заявити про себе ширшій аудиторії. А зараз Володимир використовує свою впізнаваність на користь ЗСУ, мотивуючи інших волонтерити й донатити.

А.С.: Я б сказала, що з особистим брендом легше:

  • знаходити спільників усередині компанії, «продавати» свої ідеї, отримувати можливості чи бюджети.
  • просуватися на наступну кар’єрну щаблину, бо, крім професійних навичок, у вас є репутація у широких колах, яка конвертується в більшу довіру.
  • отримувати додаткові джерела доходу: консультування, менторство, викладання.
  • «продавати» себе дорожче на інтерв’ю.
  • знаходити ціннісно «своїх» людей у будь-яких сферах, зокрема — нових близьких друзів. Як на мене, це найважливіше надбання особистого бренду. Люди, які поділяють ваші цінності, читаючи чи слухаючи вас, можуть до вас притягуватися. Людям, яким, навпаки, ваші цінності не близькі, не спаде на думку якимось чином бути з вами, бо вони вже розуміють, що у вас немає нічого спільного.

😮 Які ризики й недоліки є для того, хто має особистий бренд?

Д.В.: Ризики можуть виникнути, якщо:

  • Ваша особиста публічна позиція з якогось питання не збігається з позицією вашого роботодавця або клієнта.
  • Ви привертаєте «занадто багато уваги», на думку вашого роботодавця. Таке теж буває, коли топменеджмент не зацікавлений у публічності членів команди. Тому, якщо вам важливо бути публічним і мати свободу слова, ви повинні обговорити це на співбесіді, щоб уникнути розбіжності очікувань.
  • Ви починаєте висловлюватися на теми, в яких не компетентні. Це може поставити вас у незручне становище і кинути тінь на попередні досягнення.
  • Ваша основна професійна діяльність відходить на другий план, а головним стає блогінг. У такому разі є ризик, що аудиторія, яка вам довіряла, поступово відпаде.

А.С.: За переваги доводиться платити:

  • Професіоналізм і висока якість того, що ви робите. Це серцевина і, відповідно, найперша умова здорового бренду — якісно виконувати свою роботу.
  • Регулярна інвестиція часу та зусиль. У вашому робочому календарі має бути закладений час на дії, що розвивають бренд.
  • Спокійна готовність до марафону, а не до спринту. Швидкого результату не буде. Як і скрізь, перші кілька років ви працюєте на заліковку, потім — вона на вас. Звісно, ви все одно будете працювати, але результати та повернення інвестицій вже очевидні.
  • Потреба справлятися з хейтом, зі страхами, пов’язаними з публічністю: «А що як я недостатньо класний спеціаліст?», «А що як мене будуть засуджувати? «Навіщо я висовуюся, тільки зайвих проблем нагребу», «А що як я публічно помилюся або не знатиму відповіді?».
  • Самоконтроль. Перша заповідь публічної людини — ніколи не висловлюватися на емоціях. Якщо ви відчуваєте, що не контролюєте їх, боронь боже хапатися за дописи. Репутації, яким завдали шкоди на емоціях, важко перелічити. У публічний простір людина з брендом виходить тільки з холодною головою.

🧗 З чого почати айтівцю, який хоче будувати особистий бренд?

А.С.: Насамперед треба чітко усвідомити, навіщо потрібен бренд, і зафіксувати цілі. Особистий бренд не має бути самоціллю, «брендом заради бренду». Це інструмент, яким ви користуєтеся, щоби прискорити досягнення професійних цілей: кар’єрне просування, збільшення зарплатні, легкий найм у команду, перехід на фриланс, менторство тощо. Які ваші цілі?

Далі:

1. Зробіть аудит свого бренду, щоб зрозуміти, що інші люди вже про вас знають. Зберіть зворотний зв’язок і дізнайтеся, які асоціації з вами вже є, ваші сильні та слабкі сторони, за що вас цінують.

2. Проаналізуйте свій професійний шлях та особистість, щоб визначити сильні сторони, hard і soft skills.

3. Визначте свої цільові аудиторії — які саме люди мають про вас знати для досягнення ваших цілей. Спочатку враховуйте внутрішнє коло: колеги, клієнти тощо. Хто з тих, з ким ви вже працюєте, допоможе на шляху до ваших цілей? Бренд будується зсередини назовні. Спочатку переконайтеся, що ви знаєте, хто вам потрібен «всередині».

