Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 5
×

IT в Польщі очима українців. Топові компанії — про польські податки, конкуренцію та ринок праці

Після початку російської повномасштабної агресії проти України багато українських IT-компаній активізували роботу на польському ринку, куди релокувалось чимало айтівців. Ми розпитали найбільші технологічні компанії, що мають представництва в Україні, про особливості ринку Польщі. Більшість із них вже давно мають офіси у цій країні, тож можуть детально розповісти про особливості роботи, податкове законодавство, пільги та конкуренцію.

Яким є польський ІТ-ринок

EPAM ІТ-ринок Польщі насичений як місцевими, так і іноземними компаніями. Як і в Україні, тут зростають і сервісний, і продуктовий напрями, з’являється велика кількість нових стартапів. Це динамічне мультикультурне середовище. Сьогодні у Польщі, населення якої — 38 млн людей, працює близько 430 тисяч ІТ-талантів, є понад 60 тисяч компаній, а обсяг ринку за минулий рік експерти видання Computerworld оцінили у $17,5 млрд.


Sigma SoftwareПольський ринок схожий на український і за пулом талантів, і за технологіями. Можемо відзначити, що зазвичай польські спеціалісти повільніше реагують на пропозиції щодо співпраці, бо, на відміну від українців, які широко користуються месенджерами, обирають для комунікацій електронну пошту. Тому процес може затягуватись на кілька тижнів. Крім того, термін переходу на іншу роботу в Польщі найчастіше становить від місяця до трьох.


SoftServe Польський ІТ-ринок стрімко розвивається — ми це бачимо і за темпами розвитку власних офісів у Польщі. При цьому сам ринок зрозумілий для нас, тому що він схожий на український за структурою. Найбільші гравці польського ІТ — аутсорсингові компанії, а основними ІТ-хабами є великі міста з концентрацією технічних університетів.

Проте польський ринок є більшим за український — там представлені розробницькі офіси світових компаній: Google, Amazon, Facebook тощо. Це підвищує конкуренцію за таланти, адже фахівці більше хочуть працювати в FAANG, ніж в інших компаніях меншого масштабу. Через це є відчуття, що в Україні ринок більш гнучкий та динамічний.


CiklumПольща має один з найпрогресивніших секторів ІТ серед 23 країн Центральної та Східної Європи. Тут налічується понад 50 тисяч компаній, що розробляють програмне забезпечення, і понад 800 з них орієнтовані на міжнародний ринок. Польща має одні з найбільш сприятливих умов для розвитку бізнесу, а також великий пул IT-талантів з досвідом роботи у глобальних компаніях.

Місцевий ринок динамічний і давно привертає увагу найбільших гравців серед іншого завдяки високій якості освіти, розвиненій інфраструктурі, членству в Євросоюзі. Багато міжнародних технологічних компаній готові інвестувати в розвиток польського IT-сектору, і кількість R&D-центрів тут лише зростає, а разом з тим і боротьба за таланти.

За останні роки у Польщі значно зріс попит на фахівців із досвідом, збільшилася кількість пропозицій щодо віддаленої роботи — загалом ситуація доволі схожа з українською. Ба більше, війна в Україні змусила чимало українських компаній розглядати Польщу як новий плацдарм для розвитку бізнесу. Відповідно найближчим часом конкуренція за технічні таланти тільки посилюватиметься.

Водночас є певні обмеження, які варто враховувати під час роботи на польському ринку: процес звільнення з компанії триває зазвичай щонайменше місяць, тож заповнювати вакансії швидко досить складно.


IntelliasПольський IT-ринок більший, ніж в Україні. Зараз тут працюють майже пів мільйона ІТ-фахівців. Складність наймання спеціалістів на польському ринку — у довгих notice періодах, що впливає на швидкість закриття вакансій. Якщо в Україні ми за місяць можемо домовитися з кандидатом і він розпочинає роботу над проєктом, то в Польщі це займає 2–3 місяці.

Щодо рекрутингу фахівців у Польщі, то його ускладнюють, наприклад, особливості регуляції захисту даних GDPR тощо. З офісами теж свої нюанси: діють довготермінові договори оренди або суборенди. Загалом український ринок більш гнучкий.

Щодо особливостей легалізації спеціалістів, то раніше, щоб громадяни України (чи третіх країн) могли легально працювати у Польщі, необхідно було оформити дозвіл на працевлаштування, з чим ми завжди допомагали спеціалістам та спеціалісткам.

Після початку війни в Україні, як і в інших країнах ЄС, в Польщі було імплементовано директиву ЄС 2001/55/EC про надання громадянам України статусу захищеної особи. Польський спеціальний закон передбачає, що особи, які відповідають визначеним критеріям, мають право працювати на території Польщі протягом наступних 18 місяців. Це значно спрощує процедуру найму релокованих з України інженерів.

Наразі співробітниці компанії, які приїхали до Польщі, рятуючись від війни, користуються правами, наданими цим спецзаконом, який, наприклад, дає змогу реєструвати індивідуальну підприємницьку діяльність (аналог українських ФОПів), що відкриває нам ще одну опцію співпраці і є досить звичною для колег з України.

До плюсів місцевого IT-ринку можна зарахувати близькість до західних клієнтів, особливо з DACH (німецькомовного регіону), близьку до української ментальність польських розробників і беззаперечну підтримку України на всіх рівнях. Це дозволило релокованим спеціалісткам швидко адаптуватися і повернутися до роботи над проєктами.


InfopulseПольський IT-ринок зростає на 6–7% щорічно. З одного боку, стало більше великих IT-гравців, котрі відкривають центри компетенцій у Польщі; з іншого — динамічний розвиток сектору малого та середнього бізнесу, який, зокрема, представлений продуктовими компаніями з венчурним капіталом.

Кількість спеціалістів в індустрії схожа до України. До того ж за кількістю випускників у профільних IT-університетах наші країни теж на однаковому рівні. У нас схожий показник кількості IT-спеціалістів на загальну кількість громадян, який становить близько 1%. Якщо порівнювати цей рівень з іншими країнами Східної Європи, то такий показник там становить 1,5–1,8 %. Це підтверджує, що подальший розвиток IT в Україні та Польщі має великий потенціал.

Водночас IT-ринок Польщі відрізняється від українського в певних процесах, пов’язаних з організацією бізнесу, рекрутингу та HR:

  • різна податкова система, що вирізняється вищими відсотками податків у Польщі.
  • довший notice period кандидатів на Umowa o prace, який може становити до трьох місяців і залежить від того, скільки часу спеціаліст працює в компанії.
  • різні умови в компенсаційних пакетах.
  • зазвичай польські кандидати віддають перевагу спілкуванню в пошті/месенджерах, а не телефонним розмовам.

LuxoftПольський IT-ринок — це міжнародне середовище. Польща — одна з ключових країн у сфері IT з лояльними умовами переїзду та хорошим співвідношенням зарплат до вартості життя, тому сюди релокується безліч фахівців з різних країн.

Тому на більшість активних позицій можуть претендувати не лише поляки та кандидати з України, які у Польщі, а й громадяни інших країн.

Для деяких локацій спеціально для IT-спеціалістів Польща зробила спрощену процедуру переїзду, щоб залучити більше нових кадрів, а знання польської практично ніде не є обов’язковою вимогою.

Особливості конкуренції на польському ринку

EPAMРозвинутий та динамічний ринок означає, що тут висока конкуренція. У Польщі представлені як офіси відомих представників сервісної індустрії, так і центри розробки Google, Amazon, Cisco, Oracle, IBM та інших техгігантів. Звичайно, війна в Україні стала поштовхом і для багатьох українських ІТ-бізнесів посилити роботу на польському ринку. Тому конкуренція за таланти тут надалі лише збільшуватиметься.

Як і в Україні, рівень компенсації часто не є вирішальною перевагою для кандидатів. Важливу роль відіграють корпоративні та нематеріальні бенефіти, які надає компанія, репутація роботодавця на ринку, рівень проєктів та клієнтів, технології, які використовують у роботі команди.


Sigma SoftwareЗа нашими спостереженнями, поляки більш звичні до співпраці з продуктовими компаніями. Проте наразі все більше українських, в тому числі сервісних компаній, заходять на цей ринок. Міжнародні компанії також все більше шукають спеціалістів у Польщі, а отже конкуренція висока і тільки зростатиме.


SoftServeСьогодні Польща перенасичена замовленнями, і це видно за ІТ-ринком і кількістю фахівців. Це найпопулярніша закордонна країна для української IT-індустрії, тому через конкуренцію ми намагаємося працювати й поза її межами.

Проте, кажучи про пошук фахівців у Польщі, ми бачимо, що багато людей в ІТ не шукають роботу, а робота шукає їх. Відповідно вони дуже вимогливі до заробітної плати, проєктів, які вони виконуватимуть; команди, в якій працюватимуть; середовища, з яким вони хотіли б взаємодіяти.

При цьому кандидати категоричні та у разі невиконання будь-якого з цих пунктів одразу відхиляють пропозицію роботи. Однак починає набирати оберти й протилежна тенденція — деякі розробники цінують невеликі компанії зі стартап-атмосферою, які також можуть надати індивідуальні переваги для фахівців.


IntelliasМи вже кілька років активно наймаємо в Польщі й можемо зазначити, що ситуація на місцевому ринку талантів ускладнилась ще торік через високу конкуренцію. А зараз українські компанії ще більш активно наймають розробників та розробниць у Польщі.


InfopulseОстаннім часом відчувається висока конкуренція. До конкуренції з польськими компаніями додався той факт, що багато українських IT-компаній відкрили офіси у Польщі.

Окрім того, кандидати отримують пропозиції на ремоут від компаній з усього світу. Якщо процес інтерв‘ю триває понад тиждень — ймовірно кандидат матиме декілька оферів від інших компаній. Тому швидкість ухвалення рішень у компанії наразі відіграє ключову роль.


CiklumКонкуренція на ринку висока — це беззаперечний факт. Але в таких же умовах ми працювали всі ці роки в Україні, тому переконані, що зможемо бути ефективними та далі масштабувати свій бізнес у цій цікавій та перспективній локації.


