Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 5
×

Чим незадоволені українські програмісти? Глас народу 2022

Українські IT-фахівці оцінили свої компанії в межах нового рейтингу роботодавців від DOU. Оцінювання відбувалось за кількома критеріями (компенсація, умови праці, розвиток карʼєри, робота на проєкті, поведінка компанії).

А ще у коментарях айтівці уточнювали, що саме їм не подобається (якщо поставили нижчий від середнього бал). З 6,5 тисячі коментарів ми вибрали найцікавіші скарги й побажання.

Компенсація

Під час оцінки матеріальної компенсації та корпоративного соцпакету респонденти найчастіше скаржилися на низьку зарплату, непрозорий і нерегулярний процес її перегляду, замороження перегляду після початку повномасштабної війни, неоплачувані овертайми, малу кількість днів відпустки та лікарняних, відсутнє медичне страхування, складний процес оформлення sick leaves.

«Оплата праці не відповідає виконуваному обсягу роботи. Але ж овертайми оплачують, скажете ви. Втім іронія в тому, що в нормальних компаніях не повинно бути овертаймів, це має бути винятком».

«Надто довго не можу отримати підвищення компенсації».

«Рівень зарплати в компанії був середнім по ринку. Але коригувань через обвал гривні не відбулось, і тепер зарплата поза ринком. Як компанія планує втримувати співробітників, якщо на ринку пропонують у півтора раза більше — не зрозуміло. Через відплив кадрів є затримки на певних проєктах, і є таке відчуття, що скоро їх закриють».

«Дуже довгий процес перегляду заробітної плати».

«На жаль, після початку війни немає перегляду компенсації».

«Система бонусів, подарунків, заохочень, корпоративних івентів наразі відсутня, як і до війни. Страховка, яку оплачує компанія, одна з найдешевших. Відчувається, що компанія економить на співробітниках, що справляє негативне враження».

«Моя компенсація суттєво нижча за ринкові показники».

«Після підвищення посади платять таку саму зарплату, як і раніше. При цьому продовжують наймати людей з ринку на конкурентних умовах».

«Зарплата для Middle-фахівця під час релокації — поріг для виживання. Немає бонусів. Овертайми не оплачують за замовчуванням».

«Аналогічні позиції в інших компаніях пропонують більшу компенсацію».

«Зарплату не переглядають півтора року».

«Мені відомо, що деякі неключові розробники з меншим досвідом отримали аналогічну суму компенсації, маючи менше досвіду і значно менше відповідальності».

«За три роки отримав +10% до компенсації, хоча ринкова зарплата зросла на 30–40%».

«Не доплачують менеджменту. Співробітнику, який може апелювати до рейтингу зарплат DOU, наприклад, значно простіше (розробники, тестувальники). Таким спеціалістам зарплату тримають у межах ринку».

«Засмутив момент, коли пояснили, що є обмеження суми на підвищення зарплати, неможливо переглянути зарплату будь-кому з працівників. Проте іншим працівникам зарплати підняли».

«Заплановане підвищення зарплати скасували через війну, а поточна ставка не відповідає посаді».

«Отримую пропозиції зі значно вищими зарплатами. Не знаю, навіщо залишаюсь тут — напевно, звик».

«Наразі через складну ситуацію в країні немає медичної страховки».

«Кількість днів відпустки збільшили до 20 лише у 2022 році, до цього було 15 та без лікарняних. Відповідно до законодавства України, має бути 24 дні відпустки. Овертайм оплачують не в усіх відділах. Лікарняних лише п’ять днів і з довідкою від лікаря, яку буває складно дістати вчасно. В умовах війни потрапити до лікаря, перебуваючи в іншій країні, ще складніше. У багатьох країнах Європи з банальним грипом просто не приймуть і скажуть пити парацетамол удома. Немає довідки — немає лікарняних».

«Різні пакети страхування для різних рівнів працівників. Навіть у максимальному пакеті не передбачені планові масажі й інша терапія, яка є необхідною в нашій роботі».

«Хотілося б повернення безоплатного харчування у будь-якому вигляді (хоча б на дні, проведені в офісі)».

«Після релокейту соцпакет зникає».

«Кількість днів відпустки за раз обмежена у моєму відділі. Є місяці, в які з незрозумілої причини заборонено брати відпустку — наприклад, у грудні чи вересні. Медстрахування прибрали взагалі. Овертайми в моєму відділі оплачуються слабко».

Умови праці

Респонденти оцінювали офіс компанії (розташування, ремонт, температуру повітря, вентиляцію тощо), організацію робочого місця (меблі, техніка, канцтовари, ПЗ) і графік роботи. Айтівці найчастіше скаржилися на незручне розташування офісів, стару техніку, брак допомоги від компанії в організації праці вдома або за кордоном, негнучкий графік, овертайми й нічні мітинги.

«ПЗ для бронювання місць жахливо незручне, в офісі дуже холодно».

«Біля офісу немає парковки».

«Поруч з офісом будівництво; затягнутий ремонт в офісі, мала парковка».

«Ремонт не найкращий, немає розважальних елементів, туалет лише загальний або в іншому департаменті».

«Не влаштовує open-space, якщо треба продуктивно попрацювати — доводиться працювати з дому».

«Немає місця для відпочинку».

«Система вентиляції або відсутня, або не працює. Кухня нова, а все інше розпадається. З відпочинку тільки теніс і настільний футбол, в який незручно грати».

«У стилі та інтер’єрі багато духу корпоративності. Символіка, кольори, матеріали — все ніби спеціально зроблено так, щоб ти випадково не забув, у якій компанії працюєш. Робоча галерна атмосфера замість творчої коворкінг-атмосфери».

«Не найбезпечніша локація, немає укриття».

«Від такого застарілого дизайну офісу стає погано моєму внутрішньому естету».

«Офіс не розрахований на ту кількість людей, яка є в штаті. Коли переходиш на постійний віддалений спосіб роботи, робоче місце в офісі за тобою не зберігається. Це, звісно, не проблема, але коли надумаєш прийти, то зручне місце для роботи не знайти, потрібно займати чиєсь або резервувати кімнату для мітингів. В деяких кабінетах не дуже приємна температура, вентиляція постійно вимкнена. Багато повʼязаних з офісом проблем нескладно виправити, але цим ніхто не займається вже дуже давно».

«Довго не мала робочого монітору та крісла. Всі ці речі купувала самостійно для роботи з дому, хоча тим, хто працює в офісі, їх надають».

«Заміна застарілих ноутбуків у компанії і раніше не була швидкою, а з початком війни стала майже неможливою».

«Не отримав компенсацію за куплений власним коштом монітор».

«Можна зареквестити техніку та меблі, але пройдеш всі кола бюрократії. Не у всіх офісах є генератори».

«У ситуації з блекаутами хочеться мати підтримку від компанії у вигляді забезпечення павербанками».

«Ноутбуки та „залізо“ доживають своє. Можуть видати вживаний ноутбук на початку роботи. Зареквестити нове важкувато».

«Було б чудово, якби компанія надавала робочі столи або комп’ютерні стільці».

«Жодної допомоги з розвʼязанням світлових питань».

«Компанія видає все необхідне для базової праці. Але є неофіційна політика, що людина на посаді Senior може отримати щось якісніше і краще. Якісь додаткові речі на кшталт подовжувачів, хабів тощо не входять до предметів базової потреби. Можливості обрати стіл за висотою або, наприклад, крісло — немає».

«Бракує техніки для повноцінного тестування на реальних різних пристроях».

«Компанія видає комп’ютер маленької потужності (8GB RAM), який до того ж має 14-дюймовий екран. На питання „А чи можна 16 дюймів?“ відмовляють, кажуть: така корпоративна політика».

«Закупівлю альтернативних джерел енергії та забезпечення зв’язку в будь-якій ситуації на 100% покладено на самих співробітників».

«Графік важко назвати гнучким, внутрішні мітинги зранку (10:00–10:30) і досить пізно ввечері (19:00–19:30)».

«Мітинги поза робочим часом».

«Часто доводиться працювати після закінчення робочого дня або у вихідні».

«Працюємо у часовій зоні США, тому всі вечори проводимо на роботі».

Карʼєра

Айтівці оцінювали зворотний зв’язок про виконану роботу, можливості для професійного розвитку (навчання, стажування, консультації більш досвідчених колег тощо) та умови для кар’єрного зростання. Найчастіше респонденти розповідали, що немає фідбеку і що компанія не зацікавлена в професійному розвитку працівників.

«На жаль, колеги по команді не завжди передають зворотний зв’язок безпосередньо мені. Були ситуації, коли фідбек передавали моєму безпосередньому менеджеру, нічого не кажучи мені».

«Недостатньо фідбеку для менеджерів».

«Тільки під час асесментів дізнаюся, поганий я чи ні».