4. Оберіть показники, за якими визначатимете свій прогрес, і зафіксуйте за ними стартову точку. Приміром, це може бути два публічних виступи на рік у професійних спільнотах. Або стільки-то вхідних повідомлень від компаній, які для вас є наступним кар’єрним щаблем.

5. Оберіть спосіб час від часу розповідати про своє професійне життя та погляди. Починайте з внутрішнього кола. Скільки разів ви брали слово перед командою за останній квартал? Перед сусідніми командами? Перед усім офісом, компанією? Скільки разів висловили компетентну думку у чаті професійної спільноти? Для зовнішніх кіл зазвичай обирають якусь із соцмереж. Ви визначаєте 3–4 ключові теми, на які висловлюєтеся.

Д.В.: Також:

8. Зрозумійте, чим ви відрізняєтесь від конкурентів. Це може бути унікальний досвід, чітке фокусування на одному з напрямів бізнесу, стиль письма і публічних виступів або незвичайний елемент одягу.

9. Оберіть ті соцмережі й платформи, в яких вам найкомфортніше і де є ваша потенційна аудиторія. Для ІТ-спеціалістів ведення блогу на DOU, HackerNoon чи в наукових медіа корисніше за Instagram. Однак, щоб не перетворитися на людину, яка тільки працює і світу білого не бачить, я б рекомендувала додавати контент про життя.

10. Експериментуйте. У міру того, як ви отримуватимете фідбек від аудиторії, можна експериментувати з форматами та сюжетами дописів. У соцмережах добре працює мікс з особистого та професійного контенту, підкріплений якісним віжуалом. Неможливо побудувати власний бренд, не розкриваючи себе як особистість. Вам не обов’язково ділитися історією, як ви в дитинстві їли пісок, або зізнаватися в речах, що в майбутньому можуть дискредитувати вас. Розповідайте про комфортні моменти, які покажуть вас різнобічною особистістю: історії з особистого досвіду, подорожі, книжки, фільми, рекомендації, реакція на новини тощо.

11. Цінуйте свої досягнення. Люди звикли знецінювати свою працю, дивлячись на «успішний успіх» у соцмережах та порівнюючи себе з іншими. В результаті розвивається синдром самозванця, коли здається, що всі навколо розумніші, успішніші, заможніші тощо. Щоб боротися з цим, проведіть внутрішній SWOT-аналіз і змиріться з тим, що всім на світі ви подобатися не зможете. Тож сфокусуйтеся на сильних сторонах і на тому, як себе презентувати обраній аудиторії.

12. Не вдавайте із себе тих, ким ви не є.

13. Давайте собі право на помилку. Перфекціонізм — ворог будь-якого починання.

🕒 Скільки часу потрібно, щоб ім’я айтівця дорівнювало бренду?

А.С.: Цей процес нескінченний. Потрібно стільки часу, скільки ви плануєте працювати та досягати все нових професійних цілей. За умови сформульованих цілей та регулярних дій перший явний результат видно за 3–6 місяців. Він може проявитися в різних формах: від зворотного зв’язку від колег, що читають ваші дописи, до запрошення виступити на внутрішньому мітапі. За рік цілеспрямованих зусиль ви з високою ймовірністю зможете бачити серйозні результати. Якими саме вони будуть — прямо залежатиме від того, які цілі ви поставили перед своїм брендом: від того, щоб знайти більше замовників, до перетворення на лідера внутрішньої професійної спільноти.

🙌 Як підтримувати особистий бренд, увагу й повагу аудиторії?

Д.В.: Під час роботи над особистим брендом поняття «увага» й «повага» не дорівнюють одне одному. Увагу можна тримати скандалами чи постійними «зрадами». Чи буде це викликати повагу? Ні. Мета — бути людиною, яку поважають, якій довіряють, яка є авторитетом у певних питаннях для аудиторії.

Розвиток особистого бренду та утримання поваги спільноти можливе, тільки якщо ви розвиваєтеся як професіонал, вчите і пробуєте нове, зростаєте горизонтально і вертикально. А ще якщо ваші м’які навички достатньо розвинені та ви вмієте тримати баланс між хайпом і справді важливими темами.

