Прийшов час осідлати справжнього Буцефала🏇🏻Приборкай норовливого коня разом з Newxel🏇🏻Умови на сайті
×Закрыть

Скасовані авіарейси та офери. Як ми змінили роботу та переїхали в Естонію під час карантину

Привіт! Ми Юля і Юра, попередні два роки жили в Харкові та працювали Test Automation інженерами у компанії SoftServe. Пів року тому зрозуміли, що хочемо нового робочого досвіду та вирішили попрямувати за ним до Естонії. Ми знали, що Естонія — це європейська Кремнієва долина, і переїхати туди дуже легко. «Що там узагалі робити, просто бери та переїжджай», — як говорили в подкасті QA Guild. Ми довіряємо Сергієві Пірогову, тому були впевнені, що так просто і в нас вийде. Але не так сталося, як гадалося.

У цьому тексті навмисно не приведено технічних деталей пошуків роботи і інтерв’ю, адже це не стосується головної теми. Ми пишемо про це у своєму телеграм-каналі.

Одразу скажемо найголовніше: ми не хотіли цієї гостросюжетної історії. Ми цілком нормальні люди, тобто були ними до переїзду :)

Далі — розповідь від Юлі.

Грудень 2019-го. Зафіксовано хворих на коронавірус у світі — 0, в Україні — 0.

У нас назрівають думки про релокейт, і Естонія здається цікавим варіантом. Читаємо багато статей, спілкуємося зі знайомими, ухвалюємо рішення спробувати знайти роботу в Таллінні у березні. Купуємо квитки на літак Київ — Таллінн — Київ на період з 6 по 15 березня, щоб мати змогу відчути себе трошки місцевими та «приміряти» на себе місто.

Лютий 2020-го. Зафіксовано хворих на коронавірус у світі — 4961; в Естонії — 1; в Україні — 0.

Ми у повній готовності, підписані на всі розсилки з роботою для QA Automation в Естонії, відполірували всі знання та набули нових, поки гортали вимоги до кандидатів.

6 березня 2020-го. Зафіксовано хворих на коронавірус у світі — 32 778; в Естонії — 10; в Україні — 1.

Ми у Таллінні, живемо за 5 хвилин пішки від моря, ходимо на екскурсії, куштуємо місцеву їжу, паралельно виконуємо тестові завдання. Словом, насолоджуємося життям. У нас заплановано кілька співбесід у кожного на наступний тиждень.

12 березня. Зафіксовано хворих на коронавірус у світі — 44 279; в Естонії — 13; в Україні — 1. День тому ВООЗ проголосила COVID-19 пандемією. Естонія запроваджує надзвичайний стан до 1 травня, який також передбачає закриття кордонів.

Є по першому оферу в нас обох, на які ми, втім, не поспішаємо відповідати, адже у перспективі є цікавіші варіанти. У мене сьогодні взагалі заплановано інтерв’ю в компанії, якою я марила останній місяць, ледь не молилася на їхнє лого перед сном.

15 березня. Зафіксовано хворих на коронавірус у світі — 72 469; в Естонії — 79; в Україні — 3.

Політ додому напружений. Нас випустять? А впустять? Україна закриває кордони від завтра. Наче від завтра. В літаку міряють температуру.

Ми чомусь дуже переживаємо, що можемо захворіти, але зовсім не хвилюємося, що це якось вплине на наші плани щодо роботи та переїзду. Це ж уже скоро закінчиться, правда? Тим паче співбесіда Х у мене минула добре. У Юри в процесі інтерв’ю і тестові завдання у дві цікаві компанії. Тільки б не підхопити хворобу.

16 березня. Зафіксовано хворих на коронавірус у світі — 167 515; в Естонії — 205; в Україні — 3.

Ми вдома, у Харкові! Далі два тижні самоізоляції. По обіді надходить відмова від компанії Х з відпискою, що мені треба працювати над комунікаційними навичками.