«Локальний менеджер не збирає фідбек у клієнта. Тому немає процедури перегляду зарплати».

«Немає людей, які можуть і мають можливість оцінити мою роботу».

«Хочеться додаткової мотивації від менеджерів та керівників».

«Геть немає практики донесення позитивного зворотного зв’язку, а оскільки я особливо не факаплю, то фідбеку немає жодного».

«В теорії я можу змінити проєкт, якщо хочу чогось іншого. Але, з іншого боку, поки я не ініціюватиму зміни сам, мені ніхто нічого не пропонуватиме, як би гарно я не працював і не старався».

«Хочу мати можливість додатково навчатися за спеціальністю».

«Дуже складно вигризав своє підвищення, зараз освоюю суміжну професію, більш складну, але компанія не готова розглядати мене в цій позиції».

«Багато разів не погоджувалися на компенсацію конференцій/лекцій/воркшопів».

«Мені відомо, які кроки я маю зробити, щоб отримати підвищення. Але процес є занадто бюрократизованим».

«Поки не помітив будь-яких пропозицій з боку компанії, як розвивати мою кар’єру».

«Умови для розвитку створені, але мотивація з боку компанії останнім часом не відповідає рівню зусиль».

«Не бачу прозорої процедури переходу між акаунтами. Багато питань щодо кар’єрного шляху треба розвʼязувати самому».

Проєкт

Респонденти оцінювали проєкт, технології та інструменти, атмосферу в колективі й менеджмент. Найчастіше спеціалісти були незадоволені непрофесійним менеджментом, застарілими технологіями, токсичною атмосферою в команді, складністю комунікації.

«Атмосфери й команди як такої в нас немає, всі на ремоуті. Це однозначно не dream team».

«Не всі колеги дружні й нетоксичні».

«Є складності у спілкуванні з менеджментом замовників».

«Понабирали людей, які далеко не відповідають своєму рівню».

«Якщо колег не штурхати, їх наче не існує».

«Поміж розробниками та менеджментом суцільна стіна непорозуміння. Через це комунікація з клієнтом перетворюється на „зламаний телефон“».

«Кожен сам за себе просто виконує завдання. Тобі „дають по шапці“, якщо щось не так. Ось і вся атмосфера».

«Під час дзвінків співробітники не вмикають камеру. Це правило гарного тону, і хотілося б, щоб до нього заохочували».

«Психологічна безпека не є реальною цінністю. Деякі менеджери вважають токсичність персональним привілеєм».

«Занадто багато суб’єктів ухвалення рішень, розподілена відповідальність, гра в „передачу м’яча“».

«Колеги — інтроверти та ніколи не вмикають камери».

«Все суб’єктивно. В мене з колегами велика різниця у віці, а тому різні інтереси і форма спілкування. Часом бувають непорозуміння».

«Немає психологічної близькості з колегами. Причин багато, головна — те, що команда складається з більш як чотирьох людей і наживо ми ніколи не перетиналися».

«У команді виникали проблеми, але HR та менеджмент не намагалися їх розвʼязати».

«Менеджери незрілі й не хочуть брати на себе відповідальність за керування командою».

«CEO може зателефонувати о 9-й вечора і послати на***».

«Не вистачає one-on-one».

«На цей час на проєкті є тільки MS Office та інтернал-системи».

«Більшість проєктів — застаріле legacy. Але ніхто не заважає паралельно навчатися».

«Були й залишаються питання до CRM-системи».

«Проєкт на мікросервісах, і часто треба допрацьовувати legacy-функціонал, який писали ще 10 років тому. Але реалізувати щось нове на нових технологіях не забороняють».

«Компанія поки що нічого не компенсувала з ПЗ, IDE, бібліотек. Використовую по максимуму те, що можу дістати безоплатно, або те, що купив сам».

Компанія

Айтівці оцінювали, наскільки чесно та етично діє їхня компанія щодо співробітників, партнерів та клієнтів, наскільки вона має патріотичну позицію та як підтримує своїх співробітників у важкі часи. Найбільше питань у фахівців викликає співпраця з росіянами та білорусами, брак підтримки під час релокейту, блекауту та роботи в окупації.

«Скорочення витрат коштом скорочення зарплат співробітників — це не дуже чесно. У важкий період для компанії співробітник пішов їй назустріч, а коли у співробітника важкий період, то цей крок назустріч не роблять».

«Суцільний обман замовників. Junior з місяцем досвіду продається як Senior з 4+ роками досвіду».

