×Закрыть

Кремнієва долина Європи. Український програміст про життя в Естонії та роботу в Bolt (Taxify)

Мене звати Артем Верещака, мені 22, нещодавно закінчив Національний авіаційний університет. Упродовж навчання майже два роки працював у Luxoft, потім ще рік — у британському стартапі OneDome, розробка якого зосереджена в Києві. У роботі все влаштовувало, але хотілося спробувати життя не в Україні. Естонія не фігурувала в моїх намірах, та зрештою опинився в Таллінні: торік із серпня почав працювати інженером у компанії Bolt (до ребрендингу — Taxify).

Співбесіди

Мав на думці попрацювати за кордоном, але вже після закінчення університету. Тим паче в мене було замало досвіду. Та одного вечора, торік наприкінці березня, у LinkedIn прийшло повідомлення від рекрутера Bolt (тоді ще Taxify) з пропозицією порозмовляти й деякими подробицями щодо ймовірної роботи: опис роботи інженерів, релокейт-пакет, опціони тощо. Цікавий продукт, дух стартапу, стрімкий темп розвитку — усе це мене зацікавило.

Мене чекала онлайнова тест-задача за два дні після повідомлення рекрутера. Друга співбесіда передбачала або алгоритмічну задачу, або специфічне інтерв’ю (для фронтенд-команди або для команди з мобільного розроблення). Я проходив два інтерв’ю з алгоритмічними задачами, які проводили інженери з Core-команди (перше — за кілька днів після онлайнової задачі).

Останній етап — співбесіда з Engineering Manager на System Design, загальна бесіда про досвід та інші подробиці. Усі співбесіди проводили онлайн, але за бажання можна приїхати до офісу. Для онлайнових співбесід використовували Skype Interviews, мова програмування неважлива.

У середині травня 2018 року я підписав офер, але працювати почав з вересня. Увесь процес співбесід зайняв півтора місяця, бо я був зайнятий тодішньою роботою, університетом, а також подорожував у той час. Пізніше я зареферив знайомого, у якого процес зайняв не більш як два тижні.

Співбесіди проходили комфортно: з інтерв’юерами радше вели дискусію в невимушеній атмосфері, аніж монолог. Починали завжди з бесіди ні про що, щоб трішки дізнатися одне про одного. Закінчувалося інтерв’ю завжди запитаннями кандидата до інтерв’юера. Стресу як такого не пережив, окрім стандартного стресу від інтерв’ю перед улаштуванням до хорошої компанії.

Сам я почав проводити інтерв’ю за 2 місяці після приходу до компанії: спочатку як shadow-інтерв’юер (лише спостерігав, а обговорював уже після інтерв’ю), потім уже самостійно. Після досвіду в ролі інтерв’юера можу порадити уважно читати умови задач, не боятися запитувати, розмовляти про ідею та вести дискусію. Щодо резюме, я завжди переходжу за посиланнями на блог GitHub, бо це справді цікаво й дає розуміння про рівень кандидата, тому раджу оновлювати профілі та залишати посилання, якщо можете показати якісь проекти.

Переїзд

Упродовж усього процесу мені допомагали. У компанії зробили відповідні документи: контракт і запрошення від роботодавця із цифровим підписом, я зареєструвався на приймання до консула, зібрав документи, зробив фото й подав усе це. За 2 чи 3 тижні одержав повідомлення на email, що мій запит на одержання residence permit прийнято. Ще за два тижні одержав повідомлення, у якому писали, що вже можу забрати документ. Я зазначив адресу одержання відразу в Естонії, тому залишалося чекати саме переїзду.

Документи для дружини робили в той самий спосіб, я лише зазначив її дані у своїй анкеті й тип зв’язку. Вона подала документи так само, тільки одержала кілька запитань від консула про нас і мету переїзду до Естонії.






Щоб дістати дозвіл на проживання для роботи, потрібно мати контракт із роботодавцем, що відповідає кільком умовам, заповнити анкету про себе, заповнити анкету про близьких родичів, подати документ, що посвідчує особу, та одне фото й сплатити збір (80 євро для мене, 50 євро для дружини). Заповнити документи мені допомогли працівники компанії, яку найняв Bolt (тоді ще Taxify) для того, щоб допомагати з питаннями щодо релокейту (від документів до SІМ-карти на місці). Усе пройшло швидко й без проблем. Компанія зробила все можливе для комфортного переїзду, допомогла з усіма питаннями й оплатила майже все, що було потрібно (якщо не більше):

  • Консульський збір: ~130 євро.
  • Квитки на вибрані літак і дату (ми обрали LOT через зручний час): ~370—400 євро.
  • Перевезення речей до Естонії (до 1000 євро, де нам вистачило 600 євро, бо почали шукати пізно й уже було важко знайти багато варіантів на потрібні нам дати): ~600 євро.
  • Оренда помешкання на місяць (де я сам вибрав квартиру, яка мені сподобалася): ~55 євро/день (Airbnb дав знижку на тривалий період, тому вийшло орієнтовно 1100 євро).
  • Оплата першого внеску за постійне помешкання (крім депозиту, сюди входили оплата першого місяця та broker fee, який зазвичай становить 80–100% від ціни за місяць): ~800 євро (у нас broker fee був усього 200 євро, бо ми підписали договір безпосередньо з власниками).
  • Страхування для дружини на півроку (якщо працюєш, страхування зобов’язаний сплачувати роботодавець, інакше — сам): ~420 євро.

Ми побралися в Києві незадовго до переїзду, і нам навіть прислали подарунок від компанії як вітання. Дрібниця, але було приємно.

