Як знайти посаду та підрозділ у ЗСУ. З досвіду айтівців, військових і спеціалістів з рекрутингу

Згідно з нашою аналітикою, служба за IT-спеціальністю могла б мотивувати майже половину айтівців долучитися до ЗСУ (46%). Ще для 33% важливою є змога самостійно обрати підрозділ і спеціальність. Крім того, айтівці активно цікавляться вакансіями в Силах оборони. 57% опитаних переглядали їх на різних ресурсах.

DOU поспілкувався з Міноборони про роботу рекрутингових центрів, розібрав з агенцією Lobby X нюанси розміщення вакансій у військо, а також поговорив із представниками військових частин про відбір кандидатів та айтівцями, які добровільно пішли служити в армію.

Ключові моменти

• На одну ІТ-посаду в Силах оборони претендує понад 86 кандидатів.
• Станом на сьогодні до рекрутингових центрів звернулося 12 769 людей.
• У рекрутинговому центрі на людину виділяють місяць.
• Нині є понад 150 пріоритетних бригад.
• У непріоритетні частини йдуть переважно на контракт.
• Проблемних випадків з потраплянням у підрозділи за рекрутингом на рівні 2%.

Як шукають собі підрозділ через онлайн-платформи

У січні 2024 року Міноборони підписало меморандуми про співпрацю з чотирма онлайн-платформами: Lobby X, Work.ua, Robota.ua та OLX.ua.

На DOU теж можна знайти вакансії у військо За задумом військові частини розміщують вакансії на сайтах. Людина обирає підхожу посаду у війську, подається на неї, а тоді проходить співбесіду в підрозділі — по телефону або особисто в частині. Якщо все минає успішно, кандидат отримує відношення, або рекомендаційний лист, від частини з підписом командира і йде з ним у ТЦК.

Найбільше ІТ-вакансій у військо серед онлайн-платформ розміщує Lobby X, яка має інтеграцію з майданчиком Міноборони. Ми поспілкувалися із засновником рекрутингової агенції Владиславом Грезєвим про нинішні результати рекрутингу.

«З позитивного — поліпшилася ситуація зі зворотним зв’язком від військових. Раніше люди скаржилися, що не отримують відповіді на свої заявки. Тепер ситуація покращилась, однак проблема з фідбеком не розв’язана повністю.

Найближчим часом очікуємо змін. Уряд планує дати законодавчу можливість військовим частинам мати в штаті своїх підрозділів рекрутера. Тоді питанням відбору опікуватиметься окрема людина в межах своєї посади, а не хтось інший у вільний від основних обов’язків час. Відповідно, ми зможемо вже давати не рекомендації щодо рекрутингу, а розпорядження військового керівництва. Щоб була змога опрацьовувати всіх кандидатів і гарантувати їм зворотний зв’язок».

Що ж до динаміки відгуків на військові вакансії, то Владислав Грезєв зауважує її зростання.

«За місяць до ухвалення мобілізаційного закону люди стали активніше шукати позиції у війську»

Нині на одну ІТ-посаду в Силах оборони претендує понад 86 кандидатів. Загалом категорія ІТ залишається на другому місці за популярністю серед тих, хто відгукується на вакансії агенції. На першому місці — «Штабна робота».

Агенція здебільшого не проводить попередній скринінг кандидатів чи співбесіди й не відстежує весь шлях рекрута. Але якщо в людини виникають труднощі під час оформлення у військо на певному етапі, вона може звернутися в службу підтримки Lobby X.

«Передусім треба сказати, що всі кандидати отримують супровід від військової частини, поки не потраплять в обраний підрозділ. Тож, якщо виникають нюанси, за нашою інструкцією доброволець має звернутися до представника військової частини, який його супроводжує.

Якщо ситуація не вирішується, людина пише в нашу службу підтримки. Ми, звичайно, тримаємо руку на пульсі в усіх проблемних випадках і вирішуємо їх із Генеральним штабом.