«Не подобається непрозорість деяких процесів, наприклад, часу перебування на бенчі. Часто якусь інформацію потрібно отримувати через чутки».

«Мене не повністю влаштовує позиція компанії щодо бізнесу в білорусі та необхідність взаємодіяти з росіянами, які виїхали з росії, у режимі business as usual».

«Компанія досі працює в білорусі».

«Інколи беруть Trainee на три місяці, щоб закрити якісь задачі, а потім — „па-па“».

«Нечесних ситуацій стільки, що можна книжку написати».

«Звільнити директора, який всім подобався, і ніяк це не пояснити — це і „чесно“, і „етично“ в одному флаконі».

«Компанія продовжує наймати росіян, які виїхали з країни, і загалом толерує громадян рф».

«Ми перебуваємо в постійному діалозі з менеджментом компанії в питаннях, що стосуються етичності роботи з компаніями з частково російським капіталом. Тішить, що стиль діалогу не є імперативним і думки співробітників враховуються».

«На жаль, спостерігаю, що набагато більше ресурсів витрачають на закордонні (особливо польські) офіси, в той час як на українські не витрачають взагалі».

«Для мене не зовсім зрозуміло, чому компанія постійно апелює до війни, виправдовуючи відсутність навіть малих бенефітів. Я хотів би бачити якісь звіти про надання допомоги співробітникам і країні від компанії».

«Важко оцінити, що відбувається на міжнародному рівні, але те, що допомагали русні й білорусні виїхати до цивілізованих країн, — факт».

«Деяким колегам, які виїхали з дуже небезпечного регіону, не підтвердили релокейт в іншу країну, а колегам зі Львова — погодили, що дивно».

«Додають у резюме вигаданий досвід або завищують грейд розробника перед клієнтом».

«Я стикалася з приниженням жінок, на які не було відповідного реагування».

«Компанія ухиляється від допомоги армії, обмежується благодійністю».

«У компанії працює багато росіян та білорусів».

«Релокація російських працівників в інші локації може створити в майбутньому проблеми розробникам в Україні, бо це збільшить шанси росіян отримувати вигідніші пропозиції, поки українці замість професійного розвитку змушені боротися за життя».

«Немає інформації про проєкти з підтримки ЗСУ».

«З 367 вакансій на сайті тільки 53 з локацією в Україні».

«Компанія досі наймає та релокейтить з росії. Але на це можна подивитись і з іншого боку — компанія вивозить ефективних працівників, і рашка не отримує від них податки».

«З початку вторгнення довго вагалися, перш ніж висловити чітку позицію щодо війни».

«Досвід перебування в окупації показав, що сервіси підтримки завершуються разом з мобільним інтернетом. Зарплата теж».

«З огляду на часті вибухи та перепади електроенергії хочеться більшого розуміння з боку компанії щодо моїх робочих годин».

«Фрази на кшталт „скажи „дякую“, що працюєш“ — це не підтримка».

«Питання призову взагалі ніяк не розвʼязують, просто шукають, як тебе замінити, якщо заберуть».

«Підтримки під час війни — нуль, фінансової допомоги не надавали, не допомагали з релокейтом, затримували зарплату, скасовували відпустки, навіть зараз проблематично взяти відпустку на 5+ днів, скасували перегляд зарплати».

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось4
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

Схожі статті




59 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

То ви, мабуть, переплутали трохи, та запостили опитування з DOU Polska 😄

Нещодавно цікавився значенням слова intellectual. Дійшов висновку що intellectual — це про ІТ. Але intellectual — це не про мізкі і, здебільшого, у ІТ-«героїв» мізкі відсутні (або навмисно вимкнені), є тількі здатність виконувати інтелектуальні задачі, ось і ще одно стаття-підтвердження. ІТ-вці, а давайте вже мізками обзаводитись, чи слабо?

Рубрика «Айтітота ниє»

Є досить валідні претензії, але здебільшого складається враження, що люди живуть в якомусь своєму коконі і не бачать, що за вікном літають ракети, на фронті наші війська нас боронять будучи в окопних умовах, а клієнти бояться інвестувати в Україну, оскільки невідомо чи завтра ракета не прилетить в офіс фірми, куди вони вклали гроші і час. Але комусь немає крісла, парковки і дали старий ноут.
Звісно, що кожен має право на власну думку, але такі думки не мають зв’язку із реальністю, як на мене.

