Які податкові проблеми зараз має ІТ-індустрія в Україні та що робити з подвійним резидентством

Які проблеми зі сплатою податків виникають зараз в українських ІТ-спеціалістів, що з ними робити і як розвивати індустрію далі? DOU розпитав про це експертів, які займаються фінансово-правовим супроводом ІТ-компаній. Відповіді надали засновниця та CEO Finevolution Наталія Гайкалова та Head of Accounting Юлія Бобровська.

Які зараз простежуються тенденції у податковому законодавстві щодо ФОПів і куди ми рухаємося

Який вихід з цієї ситуації? Хто обрав собі стратегію жити 2-3-5 років за кордоном, то єдиним варіантом є легалізуватися там, платити податки в країні резидентства. А вже в Україні наступним кроком є закриття ФОП.

Крім того, тим, хто переїхав за кордон, було важко переказувати гроші з України, а також витрачати їх, тому що встановили щоденні, щотижневі та щомісячні ліміти. І вони постійно знижувалися. Відповідно за кордоном немає можливості винайняти квартиру або по-іншому використати кошти з українських рахунків, тому що є ліміти Національного банку України. Тоді багато хто почав приймати гроші на рахунки у закордонних платіжних системах.

Коли отримуєте кошти на рахунок платіжної системи, згідно з Податковим кодексом України, це вважається іноземним доходом, який оподатковується за ставкою 18% плюс 1,5% військового збору.

За 2022-23 роки податкова надавала різні роз’яснення щодо цього. Одне з останніх базується на тезі, що можна отримувати дохід на рахунок за кордоном, але потім він має бути зарахований на рахунки в українських банках. І тільки тоді кошти підлягають оподаткуванню як дохід ФОПа.

Про нові реєстрації: остання статистика Міністерства юстиції показує надзвичайне зростання відкриття нових ФОПів, але це більше роздрібний бізнес. Якщо ми кажемо про ІТ, то державі цікавіше мати таких спеціалістів як резидентів Дія City, щоб вони були легалізовані через компанії. Тому тільки там є потенційна можливість бронювання. Поки що в державі не розглядають бронювання ІТ-ФОПів, тож стимулюють перехід від роботи за ФОП-моделлю до співпраці як контракторів або гіг-спеціалістів компаній у межах Дія City. Це потрібно для того, щоб отримати стабільність у бронюванні та роботі з іноземними замовниками.

Про те, чи є якісь шляхи вирішення проблеми податкового резидентства і що можна зробити

Наталія Гайкалова: Коли почалося повномасштабне вторгнення, від держави звучала ідея домовитися з європейськими країнами, куди найбільше переїхало наших громадян, про те, щоб українці сплачували податки до України через внесення винятків в європейське законодавство. Так було під час пандемії ковіду, коли податки продовжували сплачуватися за місцем постійного проживання, попри тимчасове перебування в інших країнах. Про це говорили весь 2022 рік. І дуже багато українців сподівалися, що так воно і буде.

Але вже на початку 2023 року від влади прозвучало, що не вдалося досягти консенсусу, а тому європейські країни будуть визначати податкове резидентство на підставі свого локального внутрішнього законодавства. Були деякі винятки, наприклад у Литві. Якщо у вас ФОП в Україні та є зобов’язання за старими контрактами, ви залишаєтеся податковим резидентом України. Або, наприклад, у Хорватії є віза Digital Nomad, яка на рік дозволяє залишити собі податкове резидентство України. Але це були точкові рішення. Тому ми справді маємо велику проблему, коли багато людей за два роки легалізувалися в країнах проживання, зареєструвалися там, бо немає іншого виходу.

Тут ми стикаємося з наступною проблемою — у нас немає процедури виходу з українського податкового резидентства. Тобто є процедура виїзду на постійне місце проживання, але після початку повномасштабного вторгнення її мало хто проходив. Вона передбачає подання ліквідаційної декларації, далі потрібно стати на консульський облік у країні перебування, і тоді українська податкова не має до тебе питань. Оскільки її мало хто проходив, нині виникає велика проблема, що вийти з українського податкового резидентства майже неможливо. Очікуємо, що у 2024-2025 роках сформується судова практика у спорах про визнання податкового резидентства іншої країни.

Українці зареєстрували близько 50 тисяч ФОП у Польщі. Тобто наші громадяни будуть платити податки вже там. Відплив величезний.

