Портрет ІТ-спеціаліста — 2022. Аналітика

Пропонуємо поглянути на цьогорічний портрет ІТ-спеціаліста. В опитуванні взяла участь рекордна кількість учасників — 15 135. Те, що так багато айтівців відгукнулось, і те, що 95% з них працюють фултайм, свідчить, що наша галузь непогано почувається в умовах воєнного часу.

Статистика зарплат показує, що катастрофи на ринку не сталося: не було масового падіння медіанних зарплат, а в деяких спеціалізаціях навіть помітне зростання. З відповідей респондентів видно, що у них немає тотального бажання виїхати з України, а емоційний стан респондентів трохи вирівнявся, якщо порівнювати з початком війни.

Раніше ми вже публікували статті про зарплати розробників, тестувальників та інших ІТ-спеціалістів. Дані в CSV доступні на GitHub.

Зберіть свій портрет

Перш ніж перейти до аналітики, пропонуємо вам зібрати свій портрет. Віджет побудований на даних цьогорічного опитування.

Демографія

Вік

Медіанний вік ІТ-спеціаліста, як і рік тому, становить 29 років (у 2020 році — 28 років). Технічні спеціалісти дещо старші за нетехнічних (29 проти 28 років).

Наймолодшими залишаються спеціалісти з Data Science (медіанний вік 26 років), а також Game Developers, Hardware Engineers, спеціалісти з продажів (27 років) та спеціалісти з безпеки (27 з половиною років).

Найстарші — спеціалісти з DBA (36 років), DevOps/SRE та ERP/CRM (32 роки), РМ та Technical writers (31 рік).

Інтерни та джуни в ІТ мають медіанний вік 24–25 років, мідли — 27 років, сеньйори та тимліди — 31 рік. Дещо старші техліди, менеджери та керівники — 32 роки. Найстарші — СТО, CEO, Architects, Director of Engineering, Program Director — 34 роки.

Де живуть зараз

Найчастіше ІТ-спеціалісти переїжджали з Києва (зараз тут живе 26% опитаних, рік тому — 44%) і Харкова (2% ІТ-спеціалістів проти 13% рік тому). Переїжджають передусім у Львів та область (нині тут живуть 19% опитаних, а рік тому було 14%).

Ті, хто виїхав за кордон, найчастіше залишаються в Польщі (4% ІТ-спеціалістів), а також у Німеччині, Іспанії та Португалії (близько 1% в кожній країні). Більшість тих, хто виїхав за кордон, планують повернутися — про це сказали 61% тих, хто зараз не в Україні. Найчастіше планують повернутися після закінчення війни (38%). 14% тих, хто виїхав, не думають повертатися.

Стать

Частка жінок в українському ІТ не змінилася за рік — 23%. Серед технічних спеціалістів жінок 17% (рік тому — 16%), серед нетехнічних — 64%.

З-поміж технічних спеціалістів жінок найбільше серед аналітиків (43%), РМ (35%), тестувальників (34%) та спеціалістів підтримки (30%), найменше — серед Hardware Engineers (0%), DevOps/SRE (3%), сисадмінів (4%), розробників (9%), Game Developers (10%), спеціалістів з безпеки (13%). Серед нетехнічних — найбільша частка жінок в HR (90%), маркетингу (64%), серед технічних авторів (62%), дизайнерів (46%) та спеціалістів з продажів (44%).

Сімейний статус і діти

43% українських ІТ-спеціалістів одружені, ще 17% перебувають у цивільному шлюбі. Вільних не так багато — лише 23%. 27% ІТ-спеціалістів мають дітей.

Медіанний вік одружених ІТ-спеціалістів в Україні — 32 роки для чоловіків та 30 років для жінок. У середньому діти в родині з’являються у 34 роки.

Посади, тайтли і досвід роботи

У червні 2022 року значно зменшилась кількість розробників, які взяли участь в нашому опитуванні — на 254 людини. Це нетипово, адже в усіх попередніх хвилях опитування їхня кількість лише зростала. Про причини зменшення кількості відповідей ми не знаємо: це може бути як випадкове явище, що трапляється в опитуваннях, так і відбиття змін в ІТ-спільноті (втрата роботи, мобілізація, переїзд за кордон й інші причини, які ускладнюють чи унеможливлюють участь у дослідженні).