Погоджуюсь. Читала і думала, що і до війни програмісти жили в якомусь окремому світі надроздутих ЗП, плюшок-бенефітів-соцпакетів-релокейтів, і т.п., і тепер деякі «претензії» звучать, м’яко кажучи, недоречно.

Та що можуть, те й роблять. Ви б попрацювали, «коли все починалось». Більшість компаній пропонують непоганий соцпакет і багато інших плюшок. Я ніколи не використовував всього. Багато хто зараз пропонує «домашній офіс», але справився своїм коштом. Ніколи не чекав нормального проекту — робив що давали. Всі інші скіли здобував через upwork. Не скрізь тех співбесіда адекватна, але з часом вивчив всі потрібні теми. Тобто хочу сказати, що треба вчитись брати самому відповідальність за своє життя і кар’єру. Слава богу ми не в совку живем.

Инфантилизм процветает пышным цветом. Большинство IT работают ФОП — что значит, что вы сами себе все должны организовать. С чего вам кто-то что-то должен оплачивать сверх. А вы точно стоите тех денег что требуете от работодателя. Компании и дома все должны вам купить, и массажи оплачивать, и при этом налог платить минимум — вы ж не хотите быть наемными работниками с почти 40% налогов, не а чегож так? И налоги платить не хотите и требуете чтобы вам все обеспечили. Это ваша работа и это ваша обязанность обеспечить себя всем необходимым, если вы ФОП.
А комментарий «Поки не помітив будь-яких пропозицій з боку компанії, як розвивати мою кар’єру» повеселил. Интересно чья это ответственность ВАША карьера, это ж компании нужно чтобы вы росли а не вам, и это компания потом уйдет в другую компанию, а не вы.
Детский сад — в котором все бедным перерабатывающим программистам обязаны, а они ничего не должны для этого сделать. Даже рот открыть и сказать как бы они хотели, чтобы было.

вы ж не хотите быть наемными работниками с почти 40% налогов, не а чегож так?

Я не найманий працівник і не маю всіх бенефітів найманих працівників. Наприклад компанія може в будь який момент розірвати контракт, навіть якщо я вагітна, також для мене немає виплат під час декретної відпустки.

И налоги платить не хотите

Я плачу податки в повному обсязі згідно законодавства України

требуете чтобы вам все обеспечили

Від кого я що вимагаю? Я та компанія підписала контракт, те, про що ми домовилися, має бути виконано. Крапка.

P.S. Шановне ДОУ, хто валідує нові аккаунти та ставить флаг «підтвердждено»? В бота з руснявим ніком бита лінка на лінкедин, також пошуком ім’я не знаходиться.

ну если вы бот, то это ваша проблема.
У вас есть в договоре и про массаж и про генераторы и отпуск 20 дней? ФОП вообще по законодательству сам себе отпуск организовывает. А заказчик платит за отработанное время.
И раз вы не наемный работник, то вы заранее знаете, что с вами могут разорвать контракт в любой момент — то чего вы от компании то хотите. Чтобы вас холили и лелеяли как ребенка, а вы вели себя безответственно.
Мой комментарий был написан на все нытье в статье, а то что вы приняли на свой счет — говорит только о том что вы такая же инфантиальная и безответственная особа.

також для мене немає виплат під час декретної відпустки.

яких саме виплат? ФОПи отримують 4 місяці лікарняного так само як і працевлаштовані працівники — відповідно від суми своїх відрахувань. 800+ грн на місяць виплачується незалежно від працевлаштування взагалі. А більше ніяких виплат наймані працівники під час декретної відпустки не отримують.

Дякую за уточнення. Саме так, виплати відповідно від суми своїх відрахувань, тобто мінімальних, бо в мене немає зарплати, в мене є компенсація по договору. Також компанія може розірвати наш договір будь коли, незважаючи на вагітність, або декретну відпустку.

Як ФОП, ви не обмежені в сплатах до ФСС: можете сплачувати більші суми, то і виплати будуть більші.
Щодо розірвання договору, то це ж логічно, бо соціальні гарантії не безкоштовні, в даному випадку це різниця між 5% та 40% податків і зборів. Кому потрібні соціальні гарантії — той шукає оформлення за КЗОТ. Дивно вимагати соціальних гарантій, відмовляючись за них сплачувати.

Звичайно логічно. Я не отримуючи соціальні гарантії і плачу менше податків.