Перший час нам тут допомагали з усім розібратися, але й особливих клопотів не виникало. Усі державні установи працюють добре, усюди розуміють англійську, та й узагалі я лише раз прийшов до державної установи забрати документ. Потім усі питання розв’язував онлайн, про що розповім далі.

Житло

Ще в Україні ми почали придивлятися до квартир. Шукали на місцевих агрегаторах: www.kv.ee і www.city24.ee. Нам сподобався район Крістійне, де розміщувалася наша тимчасова Airbnb-квартира, тому зосередилися на пошуках там. Знайшли однокімнатну квартиру з панорамними вікнами й терасою, площею 60 м². У ній були практично всі потрібні меблі й техніка, включно з посудомийною машиною. Також є сигналізація з давачами руху й диму (якщо вона спрацьовує, то в усьому будинку). Квартиру застраховано практично від усіх нещасних випадків. Якщо виникають проблеми, про них потрібно розповісти адміністраторові будинку: він або сам їх вирішить або направить вас до майстра. Разом із квартирою в нас є так звана store room, тобто комора на нульовому поверсі (~4 м²), і паркінг з автоматичною системою воріт. Місце для паркування мають мешканці всіх квартир (а їх у будинку 21).




Для естонців квартири із сауною — не дивина, проте в нас її немає. На сусідських терасах бачимо такі собі міні-сади: багато зелені, туї у вазонах, техніку для барбекю, столики й стільці для відпочинку. Особливо затишно тут улітку й восени.

За помешкання платимо 600 євро + комунальні послуги. Це +/— нижче ніж середня ціна за такий варіант, бо власник шукав надійних людей для довгострокового проживання й обирав з наявних охочих. Факт, що я приїхав працювати до Bolt (Taxify), зіграв нам на руку: власник не просив виписку з банку, бо компанія тут користується популярністю й довірою.

Компослуги обходяться орієнтовно у 80–85 євро на місяць, у холодні місяці — близько 150 євро. У старих будівлях (наприклад у старому місті) їхня вартість більша через погану енергоефективність. Приблизно 50–60 євро платимо за різні послуги по будівлі (страхування, сміття, технічне обслуговування будинку, ліфт, домофон, адміністративна служба, усі роботи на території: прибирання, догляд за кущами/деревами тощо). Інтернет коштує 25 євро на місяць за 100/100 Мбіт/с. Під’єднання Інтернету зайняло кілька хвилин. Я залишив заявку на сайті, після чого мені зателефонували й сказали, що вже все повинне працювати.

Знайти хороший варіант помешкання можна від 300–350 євро на одного, залежно від району й будівлі. Є багато хороших і недорогих варіантів у нових районах, але часу на дорогу йтиме більше (>20—25 хв до центру). Від нашого дому до центру приблизно 10–12 хвилин, ураховуючи громадський транспорт і час, щоб дійти до зупинки.

Ціни на житло відрізняються залежно від параметрів. Наприклад, у будинку поряд з нашим квартира на 90 м² (+ комора, + парковання) коштує приблизно 150 тисяч євро. Це готова до проживання в ній квартира, з ремонтом, треба лише меблі занести. Якщо купувати до здачі в експлуатацію, можна вибрати колір дерева для підлоги (пропонують 2-3 варіанти), текстуру тощо, а також ціна буде привабливішою.

Після бесід з тутешніми й людьми, які тут уже довго, можу зробити висновок, що є сенс купувати зараз. Ціни на нерухомість зростають, відсотки на іпотеку невеликі (від 2,5%), немає проблем із продажем незакритого кредиту. Потрібно лише назбирати 10–15% на перший внесок і мати постійну посвідку на проживання. Десь за рік чи два проживання тут з хорошою історією в банку можна спробувати податися на кредит навіть з тимчасовою посвідкою. Є ще варіант хоч одразу спробувати, але перший внесок буде не менш як 30%.

Робота

Офіс міститься в історичній будівлі недалеко від центру міста. На початку XX століття там була меблева фабрика, а у 2000-х її відреставрували й перетворили на сучасний бізнес-центр. Цьогоріч збираємося переїхати до нової великої будівлі (на тій самій вулиці), але її ще зводять.

Коли я прийшов до компанії, працював у команді Core, яка є інкубатором інших команд. За місяць роботи там запропонували приєднатися до нової тоді команди, яка займається системою прокату, а саме електросамокатами. Погодився, бо мені це дуже цікаво, тому зараз займаюся бекендом для цієї системи. Наша команда з трьох інженерів займається по суті всім бекендом для операційної команди на місці, клієнтів і людей, які обслуговують самокати (збирають їх по місту, заряджають та розвозять містом). Роботи в нас багато, потрібно швидко реагувати на зміни ринку, запускати нові локації. У кожної з них — свої потреби й регулювання.

Конкретних метрик чи кількості виконаних завдань на роботі немає. Потрібно лише добре виконувати свою роботу й думати про продукт. Ініціатива завжди вітається. Є регулярні зустрічі з лідом наодинці, де ми ділимося один з одним фідбеком. Графіка як такого немає, два дні на тиждень можна спокійно працювати з дому, якщо немає зборів в офісі (хоча можна саме на них приїхати). Якщо є якісь справи, просто спілкуєшся з лідом і розв’язуєш конкретне питання. Я працював з дому тиждень-два, коли потрібно було.

Також маємо 20% часу для розвитку. Цей час теж потрібно просто погодити з лідом. Це може бути просто навчання або робота з іншими командами, у яких хочеш прокачатися. До того ж у кожного є персональний бюджет у розмірі 750 євро на рік, який можна витрачати на матеріали для розвитку (книжки, курси, конференції тощо), плюс у нас є своя бібліотека книжок в офісі, яку постійно доповнюють. Двічі на рік майже вся компанія збирається в одному місці для проведення тижневого івенту. Останнього разу ми були на півострові Троя (Португалія). Торік івент був у Кейптауні (ПАР). Це зимові поїздки. Літні івенти зазвичай проходять в Естонії, у різних локаціях (2018 року — Нарва-Йиесуу, тут є фото й відео).




