Країна відчинених дверей. Українська програмістка про життя в Канаді

Мене звуть Даша Бондарева, вже чотири роки працюю в офісі Amazon у Торонто, а загалом у Канаді живу сім років. Розповім про те, як я потрапила в компанію, ще будучи студенткою, які там умови роботи, та про те, як можна влаштувати своє життя в Канаді.

Спочатку я не планувала ставати Software Development Engineer і працювати в індустрії, натомість мріяла займатися наукою. Закінчила магістратуру за спеціальністю «Соціальна інформатика» в Національному аерокосмічному університеті «Харківський авіаційний інститут», думала далі йти в аспірантуру, захищати кандидатську. У якийсь момент вирішила, що цікаво було б спробувати навчатися за кордоном. Багато наукових статей, першоджерел, які я читала, були англійською, тобто це мова сучасної науки.

Вступала до університетів США і Канади. Це був досить довгий процес, що протривав приблизно рік. Отримала кілька оферів, обрала «Master of Science in Computer Science» в University of British Columbia. Але тут треба було вчитися на магістра заново, щоб мати можливість продовжити навчання в аспірантурі. З’ясувалося, що наука мені подобається не настільки, як здавалося спочатку, бо аспірантура — це великий commitment, вона займає багато часу, надто якщо це комп’ютерні науки. Якщо хочеш займатися науковими дослідженнями, то вибір не такий і великий. І треба знайти компанію, що займається цікавою тобі тематикою. У той самий час я спостерігала, як мої друзі йшли працювати в індустрію над цікавими інженерними проектами. Я теж вирішила спробувати піти в індустрію. Так там і залишилася.

Співбесіди

В університеті у нас регулярно відбувалися ярмарки вакансій, на які приходять рекрутери Google, Facebook, Amazon та інших компаній. Вони збирають резюме студентів і намагаються інтерв’ювати якомога більше людей. В університетах під час вступу тут досить серйозний відбір, тому якщо ти потрапив на навчальну програму, є великі шанси, що зможеш працювати в цих компаніях. Я після першого року навчання почала ходити на всі ці заходи у захваті: «Вау, в мене є шанс поговорити з кимось із Google або Facebook». Потім це стало більш буденно, бо всі мої однокурсники робили те саме. Всі навколо мене мріяли або про свій стартап, або працювати в Google. Я, також сходивши на кілька інтерв’ю, почала думати: а хто ж робить те, що мені цікаво? Вирішила, що мої компанії — це Google і Amazon. З одного боку, тут зіграли мої амбіції — хотілося спробувати щось з топу. Подобалось, над якими масштабними проблеми ці компанії працюють і як швидко вони рухаються. Працювати над продуктами, якими кожного дня користується півсвіту, — це надихало. Хоча у той час я мала дуже розмите уявлення, у чому полягає робота інженера у цих компаніях.

Інтерв’ю з Amazon було першим, відразу після нього я вирішила: чому б і ні? Це був 2013 рік. Опісля тривали довгі переговори з компанією щодо того, щоб мені дозволили закінчити навчання і прийти до них пізніше.

Інтерв’ю в кампусі відрізняються від співбесіди для тих, у кого вже є досвід роботи. Рекрутери приходять в університет, який їм цікавий, щодо якого вони впевнені, що рівень студентів підходить до рівня компанії. Збирають певну кількість резюме, а затим менеджери, програмісти приїжджають проводити інтерв’ю з вибраними студентами.

Перший раунд — це досить проста задача. Спеціалісти хочуть подивитися, як виглядає ваш код, що ви знаєте, як засвоїли базові речі з програми. Якщо проходите далі, запрошують на наступний етап. У мене він проходив також в університеті і складався з чотирьох інтерв’ю з різними людьми.

На співбесідах було важко емоційно, бо на той час я жила в Канаді лише рік, англійською спілкувалася не так добре, як зараз. Ніколи не уявляла, що буду проходити співбесіди в такі компанії. Спочатку гадала, що провалила перше інтерв’ю: написала не найкращий свій код, — зрозуміла це досить швидко. Була настільки засмучена, що відразу визнала: цей код — жахіття, він працювати не буде, і навіть вказала на власні помилки. Ввечері я все ж таки отримала дзвінок із запрошенням на наступний етап інтерв’ю. Наступні чотири інтерв’ю пройшли значно спокійніше, бо я собі вважала так: гірше, ніж попереднє, бути вже не може. Спілкуватися з інженерами компанії досить цікаво: у них немає цілі завалити тебе, їм важливо, що ти знаєш і чого прагнеш, бо вони зацікавлені тебе найняти. Коли я це усвідомила, стало набагато легше емоційно.

Віза

Я в Канаду приїхала зі student permit та visitor visa. Student permit дозволяє навчатися у країні і працювати в кампусі університету. Документи подавала в Києві, але сам student permit отримала, лише коли перетинала кордон Канади. Після закінчення навчання подала документи на post-graduation work permit вже — дозвіл на роботи для тих, хто нещодавно отримав вищу освіту в Канаді. Його дають на один-три роки, що залежить від часу навчання. Цього часу часто достатньо, щоб подати документи на постійне мешкання (permanent resident). А вже з цим документом у Канаді можна жити постійно.

Гори Британської Колумбії

Робота

Я в компанії вже чотири роки, працюю в офісі в Торонто. Коли починала, в нашому офісі було 200 людей, зараз їх 800. Коли прийшла, не знала нічого, це була моя перша інженерна робота, без жодних попередніх стажувань. Була мов чистий аркуш. До роботи в Amazon я більше писала на Python, який використовується в академічному середовищі. В Amazon треба було писати на Java. З першого тижня почала навчатися: накупила книжок і почала їх читати, бо важко було зрозуміти, що від мене очікують і що я повинна знати. Гарна новина для студентів — насправді від них не дуже багато очікують, головне — що new grad, як їх тут називають, може швидко навчатися. Це було найважливіше у моїй роботі на той час: навчатися з досвіду моїх колег. Спочатку багато часу витрачала на коментарі у код-рев’ю від інших інженерів у команді.

Amazon — дуже динамічна компанія, і там завжди все змінюється. Тому там так цікаво працювати. Усі чотири роки у «Амазоні» я працюю в підрозділі, що пише сервіси для контролю складів. Моя команда займається плануванням ресурсів, що потрібні на складах «Амазону» щодня. Ми пишемо системи, що допомагають внутрішнім аналітикам, тренуємо моделі для прогнозування доступних ресурсів. Моя роль за ці роки дуже змінилася: коли починала, я була більше виконавцем, писала код для маленьких компонент системи, покладалася на старших інженерів проекту. Зараз я вже більш досвідчений інженер, веду свої проекти, вирішую архітектуру наших систем, менторю нових інженерів.

Офіс

Офіс розташований у самому центрі Торонто, за три хвилини від CN Tower, найвищої будівлі західної півкулі. Тут хороша транспортна розв’язка: приїжджають усі поїзди з окраїн, приходить метро. Наш офіс знаходиться на 25 поверсі, що, як для Торонто, досить високо. Із нього відкриваються краєвиди на озеро Онтаріо. Сам офіс у скляній будівлі, тож є вдосталь світла. Багато приватного місця, великі столи. У нас open space, але в кожної команди відгороджений простір. На кожному поверсі є кухня з чаєм-кавою.

Корпоративних штук у нас кілька: влітку — пікнік, взимку святкуємо новорічні свята, але у лютому. У кожної організації є свої івенти. Це, наприклад, можуть бути тім-ланчі, ми регулярно ходимо командою на них. Загалом люди часто збираються за інтересами й займаються якоюсь справою разом. Я, наприклад, майже одразу доєдналася до скелелазіння. Також є друзі в офісі, з якими збираємося грати в Dungeons & Dragons після роботи.




Умови роботи

Більшість команд працює 40 годин на тиждень, моя теж. Є flexible hours у тому сенсі, що ніхто не слідкує, о котрій ти прийшов і йдеш. Є варіант працювати з дому, але я люблю з офісу, бо подобається перебувати серед людей. І я досі вважаю, що працювати поряд зі своєю командою набагато ефективніше.

Стартова відпустка складає 3 тижні + 6 днів дається на personal time — коли можеш попередити, що з якихось причин не прийдеш на роботу (бо захворів або хочеш провести час із котом). З часом ця відпустка зростає.

Зарплати та податки

Сайт Glassdoor дозволяє оцінити рівень зарплат по містах та компаніях. Але треба розуміти, що там показують лише базову зарплату. У таких компаніях, як Amazon та Google, та в стартапах, що вийшли на IPO, додаткову частину зарплатні складають stocks. Їх кількість і цінність росте з часом. Більше працюєш у компанії — більше stocks отримуєш. Наприклад, в моєму початковому офері на додаток до зарплатні було описано, скільки та коли я отримаю stocks у наступні кілька років, якщо буду працювати в Amazon. Середня зарплата інженера у корпораціях вище за середню на ринку, бо це висококваліфікована робота.

Основні податки — це provincial tax та federal tax. У Канаді рівень податків залежить від прибутку. У програмістів це може бути 30-35%. Ще невеликий відсоток йде у пенсійний фонд та кілька інших зборів. Зазвичай роботодавець збирає податки з кожної зарплатні. Але наприкінці року все одно треба заповнити декларації і перерахувати доходи та сплачені податки. Існує декілька нюансів, які можуть як зменшити податки, так і збільшити їх наприкінці року. У такому випадку потрібно буде або ще заплатити, або отримати переплачені податки назад. Заповнення цих декларацій дуже спрощують офіційні онлайн-програми, як, наприклад, Ufile.

Вартість життя

За роки у Канаді я спробувала жити і на мінімальну стипендію, що отримує студент, і на зарплату працівника великої корпорації. Можу сказати, витрати на ресторани та продукти дуже залежать від того, скільки можеш витрачати. Так, коли жила у Ванкувері, на продукти витрачала до C$ 300 (228 USD) на місяць. Але для цього доводилось докладати зусиль: знаходити найдешевші магазини, слідкувати за цінами. Якщо їла десь у ресторані, то це було достатньо рідко і у дешевих місцях — який-небудь fast-food, дешеві китайські місця або дешеві суші, яких, на мою радість, у Ванкувері було досить.

Із переїздом у Торонто це змінилося, бо грошей стало більше, а робота — інтенсивніша, тому на їжі вирішила не економити. Продукти стала купувати у найближчому супермаркеті, який не дуже дешевий, але зручний. Та й з роботою та різними хобі час став критичним ресурсом, тож стала частіше їсти у ресторанах. На ланч можна витрачати C$ 10-15 (8-11 USD), вечеря у casual ресторані може вийти C$ 20-40 (15-30 USD), якщо замовляти напої та десерти.

Нещодавно повернулася до контролю ресурсів. Продукти для вечері на двох із залишками на обід виходить приблизно C$ 20-30 (15-23 USD). Приклади цін з супермаркету: куряче філе коштує C$ 20-25 (15-19 USD) за 1 кг. Хліб — C$ 3 (2,2 USD), пачка йогуртів — C$ 5 (3,8 USD), яблука — C$ 5 (3,8 USD). Цікаво, що багато продукти вигідніше брати у великих пачках — ціна росте непропорційно. Квиток у кіно коштує приблизно C$ 13-15 (10-11 USD), театри та концерти тут дуже дорогі. За квиток на концерт відомого виконавця можна віддати C$ 80-100 (61-76 USD). Театри теж будуть коштувати від C$ 60 (45 USD). Піднятися на CN Tower або піти у зоопарк коштує C$ 35 (27 USD).

Міста

У Канаді я живу майже 7 років: три — у Ванкувері, чотири — в Торонто. Моє перше «wow, this is Canada» було у Ванкувері. Це дуже особливе місто: зелене, з чудовою природою, що захоплює подих: гори, водойми. Я дивилася, ніби на картину, і не могла повірити, що опинилася в такій красі. Ванкувер специфічний ще й тим, що це не дуже велике місто, у ньому багато студентів, пенсіонерів. Є всього кілька стартапів, кілька маленьких офісів великих корпорацій.

У Ванкувері було враження, що всі канадці прокидаються о 6-й ранку, щоб займатися йогою, пробігтися вздовж річки, поїхати в гори, ввечері повернутися і о восьмій лягти спати, бо о 6-й знову йога. Це було моє враження про Канаду в перші три роки.





Коли я переїхала на East Cost у Торонто, зрозуміла, що Канада — дуже різна. Торонто — протилежність Ванкуверу: воно дуже швидко розвивається, багато всього будується. Downtown дуже жвавий. Якщо у Ванкувері люди найчастіше ходили одягнені у вузькі штани для йоги, то Торонто спочатку здалося справжнім центром канадської моди. Тут багато чого відбувається, багато концертів, бо це найбільше місто Канади, Нью-Йорк поруч.

Помітно, що тут багато мігрантів із різних країн — у Ванкувері теж, але більше азіатів. А в Торонто багато всіх і звідусюди. Щодня зустрічаєш представників 10 різних країн — а це 10 різних досвідів. Також можна скуштувати що завгодно, у ресторанах міста кухня з усього світу. Спершу не розуміла тутешньої культури eating out (люди захоплено говорять про те, в який ресторан треба піти цього разу), але тут просто справді багато різноманіття.

Менталітет

Люди відкриті до мігрантів. Вони звикли, що тут усіх багато. У них є natural curiosity: їм цікаво, хто ти, звідки приїхав. Ще одна вагома характеристика: ніхто не буде втручатися у твоє життя, повчати тебе. Натомість просто порадіють. «О, ти поїхала в гори? Good for you! Сиділа цілу ніч у барі? Кльово!». Тобі не казатимуть, що робиш щось неправильно або працюєш не там, де треба. Це твоє життя і ти можеш проводити його, як хочеш.

Діаспора

Українська діаспора тут дуже велика. Коли я приїхала в Торонто і нікого не знала, то почала їздити на різні заходи української діаспори. Щовересня вони проводять тут великий фестиваль, запрошують різних зірок, влаштовують танці, частування. Одного року була волонтеркою на такому фестивалі, відповідала за туристичний павільйон. На фестиваль приїжджають українці з різних куточків Канади, у них теж свої гуртки за інтересами.

Житло

Я орендую one bedroom apartment у 22-поверховому будинку. Мої друзі з роботи, у кого нема сім’ї, здебільшого роблять так само. У Торонто почали більше купувати квартири, але за останні два роки ціни зросли приблизно на 30%. Якщо раніше однокімнатна квартира коштувала C$ 300-400 тис. (230-300 тис. USD), то тепер — C$ 500-600 тис. (380-460 тис. USD).

Живу на окраїні downtown. Коли обирала квартиру, шукала місце з гарною транспортною розв’язкою. За три хвилини від мого будинку — метро. Живу на перехресті двох великих ліній, тому більшість моїх маршрутів — це здебільшого 30 хвилин на метро. Купую щомісячний проїзний (C$ 150 або 114 USD), який діє на весь транспорт у межах міста і прилеглих до нього містечках. Разова поїздка коштує C$ 3 (2,2 USD).

Ціни у даунтауні Торонто за one bedroom починаються від C$ 1800 (1370 USD) за місяць. Найчастіше в цю суму враховано всі комунальні сплати, окрім електроенергії та інтернету. Це додає ще приблизно C$ 100 (76 USD) на місяць. Шукати простіше за все на сайтах Craiglist та Kijiji. Всі три квартири, у яких жила в Канаді, я знаходила через ці сайти. Можна шукати і через агента.

Торонто, даунтаун, вигляд з озера

Мови

Двомовність у Канаді не така, як в Україні. Є чітко окреслений регіон, де всі розмовляють французькою — Квебек. Коли ж виїжджаєш із нього, всі розмовляють англійською і ніхто не знає французької, хоч могли вивчати її у школі. Єдине, по чому можна зрозуміти, що це двомовна країна, — у супермаркетах інформація про продукт на обгортці дубльована двома мовами.

Медицина

Компанії надають працівникам страховку. У Канаді медицина майже безкоштовна, страховка не покриває лише ліків, дантиста та ін. Але часто роботодавець дає страховку, яка покриває і ці опції, Amazon у тому числі.

Канада — країна зі специфічною медициною: якщо ти не помираєш, спеціаліста можна чекати довго. Тобто якщо потрібне якесь обстеження, але при цьому ніщо не загрожує твоєму життю безпосередньо зараз, на спеціаліста можна чекати місяць або два. Якщо потрібно щось терміново, система працює набагато краще. Усе по-різному: є клініки, в які страшно зайти, а є сучасні з усіма технологіями і онлайн-букінгами. Мене завжди дивувало, що всі вони — безкоштовні, якщо в тебе є insurance. Просто треба знати, куди йти, робити research заздалегідь.

З такими спеціалістами, як до прикладу, стоматологами, комунікація відбувається, як усюди: дзвониш, записуєшся, приходиш. Про всіх можна прочитати онлайн, знайти рейтинги. Я свого дантиста шукала через знайомих. Але, може, це моє, українське. Лікар знайшовся за 40 хвилин їзди на метро від дому. Коли розповідала про це канадським друзям, вони дивувалися: такого ж дантиста з таким самим сертифікатом можна знайти біля дому, навіщо їхати? Така собі культурна різниця.

Вільний час

Я займаюся скелелазінням — найчастіше у залах, тут їх дуже багато. Влітку можна їхати на справжні гори. Ще ходжу на танці, танцюю лінді-хоп. Люблю подорожувати, подобається природа у Торонто і Ванкувері. Дуже багато озер, багато людей займаються каякінгом. Щоліта ми з друзями бодай тричі намагаємося з’їздити на байдарки і ще кілька разів піти у похід із рюкзаками. Самі канадці теж таке люблять. У провінції Онтаріо, де зараз живу, є багато котеджів: гарні, милі будинки з камінами. Їх здають в оренду на Airbnb, тож можна зняти такий дім на природі на 2-3 дні, поплавати в озері, поїсти шашликів.




Погода

У Торонто практично нема весни: зима — і відразу літо. На весну залишається кілька тижнів. Взимку температура — приблизно −20 °С, але в Торонто дуже вітряно, тож відчувається як −35 °С. Улітку ж температура може сягати +35 °С градусів.

Плани

Мені дуже подобається робота в Amazon і люди, з якими працюю, тому наразі я працюватиму в цій команді. А якщо збагну, що хочу чогось нового, то, найімовірніше, перейду всередині компанії. Канада теж до вподоби, тому поки не збираюся переїжджати. Подобається, що багато представників різних країн — ця різноманітність людей і їхніх досвідів дуже цікава. Можливо, лише хотіла б переїхати назад до Ванкувера, бо там неймовірна природа.


Дякуємо за допомогу в підготовці матеріалу Ярославі Тимощук.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось2
До обраногоВ обраному1
LinkedIn



Найкращі коментарі пропустити

Вот можно же и без условного папы-таможенника из Одессы, и без «кружите меня, кружите, я — один из сорока тысяч» прийти к своей цели самой ...

Достойный опыт! Имеющий его не может не вызвать уважения :)

Дуже радує, що завдяки ось таким от Дашам, поступово ламається стереотип про бідних, нещасних, вічно забідованих та неприкаяних українців/громадян України. Ще й симатична :)
Успіхів дівчині, може через років 10 покличуть в Розетку як СTO :)

Дуже цiкава стаття! Авторка молодець!

213 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Легка стаття, дукую що поділися. ще раз впевнився що Канада найкраща іноземна країна для українців

Це не дивно, враховуючи скільки там українців, особливо в Альберті. :-)

Даша, отличная, лёгкая статья! Спасибо большое! Очень за тебя рад! Подаёшь хороший пример всем! Не останавливайся в развитии! ХАИ — это я, ХАИ — это мы, ХАИ — это.... ;))

ХАИ — это.... ;))

Лучшие люди Канады!!! ))

Пересекался с Дашей в «ХАИ» немного — супер позитивный человечек :)
Молодчинка! Отдельно спасибо за то, что делишься своим опытом — полезно и вдохновляюще. Удачи!

спасибо, довольно интересно! Рад вашим успехам!

Дашуля, какая ты умничка!!!увидела статью, так обрадовалась за тебя))
про Канаду столько противоречивых отзывов( рада, что тебе удалось достичь таких высот и осветить страну не только с точки зрения #какжедорого)

обожаю Торонто. Была мысль бросить к чертям Калифорнию и переехать туда, но гринка пропадет. Эх...

что вы там нашли, тупо весь город просто бетонная коробка

Downtown возможно и коробка, но GTA очень даже хорош.

Первое, что ты видишь по-приезду туда является — везде грязь и запах сигарет, потом привыкаешь. Ну это смотря ещё откуда туда приехать %)

после Сан-Франциско грязь и сигареты Торонто кажутся раем земным

Ну так, получаешь гражданство США, и вперед.

Двомовність у Канаді не така, як в Україні. Є чітко окреслений регіон, де всі розмовляють французькою — Квебек. Коли ж виїжджаєш із нього, всі розмовляють англійською і ніхто не знає французької, хоч могли вивчати її у школі.

Оттава на самом деле полностью двуязычная из-за NCR. В Торонто и правда французского практически нет, но тем не менее french immersion в школы добралась и там, через 10-15 лет можно будет увидеть результаты.

Єдине, по чому можна зрозуміти, що це двомовна країна, — у супермаркетах інформація про продукт на обгортці дубльована двома мовами.

Торонто очень специфический город, по нему нельзя судить о двуязычии, как и о BC, которым на французский вообще положить.

У Канаді медицина майже безкоштовна, страховка не покриває лише ліків, дантиста та ін.

Благодаря разбазаривателям онтарийского бюджета OHIP сейчас покрывает лекарства до 21 года. Особенно все это хорошо почувствовали при подаче деклараций в этом году, у кого есть дети. Декларацию стало заполнять так просто, что даже U-File не нужен — по всем пунктам «you are not eligible» :)

Я свого дантиста шукала через знайомих. Але, може, це моє, українське. Лікар знайшовся за 40 хвилин їзди на метро від дому. Коли розповідала про це канадським друзям, вони дивувалися: такого ж дантиста з таким самим сертифікатом можна знайти біля дому, навіщо їхати?

Нет, это абсолютно не украинское. Тут найти хорошего стоматолога — квест ещё тот для всех — и для местных и для иммигрантов, некоторым везёт с первого раза, но далеко не всем. Чуть проще, чем выиграть в лотторею. Мы искали 4 года, даже попали и к «престижным» недобросовестным местным, после которых 3.5К стоило исправить их ошибки в хирургии и т.п. Один из признаков хорошей стоматологии — это время работы 5-6 дней в неделю со временем работы не менее 9, а лучше 10-12 часов в день. Всё остальное на проверку оказывается шлаком, если не с первого раза, то со второго-третьего.

В том, что есть выбор между обучением в школе на 50%, 80% и 100% на французском языке. Есть чисто английские классы, но один на 10 других школ. Это началось с Оттавы и по-тихоньку распространяется по всему Онтарио.

www.tdsb.on.ca/...​Programs/French-Immersion

Да, жестковато, имхо. Я думал, это сродни углубленному изучению французского. Что, считаю, совсем не плохо. Но как-то такое кардинальное разделение двух разных языков не вызвало бы у меня, как у родителя, оптимизма.

У меня старший пролетел это, т.к. сразу пошёл в high school, где уже нет french immersion, мелкий попал в в подготовительный класс-садик вместе со всеми местными, кто не знает французского, поэтому он на равне со всеми. А вот те, кто приезжают сразу в 4-5-6-7 классы — тем не позавидуешь, нагрузка на ребёнка будет огромнейшая.

Нет идеальных, систем, гляжу. У самого множество вопросов к немецкой школе уже.

Насчет пропаганды педерастии в канадских школах как дела обстоят? Есть уроки или темы, посвященные этому таинству мироздания?

Насчет пропаганды педерастии в канадских школах как дела обстоят? Есть уроки или темы, посвященные этому таинству мироздания?

Сейчас уберут у младших классов, так обещали. Только что прошли выборы в провинциальное правительство, консерваторы только из-за этого обещания многим понравились.

А у старших классов просто рассказывали тонкости существования 73 полов, но чисто в информативном порядке, без экзаменов %)

Так у вас еще хорошая ситуация!

Насчет пропаганды педерастии в канадских школах как дела обстоят?

а где-то пропагандируют педерастию?

А где? И как? Так и говорят — «детки будьте геями, это модно стильно молодежно»?

Коллега, эта тема про Канаду, а не про Ваше беспокойство о том, где, как и что говорят :) Развивать тему педерастии у меня как-то нет интереса, поэтому все же давайте сменим направление движения.

Польщен таким гиперболизированным вниманием к каждому сообщению. Особенно в свете озвученной тематики (латентность что ли не удается сдерживать). Но вот что непоследовательного в том, чтобы задать вопрос про Канаду, получить ответ и далее не обсуждать эту проблему с желающим развести тролинг, известно одному Тарасу Григорьевичу. Наверное :)

Но Вы бдите, конечно — сообщения читайте, запятые можете так же проверять там, стилистику. И выдавать на-гора результаты вот анализа. Куда без этого.

Это все замечательно. Спасибо, конечно, что поделились впечатлениями — хоть об этом Вас и не просили. Но это такое, видимо, нужно было всем рассказать. Все же сказать-то что хотели? Что вызвало такие негодование в вопросе к жителю Канады?

Ну, допустим, за эту буффонаду в виде подборки моих высказываний я видел. Смысл-то в чем, перефразирую свой вопрос? Где смеятся? Где плакать? Где аплодировать? Чем Вас так задело мой интерес в части Канады по отдельно взятому жизненному моменту?

Тут вон все о логических посылках, последовательности изложения мне доказывают, а ненужные апостили ставят на них. Алогично как-то это. Ну так, да. Но ведь доказывают. Как и необходимость этих богом забытых апостилей ...

, а ненужные апостили ставят на них. Алогично как-то это. Ну так, да. Но ведь доказывают. Как и необходимость этих богом забытых апостилей ...

я тебя забыл спросить надо ставить апостили на дипломы или не надо) Что ты вообще несешь тут? Причем одно к другому? Ты написал про пропаганду гомосексуализма в школе, я тебя спросил как именно его там пропагандируют, ты начал нести чушь про апостили. Где тут связь?

Ну, скажем так, чушь про апостили не то что несу, а делаю — не я :) Спросить можно было не то что меня, я тут мало чем мог помочь — спросить надо было министерство образования или ZAB. Ну или почитать доку.

Где тут связь? Это правильный вопрос. У классика, когда он озадачился подобным вопросом, все же родился ответ: «Смотреть могут не только лишь все, мало кто может это делать».

Вопрос про «там» тоже хорош. Так и хочется спросить, где это «там» у Вас. Решил не засорять тему, ответив, что топик про Канаду, а не про мифическое «там». Каюсь, уже засорил. Все же, большая просьба, в следующий раз уточнять, где это сакральное «там» расположено, и что Вы вкладываете в «как именно».

Любопытный персонаж. Многогранная, всесторонне развитая личность. Любопытно почитать пространную чушь в ответ на вполне конкретные вопросы.

Когда чушь читать становится уже любопытно, это уже повод задуматься не только над бренностью бытия, а, как минимум, над душевным спокойствием.

латентность что ли не удается сдерживать

** Если ты защищаешь геев — ты гей!
** Если ты защищаешь диплом — ты диплом)

Некоторые и апостили на дипломы ставят, хотя это лишнее) Так что не удивлен, Юджин, вот не удивлен таким силлогизмам.

Если вы мне покажете логическую связь между аппостилями и

Юджин, вот не удивлен таким силлогизмам.

 я буду премного благодарен. А так

томушо послідовний

Так я и говорю, что нет логической связи между апостилями и дипломами. Но некоторым и данный базальт не помеха. Бывает.

Как обстоят дела с преступлениями, совершенными черномазыми в NY? Я просто пришел получить ответ и не намерен обсуждать здесь то, что все чернозадые — преступники.

Я обращался к 2-м разным стоматологам (из-за переезда) и жена к одному. Выбор делался почти наобум, просто поискав ближайших к работе/дому. И все 3 были норм. И я не уерен, что это именно везение.
А в чем языковая специфика Торонто? Я понимаю, что иммигрантов много, они только английский знают. Но если отьехать от Торонто ситуация не меняется. Местные учили французкий только в школе и могут поговорить, но используют в основном английский. Ту же ситуацию наблюдал в Nova Scotia.

Я обращался к 2-м разным стоматологам (из-за переезда) и жена к одному. Выбор делался почти наобум, просто поискав ближайших к работе/дому. И все 3 были норм. И я не уерен, что это именно везение.

Судя по всему от стоматолога требовалось поставить мелкую пломбу где-то с наружи зуба — это сродни наклеить пластырь и то некоторые лажают. А если не с наружи, то сразу возникают миллион ньюансов, например, есть general practitioners и endodontics specialists. Первые могут оказывать профессиональные услуги и как endodontists, вторые могут быть даже не в курсе(!) особенностей лечения зуба, если нужен не косметический ремонт, третьи могут сразу отказать в любых услугах, где требуется endodontists. Вторые могут банально навредить, и чтобы исправить их работу денег нужно в десять раз больше. Например, у меня безлимитная дантистская страховка, но покрывается только general practitioners на 100%, endodontics specialists только на 50%, причём у них цены на 30-60% выше. Мы искали долго стоматолога (general practitioner), который выполняет полный спектр всех услуг. Опять же, если ты придёшь с улицы, тебе этот general practitioner просто откажет в услугах вне его стандартной практики, это делается только для своих, страховку которых он знает.

Второй очень серьёзный ньюанс — умение работать со страховкой. Например, нам попадались вроде бы добросовестные дантисты, но которые просто высасывали страховку под 100%. Например, даже в безлимитной страховкке — один вид работ над одним зубом покрывается только один раз за год, другие виды один раз на 5 лет и если потом нужно что-то переделать, то ты из кармана выложишь 100% стоимости услуг. Дантист, который умеет работать со страховками всегда может сбалансировать суммы, распредилив их по разным видам работ, как правило многоразовым.

А в чем языковая специфика Торонто? Я понимаю, что иммигрантов много, они только английский знают.

Специфика в том, что там не с кем говорить на французском.

Но если отьехать от Торонто ситуация не меняется.

Смотря куда отъехать от Торонто, влево или вправо.

Местные учили французкий только в школе и могут поговорить

Сейчас картина меняется и просто учили уже не будет, школы по-тихоньку обращают во french immersion. В Оттаве, как у же писал 1 английский класс на 10 french immersion. Альтернатива — только католическая школа, где французский факультативный, как правило, ибо у них своё районо (скулборд).

Почем такая страховка?

P.S. Боюсь, опять как бы озабоченные защитой гомосексуалистов и тут не появились. Поэтому, господа и дамы, речь только о Канаде и беседа только с тамошним «индейцем».

Почем такая страховка?

Платит компания. Разница в доплате с обычной около 30 долларов в месяц на всех членов семьи. Не всем работникам она доступна в такой форме, кто-то будет платить 200 баксов в месяц, кто-то вообще ноль, зависит от контракта и тут есть ньюанс, например, при классической страховке доступна такая опция как Health Spending Account, на которую капает 400 баксов в год и которые можно потратить на любую фигню, связанную со здоровьем — купить лекарства или кроссовки, а можно возместить из этого счёта расходы на дантиста, которые пришлось выложить со своего кармана. В случае безлимитной страховки — ничего этого нет, есть тупо безлимит на дантиста. Но даже нейтивы с отличными зубами предпочитают безлимит, потому что если что-то случится, то в долги можно влезть основательно по кредитной карте.

Безлимит на все? То есть протезы в том числе?

P.S. Сравниваю условия для себя со своей, немецкой, с теми же опциями, в принципе.

Безлимит на все? То есть протезы в том числе?

Там очень много ньюансов, некоторые сложные случаи покрываются на 50% и 80%, многие вещи на 100%. Например, иногда покрываются только работы, но не материалы, поэтому обычно у доктора заказывают estimation, если для коронок и протезов, если доктор толковый, то он сразу делает несколько вариантов и ты потом смотришь, что покрывается лучше. Жене когда делали, заказали три эстимейшена, два пришло на 50% и один на 100%, а доктор варьировал материалами. Небезлимитные страховки, например, могут ограничивать одной коронкой в год, в безлимитных лимита на общее количество нет, а с покрытием как уже доктор подсуетится.

Ясно, спасибо. Похожая система и у нас — дают Kostenvoranschlag в руки, а то и несколько, а дальше уже обсуждай со страховой в части покрытия тех или тех составляющих.

Это в Торонто, правильно?
Я не слышала про безлим на дантиста в Ванкувере
У нас 2000 покрывается в год (что-то на 100% что-то 80%) и lifetime несколько тыс на брекеты и т.д
Но тут правда и нет совсем бесплатной мидицины, в мес. было 150, сейчас вроде понизили

Это в Торонто, правильно?

Оттава.

Я не слышала про безлим на дантиста в Ванкувере

Тут местоположение вторично. Компания выбирает обеспечивателя частного пенсионного фонда и групповых бенефитов, Employment Insurance. У нас это SunLife, они же являются и страховщиками. Просто многие работники не знают, что они могут управлять своими бенефитами, поднимать уровни страховки, подстраивать её под себя — для групповых бенефитов особенные условия. Последний раз я читал брошюру на 150 страниц совсем нелегкого чтива, понял от силы четвёртую часть с первого раза.

Официальная брошюра тут, но там наших груп бенефитов нет, т.к. они специальные для BlackBerry: www.sunlife.ca/...​tatic/slf/CDHA/Dental.pdf

спасибо
Про то, что можно управлять своими бенефитами не слышала, пошла изучать. У нас Great West Life

Дантист, который умеет работать со страховками всегда может сбалансировать суммы, распредилив их по разным видам работ, как правило многоразовым.

А такі в природі існують? Крім родичів і друзів, бо серед таких може не виявитися стоматолога. І як знайти стоматолога, який не буде пробувати максимізувати собі обсяг робіт з пацієнтом?

А такі в природі існують? Крім родичів і друзів, бо серед таких може не виявитися стоматолога. І як знайти стоматолога, який не буде пробувати максимізувати собі обсяг робіт з пацієнтом?

Вот поэтому я и говорил в начале топика, что найти хорошего стоматолога квест ещё тот. Если доктор будет максимизировать свою прибыль за счёт страховок — он кандидат на аудит, а во вторых может потерять клиента, т.к. у клиента уже может быть выбрана страховка до конца года, что может клиента расстроить.

Next time you are in Vancouver — text me.
My best friend is a best dentist in town, hands down. Honest, professional — not single complain from all my friends & family for 25 years.
Cheers!

Тут система так не работает, что к какому стоматологу захотел к тому и пошел. Страховка покрывает екзамен только раз в два года.

Sorry, «Тут» — это где?

В Канаде. Как я сказал выше, екзамен (рентген) только раз в 2 года покрывается. А без екзаммена стоматологи не принимают.

По-ходу у тебя либо страховка дохлая или ты чего-то недочитал. Рентген делается для каждого зуба персонально и если другие зубы попали на групповой снимок, то они не считаются, считается только виновник. Поэтому я поверю, что возможно есть лимит два раза на зуб, но опять же знающие доктора пишут пятизначный вид работ — лабораторные исследования без указания конкретики.

Ну я не буду утверждать, что весь екзамен состит только из рентгена. Суть в том, что он покрывается только раз в 2 года. Ну и страховка самая простая от Great West Life.

А можно контакты в ЛС?
Наша family dentist на пенсию собралась

Нет проблем.С удовольствием.
Извиняюсь,чьи контакты и «ЛС»?

контакты дантиста в личные сообщения :)

5th Avenue Dental. Dr.David Monoghan@604-734-8880. You could mention my name if you like. Good luck!

у вікіпедії написано, що In 2008, an editorial in the Vancouver Sun criticized French immersion programs for having become a way for higher socioeconomic groups to obtain a publicly funded elite track education.

Какое отношение имеет эта цитата к обсуждаемому топику?

British Columbia — официальный язык Английский.
Ontario — официальные языки Английский и Французский.

Они у себя в Ванкувере могут делать с французским на уровне провинции, что хотят — подвергать критике, не учить и т.п., в Онтарио — нет.

Дуже радує, що завдяки ось таким от Дашам, поступово ламається стереотип про бідних, нещасних, вічно забідованих та неприкаяних українців/громадян України. Ще й симатична :)
Успіхів дівчині, може через років 10 покличуть в Розетку як СTO :)

Ну в Канаді українець — це знак якості. Там же переважно мігранти першої половини ХХ сторіччя -або фермери-куркулі, які півЄвропи годували, поки Сталін не прийшов, або інтелектуали — юристи, економісти, політики. Був навіть генерал-губернатор Канади з українським корінням — en.wikipedia.org/wiki/Ray_Hnatyshyn

Умничка).Успехов Вам).
У меня,кстати,родственники в Канаде.Вечно причитают, что все безумно дорого/итд.Рада,что у Вас все получается и нет этого пессимизма.

Вот видите, а все воют, что на Украине все безумно дорого — от стоимости проезда до коммунальных услуг.

Всем не угодишь), но если честно-устаешь от негодований сильно.Ведь,здраво рассчитать возможности разве кто запрещает?
Но мои уже лет 10 в Ванкувере, и всегда дорого,много проблем,бомжей итд).Уже просто их слушаешь,без погружений в их проблемы)

Скажите им, что в Германии все тоже дорого — пусть успокоят душу :)

ой,это для них сильно далеко,а вот США..).В целом, я выслушиваю и после скайп-общения забываю).Очень удобно)

что у Вас все получается и нет этого пессимизма.

Каждый читает, что хочет, но ТС пишет:

Нещодавно повернулася до контролю ресурсів.

Так а разве это пессимизм?Контроль ресурсов осуществляет фактически каждый человек.Ну,ок,не каждый.А тот,кто привык зарабатывать/считать денежку(планировать доход/расход)

Так а разве это пессимизм?

В причём тут пессимизм, если в Канаде и правда всё дорого, особенно если бывать в США и видеть разницу своими глазами. Потому что за социализмъ нужно платить.

К примеру,даже если дорого.Одни-жалуются, другие-нет.Я, в контексте,своих родных привела.За все 10 лет там-одни жалобы.

Одни-жалуются, другие-нет

Одни уже устали жаловаться, другие — нет %)

Одни уже устали «нукать», другие — нет %)

нет.Я, в контексте,своих родных привела.

Предложите им вернуться в Украину. Никто же не запретит им это :)

Цікаво, наскільки торгова війна між США й іншими країнами змінить це...

всегда хочется сказать тем кто причитает: welcome back to Ukraine! Так ведь не хотят бэк.

Да,ведь зачастую дело в людях,а не в странах)

дааа, есть немало знакомых в штатах, любителей рассказывать как мало бабала остается после уплаты всяких всякостей. но что-то никто из них возвращаться не торопится :)))

А где дёшево и "сердито?!

Непонятно, кем девушка уехала в Канаду, получать образование с student permit или работать в Amazon? Канадские ВУЗы не предоставляют грандов на поступление, только в процессе контрактной учебы можно пытаться его получить. Или я все же ошибаюсь, может кто-то владеет информацией?

C$ 300 (30 USD)

Тут что-то не так.

Загадка, почему Amazon берет new gradов без знания Java, сыпит им акции, если могут открыть офис в Киеве и набрать Java формошлёпов 10-лет опыта и платить на СПД)

Середньостатистичний сіньйор київський не хоче алгоритми вчити, і брати день відпустки на співбесіду // судячи з цього форуму

Если б Амазон платил в Киеве, как в Сиетле ...

а если бы амазон платил в киеве, как в киеве, то что, не пошел бы?

Ring — это Amazon, сильно хочеться туда?

ну, у меня лично другие приоритеты, но имно ring — молодцы, сделали нормальный продукт. у меня к ним уважения больше, чем к иным командам в амазоне

Основні податки — це provincial tax та federal tax. У Канаді рівень податків залежить від прибутку. У програмістів це може бути 30-35%. Ще невеликий відсоток йде у пенсійний фонд та кілька інших зборів.

Чую, ща набегут и начнут заливать про 5% :-)

Статья действительно годная.

З.Ы:. Сам плачу 25%-28% в РП, это не зазорно :)

Финансовая сторона раскрыта размыто, плюс там хороший выхлоп от акций за 4 года, интересно что вышло в конечном счёте. С роста акций налог ниже, но всё равно существенный.

Налоговые классы у поляков есть?

З.Ы. На третьем в Германии около 32,5% с моей стороны занимают все выплаты в контексте зарплаты. Если премии годовые, премии за патенты и иже — около 43-44% уходит в казну с этих статей дохода.

Налоговые классы у поляков есть?

Не совсем:

Любой PIT это 18% или 32% от налогооблагаемой базы.
Переход на 32% наступает после превышения базы в ~85000 злотых/год.

Наличие супруга вдвое отодвигает этот порог.
Заявление creative arts половину суммы пускает по ставке уменьшенной в CreativeHours/TotalHours раз.

т.е. если теоретически заявить что в день Х ты все 8 часов работал над творческими делами и заработал 1000 злотых налогооблагаемой базы — «на руки» от этого:

500*(1 — 0.18) + 500*(1 — 0.18*(1 — 8/8)) = 410 + 500 = 910 zł
Без creative arts было-бы:
1000*(1 — 0.18) = 820 zł

Налогооблагаемая база = грязная ЗП — отчисления в фонды соц. страха

Creative arts для програмістів поки що прикрили, і добре буде, якщо ретроспективно не дорахують доплату.

Не прикрыли. Это в ЕПАМе просто прикрыли. У нас переделали, теперь собираем больше доказательств. + индивидуальные налоговые интерпретации никто не отменял

Вот можно же и без условного папы-таможенника из Одессы, и без «кружите меня, кружите, я — один из сорока тысяч» прийти к своей цели самой ...

Достойный опыт! Имеющий его не может не вызвать уважения :)

Вас що в Берклі не взяли що Ви такі злопамятні?

Мне уже поздно в Беркли. Учиться поздно. Да и ездить по той стороне в Сан-Франциско, как оказалось в свое время, не решение проблемы с traffic’ом из Долины. Да и не нужно мне это уже, учеба в смысле, по большей мере — не важно же, где ты учился, а важно чему и как.

Не люблю просто прохиндеев, позеров и тех, кто за счет папиной мошны (и мошны, более чем уверен, не очень праведным путем наполненной — но хочу ошибиться в этом и готов принести извинения в случае ошибки) есть осетрину. Последнее сродни тому, как корчить из себя ловеласа будучи клиентов домов терпимости или изображать Жака-Ива Кусто в личной ванной.

Человек же, который добился всего, чего хотел, сам и добился, повторюсь, вызывает только аплодисменты.

А з вами мабуть діляться, що ви так аж рахма біжите захищати отого типа ?

Не, я за ідею :)

То й в чому та ідея ? Бачте. для мене більш показовий та корисний сьогодншній приклад...

Більшість коментаторів не розуміє що Берклі пофіг чи є в тебе гроші чи нема. Достойний-попадеш, ні- sorry, nothing personal. Ти можеш мати мільярд але якщо ти мудак, тебе комісія вступна заріже на інтервю і оком не моргне.
При всій повазі до Даші, в її вуз не так важко попасти як в Берклі. І не через те що там навчання дешевше..Що абсолютно не применшує її заслуг. Просто пацана судять коли він ще студік, ніхто і звати його ніяк, а дівчина вже себе проявила в Амазон за 4 роки і все в неї буде добре. Це не зовсім apple-to-apple порівняння, як на мене.
Моя ідея проста як двері- чим більше випускників з України вчаться в топових вузах, тим краще для країни. Не треба ділити, хто кращіший, достойніший, має моральне право, з нужденної сім’ї.
Слава Богу шо вчиться а не ганяє як та причмелена на лєксусі в Харкові.

"

Моя ідея проста як двері- чим більше випускників з України вчаться в топових вузах, тим краще для країни.

www.youtube.com/watch?v=9GmipSGx5r8

Чем лучше для страны то, что лучшие умы ее покидают НАВСЕГДА, наверное, одному Вам известно. С учетом того, сколько и так не богатая страна вложила средств, чтобы вырастить гражданина, дать ему школьное образование и иже ...

Ну это ж перемога. Тут вон целая куча псевдопатриотов радуется «а у кацапов хотят поднять пенсионный возраст гыгы» , но огда их тыкаешь носом в свое — они заводят волыночку «ми идем в Европу,это патриотично,это требование МВФ». Не ищите логики у недалеких людей, ее там нет.

Подняли уже. Как-то с таким густым вазелином подняли по сравнению с нами или вами — просвещался вчера в части этого европейского нововведения у соседей (ну или партнеров, если рассматривать в контексте NS2).

Ну так в одинаковом дерьме и живем.

Не соглашусь) Потому как уже в Молдове средняя зарплата выше, чем на Украине. Про Казахстан, Белоруссию или РФ боюсь даже подумать)))

Миколо, не пересмикуйте. Я казав вчитися а не виїзджати назавжди. Я з таким самим успіхом можу парируватищо якщо вчився в КПІ, ну то знач не виїде.Ну і добре, нєкуй шастать, най краще сидить на Протасовому, форми шльопає. Віддасть так сказать, долг Отєчеству спочатку.

А ви що думаєте, ті діти сюди повернуться ? Я от вважаю, що повернуться сюди тільки ті,хто захоче жити феодалом — безкарно чавити людей на вулицях, красти, грабувати..

Я, по правде сказать, знаю двух, двух Карл, которые вернулись. В первом случае просто человек заколупался, т.к. в Европе жить вечно на доходы постдока не очень приятно во всех измерениях, а место профессора получить ой как сложно даже для аборигена. Во втором случае человека замучала ностальгия, call of the wild победил.

И все. Такие вот меркантильные причины в двух случаях, а не любовь к Родине или во что еще там наивно, по-детски вот совсем верит наш коллега из Лемберга.

Двое из сорока тысяч!

Особливо помітний відтік молоді та працездатного населення у Львові. Європа під боком, і добре налагоджені способи виїзду.

Эта тенденция не токо особо заметна на западе страны :( Это проблема значительно шире: hvylya.net/...​rstvennosti-ukrainyi.html

P. S. проблему наблюдаю с Днепра не по этой статье с 2017 года.

Я то бачив ще далекого 2001 року в Тернополі,де вже тоді було чітко видно, що дуже мало людей 25-55 років — або зовсім старі, або зовсім малі. Просто зараз таке на всю країну розлізлося.

Тернопільщина була (а, може, і є) областю з найменшими зарплатами. Ось люди і втікають, хто в сусідні області, хто закордон. Я так само втік, поки що у Львів)

От ковбасник ! © Жук

В Лемберге и его гебите этот отток был ещё с 91-го. Теперь же и из Сум ездят вычинять в Польшу шкурки да собирать трускавку.

Man verwendet den Ausdruck im regionalgeographischen Sinne heute etwa:

— synonym für Region oder Landschaft

de.wikipedia.org/wiki/Gebiet

От знов ви за старе..Де я писав про любов до Батькіщини?
І ще поясніть звідки цифра 40 тис? Це число студентів в Берклі. Ок- Ви їх всіх знаєте і всі вони з України? Не зрозумів..

Додайте мене як третього.
З потоку в 55 національностей- десь добра половина поїхала додому.
Цікавий кейс грузина та азербайджанця яким держава на 100% компенсувала навчання. В нас теж таке є але це велика рідкість.
Я до того веду що якщо на тобі не висить борг в XX тис у.е. то вертатись додому легше. Ну але це питання не до абітурієнтів,а до держави.
П.С. Щоб два рази не вставати- тато механік-крановщик, зараз колупає вулики на пенсії.

Куда, простите, Вас додать или по какому месту? :) Вас сложно понять, а гадать я не умею и не особо хочу. Потрудитесь излагать Ваши мысли яснее и чётче.

Малось на увазі до списку ваших знайомих репатріантів-випускників.

Ну, Вы не мой знакомый :-) Но все же интересно было бы узнать, где учились, чему, и почему вернулись.

Мадрид, MBA, навчальна віза закінчилась :). Може колись дозрію до статті на ДОУ.

ВО на Украине, верно? Статью да, было бы интересно почитать.

Перше, так- Львівська політехніка. МВА вже підбирав більш свідомо в зрілому віці.

Я не пэрэсмыкував :) Те, кто едут учиться заграницу, едут не для того, чтобы возвращаться.

Черт побери, я учился не в КПИ!

Моя ідея проста як двері- чим більше випускників з України вчаться в топових вузах, тим краще для країни.

А чем это лучше для страны? Большенство, кто заканчивает Беркли, MIT, Кембридж в Украину не возвращаются. И даже закончив не топовый ВУЗ восточной Европы (Польша, Чехия...) то же не стремятся домой. А почему? Какие возможности реализовать себя у нас, например, закончив MIT, по специальности работатехника? Какие шансы стать успешным у нас, в отличие, к примеру в Великобритании, закончив data since or machine learning?

по специальности работатехника?

до слез :)

Ну хорошо, абшибся — робототехника — смысл это ни как не меняет. Возможности в Украине на порядки ниже. И не токо в IT — почти во всех сферах.

Піар країни як бренду. Вдалі приклади — Ізраїль як продуктова ніша, Індія як аутсорс та БПО.

Остапе, вибачте, ЩО ПІАРИТИ ?
Який бренд ?
Країни де будь-хто з влади може віджати будь-що в будь-який момент і де не поважаються права власності , як такої, ба, більше — не існує законодавчого інституту власності ? Де судові рішення тупо купляються ?Де жодна влада не поважала й не поважає своїх громадян ?
Додам — оно вже зняли ролік були під пісню Онуки. Ну да, вся Україна звелася до бородатих хіпстерів у кількох БЦ в Києві, гарних пейзажів та архітектури Галичини та Буковини та одеського морпорту. А, іще показали Ан-225, та цех фармфабрики. ВСЕ. Перепрошую, це брендування ? Та тих, хто це кіно робив та Україна до сраки була — головне відіокартінок навставляти...

Шо-шо ... сало в нас гарне та смачне! И весь пиар)

Я можу сказати лише одне — до піару в тій самій Індії проводилася важка й копітка саме законодавча робота по впровадженню нових понять та смислів у федеральне законодавство Індії, були великі й важкі консультації з усіма зацікавленими бізнесменами, все це проходило через багато стадій — й сама лише підготовка до розвитку айті-сфери ще у 80-ті роки зайняла близько 5 років. Піар пішов вже тоді , коли були створені умови на законодавчому рівні і держава з бізнесом вклалися у будівництво першої айті-зони — здається в Гургаоні. А якби Індія робила як ми...то не було б там нічого.

Так я не кажу що буде добре тут і зараз. Я думаю що до нормальної траєкторії нам ще років 25. Дуже багато часу згаяли..

Вам бы сначала не то что выйти на уровень нуля, а хотя бы падение остановить. Потом уже думать о выходе на уровень. Четверть века для всего этого ну как бы сильно опрометчиво.

Миколо, за розумної політики й 2-3 років вистачить на вихід хоча б до рівня 2007 року життя. Але це невигідно більшості олігархів — країна має бути розшарованою і бідною, для взяття найвищої ренти.

Вы до безобразия наивны и в душе остались комсомольцем, верующим в пятилетку за три года :-) Дело не в политике, да и не очень в годах. Украина — failed state, и это нужно принять. Если до событий 2013-го был шанс вырваться из спирали разрухи, то сейчас уже поздно.

Шанс на существование государства. И его развитие.

Який шанс ? Входження до Росії ? То це не шанс, а продовження того ж гниття, тільки розтягнутого в часі ще на 100 років.

Полагаю, это было бы неплохим кейсом именно для Украины в свете ее экономического положения — снова пососать ресурсов, инфраструктуры получить и прочие плюшки, которые у нее были до хозяевов. Но, похоже, там уже дураков и нет, и дармоедов кормить не будут и поддерживать — своих бы переварить и авианосец приплывший пришвартовать. Да и мошна там нынче худая. Так что надеятся на чудо не стоит.

В том-то и дело, что далеко не все понимают, в чем беда страны. Многие винят в этом темные силы природы или злые происки врагов. Врагами уже, кстати, за 4 года последних стали все без исключения соседи.

Отнюдь. Не стоит перекладывать с больной головы на здоровую.

У меня есть просто приклад (не пример, Beispiel или Example, а именно «приклад»).

Знаете, Ваши потоки сознания — это нечто. Понимаю, что накипело, нужно пар выпустить. Но могли бы Вы вот как-то мысли излагать что ли четче? Так как не всегда просто в наборе речевых оборотов, облаченных графическими примитивами в предложения, находить скрытый смысл.

Национал-популизм, говорите? Сегодня видел машины, естественно, с немецкими флагами. При этом португальские с хорватскими висят на каждом углу почти, а один даже пепелац вез целый «букет Молдавии» из флага Казахстана, РФ и ФРГ, в магазинах и того хуже — вывешены флаги всех стран-участниц — и Нигерия там, и Алжир. Да и на балконах висят египетские, мексиканские, бразильские и вроде даже алжирский видел. Но! Внимание, разрыв шаблона для озадаченных национальным вопросом — никаких истерий, «чей Калининград», «кому принадлежит Южный Тироль», блокад и телевизионных сотрясаний воздуха. Пару лет назад, когда играла Скуадра Адзура, так после выигранных матчей создавалось впечатление, что ты не в Швабии, а где-то в Сицилии — все в итальянских флагах и «Фиатах».

Надеюсь, со второй попытки Вы поймете аллегорию. Уж если и со второй попытки никак, что остается делать — будем объяснять буквально, что такое failed state, и почему Украина не состоялась как государство за четверть века. Хочется верить, конечно, что еще состоится, но здравый смысл и статистика говорят об ином предполагаемом исходе событий.

Лень. И нет резону. Еще «Букварь» попросите объяснить в контексте пользования.

Ну мене з комсомолу вигнали свого часу і в нього я не вірив і не вірю.А Україна поки що — не фейлд стейт, навіть зараз. Є таке враження. Хоча ситуація гидка навіки.

Отбросьте веру и любовь к Украине, т.к. это ослепляет, а дьявол кроется в деталях, и взгляните на ситуацию трезво, без эмоций — таки failed.

А ви перестаньте розмовляти російською. І любити вашу російську. Це засліплює 8-)

Я ее не люблю, ни не люблю :) Auf jedem Fall ich kann auch Deutsch sprechen.

И поэтому Вы ментально склоняетесь к постулатам теперь НСДАП? )))

Я ?
Кгм, постулати НСДАП з «розділеними землями й народом Рейху», «державою, якої ніколи не було на карті, що не має сенсу на існування», «свинська мова й придуркуватий національний одяг що є основою побудови чеської держави» — ви один-в-один їх повторюєте 8-) Росія й росіяни , насправді є новим нацистським рейхом і те відчуття «вєлічія нації» в них підтримують олігархи, аби краще обкрадати їх. Мені нинішня істерія навколо футбольного чемпіонату дуже нагадує Олімпіаду 1936 року — одне-в-одне.
І ще одне. Вважаю непотрібною подальшу дискусію. Я маю свій погляд на ці речі, він сталий і змінювати його не збираюся. Дякую за плідну розмову.

Андрей, вот Вы и скатились до банальной лжи и клеветы, браво :-) Потому как я ничего такого не говорил, чтобы даже повторять. Жаль, что скатились. Всего доброго!

А ещё они занимались страной, а не хинди насаждали по южным штатам)

Ну перепрошую, ви неправі. Ви пам’ятаєте, чого загинули мати й син Ганді — бо саме-таки «насаждалі» у сикхів . Країною вони займаються, це вірно і «насаждають» так, що аби в нас так робили — то вже б у 2000 жодної вулиці Леніна не було і всі газети українською виходили. Це я вам точно кажу, бо вони націоналісти ще ті.

Прав. Потому что 25 лет Украина развивала только культуру вышиванки и занималась производством новых украинцев из венгров, русских, румын и полукровок. И всё. Да и то так топорно занималась, что часть этносов ее послали, другая на низком старте. Индия же шла совсем, совсем по другому пути.

Все газеты на украинском? О, чувствую запах нового «Народного обозревателя». Одна страна, один народ, один язык, один фюрер. Андрей, это старая и не жизнеспособная идеология :-)

А в мене була стара підшивка Фьолькішер Беобахтер і я її читав зі словничком — особливо вісті з Чехії, де нещасних німців заставляли розмовляти на свинській мові, придуманій невідомо ким і де і відчувати чехами і вони слізно просили Гітлєра прийти навести лад на ісскуствєнну страну каторой нікада і на картє нє било.

А в мене була стара підшивка Фьолькішер Беобахтер і я її читав зі словничком — особливо вісті з Чехії, де нещасних німців заставляли розмовляти на свинській мові

Теперь понятно, откуда клише про «язык страны-агрессора» и ущемления украинского во времена оккупации взяты.

Андрій, я ось це «Україна гине» чую скільки живу :). Я добре памятаю 90-ті, і який тоді був ахтунг. Зараз краще.
Ви згадали мажорчиків які вчилися на заході. Деєва, ше там хтось. Як на рахунок десятків інших які не піаряться в фб та новинах а працюють в державних органах, стартапах, в нудному нафтогазі, укрнафті.

В Нафтгазе и нудно? Ойвэй)))) Всем бы такие доходы и премии

В том, что куча народа будет заканчивать иностранные вузы и не возвращаться домой — пиарит, разве что, страну в которой он учился. И, к сожалению, для большенства это единственный верный сценарий.

Не, ну звісно що вихлопу буде більше для Бостона від МІТ ніж для Хацапетовки, з якого випускник в плані піару. І це справделиво. Хочете вірте хочете ні, але в деяких ( за всі не буду казати) універах є негласне квотування по країнах з яких подають студіки. Тому парадокс- українцю в Стенфорд чи Берклі ЛЕГШЕ попасти ніж америкосам.

Т.е. для Украины это упростит дальнейшую утечки мозгов и активного населения?

Навчання не дорівнює автоматичній еміграції. Ви вже другий сьогодні хто ставить = між цими поняттями.

Да, вполне возможно по образованию химик, физик или гинетик после окончания топового вуза с радостью поедет в Украину. Или привычный нам computer science после окончания мита вернётся в Украину на какую — нибудь галеру? Вы в это верите?

З моїх скромних спостережень- якраз фізик-хімік-генетик не вернеться :). Ост тут справді туго для них, без жартів.
За МІТ сходу не скажу, тре гуглити.
З навколоайтішної тусовки..
Мене в свій час в далекому мабуть 2000-у надихнув ось цей дядько
www.linkedin.com/in/sergeiostapenko
Женя Сисоєв з Aventures.
Тарас Кицмей -СофтСерв
якщо фінанси-економіка- ну десь десятка два-три імен я можу накидати. Просто в силу того що в мене фінансовий бекграунд тому більше коло шапочних знайомств саме там.

химик, физик или гинетик после окончания топового вуза с радостью поедет в Украину

Не знущайтесь. Вони поїдуть сюди сидіти на мінімалку в НДІ? Працювати на приладі 1950 року випуску, перемотаному синьою ізолентою з кіоска напроти? А ще ж вченому потрібне відповідне середовище. З ким тут МІТішний геній зможе порадитись щодо якоїсь наукової проблеми? А ще до Ваших статей будуть відноситись упереджено, бо Ви працюєте в Україні (перевірено на власній шкірі). Вченому-природознавцю повернутись після такого сюди — як вистрелити собі в голову з дробовика: гіпотетично вижити можна, але нафіга було таке робити в першу чергу?
P.S. Хто такий «гинетик»? :)

Вони поїдуть сюди сидіти на мінімалку в НДІ? Працювати на приладі 1950 року випуску, перемотаному синьою ізолентою з кіоска напроти? А ще ж вченому потрібне відповідне середовище.

Вы думаете, отношение доходов к расходам у постдока (а именно таких большинство там, т.к. ставку профессора получить очень сложно) позволяет вести безбедную жизнь? Так Вы таки очень сильно заблуждаетесь. И насчет изоленты на Украине — иногда не все так трагично.

Залежно, що вважати безбідним життям. Я з Вами цілком згоден в тій частині, що вчені в жодній країні світу не є зажитковим класом. Ну хіба, може, при тоталітарних режимах, які вирішили показати комусь «кузькіну мать» і накачують це все діло грошима (користуючись можливістю, передаю привіт Китаю). Також погоджуся, що у постдоків багато своїх специфічних проблем: проекти як починаються так і закінчуються (а з ними фінансування), велика конкуренція за місця, може доводитись часто переїжджати і т.д. Але щодо зарплат... Ну ось гляньте, наприклад: www.nas.gov.ua/...​rotection/Documents/4.pdf . Якщо Вам не хочеться копатись в тих таблицях, то я так скажу: м.н.с. та н.с. менше 6K грн. З різними доплатами (за степінь і т.д.) може вийти більше, АЛЕ всі НДІ недофінансовують і вони працюють часто по 3-4 дні на тиждень з відповідним урізанням зарплати, так що з тим же успіхом може вийти і менше. Якщо Ви раптом не киянин, то за такі гроші навіть квартиру і комуналку не оплатите (вона тут просто кінська). Так що оцініть для м.н.с. доходи мінус трати і Ви отримаєте від’ємне число! Хоч убийте, я не повірю, що таке десь може бути в Європі. Я чув, що там в більшості країн взагалі закони не дають найняти мігранта на гроші менші, ніж тому вистачить на життя, хай і небагате. Тож там баланс має бути принаймні додатній. От і виходить: з мого випуску в фізиці працюють лише ті хто виїхав (ну ще я проявляю потуги на наукову діяльність), а викладачі з моєї кафедри жаліються, що не можуть набрати магістратуру — за 4 роки всі дізнаються, що можна звалити, і тікають звідси.

А з приводу приладів... Може я й утрую, але не так уже й сильно. От дивіться: моноклональні антитіла для біологічних досліджень. Їх ціна — пару штук баксів. Думаєте, легко тут «розвести» інститут на такі гроші? Та тут КНУ ламає графік сесій і влаштовує зимові канікули по 2 місяці, щоб не топити в корпусах (!) і економити на газі. І як потім над тією «баночкою» трястись? Та тут кожна крапля буде на рахунку. А приїжджають наші студенти в Францію (всього лиш студенти!) і їм це все діло видають і кажуть: «йди і працюй, доки не навчишся „робити метод“ ». Тобто свідомо, знаючи, що студент перепсує частину реактиву, видають, щоб навчився. Або мої спогади з 2009 року. Можу помилятися, але на той момент на всю Україну було 2 фемтосекундні установки (такий короткоімпульсний лазер, виглядає як купа коробок на стелажі). В тому ж році мої добрі друзі поїхали в Прагу на конференцію і їх там зводили в якийсь універ на екскурсію. Так от, там в лабораторії для студентів (так, знову ці студенти) стояли теж 2 таких установки.

Щоб не закінчувати на такій негативній ноті, скажу, що є і позитивні зрушення: академія впроваджує програму, покликану підтримати молодих вчених, йде боротьба за спрощення всього цього бюрократичного дибілізму при захисті дисертацій та покращення їх якості, а в самих дисертаціях скоро писатиме не кандидат а PhD і т.ін. Може з того ще й вийде якась перемога, я не знаю. Поживемо — побачимо.

Насчет зарплат могу лишь вспомнить, что доцент в 2014-м в региональном ВУЗе (не столичный с доплатами) получал на руки около 5000. Это потом уже были скачки доллара, поднятия зарплат и иже. Как дела сейчас обстоят — не знаю, выпал из украинской реальности.

Насчет Китая Вы зря. Очень зря. Как раз китайские ВУЗы сейчас уверенно шагают вверх по ступенькам вплоть до десятки в мировом рейтинге, и предлагают ну очень интересные темы. Из Европы очень даже едут туда нередко, вообразите себе. И настолько интересные темы сами по себе, фундаментальные, что немецкие, хваленые в Европе ВУЗы только подбирают слюни. Хотя, хваленость уже позади, т.к. самый лучший технический ВУЗ Германии, а это TUM, сидит где-то в 6-м десятке в этом рейтинге. И с каждым годом все глубже. Остальные ВУЗы основы ЕС еще глубже пробивают планку.

Ученые не живут сыто именно на государевой службе. В индустрии зарплаты очень сладкие. Но туда еще нужно попасть, т.к., например, в той же Германии без Ph.D./Doktor в той или иной области химии попасть в концерн или крупную компанию почти невозможно. Впрочем, и должность профессора в университете не занять без степени. И без много чего еще — вплоть до лизания всего, чего вздумается остальным профессорам в конкретном университете.

Оптимизма насчет смены «кандидата» на «доктора философии» не разделяю ни разу, от слова «совсем», т.к. от смены названия крайне низкий общий уровень украинских диссертаций не станет внезапно вот выше. Смена вывески это, формата. Не более. Проблемы это не решит и ширму даже от нее не создаст.

Може я трохи неправильно сформулював думку: я не кажу, що у Китаї погано, якраз навпаки, що вони накачують наукову сферу грошима і тягнуть собі багатьох хороших спеціалістів. Я чув, що навіть з США до них, буває, переїжджають. Я їх згадав, бо на них трохи ображений. У мене блаж була — отримати другу вишку. І все йшло по плану: бакалаврська захистилась, магістерська готувалась... а тут вони в мене науча сперли :) Сказати, що вони мені цим під самий кінець навчання підсунули свиню — нічого не сказати :)

Щодо зміни «кандидата» на «доктора», то це дійсно таке, я про «покращення якості» дещо інше мав на увазі. Наприклад, вимогу про 5 статей для кандидатської повинні замінити на вимогу про 2 статті, але виключно у топ 25% скопусівських журналів. Я таки маю надію, що так зникне сенс «гнати шлак» у всілякі вісники і буде писатися більше робіт здатних пройти хоч якусь рецензію. Можливо, відмінять автореферати і ще дещо спростять у самій процедурі захисту. Ну то все мої надії. Там зараз така боротьба йде... Частина гуманітаріїв збунтувалась, бо їх геніальні думки «в Європі оцінити не здатні» і публікуватись в рецензованих журналах вони навідріз відмовляються... Ну таке, не буду всього переказувати, то трохи не для доу тема :)

Я вообще категорически против, чтобы гуманитариям давать степени кандидатов и докторов наук :) Какие там науки, если это вольная интерпретация восприятия реальности и чувств? Что лучше, стихи Шевченко, Байрона или Лермонтова? Они разные совершенно и на разных языках. Так какая здесь наука, где новизна?

Видимо, в МОН тоже это поняли, поэтому и поднялся заповедный вой в их среде)))))

Но да, не формат для ДОУ подобные диспуты.

Була історія, як надіслали в один серйозний журнал статтю, у якій була повна маячня, але автор — відомий науковець. І нічого, стаття пройшла рецензування)

Запишите меня 3м. Какой смысл возвращаться в Украину после получения диплома на западе? Зачастую, у вас уже есть язык страны, диплом страны, доступ к рынку труда, половина срока на пмж, сеть знакомых и налаженная ± жизнь. Видимо, это все надо бросить чтобы вернутся в Украину, отслужить срочку и пойти работать на галерку? Рилли?

Рілі-рілі. До 2013 року левова частка наших студіків «там» їхали по по програмі Muskie Fellowship яка передбачала виїзд після дипломної пиятики на 2 роки за межі ’land of the free, home of the brave«. Однак це лише один бік медалі.
Інший — Україна в 2000-2013 це був Клондайк для людей з хорошою корочкою та головою. Західна освіта та хороший інгліш не були ще мейнстрімом. Компенсація в ДТЕК та Метінвест, СКМ і консалтерів в порівнянні з нашими сіньорськими сльозами це просто копи царя Соломона.
Якщо з особистого досвіду- навчання було на англійській, жив з нашими емігрантами, тому іспанську знав на рівні «Dos cervezas por favor», іспанський ринок сам по собі маленький і стагнував, не половина срока на ПМЖ а 1/8,знайомі розїхалися по шаріку, та й самого початку я планував повертатися в Москву/Київ, але Яник вирішив побавитись в деспота и все заверте..
Отаке. Проза життя та деталі б’ють логічні викладки та припущення. Передавайте привіт Оккаму.

Такой вопрос. Что мотивировало на МБА? Оно же на Украине в 99% случаев нужно так же, как зайцу стоп-сигнал ...

Відсутність блату та талановитих родичів в першу чергу. Також я цілився в консалтинг а там це ознака хорошого тону. Ну і 1% це все-таки 25-30 вакансій в промисловості в рік та й було. Мені на момент старту програми вже було 29 років, не найгірша корпоративна карєра, стабільність, десь там на горизонті маячила криза середнього віку, ось це от все -захотілось наостанок спробувати чи буде по зубах пробитися, поміняти сферу чи релокнутися десь де тепліше. Повезло ( спірне твердження на думку багатьох).

Не ищете легких путей. Могли бы зайти с тыла. Например, совершить алию)

Ой, та я б з радістю, але чи багатьох Ви знаєте євреїв з іменем Остап?

Встречал еще и не с такими именами — бывает даже индейцы туда перебираются, т.к. когда-то «бабка согрешила с водолазом» )))

Зачем ее упрощать когда она и так стабильно идет полным ходом?

data since or machine learning?
по специальности работатехника?

вы поправьте, плиз, а то и правда смешно выходит 8-) Но идея у вас верна и я полностью ее поддерживаю.

Да, смешно вышло, надо бы

работатехника

поправить на рабатехника — это ближе к реалиям Украины

Та то просто у вас горит)

ОМГ, теперь перекочевали с топика о Бэркли сюда)Кстати, так кто у парня папа,уже зраду нашли?)

А вот мне в данном случае — все равно, потому что эта девочка честно работает + скорее всего дите шло по грантовой программе. Пример достойный подражания и уважения. В отличии от чоткого типочка с Одессы.

Если коробит Вас, то, собственно, чья это проблема? ;-) Так отож!

То есть, если коробит Вас, то это не проблема. Ничья. А я, оказывается, уже что-то по Вашему мнению там придумал. Как говорится, «Л» — логика :)

Бывает. Обычно, если коробит, это уже проблема все же для людей. Но, как говорится, нет препятствий патриотам!

хоспадє, і тут набігли жаби, які полюбляють рахувати чужі гроші )

Дуже цiкава стаття! Авторка молодець!

надо быть гендернейтральнее))

Підписатись на коментарі