А.С.: Щоб не втратити напрацьоване, потрібно обрати канали, через які ви будете регулярно висловлюватися. Для того щоб робити щось регулярно, необхідно дати цьому місце у вашому календарі. Заплануйте свої дії. Приміром, пишу допис у LinkedIn раз на два тижні, роблю це у вівторок. Виступаю на мітапі, нехай й найпростішому, раз на пів року. У кінці року запропоную свою кандидатуру для презентації роботи команди за рік на загальній зустрічі.

Не треба тримати увагу аудиторії щодня — ви не лайфстайл-блогер. З’являйтеся в інфопросторі рідше, але якісно. Як рідко чи як часто — залежить від того каналу, що ви обрали, та того, скільки у вас є сил. Це робоче завдання, воно не має бути аж занадто виснажливим.

💥 Що може зруйнувати особистий бренд айтівця?

А.С.: До ризикових факторів належать:

  • Поширення інформації, що перебуває під NDA. Це призводить до руйнування довіри до вас, зачиняє багато карʼєрних дверей.
  • Для української спільноти — відкрита підтримка російської агресії.
  • Публічна критика та звинувачення колег, керівництва, клієнтів, партнерів, не підкріплена фактами й аргументами. Загалом треба бути дуже обережними з публічними палкими дискусіями щодо ваших стейкхолдерів. На мою думку, це крайня міра, коли інші варіанти розвʼязання проблемного питання не спрацювали.
  • Поширення неперевіреної або неправдивої інформації. Репутація напрацьовується роками, і її мета — довіра людей. Поширення неправдивої інформації цю довіру підриває.
  • Будь-яке висловлювання, допис, написані у стані сильних емоцій, коли ви не контролюєте себе чи не усвідомлюєте, що саме і з якою метою робите, потенційно може зашкодити вашій репутації. Можна писати емоційні дописи, але тільки з холодною головою та чітким розрахунком.

🚀 На кого з представників IT-індустрії (вже з особистим брендом) можна орієнтуватися?

Д.В.: Більшість закордонних і українських розробників стають публічними тоді, коли засновують стартапи, й особистий бренд їм потрібен для просування власного проєкту. Хочу відзначити Віталіка Бутеріна (Ethereum), Стіва Возняка (Apple), дизайнера Futur, Гарі Вайнерчука (VaynerMedia, VeeFriends).

З українських IT-фахівців це Діма Малєєв (Affirm, YouTube-блог Діми), Денис Жаданов (Readdle), Ярослав Ажнюк (Petcube, O0 Design, Fuelfinance), Володимир Андрєєв (Impressit), Макс Іщенко (DOU, Djinni), Альона Шевченко (Ukraine DAO, KyivTechSummit).

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось21
До обраногоВ обраному9
LinkedIn



79 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Дякую, гарна стаття.

Особистий бренд стає дуже важливим на senior+ межі розвитку. Це те що пушить тебе уперед

Дякую, гарна стаття.

Коли ви вже забігли на вогник, можете, будь-ласка, пояснити, як особисто вам допоміг «особистий бренд».

Та не знаю, впізнаваність в ІТ спільноті, більша довіра, легше почати діалог з кандидатом, більше охоплення аудиторії, коли поширюю відкриті вакансії, такий собі, знаєте, бренд адвокат компанії. Якось тако :)

Та не працює це все в українському ІТ. Який там особистий бренд, я от нікого взагалі не знаю з оцим самим «брендом» у нас. Подивіться на останнє книжкове опитування — люди по одній профільній книжці в рік не встигають читати. У мене з останньої конференції по С++ ще половина відео не переглянута. І оце ще слідкувати за кимось, хто «будує бренд», та ще і в конкретно місцевому ІТ? Навіщо?

Доречі, гарно про створення особистого бренда сказано у книзі “Soft Skills” by John Z. Sonmez
www.manning.com/...​books/soft-skills-retired

Особистий бренд айтівця. Навіщо його будувати і як це робити
Навіщо його будувати

Великих цілей простіше досягати в команді або разом зі спільнотою. Якщо у вас є велика ціль то варто вкладати у свою репутацію, щоб було простіше переконати спільноту підтримати вас у потрібний момент.

як це робити

Спілкуватись, вкладати свій час та гроші у спільноти, допомагати учасникам спільноти досягати їх великих цілей.

Теоретично, персональний бренд має спрацювати в тому випадку, що коли ви шукатимете роботу, то сам пошук буде простіший, вам будуть кидати більше пропозицій і теоретично можна вибити повище зп.
Але хз чи це вартує всього того, що вимагає персональний бренд і чи різниця буде аж настільки відчутною порівняно із посереднім ноунейм програмістом зі схожим нбором скілів та років досвіду.