Також в інженерів є свій івент Engineering Days, теж двічі на рік. Зазвичай він триває кілька днів і проходить теж в Естонії. Останній відбувався неподалік Таллінна. Спершу проводять конференцію з різними темами доповідей, далі — нетворкінг і відпочинок. У компанії багато привітних людей, тому кожного четверга або п’ятниці легко знайти компанію для відпочинку. Часто влаштовуємо вечори настільних ігор, покеру або ж просто йдемо кудись. Також у кожної команди є свій бюджет на місяць для тимбілдингу. Регулярно двічі на тиждень маємо спільне дозвілля поза роботою — достатньо написати у відповідний канал про наміри, щоб назбиралося охочих.

Ребрендинг компанії

Компанія працює в 30 країнах світу, тож знайти назву, яка ідеально підійшла б для кожної локації, складно: часто одне слово в якійсь із мов звучить не так вдало, як в інших. Taxify починався як сервіс замовлення таксі, але зараз компанія пропонує набагато більше сервісів: мотоцикли в Африці, електросамокати в Парижі, доставка, яку анонсували днями (спочатку в Естонії, Фінляндії та ПАР), тому шукали назву, яка краще відповідатиме цьому баченню. Англійською Bolt — це спалах блискавки, і, по-перше, це символізує швидкий рух містом, по-друге, ця назва пов’язана з електротранспортом. Звісно, у компанії розуміли, що в Україні назва Bolt неоднозначна, і запустили кампанію.

Але, як технічний спеціаліст, не вважаю, що можу коментувати маркетингову/бізнесову стратегію компанії. Мені назва подобається, і тепер не потрібно буде багато пояснювати знайомим, що ми не просто викликаємо таксі :) Цінність компанії в людях, які її будують і розвивають, причому надзвичайно швидко й упевнено. Нова назва це лише підкреслює.

Люди

Естонці — люди привітні. Тут немає small talk: якщо запитаєте про справи, будьте готові, що це запитання зрозуміють буквально. Подружитися з місцевими важче, але, якщо таки вдасться, — це інший рівень дружби. Ніхто не приховуватиме ставлення до вас і відповідатимуть правдиво. Естонці ближчі до скандинавів за манерами й зовнішнім виглядом. Закритіші й холодніші на перший погляд, але це зовсім не так. З ними досить легко спілкуватися.

Таллінн безпечний і займає високі позиції в рейтингу безпечних міст. Якось мені трапилося йти пішки додому майже через півміста о другій ночі, і вночі місто має спокійний і безпечний вигляд.

Водії на дорогах дуже чемні. Пішохід дійсно головний на тротуарі й переході. Їздять спокійно, заторів майже немає, тільки у вечірню годину пік є тягучки в деяких частинах міста. Не бачив, щоб хтось порушував рух, хоча часто пересуваюся на таксі. Можливо, це тому, що на права скласти важко.

Можу спростувати жарти про те, начебто естонці дуже повільні. Так, люди спокійні й зазвичай не поспішають, не біжать і не палять гуму на світлофорах. Але це такий стиль життя, що не має нічого спільного з усталеними в нас стереотипами.

Загалом естонці більше піклуються про здоров’я та займаються різними видами спорту (часто зустрічаються бігуни й велосипедисти). Люди зосередженіші на тому, щоб усе працювало й робилося правильно. Сім’я для людей дуже важлива, тому магазини, кафе, ресторани тощо закриваються досить рано, за винятком барів і пабів (у яких кухня закривається рано, але бари працюють). Цілодобових магазинів майже немає, а ті, що є, — здебільшого в туристичних місцях, як-от у старому місті.

Різдвяна ярмарка, яка до речі здобула титул найкращої у Європі в 2018 році

Люди дбають про навколишнє середовище. Сміття ми сортуємо, пляшки здаємо в автомати. Майже не бачу людей із пластиковими пакетами. Дедалі більше людей ходить скуповуватися зі своїми сумками або купують паперові в магазині. Навіть овочі зазвичай не складають до купи одноразових пакетів, а просто беруть до кошика.

Згадав, як були за містом у лісі біля моря. Люди не смітили, переважно просто приїжджали на авто, щоб погуляти лісом, без шашликів і горілки :) До речі, дрова в лісі є: уже поколоті й дбайливо складені біля кожної альтанки, і кожен може використовувати, скільки потрібно.

Переваги електронної держави

Спілкування з державою досить приємне та швидке й усе — через Інтернет. Естонія далеко не перший рік проводить голосування онлайн. Усе здійснюється через єдиний портал, куди можна залогінитися за допомогою ID-картки або Mobile ID, який можна зробити після одержання карти в будь-якого оператора зв’язку. Усю інформацію надають так. Навіть партнерські картки мереж магазинів прив’язують до вашого документа (але не всі). Естонія — перша країна, у якій можливо стати е-громадянином та здобути від цього багато переваг.

IT-ринок

Часто Естонію називають «Кремнієвою долиною Європи». Тут багато стартапів, тож Естонія посідає перше місце в рейтингу стартапів на душу населення (42 на 100 000, тоді як пересічний показник для Європи — 5 на 100 000) і в рейтингу «єдинорогів» на душу населення. Також популярні продуктові компанії, а ось аутсорсу, напевно, майже немає.

