Три історії про IT-шників, що займаються громадською діяльністю

Ми розповімо три історії розробників, кожен із яких має некомерційний проект для душі. А цікавинка в тому, що ці ініціативи допомогли їм знайти себе в IT-сфері.

Сергій Воловик, Software Engineer в EPAM, м. Вінниця

Розвиває професійну спільноту від часів студентства й дотепер. Засновник нетворкінгу Coders Guild.

За кілька років роботи в IT Сергій перепробував багато технологій: траплялися проекти на C/C++, Java, JavaScript, але мріє попрацювати в Data Science й для цього докладає багато зусиль. Так склалося, що технологіями Сергій цікавився ще зі школи, вступив на технічну спеціальність, але саме громадська діяльність посприяла тому, що він працює в цій сфері.

«Мені подобається інженерія, а ще розв’язувати цікаві завдання та створювати продукти. Під час навчання я зрозумів, що саме IT може мені це дати. Крім того, я можу потрапити до міжнародного ком’юніті й працювати на глобальний ринок. На мій прихід в цю сферу значно вплинуло моє оточення на громадських проектах», — розповідає Сергій.

Перші проекти в BEST

Після другого курсу майбутній інженер вирішив відпочити на туристично-оздоровчій базі університету. Там він познайомився зі студентськими активістами, які палко бажали розвиватися й зорганізувати в місті щось корисне. Завдяки цьому Сергій потрапив до дебатного клубу, а згодом — до вінницького «Пласту» й BEST (Board of European Students of Technology).

«Завдяки „Пласту“ я полюбив туризм, гори й активний спосіб життя, але більше зусиль я віддавав BEST. Це студентська організація винятково для технічних вишів. Тоді BEST у Вінниці тільки зароджувалася й діяла трохи більше, ніж рік».

BEST спрямована на співпрацю між студентами, університетом і компаніями. У ній цінують кар’єрне зростання й розвиток, але велику увагу приділяють і фану. Сміючись, Сергій згадує одну з приказок на зразок work hard, party harder. За час активного волонтерства в цій організації Сергій долучався до різних проектів, як-от ярмарки кар’єри, навчальні курси для іноземних студентів, хакатони й інженерні змагання.

«Найбільше мене надихало, що проекти BEST дають практичні навички й можливість улаштуватися на роботу та прокачати як hard, так і soft скіли. На ярмарках кар’єри перетинаються роботодавці й студенти, а навчальні курси для іноземних студентів дають змогу обмінятися досвідом, послухати лекції практичного спрямування або ж можна й самому вирушити до іноземного вишу. Хакатон IT Revolution активує всі наявні навички й знання, коли ти сонний, але задоволений презентуєш проект. Ми як організатори зі свого боку одержували заряд енергії, коли після проектів студентів брали на роботу».

Розвиток IT-спільноти Вінниці

Студентське життя пролетіло швидко, а Сергію й далі хотілося робити щось суспільно корисне на професійному рівні. Так зародилася ідея професійних зустрічей, спрямованих на розвиток IT-спільноти Вінниці, — Coders Guild. У наш час такий формат уже дуже поширений: три доповіді, цікава тема, нетворкінг й after-party. За чотири роки існування проекту Сергій разом із друзями зорганізував майже двадцять зустрічей з Java, Python, Ruby, Mobile, Data Science й стартап-тематики.

«Ми відчули потребу заходів такого формату у Вінниці, оскільки всім треба обмінюватися досвідом і професійно розвиватися. Заходи проводимо в офісах компаній на волонтерських засадах і збираємо зазвичай 40-50 людей (але буває й понад сотню). Навіть тепер, коли вже всі з роботою фултайм, цей проект нас усе ще надихає».

Coders Guild — проект, що поєднує й розвиває навички розробників

Свою першу роботу Сергій знайшов на власному проекті: друзі законектили його з роботодавцями як Android-розробника, а ті запросили на співбесіду. Так Сергій почав розробляти застосунок для служби таксі в Componentix, а пізніше перейшов до EPAM.

Бізнес-табір для молодих стартаперів

На цьому пригоди й проекти вінницького активіста не закінчуються. 2014 року Сергій потрапив до літнього молодіжного табору від ФРІ (Фундація регіональних ініціатив) — організації, що не має такої технічної спрямованості, як BEST, і підтримує розвиток молоді.
Надихнувшись цінностями громадянського суспільства й волонтерством, Сергій заснував та очолив осередок ФРІ у Вінниці. Разом із друзями вони зорганізовували школи громадського діяча, різні тренінги й тематичні вечори, наприклад «Ковток Китаю».

«Але IT наздогнало мене й тут: 2015 року ми подружилися з донецьким осередком ФРІ й разом зробили IT-бізнес-кемп. Раніше табір улаштовували в Донецькій області, але зі зрозумілих причин команда шукала, куди його перенести. З моєї ініціативи бізнес-кемп став IT-бізнес-кемпом. Ми запросили спікерів з топових компаній і стартапів, які розповідали учасникам табору, як створити й розвивати бізнес».

Сергій уже давно не бере активної участі в роботі ФРІ, але заснований ним осередок живе й розвивається.

Володимир Закалюжний, Program Manager в KeenEthics, м. Львів

Бізнес-аналітик і product-менеджер, якого хвилюють питання громадянського суспільства й активного способу життя.

Володимира в IT також привела громадська діяльність. За його плечима десятирічний досвід: починав діяльність як координатор «Пори» перед Помаранчевою революцією, працював у Львівській міськраді, зініціював створення велодоріжок і веломаршрутів у Карпатах та Львові, брав участь у проекті створенні Асоціації культурних індустрій та концепції Vorokhta HUB — і це ще неповний перелік того, над чим працював майбутній айтішник. У громадську сферу, за його словами, прийшов через бажання впливати на політику й робити продукт.

«Я завжди відштовхуюся від проблеми: коли продукт може щось вирішити або змінити життя людей, це мене надихає, і я працюю саме з такими проектами. Щоразу питаю себе, що хочу вирішити тим, що роблю. Ось такий у мене підхід як у громадському житті, так і в IT».

Створення велодоріжок у Львові

Володимир працював у міськраді Львова у відділі маркетингу культурних індустрій. Саме там він разом із друзями став лобістом велоінфраструктури та їзди на велосипеді. Друг заснував асоціацію велосипедистів, і Володимир зрозумів, що місту бракує велодоріжок. Перемовини з колегами й управлінням культури — і першу велодоріжку спроектовано.

До Євро-2012 устигли підготувати концепцію й перший проект. Щороку мережа зростає, і нині це понад 100 км. Крім того, активісти хочуть зробити велодоріжку, яка б об’єднала Сихів (віддалений район Львова) із центром.

«Ми побачили, що попит на велодоріжки справді є, оскільки це безпечно. Згідно з дослідженням кількість велосипедистів з появою велодоріжок зросла вдесятеро, що дуже нас тішить. Звісно, існує фактор ментальності — коли в людини з’являється певний дохід, то в пріоритеті купівля машини. Але прибічники екологічного транспорту існують, тому велодоріжки потрібні. Це ознака цивілізованого підходу до велосипедної логістики в місті».

Перетворення покинутих заводів на культурні центри

Разом з колишньою дружиною Володимир заснував Асоціацію культурних індустрій і розпочав проект із ревіталізації львівської «Фабрики повидла» й перетворення її на культурний центр. Це такий процес, коли колишні радянські й дорадянські заводи та покинуті будівлі перетворюють на громадські місця переважно в нецентральних районах великих міст. Яскраві приклади — арт-завод «Платформа» й арт-завод «Механіка». Асоціація культурних індустрій була однією з перших, хто порушив це питання в Україні й провів громадську кампанію.

«Ми виграли грант, що допоміг знайти інвестора, який нині в центрі Львова перетворює „Фабрику повидла“ на культурний центр. В Україні дуже багато покинутих приміщень, які можна перетворити на габи, що змінили б середовище нецентральних районів міст та об’єднали молодь, активістів і творчих людей».

Краудфандинг для політиків

Великим проектом, який поєднав громадські інтереси Володимира й IT, став краудфандинговий стартап у сфері політики.

«Я зрозумів, що громадська діяльність залежить від політики, а ухвалення рішень упливає на всі майбутні кроки в нашому житті. Голосуючи за когось, ми даємо цій людині мандат довіри. Політика має залежати від тих людей, які готові відповідати за свої рішення. Саме тому з’явилася ідея, щоб будь-яка людина могла підтримати політика фінансово за допомогою платформи краудфандингу. Ми хотіли, щоб люди усвідомлювали відповідальність за політичний вибір і мали зрілий підхід до його здійснення. Хотілося викорінити стереотип „моя хата скраю“».

Стартап Big Policy спрямовано на те, щоб люди могли фінансувати своїх політиків через краудфандинг, підтримувати їх усім загалом і відповідно вимагати сумлінно виконувати обов’язки. У такий спосіб суспільство прив’язує політика до грошей і контролює, як він діє. Це великий крок до громадянського суспільства. За словами Володимира, технічно така платформа вже готова, залишилися дизайн і маркетинг.

«Дамо дітям рухатися»: як зробити українців щасливішими

Проект, над яким Володимир працює нині з партнерами (KeenEthics, Gwara Media), спрямовано на те, щоб змінити філософію українців, умотивувавши їх перейти від малорухливого способу життя до активного. Головна проблема, як зазначає Володимир, у тому, що зазвичай ми рухаємося тільки тоді, коли треба дістатися з однієї локації до іншої: піти поснідати, посидіти на роботі, піти на обід, потім знову посидіти й піти додому.

«Більшу частину дня ми сидимо, а це є джерелом проблем, пов’язаних із серцево-судинними захворюваннями, ушкодженнями хребта й безліччю інших негараздів. Малорухливий спосіб життя позначається на його якості й відчутті щастя».

Розв’язання, яке пропонує проект, — більше рухатися, адже коли ти рухаєшся, ти щасливіший і підтримуєш тонус. І якщо в тих самих IT-компаніях нині заохочують до фізичної активності (компенсування тренувань і шведські стінки в офісах), то в школах, де зростають діти, такого підходу немає. Більшу частину дня школярі сидять.

«Завдяки дослідженню ми побачили, що школа закладає „сидячу“ модель поведінки на все життя. Крім того, в усіх школах уніфіковано незручні столи, які не всім підходять за зростом чи іншими параметрами. Через це з’являються сутулість і згорбленість та погіршується зір. Ми дізналися, що на законодавчому рівні немає жодних обмежень, тож потрібно просто говорити про важливість цього питання».

Команда «Дамо дітям рухатися» здійснила дослідження й зініціювала медіа-кампанію за рухливий спосіб життя в школах. Потроху вони набирають обертів, організовують публічні лекції для викладачів і всіх охочих, співпрацюють зі школами й інститутами післядипломної освіти.

Крім того, у межах проекту у львівській медіатеці з’явилися конторки — це парти для стояння, за якими можна працювати, оскільки дослідження показало, що працювати навстоячки корисніше, ніж коли сидиш. У США, Фінляндії, Британії, Австралії й інших країнах уже зреалізовано такі ініціативи. Результати помітно за шість місяців (діти краще навчаються, почуваються щасливішими, краще концентрують увагу, а надмірна вага суттєво зменшується). У планах команди масштабування проекту, щоб він охопив усю країну. Фінансує його IT-компанія в межах соціальної відповідальності.

Євген Демченко, founder в demch.co, м. Київ

Власник компанії, що розробляє сайти для громадських організацій та ініціатив. Засновник всеукраїнського волонтерського руху «Твоя країна».

У життя Євгена IT також увірвалося разом із громадською діяльністю. Здобувши технічну освіту й цікавлячись технологіями, Євген почав популяризувати громадські ініціативи в мережі через сайти. Усе це, починаючи з 2007 року, вилилося в заснування власної веб-студії, що розробляє сайти для громадських організацій.

Як і всі наші герої, Євген потрапив у волонтерську сферу випадково: на проекті, що відбувався на Хортиці, познайомився з активістом, який і розповів про велику молодіжну організацію. Після повернення додому Євген вступив до Харківської ФРІ (тієї самої організації, у якій активістом був наш герой Сергій).

«Я подружився з харківськими фришниками й почав долучатися до проектів. Ми робили те, що нам подобалося й боліло. Наприклад, зорганізували вечірку в літературному музеї, де показали старі українські кліпи, улаштували вікторину й обговорення. Так, ми це робили з розважальною метою, але в такий спосіб збирали в Харкові навколо себе українськомовних людей і тих, хто мислить по-українському».

Були й інші проекти з високою метою. Волонтери вирішили відстежити обіцянки політиків у кампанії «Обіцянки луснули, ти проколовся», яка відбувалася за ініціативи «Молодіжної варти». Саме Євген тоді завдяки навичкам програмування зробив один зі своїх перших сайтів, де підсумував дослідження обіцянок.

Відтак активісти вирішили подати проект на конкурс молодіжних проектів від міськради, але не виграли його. Дізнавшись, хто здобув перемогу, вирішили простежити, куди пішли виграні гроші. З’ясувалося, великі кошти витратили на ніщо, а проекти залишися на папері.

Урятування харківського кінотеатру «Боммер»

Найгарячішою акцією, у якій брав участь Євген, стала боротьба за кінотеатр «Боммер», який хотіли продати. «Ми вирішили, що це несправедливо, що кінотеатр має жити й показувати фільми, а не перетворитися на черговий торговий центр або студію. Наша кампанія тривала п’ятнадцять місяців, удалося змобілізувати всеукраїнську акцію й зібрати п’ять тисяч підписів. Урешті-решт, облрада скасувала рішення про продаж будівлі кінотеатру через великий суспільний резонанс». За деякий час Євген став головою організації на всеукраїнському рівні й доклав багато зусиль для створення цінностей ФРІ й розв’язання багатьох інституційних штук.

Бюджетні подорожі для молоді «Твоя країна»

Подорожі люблять усі, а бюджетні — й поготів. Євген каже, що ідею всеукраїнського руху багато років носив у голові, але каталізатором стала Революція гідності. «На той час я відвідав кілька майданів у різних містах. Зрозумів, що люди мають різну картинку, різну правду, але бракує якоїсь системи, яка б цю правду синхронізувала. Усі міста різні, але ми всі українці. У ФРІ є традиція приїжджати одне до одного на проекти чи просто так. Харків’яни люблять дружити з львів’янами; донеччанам подобається спілкуватися з лучанами. Мені хотілося поширити це за межі організації. Наприкінці 2014 року я розписав ідею „Твоєї країни“, і ми почали діяти. Перші візити були до Харкова й Івано-Франківська, а далі закрутилося».

Візит «Твоєї країни» до Чернівців

Суть проекту в тому, що команда волонтерів організовує у своєму місті програму, екскурсії, тренінги, домовляється з місцевими про поселення на три-чотири дні й відбирає гостей за допомогою анкети. Кошти, які знадобляться таким мандрівникам, мінімальні — на квитки та їжу. Ідея «Твоєї країни» в тому, що кожен куточок країни цінний і цікавий. Треба побачити все та з усіма поспілкуватися, стерти кордони й зруйнувати стереотипи. За п’ять років проведено 329 візитів, 3276 людей узяло участь у проекті, 60 міст і містечок приймають візити.

Власний бізнес

«В IT я прийшов через громадську діяльність і залишився. Роблячи різні сайти для ФРІ, здобув досвід у цій ніші. До мене почали звертатися інші організації. Я зрозумів, що хочу допомагати класним громадським ініціативам ставати помітними в інтернет-просторі й грамотно показувати свої переваги».

Завдяки розумінню, як працює третій сектор і як налагодити взаємодію з людьми, Євген почав одержувати нові замовлення. Спочатку як фрілансер, а потім удалося заснувати компанію. Серед клієнтів demch.co TEDx Kyiv, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Громадське радіо, ГО «Центр протидії корупції» й багато інших.


Ініціатив і добрих справ багато не буває. Чудово, що в Україні є люди, готові робити щось безплатно для суспільства за покликом душі.

LinkedIn

3 комментария

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

я ИТ-шник, депутат поселкового совета, самый отъявленный прогульщик, который никак не может сняться с этой учести... (и это не шутка)

Стартап Big Policy спрямовано на те, щоб люди могли фінансувати своїх політиків через краудфандинг, підтримувати їх усім загалом і відповідно вимагати сумлінно виконувати обов’язки.

А потом вы подумаете, что политики вообще не нужны — ведь можно напрямую краудить совместно законы. Опасные мысли, политики таких не любят.

Так але усе йде до цього. Теперішня система управління державою застарілий рудимент.

Подписаться на комментарии