DataArtЯкщо порівнювати з Україною, в Польщі набагато більше і маленьких локальних продуктових компаній і глобальних зі світовим ім’ям — це точно конкуренція. Найчастіше у Польщі аутсорсяться міжнародні компанії зі США, Великої Британії та Німеччини. Щодо великих компаній у Польщі, в них часто багато бюрократії та атмосфера роботи зовсім не така, до якої звикли українські айтівці.

У цих компаніях, найімовірніше, наймають за трудовим договором із податком 30% і співробітники не мають опції працювати за B2B. Деякі кандидати переходять до нас через можливість укласти B2B-договір. Якщо говорити про українські IT-компанії, які сюди переїхали, можна сміливо заявити, що особливої ​​конкуренції ми не відчуваємо.


LuxoftКонкуренцію на польському ринку можна порівняти із ситуацією на українському ринку, різниця між соціальними пакетами не така суттєва, тому кандидати звертають увагу на зарплату, проєкт, релокаційну підтримку та її якість(якщо ми говоримо про колег, які планують переїзд).Крім того, на ринку Польщі є такі IT-гіганти, як Google й Amazon, що також впливає на ринок праці.

Податкова система Польщі — яка вона

EPAMПодаткова система Польщі є складнішою за українську. Здебільшого через її варіативність та адміністрування. Найпоширенішим типом відносин між працівником та працедавцем у Польщі є Umowa o pracę — трудовий договір, який надає максимальний захист і гарантії спеціалісту.

Договір передбачає два варіанти ставки оподаткування, які залежать від суми річного доходу: 17% для доходів, сума яких впродовж року не перевищує 120 тис. злотих; та 32% в усіх інших випадках.

Базою оподаткування є дохід працівника за вирахуванням ZUS (соціальний внесок) та додаткових податкових витрат, що підлягають вирахуванню (фіксована сума 250 або 300 злотих, за умови застосування пільги PKUP може бути вищою). Ставка ZUS становить 13,71% для працівника та 16,93% для роботодавця. Також варто не забувати про обов’язковий внесок на страхування життя — 9%.

Окрім того, за бажання працівники можуть сплачувати внески на користь PPK (Pracownicze Plany Kapitałowe) — це система додаткових пенсійних накопичень. Розмір ставки становить 2%.

Для спеціалістів креативних професій є податкові пільги. Так, можна скористатися PKUP (Podwyższone koszty uzyskania przychodów) — спеціальною податковою пільгою, що поширюється на продукти інтелектуальної власності. Від оподаткування звільняються фахівці віком до 26 років.

Окрім трудового договору, на ринку можна побачити й так звані B2B-договори, за своєю суттю це аналог українського ФОПа. Вони надають суттєво менший рівень захисту працівнику, однак податкові ставки будуть дещо нижчими.

Передбачено, що контрактор супроводжує свою діяльність самостійно, на відміну від трудових договорів, де всі розрахунки з бюджетом роблять фахівці роботодавця. Загалом оподаткування у Польщі має низку особливостей та потребує деякого «звикання» з боку тих, хто вирішив обрати цю країну для тимчасового чи постійного проживання. Однак, зважаючи на понад 10 років досвіду роботи нашої компанії на цьому ринку, можна сказати, що країна є комфортною як для бізнесу, так і для талантів.


Sigma SoftwareПольське податкове законодавство передбачає різні режими оподаткування, а також певні спеціальні пільги для IT-спеціалістів. Наша компанія є досить гнучкою у виборі співпраці зі спеціалістом, ми беремо до уваги цілі та побажання конкретної людини (її довгострокові наміри щодо країни, бажання оптимізувати свої податки, отримати соціальний захист тощо).

Наразі маємо як найманих працівників, так і спеціалістів у статусі індивідуальних підприємців, зареєстрованих у Польщі.

Податкове навантаження, у порівнянні з Україною, є дещо більшим, втім, враховуючи обставини й беручи до уваги умови в інших країнах, можемо впевнено сказати, що Польща є однією з найкращих країн для релокації.

Однією з найцікавіших пільг для IT-спеціалістів є так званий IP-box, що надає можливість, при правильному оформленні документів, зменшити податок на доходи особи до 5%, плюс належні соціальні платежі.


SoftServeПольща виходить дорожчою для українського ІТ-спеціаліста, адже тут вищі податки загалом. Наприклад, якщо IT-спеціаліст реєструється приватним підприємцем, він сплачує за ставкою 8,5–12%, залежно від виду послуг. Крім цього, має сплачувати ZUS — соціальні внески, які в перші шість місяців роботи становлять близько €70, а потім підвищуються до €200 на місяць.

Ці платежі та податки за B2B-договором працівник сплачує самостійно. Для цього поляки часто наймають власних бухгалтерів та юристів.

Проте така система оподаткування не є проблемою — ми плануємо розвиватися в Польщі й далі. Якщо в українських фахівців є бажання залишитися тут, ми їх легалізуємо.


CiklumЯкщо говорити про корпоративні податки, вони зіставні з українськими (19% податок на прибуток компанії, 23% ПДВ). Водночас Польща пропонує низку податкових пільг для компаній, що займаються R&D. Ці пільги дозволяють суттєво знизити ефективну ставку податку на прибуток (в деяких випадках майже до нуля). На практиці R&D-пільги доступні для більшості польських IT-компаній.

Податки із заробітної плати суттєво вищі за українські. Ставка залежить від доходу працівника і може сягати 37%, не враховуючи соціальних платежів коштом роботодавця. Ефективну ставку податку можливо знизити на 5–10%, якщо використовувати R&D-пільги або ж співпрацювати з IT-спеціалістами за схемою B2B.

Загалом Польща має достатньо жорстке податкове законодавство і нульову толерантність до будь-яких схем податкової оптимізації, крім наданих законодавством пільг. Водночас якщо структура бізнесу враховує локальну специфіку та вимоги законодавства, ця податкова система зручна та зрозуміла.


IntelliasПольське законодавство передбачає різні варіанти оформлення співпраці зі спеціалістами. Класичним варіантом є оформлення релокованих фахівців на підставі трудового договору. Офіційне працевлаштування надає працівнику чи працівниці всі переваги соціального захисту, гарантовані законодавством Польщі, але має і значний рівень оподаткування. З урахуванням податку з заробітної плати, який сплачує компанія, загальний рівень податкового навантаження становить майже 45%.

Та ринок зрештою все врегульовує. Адже в Польщі, наприклад, є можливість ставити вищі рейти клієнтам. Маржинальність виходить та сама, що і в Україні або трохи менша. А враховуючи ефект від глобалізації, компанія отримує плюс в капіталізацію. Тому це прийнятно для бізнесу.

Іншим варіантом, який широко застосовується у Польщі поряд із класичним працевлаштуванням, є співпраця на підставі B2B-договорів. Такий варіант є більш гнучким, якщо порівнювати з працевлаштуванням за трудовим договором, та цікавішим з погляду оподаткування. Більшість ІТ-спеціалістів обирають саме її, оскільки сумарне оподаткування буде в межах 15%, відповідно оплата нетто буде співмірна з тими заробітками, до яких звикли українські спеціалісти. Це важливо насамперед для релокованих працівників.


DataArtЯкщо це трудовий договір, то податки досить високі — близько 30% і більше, залежно від рівня доходу. Деякі IT-компанії, зокрема й ми, наймають людей і за трудовим договором, і за договором B2B.

Проте компанії, які укладають B2B-контракти, здебільшого працюють у форматі класичного B2B. Скільки пропрацював — стільки тобі й заплатили, компанія не покриває ані відпустки, ані лікарняні. У нас всі колеги, незалежно від форми договору, мають однакові права і бенефіти. Ми зберігаємо нашу valuable proposition і абсолютно не змінюємо її, на відміну від багатьох інших IT-компаній у Польщі.

До речі, зараз через війну українці, які отримали статус тимчасового захисту, можуть відразу реєструватися як приватні підприємці та укладати B2B-контракт — це відчутно знижує податки та бар’єри для виходу на ринок праці. Раніше такої можливості не було, це робили лише за шість років, коли людина отримає карту резидента.



LuxoftУ Польщі складніша податкова система через прогресивну ставку, відповідно точний відсоток податку назвати неможливо. На нього впливають лікарняні, відпустки, бонуси тощо. Податки охоплюють соціальне страхування, відрахування з медичного обслуговування (NFZ-National Health Fund) і аванс з прибуткового податку — від 17% до 32% залежно від загального доходу цього року на момент виплати місячної зарплати.

Чи вища середня ринкова зарплата у польському ІТ

Компанії зазначають, що кожен напрям/спеціалізація мають власну зарплатну вилку, та компенсації в Польщі дещо вищі за українські. Різниця, втім, найчастіше нівелюється після сплати податків.

У SoftServe пишуть, що, хоча ІТ-спеціалісти в Польщі та в Україні мають схожі зарплати після сплати податків, для компаній це різне податкове навантаження, і в Польщі воно більше.

«Поки можна сказати, що до сплати податків зарплати в Польщі найбільші, якщо порівнювати з усіма нашими хабами. Однак є позиції, де компенсація справді відрізняється. Наприклад, на Junior-посадах інженери в Польщі мають більшу зарплату — близько $2200 на противагу $1500 в українців», — зазначають у компанії.

У Ciklum пишуть, що «середню температуру по палаті» порівнювати складно: винагорода фахівця в обох країнах залежить від особливостей проєкту, популярності стеку, затребуваності вакансії тощо. Якщо подивитися на аналітику ринку, то медіанні значення коливаються між $3000 та $4000. При цьому дохід ІТ-спеціалістів у Польщі також зростає, але не так швидко, як в Україні: торік цифри у Польщі збільшилися на 10–15%. Дещо швидше зростають показники у популярних напрямах, зокрема, DevOps та Big Data.

В Intellias пишуть, що у спеціалістів від мідла і до архітектора рівні зарплат у великих містах Польщі майже ідентичні до українських. На вищу компенсацію у Польщі, у порівнянні з Україною, можуть розраховувати інженери рівня джуніор і «не-делівері» спеціальності.

В Infopulse зазначають, що рівень фінансових побажань кандидатів значно зріс в обох в країнах і наразі перебуває на однаковому рівні. До прикладу, за інформацією djinni.co, побажання Senior Java Developer’ів в Україні — 6—8К USD. У Польщі картина схожа  6—7,5К USD, проте більшість open source ресурсів надають аналітику саме за бюджетом опублікованих вакансій, а не бажанням кандидатів.

У DataArt пишуть, що зарплата нетто у Польщі нижча, люди отримують на руки менше грошей — це мінус для українських айтівців. При цьому вартість співробітника для компанії є вищою, ніж в Україні.

Але що вища сеньйорність, то менше відрізняється зарплата. Через різницю в оподаткуванні джуніори і мідли в Україні отримують більше, ніж у Польщі, а найдосвідченіші фахівці — майже однаково в обох країнах.

У Luxoft зазначають, що головна різниця у зарплатах у Європі та в Україні — це податкова ставка. В Європі у середньому податки становлять близько 40%, тобто у вісім разів вищі, ніж в Україні для IT-розробників.

«Польща у цьому плані дещо лояльніша до співробітників IT-сфери, оскільки для цих фахівців є Tax-Deductible Costs (TDC) — частина зарплати обкладається зниженим податком. Також Польщу та Україну об’єднує те, що в обох країнах зарплати працівників IT у рази вищі за середні зарплати в інших сферах, тоді як в інших європейських країнах зарплати для представників IT на рівні із зарплатами інших спеціальностей.

Важливо розуміти, що саме завдяки податкам держава може забезпечити сильну соціальну систему, яка страхує від непередбачених обставин, а також розвивати країну, зокрема такі ключові сфери, як медицина, освіта та інші. При цьому вартість життя в Польщі є однією з найнижчих», — пишуть у компанії.

Польське законодавство щодо пільг і відпусток — чи є різниця з українським?

Компанії зазначають, що законодавства двох країн щодо відпусток та пільг відрізняються, і вони, своєю чергою, адаптуються до кожної з локацій та намагаються надавати додаткові бенефіти своїм співробітникам і бути «не гірше, а краще місцевого КЗпП».

У Sigma Software пишуть, що кількість днів відпустки в Польщі залежить від загального трудового стажу (до якого зараховується час навчання в університеті). При стажі менш як 10 років тривалість відпустки становитиме 20 днів. Якщо понад 10 років, кількість днів відпустки збільшується до 26 днів.

В ЕРАМ додають, що у Польщі спеціалісти, які працюють за трудовим договором, мають право користуватися послугами від Національної системи охорони здоров’я. Окрім спеціаліста, доступ до системи можуть отримати й непрацевлаштовані члени родини.

У SoftServe пишуть, що попри спільні з українським законодавством пункти: оплачувану відпустку, лікарняний, можливості працювати як ФОП, є й відмінності. Зокрема, так званий коефіцієнт зменшення бази оподаткування за креативну роботу (інженери, бізнес-аналітики, дизайнери тощо), що є пільгою при розрахунку суми податку.

У Luxoft пишуть, що регулювання трудових відносин в європейських країнах загалом і в Польщі зокрема відрізняється від України за певними пунктами. Звільнення за бажанням роботодавця — дуже трудомісткий процес, який важко реалізувати без істотних підстав. Зокрема, відсутність проєкту не є вагомим аргументом.

Також компанія не може самостійно регулювати перепрацювання, випробувальний термін та години роботи, оскільки все це жорстко прописано в Трудовому кодексі.

Соціальний пакет і стандартні бенефіти в Польщі охоплюють:

  • суттєві відрахування до Пенсійного фонду;
  • можливість вносити додаткову суму зі своєї зарплати;
  • 20 чи 26 робочих днів відпустки. Право на 26 днів мають колеги, у яких понад 10 років досвіду, але старші класи школи та вищу освіту також додають у цей термін, відповідно кандидати з двома та більше роками досвіду зазвичай уже можуть претендувати на 26 днів відпустки на рік;
  • оптимальні умови декрету та лікарняних;
  • Multisport card — картка для доступу до мережі спортзалів, плавальних басейнів тощо;
  • приватна медична страховка, до якої входить навіть стоматологія.

Крім того, на рівні держави є спеціальні програми для сімей з дітьми, наприклад:

  • 500+ program;
  • Good start;
  • Знижений податок для сімей з трьома та більше дітьми.

Польські розробники — які вони?

Sigma SoftwareПоляки схожі на українців ментально, хоча культура в нас різна. Польські спеціалісти отримують гарну технічну підготовку у вишах, тому якість кандидатів на хорошому рівні, приблизно на такому ж, як в Україні.

В українські компанії поляки приходять працювати, але тут, мабуть, роль відіграють особисті погляди людини. Комусь важливо, щоб компанія була великою, комусь — щоб була впізнаваною, комусь важливіші технології та проєкт.


SoftServeЯкщо узагальнити, то польські працівники мають такі плюси: чудові комунікативні та презентаційні навички рівною мірою від молодших до старших; чудова англійська; загалом хороший рівень кваліфікації, наприклад, тут є великий ринок Big Data, DevOps та інших найпопулярніших технологій.

А ще поляки вміють надавати якісні послуги в чітко визначеному середовищі проєкту і зазвичай готові приєднатися до українських компаній. Найважливішим для них є можливість кар’єрного зростання, винагорода, визнання на роботі, стабільність, формальні процеси, зв’язок з керівником.

Проте, звичайно, є й складнощі:

  • Нижчий рівень готовності до відповідальності, у порівнянні з українцями.
  • Менш готові до роботи в динамічному, мінливому середовищі або з процесами, які не дуже добре описані. Не люблять імпровізувати, якщо порівнювати з українцями.
  • Не прагнуть самостійно ухвалювати рішення, а віддають перевагу чітким інструкціям;
  • Менш гнучкі в роботі, ніж українці, навіть коли йдеться про посилену командну роботу перед здачею проєктів.


CiklumВисока якість польської освіти чудово помітна на кваліфікації ІТ-фахівців — як правило, сумніватися у їхній професійній компетенції не доводиться. Польських IT-спеціалістів регулярно відзначають на міжнародних галузевих конкурсах. Зокрема, польських фахівців нашої компанії, які у складі розподілених команд стають лауреатами престижних індустріальних премій.

Рівень англійської мови у польських фахівців переважно вищий. Але є і своя специфіка: зокрема, ІТ-спеціалісти більше цінують довгострокову перспективу та стабільність, нерідко для них значення має і бізнес-складова технологічного рішення. Орієнтація на стабільність відбивається на тому, що працівники цінують work-life balance та мають трішки інший темп життя, до якого потрібно пристосовуватися: призначати інтерв’ю у форматі «сьогодні на завтра» навряд чи вийде.


InfopulseЯк і в Україні, на польському ринку є спеціалісти різної кваліфікації. Особливістю ринку можемо назвати наявність більшої кількості спеціалістів напряму ServiceNow та кращий досвід у домені Fintech. Щодо певних притаманних рис спеціалістів у Польщі:
  • великою мотивацією для них є технічна та доменна експертиза проєктів;
  • значно рідше ухвалюють рішення про співпрацю без детального ознайомлення з умовами контракту;
  • цінують корпоративну культуру;
  • відповідальніше ставляться до work-life балансу.


DataArtЗагалом кваліфікація та підготовка схожі з українськими, тому ми не маємо проблем з матчингом сеньйорності кандидатів з ринку та наших співробітників. У нашій компанії у Польщі працює 50% поляків.

У Польщі важливим є work-life balance, у людей у ​​пріоритеті сім’я. Наші польські колеги віддають перевагу ранньому початку та ранньому завершенню робочого дня. Поляка, який працює після 5–6 вечора, точно побачиш рідше, ніж українця. Проте на overwork вони, найімовірніше, погодяться, якщо це оплачено та обговорено.

Також одна з цікавих особливостей — кандидати рідко відповідають у месенджерах, більше спілкуються поштою.



LuxoftУ Польщі високий середній рівень IT-спеціаліста — зокрема, через велику кількість іноземців, які переїжджають до країни, створюється конкурентне середовище для місцевих працівників та підтримуються високі стандарти, оскільки релокуються переважно фахівці рівня Senior та вище. У Польщі широко представлені різні спеціалізації, у тому числі нішові, наприклад Murex та Avaloq.

Висновки

Усі вищеперераховані компанії зазначають, що збираються збільшувати свою присутність на польському ІТ-ринку. Більшість компаній пише про тренд повернення українських фахівців додому. Та процес розбудови нових офісів компаній не припиняється.

Попри зручність, схожість до українського та зрозумілість польського ІТ-ринку, майже всі компанії згадували про преференції українського податкового законодавства, гнучкість українських співробітників та ринку загалом.

Через сильний польський ІТ-ринок у власне Польщі українські ІТ-компанії конкурують радше саме з місцевими компаніями, ніж між собою. Зарплати айтівців в Україні та Польщі зіставні після сплати податків.

При цьому польські розробники більш орієнтовані на родину, рідко працюють вечорами, мають дещо повільніший темп життя і цінують стабільність. Останнє, зокрема, їм забезпечує польське трудове законодавство — схоже, більш суворе, ніж українське.

Читайте також інші статті DOU, присвячені польському ринку:

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось8
До обраногоВ обраному8
LinkedIn

Схожі статті




51 коментар

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Ще десять років тому польське ІТ відставало від українського.

430 тисяч ІТ-талантів, є понад 60 тисяч компаній, а обсяг ринку за минулий рік експерти видання Computerworld оцінили у $17,5 млрд.

Це реальні дані, хтось підтвердив? Тобто в середньому 6-8 людей в одній з 60 тисяч компаній?
Чому ніхто не написав, що в Польщі 50-60 тис. компаній і нема колгоспу «дія сіті»?
Ще 2-3 роки тому спеціалісти псали на dou, що в Польщі зарплати на 20-40% нижчі за українські.

Польські розробники — які вони?
Проте, звичайно, є й складнощі:
Нижчий рівень готовності до відповідальності, у порівнянні з українцями

Тобто не хочуть овертаймити?

Для спеціалістів креативних професій є податкові пільги. Так, можна скористатися PKUP (Podwyższone koszty uzyskania przychodów) — спеціальною податковою пільгою, що поширюється на продукти інтелектуальної власності. Від оподаткування звільняються фахівці віком до 26 років.

Можна будь ласочка з нового абзацу? Бо зараз може здаватись, наче пільга для людей віком до 26 років і PKUP пов’язані, але ніт.

Не буду описывать все свою жизненную ситуацию, приведу только один пример. После переезда в Польшу искал долго и упорно работу по своему направлению. Куча опросников и заданий, собеседования с HR, директором, директором директора и тд. И все это в духе «первое собеседование в понедельник, а второе в пятницу». В итоге сдался после того, как в одной компании прошёл три онлайн собеседования и одно оффлайн, после чего мне сказали, что будет ещё одно «на определение каких-то там способностей».
Дальше судьба забросила в Великобританию, где я нашёл работу через три дня, а на четвёртый дали контракт. Компании по размеру, кстати, соизмеримы, вопросы и процесс найма примерно одинаковый. Только там, где у поляков он занимал 2.5 недели, у британцев — 1.5 дня.

зі статті я зрозумів що податки як для компаній так і для співробітників дежо вищі
і там це не проблема для обох сторін
коли тема підвищення податків піднімається в Україні — всі голосно кричать що це вб’є українське IT,
алє ці ж компанії і співробітники спокійно релокуються в Польщу і там ніяких питань не виникає

у мене диссонанс — а чому ж в Україні не можливо підвищити податки в IT ( наблизитись до польского рівня)?

Бо певно немає впевненості, що це призведе до позитивних змін в чомусь, через декілька років.

А в Польші вже доволі гарний громадський транспорт, відремонтовані хрущовки, багато велодоріжок.

Якщо б була довіра що за податки зроблять щось суттєво краще — було б і меньше питань.

з совків ми вийшли з однаковою інфраструктурою, початкові умови були +/- рівні.
їх податкова модель показала свої результати, а наша система показала наші (їх відсутність).
дійсно немає впевненості що це призведе до вагомих позитивних змін,
але я бачу до чого призводе відсутність таких реформ — до ситуації яку ми маємо зараз, ось цього я точно більше не хочу.
краще спробувати ніж і далі сидіти в сраці

процес іде в іншому напрямку: спочатку зміни на краще, потім підвищення податків. Інакше все розкрадуть.

географія. Тут одного президента вже довбають що він дороги будував. Навіть якщо ми вступимо в ЄС, піднімемо інфраструктуру на польський рівень з , все одно більш вискокий рівень податків та цін в Польші буде виправданий, бо вона далі від рашки ніж ми

є податки — є дороги
нема податків — нема доріг;

соупадєніє?

якісну безкоштовну медицину, освіту, в т.ч. вищу, хорошу інфраструктуру, дороги

тобто непортіб, яким не користуєшся

Гарно допомогли дороги у війні? А парки, прексні парки Бучі і Ірпеня, що ж вони не захистили від обстілів? Ті всі принади, що ви перерахували це стіни будинку під назвою «заможна країна», а в нас навіть фундаменту немає. Спочатку армія і індивідуальні багатства, а потім, коли людям вже не буде куди гроші подіти і з’явиться попит на суспільні блага от тоді вже інфраструктура загального користування.

А якщо не розвивати то буде Росія. Суди і поліція, так, це базові речі на рівні армії які мають захищати привану власність громадян. ВВП Ізраїлю 400мільярдів при площі 22тис км2 А нас 150 чи навіть менше на 600тис км2, які практично всі заселені — в нас немає пустель чи тайги де немає людей і не потрібно розвивати інфраструктуру. Ми не можемо при такій плоші і такому ввп мати хороші дороги, громадський транспорт з кондиціонерам, велодоріжки і тд. Тобто звичайно ми можемо вкинути всі гроші держави і суспільства і подубувати декорації заможної держави але що з цього вийшло ми побачили 24/02.

Все правильно пишите. Але читаєш таке, і виникає питання: а хочеться жити в такій країні чи краще там же все вже є, а не в примарній перспективі після мілітаризації?

в целом поддерживаю. Вот только не по поводу медицины.
Да, она норм качества и есть бесплатная. Только вот воспользоваться тот еще квест. За 6 лет жизни тут пришлось находить терапевта, педиатра, лора, стоматолога и тд, к которым за деньги лучше сходить.
И если мы говорим в контексте работы в айти, то в Киеве медицина по страховке от работодателя нравилась намного больше.

Краков, февраль 2018, роды, бесплатно. Через 5 дней после родов хотят звонить в суд чтобы лишить родительских прав, потому что мы недовольны тем что ребенку капают антибиотик «для профилактики». Занавес

Рожали в Кракове в 2016м, никто никакие антибиотики «для профилактики» не капал... Не думаю что такое вообще возможно, потому что есть медицинские протоколы, которым тут следуют и которые наверняка не предусматривают назначение антибиотиков всем новорожденным подряд.
До этого, кстати, был опыт родов в Одессе и сравнение категорически не в пользу Одессы.

делюсь своим опытом. знаю даже что среди знакомых подобного не было. но у меня было именно так.
Еще раз, изначально писал о том что я предпочту страховку в укр айти компаниях польской бесплатной медицине исключительно изза личного опыта с медициной тут. И да, я пробовал частные страховки, и люксмед, и медикавер и пол мед.

да, на саму палату не сказал бы что есть претензии. И зная какие бесплатные в Украине так тем более

кстати в том же роддоме чтобы была отдельная палата нужно платить от 150 до 300 долларов в сутки. И тогда сервис то что нужно.
Бесплатно двухместная с сервисом в стиле заходит врачь и без какого-либо здрасте «эй, а че вещи не собираем. давайте быстренько, тут вам не отель»

Так, майже все це в Польщі входить в оплачувані вами податки, правда з сіньйорської місячної зп ви особисто віддасте податковій + ZUS 0.75-2 тисячі долларів. Тобто всі ’побори’ які ви так розписуєте — менше різниці податків за 1 місяць ;). «Наскирдувати» тут важче

це вб’є українське IT

=>

компанії і співробітники спокійно релокуються в Польщу

большинство экономики в тени и налоги идут в карманы чинушам. Неужели не очевидно?)

Вважаю, що стаття не до кінця об’єктивна бо ні слова про одну з найбільших ITкомпаній Польщі, а саме Transition Technologies — polski lider IT!

Пане Михайло, ми писали саме про вигляд ринку з боку наших топкомпаній, стаття заснована виключно на їх словах. Це не огляд польських ІТ-лідерів

Жив і працював у Польщі 3 роки. Рік працював на велику польську аутсорс компанію, ще один рік на компанію з 4-х осіб.
Поляки нічим не відрізняються від українців. Є працьовиті і скілові, а є лениві. Відрізняються вони лише толерантністю і вихованістю від українців.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Наприклад, на Junior-посадах інженери в Польщі мають більшу зарплату — близько $2200 на противагу $1500 в українців

вау.. то серв джунам рейти підняв? xD

Ищите прямые контракты, зачем вам эти голеры)

прямі контакти не проблема — проблема влаштуватися на відповідну роль/зп
Як виявилося, сініор-галерщік це не зовсім те що треба на світовому ринку...
а потрібні software engineers а не «framework coders» =)

Хорошее время чтобы начать меняться, вы не находите?)

перше чому повинен навчитися вайтішник — це користуватися гуглом

Почему не соответствует требованиям рынка

тому що задачі які отримують галерщики від іноземних компаній часто це «monkey coding» — те що простіше/дешевше віддати на аутсорс, а не реальний cutting edge R&D і тд...
щоб стати сініором в аутсорс компанії достатьно завчити API якогось одного фреймворку, а на заході це взагалі не скілл. там потрібні CS background, algorithms, sys design etc

"

Знижений податок для сімей з трьома та більше дітьми.

"
А де можна про це почитати?

Якщо про це „1112,04/ rok na 1 dziecko — warunek dochodów; 1112,04/rok na 2 dziecko; 2000,04 na 3 dziecko; 2700 na 4 i kolejne dziecko”, то це якщо 1 більше дітей. Я думав є якась окрема пільна на 3 і більше.

Есть налоговая скидка в случае 4х и более детей:
plodnosc.pl/...​c-ulge-dla-duzych-rodzin

«Менш гнучкі в роботі, ніж українці, навіть коли йдеться про посилену командну роботу перед здачею проєктів.» — тобто не готові овертаймити перед дедлайном?

Менш готові до роботи в динамічному, мінливому середовищі або з процесами, які не дуже добре описані.

Тобто, не дуже раді роботі у бардаку.

Насправді фігня, гоові і не ви..ються. На прошлому проекті працював з девопсом Томашем. Релізимось в 5 годин ранку в неділю, не возбухав і легко прийшов попрацювати пів часа (процесс вже був налагодженим). Це ще враховуючи, що мужик толковий. Нащі усі страйкували, фукали тощо. З іньшого боку наших надурили і поставили перед фактом, що доведеться це робити.

Томаш наче угорське ім’я

Часто чую Томек а не Томаш

Не знаю як угорське, але мого діда звали Томаш, він поляк

Бо є планові релізи, а є «дупа горить перед дедлайном». Томаш і і більшість людей запланує годину для планових робіт вночі, раз на пару місяців. Томаш не погодиться працювати кожну другу п’ятниця по 12 годин, бо кінець спрінту. Будь як Томаш, плануй і цінуй власний час.

Релізимось в 5 годин ранку в неділю

Справді, якісь дивні чого страйкувати.

Підписатись на коментарі