2 of October - MS Stage Free Online conference: .NET, MS SQL, MS Azure, Cosmos DB. REGISTER
×Закрыть

Портрет ІТ-спеціаліста — 2020. Аналітика

На початку липня ми провели велике літнє опитування DOU, в якому об’єднали одразу дві анкети — портрет і зарплати ІТ-спеціалістів. Цей крок був вимушений: через коронакризу та карантин ми вирішили відкласти публікацію портрета навесні; однак доволі успішний, адже зібрали рекордну кількість анкет — 12 419.

Анкета портрета була суттєво змінена та скорочена: майже повністю прибрали усі більш-менш розважальні питання, значно зменшили блок з особистою інформацією та додали питання щодо кризи, а ще цього року ми пожертвували красою на користь інформативності та оперативності. Тож уперше публікуємо портрет українського ІТ-спеціаліста не у форматі інфографіки/ілюстрацій. Сподіваємося, ті, хто полюбляв портрет саме за візуальну частину, поставляться з розумінням до цього рішення, а ті, кому, навпаки, була не до вподоби мультяшність у зображенні даних, оцінять цьогорічну версію.

Ця стаття є першою із циклу літнього опитування. У найближчий місяць ми опублікуємо ще три матеріали: зарплати українських розробників, тестувальників й інших технічних і нетехнічних спеціалістів.

Повертаємося до суті, кілька цікавих фактів цьогорічного портрета: частка жінок зросла до 25%, а от частка розробників зменшилася до 46%, Київ — місто сеньйорів, найнудніше на роботі сапорту та сисадмінам, більшість ІТ-спеціалістів мають лише одне джерело доходу. Про все докладніше далі у статті.

Посада

Частка розробників становить 46%, тестувальників — 16%, проджект-менеджерів — 5%. Найпопулярніші посади серед жінок — HR, QA, Software Engineer. Серед студентів — Junior Software Engineer, Software Engineer, Junior QA.

Нижче перелік найпопулярніших ІТ-посад, які набрали понад 100 анкет.

Де мешкають

Понад 70% респондентів мешкають у топ-3 містах — Києві, Харкові та Львові. Ще 11% у Дніпрі й Одесі. Спеціалісти рівня Senior обирають саме столицю: частка Senior Software Engineer і Senior QA у Києві значно перевищує середнє значення по місту — 48% і 50% проти 44%. Схожа ситуація із Senior PM (56% у Києві), Team/Tech Lead (51%), QA Team/Tech Lead (53%). До того ж майже 60% усіх Product Manager’ів мешкають саме у столиці.

Натомість, якщо розглядати джуніорів, то їх у Києві значно менше: Junior SE і Junior QA — по 34%. Тобто, найімовірніше, на початку кар’єри початківці шукають роботу на місцях, а з набуттям досвіду вирушають у столицю. Наразі на jobs.dou.ua у Харкові удвічі менше вакансій для початківців, ніж у Києві, і в чотири рази менше вакансій із досвідом понад 5 років.

Де зареєстрований ФОП

Щороку ми рахуємо ІТ-ФОПів за даними Мін’юсту, там же робимо розподіл за областями, де вони зареєстровані. Щоб перевірити, чи суттєва внутрішня міграція, ми запитали ІТ-спеціалістів, у якій області зареєстрований їхній ФОП, і порівняли з фактичним місцем проживання.

Очікувано: що менше місто, то сильніша міграція у столицю або у великі міста неподалік. Водночас 91% і 93% тих, хто зареєстрований у Харкові та Львові, продовжують мешкати за місцем реєстрації. У менших містах ситуація кардинально інша: в Одесі залишаються вже 80% спеціалістів, інші віддають перевагу Києву (12%) і Львову (4%); у Дніпрі залишаються 65%, чверть їде до столиці і ще по 3% на Львів і Харків. У ще менших містах міграція у Київ подекуди становить понад 60%: наприклад, у Житомирській і Чернігівській областях. Цікаво, що Вінниця — це чи не єдине місто, яке розташоване поруч із Києвом, але яке не покидає більшість спеціалістів.

Жінки в ІТ

Частка жінок в українському ІТ досягла позначки 25% — за рік +5 п.п.

Гендерний баланс

Якщо дивитися на гендерний баланс, то жінок усе ще багато на нетехнічних і близько технічних посадах. Жінок більше, ніж чоловіків, серед HR, Marketing, Business Analyst і майже рівне співвідношення серед дизайнерів. Кількість жінок стрімко зменшується на технічних посадах, особливо рівня Senior і вище. Серед СТО приблизно кожна 10-та жінка, а от серед архітекторів і сеньйор-розробників майже кожна 20-та. Але гендерний розподіл має вирівнюватися (хоч і не дуже стрімко), адже серед джуніор-розробників кількість жінок здається оптимістичнішою — майже кожна 7-ма жінка.

Вік

Медіанний вік українського ІТ-спеціаліста — 28 років. Джуніор-розробнику — 23 роки, мідлу — 26, сеньйору — 30. Медіана за 30 ще у DevOps (30), Business Analyst (30), Senior i Lead QA (31), SysAdmin (31), Team/Tech Lead (31), Senior PM i System Architect (по 34).

Сімейний стан

Якщо порівнювати з минулим роком, в українському ІТ стало трохи менше вільних спеціалістів/спеціалісток і трохи більше одружених. Загалом майже 60% респондентів одружені або живуть у фактичному шлюбі.

Чи є діти

А от з дітьми українські айтішники та айтішниці не квапляться — поки що лише у чверті є нащадки.

Робота

У якій сфері працюють

Найчастіше ІТ-спеціалісти працюють у сферах e-commerce, Fintech, Mobile. Серед продактів популярний ще Gambling, серед System Architect і DevOps — Cloud Computing, серед дизайнерів — Media.

Тип компанії

Порівняно з минулим роком значно зросла частка продуктових компаній — з 28% до 35%. Частка аутсорсингу становить 45%.

Окрім продактів, у продуктових компаніях, більше ніж в аутсорсингових, працюють Support, SysAdmin, Marketing, Data Science, Designer.

Кількість спеціалістів у компанії (в Україні)

Понад 60% ІТ-спеціалістів працюють у компаніях до 200 співробітників. Ще близько чверті — у компаніях понад 1000.

Загальний стаж роботи за спеціальністю

Більше як половина ІТ-спеціалістів має стаж роботи від 2 до 5 років. Понад 10 років досвіду в 12% респондентів. Найдосвідченіші System Architect — 74% спеціалістів із досвідом 10 і більше років.

Стаж на поточному місці роботи

У той час як 74% архітекторів уже понад 10 років в ІТ, затрималися приблизно на стільки ж років на поточному місці роботи лише 9%. Загалом близько половини респондентів працюють у поточній компанії 1-2 роки.

У скількох компаніях встигли попрацювати за час ІТ-кар’єри

У середньому за час кар’єри ІТ-спеціалісти встигають попрацювати у 2-4 компаніях. Але варто враховувати, що галузь дуже молода. Якщо подивитися на тих же System Architect або Senior PM, то близько 25% змінили 5-7 компаній проти 10% в середньому за всіма даними.

Процеси та інструменти

Чи цікава поточна робота (проєкт)

Найнудніше на роботі сапорту та сисадмінам: серед них найбільший відсоток тих, кому не цікава і зовсім не цікава поточна робота/проєкт — 26% і 28% відповідно. Більше за інших задоволені своєю роботою Senior PM (74% тих, кому цікава або дуже цікава робота) та System Architect (72%). Найменший відсоток тих, кому зовсім не цікава поточна робота/проєкт, серед Senior PM (зовсім немає незадоволених), Product Manager, HR, Team/Tech Lead, Data Science — менше як 1% абсолютно незадоволених.

Чи задоволені безпосереднім керівництвом на роботі (проєкті)

Найбільше з керівництвом пощастило DevOps, Junior QA, Senior PM — незадоволених менше ніж 10%. Гірша ситуація у Product Manager, Support, Designer, SysAdmin — тут незадоволених безпосереднім керівництвом понад 20%.

Чи планують змінити роботу цього року

Чверть респондентів планує змінити роботу цього року. Найбільше таких спеціалістів серед Support, Designer, SysAdmin. Здається, це логічно, враховуючи, що саме ці категорії були найбільше незадоволені керівництвом і роботою/проєктом.

Скільки годин на тиждень працюють

Трудоголіків багато серед System Architect — 10% працює понад 60 годин на тиждень. Але здебільшого ІТ-спеціалісти працюють у межах 40-60 годин. Менше як 20 годин на тиждень працює 1,4% респондентів.

Чи оплачує компанія овертайми

28% ІТ-спеціалістів не отримують компенсацію за овертайми, ще 33% не овертаймлять. Якщо дивитися за типом компаній, то у продуктових частіше, ніж в аутсорсі, працюють у позаробочий час і частіше не платять за переробки.

Настільна операційна система для роботи

Якщо дивитися на загальну картину, то 55% ІТ-спеціалістів використовують Windows як настільну ОС. Але є деякі відмінності у популярності операційних систем серед різних посад. Наприклад, якщо джуніор-розробник, схоже, поки що не може собі дозволити MacOS, і вона у нього навіть не на другому, а на третьому місці за популярністю, то його досвідчений колега — Senior SE — якраз частіше використовує саме MacOS — 46% проти 43% у Windows.