Тобто всі кандидати, які відгукувалися на вакансію в Lobby X і через людський фактор були помилково розподілені в інші частини, отримали допомогу. Хоч це й займає певний час. Єдиний спосіб виправити цю ситуацію — отримати наказ на переведення від головнокомандувача в коректний підрозділ. Ми клопочемо про це. Це не легко, але можливо.

Якщо аналізувати проблемні випадки, про які в нас є інформація, то ситуацій з помилковим розподіленням — близько 2%», — розповідає засновник проєкту.

У планах Lobby X, за словами Владислава, реалізувати в проєкті фічу, яка допоможе глибше розкривати бренд працедавця кожної окремої бригади. Зокрема, він ставить за приклад медійність Третьої штурмової бригади, «Вовків да Вінчі» тощо. «Ми хочемо допомогти користувачеві робити більш свідомий вибір між підрозділами. Багато планів у цьому напрямі пов’язані з контентом, партнерами, відеопродакшенами».

Як працюють рекрутингові центри

У лютому цього року відрили перший рекрутинговий центр Міноборони. На сьогодні в усій країні діє 30 таких центрів, розміщуються вони переважно в ЦНАПах або міськрадах. Тут цивільні рекрутери, які пройшли навчання, допомагають добровольцям потрапити на конкретну посаду. У них можна дізнатися про вакансії, соціальні гарантії, нюанси мобілізації чи підписання контракту, попросити дібрати підхожу позицію.

Станом на сьогодні до рекрутингових центрів звернулося 12 769 людей, зазначає уповноважений представник Міноборони з питань рекрутингу Олексій Бежевець. Зокрема, нині робота з підбору вакансій триває з 3695 кандидатами. При цьому 1329 людей або закінчують оформлення в ТЦК, або вже служать.

У центрах користуються власною CRM-системою, куди вносять інформацію про кандидатів.

«Важливий момент: рекрутер бачить, як доброволець просувається на шляху до війська, і може за потреби допомогти. Ми супроводжуємо людину й моніторимо її статус на кожному етапі. Це, умовно, заповнення анкети, контакт з військовою частиною, отримання рекомендаційного листа, оформлення в ТЦК, підготовка в навчальному центрі.

Людина може використовувати псевдонім, якщо не хоче розкривати персональних даних, і загалом ми не передаємо їх у військкомат», — пояснює Олексій Бежевець.

«На кожну людину виділяють місяць, щоб допомогти дібрати позицію»

«Деякі кандидати ніяк не можуть визначитись. Якщо людина не погоджується на пропозиції рекрутерів або військових частин, у які вона звертається, або за своїми побажаннями не знаходить відгуку у військових частин, через місяць спроб ми беремо паузу, поки не з’явиться щось нове».

Випадків, коли людина не потрапляє в обраний підрозділ за рекрутинговою системою, менше як один відсоток від загальної кількості оформлень на службу, зауважує представник Міноборони.

«Такі ситуації — рідкість, і причиною більшості з них є людський фактор. Наприклад, офіцер військової частини щось некоректно заповнив чи видав наказ із порушенням установленого порядку рекрутингу, або виникли нюанси з оформленням у ТЦК, або сама людина показала відношення, коли вже завершує підготовку в навчальному центрі тощо.

Ми усім пояснюємо: із самого початку оформлення слід надавати рекомендаційний лист і наголошувати, що ти доброволець і йдеш за відповідною процедурою згідно із законодавством.

Наше завдання — домогтися, щоб зрештою таких випадків узагалі не було. Щоб і ТЦК, і навчальні центри, і самі рекрути дотримувалися передбаченого порядку».

У рекрутингових центрах є служба підтримки. Крім того, за кожним добровольцем закріплений рекрутер, який йому допомагає. Якщо десь виникає непорозуміння, у рекрутинговому центрі збирають інформацію і звертаються у відповідний підрозділ Генерального штабу.

«Ми можемо виправити левову частку проблемних питань. Трапляється, що Генштаб забезпечує переміщення людини з військової частини, куди її помилково скерували всупереч рекомендаційному листу. Утім, це поодинокі випадки».

Однак буває і таке, що людину переводять з обраної посади в підрозділі на іншу або навіть в іншу військову частину. За словами Олексія Бежевця, обставини, за яких цей сценарій імовірний, нормативно врегульовані.