Посади

Попри це розробники залишаються найчисленнішою групою опитування: їхні відповіді становлять 50% усіх анкет. 17% анкет заповнили тестувальники, 7% — спеціалісти з менеджменту проєктів, 5% — HR.

Технічні спеціалісти становлять 87% тих, хто взяв участь в опитуванні, нетехнічні (HR, дизайнери, маркетинг, продажі, підтримка, Customer Success і Technical Writers) — 13%.

Тайтли

Найчастіше опитані фахівці мають тайтли Middle (35%) і Senior (26%). Джуніори становлять 16% всіх айтівців. Інтернів лише 1%. Найбільше початківців рівня Intern і Junior серед HTML-кодерів (45%), Data Science (27%), Game Developers (25%), аналітиків (24%) та тестувальників (23%).

Досвід роботи

Позиції айтівців тісно пов’язані з досвідом роботи. 87% інтернів мають досвід роботи до року, 95% джунів працюють за своєю нинішньою спеціалізацією до двох років, 87% мідлів — від 1 до 5 років, а 77% сеньйорів та 67% тимлідів від 3 до 9 років. Для посад, які передбачають керівні функції, найчастіше необхідно 6 і більше років досвіду: серед техлідів таких 67%, серед архітекторів — 61%.

Загалом в українському ІТ багато початківців. 6% респондентів прийшли в ІТ менш як рік тому. 59% працюють в ІТ п’ять років чи менше, а 71% мають до шести років досвіду за своєю нинішньою спеціалізацією.

Освіта та саморозвиток

Освіта

87% опитаних айтівців мають вищу освіту (одну або декілька), ще 5% вчаться у виші. Найбільше студентів серед Game Developers (15%), спеціалістів з Data Science (11%) і безпеки (9%), а також серед розробників (6%).

Близько 2% ІТ-спеціалістів мають науковий ступінь — частіше серед Hardware Engineers (9%), спеціалістів з Data Science (7%) і СТО/СЕО (6%).

Англійська

Рівень знання англійської мови серед фахівців підвищується, хоча й повільно: якщо два роки тому 50% оцінювали свій рівень як вище середнього чи просунутий, то сьогодні їх уже 53%. Ще 33% називають свій рівень середнім.

Найкраще англійську знають спеціалісти, які займаються просуванням продуктів і спілкуються із замовниками та клієнтами: Customer Success (83% знають англійську на рівні вище середнього або просунутому), РМ (77%), спеціалісти з продажів (74%), СТО/СЕО (66%), Architects (84%) та Tech Leads (72%). Високий рівень і в технічних авторів (69% оцінили його як просунутий) та спеціалістів з роботи з даними (72% Data Scientists та 70% аналітиків оцінили свій рівень як вище середнього чи просунутий).

Навчання та саморозвиток

Війна вплинула на навчання та саморозвиток ІТ-спеціалістів. Майже вдвічі зросла частка тих, в кого немає часу на професійний розвиток — з 11% рік тому до 20% зараз. Серед способів навчання на перший план виходять онлайн-події (58% опитаних проходять онлайн-курси та тренінги), а важливість профільних конференцій та зустрічей падає (до 14% з 22% рік тому), як і професійної літератури (у 2022 році її читають 48% проти 75% 2021-го).

Зарплата та фінанси

Задоволеність зарплатою

Більшість ІТ-спеціалістів задоволені чи радше задоволені своєю зарплатою: 31% задоволені повністю, 54% радше задоволені. Початок повномасштабної війни майже не вплинув на цей показник: у 2021 році 13% ІТ-спеціалістів були незадоволені своєю зарплатою проти 14% сьогодні.

Цей критерій пов’язаний з розміром компенсації: медіанна зарплата задоволених зарплатою становить $3500 проти $1300 серед незадоволених і $2500 серед тих, хто швидше задоволений, ніж незадоволений. З-поміж інтернів та джуніорів понад 20% не задоволені своєю зарплатою, водночас серед спеціалістів рівня Senior та вище таких менше як 10%.

Задоволеність зарплатою пов’язана і з наміром змінити роботу: 51% тих, хто не задоволений зарплатою, планують змінити роботу цього року проти 7% серед тих, хто задоволений.