Зарплати різняться, але є компанії, які платять більше й везуть сюди багато спеціалістів: Bolt (Taxify), Microsoft, TransferWise, Pipedrive, Twilio, Monese тощо. Перевезти людину для роботи в ІТ-сфері тут досить просто. Щорічні квоти на кількість людей, яким країна може видати посвідку на проживання, не поширюються на ІТ-сферу (а також науковців, викладачів, інвесторів). Щоб одержати документи для роботи в компанії-стартапі, потрібно мати лише вищу від середньої зарплату, помножену на 1,25. Податки тут розділено між роботодавцем і працівником, тому завжди домовляються про суму, яку одержуєш після вирахувань. Працівник сплачує лише податок на прибуток — приблизно 20%. З нього додатково можна відняти низку витрат: відсотки на житлові кредити, оплату навчання, пенсійні внески, пожертви тощо (докладніше можна прочитати на порталі www.emta.ee).

Середня заробітна плата в Таллінні становить приблизно 1100 євро після сплачення податків. В ІТ можна заробляти різні суми. Дані, якими володію, свідчать, що й 5000 євро після сплачення податків не проблема. Спеціалісти рівня Senior зазвичай стартують від 3500 євро після сплачення податків у хороших компаніях (а верхня планка нечітка, тому можна заробляти значно більше). Також стартапи охоче надають хорошим спеціалістам опціони й деякі інші вигоди. Я поза зарплатою теж маю опціони (але так, це радше довгостроковий прибуток), 750 євро на рік для розвитку (і можу купувати книжки/курси на цей бюджет), маю 75 євро щомісяця для своїх поїздок на таксі й 35 євро на абонемент до спортзалу на місяць. Це не враховуючи івентів компанії, безплатної медицини, навчання та транспорту.

Професія не має такого ореолу, як в Україні, хайпу навкруги не так багато, але все одно зарплати вищі за середні, і працівники ІТ-сфери можуть дозволити собі більше (хоча це й не так помітно).

Транспорт

Громадський транспорт безплатний для всіх резидентів Таллінна. Нещодавно він став таким майже по всій Естонії, щоб туристи могли більше мандрувати країною (в 11 з 15 регіонів він став безплатним для всіх: і для жителів, і для туристів). Для безплатного проїзду потрібно купити транспортну картку, зареєструвати її на сайті й прив’язати до своєї ID-картки. Також треба зареєструвати місце проживання в Таллінні. Безплатним його зробили, щоб люди відмовлялися від автівок, а отже — поліпшували екологію.

Транспорт охайний, практично весь новий. Містом їздять автобуси, трамваї, тролейбуси. Старих автобусів майже не бачив, є кілька ретротрамваїв, які мають крутий вигляд. Транспорт оснащено бортовими комп’ютерами з навігацією, камерами на всіх виходах, екранами з інформацією про рух і зупинки. Є публічне АПІ, через яке можна побачити, де перебуває весь транспорт, і знайти іншу інформацію. Це робить Ґуґл-мапи точнішими для пересування.

Деякі рейси ввечері можуть бути більш заповненими, ніж звичайно, але їм далеко до київських маршруток. Восени я часто їздив електросамокатом до роботи. Коли іноді потрібно було заскочити ще кудись у справах, я жодного разу не сумнівався, що зможу зайти до транспорту зі своїм конем :) Контролерів бачив, але вони були активніші восени, напевно, поки було більше туристів. Контролери тут стоять між зупинками. Коли автобус зупиняється, у кожні двері заходить по контролеру, двері зачиняються й автобус стоїть, поки вибірково перевіряють людей. Я бачив, як знаходили пасажирів, які не провалідували картку, але контролери лише просили валідувати щоразу й навіть самі це робили для пасажира. Валідують своїм пристроєм і, напевно, бачать останню дію. Штраф, якщо пасажир цього не зробив, — 40 євро.

Окрім того, маю 75 євро на місяць для використання Bolt (Taxify) для своїх справ. Витрачаю приблизно 15 хвилин на дорогу від дому до офісу. За доброї погоди їздив електросамокатом (7–8 хвилин).

Медицина

В Естонії обов’язковий health check для всіх, хто працює. Мені його організувала компанія: я одержав запрошення, щоб обрати день і час. Перевірка досить швидка, але охоплює різних спеціалістів і бесіду з лікарем, який підсумовує результати всіх перевірок. Усі дані після перевірення відразу потрапили на мою електронну картку. Медицина майже безплатна, але в будь-якому разі потрібно мати страхування (воно обов’язкове). Роботодавець сплачує частину податків, що також охоплює страхування. Безробітні оплачують його самі. Дружині це коштує 50–60 євро на місяць. Ціна залежить від різних чинників, але переважно зважають на хронічні захворювання й конкретні ситуації. Також потрібно підписати заяву із сімейним лікарем (можна зробити запис як телефоном, так і просто через email).

Черги зазвичай немає. Лікар може зробити базові аналізи, оглянути вас і, якщо треба, порекомендувати спеціаліста. Вибирати конкретних лікаря та клініку можна самому, хоча мені сімейний лікар дав список найпопулярніших і найбільших лікарень. Якщо спеціаліст потребує направлення, сімейний лікар дасть його пацієнтові в електронному вигляді. Далі просто телефонуєте (або пишете email) до відповідної клініки, кажете, що потрібно, зазначаєте свої дані, і далі вони вже бачать, чи є у вас направлення, та іншу інформацію.

До спеціалістів є черги, і це мінус. Я записувався двічі: спершу пощастило, бо спеціаліст звільнився за два дні, а ось удруге хотів потрапити до конкретного лікаря, до якого черга на два місяці. Але завжди можна записатися на платне приймання. Той самий лікар приймає як безплатно (наприклад з ранку й до обіду), так і платно (по обіді на тому самому місці). Залежно від спеціаліста візит у середньому коштує від 20 до 50 євро, що охоплює консультацію та, якщо треба, процедури. Наступні візити будуть дешевшими.

Якість на високому рівні, проблем не траплялося, хоч і навідувався до різних лікарів у різних клініках. Після візиту до Португалії дуже захворів (якраз тоді був спалах грипу в Європі). Записався до лікаря, мене прийняла медсестра, швидко зробили аналізи крові, я розповів про симптоми (які були серйозними), мені відразу зробили аналіз на грип і дали направлення на рентген у лікарні поряд. Швидко зробив рентген і поїхав додому, бо лікар одразу все побачить в електронному вигляді. За кілька годин зателефонував лікареві й одержав результати аналізів. Лікар виписав антибіотики й ще кілька препаратів, рецепт на які відразу додав в електронному вигляді. Відтак я пішов до найближчої аптеки й дав ID-картку, у якій фармацевт побачила рецепт. Це дуже зручно.

Є можливість побачити, як саме лікар рекомендував приймати, та інформацію про покупку (навіть знижку, яку платить держава)

Здебільшого лікарі намагаються не призначати антибіотики та щось серйозне, а більше намагаються допомогти порадами й традиційнішим лікуванням (але не ромашковим чаєм від грипу). Радять більше відпочивати, відповідно харчуватися, виконувати фізичні вправи (так було, коли в мене боліла спина після переїзду). Або ж, коли я підхопив не дуже серйозну застуду, призначили лише сироп проти кашлю й порадили не збивати температуру щоразу, більше відпочивати, пити воду кімнатної температури (теж допомогло швидко й без пігулок). Вважаю такий підхід кращим, аніж відразу призначити купу ліків проти всього.

Мови

Естонської мови поки що не починав учити через завантаженість роботою та клопоти з університетом. Компанія організовує безплатні курси (окремо для англійсько- й російськомовних груп). Мій словниковий запас, що сформувався за час життя тут, допомагає скупитися в супермаркеті, зрозуміти частину оголошень і набір стандартних фраз туриста на кшталт «привіт», «дякую», «бувай». Працівники в компанії між собою спілкуються англійською, у менших групах — зручною для себе мовою.

Старше покоління естонців розуміє російську, але не всі можуть відповісти (або не хочуть, таке теж чув). Я зазвичай починаю розмову англійською, бо її всі знають досить добре. Але є місця, де можуть розуміти тільки російську: це зазвичай магазини саме для російськомовних і в цих самих районах. Наприклад, район Ласнамяе — досить великий, зі здебільшого радянською забудовою. У старому місті багато хто з персоналу в кафе, ресторанах та сувенірних крамницях володіє як англійською, так і російською. У кінотеатрах немає дубляжу, лише оригінал англійською, і додають субтитри естонською та російською. Меню ресторанів завжди продубльовано англійською і часто російською (зокрема в центрі міста).

Одно слово, ви не відчуєте значного дискомфорту, не знаючи естонської. Але для подальшого життя все ж потрібно володіти хоча б рівнем А2 (наприклад, для того, щоб стати громадянином Естонії). Я планую взятися за вивчення мови найближчим часом.

Вартість життя

Розпочну з пунктів щомісячних витрат:

  • Оренда житла: 600 євро.
  • Комунальні послуги: 75–150 євро залежно від сезону.
  • Інтернет: 25 євро.
  • Мобільний зв’язок: 7 євро (з добрим запасом Інтернету й зв’язком по всьому ЄС).
  • Продукти: приблизно 350–400 євро (на двох), ураховуючи, що ми беремо як повністю готову їжу, так і свіжі продукти й ні в чому собі не відмовляємо.
  • Розваги: сума відрізняється щомісяця, але в середньому це 400 євро (теж на двох), ураховуючи, що ми щотижня 2-3 рази відвідуємо різні місця (точніше далі).
  • Витрати на здоров’я залежать від того, що саме потрібно. Абонемент до спортзалу, який також охоплює сауну й басейн, обійдеться до 30 євро.

Продукти купую здебільшого в мережах супермаркетів Prisma, Selver і Rimi. У Prisma/Selver завжди замовляю онлайн, набираю, що потрібно на тиждень, і замовляю доставу (якщо сума понад 40 євро — достава до квартири безплатна). У Rimi час від часу купую готову їжу й те, що забув замовити, бо магазин біля дому. Спершу боявся замовляти, бо думав, що везтимуть неліквід, але доставляють свіжі продукти, гарні й непошкоджені овочі, усе гарно впаковують. Якість продуктів на доброму рівні й у цілому вища за українську. У Києві витрачав на їжу не менше, але якість і різноманіття були гірші (порівнюю не з АТБ :)). Вода з-під крана тут питна, хоч я досі не звик до цього. Актуальні ціни на продукти можна подивитися тут: www.prismamarket.ee і тут: www.selver.ee/. Наприклад, один кілограм місцевого сиру коштуватиме 7–8 євро;

  • літр молока: 0,6 євро;
  • яйця (10 шт.): 1,3 євро;
  • гранола: 1,5–3 євро;
  • сік (1 л): 0,9–1,1 євро;
  • пиво місцеве: звичайне (0,5 л) — 1,5–2 євро, крафтове (0,33 л) — 2,5–3 євро;
  • сидр (0,5 л): 2 євро;
  • філе куряче: 5 євро за 1 кг;
  • замаринований стейк (~300 г): приблизно 2,2 євро;
  • стейк із лосося (~300 г): приблизно 3 євро.

