×Закрыть

Як я без досвіду знайшов роботу девелопером в Польщі й чому повернувся назад

Мене звати Володимир. Останні два роки я працюю Salesforce-девелопером у львівському офісі Symphony Solutions. Це моя друга ІТ-компанія. Перший досвід роботи в ІТ я отримав у Польщі. Як іноземному студенту без досвіду влаштуватися на роботу в ІТ-компанію, чим польські програмісти відрізняються від українських і чому я вирішив повернутися додому — розповім у цій статті. Сподіваюся, що це буде цікаво, а для когось може навіть і корисно.

Як я потрапив у Польщу

Я родом з Луцька. Закінчив Луцький національний технічний університет за спеціальністю «Автоматизоване управління технологічними процесами». Мій університет співпрацює з Люблінською політехнікою за програмою подвійного диплома, яка дозволяє вчитися семестр в Україні, два в Польщі й після завершення навчання отримати дипломи двох країн. Мені було дуже цікаво спробувати пожити в іншій країні, і я розглядав можливість переїзду туди назавжди.

Так я потрапив у Люблінську політехніку на спеціальність «Technologie wytwarzania oprogramowania».

Протягом навчання я брав активну участь у студентському житті. Оскільки в Україні професійно займався плаванням, то долучився до збірної політехніки. Це дозволило подорожувати з командою на змаганнях, знайти друзів і весь час практикувати мову. Ми були доволі успішною командою, навіть здобули 3-тє місце в Познані на чемпіонаті Польщі з плавання в категорії політехнічних університетів. Я мав найкращий час в естафеті 4 по 50, вільний стиль. У Польщі діє така система, що якщо ти виступаєш на на спортивних змаганнях від університету, займаєшся самодіяльністю або просто маєш добрі оцінки — ти заробляєш певну кількість балів, яка конвертується у стипендію. Як студент за обміном, я не мав такого привілею, але колеги по команді отримали стипендію.

Після року в Любліні я володів польською на достатньому рівні, щоб говорити не лише на загальні, але й на технічні теми. Оскільки навчання добігало кінця, а я планував залишитися в Польщі, то почав шукати роботу.

Як шукав роботу

Мені завжди подобалося програмування. У школі я займався олімпіадним програмуванням на Delphi та Pascal. Згодом почав вчити .NET під менторством брата, який працював з цією технологією в одній луцькій компанії. Проте я не мав жодного робочого досвіду. Програма подвійного диплома, за якою я потрапив до Польщі, окрім власне навчання, пропонувала ще практику програмування у компанії. Кожного дня протягом чотирьох годин ми працювали над простими шаблонами HTML-сторінок, просто трохи редагували код. Як на мене, це було неефективно. Єдине, що я навчився, — трішки працювати з Bootstrap і змінювати стилі. На тому вся користь практики завершилася, а питання пошуку роботи досі було гострим і невирішеним.

У Польщі дуже розвинені ярмарки кар’єри (Targi Pracy) при університеті. Там можна познайомитися з багатьма компаніями, дізнатися про відкриті вакансії, одразу заповнити анкету, нажити ручку і блокнотик :) Круто, що на таких виставках зазвичай присутні декілька представників компанії. Можна поспілкуватися і з менеджером, і з девелопером, і з HR. Так легше скласти думку про компанію. Хоча, якщо чесно, поки ти студент без досвіду роботи — просто заповнюєш всі можливі анкетки :)

Також шукав роботу через біржі праці: praca.pl, pracuj.pl, OLX. Загалом через них відправив понад 20 резюме на вакансії .NET Developer. Пошуки зайняли десь чотири місяці. Протягом цього часу я був на близько шести співбесідах у Любліні й ще декілька проходив віддалено в інші польські міста. На тривалість процесу впливало і те, що іноді я надсилав резюме й одразу отримував відповідь, а іноді доводилося чекати декілька тижнів. У середньому з моменту надсилання резюме до співбесіди минало 2-3 тижні.

І як я її знайшов...

Зрештою, мене запросили Salesforce-девелопером у польську компанію Transition Technologies Manage Services. У нашому люблінському офісі працювало близько 60 людей, але компанія мала представництва по всій країні. Зокрема, у Варшаві, Щецині, Кошаліні та Вроцлаві. Весь Salesforce-відділ разом зі мною налічував сімох людей.

Цікаво, що спершу я пройшов співбесіду просто як програміст. Проте коли менеджер почув, що я ще навчаюся в університеті, то запропонував піти на роботу за програмою практики від Європейського Союзу, у якій брала участь компанія. Їм було так вигідніше, бо перші три місяці практики зарплату мені платили від програми, а не від компанії. Я міг відмовитися і йти працювати одразу на компанію, але через практику виходила більша зарплата. Тому я погодився.

Перший тиждень я працював на внутрішньому проекті під наглядом ментора. Вчився будувати data-моделі, розуміти, які взаємодії відбуваються на об’єктному і програмному рівнях, і власне писав код.

Окрім того, ментор слідкував за тим, щоб я правильно ставив естімейти, вчився адекватно оцінювати обсяг роботи. Після трьох місяців роботи на внутрішніх проектах мене перекинули на повноцінний комерційний проект. Усі розробники були з нашої компанії. Окрім нас, працювала ще команда тестерів, Salesforce-адміністраторів й Continuous Integration. Оскільки то був аутсорс, усі менеджери були в Познані, а бізнес-аналітики і Product Owner взагалі в Бразилії. То був мій перший великий проект.

Умови найму, зарплата, корпоративна культура й всякі печеньки

Я був оформлений як найманий працівник і мав право на приватне медичне страхування для себе і родичів першого порядку, яке покривалося компанією. Окрім того, компанія частково оплачувала так званий «мультиспорт». Це абонемент, який дозволяє відвідувати безліч спортивних комплексів, секцій і SPA по всій Польщі. Щодо страховки, то більшість компаній (і моя в тому числі) укладають договір з конкретною клінікою чи мережею, куди можна звертатися. Страхування зазвичай не включає послуг стоматолога. І вони дорогі.

Оскільки мене брали без досвіду і навчали технології фактично з нуля, то компанія підписала зі мною додатковий документ «Dodatek Szkoleniowy» і в договорі був окремий розділ «Zakaz Konkurencji». Згідно з додатком, на моє навчання компанія витратила 20 тисяч злотих, які я маю відшкодувати, пропрацювавши з ними 2 роки. Якщо я звільняюся передчасно, то виплачую їм суму, яка ще залишилася. Розділ про конкуренцію означав, що якщо я звільнюся, то протягом півроку не матиму права працювати з Salesforce-технологією на території Польщі — інакше штраф. Але за це компанія забезпечує мені 25% місячного доходу протягом цих півроку. Що цікаво, якби не умова місячного відшкодування, то я б міг судитися через порушення моїх прав на працю.

Моя перша зарплата на період проходження практики становила 1375 злотих. Після підписання офіційного контракту — 2700 злотих нетто. Щодо перегляду, то у компанії ходив злий жарт, що коли ти приходиш до менеджера і просиш підняти зарплату на 500 злотих, то він тобі відповість: «400 злотих? Ні, ну 300 злотих то дуже багато. Я б від щирого серця хотів би дати тобі ще 200 зверху, але може зійдемося на 100? Ну, тобто на 50 підіймаємо і все ок, добре?».

Для відчутного підвищення зарплати люди часто підписують так звані «лоялки». Це така угода, де тобі прописують гарантоване підняття зарплати, але ти погоджуєшся залишитися з компанією на рік. Якщо звільняєшся, то сплачуєш штраф. Часто, якщо працівник цінний і його перехоплює інша компанія, то вона сплачує цей штраф за нього. Так, до речі, сталося і в моєму випадку. Замість двох років я пропрацював рік і три місяці.

Хоча то може виглядати трохи сумно, але взагалі мені подобалася робота. Графік був відносно гнучкий. Але до 9-ї години всі уже були в офісі. Більшість працівників приходило на 7-8 ранку і йшли додому близько 16-ї, а один хлопець взагалі приходив на 6 ранку й о 14 вже збирався йти. Підхід поляків до роботи дуже відрізняється від того, який я бачу в Україні. Вони більш розслаблені. Особливо це стосувалося п’ятниці, коли ніхто взагалі не починав нічого важливого. Ніяких комітів і деплойментів. Якщо на проекті щось валиться, а робочий день уже закінчився — зазвичай ідуть додому і доробляють наступного дня. Робота залишається на роботі. Ніхто ночами не буде сліпнути перед монітором, бо терміново щось треба доробити. Окрім того, мене одразу попередили, що якщо хтось накидає додаткові таски й для їх виконання треба овертаймити — йти до менеджера і не займатися самодіяльністю. Якщо менеджер погодить доцільність — тільки тоді робити і логати на них час.

Це правило, зрештою, не поширюється на контракторів. Тобто, людей, які працюють не як наймані працівники, а за В2В контрактом (як наші ФОПи). Їхня праця в принципі нічим не відрізняється від найманих працівників протягом робочого дня, але після його завершення хлопці далі на зв’язку з клієнтом. Тоді вони працюють з дому (що є незвичним для поляків) і можуть фігачити по 14 годин на день. Кожна година їхнього овертайму оплачується додатково, якщо є таски. А якщо тасків нема, то за кожну годину, що вони available — отримують +25% від своєї звичайної ставки. Звісно, якщо цього вимагає проект. Так зазвичай працюють ті, хто збирає на житло або іншу глобальну покупку і не має сім’ї. Принаймні так було у нас.

Що стосується корпоративної культури, то наша компанія не мала особливих бенефітів. Моє суб’єктивне враження — вони взагалі не дуже поширені серед польських ІТ-компаній. Більшість просто оплачує тімбілдинги типу «пивний четвер». У нас кожного понеділка ще приносили пончики та фрукти. Англійської не було, хоча можна було оплачувати собі заняття англійської в офісі.

Що сподобалося в Польщі

Коли переїхав вчитися, то було бажання залишитися в Польщі назавжди. Головною мотивацією був загальний рівень життя. Просто рівні дороги, чисті тротуари, доглянутий і передбачуваний громадський транспорт. Також у мене було відчуття, що світ став пласким, бо можна було легко, швидко і дешево подорожувати Європою (Україна тоді ще не мала безвізу).

Хоча поляки загалом живуть краще, ніж українці — економлять більше. Для них нормально винаймати малесеньку квартиру і скручувати батареї, щоб економити на комунальних, не використовувати надміру води. Автомобіль тут — засіб пересування, а не понтів. Взагалі я для себе склав суб’єктивне враження, що в Польщі кращі дороги, але старіші автомобілі. У розмовах колег про автомобілі часто звучало, як перевести ту чи іншу модель на газ.