Дивно вимагати соціальних гарантій

Дайте, будь ласка, посилання на мій коментар, де я їх вимагаю. Бо я такого не писала.
Якраз я не вимагаю соціальних гарантій! І добре що поки можливо вибирати для себе кращий тип оподаткування.

До речі така от іронія, згадала, що коли я ходила в декрет, я працювала по кзоту обидва рази. Тільки я отримувала офіційно мінімальну зп, а то і половину від мінімалки, відповідні і виплати були, які мені ще й затримували до 4 місяців. Відпустка фактично була менша, ніж по закону. Тоді майже неможливо було знайти роботу, де була повністю біла зп. Думаю і зараз нічого не помінялися. Це в сучасній айтішкі можна собі вибити кращі умови по договору, а в інших сферах вибору немає, або погоджуешся на такі умови, або шукай далі.
Так що ніякого того соціального захисту я і не бачила фактично від роботи по трудовому контракту.

Я не оформлена ні на яку компанію, в мене укладений публічний договір з компанією. Я як підприємець можу надавати послуги будь яким компаніям, навіть одночасно, навіть із різних країн. Наша работа давно стала глобальна і автономна, і далеко не завжди має ознаки класичної трудової діяльності.

Здається ви про мене знаєте навіть таке, що я сама про себе не знаю )))

Большинство IT работают ФОП — что значит, что вы сами себе все должны организовать.

Но если заказчик готов оказывать подрядчику услуги по сопровождению ФОП — то почему не принять эти услуги?

С чего вам кто-то что-то должен оплачивать сверх.

Где тут «сверх»? Все это исключительно вопрос договорённости подрядчика с заказчиком.

А вы точно стоите тех денег что требуете от работодателя.

Всё решает рынок. Если заказчик готов платить условленную сумму за выполненную работу, значит подрядчик договаривается об адекватной цене.

Компании и дома все должны вам купить, и массажи оплачивать, и при этом налог платить минимум — вы ж не хотите быть наемными работниками с почти 40% налогов, не а чегож так? И налоги платить не хотите и требуете чтобы вам все обеспечили.

Никто ничего не «требует». Есть рынок. На этом рынке сложились именно такие условия. Заказчики готовы платить подрядчикам столько, сколько они платят, готовы помогать подрядчикам в сопровождении ФОП, готовы помогать им с жильём на время выполнения заказа и готовы оплачивать медицинскую страховку и оздоровительные процедуры.

Это ваша работа и это ваша обязанность обеспечить себя всем необходимым, если вы ФОП.

Да, но ФОП может делегировать полномочия по сопровождению сторонним бухгалтерским и юридическим компаниям. Некоторые «трушные» ФОП так и делают. Могут они делегировать эти полномочия и тем компаниям, которые делают у них заказы.

Детский сад — в котором все бедным перерабатывающим программистам обязаны, а они ничего не должны для этого сделать.

Кто кому что обязан — это исключительно вопрос договорённостей.

И зачем это все вы написали? Мой комментарий касался только статьи, где ит ноуют что им не предоставляют массаж, бесплатную еду, генераторы. Не заботятся и не толкают их на повышение, не простаивают им карьеру. В статье ноют именно что ит ожидает от компаний, то чего не было в договорах.
Где в статье вы видели чтобы сказали, что компании нам помогли с выездом и мы им благодарны? Нет тут только ноют что кого-то уволили из-за того что они месяц не работали. А бизнес как должен работать, если его контрактеры не выполняют свою работу. В данной статье только о том и говорят что компании обязаны всем ит, а бедные несчастные ит, которые не наемные сотрудники, а частные предприниматели ничего не должны делать.
К чему вы опровергает мои слова? Где я сказала что не нужно брать помощь компании если она ее предлагает? Ещё раз прочтите мой комментарий, ит фоп и могут получать только то что в договоре, а не жаловаться всем, что их бедных ущемляют и бесплатно не кормят и массажики не делают.
Весь мой пост говорит только о том что Ит — это фоп и работают они по контрактам. И о своем рабочем месте, и своем повышении в первую очередь думают только они лично, а не перекладывать ответственность на компании с которыми у них договора. Если компании помогают честь их и хвала, если нет, то ит-шник сам берём себя в руки и вкалывает. А не ноет как в этой статье, что нам компании не дают плюшек, пожалейте нас.

С наступившим Новым годом! Искренне надеюсь, что проблемы с ноющими айтишниками окажутся самыми большими проблемами в этом году! От всего сердца желаю профессионального и личностного роста!

С наступившим и вас. Да уж поменьше ноющих во всей стране и нам станет лучше жить.

А, власне, яким чином компанія має вирішувати питання з мобілізацією, цікаво? Хотілось би конкретики.

Взагалі, все як завжди — багато значимих речей, і багато повних дурниць або завищених вимог, по типу обов’язковості масажу в соцпакеті.

Камон, при твоїй зарплаті масаж можна і самому оплатити

А, власне, яким чином компанія має вирішувати питання з мобілізацією, цікаво? Хотілось би конкретики.

Слушай, ну ты же знаешь каким образом решается такой вопрос, не? Так зачем спрашивать? В сознании масс, компания — это большой левиафан, который может побороться с другим левиафаном — государством за своего раба, поэтому и формируются такие ожидания, что компания должна выкупить из рабства своего айтишника, такой патерналистский взгляд на вещи. Но тут люди зазнаются, забывая, что они по сути ресурс для решения задач, а не ценные «члены семьи», как им внушали эйчары и за них компания не будет нести значительные риски и расходы, проще уволить здесь и нанять в свободном мире такого же украинца, но более расторопного, нашедшего кому заплатить за выезд самостоятельно.

По факту, чаще всего, у компании действительно есть знакомства в более верхних слоях украинского общества, чем у среднего «лояльного» галерного гребца, который не общается ни с кем, кроме других айтишников. И компания могла бы поделиться контактом, но тут вопрос как и с кем. Потому что среди айтишников куча душных «праведников», которые и донести могут на такого человека или такую компанию куда нужно. Поэтому нужна, наверное, инициатива от работника, готовность отдать собственные деньги за ценность выезда, а компания просто подскажет кому и сколько. Это, наверное, лучший сценарий.

Но галерным гребцам, привыкшим что им компания вытирает сопли, такой вариант не подойдет. Они хотят как всегда — централизированно, бесплатно и обязательно по закону. Но так не будет, вот их и корежит. :)

Так це було риторичне питання.

Чесно, я б посоромився навіть згадувати про такий «мінус»

Нічого нового) З конкретики, зараз на ринку дійсно менше пропозицій, але ж треба розуміти ситуацію. Камери я теж не вмикаю і не розумію для чого комусь на мене дивитися, а мені паритися і сідати перед камерою і тд

Під час дзвінків співробітники не вмикають камеру. Це правило гарного тону, і хотілося б, щоб до нього заохочували

Мені декілька разів доводилося вимикати incoming video на дейліках, щоб мати змогу поспілкуватися про свій статус під час блекаутів. Бо долітало 3 байта в хвилину з водафона. Яке там ввімкнути камеру...

Якщо CEO козел то покладіть йому на стіл капусту

Якщо CEO коза то покладіть їй на стіл капусту

Забавно бачити

Колеги — інтроверти та ніколи не вмикають камери

Я, як інтроверт, можу сказати що мені не подобається коли колеги екстраверти починають питати особисті питання, розповідати про себе і постійно вмикати ці камери без попередження ,і ще і ображаються коли інші їх не вмикають.

«Під час дзвінків співробітники не вмикають камеру. Це правило гарного тону, і хотілося б, щоб до нього заохочували».

lol wut. Дайте лінк на цю книгу вигаданих правил, будь ласка.

Таки краще з камерою, спілкування тоді більш ефективне.

Звісно, якщо людина не говорить і даний момент, то можна все виключити.

Развлечений в офисе не хватает? Ну значит не все так плохо если это проблема

можна б було б і пропустити цей випуск (( , тим більше нічого нового

«CEO може зателефонувати о 9-й вечора і послати на***»

Оце так рівень комунікацій в компанії! Але не вистачає деталей! Чи треба йти туди, куди послали? Прямо о 9 вечора чи можна завтра зранку? А самому можна набрати СЕО і теж послати? Чи обов’язковим є саме голосовий формат цих повідомлень? Можливо, можна підписатися на щоденну розсилку чи телеграм-бот?

«CEO може зателефонувати о 9-й вечора і послати на***».

Шукай роботу і як тільки знайдеш нову — подзвони йому і пошли на***.
З довб***бами які таке собі дозволяють треба тільки так.

хтось писав там про зарплати «по ринку», то я хочу сказати що ринко в Україні уже зараз трошки «не той» що рік тому, особливо перед святами...
дивлюсь як супер-сінйори(судячи з опису) шукають роботу по 3-3.5к і диву даюсь.

Яке диво ? Клієнт пішов з країни на: Польщу, Чехію та Прибалтійські країни, масово. Внутрішній український ринок дуже маленький. Маєм безробіття, як воно є.

хотелось бы услышать аналитику о том, как все прекрасно на огромном американском рынке

Ну тобто можна гнати зброю, набої, паливо, допомогати мільярдами доларів і усіляко допомогати і не просісти по економіці ? Так не буває. Те, що зачепило саме ІТ ринок дуже сильно це факт, особливо інвестори яки перетнулися на військову сферу з інтернет бізнесу.

суммарный объем помощи США Украине в этом году порядка 50 млрд $
ВВП этой страны по итогам прошлого года 23 триллиона $ (или 23000 млрд $)
предлагаю еще порассуждать на тему того, как удои коров в средней полосе рф влияют на рост телеграфных столбов

Криза вона і в Африці криза. Зараз по усьому світі просіла необхідність у програмістах. + Fb, Apple, Amazon, Netfex, Google i тд поскорочували багато різних напрямків, позакривали підрозділи, ну і Ілон Маск п*дор.

Ринок країн Балтії — це як ринок Харківської чи Львівської області. І на ньому й так днем з вогнем спеців не знайти, не кажучи вже, щоб просто взяти і перейти туди. Думаю, що навіть всі названі країни загалом не зможуть у найближчий час «перетравити» таку кількість нових замовлень.

Польща має більше людей залучених в IT ніж Україна — погугліть перед тим, щоб таке писати.

Але програмісти тут такі собі.
Особливо в сфері енергетики.
Жах в чистому вигляді

О! Це дуже цікаво. Дякую.

уцілому згоден, середній рівень програмістів з Польщі, з якими я стикався (проводив інтерв’ю, просто працював) десь на порядок меньший. Тіж інжери, які позіціонують себе як сіньйори/ліди зазвичай мають рівень знань десь на рівні наших мідлів (по конкретних технологіях) але ЗП просять дай боже + вони самі по собі дорожчі ніж наши ФОПи через податки та обов’язковий соц пакет затвердженний на законодавчому рівні

В нас деякі компанії вважають, що сінйьор-розробник це розробник зі знанням декількох мов програмування (наприклад, Python + Go + JS), математик, алгоритміст, архітект, техлід+тімлід, експерт по всім SQL/NoSQL DB та ELK-стеку, дата інженер/аналітик, девопс зі знанням клаудів та кубернетеса на рівні експерта, та хороший тестувальник в одній персоні за зарплату автоматчика.

Того є люди, котрі думають що так і має бути (хто читав один з найсмішніших постів на кацапо-хабрі про 10 раундів співбесіди на пайтоніста в Яндекс на 3К баксів, той зрозуміє), а потім дивуються, як це забугром і вимоги менші і зарплати більші.

Бляха, я б почитав такий рофл, але на кацапський хабр навіть заходити не хочу

В моєму меседжі нічого не було про кількість залучених в ІТ людей в Польщі. Але погуглив, ок :)

Пробачте, певно я не так зрозумів. І візьміть тепер і забудьте всьо шо нагуглили🤣

вчіть С++ — завжди є вакансії з нормальними зарплатами (зараз 5-6к в Україні), відрізняються тільки якістю проектів. Особливо не буває хайпу з величещними зп, як свого часу було на Android або Machine Learning|Data Science, проте кризи вакансій в цьому сегменті майже не буває

На DOU 77 вакансій C++ на поточний момент, тобто не усе так і добре така сама кака як і в усіх іньших. Хоча треба ще Game Dev дивитись який окремо винесли.

тогда уж фортран )

DevOps куди зараз більше затребуваний.

Djinni:
Position per active candidate (3.11.2022):
DevOps — 8.87
C++ — 6.63

Девопси зараз дуже хитрі, пробують делегувати через менеджемент свої обов"язки на розробників, а самі гоняють чаї, а точніше беруть парт-тайм чи другий фуллтайм і косять бабло, поки розробники вигорають на проектах.

Різне буває. ДевОпс і сайтРелаябіліті то добре мати як скіл.

Як завжди у когось хліб черствий, в в когось діаманти маленькі. Про дзвінки CEO у вечорі який посилає на *** позабавило. Щось таке пам’ятаю з минулого, затримались вечором на роботі усією командою, CTO відкриває двері з ноги і фразою ви тут усі ЛГБТ. Більше ми так не затримувались.

Підписатись на коментарі