Зміна зарплати

Перегляд зарплати теж має на це вплив: 46% тих, в кого зарплата цього року збільшилася через перегляд чи нову роботу, задоволені її розміром, проти 30% тих, в кого зарплата не змінилася.

В 61% опитаних зарплата не змінилася з початком війни. Технічні спеціалісти почуваються впевненіше за нетехнічних: у 21% з них зарплата зросла (проти 18% серед нетехнічних), а зменшилась у 12% (проти 19% серед нетехнічних).

Додаткові доходи

Додаткові джерела доходів мають 18% айтівців (рік тому — 25%). Серед технічних спеціалістів підробітки частіше є у сисадмінів (28%), DBA та DevOps (по 26%), HTML-кодери (24%), серед нетехнічних — у спеціалістів з маркетингу (30%) та дизайнерів (25%).

Фінансове становище

Фінансове становище ІТ-спеціалістів залишається переважно позитивним: 71% опитаних витрачають менше, ніж заробляють (рік тому — 70%), а тих, хто витрачає більше, ніж заробляє, усього 5%.

Витрачають більше, ніж заробляють, найчастіше інтерни (25% з них не вистачає зарплати). Понад 80% Senior та вище отримують більше, ніж витрачають.

Компанії та організація роботи

Сфери діяльності

Найбільші сфери, в яких працюють ІТ-спеціалісти в Україні, залишаються E-commerce (в ній працюють 20% опитаних спеціалістів) і Fintech (13%).

Типи компаній

За типами компаній теж майже не відбулося змін: в аутсорсингових компаніях працюють 44% опитаних спеціалістів, а 35% — в продуктових.

Компанії різних типів практично не відрізняються за сферами, в яких вони працюють. Аутсорсингові та аутстафінгові компанії дещо частіше за інших працюють в E-commerce (21–22% опитаних спеціалістів з цих компаній) та Medtech (7%). Стартапи працюють у Blockchain набагато частіше за інші компанії (13% проти 3%), а також у Mobile (10%), Media (8%), GameDev, Data Science та Machine Learning (по 7%).

Київ є лідером за часткою продуктових компаній: до початку вторгнення 47% спеціалістів у місті працювали в продукті. Львів і Харків, навпаки, були більше орієнтованими на аутсорс: більш ніж половина спеціалістів працювала в аутсорсингових компаніях, а в продуктових — менше як чверть.

Розміри компаній

Збільшується частка спеціалістів у великих компаніях: у 2020 році 39% респондентів працювали в компаніях з більш ніж 200 співробітниками, у 2021 — 45%, а у 2022 — вже 48%.

Як оформлені

87% спеціалістів працюють як ФОПи, а 6% оформлені на роботу згідно з КЗпП — ситуація практично не змінилася за рік. Технічні спеціалісти частіше оформлені як ФОПи: 88% з них проти 79% серед нетехнічних спеціалістів. Нетехнічні спеціалісти дещо частіше працюють за КЗпП (9%) або не оформлені взагалі (9%).

Гіг-контракторів поки що 1%.

Скільки працюють в компанії

Українські ІТ-спеціалісти активно змінюють компанії: 30% тих, хто взяв участь в опитуванні, працюють в нинішній компанії менше ніж рік, ще 43% — 1–2 роки. Лише 8% опитаних працюють у тій самій компанії понад п’ять років. Найчастіше це СТО/СЕО (44% у нинішній компанії більше ніж п’ять років), Architects (36%), спеціалісти рівня Head (24%), Tech Lead (23%), Manager (19%) та Team Lead (18%).

Кількість компаній

Це відображається і в кількості компаній, в яких встигли попрацювати респонденти. 25% спеціалістів на момент опитування встигли попрацювали лише в одній компанії — переважно це інтерни (82% з них працювали в одній компанії) та джуни (61%). Мідли активно змінюють роботи: 69% з них працювали у 2–4 компаніях. 50% опитаних працювали в трьох і більше компаніях, а серед спеціалістів рівня Senior та вище таких понад 70%.

Плани змінити роботу

Воєнний стан в країні майже не вплинув на бажання та готовність ІТ-спеціалістів змінювати роботу. 18% опитаних планують змінити її цього року, що майже не відрізняється від торішнього показника (20%). Дещо зросла частка тих, хто ще не визначився: до 33% проти 28% рік тому. Серед тих, хто працює фултайм, змінити роботу хотіли б 16% спеціалістів.