Також MacOS популярніша за Windows у Team/Tech Lead, Product Manager, Senior PM, Designer.

У DevOps і Data Science на першому місці Linux, далі Windows і MacOS.

Які використовують сервіси та інструменти для спільної роботи

Jira, Slack, Confluence — найбільш популярні сервіси для спільної роботи ІТ-спеціалістів. Серед розробників популярний і GitHub. Окрім них, гітхабом активно (понад 40%) користуються Senior PM, Data Science, DevOps, System Architect, Team/Tech Lead.

Зарплата та фінанси

Докладніше зарплати розглянемо у наступних статтях циклу. Підписуйтеся на телеграм-канал редакції DOU, щоб не пропустити нову аналітику. У цьому блоці дивимося на загальну задоволеність зарплатою та фінансове становище українських ІТ-спеціалістів.

Чи задоволені зарплатою

Більшість айтішників усе-таки задоволені своєю зарплатою. Не подобається рівень доходу 18% респондентів. Найбільший відсоток незадоволених серед SysAdmin, Support, Junior QA, Junior SE, Designer, Marketing. Найбільше цілком задоволених (понад 40%) серед System Architect, Team/Technical Lead, Senior SE.

Цікаво, що один з найнижчих рівнів незадоволеності зарплатою у Data Science. У цій сфері багато молоді, враховуючи вікову медіану 25 років. Якщо брати відповіді лише респондентів до 25 років, то співвідношення незадоволених і задоволених залишається незмінним. Якщо ж глянути тренди за вакансіями, то пропозицій для початківців у Data Science не так уже й багато. Тож, найімовірніше, у цю сферу заходять уже більш-менш досвідчені спеціалісти, до того ж рівень конкуренції на вакасії не дуже високий. Усе це разом тримає зарплати на задовільному рівні для майже усіх Data Scientist’ів.

Чи змінилася зарплата через карантин

15% респондентів відчули зменшення зарплати через карантин. Причому для 8% скорочення доходу становило понад 15%. Найгірша ситуація серед сисадмінів: зменшення зарплати у 30% респондентів, із них 4,5% вказали, що зарплату взагалі не виплачують до завершення карантину. Також високий відсоток невиплати у дизайнерів — 3,7%.

Цікаво, що джуніор-тестувальники та розробники чи не найменше відчули негативний вплив карантину: їм активніше за інших підвищували зарплату і менше за інших скорочували.

Чи мають інші джерела доходу, окрім зарплати

Більшість ІТ-спеціалістів мають лише одне джерело доходу — зарплату. Підробіток найчастіше є у Designer, SysAdmin, Product Manager, Data Science, Marketing, DevOps і System Architect. Цікаво, що найнижчий відсоток спеціалістів із додатковими джерелами доходу саме серед групи QA.

Яке фінансове становище

Загалом ІТ-спеціалісти мають стабільне фінансове становище навіть в умовах коронакризи: лише 5% респондентів вказали, що витрачають більше, ніж заробляють. Натомість майже 70% заощаджують. Найгірша фінансова ситуація серед Support, Junior QA, SysAdmin, Designer, HR — у них кількість тих, кто має негативне фінансове становище, перевищує 10%.

Освіта і саморозвиток

Освіта

Що б там не казали про важливість або неважливість вищої освіти, у більшості ІТ-спеціалістів все ж є диплом ВО, а у деяких навіть два.

Майже у чверті Senior PM дві вищих освіти, а найбільша кількість кандидатів наук серед Data Scientist’ів — 9,4%. Не знайшлося респондентів із середньою освітою серед Business Analyst, SysAdmin і Data Science. Натомість найбільша кількість спеціалістів із середньою освітою (від 3 до 4%) серед Support, DevOps, System Architect.

Англійська

Англійська на рівні Advanced і вище досі рідкісне явище в українському ІТ — лише 13% респондентів більш-менш вільно володіють нею. Більшість — на рівні Intermediate і Upper-Intermediate.

Найгірше з англійською у сисадмінів — понад 55% знають мову на рівні, нижчому від середнього, із них 12% взагалі на базовому. Найкраща ситуація з англійською у Senior PM — половина респондентів вказали Advanced і вище.

Чи приділяють час самонавчанню

15% респондентів не мають часу на професійний розвиток. Найбільше таких спеціалістів серед Senior QA — 20%. Загалом найчастіше ІТ-спеціалісти як технічні, так і нетехнічні, читають профільну літературу та відвідують тренінги і курси.

Настрої щодо коронакризи

На початку квітня ми проводили опитування, як українським ІТ-спеціалістам живеться на карантині. Минуло три місяці, і ми вирішили повторити кілька запитань з того опитування, щоб дізнатися, чи змінилися настрої і погляди за цей час. Тим паче, хочемо ми цього чи ні, але портрет українського ІТ-спеціаліста у 2020 році насамперед буде асоціюватися з карантином та роботою у кризу.

Чи відчувається криза у компанії

Про те, що все без змін, вказали 41% респондентів проти 54% у квітні. Частка тих, хто втратив клієнтів, майже не змінилася — 32% проти 30% навесні. А ось частка тих, хто згадав про скорочення персоналу, значно зросла — майже 24% проти 16%.

Що наразі найбільше турбує

Як і навесні, найбільше ІТ-спеціалістів турбує загроза глобальної економічної кризи. А ось пандемія, схоже, відійшла на дальній план. Бо на друге місце респонденти поставили загрозу економічної кризи в Україні, відтак — ризик втратити роботу/зниження заробітку, а потім уже йде загроза здоров’ю через пандемію. У квітні ж пандемія була на другому місці. До того ж зріс відсоток людей, яких нічого глобального не турбує. Наразі їх 12% проти 7% у квітні.

Що думають про еміграцію

Якщо порівнювати з минулим роком, то настрої щодо еміграції не змінилися. Ті ж 45% думають про це, але поки що нічого не роблять.

Цікаво подивитися на тих, хто повернувся: найбільше таких серед архітекторів (6,4%), продактів (5,4%), сеньйор-проджектів (4,8%).




Візуалізація даних: Ігор Яновський


Підписуйтеся на Telegram-канал «Редакція DOU», щоб не пропустити нові випуски зарплатного опитування.

LinkedIn

41 комментарий

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

Без крутих ілюстрацій як минулих років трошки нудно читати, але статистика звісно крута.

В следующий раз сделайте плз текникал и тим лид отдельными категориями. Чисто интересно, в Украине галеры до сих пор совмещают эти 2 позиции (что есть кретинизм, имхо)?

prnt.sc/tlxa0i

Вот они родимые, еще и 23-х нет.

Однако, среди DevOps одна моя одинокая анкета около 55 лет :)

Що б там не казали про важливість або неважливість вищої освіти, у більшості ІТ-спеціалістів все ж є диплом ВО, а у деяких навіть два.

Що б там не казали про важливість або неважливість волосся на голові, у більшості IT-спеціалістів все ж є волосся, а у деяких навіть довге.

Це типова логічна помилка «фальшива причина».

Додайте, будь ласка, поруч з «Усі учасники» ще фільтр «Усі інженери», де будуть тільки інженерні спеціальності. HR, PM, marketing, designer і т.п. — це трохи інша історія. Хотілося б мати можливість фільтрувати статистику не тільки з огляду на IT як на бізнес, але і як на дисципліну/ремесло.

Чому взагалі HR враховуються як IT працівники? Це значною мірою спотворює гендерні показники. З тих же причин до IT можна враховувати прибиральниць та офіс-менеджерів. Нічого не маю проти HR. Але я дійсно не розумію яке відношення вони мають до IT

Тим паче від прибиральниць більше користі

З тієї самої причини, що і маркетинг, і клієнтська підтримка та багато інших департаментів враховуються в IT. Якщо порівняти HR в промисловому секторі та в IT — то це зовсім різний набір навичок. Так само рітейл маркетолог та digital маркетолог — це різні сфери. Якість виконання роботи HR-ами в IT вже підпадає під іншу дискусію, але якщо роглядаємо дійсних професіоналів, то вони дійсно належать саме до IT.

Маркетинг — можливо. Бо той — свiт реальних речей, а цей — вiртуальних. Але у HR эдина рiзниця — контингент. Але вiн всюди рiзний та з особливостями. В усьому iншому: «знайди командного гравця, запропонуй менше, якшо немаэ роботи, чи бiльше, якщо маэ, перевiр соцiалочки». То — унiверсальна формула.

Маркетинг в IT і маркетинг в будь-якій іншій сфері, працівники якої працюють в офісах — це два абсолютно різних маркетинги.
HR в IT і HR в сфері, працівники якої працюють в офісах — це одні і ті ж самі HR.

Спасибо, Юра. Просто сняли с языка.

можливо це збочення на тему толерантності

А от з дітьми українські айтішники та айтішниці не квапляться — лише у чверті ПОКИ ЩО Є нащадки.

Ем... ШТО???

И дураку понятно, что «поки що» относится к «лише у чверті», ну зачем?)

Однак, це все ще неправильно побудоване речення — мало би бути «поки що лише у чверті є нащадки».

Я не уверена, что инверсия — это неправильное построение, а не просто не самый логичный порядок слов.

З якого це дива стилістичні та лексичні помилки повинні ігноруватися на фоні орфографічних чи пунктуаційних? Це те ж саме, що складнопідрядне речення взагалі без розділових знаків написати.
«Казнить нельзя помиловать!»

А где вы видели, что я сказала, что они должны игнорироваться? Другое дело, что сказать об этом можно было и не по-хамски, это да

А где вы видели, что я сказала, что они должны игнорироваться?

Сприймати ваші слова інакше як в захист людини, що допустила грубу мовну помилку, сприймати неможливо.

можно было и не по-хамски

Не бачу, навіть, натяків на хамську поведінку зі свого боку.

Сприймати ваші слова інакше як в захист людини, що допустила грубу мовну помилку, сприймати неможливо.

Человек же не написал «ребят, у вас здесь косяк, исправьте», а кривляясь, сделал вид, что понимает фразу в ужасном ключе. Я защищаю не право допускать ошибку (хотя оно, безусловно, есть), а право слышать о ней в хотя бы нейтральной, если не вежливой, форме, а не в такой, как выше. Но «невозможно так невозможно»

Не бачу, навіть, натяків на хамську поведінку зі свого боку.

С вашей стороны ее действительно и не было, я про тредстартера с репликой «эмм што?» выше.

IT ФОП в Украине ~180 тыс.
Анкет в опроснике 12 тыс.

«портрет украинского IT специалиста» кажется немного притянуто т.к. участников меньше 10%, и это если не считать IT-шников не ФОП.
Честнее было бы назвать «Портрет читателя dou.ua.»)

Виборців в Україні 30 млн, опитування проводять серед 2х-3х тисяч респондентів. І нічо, +/- збігається. Так що на ДОУ дуже точна вибірка.

В соціологічні опитування потрапляють результати наперед визначених категорій виборців, а в опитування DOU — лише ті, хто сам виявив таке бажання. Тому ні — не точна.

Боюся, на ДОУ вибірка не дуже і точна. У мене таке враження, що на ДОУ ходять більше менш «продвинуті» персонажі.

Yevhen Kushnir правильно написал. Выборка для проведения соцопроса (те, чьи результаты учитываются в соцопросе) должна совпадать по значимым критериям с генеральной совокупностью (т.е. всеми IT-шниками Украины). Тогда и только тогда 2-3к опрошенных смогут с погрешностью 3% говорить за всю отрасль.

Например: если в IT работает 25% женщин, то и в выборке их должно быть столько же. Если на рынке 50% сотрудников девы, значит их там должно быть столько же. Если среди девов у 40% лычка синьора, значит в соцопросах пропорция должна быть та же. И так далее. Именно по причине нерепрезентативности голосовалки за президента и парламент в фейсбуке (даже без накруток) обычно сильно отличаются от фактического волеизъявления народа. Часто даже с точностью до наоборот.

Само собой, что взять данные о генеральной совокупности особо не от куда. Поэтому результаты не могут быть репрезентативными.

если в IT работает 25% женщин
Если на рынке 50% сотрудников

Проблема в тому, що це опитування для цього і створювалося — зрозуміти кого і скільки. В результаті — замкнуте коло. Тому до його результатів просто не слід ставитися серйозно.

Ніколи не гугліть «репрезентативність вибірки». Це може вас непоправно травмувати.

Саркастичний палець вверх.gif

Любопытно как ваш контраргумент не являясь таковым получил подавляющее большинство лайков став тем самым походить на обсуждаемое голосование.

Слово «статистика» , очевидно, автору коментаря невідоме

Ну в целом в социологии очень настороженно относятся к добровольным выборкам.

В принципі, ви праві. Але мені здалося, що автор коментаря взагалі не визнає поняття статистичної вибірки

Подібними опитуваннями можна вимірювати тенденції та їх зміни. Екстраполювати дані тих, хто не полінувався заповнити анкету, на весь ринок — дуже і дуже смілива заява.
Принаймі, такий висновок я роблю з заголовка.

Покажіть мені, хто крім ДОУ може зібрати 12 тисяч анкет серед українських ІТ-ників

чтиво интересное, но я все еще жду, когда составители опросника научатся пользоваться порядковыми шкалами.

Дякую :-)
А коли буде свіжа статистика зарплат?

Наступного тижня вийде перша стаття.

Подписаться на комментарии