Повертаючись до теми, оскільки процедура виходу з українського податкового резидентства складна, варто нагадати, що з додаванням автоматичного обміну інформацією українська ДПС може отримати інформацію про резидентів України та закордонні рахунки. А відповідно і про доходи українців, які отримані на рахунки в іноземних платіжних системах. Це працює і зворотно — Україна має передавати дані про нерезидентів за кордон. Це означає, що потенційно податкова може отримати дані про іноземні рахунки українців, і якщо ці гроші не були задекларовані або з них не сплачені податки, можуть виникнути питання від податкової. Це багато обговорюють в ІТ-сфері.

Як держава сприймає ІТ-ФОПів і чи можна вважати, що дії держави зараз спрямовані на зменшення кількості ФОПів саме в ІТ-індустрії

Наталія Гайкалова: Поки такого не бачимо, а також не чуємо серед ІТ-компаній скарг на те, що держава якимось чином вчиняє дії, які спрямовані на зменшення ІТ-ФОПів. Тобто на практиці такого немає, хоча у нас багато ІТ-компаній на супроводі. Держава лише мотивує компанії вступати в Дія City (пропонуючи співмірну до ФОП ставку податків та можливості бронювання тощо). Можливо, через аспекти бронювання нині багато компаній розглядає цей варіант.

Часто спеціалісти переходять в Дія City замість того, щоб співпрацювати за ФОП-моделлю, бо легше пояснювати таку структуру іноземному замовнику. У нас були кейси, коли компанія проходила комплаєнс служби безпеки іноземного клієнта. Вони не розуміють, що таке співпраця ТОВ і ФОП, тому хочуть бачити прозору структуру. Наприклад, щоб це була ТОВ в Україні з найманими співробітниками чи їхніми контракторами. Я не можу сказати, що це масова історія, проте вона є.

Читайте також 👇Нині для українського ІТ все важче й важче залучати контракти. Наші клієнти, які займаються IT-аутсорсингом, кажуть, що ми перебуваємо в кризі, оскільки по всьому світу загалом падає ринок послуг ІТ. Через це люди не інвестують, не вкладають у стартапи, зокрема і через рецесію. В Україні це відчувається сильніше, адже пов’язано з воєнним станом, додатковими ризиками та можливістю їх якось нівелювати: сьогодні частина персоналу є, а завтра її можуть мобілізувати, тому не буде кому замінити працівників на проєктах.

Замовники побоюються певним чином співпрацювати з українськими ІТ-компаніями. Бронювання через Дія City є своєрідним «бонусом» для іноземних замовників, це означатиме, що є кому виконувати контракти, що є прозора структура, яка відповідає міжнародним стандартам комплаєнсу.

Юлія Бобровська: Погоджуюся. Коли компанії-замовнику кажуть, що «роботу буде виконувати ФОП», вони не розуміють, як це працює. Ви або фізична особа, яка надає нам послуги, або компанія. І коли це команда з кількох ФОПів, для них це незрозуміло. Через це деякі компанії відмовляються працювати з ФОПами. Хоча з погляду українського законодавства все офіційно.

Наталія Гайкалова: Крім того, тут варто згадати про Національну стратегію доходів і можливі зміни до системи оподаткування в Україні. Її активно обговорювали, зокрема можливі зміни до ставки оподаткування ФОПів.

Відповідно до Національної стратегії доходів, протягом 10 років наша податкова система має змінитися. Наприклад, у контексті ФОПів розглядають різні варіанти: як прогресивну шкалу оподаткування, підвищення з 5% чи модель, яка може бути схожою на польську. Але зараз це лише ідеї, тому стежимо за напрацюваннями та пропозиціями.

Які ще країни мають системи, схожі до українських ФОПів

Юлія Бобровська: В усіх країнах Європейського Союзу є подібні системи, коли люди мають статус self-employed. Тобто самозайнята особа, яка веде підприємницьку діяльність. Але найчастіше в ЄС їхні ставки оподаткування будуть дорівнювати ставкам оподаткування фізичних осіб. Тобто прогресивній шкалі податку на доходи фізособи, і вона однакова що для фізосіб, що для індивідуальних підприємців.

У Польщі вона трохи відрізняється тим, що можна обрати один з трьох варіантів оподаткування. Також не забуваємо про сплату соціальних внесків. Якщо ви маєте статус самозайнятої особи, живете на території певної країни, то сплачуєте тут соціальні внески, медичне страхування тощо. Тому в Євросоюзі немає подібної на нашу ставки у 5%, але схожий статус існує.