Перевірено — не працює в Україні.

В Украине не работает.

Статья напоминает старый анекдот:
— Как Вы заработали свой первый миллион?
— Ну, у меня был в кармане один цент. Купил на него яблоко, помыл, продал яблоко за 2 цента.
— А дальше?
— Купил за 2 цента 2 яблока, помыл, продал каждое по 2 цента.
— А потом?
— А потом умерла тетя и оставила 10 миллионов в наследство.

То есть, сначала создай ДОУ или Граммарли, а потом — дойдет дело и до личного бренда (к слову, Аякс). А если заниматься брендом, работая на дядю — ну, максимум, подсидишь начальника и займешь его место. Оно того стоит?

Не только в Украине. Вот у чела бренд — лид разработки Yii2 (php). Не один год. Я даже целых 5 минут с ним пообщался между докладами как-то :)

А вот про то как ФБ его хантил
rmcreative.ru/...​sobesedovanija-v-facebook

Нащо посилання на сру ресурс?

Запропонуй кращий лінк чи історію

Ну мені от сподобалася історія про те, як автору Homebrew на співбесіді в Гугл подякували за його інструмент і сказали, що ним користуються 90% інженерів Гугла, а потім не взяли його на роботу, бо він не розвернув бінарне дерево на дошці: twitter.com/...​status/608682016205344768

Ну це класика. Але в статті чомусь цей випадок не згадали, хоча він досить наочно показує цінність «бренду» в очах роботодавців.

Але в статті чомусь цей випадок не згадали, хоча він досить наочно показує цінність «бренду» в очах роботодавців.

Тут трохи інша історія — бренд був в іншій сфері.
Часто поняттям «бренд» підміняють поняття «публічний/відомий».

При тому, я впевнений, що хлопець, який писав

Спробуй запитати себе, якщо java, то це хто в Україні топ спец?

під «топ спец» розумів «відомий».
Власне наче Ігор (німець) в чаті писав, що у них в контору взяли архітектора, який багато виступав на конференціях, а в роботі виявився так собі.

В мене теж є приклад аналогічний Ігоревому.

На SDE позиції ти таки маєш вміти писати код, це перевірити швидше і дешевше. Бренд має вагу (можливо) на behavioral interview, до якого даний пан не дійшов. Можливо вплив бренду буде суттєвішим на SDM позиції, чи інші non-tech позиції

Алгоритмічні задачки не мають позитивної кореляції з вмінням писати код. Скоріше, навпаки — контора набирає олімпіадників, котрі малюють макаронного монстра, бо думають, що вміють писати код. А усякі книжки про ООД, дизайн патерни та принципові дядя Мартін чи дядя Боб — то для слабаків-гуманітарів.

На високі левела (SDE5+) там вже і сисдіз треба. Я згоден з тим, що кореляція не пряма, але this is the way it is. Хочеш зп 300+, хоти і півроку на літкоді провести. Буду мати свій гугл — знайду кращий процес найму. Можливо.

Одна справа — сисдиз, а інша — ООД, щоб не писати лапшу й не робити файли по 10 000 рядків та методи по тисячі, взагалі без якоїсь структури — як написалося, так і взаємодіє усе, а потім — покривається нашаруваннями костилів news.ycombinator.com/item?id=18442941

Казочка про бренд:
Є один відомий чувак (Ч) в джава комюніті. Зараз я за ним не слідкую, але років 10 назад про нього багато хто знав.
Один мій знайомий пройшов співбесіду в контору де він працював. І був дуже радий що буде «разом з Ч».
На що я запитав «Ти будеш з ним в команді? Чим ви будете займатись? Що вони пропонують по ЗП?»
Вивявилось, що мій знайомий буде на проекті разом з Ч, але не в його команді. Про проект він був не дуже в курсі, ЗП «нормальна, враховуючи який досвід він зможе отримати», але проект має бути класний «бо Ч там працює».
Пройшло десь півроку.
Мій знайомий шукає нову роботу, бо контора — фігня, проект — фігня, з Ч він так і не працював «але отих всіх крутих практик про які Ч розповідав на проекті немає», ЗП — нижча ринку.

Ч — це скорочення від чувак, а не прізвища людини.
Те що в "" — це цитати людини, як я їх запам’ятав.

Особистий, або персональний бренд — це сукупність асоціацій та думок, які виникають у людей, коли вони згадують про вас чи обговорюють вашу персону з іншими.
Особистий бренд — це інструмент пришвидшення досягнення професійних цілей

Круто, що маємо визначення.

На кого з представників IT-індустрії (вже з особистим брендом) можна орієнтуватися?
Діма Малєєв (...), Денис Жаданов (...), Ярослав Ажнюк (...), Володимир Андрєєв (...), Макс Іщенко (...), Альона Шевченко (...).

Було б цікаво почути думку хоча б героїв статті, як вони бачать перераховані вище «бренди».

Моє сприйняття:
Діма Малєєв — евередж ютюбер. Як це має вплинути на «досягнення проф цілей» (не в маркетингу)
Макс Іщенко — людина, що створила доу і джин, потенційно це має спростити найм людей і отримання інвестицій (оце вже схоже на бренд в моєму розумінні і якось підпадає під визначення)

Хто всі інші? Який «бренд» у них?

Те що ви не знаєте Дениса, чи Ярослава, чи Володимира це ваше недопрацювання, бо подивись кількисть іх підписників і коментарів під постами і подумай

подумай

Над чим подумати?

Я їх теж не знаю🤷‍♂️

Може почати чимось цікавитись, окрім роботи :-)

Може почати чимось цікавитись, окрім роботи :-)

Тімоті Снайдер непогано пише. Для «не гуманітарія», у Віри Агеєвої цікава книга вийшла.
Тут виявилось, що я не читав жодної книги Харарі. Чому я їх маю відкласти, щоб ознайомитись з роботами «Дениса, чи Ярослава, чи Володимира».
Але роботи Володимира (по фото і опису в статті я зрозумів хто це) мені таки допомогли ... почистити лінкедін від «пустих» рекрутерів, контакти які його репостили принесли 0 корисних пропозиція :)

Та відкладати не треба, просто я зміна контексту, хоча кожному своє. Комусь рекрутери проиносять 0 корисних пропозицій, а комусь тільки корисні. Може шось не так з запитами :-)

Комусь рекрутери проиносять 0 корисних пропозицій, а комусь тільки корисні. Може шось не так з запитами :-)

З якими запитами? По ЗП? Я маю знизити свої запити по ЗП та цікавості проектах, щоб бренд Володимира був кориснішим ... для Володимира? :)

Я не знижував запити по зп і по проектам, запити по зп в мене вище ринка були завжди. І якщо нормально спілкуватись з рекрутерами, то вони не спамлять фігню, а раз — два на рік присилають гарні вакансіі

І якщо нормально спілкуватись з рекрутерами, то вони не спамлять фігню, а раз — два на рік присилають гарні вакансіі

Знову порушені/вигадані причинно-наслідкові зв’язки:
Спам від рекрутерів не є наслідком «ненормального спілкування». Нормальне спілкування не захистить вас від спаму.

Далі цікавіше:
Окрім спаму бувають ще й інші прояви некомпетентності рекрутерів. Наприклад, нерелевантні пропозиції або додавання аби додатись. Так от часто некомпетені рекрутери (мова не про всіх, а про саме некомпетентних) ще й не розуміють, що лінкедін — це професійна мережа, а не місце репосту тупеньких скетчів.
У моєму випадку репост тупого скетча 1-в-1 співпадав з неефективним досвідом спілкування з рекрутером. А ще якось так траплялось, що ті рекрутери, які приносили класні пропозиції, чомусь не репостили усілякий треш.

Може почати чимось цікавитись, окрім роботи :-)

Чому вам здалося що окрім роботи я нічим не цікавлюся?

Питання про бренд було бо мені справді цікаво почути як люди сприймають ці «бренди». Сприйняття воно ж суб’єктивне.

це ваше недопрацювання, бо подивись кількисть іх підписників і коментарів під постами і подумай

Давайте подумаємо:
Що треба доопрацювати, щоб знати про людей, які десь мають підписників? Яка мені має бути з цього користь? Хто є бенефіціаром того що я дізнаюсь про тих людей?

Хто всі інші? Який «бренд» у них?