За кілька годин мій перший офер скасовують, бо через коронавірус вирішили заморозити позицію, але let’s keep in touch. Попереду в мене не тільки самоізоляція, а й, очевидно, депресія. Але не страшно, вакансій ще багато.

3 квітня. Зафіксовано хворих на коронавірус у світі — 972 303; в Естонії — 858; в Україні — 987.

Після кількох раундів успішних інтерв’ю Юра отримує пропозицію роботи з датою початку 1 червня. Міркуємо, що надзвичайний стан в Естонії має завершитися до того часу. У неформальній розмові чоловік питає менеджера, як у них справи через «корону», на що той повідомляє, що статистика в роботі поліпшилася — кількість нових користувачів зростає навіть швидше, ніж раніше. Тут, певно, зіграла роль специфіка бізнесу — маркетплейс для криптовалюти.

Ми радіємо! Я продовжую шукати роботу, знаходжу класні вакансії, мені призначають нові інтерв’ю.

13 квітня. Зафіксовано хворих на коронавірус у світі — 1 773 084; в Естонії — 1309; в Україні — 3102.

Після успішного інтерв’ю, якому передувало тестове завдання, на яке інтерв’юери відповіли захватом, отримую відмову: «Ми знайшли кандидата на локальному ринку». Насправді за останні два тижні це був найчастіший сценарій.

25 квітня. Зафіксовано хворих на коронавірус у світі — 2 719 896; в Естонії — 1605; в Україні — 8125. Естонія продовжила надзвичайний стан до 18 травня.

Уже понад місяць я починаю день з пошуку нових вакансій, отримую по кілька листів на тиждень зі змістом типу «For now we are concentrated only on local candidates». Пишу навіть у ті компанії, де немає відкритих позицій. А раптом вони є, просто їх ще не встигли викласти? І нарешті здаюся, бо розумію, що надто тисну на себе, очевидно, річ не в тому, що мені бракує компетенції. Вирішую зачекати хоч якоїсь стабільності, щоб продовжити пошуки.

29 квітня. Зафіксовано хворих на коронавірус у світі — 3 018 681; в Естонії — 1660; в Україні — 9866.

Отримую повідомлення від рекрутерки з продуктової компанії з офісом у Таллінні, мовляв, чи було б мені цікаво поспілкуватися. Після 5 співбесід і тестового завдання мені надіслали офер з датою початку роботи 15 червня. Тепер час сфокусуватися на переїзді. Коли там Естонія відкриває кордони?

17 травня. Зафіксовано хворих на коронавірус у світі — 4 525 497; в Естонії — 1770; в Україні — 18 291.

Тепер вже офіційно, сьогодні останній день НС в Естонії, чекаємо новин про відкриття кордонів. Яких, втім, немає. Але в новому документі щодо надзвичайного стану знаходимо рядок, що у вільному перекладі звучить як «Іноземцям дозволено виїзд з метою роботи на підприємстві, що забезпечує телекомунікаційні, інформаційні та інші послуги...»

Тут треба сказати, що релокейтом Юри займалася окрема компанія, яку найняв його роботодавець. Моїм же займалася HR з моєї компанії.

Тому коли ми прочитали цю інформацію, одразу зв’язалися з менеджеркою Юри, мовляв, дивись, може, нам уже можна їхати? Вона відповідає дещо ображеним тоном, що ми неправильно зрозуміли, там поганий переклад, раптом щось — вони одразу скажуть. Ми можемо тільки погоджуватися. Тепер дні минають у трекінгу естонських новин.

9 червня. Зафіксовано хворих на коронавірус у світі — 7 039 918; в Естонії — 1940; в Україні — 27 856.

Юра отримує лист від релокейшн-менеджерки, що можна їхати. Як законодавчу базу показує той самий документ, на який ми посилалися два тижні тому. Ми трохи здивовані, але яка різниця, якщо ми вже можемо їхати? Пишемо моїй HR. Бам. Вона нічого не знає, інформації немає, буде намагатися сконтактувати з поліцією.

15 червня. Зафіксовано хворих на коронавірус у світі — 7 823 289; в Естонії — 1973; в Україні — 31 810.

Починаю день з того, що пінгаю свою релокейт-спеціалістку, у відповідь — ігнор, тому пишу ще. Серед дня мені навіть зателефонувала його менеджерка, напевно, щоб заспокоїти, бо моє відчуття «пожежі» перекинулося на весь їхній відділ. Мене просили чекати, перестати хвилюватися, а потім спитали: «А ти точно хочеш з чоловіком поїхати, раз йому вже можна?». Я кидаю фразу: «А у вас там закони не для всіх однакові?». І менеджерка з того кінця проводу розуміє, що, так, я хочу поїхати з чоловіком.

Це, до речі, мій день народження, тому вечері я з подругами п’ю коктейлі на честь свого «старіння», і от він, найкрутіший подарунок — лист, що дозвіл отримано, можна їхати. Святкуємо! І чекаємо наступного дня, адже були анонсовані польоти Wizz Air з Києва, зокрема в Таллінн. Єдина проблема була тепер з тим, як дістатися місця призначення. Майже єдина.

16 червня. Зафіксовано хворих на коронавірус у світі — 7 941 050; в Естонії — 1974; в Україні — 32 476.

Зранку, щойно розплющую очі, хапаю телефон, щоб перевірити сайт аеропорту «Київ». Рейси скасовано. Бляха, їх же вчора анонсував міністр інфраструктури України, як так?

Новини кажуть, що рейси скасували через неможливість відкриття аеропорту «Київ». Рівень захворюваності перевищує дозволений для відновлення роботи летовищ (дозволений — 12, фактичний на той день — 15,6). Що цікаво, рейси з «Борисполя» все-таки відбулися, адже це Київська область, де рівень захворюваності в нормі. Я вирішую купити квитки на п’ятницю. Мені здалося, що дивно не ризикнути, коли все що, ти робиш, і так весь час перебуває на межі зриву. Юра, стенаючи плечима, не заперечує.

Увечері з’явилась новина, що рейси Wizz Air перенесли до аеропорту «Бориспіль». Деякі з них скасували, але саме до Таллінна перенесли. Це подарувало впевненість, що в п’ятницю ми таки полетимо.

Є ще дещо. Моя компанія вислала лептоп, який мав прийти ще тиждень тому, але були деякі затримки з боку митної служби. Мені обіцяли віддати його в понеділок. Потім у середу. Але це не точно.

17 червня. До літака залишилося 2 дні 7 годин і 40 хвилин.

Тільки-но прокидаюся — одразу беруся за телефон, щоб перевірити сайт аеропорту «Бориспіль». Рейси скасовано. Бляха! Але новини пишуть, що аеропорт «Київ» відкрився, Wizz Air повернув туди рейси, і це таки перемога. Тобто ми летимо! Лишилося владнати ситуацію з ноутбуком, тому я обриваю телефони поштової компанії, і зрештою вони обіцяють увечері надіслати квитанції. І якщо я заплачу, то завтра отримаю свою довгоочікувану бандероль.

Ми все-таки підтверджуємо приїзд, і наші менеджери надсилають офіційний запит у поліцію з проханням дозволити в’їзд (формальність, але для проходу кордону необхідний такий папірець).

Ввечері я квитанцій не отримую. Знову тероризую харківський офіс доставки. А потім київський. І знову харківський. І таки отримую квитанцію, плачУ, а тоді плАчу та чую обіцянку, що завтра доставлять уже 100%.

18 червня. До літака залишився 1 день і 7 годин.