Найчастіше про нову роботу думають ті айтівці, які сильніше відчули негативний вплив повномасштабної війни: спеціалісти з продажів (36% з них планують шукати нову роботу), сисадміни та HTML-кодери (по 34%). Інтерни теж активно шукатимуть нову роботу (27% з них дали таку відповідь), проте це насамперед стосується тих, хто втратив роботу через війну. З-поміж інтернів, які працюють фултайм, лише 10% планують шукати нову роботу. Серед тих, хто нині на фултаймі, найактивніше думають шукати нову роботу спеціалісти рівня Middle (17%) та Junior (16%).

Цікавість роботи

Готовність змінити роботу залежить і від того, наскільки робота цікава спеціалісту. З-поміж тих, кому робота дуже цікава, лише 5% хотіли б її змінити цього року, а 81% не планують міняти. З-поміж тих, кому робота зовсім не цікава, 78% думають її змінити.

Найчастіше українські ІТ-спеціалісти все ж задоволені своєю роботою: 56% опитаних назвали свою роботу цікавою чи дуже цікавою, хоча цей показник нижчий, ніж рік тому (тоді було 60% спеціалістів). Найрідше називали свою роботу цікавою чи дуже цікавою фахівці рівня Middle (54%) та Senior (51%), найчастіше — інтерни (76%).

Робочі процеси та інструменти

Години роботи

65% опитаних працюють стандартний робочий тиждень — від 35 до 45 годин. Понад 45 годин на тиждень зайняті 17% айтівців. Найчастіше перепрацьовують спеціалісти з керівними функціями: 37% СТО / СЕО працюють більше як 45 годин на тиждень, 33% Heads, 28% Architects, 26% Tech Leads.

Компенсація за овертайми

Загалом 44% ІТ-спеціалістів сказали, що вони не овертаймлять. Серед тих, хто перепрацьовує, 60% отримують часткову чи повну компенсацію за це. Технічні спеціалісти отримують компенсації за понаднормову роботу дещо частіше, ніж нетехнічні (61% проти 49%).

ОС

Windows лишається найпопулярнішою операційною системою серед українських ІТ-спеціалістів: нею користуються 52% опитаних. Зростає популярність MacOS: 2022-го її обрали 43%, рік тому — 38%. Частка користувачів Linux, навпаки, падає: у 2022 році нею користуються 17% фахівців проти 22% рік тому.

Windows найчастіше віддають перевагу Game Developers (88%), спеціалісти з ERP/CRM (86%), аналітики та підтримки (по 75%). Найактивніші користувачі MacOS — дизайнери (53% використовують цю ОС) та РМ (51%), Linux — сисадміни (43%) та DevOps (42%), спеціалісти з Data Science (35%) та безпеки (30%).

Інтерни та джуни частіше обирають Windows (понад 60% користуються цією ОС), в той час як спеціалісти рівня Senior та вище — MacOS (використовують понад 50% з них).

Інструменти

Jira, Confluence та Slack залишаються найпопулярнішими сервісами для спільної роботи ІТ-спеціалістів. Популярність Confluence потроху зростає (+3 п.п. в рівні користування, якщо порівнювати з 2021 роком) і цього року посідає друге місце за популярністю. Microsoft Teams теж стає поширенішою — 42% користувачів віддають їй перевагу проти 40% рік тому. Менше фахівців обирають Trello: цього року ним користуються 11% айтівців проти 13% рік тому.

Ставлення до еміграції

Частка спеціалістів, які б хотіли поїхати з України, через початок повномасштабної війни з росією не збільшилася. 87% респондентів нині перебувають в Україні, станом на червень 2022 року тільки 13% з них планують переїхати в іншу країну. Ще 27% задумуються про релокейт, але нічого не роблять для цього. Частка ІТ-спеціалістів, які хотіли переїхати, і раніше була високою: у 2021 році 7% ІТ-спеціалістів готувалися виїхати за кордон, ще 45% задумувались про це. Водночас 20% тих, хто зараз в Україні, точно не хочуть виїжджати, а 34% не мають таких планів наразі.