У бренда є цільова аудиторія. У професійного бренду, якщо мова не йде про

евередж ютюбер

або відомих стартаперів вона як правило вузька.
Спитай мене про персональні бренди бізнес-аналітиків в Україні, я назову 5-10 прізвищ. Але тобі вони нічого не скажуть, бо ти не частина БА спільноти України.

Хочу відзначити Віталіка Бутеріна (Ethereum), Стіва Возняка (Apple)

Зайшли з козирів. Не буду це коментувати, крім того, що обидва не є продуктами української культури, попри те що мають слов’янські фамілії.

Також нижче йдуть найвідоміші представники українського ІТ. Це класно, але не має жодного стосунку до побудови бренду для пересічного спеціаліста.

Ось я, звичайний джава прогрімст, зайшов на ДОУ. Ви рекомендуєте мені орієнтуватися на Макса Іщенко. На що саме? Макс зробив ком’юніті коли його не існувало, цей досвід неможливо повторити. Макс робить подкаст про стартапи, тому що він і є стартапер, як мені повторити цей досвід? Макс донатить десятки мільйонів на ПЖ, як мені це зробити?

Просто в потрібний час в потрібному місці зроби правильний продукт. Просто, правда? Дійсно просто, тільки це ніфіга не actionable advice.

Ці приклади нічого не вчать.

Корисною була б стаття з «знаменитостями» меншого штибу, досвід яких можна повторити, або досвід яких є досяжним. Наприклад, Аліменков, хоч він теж дуже потужний та крутий чувак, але принаймні є більш наближеним до мене ніж Макс Іщенко (і тим більше ніж Бутерін).

Також неясні профіти від «бренду» для людини. Ок, «більше знайомств, більше пропозицій» і тд. Конкретні приклади можна? «Я Вова Рожков, написав статтю про інфраструктуру. До мене прийшов чоловік який мав внутрішню платформу зі схожими принципами та запропонував мені допомогти з продуктизацією цього». Ось це вихлоп з особистого бренду.

Єдиний приклад у вашій статті — це Володимир Андрєєв. Все інше — набір порожніх фраз та кліше. «Робіть добре, бо погано саме вийде». Красно дякую.

консультантка з особистого бренду та публічних виступів

Класно, можливо у вас є success story? Поділіться ними! Можливо ви тренували-консультували простих людей, розкажіть як воно.

донатить десятки мільйонів на ПЖ, як мені це зробити?

Треба об’єднати зусилля з іншими учасниками спільноти:
dou.ua/forums/topic/41296

Треба об’єднати зусилля з іншими учасниками спільноти:

Все класно, я теж об’єднав свою спільноту та зібрав 3.5 мільйони, але ж це не відповідь на те як мені зробити компанію яка буде мати прибутки достатні для того, щоб донатити сто мільйонів =)

100М не виглядає великою цифрою, наприклад, якби 250К айтівців щомісяця донатили $2К, то вийшло б 250 000 * 2000 * 12 * 40 = 240 000 000 000 грн на рік — в тисячі разів більше за 100М.

Я написав так як написав, тому що вважаю, що донатити середньому айтішнику $2К на місяць це простіше, ніж «зробити компанію яка буде мати прибутки достатні для того, щоб донатити сто мільйонів». Якщо айтішник заробляє $3К, а донатить $270 на місяць бо треба ж за щось жити, то аналогічно і компанії які заробляють багато можуть донатити якісь крихти, замість того, щоб донатити нормально.

тобто середньому айтішнику залишиться 700$ для життя, цього точно достатньо? достатньо всім?
Ваша порада звучить як: «навчіться донатити 2к, коли заробляєте 1-1.5к»

Якщо припустити що донати наближують перемогу, і що якщо донатів буде багато, то перемога буде швидше і якщо це поставити як найголовнішу мету, то «середньому айтішнику залишиться 700$ для життя» не виглядає чимось фантастичним, чи чимось жахливим. Ну і при бажанні можна витрачати не тільки відсоток від зарплати, а й відсоток від накопичених в ситі роки грошей. І це стосується як компаній, так і людей. Якщо багато компаній і багато людей буде подібним чином робити, то це швидше наближуватитме перемогу, якщо так буде робити мало хто, то це не сильно вплине на наближення перемоги.

1) Хто хотів, той накопичене вже задонатив на початку війни. А в кого воно ще лежить — навряд чи почне донатити зараз.
2) В людей поза ІТ — халепа. І коли треба обирати, чи допомогти якось прожити знайомому, чи задонатити на ПЖ — зазвичай обирають знайомих.

В людей поза ІТ — халепа.

Чому коли я приходжу в точку видачі Розетки забрати ліхтарик або коли я стою в черзі на касі в Сільпо з хлібом і оселедцем, то з великою ймовірністю переді мною хтось буде купляти досить дорогий алкоголь? Щоб покращити настрій, зіпсований халепою?

Ні, певне за алкоголем стоїть такий само айтішник чи менеджер.

Думаю, знаю, де наші світи розійшлись.
Чомусь на Борщагівці жодного разу не пам’ятаю, щоб в ЕкоМаркеті чи в АТБ хтось брав елітний алкоголь. Імовірно, ви не там живете.
Знаю ІТшників, котрі не користуються маршрутками — бо це незручно та довго. І кажуть, що всі нормальні люди — їх друзі — також їздять на таксі.

Подумайте, в якому районі живете, який факультет закінчували, ким працюють ваші друзі. Я закінчував хімфак — там трохи усе інакше.

Наскільки ваша вибірка репрезентативна для України? Знаю девопса, котрий не міг дитині коляску купити на зиму, бо зарплатні з роком досвіду не вистачає.

Чомусь на Борщагівці жодного разу не пам’ятаю, щоб в ЕкоМаркеті чи в АТБ хтось брав елітний алкоголь.

Мені якщо чесно будь-який алкоголь здається елітним — тому що дорого коштує відносно звичайних продуктів і не потрібен для харчування, а лише несе шкоду і проблеми. Як і цигарки.

Знаю ІТшників, котрі не користуються маршрутками — бо це незручно та довго.

Я користуюсь маршрутками, це зручно і недорого.

Знаю девопса, котрий не міг дитині коляску купити на зиму, бо зарплатні з роком досвіду не вистачає.

Таке може бути, але ймовірно причина не в низьких зарплатах девопсів, а в високій ціні обраної моделі коляски чи слабким скілам фінансового планування. Можливо, десь можна було знайти б.у. коляску чи попросити щоб віддали непотрібну коляску друзі чи колеги. Звісно якщо не йде мова про якусь особливу коляску для особливих потреб.

Таке може бути, але ймовірно причина не в низьких зарплатах девопсів

Саме в низькіх зарплатнях на першій роботі — щось близько 10 000 грн

Саме в низькіх зарплатнях на першій роботі — щось близько 10 000 грн

Зарплатний віджет ДОУ показує
jobs.dou.ua/...​ion=DevOps&experience=0-1

I КВАРТИЛЬ
$970
МЕДІАНА
$1355
III КВАРТИЛЬ
$2000

для середньоукраїнських девопсів з досвідом роботи до року включно і це суттєво більше 10К грн.

В той же час, коли ДОУ публікує результати зарплатного опитування коментатори нерідко пишуть, що цифри сильно занижені. Тому мабуть перша компанія була не надто вдалим місцем роботи або просто якийсь нетиповий і невезучий випадок для девопс-світу.

Навіть у сисадмінів 1-й квартиль $500
jobs.dou.ua/...​n=SysAdmin&experience=0-1

Дякую, скинув йому статистику. Може, допоможе!)

я б вам ще радив ознайомитись з таким світом

Це ж було вже ©
dou.ua/columns/dva-mira-dva-it

людей без знання англійської

Це все ще невиліковне?

Ну ясно, що малось на увазі 2К в середному, а не так, що у кого зарплата 8К донатить 2К, і у кого зарплата 1К донатить 2К. І це була відсилка про гіпотетичні (див. відповідний анекдот) донати, а не про реальні в контексті дискусії про 100М донати.

Це треба ще відняти тих, хто купив квартиру, або кому квартира дісталась у спадок або хто живе не в великих містах, а в містах, де житло недороге або тих, хто живе в гуртожитку :)

Макс донатить десятки мільйонів на ПЖ, як мені це зробити?

Перестань срати в інтернеті і займись ділом! :)
(Як справжні кабанчики)

Перестань срати в інтернеті

Ти чьо пьос, я так розвиваю особистий бренд!

Спробуй запитати себе, якщо java, то це хто в Україні топ спец? JS так само ітд
Я по своєму профілю навіть розподілю на навчання і менторінг, тех скіли, секуріті ітд. І я чітко знаю до кого я звернусь, чи почитаю з них. Ось це бренд

Ви кажете це з боку клієнта. Мене цікавить конкретний крок який потрібно зробити для того, щоб розвивати свій «бренд», а також конкретні приклади конкретних людей які отримали від того якісь профіти. В статті є тільки один приклад коли ймовірно смішні тіктоки підняли конверсію наймів.

Так в статті кроки саме є. Профіти? Ну можливо варто запитати людей? Наприклад в Діми.

Ну можливо варто запитати людей?

Але ж я буквально про це і написав у своєму коментарі:

Корисною була б стаття з «знаменитостями» меншого штибу, досвід яких можна повторити, або досвід яких є досяжним.

Далі,

Так в статті кроки саме є.

Немає. «провести аудит свого бренду» — це порожня фраза яка нічого не значить. Все інше таке саме.

Конкретний крок (наприклад), це —
1. Оберіть одну з цікавих речей які ви робили на проектів протягом останніх двох місяців
2. Напишіть про це статтю яка б здалась вам корисную
3. Опублікуйте її на доу, лінкедіні
4. Зберіть фідбек.
5. Якщо вам сподобалося писати, перейдіть на крок 1.

Ось це конкретні кроки. «Проаналізуйте свій професійний шлях та особистість, щоб визначити сильні сторони, hard і soft skills» це не конкретний крок.

Далі:

1. Зробіть аудит свого бренду, щоб зрозуміти, що інші люди вже про вас знають. Зберіть зворотний зв’язок і дізнайтеся, які асоціації з вами вже є, ваші сильні та слабкі сторони, за що вас цінують.
2. Проаналізуйте свій професійний шлях та особистість, щоб визначити сильні сторони, hard і soft skills.
3. Визначте свої цільові аудиторії — які саме люди мають про вас знати для досягнення ваших цілей.
4. Оберіть показники, за якими визначатимете свій прогрес, і зафіксуйте за ними стартову точку.
5. Оберіть спосіб час від часу розповідати про своє професійне життя та погляди.
8. Зрозумійте, чим ви відрізняєтесь від конкурентів.
9. Оберіть ті соцмережі й платформи, в яких вам найкомфортніше і де є ваша потенційна аудиторія.
10. Експериментуйте.
11. Цінуйте свої досягнення.
12. Не вдавайте із себе тих, ким ви не є.
13. Давайте собі право на помилку

Як на мене цілком логічні кроки

Як на мене схоже на список кроків з якоїсь інфо циганської методички або низько пробного курсача. Вода водяна , масло масляне.

Але це все imho звісно.
Цілком підтримую Володимира з Богданом, а всі ці імена зі статті вперше чую — що ж це за бренди такі?

Ну вот есть я, меня узнают 6а улицах, подходят знакомиться. Делай как я

Но авторы брендовой статьи о тебе не знают

Может и знают, но не хотят рекламировать

Ви забули додати у список найбільш розвинений, на мою думку, особистий бренд Доу — пана Кожаєва.

Як антипатерн, чи приклад формули «популярність не дорівнює довірі»?

Чому як антипаттерн, все згідно статті, впізнаність дозволяє знайти однодумців та полегшує пошук роботи серед роботодавців з схожим майндсетом (або не заважає, якщо шукати роботу поза розповсюдженням бренду). До речі, це основна проблема побудови бренду, на мою думку — віе працює тільки в коммюніті, де він побудований. Тобто це не глобальна репутація, як в іграх, а локальна з малою фракцією. Тобто можна інвестувати тону часу в бренд в одному коммюніті, але не мати можливості перенести цей бренд в інше коммюніті. Сила бренду Бутерина абсолюна в середовищі Етереума, велика в криптоспільноті, середня в айті і мала в глобальному. Сила бренду Ріхтера велика в світі дотнету, але мала в коммюніті маководів. Тобто notorious Кожаєв інвестував багато часу в впізаність на доу, що відкриває йому більше можливостей, ніж средньому деву, але не потерпає від bad publicity (можливо, я хз що там насправді з його контракторами) через пошук контрактів поза даним коммюніті.

Спочатку потрібно запитати в пана Кожаєва яким чином йому вдалося монетизувати цей бренд (крім грошей за статті звісно).

Це де за статті платять?

ДОУ платить за статті якщо про це попросити. (ДОУ, вибачте якщо це закрита інфа була)

Можна в статтях рекламу вакансій продавати

Підписатись на коментарі