«Для цивільної людини це може видаватись ризиковим. Однак є характерні риси, якими військова служба відрізняється від цивільної роботи. Такі поняття, як наказ та обов’язок, тут мають інший зміст і значення. При цьому слід розуміти, що можливі переміщення без згоди військовослужбовця не є масовою історією», — додає він.

Досвід айтівця

Ми поспілкувалися з ІТ-спеціалістом Тарасом, розробником у компанії GlobalLogic, який мобілізувався у квітні, а в червні почав службу в частині.

Тарас айтівець у ЗСУ

«Понад рік я моніторив вакансії на онлайн-платформах. Кілька разів подавався й з третьої спроби знайшов підрозділ, у якому нині служу. На моє резюме відповіли за три тижні, коли я вже не очікував співбесіди.

Це була ІТ-вакансія з кібербезпеки, пропонували службу в Києві. Я хотів саме працювати за комп’ютером: попередні вакансії, на які відгукувався, були на посаду зв’язківця. Однак зрозумів, що краще шукатиму далі.

У нинішній підрозділ, де я опікуюся кібербезпекою, співбесіда тривала 15 хвилин телефоном. Хотів іти служити саме за мобілізаційним треком. Надіслав представнику частини документи на електронку, і вони почали готувати зі свого боку процес через Генштаб. Мені навіть не був потрібен рекомендаційний лист.

За три тижні після цієї домовленості мені зателефонували з ТЦК і повідомили, що на мене прийшов наказ від Генштабу. Ще кілька днів знадобилося на проходження медичної комісії. Моя контактна особа з частини відстежувала, куди мене скеровують і що відбувається. Згодом я пройшов базову військову підготовку, яка тривала п’ять тижнів, і вирушив у свою частину».

Що кажуть про залучення людей військові

Павло Шабат заступник начальника штабу батальйону РЕБ бригади «Чорний ліс»

«У нас майже постійна потреба у фахівцях, тож використовуємо різні канали. Перший і найнадійніший спосіб набрати людей у підрозділ — це рекомендації від тих, хто вже служить. Найчастіше до нас потрапляють саме так.

Ми беремо на службу винятково на контракт, оскільки є досвід і розуміння, що відповідний фахівець стовідсотково потрапить до нас на обрану посаду, чого не може гарантувати мобілізація. Крім того, рекрути, які потрапляють у навчальний центр на контракт, є більш пріоритетними кандидатами на БЗВП за кордоном. Тож ми розуміємо, що наші рекрути з вищою ймовірністю здобудуть досвід від іноземних інструкторів.

Другий канал — розміщення вакансій на Lobby X, DOU, Work.ua, коли є потреба набрати одночасно більшу кількість людей. Через DOU, наприклад, знайшли операторів БПЛА, операторів РЕБ, РТР.

Півтора місяця тому я вирішив дослідити, як працюють рекрутингові центри. Після того як у травні ухвалили мобілізаційний закон, у наш батальйон ринули люди — було непросто опрацювати всі заявки. Тому згодом я поїхав подивитися рекрутингові центри МО, Третьої штурмової, «Вовків да Вінчі». Однак зрозумів, що нам немає сенсу його відкривати: у «Чорного лісу» трошки інша специфіка роботи.

Ми проводимо співбесіду по відеозв’язку або людина приїжджає до нас на ППД (постійний пункт дислокації). Оскільки в цивільному житті таких посад, як нам потрібно у війську, немає, ми беремо новачків на фахове навчання. Це абсолютно нормально, що кандидати приходять без досвіду. Передусім зважаємо на софт-скіли.

Далі готуємо людині лист-відношення на контракт. До ТЦК рекрут іде вже з пакетом усіх документів і там оформлюється на контракт. Якщо у нас виникає сумнів, чи ТЦК, в якому зареєстрована людина, знає всі нюанси рекрутингового процесу, пропонуємо фахівцю оформитися через ТЦК, з яким маємо велику кількість успішних кейсів і налагоджену взаємодію.

Віктор Шендибило начальник відділення персоналу штабу 3-ї штурмової бригади

«Найефективніше працює сайт бригади — щодня туди надходять сотні заявок від охочих. Через платформи типу Lobby X, Work.ua чи Robota.ua переважно знаходять відгук тилові вакансії: аналітики, діловоди, IT-фахівці, робітничі професії.

А ще ми маємо власні рекрутингові центри — у Києві, Дніпрі, Львові та Одесі. Там можна наживо поспілкуватися з рекрутерами, пройти мінімальний фізтест і почати процес оформлення. Для кандидатів у Києві та Дніпрі (а скоро й у Львові) є опція тестового тижня, щоб спробувати свої сили й вибрати підрозділ. Окрім того, працюють мобільні групи, які їздять по різних регіонах.

Зараз активно набираємо кандидатів до батальйону безпілотних систем і роти наземних роботизованих комплексів на посади пілотів дронів та інженерів, де себе можуть знайти фахівці сфери комп’ютерних технологій.

Що хотіли б поліпшити в рекрутингу? Правильною вважаю ініціативу Генштабу дозволити бригадам самим оформлювати на службу людей. Це значно прискорить процес, плюс допоможе з розподілом — не доведеться «ловити» людей у навчальних центрах і постійно моніторити, чи ніхто їх не «вкрав». Переконаний, що бригади, які зацікавлені в поповненні, зможуть зробити цей процес якомога зручнішим.

Наступний логічний крок — дати можливість бригадам самостійно проводити підготовку. Звичайно, потрібно забезпечити сертифікацію інструкторів. Наприклад, наша бригада після навчальних центрів (крім Військової школи імені Євгена Коновальця) проводить допідготовку та донавчання новоприбулих за своїми стандартами.

Тобто людина вирушає в навчальний центр, тоді вчиться у нас, а відтак — проходить злагодження безпосередньо в підрозділі. І весь цей час можна оптимізувати, якщо підвищити якість підготовки.

Чи завжди працює рекомендаційний лист? Кожного нашого кандидата супроводжують рекрутери на всіх етапах до його повернення в бригаду. Рекрутам ми пропонуємо опцію заселення для централізованого оформлення в Києві (у перспективі такі з’являться і в інших містах, де є рекрутингові центри). Тобто кандидати живуть на одному з об’єктів, збирають документи та відбувають необхідні процедури, а паралельно проходять первинну підготовку з інструкторами з-поміж поранених бійців. Так уже під час заїзду в навчальний центр вони попередньо розуміють, що їх чекає та що потрібно вивчати посиленіше.

Щодо рекомендаційних листів, здебільшого ми все ж забираємо своїх людей після навчання. Доводиться постійно бути з ними на зв’язку та контролювати їхній розподіл на всіх щаблях — від навчальних центрів до Генерального штабу. Звичайно, не обходиться й без ексцесів, але ми докладаємо всіх зусиль, щоб рекрута таки розподілили до нас. Словом, боремося за кожного».

Нерідко в бригад є власні рекрутингові центри. Зокрема, 95-та десантно-штурмова бригада має свій центр у Житомирі, розміщує вакансії на онлайн-платформах і в себе на сайті.

Євгеній опікується рекрутингом у 95-й ОДШБр

«На співбесіді в бригаду звертаємо увагу на:

• вік;
• стан здоров’я;
• фізичну підготовку.

Після успішної співбесіди військовозобов’язаний отримує рекомендаційний лист, з яким має звернутися до ТЦК та СП, а тоді пройти базову військову підготовку в навчальному центрі. Після неї військовослужбовець прибуває до підрозділу, де також проходить навчання з „бойовими“ інструкторами.

У більшості випадків рекомендаційний лист спрацьовує, і процес минає без нюансів. Інша річ, що подекуди військовозобов’язані отримують відношення від частини й потім не приходять у ТЦК».

Проте не в усіх бригадах однаково добре працюють рекомендаційні листи. У 59-й ОМБр зауважили: трапляється, людей скеровують з ТЦК в інші військові частини, відповідно до потреб на той момент.

Загалом для цієї бригади найкраще для рекрутингу спрацьовує власний сайт. Через нього шукають зв’язківців, операторів БПЛА тощо.

Що таке пріоритетний і непріоритетний підрозділи

Процес рекрутингу у військо охоплює поняття пріоритетності підрозділу, у який людина хоче потрапити.

Пріоритетні частини — це ті, які потребують першочергового комплектування. Їхній перелік визначає Генштаб. Загалом це бойові бригади: усі механізовані бригади, всі частини ТрО, всі частини морської піхоти, сил спеціальних операцій, десантно-штурмових військ, розповів DOU уповноважений з питань рекрутингу МО Олексій Бежевець. Нині таких понад 150, за словами представника відомства, але раз на місяць-півтора Генштаб переглядає їхню кількість.

Щоб приєднатися до такої частини, не потрібно отримувати додаткове погодження вищого військового керівництва. Людина, яка за результатами співбесіди пройшла до пріоритетного підрозділу, отримує відношення від командира підрозділу і прямує з ним до ТЦК.

За словами речника Міноборони Романа Горбача, далі людина проходить ВЛК і її оформлюють до батальйону резерву. Вже з нього добровольця відряджатимуть у навчальний центр для проходження базової загальної військової підготовки. І після завершення навчання він повертається саме в цей батальйон резерву. А вже звідти наказом його переводять у частину, яка надала рекомендаційний лист.

Для ТЦК і навчального центру таке відношення є обов’язковим, і людина має потрапити саме в ту частину й на ту посаду, на яку її відібрали. Незалежно від того, проходить вона за мобілізаційною процедурою чи підписує контракт.

Непріоритетні частини — це здебільшого тилові підрозділи, логістика, забезпечення. До них теж можна потрапити за рекрутингом: обрати вакансію та податися на неї. Однак командир непріоритетної частини не може видавати людині рекомендаційний лист без погодження Генерального штабу ЗСУ.

У непріоритетні частини йдуть переважно на контракт. Мобілізаційний трек теж можливий, але отримати таке погодження дуже складно, зауважує представник МО Олексій Бежевець.

До якої категорії належить підрозділ, можна дізнатися на співбесіді у військовій частині або в рекрутинговому центрі Міноборони. У відкритому доступі цього списку немає.

«Станом на сьогодні гарантії потрапити в обраний підрозділ — пріоритетний чи непріоритетний — однакові, якщо військова частина зробила все правильно. Маю на увазі, що у випадку непріоритетного підрозділу військова частина має отримати погодження від Генштабу. Якщо вона отримала погодження на це призначення, то проблем не має бути», — коментує засновник рекрутингової агенції Lobby X Владислав Грезєв.

Як шукають рішення проблем

Як уже зауважували співрозмовники DOU, серед можливих труднощів — коли ТЦК скеровують чи навчальні центри розподіляють людину не туди, куди вона має потрапити за відношенням.

«Недарма в процес рекрутингу 10 червня внесли зміни, які передбачали потрапляння всіх добровольців у батальйони резерву, з яких вони через відрядження їхали в навчальні центри уже як військовослужбовці обраної військової частини. Після навчання поверталися в батальйони резерву, а потім через переведення переходили у військові частини, які обирали для служби.

Тобто зроблено перший крок — унеможливити неправильний розподіл навчальними центрами. Але лишилася низка інших нагод припуститися помилок.

Тож найпростішим рішенням буде прямий призов людини військовою частиною, без будь-якого посередництва. Загальна механіка поділу на пріоритетні та непріоритетні частини, потреби пройти співбесіду, ВЛК збережеться, але з цієї ланки випадуть ТЦК і резервні батальйони.

Будуть тільки дві зацікавлені сторони — простішого механізму не вигадаєш. Сподіваємося, що це запрацює найближчим часом», — розповідає Владислав Грезєв.

Ми раніше розмовляли з Олексієм Бежевцем про те, як можна втілити цю модель рекрутингу без ТЦК. Але остаточний алгоритм буде зрозумілий після внесення змін до постанови Кабміну № 560, яка регулює питання мобілізації та призову.