Технічні та більш досвідчені спеціалісти частіше планують переїзд чи задумуються про нього, ніж нетехнічні чи менш досвідчені. Серед технічних спеціалістів зараз активно планують переїзд 13% проти 10% серед нетехнічних. З-поміж спеціалістів рівня Senior та вище таких 15%. Активно планують переїзд 15% DevOps, по 14% розробників, Game Developers, РМ, дизайнерів, 12% CTO/CEO.

Чоловіки частіше планують переїзд, ніж жінки: 14% з них готуються релокуватися та 28% думають про це проти 8% та 21% серед жінок.

Спеціалісти з тих міст, які опинилися поблизу лінії фронту, теж частіше хочуть переїхати за кордон: 19% тих, хто до війни жив у Херсоні, 18% — у Харкові, 17% — у Дніпрі, 15% — в Одесі, 14% — в Миколаєві. Водночас тільки 7% спеціалістів зі Львова активно планують переїзд зараз.

Вплив війни

Чи не найбільша зміна, яка відбулася з ІТ-спеціалістами через війну, — це релокація. 64% опитаних змушені були переїхати через війну, проте 24% вже повернулися туди, де мешкали до початку повномасштабного вторгнення. 40% українських айтівців у місцях релокації: 27% в Україні та 13% за кордоном. Але окрім переїздів відбулися й інші зміни.

Які зміни відбулися в роботі

На зайнятість ІТ-спеціалістів війна мала помітний, але не катастрофічний вплив. 95% опитаних працюють фултайм, хоча лише 74% не відчули ніяких або майже ніяких змін у роботі через війну. 12% зауважили про зменшення кількості проєктів, в той час як у 8% кількість роботи / проєктів збільшилася.

Зміни менше торкнулися технічних спеціалістів, ніж нетехнічних. 95% технічних спеціалістів продовжують працювати фултайм, а 77% з них не помітили змін у роботі. Серед нетехнічних спеціалістів більше тих, хто втратив роботу через початок війни (7% проти 4% серед технічних спеціалістів), та тих, у кого зменшилась кількість роботи / проєктів (22% проти 11% серед технічних спеціалістів).

Найменше змін відбулося у розробників (80% не відчули змін), DevOps / SRE, QA, Data Science (79%), Game Developers (76%). 85% спеціалістів з безпеки або не відчули змін, або стали працювати більше.

У найбільш скрутній ситуації опинилися спеціалісти з продажів та HTML-кодери — приблизно половина з них зазначили про зменшення кількості проєктів або втрату роботу. Дещо краща ситуація серед сисадмінів (38% стали працювати менше чи втратили роботу), спеціалістів з HR та ERP/CRM (по 35%).

Приблизно 1% опитаних айтівців мобілізовані. Наше опитування може не показувати повні масштаби мобілізації та втрати роботи серед ІТ-спеціалістів, оскільки у цих фахівців може не бути змоги чи мотивації відповідати на питання. Проте отримані цифри демонструють, що такі зміни торкнулися невеликої частини айтівців.

Донати

Хоча частка мобілізованих ІТ-фахівців невелика, ІТ-спільнота активно докладається до перемоги донатами на ЗСУ. 82% опитаних відзначили, що переказують кошти на підтримку української армії та волонтерів. Медіанний середньомісячний внесок (серед тих, хто донатить) — 10% від місячної зарплати, або $270. Детальніше про донати ми розповідали в окремому дослідженні.

Продуктивність

Ще один аспект, на який вплинула війна — продуктивність роботи. 58% опитаних відзначили, що продуктивність їхньої роботи знизилась, причому у 12% — сильно знизилась. Водночас 9% змогли підвищити свою продуктивність.

Емоційно-психологічний стан

Головними почуттями влітку 2022 року, як і на початку війни у березні, залишаються втома (58% опитаних спеціалістів) і тривога (48%), проте тривога посунулась з першого місця на друге. 37% відчувають сум.

Однак стало помітно більше позитивних емоцій: 46% ІТ-спеціалістів відчувають надію, 38% — оптимізм, 25% — радість (у березні — 8%), 24% — спокій (у березні — 15%).

Зменшилась частка тих, хто відчуває ненависть (з 46% до 26%) та лють (з 42% до 24%). Здається, тут ми дещо недопрацьовуємо і наша русофобія все ще недостатня.