Кафе й ресторани різняться цінами. Пообідати можна від 2,5 євро, у середньому виходить 3–4 євро за добрий обід у кафе. Що стосується вечері — розраховуйте на 30 євро на одного за смачну вечерю в гарному ресторані в старому місті: з однією закускою на двох, двома стравами дня та двома келихами червоного, двома кавами й десертами. Основна страва — від 7 до 15 євро залежно від типу й рівня ресторану. Зазвичай за раз витрачаємо 20–25 євро на двох, щоб добре поїсти за межами дому (але без алкоголю). Пиво в пабах — від 4 до 6 євро за 0,4 л, віскі або ром — приблизно 3–6 євро за 50 мл (останній раз брав односолодове за 5,50 євро), коктейлі в середньому коштують 7–8 євро. Чорна кава — 2 євро, лате/капучино — від 2,5 до 3,5 євро, сандвіч або паніні — від 3 до 5 євро, салати — здебільшого до 10 євро, два стейки й пляшка червоного — приблизно 35–40 євро в стейкгаусі в центрі.

Одяг порівняно дешевий. Асортимент попсових Cropp/House/H&M/New Yorker тощо відрізняється від київського якістю, а коштує так само, якщо не дешевше. Знижки реальні й час від часу досить великі. Тому, працюючи в ІТ навіть не топовим спеціалістом, тут можна заощаджувати частину або ж витрачати на хобі й бари більше :) Але, як я вже казав, хороші спеціалісти заробляють значно більше. На жаль, на Glassdoor мало інформації, але я наводив реальні дані до цього.

Кухня

Місцева кухня дуже ситна. Естонці їдять м’ясо кабана, лося, бобра, ведмедя тощо. Не рідкість — морепродукти. Хліб чорний і дуже смачний, увесь білий входить до категорії «булка». Випічка різноманітна та є популярною. У супермаркетах багато «майже готової» їжі й вона не смакує, як гума. А ось вареники з іншою начинкою, окрім сиру, знайти складно. Молочні продукти смачні, до того ж дешеві. Картопля також надзвичайно популярна, її готують у різних варіаціях, тому ще навіть не набридла. Закладів харчування знайдеться на всякий смак. Ми бували в закладах з різними ціновими категоріями й майже всюди готують смачно. Кальян-бари зовсім не популярні, тому є буквально 1-2 заклади з кальянами гарного рівня (рівні Smoky, to be, par bar, zmist).

Традиційний алкоголь — це лікер Vana Tallinn, якого є нескінченна кількість варіацій. Це напій на основі вже витриманого рому, який змішують із прянощами й витримують ще раз. Класичний напій досить міцний, має приємний посмак і добре зігріває (50% міцності), але варіації є різні (від 16% міцності), тому кожен знайде варіант на свій смак. Також є горілка, яка навіть потрапила до списку найкращих горілок світу — Stön vodka. Але в барах пити досить затратно, ураховуючи ціни на алкоголь.

Погода

Улітку тут білі ночі й дуже довгий світловий день з кінця березня, що дуже радує. З іншого боку, з грудня до лютого світловий день короткий і часто похмурий. Та сонячна погода тут усе ж таки досить часто, як на мене. Зима м’якша за українську, багато снігу (який чистять регулярно і якісно). Але північний вітер пронизує до кісток, якщо заскочить вас. Загалом я готувався до суворішої, темної зими й мокрішої осені, але все виявилося не так. Друзі із Санкт-Петербурга кажуть, що клімат схожий на їхній, але в Таллінні все ж м’якший і не такий похмурий. За день погода може змінитися кілька разів, тож потрібно бути готовим до такого, але це не такий уже й мінус.




Висновки

Естонія — комфортна для життя країна: небагато населення й відчувається економічна стабільність. Електронна система працює без проблем у всіх сферах, що справді полегшує життя. Знайомі з інших країн Європи й з-за океану часто дивуються, коли я розповідаю, що через неї можна робити все. Таллінн безпечний, чистий (на жаль, не всюди) і гарний. Архітектура останніх 15 років довершена й різноманітна, нагадує північніші країни. Старі радянські забудови намагаються апгрейдити, тому багато старих хрущовок мають не такий і поганий вигляд, а всередині зовсім нові. У Таллінні порівняно недороге життя, тому не потрібно заощаджувати кожний цент. Естонія — мальовнича країна, і багато людей радили мені взяти авто й поїхати дивитися всю цю красу.

Як на мене, основна вада країни — у національному розшаруванні населення. Деякі люди не хочуть учити естонську, бо багато хто володіє російською, та й росіян багато, тож є райони, школи, магазини й телебачення для російськомовних. Це не критично, але іноді не відчуваєш цілісності країни. Естонці спілкуються між собою, тож асиміляція проходить важче. Сегрегація досить помітна, особливо між російськомовними й естонцями. Думаю, основними чинниками тут є мова й світогляд. Важко бути серед групи людей єдиним, хто не розуміє естонську й локальні жарти/історії. Та загалом естонці не мають неприязні до іноземців, тож хочу тут асимілюватися та вчити мову. Як виявилося, мені близькі північні цінності й північний спосіб життя: баланс між роботою, саморозвитком і сім’єю. Дотримуючись спокійного ритму життя, люди люблять і розважитися, але культурно.

Наразі бачу в Bolt (Taxify) багато можливостей як для свого розвитку, так і для розвитку компанії, тому планую їх утілити тут.