Сьогодні в нас потяг до Києва, а завтра літак у Таллінн. Є квитки на поїзд, на літак, заброньований готель на ніч у столиці. Треба тільки забрати мою посилку. Так ми думали ще вранці.

До літака залишився 1 день і 4 години.

Домовляюся з кур’єром, що сама приїду по коробку, адже мій район у нього останній в списку, тож можемо не встигнути забрати ноут до потяга. Водночас Юра пересилає мені лист від естонської прикордонної поліції, суть якого в тому, що вони вважають причину для в’їзду недостатньо вагомою і тому відмовляються надати дозвіл. Усе.

До літака залишився 1 день і 2 години.

Релокейшн-менеджерка Юри просить нас поки не здавати квитки, вони розбираються, СЕО агенції телефонує у міністерство, розмовляє з поліцією. До речі, моя менеджерка теж мала б отримати лист з вердиктом від поліції, але його наразі немає.

До літака залишилось 23 години. До потяга — три години.

Я забираю посилку, новин немає. Юра пише, що отримав дозвіл, його менеджерка написала ще один лист, де більш докладно аргументувала необхідність приїзду. Телефоную своїй менеджерці, прошу зателефонувати в поліцію, аби прискорити процес, але отримую відмову, бо ще є час, можна зачекати.

Вирішуємо, що таки поїдемо в Київ, а там подивимося. На вокзалі телефонує менеджер менеджерки і розповідає, що поліція попросила ще 24 години на рішення. До літака 20 годин, до речі.

У поїзді за годину до прибуття у Київ я теж отримую дозвіл від естонської поліції.

19 червня. До літака залишилося 3 години.

Ми щасливі приїжджаємо в аеропорт «Київ». До стійки реєстрації стоїть довга черга, яка майже не рухається. Одне за одним людей просять відійти вбік і почекати. Споглядаємо за цим спокійно, у нас є всі потрібні документи. Коли черга доходить до нас, працівниця аеропорту байдуже дивиться і просить зачекати збоку, тому що в них є дозвіл пропускати в Естонію тільки жителів ЄС, але зараз прийде начальник, який може знати ще щось. Аеропорт загалом має постапокаліптичний вигляд, на інших стійках порожньо. Люди біля нас усе скупчуються, ми нервово ходимо колами. Начальник приходить, дивиться і каже, що зараз прийде його начальник. За годину начальник начальника не прийшов, але сказав, що такі дозволи, як у нас, імейли від поліції, — ок. Так ми опинилися у заповненому на третину літаку.

19 червня. Зафіксовано хворих на коронавірус у світі — 8 385 440; в Естонії — 1984; в Україні — 34 984.

У Таллінні перед паспортним контролем теж перевіряють дозволи. Як і на паспортному контролі. Але вся процедура займає не більш ніж 15 хвилин.

За законом ми не маємо бути на карантині 14 днів, але у наших планах є самоізоляція.

Отже...

Весь переїзд виявився зовсім не легким процесом, як ми уявляли спочатку. Але чи вартувало це таких зусиль і нервів? Однозначно так!

По-перше, невідомо, коли б випав наступний шанс приїхати, літаки знову заборонили, рівень захворюваності в Україні поки що не віщує гарних новин. А віддалена робота — завжди трохи складніший варіант, особливо для Естонії, де так багато тримається на командному дусі.

Тим часом у нас обох є цікава робота, ми ходимо в офіс і живемо в чудовому місті, де ще й набагато комфортніше проводити літо: тут немає такої спеки, зате є багато крутої інфрастуктури для активного відпочинку.

LinkedIn

Похожие статьи

Лучшие комментарии пропустить

Давненько не встречал такого сильного желания уехать из Украины

особливо для Естонії, де так багато тримається на командному дусі.

Ви точно в Естонію приїхали? :-) «Естонська мрія» співпадає з фінською: власний будиночок десь посередині лісу і щоб сусідів не було ані видно ані чутно. Вони будуть неймовірно раді працювати з дому або мінімально взаємодіючи з колегами.
Тому можу зробити припущення — у вас в конторі є досить багато етнічних росіян / понаїхів.

88 комментариев

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

Сергій працював у компанії де часто можна було чути про релокацію до Естонії. )) Власне так я тут і опинився восени 2019.
Tere tulemast Eestisse, тут цікаво, сподіваюсь ви отримаєте той досвід за яким приїхали!

Дякую) Я бачу, ви можете порекомендувати курси естонської?)

Так, онлайн вже рекомендував тут — dou.ua/...​relocate-estonia/#1443022, так і продовжую користуватися Speakly (вони випускали 2 промо-коди на безкоштовний рік естонської кожен).
З очних курсів можу порадити мовний центр GAME, моя попередня компанія запрошувала їхнього викладача Льошу викладати нам естонську, ось їхній початковий курс — gamekeskus.ee/ru/kursused/juhan-zero.

І можна на «ти», може ще зустрінемось тут. )

Вітаю з переїздом!
Літо тут справді чудове, але зиима...

Дякую, сподіваємося, що вона знову буде теплою і відносно приємно буде гуляти) А якщо ні — то там новий PS5 анонсували))

Молодці що проскочили, приємно що все більш «земляків» сюди приїзжає :)

Ми ще й в одному офісі працюємо, Malwarebytes в Explorer’і, ге ж? :)

Саме так) Можемо організуватися на ланч:)

Що з нами робить ковід. Ми починаємо вихвалятись тим, що ходимо в офіс.
Авторці та її чоловіку успіхів та поменше саме таких пригод 🤗

Хвилинка сексизма. Дівчина — бімба!
Та ще й гарно пише :)

Почему сексизма? Девушка действительно симпатяга ). Или в наших реалиях сказать об этом== быть обвиненным в сексизме?

Ща всі безстатеві. Товаріщі. Інакше булінг.

Неужели сталкивался с подобными обвинениями?

Абсолютно згоден з другим та третім реченнями)

сюжет и подача материала очень крутые!)
Прям реально читаешь и переживаешь за главных героев )))

спасибо большое, пробу пера можно считать успешной) как и переезд)

успіхів на новому місці :)

я аж дихання затримав, поки читав

У меня аж давление поднялось при чтении последних трех дней до отлета :D Молодцы!

Сьогодні ж п’ятниця, уже й по полудню — можна накотити, щоб понизилося.

Спасибо) Мы точно не хотели ухудшить здоровье, но если что у меня еще осталось мед.страхование вроде бы в Украине))

Справжній екшн =). Молодці!

Отличный триллер. «Неудержимые». Читал и до самого конца не был уверен, выпустят или нет.

в кінці головна героїня під звуки фінальної теми romcom має забігати по трапу в літак, його від’єднують, починає набирати швидкість, в кадрі з’являється погоня на Деу-Ланос з аваківськими посіпаками. Головна героїня тикає їм в ілюмінатор факи, обіймає свого МЧ і літак відривається від землі...

погоня на Деу-Ланос з аваківськими посіпаками

приусы уже все разбили?

Звідки у кіностудії Довженка пріуси?

а откуда у них ланосы?

їх грають «сенси», глядач не розумію різницю все одно.

В мае оно примерно так и выглядело. Даже имея билет на тот редкий рейс, визу и отдельно письмо из посольства, для альтернативно одаренных чиновников, что «этого человека мы впустим на территорию страны» — не было никакой уверенности что выпустят из Украины. Мало того — никто не мог сказать заранее какого набора документов достаточно.

та я теж з цим стикнувся, коли евакуйовував маму в Україну з Амстердаму через Брюссель.

в Україну з Амстердаму

За що її так?

вона сама хотіла, я не став відмовляти.

Ну я вот тоже не стал дожидаться появления в списке пункта «собеседование с комиссаром»

та да:
www.bukinfo.com.ua/show/news?lid=122772

Треба розуміти, що ця влада любить прості рішення, ефективність для них взагалі не показник, як почне валитися — будуть рятувати ситуацію вже якимось іншими простими рішеннями.

Я похожим образом переезжал в мае в Швейцарию, хотя должен был в апреле еще :)

Больше всего конечно проблем создало наш «95-й квартал» который решил что конституционные права людям не особо нужны и можно например не выпускать из страны, не говоря уже обо всем остальном.

А вот в Швейцарию въехал вообще без проблем. Есть виза — вперед. Сейчас они правда по беспределу пошли уже, приезжие где-то из 20-ти стран мира обязаны посидеть дома 10 дней, ну и самое ужасное в транспорте надо в маске быть.

Прийдется покупать машину)

История про то, как человек принявший решение о чем то, разобьется в дребезги, достанет всех вокруг, но не отступит ни на шаг. Подождать пол года для слабаков.

«Ніщо не здатне зупинити трактор, час якого настав»

Thread.sleep(полгода)?)) Пирогов говорит слипы — это плохо))
На самом деле, я уже получаю тот опыт, за которым ехал. А что поменяется через полгода или больше, сложно сказать, возможно это будет реализовать и гораздо сложнее...

Как вариант, через полгода будет больше вкусных вакансий.

Пирогов говорит слипы — это плохо))

А Кнут говорит, что преждевременная оптимизация — корень всех зол.

Как вариант, через полгода будет больше вкусных вакансий.

Во-первых — не факт, во-вторых — я получил оффер как раз в развивающемся сегменте рынка и вакасией и условиями вполне доволен, в-третьих — если я разочаруюсь и через «относительные» полгода решу сменить фирму, то с бОльшей вероятностью я попаду на вакансию отсюда, чем условный я же находясь в Украине. (это касается не только местонахождения, но и полученного опыта работы в продуктовой стартап компании, а не в аутсорсе)

@julia Насколько реальность сопадает с тем. что рассказали в подкасте?

soundcloud.com/qaguild/s03e11

Привет! Этот подкаст был записан уже после нашего переезда) Упоминание было в другом подкасте, если ты про «бери да переезжай»)

В остальном — максимально совпадает, мы тоже много читали канал Юли перед переездом и она безусловно топовый специалист своей области

о, приємно бачити вас тут, вітаю! :)

о, вітаннячко) раді тебе бачити тут і будемо раді познайомитись офлайн

в то время как мировые лидеры переводят штат сотрудников в режим работы из дому, ребята упорно двигались к цели чтоб каждый день ходить на работу в офис

В то время, как космические корабли...

Екстремали! Справжні люди, респект! ;)

Весело написано, зачет! :)

Спасибо, отличного настроения)

Давненько не встречал такого сильного желания уехать из Украины

І це зелені ще станок не включили і з мвф не розісрались. Уявіть що далі буде.

твоя доларова чи єврова зарплата стане ще більшою в гривні.

Як і мотивація інших експопріювати її в мене. Шикарні перспективи.

переходь на плавлені сирки, учися не привертати увагу.

Кожаєв може розказати, як хендлити такі кейси.

Ага, будинок в «правильному» районі з охороною. Навколо будинку паркан два метри, зверху — колючий дріт під напругою. В дворі — ротвейлери, в самому будинку — ствол.
Виїзжати в Сільпо в кортежі охороною.
Казка — не життя!

Виїзжати в Сільпо в кортежі охороною.

«Сільпо» запустив власну доставку в 45 містах України
silpo.ua/...​avku-v-45-mistah-ukrayini

в самому будинку —

станковый пулемет

і я їх прекрасно розумію 😊

особливо для Естонії, де так багато тримається на командному дусі.

Ви точно в Естонію приїхали? :-) «Естонська мрія» співпадає з фінською: власний будиночок десь посередині лісу і щоб сусідів не було ані видно ані чутно. Вони будуть неймовірно раді працювати з дому або мінімально взаємодіючи з колегами.
Тому можу зробити припущення — у вас в конторі є досить багато етнічних росіян / понаїхів.

После отмены правила 2 метров эстонцы с облегчением выдохнули и вернулись к своим привычным 5 метрам.

Це так само як казати, що українці люблять ходити у шароварах і їдять щодня сало з часником запиваючи сивухою. Ау, глобалізації, ґіпстери усюди, молоді естонці хочуть жити у лофтах і мандрувати світом у пошуках нових вражень, а не годувати комарів у сосновому бору. В Таллінні дофіга всього цікавого в плані урбаністики можна знайти.

ґіпстери

- was ist das?)))

Dit is hoe je «смузихлёбы» vertaalt in het Oekraïens

Звичайно це генералізація, але вона чудово передає тутешню атмосферу.
Глобалізованих хіпстерів тут три з половиною кафушки в телісківі. Більшість етнічних естонців дуже відверто «ігнорить» один одного. Зустрівся поглядом з незнайомою людиною — це скоріше за все не-естонець. Людина сказала привіт — точно не естонець.

Значить всі естонці-екстраверти повиїхали в Амстердам, бо тут вони дуже дружні і комунікабельні. Ну і сама наявність таких райончиків, як Телісківі, а це нефіговий хіпстерський (окей. напишу без " ґ ") кластер. Ну і для когось же оці лофти збудували на кварталі Ротерманна?

Це саме фішка локальної атмосфери. Якщо естонець звідти звалює у більш відкрите середовище він переймає тамошні звички. І, відповідно, навпаки.

Ну і сама наявність таких райончиків, як Телісківі

Телісківі це трохи не єдине живе місце в Талліні. Ну ще є старе місто, але там більше для туристів.

Ну і для когось же оці лофти збудували на кварталі Ротерманна?

Ротермані — це як ну я не знаю. Як центр Амстера. Хто купує будинки в центрі Амстера? Хіпстори? :-)

В них нема грошей там купувати, тому вони знімають. Там такі черги бувають з молодняка, щоб зняти житло от саме в центрі Амстера, щоб можна було тусити на районі. Хоча за ці гроші, що ти знімеш кімнату на околиці можна зняти квартиру. Нічого, руммейтяться між собою, навпаки цікаво. Гадаю, в Таллінні те саме. Я коли приїжджав в Таллінн — то знімав квартиру у естонця на Хобуяма в новому житловому комплексі, сучасне житло, по ходу там живуть місцеві білі комірці.

Не, скоріше любителі тусні руммейтять дерев’яні будиночки в околі телісківі.
Ротермані це оверпрайснуті понти. Знаю єдину людину що там знімає квартиру — це досить сеньйорний понаїх-дизайнер.

на ІТшну зарплату можна і погуляти

В Естонії айтішні зарплати на руки для сініорів десь порядку українських: 3к+
Враховуючи що середня зарплатня ~1к, можна «гуляти» дай б-же
(тут мало бути щось про скандинавію, мігрантів та податки, але мене щось вже припарив цей дискурс)

Не скажите, в соотношении ЗП сеньора/расходы в Таллине можно вполне себе шиковать.

З мого досвіду можу сказати, що правда десь посередені. Багато моїх естонських колег дійсно прагнуть жити десь за містом у власному будиночку біля лісу, але й випити пиво десь на Телісківі після роботи в гучній компанії вони теж можуть.

Вот это нервотрёпка. Хорошо, что удалось уехать до всего этого.

Ребята молодцы))
П.С. Сразу три вопроса по горячим следам :D
ванна?
стиралка?
паркоместо?

На заднем плане видно припаркованный самокат)

Да, да и да) Все есть и включено в стоимость квартиры

Скандинавия побеждена :D

Подписаться на комментарии