Про проблеми, які виникають у ІТ-компаній під час співпраці з ФОПами і зі штатними працівниками

Наталія Гайкалова: Випадок з нашої практики: ФОПи з реєстрацією у Запоріжжі або в тих регіонах, які наближені до зони бойових дій, стикнулися з проблемами в банках. У певний час їхні рахунки почали блокувати, коли приходили платежі від іноземних замовників через прописку. Міжнародним банкам було важко пояснити, де зараз проходить лінія бойових дій, які території підконтрольні Україні.

Юлія Бобровська: Навіть у випадку із Запорізькою областю, що є підконтрольною Україні, платежі не проходили, блокували, а підприємцям казали, що їм потрібна інша реєстрація. Вони бачили, що в регіоні відбуваються бойові дії, частина території окупована. Люди були вимушені переїжджати до Києва чи в інші області, змінювати реєстрацію.

Наталія Гайкалова: Якщо говорити про Дія City, то з мого досвіду замовники більше віддають перевагу співпраці з гіг-спеціалістами компаній-резидентів, тому що співпраця зі штатними працівниками несе за собою для компаній додатковий оверхед, який пов’язаний з кадровою документацією.

Все-таки в Україні дещо застарілий Кодекс про працю, тож для одного працівника треба збирати багато документації. Це і штатний розклад на кожен місяць, і табелі, накази. Для цього найчастіше потрібна додаткова одиниця в штаті. Більшість компаній обирають співпрацю з гіг-спеціалістами через те, що це досить гнучкий формат роботи без суттєвих обмежень. У контракті можна прописати всі реальні умови роботи, а оподаткування є майже таким, як у ФОПів (додатково сплачується лише 1,5% військового збору).

Проблеми, з якими компанії стикаються у Дія City, — це не до кінця врегульоване законодавство. Наприклад, у законі зазначено, що протягом 25 років умови в Дія City мають бути незмінними. Раніше не вимагався аудит компанії на час дії воєнного стану. Але внесли зміни, тепер він потрібен. Завдання і власників компаній, і бухгалтерів, і фінансистів бути в контексті та розбиратися в нових змінах.

Однією з нагальних проблем для IT-індустрії стало звітування за КІК (контрольованими іноземними компаніями). Це було актуально для українців, що мають бізнес за кордоном, адже до 1 травня треба було відзвітувати за 2022-2023 рік. Подати звіти про КІК і додати до них фінансову звітність іноземних компаній. Штрафи за неподання звіту — 302 800 грн, за неподання повідомлення про те, що у вас є іноземна компанія, у строки, передбачені п. 39-2.5 ПКУ, 908 400 грн (300 розмірів ПМ за кожен такий факт).

А 9 травня Верховна Рада проголосувала за правку, що переносить відповідальність за неподання звітів на період після закінчення воєнного стану в Україні. Ні для кого не секрет, що у багатьох ІТ-компаній за кордоном є сейлз-офіс, тобто майже весь ІТ-бізнес мав прозвітувати за КІК. У певних випадках ще й сплатити податки. Ця деклараційна кампанія виявилася досить стресовою як для власників бізнесу, так і КІК-консультантів, через багато невідповідностей у новому законодавстві, брак роз’яснень з погляду ДПС.

Юлія Бобровська: Ще одне важливе питання, з яким до нас звертаються ІТ-ФОПи, — з 24 лютого 2022-го багато підприємців стали військовозобов’язаними. Хтось долучився до лав ЗСУ, а пізніше цікавився тим, чи можна продовжувати вести підприємницьку діяльність. У період дії воєнного стану вона заборонена для певних посад ЗСУ. Наприклад, для командирів рот, їхніх заступників. Військові на деяких інших посадах могли продовжувати підприємницьку діяльність.

Повномасштабна війна створила серйозні виклики для українських ІТ-фахівців і компаній, які працюють з ФОПами. Масовий виїзд за кордон призвів до подвійного оподаткування. Водночас ІТ-компанії стикаються зі складнощами у взаємодії з іноземними замовниками, бо не можуть гарантувати вчасне виконання контрактів через мобілізаційні заходи та пов’язані з бойовими діями ризики.

Додатковими перешкодами стали блокування банківських рахунків ФОПів з прифронтових регіонів, незавершене законодавче регулювання Дія City та оподаткування доходів на іноземних платіжних системах. Щоб забезпечити стале функціонування ІТ-індустрії в умовах війни, необхідні кроки від держави, щоб врегулювати податковий статус, спростити взаємодію з іноземними контрагентами та створити сприятливі умови для ведення бізнесу.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU