Анонімні ВЛК, продовження відстрочок і штрафи в Резерв+. 10 запитань до Катерини Черногоренко

DOU поспілкувався з цифровою командою Міноборони про останні зміни, які стосуються «Резерв+», реєстру «Оберіг» і військового обліку.

Чи додадуть нові методи авторизації у «Резерв+» і скільки разів можна оновлювати в ньому дані? Як змінився підхід до розлогування у застосунку? За яких умов продовжать відстрочки? Коли висновки ВЛК стануть анонімними? А також що з автоматичним взяттям на облік чоловіків в Україні та за кордоном — розповідає заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко.

🔸Як працюватиме анонімність і рандомізація у реформі ВЛК

Військово-лікарські комісії почнуть розглядати справи анонімно. Загалом цифровізацію роботи ВЛК умовно поділили на три етапи. На першому, уже реалізованому, через «Резерв+» людина може самостійно подати запит і отримати електронне направлення на проходження військово-лікарської комісії. Раніше для цього потрібно було йти в ТЦК і брати паперове направлення. За словами Катерини Черногоренко, на сьогодні видали 30 тисяч електронних направлень. Крім цього, на першому етапі впровадили е-постанови ВЛК в Медичній інформаційній системі ЗСУ для оглядів військовозобовʼязаних і військовослужбовців, а також взаємодію цієї системи з реєстром «Оберіг».

На другому етапі в електронний формат переведуть медичні висновки. Раніше військово-лікарські комісії писали постанови від руки, надсилали паперові висновки про військовозобов’язаних до ТЦК. Після цього документи оператори вручну вносили в реєстр «Оберіг». А вже потім висновок як статус підтягувався в електронний військово-обліковий документ у «Резерв+». З 1 квітня цього року алгоритм змінюється.

«На другому етапі реформи ВЛК розділяємо медичний огляд і власне військово-лікарську експертизу. Таким чином цивільні лікарі оглянуть людину, внесуть результати в Електронну систему охорони здоров’я (ЕСОЗ), дані надійдуть до ВЛК, яка вже без участі людини ухвалюватиме рішення про придатність або непридатність. Цей етап буде впроваджуватись у кількох пілотних регіонах.

Восени ці зміни мають бути запроваджені по всій території України. Це й буде третім етапом.

Прозорість реформи забезпечать три фактори:

1. Рандомізація. Результати медоглядів будуть розподілятись між комісіями випадковим чином.

2. Анонімність. Комісія буде отримувати медичні дані без імені людини, яку розглядає.Тобто і людина не знатиме, яка ВЛК отримає її дані, і ВЛК не знатиме, чиї дані оцінює.

3. Цифровий слід. Медичні й адміністративні рішення зберігатимуться в системі з цифровими підписами відповідальних лікарів і працівників ВЛК. Це спрощує постаудит.

Тож тепер, коли постанова буде електронна, інформація в „Оберезі“ та „Резерв+“ з’являтиметься значно швидше», — пояснює DOU Катерина Черногоренко, заступниця міністра оборони з питань цифровізації.

Опцією електронного направлення можуть скористатися й ті, хто отримав паперову повістку на проходження військово-лікарської комісії. Якщо військовозобов’язаний подав запит, отримав е-направлення, але не з’явився впродовж двох тижнів від дати огляду, накладуть штраф.

Чи можуть людину просити особисто віднести медичний висновок до ТЦК? Катерина Черногоренко зауважує, що ні. ВЛК має самостійно передати постанову до ТЦК:

«Завдяки електронному кабінету постанову тепер оформлюють в електронному вигляді у Медичній інформаційній системі ЗСУ, після чого вона автоматично надходить до реєстру „Оберіг“, а отже і до ТЦК».

🔸За яких умов автоматично продовжуватимуть відстрочки

Сьогодні кожна третя відстрочка оформлюється в застосунку, зауважує DOU Катерина Черногоренко. І додає, що наразі понад 240 тисяч людей отримали її онлайн:

«Користувачі активно запитують про розширення можливостей — найперше доглядачі людей з інвалідністю, викладачі тощо. Ми працюємо над тим, щоб якомога швидше запустити нові типи відстрочок, налагоджуючи обмін даними між реєстрами».

Автоматично продовжуються ті відстрочки, по яких «Оберіг» може самостійно перевірити підстави в інших реєстрах. Сьогодні відстрочку отримують люди з інвалідністю, які мають пенсійне посвідчення, студенти, аспіранти, докторанти, батьки трьох і більше дітей в одному шлюбі. Щодо інших категорій, то в Міноборони зауважують, з чим виникають складнощі:

«Не завжди можливо перевірити підстави для відстрочки в державних реєстрах. Якщо у багатодітного батька одна дитина народилась за кордоном, дані про це не завжди доступні. Хоча між Україною та європейськими країнами є домовленості про взаємне визнання документів, ці свідоцтва про народження не вносяться в електронні реєстри. Тому навіть якщо дитина має громадянство України, дані не потрапляють до Мін’юсту і система не може підтвердити цю інформацію через електронну взаємодію».

Команда продовжує тестувати різні сценарії та працює над цифровізацією тих типів відстрочок, які сьогодні складно автоматизувати.

«Наведу приклади відстрочок, за якими наявних реєстрів і цифрових інструментів недостатньо, щоб побудувати логіку процесу. Це відстрочка для одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ груп за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати.

Також це відстрочка для особи, яка має дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, встановленою внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок, кистей рук тощо», — каже Катерина Черногоренко.

Відстрочку надають до кінця оголошеної мобілізації. Оскільки воєнний стан та мобілізація продовжуються кожні 90 днів, підстави для відстрочки перевіряються повторно.

🔸Розлогування — це все-таки баг чи фіча

Раніше, якщо користувач не заходив до «Резерв+» впродовж тижня, застосунок автоматично розлогував його з міркувань безпеки. Це в цифровій команді МО називали фічею. Ми запитали в Катерини Черногоренко, чи змінився підхід, оскільки користувачі уже не відзначають регулярне розлогінення.

«Автоматичне розлогування досі відбувається. Але ми продовжили терміни сесії, щоб зробити користувацький досвід зручнішим. Наразі сесія автоматично завершується, якщо людина не заходить у „Резерв+“ протягом 30 днів. Зокрема, такий підхід допомагає захистити застосунок від доступу сторонніх осіб у разі втрати чи компрометації пристрою. Але якщо людина користується застосунком регулярно, авторизація зберігається довше.

Тож рекомендуємо заздалегідь зберігати електронний військово-обліковий документ на смартфон у форматі PDF — щоб могти пред’явити його швидко, без потреби повторно авторизуватися в застосунку», — пояснює заступниця міністра оборони з питань цифровізації.

🔸Наскільки часто можна оновлювати дані через Резерв+

Військовозобов’язані можуть оновити свій номер телефону, електронну пошту та адресу проживання. Повторно уточнювати ці дані користувач може необмежену кількість разів, але не частіше, ніж раз на сім днів, пояснює DOU Катерина Черногоренко. І доповнює:

«Ми реалізували можливість змінити саме ті контактні дані, які найчастіше оновлюються, є важливими для зв’язку та недоступні нам автоматично з інших реєстрів. Наразі можливість редагувати інші дані не обговорюємо, адже інші відомості оновлюються в системі через інформаційну взаємодію між реєстрами.

Придивляємося до опції, щоб у „Резерв+“ людина могла сама подати запит на оновлення даних з інших реєстрів — наприклад, оновити дані про освіту. Важливо, що йдеться саме про оновлення, а не виправлення даних. Тобто в реєстрах, до яких буде надсилатись запит, має міститись коректна інформація».

🔸Чи з’явиться у Резерв+ причина порушення військового обліку

Наразі у «Резерв+» є сповіщення про порушення військового обліку, однак немає пояснення, у чому причина — проігнорована повістка, неправильно вказане місце проживання. Катерина Черногоренко підтверджує DOU, що ця функціональність у розробці:

«Незабаром у „Резерв+“ до сповіщень про порушення військового обліку ми додамо поле з поясненням. Оператори ТЦК під час внесення інформації про порушення обов’язково вказуватимуть причину — чи йдеться про ігнорування повістки, некоректні дані про місце проживання або інші підстави. Це допоможе користувачам швидше виправити можливі неточності».

🔸Чи планують впровадити додаткові методи авторизації, окрім BankID

Нещодавно в роботі мобільного застосунку «Резерв+» стався збій, пов’язаний із високим навантаженням на систему BankID. Через це авторизація користувачів була тимчасово недоступною. Цифрова команда Міноборони зауважує DOU, що розглядають й інші методи, однак не можуть уточнити терміни реалізації:

«Це був не технічний збій у самому „Резерв+“, а проблема з сервісом авторизації, яка виникла через значну кількість запитів. BankID є одним з найпопулярніших способів віддаленої ідентифікації в Україні.

Щодо додаткових методів авторизації — ми розглядаємо варіанти розширення можливостей входу. Наприклад, авторизацію через Дія.Підпис або напряму через банки, щоб залежність від одного механізму не створювала ризики у разі пікових навантажень».

Кіберзахистом цифрових рішень міністерства опікується спеціальна профільна структура Центр реагування на кіберінциденти.

«Фахівці центру на варті цілодобово, обробляють близько 850 спрацювань щотижня, а за рік розслідували понад 5000 кіберінцидентів. Крім того, „Резерв+“ успішно пройшов всі необхідні перевірки безпеки і отримав атестат відповідності комплексної системи захисту інформації (КСЗІ)», — кажуть DOU в Міноборони.