А ще в Любліні готують найсмачніші в світі кебаби :)

Чому вирішив повернутися

Пропрацювавши трохи більше як рік, я вирішив, що хочу повертатися в Україну і почав розглядати інші офери. Окрім українських, мав декілька співбесід з європейськими компаніями, але коли вони чули, що я не громадянин ЄС (у мене була лише польська karta pobyta), то якось самі зникали. Пройшов декілька співбесід в Україні й зупинився на Symphony Solutions. Тут я й працюю останні два роки.

Банально зникли перші «рожеві окуляри». Жити самому на зйомній квартирі не відкладаючи було нормально. Але оскільки я планував одружитися (що й зробив), то поставало питання довготермінових перспектив. Коли почав вивчати ринок нерухомості, то зрозумів, що придбати власне житло буде складно.

Для прикладу, ми винаймали 2-х кімнатну квартиру за 1250 злотих, плюс кожного місяця 250-300 злотих віддавали за комунальні послуги. Моя зарплата на той час становила 2700 злотих, дружина тимчасово не працювала. Тобто більше ніж половина доходів сім’ї йшла на житло. Відкладати було важко. У людей в Україні були стереотипи, що якщо ми живемо в Польщі, то заробляємо мільйони. Але то не зовсім так.

Вид з нашої квартири в Любліні

Ще було незвично, що на свята не працює просто нічого. Ні супермаркети, ні торгові чи розважальні центри. Поляки аргументують це тим, що у вихідний мають відпочивати усі. Це не погано, але спершу було дивно.

Хоча ми з дружиною вільно володіли польською і мали польських друзів — було відчуття, що ти тут не до кінця свій. Це проявлялося на багатьох рівнях.

Наприклад, коли я здавав свій польський диплом, то керівник завернув роботу, забракувавши мою польську. Коли я запитав, що саме не так, він відповів: «Усе». Дружина саме ходила на мовні курси, і я звернувся до її викладачки, яка була польським філологом, з проханням вичитати дипломну. Вона дещо виправила, але загалом сказала, що все було добре. Тим не менш, викладач знову не прийняв мою роботу, аргументуючи це тим, що «польська погана, у ній погано все».

Коли я пішов до декана, той сказав, що розуміє мене, бо він сам колись вчився у Москві, й порадив просто переписати все і спробувати ще раз. До речі, я так цього і не зробив, бо порахував, що для переписування мені потрібно брати близько двох тижнів відпустки (я якраз почав працювати) і мені це дорожче вийде. Окрім того, моєю метою з самого початку був не стільки диплом, скільки можливість пожити за кордоном і спробувати організувати тут життя.

Чи виїхав би знову

На мою думку, пожити в іншій країні хоча б деякий час варто навіть для того, щоб знайти орієнтири свого «доброго життя». Зрозуміти, що може бути інакше, ніж вдома. До того ж, якщо працювати з іноземними замовниками в Україні, то круто розуміти європейську культуру і спосіб мислення зсередини. Бо хоча Польща відносно недалеко від України і відносно недавно в ЄС — там люди вже мають інший спосіб мислення, ніж ми.

Не знаю, чи хотів би виїхати зараз з України. Якби був сам, то може би й поїхав на рік чи два, але все одно хотів би повернутися. Переїжджати з сім’єю та малою донькою готовий лише у випадку справді цікавої та вартісної пропозиції. Хоча якщо бути до кінця відвертим, мені наразі добре в Україні.

Поради для студентів, які бажають переїхати до Польщі

Існує безліч способів потрапити у Польщу, але не кожен з них підійде всім, тому я зібрав найбільш популярні та прості способи переїзду.

Навчання

Вступ до вишу є, мабуть, одним з найпопулярніших та найпростіших способів переїзду для студента. Всім відомо, що у Польщі близько 100 тис. студентів, серед яких українських найбільше. Так, вступ до польського вишу зазвичай не дуже відрізняється від вступу до вітчизняного, але існує низка вимог для наших студентів. Насамперед потрібно мати закордонний паспорт і бажано сучасного зразка, тобто з біометрикою. Зазвичай знання польської мови не є обов’язковим, адже більшість польських вишів пропонують подачу навчального матеріалу англійською. Для того, щоб стати студентом такої навчальної програми, слід мати сертифікат, який засвідчує рівень володіння англійською мовою. Серед усіх сертифікатів, найпопулярнішими є:

  • IELTS (не нижче 6.0 балів);
  • TOEFL (понад 55 балів);
  • LCCI (не нижче II рівня);
  • TOEIC (730-855 балів).

Робота

Окрім навчання, студенти матимуть змогу переїхати за рахунок влаштування на роботу. Так, більшість польських підприємців зазвичай не дуже охоче набирають студентів на роботу, але така можливість є, й існує безліч рекрутингових програм, якими можна скористатись. Працевлаштування має бути офіційним, і серед найбільш популярних способів укладення трудового договору зазначають такі:

  • договір підряду;
  • договір про надання послуг;
  • договір доручення;
  • трудовий договір.

Отже, якщо ви спеціаліст у свої галузі та володієте мовою на достатньому рівні, складнощів не виникатиме, адже ринок праці в країні достатньо гнучкий та вакансій багато.

Карта Поляка та постійне місце проживання

Останній та, мабуть, найскладніший спосіб з усіх трьох — це так звана «Карта Поляка». Цей спосіб дуже вигідний для студентів, тому що вони матимуть право на стипендію. Однак, процес отримання документу дещо складний, адже ви повинні мати родичів у країні, знати історію і володіти мовою.

Студент, який отримав «Карту Поляка», отримає пільги на залізничний транспорт, матиме можливість зареєструватися як підприємець (що в свою чергу продовжить термін перебування) та зможе претендувати на отримання постійної посвідки на проживання.

На завершення

Існує ще безліч різних способів, але вони тягнуть за собою низку операцій та додаткових складнощів. Для прикладу, інвестування в економіку потребуватиме додаткових коштів та діяльність самого господарства повинна приносити користь державі.


Підписуйтеся на наш Telegram-канал про релокацію, щоб не пропустити цікаві вакансії, події, статті.

LinkedIn

Лучшие комментарии пропустить

Tldr: причина возвращения — неработающая жена и ребенок. Впрочем, ничего нового

Мало денег на первой работе без опыта, магазины не работают на праздники и «ты не свой».
Потрясающие причины я считаю.

Графік був відносно гнучкий. Але до 9-ї години всі уже були в офісі.

График мечты :D

Один работающий в семье — это зубы на полку, неважно в какой стране

Спасибо, Radko Volodymyr, за статью, что поделились.
Не знаю как другие читатели, но из статьи я так и не понял почему Вы вернулись, ничего не написано о том, что изменилось когда Вы приехали обратно. Не понял так же в каком году происходили действия т.к. ЗП, которые Вы описываете, на сегодняшний день не актуальны даже для тех кто там метёт улицы.

138 комментариев

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

Два тижні тому переїхала в Польщу як рекрутер — поки одні плюси. Живу сама, зуби не на поличці))

Дуже довго мріяла виїхати закордон і виявилось, що Польща найдоступніший варіант. ЗП не можу розголошувати, але нетто вдвічі вища ніж була в Україні (працювала теж в ІТ, в епамі).
Житло на перший місяць надають, допомагають знайти постійне. Є економ-варіанти до 1000 злотих в місяць, порахувавши витрати і тд вирішила взяти хорошу, двокімнатну (разом з комуналкою та інтернетом — 1600 злотих).

Люди дуже хороші та завжди раді допомогти. До переїзду чула фрази про «людей нижчого сорту» — дякувати богу, нічого подібного не було. В чомусь навіть навпаки :)

Якщо когось цікавить релокація в Польщу, пишіть iryna.andriyevska@tomtom.com
Є вакансії Android, iOS, C++, UX Designer (це лише в мене). Але якщо у вас інший скіл — все одно пишіть.

існує низка вимог для наших студентів. Насамперед потрібно мати закордонний паспорт і бажано сучасного зразка, тобто з біометрикою.

Подається наче це якась особлива вимога саме для українських студентів, а інші можуть і без закордонних паспортів їздити.

Серед усіх сертифікатів, найпопулярнішими є

Вроді, від ВИШу залежить, який вони сертифікат приймають, ні? І ви якось оминули плюху, що на польській можно безкоштовно навчатися, а от англійське навчання там завжди платне.

більшість польських підприємців зазвичай не дуже охоче набирають студентів на роботу

я так і бачу українських підприємців, які вишикуються в рядочок і полюють на студентів :D Їх крізь неохоче беруть, пропонують мізерні зарплатні.

Виникає враження, що ті моменти, які всі переживають в Україні (та і крізь) типу поцуваті декани (вони багато де є, Вам просто не пощастило), небажання підприємців брати на роботу студентів, неприємні правила в договорі наєму, Ви, автор, пережели у Польщі і тепер вважаєте їх суто польською особливістю :)

Хороша біографія. Треба й собі написати

На удивление хорошая статья. Особенно понравилось что поляки кладут болт... точнее оставляют работу на работе, потму как не так давно, мой партнер из Израеля доказывал немного обратное, в чем я ооочень сомневался и вот получил подтвержение.

мой партнер из Израеля доказывал немного обратное

партнёры из Израиля делают ровно так же ж.

В целом не то чтобы кладут болт, просто возможно другой метод работы.
Упал сервер, но время обеда? Пойду поем.

не согласен, немного не так.
Упал сервер на продакшене — пускай саппорт етим занимается, идем на обед.
Упал дев сервер — но ето же дев, часик полижит, ничего не случится, идем на обед.

Упал дев сервер — но ето же дев, часик полижит, ничего не случится, идем на обед.

И это правильный подход.

Упал сервер на продакшене — пускай саппорт етим занимается, идем на обед.

Если есть саппорт.

Если есть саппорт.

Этот что ли? ))

Response (06/18/2018 00:41 CST)
Hi Alex,

Thanks for your feedback about the hashtag feature. At this time, we don’t have that specific functionality available but I’ve sent your suggestion to our product team for consideration. When many of our members ask for the same improvement, we try our best to get it done. However, due to the large number of suggestions we receive, we usually don’t provide a timeline.

In the future, you can send suggestions to us by clicking More on the right rail of your homepage, and selecting Send feedback in the footer of the page. This will send your comments directly to the appropriate team.

You can also keep up with the latest product news and enhancements on our official blog for additional feature updates and fixes. It’s our way of keeping you informed on all the exciting work we’re doing behind the scenes.

Again, we appreciate the feedback and believe that together we can create great products for everyone!

Regards,
Sindhu

Sindhu старинное польское имя! #trollface

С дипломом в Польше мне помог английский язык, то есть часто можно договориться защищать диплом на английском, а так как поляки сами не специалисты в этом — может прокатить. То есть грамматически будет значительно проще. А написать диплом на качественном польском (да и не качественном, впрочем, тоже) это просто издевательство над самим собой.

Sales force Dev — это относительно программист. Там зп маленькие, т.к. работа простенькая.
Лучше стараться попасть в ядро Salesforce, чтобы стать настоящим dev-ом. И зп будут интереснее, и возможности в разных странах шире

Ах вот оно что. Спасибо за объяснение

Зарплата указана ну очень маленькая. Либо автора статьи просто, извините «поимели», либо что-то не то . Во Вроцлаве студенты в IBM или Nokia на руки 3500 за стажировку получают, а более-менее грамотный mid в PHP\Ruby\JS может спокойно на руки(т.е. нетто) иметь до 6000-7000 злотых.
С картой поляка тоже не совсем понял. Что значит

Однак, студент, який погодився на «Карту Поляка»

? У тебя либо есть родственники польского происхождения либо нету. В первом случае карту поляка открывают, во втором нет. И польский знать не обязательно для прохождения собеседования на карту поляка. А вот немного истории и традиций — да.
И ооочень странно, что заграничные(не польские) работодатели сливались когда узнавали, что автор не резидент ЕС. Мне вот периодически приходят вакансии из Германии, Дании или Испании, но при общении с менеджерами ни для кого не было проблемой, что я не резидент ЕС. Хотя пока что и не планирую переезжать из Польши.

Значить мені пощастило менше.

Вот именно, что во Вроцлаве. В Люблине зп ниже. Про карту поляка — не совсем так. Ее могут дать за особые заслуги перед Польшей, даже если у тебя нет родственников поляков.

Круть, дякую що поділився інформацією, особливо стосовно термінів пошуку роботи і витрат проживання.

Забавно когда не вернувшиеся обвиняют вернувшихся в неправильных приоритетах.
Еще более забавно когда это делают не уехавшие.

Спасибо, Radko Volodymyr, за статью, что поделились.
Не знаю как другие читатели, но из статьи я так и не понял почему Вы вернулись, ничего не написано о том, что изменилось когда Вы приехали обратно. Не понял так же в каком году происходили действия т.к. ЗП, которые Вы описываете, на сегодняшний день не актуальны даже для тех кто там метёт улицы.

Зарплата странная вообще. В той же моторолле парт-тайм интерн (ставка 50%, совмещает с учебой) получает 4к злотых гросс

Оплата такая потому что Люблин.

Та ладно! Что Люблин остался в совке??? Были бы там такие дешевые ресурсы, то там бы все топовые компании только и открывались.

Люблин — нет, не в совке. Но зарплаты там ниже.

Были бы там такие дешевые ресурсы

Они дешевые, но их мало. + Поляку легко переехать из Люблина, скажем, в Варшаву/Краков/Вроцлав/Гданьск.

Не всегда важна только цена, важна может быть еще и ilość этих программистов.

Условно:
Открыть офис в Кракове: 120 000 zł
ЗП программистов: 8 000 zł
Количество программистов: 1000
Подходящщих: 200

Открыть офис в Люблине: 100 000 zł
ЗП программистов: 5 000 zł
Количество программистов: 100
Подходящщих: 20

Экономия на З/п: 20*(8000-5000) = 60000 + 20К на открытии офиса.
На проект надо, скажем, 30 человек.

Что делать? Значит надо открывать два офиса — в Люблине и в Кракове.
220К уйдет на офисы, и будет экономия 60К в год. Всего.

Це було в 2016 році відносно зарплати і початку праці. Причини повернення — це краща пропозиція з боку Symphony Solutions і загалом не хотілося бути залежними від лоялки і заказу конкуренції. Плюс вище згадані причини.

У всех свои причины) Но вот на счет детей знаю много пар которые переезжал в Польшу чтобы завести(родить?) ребенка, ибо в Польше ты получаешь, страховку, бесплатные роды и социал пока в декрете, а в Украине куй.

Социал только если работать перед родами. 80% средней з/п мамы за последние 12 месяцев в течение года.

Єто социал с фондов предприятий, которые они перечисляют государству. Есть еще материальная помощь от самого государства. Например, в Словакии, как Вы и описали, 80%, если есть трудовой стаж и отчисления, _плюс_ 200 евро каждый месяц чисто от государства до достижения 3х лет. Потом по 20 евро в месяц до 18 лет. Даже не важно, где родился ребенок. Если он имеет вид на жительство, ему платят.
С учетом 2700 зл в 2016, 200 евро — єто чуть ли не 30% от зарплаты мужа -) Возможно, єто европейская норма, и в Польше она тоже применяется

Нет, это чисто в Словакии так.

Тутай są becikowe — но это только матерям у которых низкий доход на семью.
Никакого социала по рождению, только платный urlop по уходу за ребенком. Причем первые 6 недель — платит фирма.

Это раньше так было, я относительно недавно мониторил обстановку, есть так званые kosiniakowe — 1000 злотых каждый месяц на протяжении года.

Молодець, нічого не втратив, як мінімум. Мувиш польською, з подвійним дипломом, автору взагалі без різниці, де роботу шукати — Львів, Київ, Краків, Варшава. Ніякий трактор не потрібен. А тепер свою країну годуєш, а не чужу, замісь яциків, які дриснули в західну європу,

замісь яциків, які дриснули в західну європу,

Аж потекло с монитора, дай угадаю, в Германии живут Гансы, в россии Иваны, ну а в Украине
Мыколы Вячеславы)?

Якийсь херовий з тебе угадатель. В Німеччині, як відомо, одне з найпоширеніших імен серед молодих німців — Мухамед.

херовий угадатель якраз ти Вячеслав (часом не Мухамедович?) Судячи з твоїх заяв ти читав щось таке www.dailymail.co.uk/...​opular-names-Germany.html Перечитай уважно, як не знаєш англійської мови то гугл транслейт тобі допоможе зрозуміти, що ім’я Мухамед в Німеччині тільки може ввійти в топ-10 але на даний момент воно десь на 26 місці.

Так ты диплом получил/нет?

Если захочешь вернуться — помни, что у тебя свободный доступ к рынку труда.

Ні, диплом я так і не отримав.

Ну, пролюбил время значит.

Советую пойти доучиться в Польской части и все-же получить диплом. Да хоть заочно.

Так я так понял что вы дошли до защиты. Но диплом так и не получили?

Ні, я не дійшов до захисту, бо всі мої спроби пройти перевірку дипломної роботи керівником не закінчувалися успіхом.

И почему вы не написали жалобу? ;-)

Був розчарований зустріччю з деканом і подумав, що писати кудись скарги вже немає сенсу. Можливо це була дурість і варто було спробувати.

Надо было сказать «Это потому-что я иностранец?», обычно это втуливает мозги на место.

Ні, це тому, що він з Волині.

Графік був відносно гнучкий. Але до 9-ї години всі уже були в офісі.

График мечты :D

Зі свого досвіду (Чехія, Польща, Німеччина) в Європі гнучкий прихід на роботу з 7 до 9 це те саме, що в нас з 9 до 11.... А хіба часто графік зовсім вільний ?

Внезапно, в Европке не относятся к инженерам как к детям и к 12 на работу никто не приходит) Обычно это интервал 8-10)

Начебто прихід на 12 це перевага.

Меня это бесит. Приходишь в свои 10:00 а коллег нет еще часа два.

Это же уникальная возможность поработать в тишине :)

почему бесит... лучше б вообще их не было :-)))

Так, це мені дуже подобалося на тій фірмі ) Раніше прийшов — раніше пішов. Та і загалом мені зранку краще працювалося чим в вечірній час.

График мечты :D

вы не поверите, но да

Это реально удобный график. Я обычно прихожу на 7:50-8:00, некоторые колеги на 7:00, потом в 15-16 идешь домой и когда уже дома (например в 16:45 уже дома) еще можно успеть сделать много дел.

Удачи ТС\молодой паре, хорошее начало и нормальный опыт, все кто переезжают поначалу на птичьих правах — всегда будут иметь риск вернуться по той или иной причине, хорошо когда это сознательное решение как тут, опыт получен, правильные строчки в СВ есть, деньги не потерял, че еще надо)

і скручувати батареї, щоб економити на комунальних

Да блин, не потому. А потому-что и так тепло в квартире. Экономия идет как бонус.

Зачем мне зимой +27 в квартире?
При +23 очень комфортно.

Автомобіль тут — засіб пересування, а не понтів. Взагалі я для себе склав суб’єктивне враження, що в Польщі кращі дороги, але старіші автомобілі.

Потому-что понимают — машина теряет в стоимости гораздо быстрее чем окупится, если только на езде не завязана работа, но тогда машина от фирмы будет. Финансовая грамотность что-ли.

Ну и в городе — это не сильно актуально ибо есть транспорт и он очень даже ничего.

Польські міста — це реально автозвалище металобрухту. По Вроцлаву суджу. Йдеш по вулиці, дивишся — корч, корч, корч, о, нове авто, корч, корч.. Не хотів би, щоб у нас до такого дійшло, а з бляхами йде.

Ну а какая разница-то? Даже если и так, с чем я не согласен наблюдая за Краковом, то неужели ты думаешь, что все должны обязательно покупать новые авто?

Про бляхи: я думаю что, ситуация будет еще хуже чем та что ты описываешь.

Автомобиль — статсусная вещь. Должен быть пафосный седан или жып. А эти поляки свели роль автомобиля до уровня стиральной машинки. Ну разве так можно?

Старі авто не такі безпечні по краштестам.

Не так. Дешевые авто менее безопасны. Посмотри на хёнде и10. 1!!! Подушка безопасности.

Авто може бути дорогим але статим Ролс-Ройсом з захмарним цінником і 0 зірочок.

Не хотів би, щоб у нас до такого дійшло, а з бляхами йде.

Погугли средний возраст автопарка в Польше vs в Украине — неслабо удивишься.

Що мені гуглити ? Я його на власні очі кожен день бачу.

Вазы семидесятых-восьмидесятых? Иномарки ранних 90-х, ауди бочка, опель омега?

От це все, крім вазів, я в Польщі й бачив.

Тогда чем мы от них отличаемся если у нас то же самое + вазы?

И кстати вы лично на машине какого года выпуска ездите?

В Польше видите, а вот в Украине (и желательно не в миллионниках где хоть какие-то деньги есть) — нет. И тут ездят на авто ровно до тех пор, пока из него хоть что-то можно выжать. При этом ремни могут не выдвигаться, стёкла не опускаться/не подниматься и двигатель во время работы говорить «пристрелите меня». Это только то что видно/слышно пассажиру.

Средний возраст пепелаца в Польше — чуть меньше 12 лет. В Украине — чуть меньше 20. Так что «не верь глазам своим»...

Кієв — етанівся Украіна ©

Бреслау, дійсно, доцільніше із Лембергом порівнювати

В Польше все ездят на бляхах)))

Вспомнил:
В Украине полиция останавливает авто с польскими номерами.. А там Поляки..

На початку теж звернув на це увагу. Частково це пояснюється тим, що у нас чимало нових бюджетних машин — лайносів, ваз 2110 (під назвою богдан) і так далі, на вигляд вони свіжіші ніж 10 річний гольф. А враховуючи що я порівнював з Києвом то це сильно кидалось в очі. Але якщо заїхати далі Києва то там картина з авто буде явно гірша від польських міст.
Поляки дуже часто не парятся з машинами, багато хто купує авто і йому головне щоб їхало, а що то за авто взагалі байдуже. Плюс ціни на авто низькі, авто через це стрімко втрачає в ціні після купівлі, тому купувати нове не вигідно, їх купують або ті у кого багато грошей або кредити\лізінги.

Але коли вони чули, що я не громадянин ЄС (у мене була лише польська karta pobyta), то якось самі зникали.

Сорян, но бред.

Потому-что надо акцент ставить не на «негражданин ЕС», а на «у меня свободный доступ к рынку труда, потому-что я студент».

Мій університет співпрацює з Люблінською політехнікою за програмою подвійного диплома, яка дозволяє вчитися семестр в Україні, два в Польщі й після завершення навчання отримати дипломи двох країн.

после этого дальше можно не ситать, все понятно)))))

Ще було незвично, що на свята не працює просто нічого. Ні супермаркети, ні торгові чи розважальні центри.

- Приедь во Львов на Пасху — то же самое будет.

ми винаймали 2-х кімнатну квартиру за 1250 злотих, плюс кожного місяця 250-300 злотих віддавали за комунальні послуги

 — интересно, насколько у нас будет дешевле. Если квартира дешевле будет то коммуналка точно нет.

1250 злотих

это за всю квартиру что ли?

Да, это реальные цены в Люблине. У меня в Кракове 1900 за 49 кв. м.

+1 на 100ку меньше только :-)

— Приедь во Львов на Пасху — то же самое будет.

Ти у Львові хоч раз був то?

можливо не був там де в неділю дійсно майже нічого не працює

Да и сейчас здесь. Единственные магазины что работают по праздникам — это магазины в которых продают только бухло.

В Польше в стоимость аренды квартиры уже включена некоторая комуналка (часто это квартплата и вода). Поэтому для сравнения лучше считать стоимость аренды + комуналку

На останній Великдень їздив до Ашану. Та і взагалі крім нього ще багато чого працює.

"

Як я без досвіду знайшов роботу девелопером в Польщі й чому повернувся назад

"
Закидон уровня «Слетал на луну без скафандра и вернулся», остается мемуары написать и фильмец снять. Уж не сочтите за хейтерство))

Один работающий в семье — это зубы на полку, неважно в какой стране

memesmix.net/media/created/fl2ixq.jpg

сейчас в Украине в семье любого сеньёра или сеньёриты вторая половинка не обязательно должна работать чтоб сносно жить.

Ну, я бы не утверждал это так категорично.

БУУУУЛЛЛЛЛЩИИИИТТТТ)) я такого бреда еще не слышал

От сауди здивуються, дізнавшись про це

пфффф. Зарплата синьора средней руки в Украине 3-4к долларов. Сколько человек должно быть в семье, чтобы действительно — «зубы на полку»? Или для благородного дона «зубы на полку» это невозможность каждые полгода лететь всей семьей на Мальдивы?)))

Ніякого зв’язку з дійсністю. Можна і жити нормально, і будинок купити. Не знаю що там в Польщі, але в Нідерландах можна. Звісно, з абсолютним 0 досвіду де завгодно потрібно ремінь туго затягувати.

Мало денег на первой работе без опыта, магазины не работают на праздники и «ты не свой».
Потрясающие причины я считаю.

ну честные простые реальные причины, врядле кто-то ожидал что-то другое

Ну если невозможность купить квартиру, машину и др. крупные покупки + постоянное ощущение себя не своим для Вас несерьезные причины, то что же для Вас серьезные причины? Просто интересно.

машину

Вот как раз её — тут купить проще.

То что мало денег — так джун-же, ёпрст.
А к моменту переезда уже был ближе к мидлу.
Просто у кого-то перепутаны следствия с причиной.

Серьезная причина вернутся:

1. Свой бизнес, реальный (не бодишоп)
2. Забота о родственниках
3. Волонтерство

Всё

Иногда — проблемы со здоровьем. Переоценка своих сил — также.

ну со здоровьем тут тоже проще

це також важливі причини, погоджуюся. Але просто мені здається, що люди недооцінюють відчуття «бути чужим», бо ніколи його не відчували. Я також якийсь час навчалася закордоном і там в мене цього відчуття не було в сильній формі, бо було багато інших студентів і нас інтегрували як могли. Але я розумію, що якби не всі ті танці з бубном від наших кураторів, то було б тяжко. Ще дуже тяжко, коли поряд немає близких друзів. Але це також можна зрозуміти тільки коли опинишся в такій ситуації хоча б на півроку.

б/у машину можно в Польше за копейки купить. реальный случай выставили за 500 зл фиат панда 89 года. ну и что что г..но и не пафосно? ездит ведь !

Или вот:

www.otomoto.pl/...​-ID6AhXO7.html#3e0628e7f9

Беха, да 2001-го, да пробег 270 тысячь. Но стоит-же 1250 баксов!

она без польской регистрации (+стоимость перевода документов, налог и регистрация). не помню сколько это стоит но вроде процентов 20 к цене. зы. 270 пробег фигня. на моей уже 330 тыс

стоимость перевода документов,

Фигня.

налог и регистрация

Налог 18.6% от стоимости (потому-что движок >2 литров), без НДС.
Регистрация — 256 злотых + страховка.

значит надо брать :-)

А в Україні купити квартиру, машину на першому році роботи після університету вийде?

Невозможность купить квартиру , машину для свежего выпускника вуза , отработавшего 1 год. 3 месяца? — ну если это серьёзная причина, назовите пожалуйста, какая она , не серьёзная причина.
Ощущение себя «не своим» это очень субъективные ощущения котрые могут возникнуть, но звучат они для эмигранта как то станнновато, если честно.
Вот например, я чувствую себя в США , как дома.
Но чувствую ли я себя «своим»?
Люди живущие тут и я, мы и они выросли в другой стране, с другим менталитетом, на другом культурном подтексте, котрый они впитывали от родителей , из всяких детских и подростковых передач. Родители в свою очередь им что то добавили от себя и из своего детства.
Ну и как мы можем до конца чувствовать себя тут своими ?
Успешными , счастливыми, «как дома» , думаю что можем. Своими за границей ? Что-то я не уверен.

Живя в Украине я себя чувствовал «своим» разве что в компании друзей и близких, со среднестатистическими соотечественниками я и ценностно и культурно себя своим не ощущал почти никогда.

Таки есть разница между «не чувстовать себя своим» и «чувстовать себя чужим».

Таки есть разница между «не чувстовать себя своим» и «чувстовать себя чужим».

таки есть) а в долине так то вообще сложно чувстовать себя чужим, когда там число эмигрантов стремиться к 100 %

а в чем именно разница?

Ну типа я не быдло быдло не я! (к) (тм)

Успешными , счастливыми, «как дома» , думаю что можем. Своими за границей ? Что-то я не уверен.

А дома — это где?
Можно переехать в Киев или Львов из Житомира и точно так же чувствовать себя чужим и горевать по этому поводу, а можно не париться, находить новых друзей и жить спокойно дальше.

Как дома — это не где, это как :)
Как бы это парадоксально не звучало, но я в США, чувствую гораздо больше себя «как дома» чем в Украине.
Свои эти ощущения я связываю не с географическим нахождением или возможностью находить новых знакомых. Для меня это больше , про внутренне состояние которое происходит от совокупности факторов.

Tldr: причина возвращения — неработающая жена и ребенок. Впрочем, ничего нового

А в Украине сразу жена на работу устроилась и начала зарабатывать больше чем в Польше

Это вопрос или утверждение? В Украине с зп программиста она может и дальше не работать.

Автор жаловался что не может купить квартиру. Если у него жина не будет работать а будет работать только он он квартиру никогда не купит

Якщо під квартирою мати на увазі тільки трьошку в елітному ЖК на печерську — то так.

ипотека? и каков нынче процент по ипотеке в Украине? в Польше в среднем около 5%

privatbank.ua/...​u/kredity/zhilje-v-kredit

и каков нынче процент по ипотеке в Украине?

Первичный рынок
Ставка 17.9%

Вторичный рынок
Ставка 19.9%

ипотеки как таковой нет (в банках неадекватные проценты), но есть рассрочки от застройщиков. Иногда попадаются годные варианты

У Польщі? Можливо.

Размер первой зп (небольшой) как причина уезда смотрится как-то странно. На моем первом рабочем месте в Украине зп была и того меньше

Ну серьёзно... У меня первая работа в ИТ была по зп меньше в 3 раза чем предыдущая в рекламе.

На 700 баков и в Украине подушку себе не сделаешь, особенно на двоих!

С тем что не чувствовал себя на родине то да согласен, что не комфортно

Коли я пішов до декана, той сказав, що розуміє мене, бо він сам колись вчився у Москві,

И решил отыграться за старые обиды. Норм, че.

В Москве учился декан, а к польской в дипломе придрался руководитель.

Спасибо, я умею читать. Думается, вменяемый декан адекватно бы отреагировал на явное злоупотребление преподом.

Якщо чесно, це виглядало як ніби викладач хотів відігратися, а декан просто від того відсторонився. Насправді, це було не дуже приємно дивитися, коли керівники іншим моїм колегам відправляли роботи, де буквально в кожному розділі розписані коментарі, що можна виправити, замінити, додати — то в моєму випадку на питання «Скажіть, що саме тут не так?» звучала відповідь «Все».

Треба було просити змінити керівника проекту.

Подписаться на комментарии