За допомогу у підготовці статті дякуємо Ярославі Тимощук

LinkedIn

55 комментариев

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

Если можно — раскройте, пожалуйста, как обстоят дела с детьми. Платность-бесплатность детсадов (если платные — то какой диапазон цен). Ну и то же самое про школы.
Спасибо

Нажаль, в такому питанні я нічого не підкажу, але ось тут є цікава інформація та посилання (це ПДФ, але там є зміст і багато цікавого в одному місці)
www.workinestonia.com/...​9/01/relocation-guide.pdf

також є сигналізація з давачами руху й диму

«датчики» мабуть, все ж таки, «сенсори», а не «давачі»?)
Это камушек в огород редактора))))

Давач чи датчик
У більшості сучасних словників української мови термін «давач» подається як єдиний можливий відповідник російського терміна «рос. датчик». У тому числі й у академічному російсько-українському словнику.[2] У виданій 1973 року українською мовою «Енциклопедії кібернетики», також вживається лише термін "давач«.[3] Слово «датчик» увійшло в українську як калька з російської і деякі сучасні словники фіксують обидва терміни «давач» та «датчик», хоч подають останній як менш рекомендований.[4]

мені більше сенсор подобається

Я підправив би вимоги для отримання громадянства. Для постійного виду на проживання потрібен рівень B1, а для громадянства — B2. Доречі, є різні програми інтеграції по яким можна безкоштовно вивчати мову. Ми в Таллінні вже 1.5 роки, ми з дружиною володіємо рівнем А2, а дитина за рік в садочку вже вільно спілкується.

Дякую за доречні виправлення.
Про програми інтеграції теж чув і бачив, але у нас є варіант навчатися в офісі в маленьких групах, тому поки придержуємося його :)

Доречі, глянув ще раз вимоги і все таки для громадянства рівня B1 достатньо, але потрібно ще екзамен на знання громадянського права здати.

Технічна освіта в Україні не може залишатися безкоштовною, якщо під час стаціонарного навчання студенти працюють в Luxoft, а після завершення їдуть працювати в країни ЄС.

Не разделяю вашей убежденности, хотя бы потому что каждый должен иметь равный доступ к образованию и выбору своего жизненного пути. Никто не запрещает нашему образованию зарабатывать на иностранных студентах, если конечно, это тех. образование такое сильное как Вам кажется.

То ви пропонуєте відпрацювати на кафедрі, чи на держ компанію після безкоштовного навчання? :)
Я продовжував навчання, бо просто міг закривати все без проблем та залишався на бюджеті. Здавав я так само, як усі інші, а здебільшого навіть більше за пропущені лекції :) Чи це не справедливо?

Ви робили згідно з усталеними правилами гри в НАУ, до вас особисто питань немає

Якщо студент без закінченої технічної освіти умудряється знайти нормальну роботу, а потім успішно звалити, то чи потрібна така технічна освіта взагалі?
А якщо зробити цей ритуал для отримання корочки для міграційних служб платним, то логічніше буде одразу виїзжати на безкоштовні бакалаврські програми закордон, щоб там залишатись.

Авіаційний в назві університету це вже як власна назва, а не тип університету.

50000 cтудентів... Університету Stanford з його 16 914 студентами є ще куди рости.

Ща тут набегут и пояснят почему Эстония не тру, и что мог с такой же ЗП в Киеве сидеть с налогом в 5%.
А так круто, тоже думал туда ехать.

Кек в тому, що в Естонії айтішні зарплати теж в 2-3 рази більші за середні. Тож тут можна їсти все ті ж сири за 500 євро, можливо не кожен день а через день, але бути в Європці з усіма витікаючими профітами.

Для заработка Европа действительно не тру, на месте остаётся больше — кому чего надо

Програмісти за кордон ідуть за досвідом, а не за грошима, в Німеччині програмісти заробляють стільки ж, як кожний інший перехожий :)

За опытом чего, как мало заработать?

на 3 хруща біля метро вистачить, нащо більше?
а також можна заробляти мільйони десь в Африці, та й жити там дешево. але ж куди потім дівати ті гроші?

Так не на что — нет потребителей — нет рынка услуг.

Но но, здесь это в Украине. В Африке — совсем другое дело.

витрачайте на здоров’я, може економіку піднімете своїми вливаннями грошей :)
якщо ви не хочете, чи не можете (по різним причинам), чи вам пропонують погані офери, то краще не їдьте нікуди, але закінчуйте пропагандувати це під кожним записом :)

потреблядство звісно захоплює світ, але люди все ж таки можуть їхати за чимось іншим, як досвід роботи у крутих компаніях, розвиток цікавих продуктів, чи просто новий експіріенс, вихід за свою зону комфорту, та, звісно, подалі від токсичних людей.

закінчуйте пропагандувати це під кожним записом

Почему?

досвід роботи у крутих компаніях, розвиток цікавих продуктів, чи просто новий експіріенс, вихід за свою зону комфорту

Именно это я и сказал: каждому своё

Ну, я їхав не за досвідом і не за грошима, наприклад. Думаю, в кожного свої причини

Сорі, ти правий, я просто керуюся відповідями кандидатів, котрих ми перевозимо :)

Серьезно? Прям вот кассиры зарабатывают все бегом по 60к?

Гарна стаття. Дякую

Насчет отсутствия неприязни к иностранцам — судя по результатам недавних выборов, это не совсем так.

Я думаю залежить від того яким іноземцям. Ті ж нацики не проти релокації людей з великими зп.

Та біс його знає. Не скажу, що так уважно вивчав усі заяви EKRE, але з того, що бачив — не пам’ятаю, щоб їх ставлення якось залежало від зп іноземця. Єдине виключення, про яке чув — вояків НАТО вони все ж толерувати готові за певних умов.

Як то так вийшло?:)

Та одного вечора, торік наприкінці березня,
У середині квітня 2018 року я підписав офер[...]. Увесь процес співбесід зайняв півтора місяця,

А стаття цікава, дякую

Дякую. Зараз виправимо, малося на увазі середина травня :)

Все верно, только с ценами у вас несосытковки, занижаете сильно.
«Кафе й ресторани різняться цінами. Пообідати можна від 2,5 євро, у середньому виходить 3–4 євро за добрий обід у кафе. Що стосується вечері — розраховуйте на 30 євро на двох за смачну вечерю в гарному ресторані в старому місті: з однією закускою на двох, двома стравами дня та двома келихами червоного, двома кавами й десертами.»

Пообедать за 2,5 евро это чем простите? супчиком да без хлебушка? За нормальный обед в столовке (подчеркиваю), а не кафе это 6-7 евро как минимум.
30 евро на двоих за ужин в старом городе? это скорее всего на одного человека, и я даже не говорю про уровень заведения.

Зарплаты по факту гораздо ниже тех, которые вы описываете, от 3500-5000 евро нетто это в порядке исключения и только в самых топовых компаниях.

Пообедать за 2,5 евро это чем простите? супчиком да без хлебушка? За нормальный обед в столовке (подчеркиваю), а не кафе это 6-7 евро как минимум.

Від 2.5 євро це суп, так, але його вистачає для обіду, це ж не бульйон :)

Обід недалеко від нашого офісу у декількох місцях не перевищує 5 євро. Зазвичай це 4-5 євро за велику порцію. Чекніть Fork — www.facebook.com/FORKresto . Тут обідають майже всі з найближчих офісів.

30 евро на двоих за ужин в старом городе? это скорее всего на одного человека, и я даже не говорю про уровень заведения.

чорт, це очепятка, там повинно бути НА ОДНОГО. для прикладу брав Олівер — www.facebook.com/...​n-Oliver-156313917755827

Зарплаты по факту гораздо ниже тех, которые вы описываете, от 3500-5000 евро нетто это в порядке исключения и только в самых топовых компаниях.

я і написав, що це в хороших компаніях, яких тут багато, і вони складають основну частину релокованих людей :)

За нормальный обед в столовке (подчеркиваю), а не кафе это 6-7 евро как минимум

Нормальний бізнес-ланч — 4-5 євро
У себівській столовці теж до 5 виходило.
В лідо дорожче, але лідо — це дніще :-)

Ну, пяевапрад від 4 до 6 євро і досить хороший, 2.5 — таки суп. На рахунок кафешок таки да, трохи занижено, ми з дружиною зазвичай в ~50 вписуємось без алкоголю (два бокала вина будуть дорожчі двох стаканів соку). На рахунок зп — зазвичай біля 3к нижня планка вилки на сеньйор позиції, але це нижня ж

Саме до ресторанів ми не дуже часто ходимо, все ж більше бари та паби, тому вибірка невелика. Також, там помилка була, я писав про 30 євро з людини :)

Живу там вже четвертий рік. Таллінн ідеально підходить якщо ви офісний айтішник з сім’єю та дітьми що прагне до комфорту та штабільності. Високі ЗП, відсутність бюрократії, відсутність проблем з мовами, загальний комфорт в місті здатні теоретично перебороти пів року холодів :-)
Я звалив на ремоут, і в цьому контексті Естонія, звичайно, неймовірно програє.

Вкотре нагадую, що після трьох років тут можна отримати щось типу пмж яке дозволяє контракторствувать / стартапить / мінять працедавців як рукавиці.

Там наче на підході закон про «дігітальних кочевників», який дозволить отримувати ВНЖ айтішникам, працюючим на ремоуті і повинен ще якось полегшити життя ремоутерам, але я за ним особливо не слідкую.

Красава!

Жил в Таллинне. Переехал в Берлин. Остались хорошие впечатления от страны. Но климат очень специфический и это большой минус.Зимой было ветренно и очень холодно. Людей, за исключением центра, на улицах практически нет. Летом хорошо, но море тоже очень холодно. Из плюсов отсутствие бюрократии, транспорт и паромы в Скандинавию.

Треба в Хельсінки(!) або Латвію за теплим морем їздити. В самому Таллінні з морем інша проблема — воно неймовірно мілке. Тому навіть якщо вода нормальна, запарить постійно ходити кілометри за нормальною глибиною.

Теж прийняв їх оффер на тому тижні, почну працювати з 1 травня. Поки виглядають досить круто, порівняно з іншими компаніями, в Естонії я вже півтора роки і трохи вивчав ринок ІТ-компаній

Статья отличная. А таксифай — херня из под коня с моей точки зрения как юзера. Давно снес и даже попросил удалить аккаунт (дело не в UX, если что).

Поддерживаю, первый раз когда установил приложение не мог разобраться что не так и почему нельзя заказать машинку, оказалось локация куда ехать в не зоны их покрытия.

У меня был другой прикол: водитель взял заказ, находясь у себя в квартире (а мороз был −10, пока вышел, пока прогрел, пока доехал...) и ждал я его минут 20. Приложение никак не регулирует время подачи, нет ни таймера обратного отсчета, ни штрафов водителю / скидки мне за опоздание, ничего, сиди жди. При этом приложение насчитывает тебе простой, если ты не сел в машину за 2 минуты после подачи. Customer-oriented service так сказать.

Дякую за фідбек, хлопці.
Ми дуже швидко рухаємося, тому можу запропонувати вам спробувати ще раз.

Водій міг стати в пробці, завершувати попереднє замовлення, чи просто у останній момент проїхати поворот, а до наступного не так вже й близько :(

Також, якщо у вас виникають будь-які проблеми — звертайтесь до саппорту в аплікації, або пишіть на kyiv@bolt.eu і вам допоможуть. На жаль, саппорт не читає коменти на ДОУ, і в такому разі не зможе вам допомогти.

Я тоді написав в саппорт і вони дууууже довго не могли зрозуміти, чим я незадоволений :)
Але, може, якось спробую ще раз проїхатись.

Все- я теж хочу в Bolt працювати )

Подписаться на комментарии