🔸Що відомо про військовий облік чоловіків 25–60 років за кордоном і видачу паспортів

З квітня 2024 року українським чоловікам призовного віку заборонено отримувати закордонні паспорти та паспорти громадянина України за межами держави.

Щоб люди 25–60 років за кордоном могли отримати паспорти, їх стали автоматично ставити на військовий облік. Однак лише тих, хто звернуся за паспортами до 24 квітня 2024-го. Їхні дані автоматично додають у реєстр «Оберіг».

«Мета сьогодні — зробити так, щоб люди, які звернулися до зазначеної дати, могли швидко та зручно згенерувати електронний військово-обліковий документ та отримати паспорти. Без потреби відвідувати ТЦК чи проходити ВЛК», — пояснює DOU заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко.

При цьому зауважує, що питання щодо чоловіків, які звернулися до паспортних сервісів за кордоном після цієї дати, не врегульоване. Оскільки постанова № 163 від 14 лютого 2025 року законодавчо визначає саме ці часові межі. Наразі невідомо, коли ця можливість з’явиться для всіх інших.

🔸Кого автоматично беруть на облік в Україні

З літа 2024 року «Оберіг» наповнюють даними про чоловіків 16–60 років. І реєстр «бачить» інформацію про тих, хто ніколи не ставав на військовий облік і не відвідував ТЦК, завдяки обміну даними з Єдиним демографічним реєстром і системою Державної міграційної служби.

Чоловіків 16–25 років ставлять на облік автоматично, у них немає потреби звертатися до ТЦК і проходити медогляд. Люди від 18 років можуть згенерувати військово-обліковий документ у «Резерв+».

Відповідно до задуму, автоматичне взяття на облік чоловіків 16–25 років триватиме протягом року. А тоді МО поділиться результатами експерименту. Поки що процес не завершився, через неповноту даних команда додатково перевіряє інформацію:

«Ми отримали від інших відомств великий масив даних для взяття на облік чоловіків віком від 17 до 25 років. Наразі триває їхня постановка на облік. Масив даних може бути неповним, тому наша команда додатково перевіряє інформацію. Це дещо уповільнює процес, але гарантує надійність», — твердить заступниця міністра з питань цифровізації.

Для військовозобов’язаних від 25 до 60 років автоматичної процедури постановки на облік поки що немає. Наразі чоловіки, яким виповнилося 25 років, мають стати на облік особисто, тобто прийти до ТЦК за місцем реєстрації, де працівник внесе дані вручну. Дистанційно вони можуть лише оновити облікові дані.

Технічно цифрова команда готова взятися за втілення автоматичної постановки на облік усіх військовозобов’язаних чоловіків в Україні, пояснює DOU Катерина Черногоренко. Але для цього мають бути розроблені законодавчі підстави. Поки що в МО не готові коментувати, коли внесуть потрібні зміни.

🔸Чи будуть у «Резерв+» і в «Армія+» ШІ-помічники

В Міноборони діляться, що сервіси в цих застосунках наразі потребують або повної автоматизації, або контролю з боку людей.

«Для нас важлива коректність даних і безпека інформації, тому наші сервіси в „Резерв+“ та „Армія+“ поки що потребують або повної автоматизації, або контролю з боку людей.

Водночас ми досліджуємо потенційні сценарії використання ШІ, які могли б підсилити сервіси в майбутньому. Якщо такі рішення відповідатимуть вимогам щодо безпеки та ефективності, ми розглянемо їхнє впровадження. Додавати конкретно ШІ-помічників у „Резерв+“ або „Армія+“ наразі не плануємо».

🔸Що планують змінити зі штрафами

У застосунку «Резерв+» можна буде оплатити штраф за порушення військового обліку. Це стане доступним після ухвалення законопроєкту 12093. За словами Катерини Черногоренко, нововведення дасть змогу сплачувати штрафи в кілька кліків і навіть отримати знижку 50% (якщо людина добровільно визнала порушення), аналогічно до штрафів за порушення ПДР. Нова система працюватиме і для українців, які перебувають за кордоном.

Для територіальних центрів комплектування, своєю чергою, спроститься процедура накладання штрафів. Якщо законопроєкт ухвалять, вони зможуть накладати штрафи без складення протоколу.

Також законопроєкт пропонує скасувати штрафи ТЦК для військових. Як приклад у Міноборони наводять ситуацію, коли людина не встигла оновити свої дані до мобілізації, але вже служить. Таким чином хочуть усунути бюрократичну перешкоду. Важливо зауважити, що законопроєкт очікує друге читання, тож можуть бути зміни в його положеннях.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU