Репутація українського ІТ. Пройти опитування Асоціації IT Ukraine
×Закрыть

Як IT-спеціалісти дбають про власну пенсію: нерухомість, страхування, пенсійні та індексні фонди

Здавати в оренду житло, купувати цінні папери в індексному фонді, відкрити рахунок для пенсійного накопичення у страховій компанії, вкладати гроші у недержавний пенсійний фонд — такі варіанти забезпечення майбутньої пенсії обирають українські IT-спеціалісти. Звісно, усі варіанти інвестування мають свої недоліки, переваги і ризики. Розпитали про все докладніше.

Від редакції. Ми не закликаємо вас вкладати гроші у фонди, згадані в статті, чи будь-які інші. Ця стаття має інформативний характер — IT-спеціалісти лише діляться своїм досвідом, в тому числі розповідають і про ризики, які пов’язані з цими фондами. Перед тим, як вкладати гроші, уважно вивчайте всю інформацію та радьтеся з експертами.

Ілюстрація Уляни Патоки

Олександр Товстоног, Software Developer у CC-Interactive

Понад два роки я здаю в короткострокову оренду квартиру в Києві. Купив помешкання майже випадково. Мій брат вирішив інвестувати у нерухомість і придбав однокімнатну квартиру, яка ще будувалася. Та згодом передумав, захотів трохи більше житло. Але повернути гроші від забудовника не міг: умови інвестування такі, що робити щось із житлом (продавати, обмінювати) можна було лише після того, як будинок здадуть в експлуатацію.

Тож я вирішив допомогти братові, викупити у нього однокімнатну квартиру. Вклав гроші й уже після того задумався, що з нею робити. Діти ще малі, їм окреме житло поки що не потрібне. Не хотілося, щоб квартира простоювала, тому вирішив здавати в оренду.

Купував квартиру у 2017 році. Це був період, коли сильно зріс курс долара, а ціни на житло залишилися зафіксованими у гривнях. Купувати його було вигідно тим, хто мав заощадження в доларах, квадратний метр коштував $700 чи $800.

Здаю квартиру через booking.com і airbnb.com.ua. Доходи коливаються: буває, що квартиру бронюють на весь місяць, буває — на пів місяця; є періоди, коли більше людей приїжджає в Україну, в Київ або трапляється карантин, як тепер. Але в середньому, якщо здавати таким способом, дохід на 20-30% більший, ніж при довгостроковій оренді. Якщо в нашому районі довгострокова оренда однокімнатної квартири становить 10-12 тисяч гривень на місяць, то при короткостроковому здаванні можна заробити 15-20 тисяч.

Вартість послуг Booking.com і Airbnb — приблизно 18% від вартості проживання. Платимо лише за ті дні, коли житло заброньоване. Якщо оголошення є на сайті, але квартиру ніхто не забронював, платити за рекламу не треба. Коли здаємо квартиру через Airbnb, жодних фінансових відносин безпосередньо з клієнтом не маємо. Компанія отримує гроші від клієнта і за проживання, і за свої послуги. Пізніше кошти за проживання пересилає нам.

Якщо у клієнта виникають будь-які фінансові питання, він вирішує їх лише з Airbnb. На Booking.com людина всю суму платить мені, сайт у кінці місяця надсилає інвойс, і я сплачую за його послуги. Щодо податку державі: я давно працюю в IT-сфері як ФОП, додав у КВЕД (класифікацію видів економічної діяльності) ще одну діяльність і сплачую 5% від доходу.

За той час, який здаємо квартиру, багато процесів разом з дружиною ми «автоматизували». Для прибирання у нас є спеціальний календар. Прибиральниця бачить його, знає, коли хто бронює житло, коли треба прибирати. Давно працюємо з цією людиною, вона сама усе робить. Якщо є особливі деталі, тоді, звісно, телефонуємо, повідомляємо.

Є список речей, які ми регулярно купуємо для гостей: шоколадки, круасани, шампунь, мило, рушники, постіль. Є чітко визначені місця, куди що класти. Прибиральниця має ключ від комірчини, де усе це зберігається, сама бере потрібні речі й розкладає. Певний час займає спілкування з клієнтами, але це також небагато. В середньому людина бронює квартиру на 3–5 днів, на місяць — 5–8 клієнтів. Для спілкування є готові тексти-шаблони українською, російською, англійською мовами: як заїхати, як знайти квартиру. Якщо виникають додаткові питання — відповідаємо. Але загалом всі процеси налагоджені.

Наша квартира не в центрі Києва, вона розташована в ЖК «Ліко-Град», недалеко від виставкового центру ВДНГ. Коли ми запускали оренду, я не був упевнений, чи буде попит на квартиру в цьому районі. Та зрештою усе нормально, в такому розміщенні є свої плюси. В центрі Києва більше пропозицій, там вища конкуренція. А певний попит є і в нашому районі: буває, що люди приїжджають на виставки, концерти, які проходять на ВДНГ; недалеко розташований Інститут раку, туди також приїжджають пацієнти.

До початку карантину в нас частіше зупинялися іноземці — туристи, люди, які приїхали у справах або на лікування. У нашій квартирі мешкали сім’ї, які приїжджали в Україну забрати свою дитину, народжену сурогатною матір’ю. Коли така сім’я приїжджає, живе в Україні два місяці — чекає на народження дитини, далі оформляє усі документи тощо. Завжди цікаво й іноді дивно дізнаватися, з якою метою іноземці відвідують Україну.

У здаванні квартири, як і у будь-якому бізнесі, є ризики. Це нормально, застрахуватися від усього неможливо. Але певні кроки, щоб запобігти неприємним ситуаціям, ми зробили. По-перше, винайняти нашу квартиру можна мінімум на дві доби. Цим ми відсіюємо контингент клієнтів, які орендують помешкання, щоб погуляти чи зайнятися сексом з повією. Для цього зазвичай достатньо однієї доби (або використовується погодинна оренда). По-друге, під час бронювання ми обов’язково робимо запит на дані кредитної карти, а гроші ставляться на резерв.

Коли ми тільки починали працювати, було багато випадків з клієнтами з нашого пострадянського простору, які бронювали житло, а потім не заїжджали. Про це нас не попереджали, ми дізнавалися вже по факту, в день заїзду. Звісно, ніхто інший не міг вже забронювати житло на цей день, це були прямі збитки. Тепер ми налаштували усе так, що клієнт має щось заплатити, якщо скасовує оренду менше ніж за два тижні до замовленої дати. Це на сайті Booking.com. На Airbnb усе працює по-іншому: з клієнта знімають гроші, коли він бронює помешкання. Якщо термін, до якого можна було скасувати бронювання, минув, ці гроші не повертають.

Окрім того, кожен із сервісів — і Booking.com, і Airbnb — страхує об’єкт нерухомості, який здає. Якщо клієнт суттєво пошкодить щось у квартирі — наприклад, поріже ножем диван, зламає стілець (навмисно чи ненавмисно) тощо, то сервіс компенсує збитки власнику, а потім сам буде розбиратися з клієнтом. На щастя, у нас не було такого, тому не можу детально розповісти, як це працює. Але таке страхування є.

Я рідко буваю у квартирі, яку здаємо. Та недавно заходили з дружиною, бо перестав працювати телевізор, треба було його полагодити. Заодно подивилися на усе: загалом квартира має такий вигляд, наче ми тільки почали її здавати. Через те, що житло регулярно професійно прибирають, воно постійно під наглядом, «амортизаційна складова» набагато менша, ніж якби ми здавали її довгостроково. Здається, за останній рік нічого, крім телевізора, не ламалось. Звісно, додаткові витрати є, але вони не дуже великі.

Коли ми купували квартиру і запускали цей бізнес, не думали про пенсію. Якихось грандіозних доходів від здавання помешкання немає, але мені цікавий схожий досвід. Думаю, що як заняття і як дохід на пенсії — це теж непоганий варіант.

Геннадий Карташевский, Senior Back-end Developer в MyHeritage

Еще десять лет назад я начал интересоваться рынком ценных бумаг. Постепенно пришел к теме портфельных инвестиций, asset allocation (распределению активов). А потом — к идее FIRE (Financial Independence, Retire Early — финансовая независимость и ранний выход на пенсию). Когда пришло время определяться, в какую компанию инвестировать, выбор был очевиден: индексный фонд Vanguard. Это одна из крупнейших инвестиционных компаний мира, ее основатель Джон Богл разработал стратегию индексного инвестирования. Еще один большой плюс компании — низкие административные затраты на фонд.

Что касается непосредственного тикера, я выбрал фонд VWRA. Его преимущества — мировой индекс и «прописка» в Ирландии. За последние десять лет рынок США показывал наилучший возврат по сравнению с остальными странами, но исторически эта картина постоянно меняется. Так как я инвестирую на десятилетия вперед, не хочу пропустить очередной разворот на рынке, поэтому выбрал фонд с мировым индексом. А благодаря ирландской «прописке» он не подпадает под американский налог на наследство.

Активы в индексном фонде я покупаю ежемесячно. Мы с женой уже много лет ведем бюджет и понимаем свои реальные затраты в месяц/год, включая крупные покупки — автомобиль, апгрейды техники и так далее. Думаю, рекомендация по сумме вложений в индексный фонд одна: ваш доход минус затраты на комфортный уровень жизни. Индексное инвестирование — это не спринт, это марафон. Если откладывать слишком много и при этом жить будет некомфортно, то долго инвестирование не продлится. И начинать откладывать стоит как можно раньше, пусть даже 200 долларов в месяц.

Вообще, есть много калькуляторов, которые позволяют посчитать, сколько нужно накопить в индексном фонде, чтобы с этого потом жить на пенсии. Универсальное правило: 10 лет ежемесячно откладывать в индексный фонд столько, сколько хочешь потом получать в течение 30 лет. Что касается моих вложений, мне осталось 10 месяцев до coastFIRE — момента, когда ты уже можешь перестать инвестировать, но благодаря «магии» сложного процента к 65 годам выйдешь на сумму, которую изначально запланировал.

Средняя доходность американских акций с учетом инфляции составляет 7%. Соответственно, если подойти к возрасту 65 лет с $1 млн, то можно в 44 года остановиться на $250 000 инвестированных. За оставшийся 21 год сумма вырастет как раз до $1 млн. Если начать инвестировать в индексный фонд в 30 лет по $2000 в год и продолжать до 65, то можно получить $319 000.

Конечно, при планировании важно учитывать все моменты. Хотя по статистике prime earning years (лучшие годы для заработка) — это 45-55 лет, в нашей сфере эйджизм, думаю, это смещает пик на 35-45 лет. По крайней мере в свое планирование я закладываю снижение доходов после 45. Соответственно, нужно стараться использовать этот пик для максимума накоплений.

Чтобы покупать активы в индексном фонде Vanguard, я зарегистрировался на сайте InteractiveBrokers, открыл счет и начал пополнять его по мере сил. Никаких обязательств по объему инвестиций брать не нужно. У Interactive Brokers есть комиссии, но долгосрочному пассивному инвестору их не стоит бояться. До достижения инвестированных $100 000 на счету есть Activity Fee Minimum — $10 в месяц. То есть, если ваш баланс меньше 100 000$, то из ежемесячной комиссии — $10 вычитается сумма, которую вы потратили на покупку ценных бумаг. И платить больше $10 в месяц, скорее всего, не придется. Например, если я в этом месяце потратил $4 на комиссии за покупку ценных бумаг, тогда надо доплатить всего $6.

Один из самых популярных способов пополнения счета у брокера — «ПриватБанк». В «Приват24» эта процедура хорошо обкатана и происходит полностью онлайн. У меня от зачисления денег на счет в «Приват» до покупки акций проходит обычно два-три часа. Заявку на создание платежа сложно сделать только первый раз, но и там есть упрощенная форма: можно просто прикрепить уведомление о депозите от Interactive Brokers, и сотрудники «ПриватБанка» сами все заполнят. Для следующих платежей можно копировать предыдущий платеж и прикладывать одни и те же подтверждающие документы.

В «ПриватБанке» комиссия за SWIFT-перевод — 0,5% + $12. Минимальной суммы депозита в Interactive Brokers нет. Но, учитывая комиссию за перевод, есть смысл выводить от $2000. Максимальное ограничение — это е-лимит: €100 000 в год. Думаю, для большинства разработчиков это ограничение не актуально.

Забирать деньги с индексного счета можно без ограничений по времени или по сумме. Но обычно никто не забирает всю сумму сразу, ведь вся идея состоит в том, чтобы платить себе «пенсию». Большинство инвесторов в своих планах опираются на исследование Trinity. Его суть состоит в том, что в момент выхода на «пенсию» нужно посчитать 4% от текущих инвестиций и потом ежегодно снимать эту сумму с учетом инфляции доллара, но без учета стоимости портфеля.

Допустим, вы решили выйти на пенсию, когда стоимость вашего портфеля была $100 000. 4% — это $4000. Как бы не поменялась в следующем году стоимость портфеля (увеличится до 120 тысяч или упадет до 80 тысяч), все равно в следующем году нужно снимать $4000 + инфляция доллара. Таким образом накопленные деньги делятся на 30 лет. Продажа каждой части акций — это доход, он облагается налогом 18% + 1,5% военный сбор. Курс доллара тут может сыграть как в одну, так и в другую сторону. Если инвестор не успел потратить весь собранный капитал, эти деньги переходят наследникам как обычное наследство.

Счета в Interactive Brokers застрахованы. Но все равно инвестирование в ценные бумаги — это риск. Нужно иметь в виду, что показатели, которые были в прошлом, не гарантируют будущих результатов. Плюс стоит помнить, что уже был обвал японского фондового рынка (фонд Nissay Nikkei 225 все еще не восстановился до уровня 1991 года), кризис в 1966 году на рынке США (фонд S&P 500 с 1966 года по 1981-й вырос всего на 1,5%) и много других меньших кризисов.

Думаю, еще много «черных лебедей» ждет нас впереди. Кроме того, Украина входит в список unreliable countries (ненадежных стран). Выводить деньги из Украины для инвестирования разрешили недавно, и мы не знаем, куда повернет наша страна в этом вопросе в будущем. Да и сама компания Interactive Brokers недавно блокировала некоторые счета в связи с подозрением в отмывании денег, после того как ее оштрафовала FINRA, служба защиты инвесторов и рынка ценных бумаг.

Віталій Ткачук, Front-end Developer у Recman AS

Три роки тому я оформив страховий поліс з пенсійним накопиченням у компанії Metlife. Тоді мені було 20 років, і договір я підписав на 20 років — до 40.

Зробити це порадив мій товариш. Насправді я скептично ставлюся до подібних вкладень, бо знаю, що в Україні за такий час може абсолютно все змінитися. Та компанія відома, за кордоном схоже страхування працює, тож я усе зважив і погодився.

Щороку я сплачую 10 000 гривень. Частина цієї суми йде на страхування життя (виплати можна отримати при тілесних ушкодженнях, складних хворобах чи у разі смерті), решта — накопичення. Наприклад, з 10 000 гривень 3000 — страхування і 7000 — накопичення (який розподіл суми в мене, точно не пам’ятаю). Та співвідношення страхової та накопичувальної частин може бути різним: це залежить від програми страхування, віку клієнта тощо. Якщо підписувати контракт у 20 років на 20 років страхування, як у моєму випадку, то в кінці дії контракту отримаєш більшу суму, ніж якщо підписувати у 50 років на такий самий термін. У старшої за віком людини вищі ризики захворіти та померти.

Вкладення щороку збільшуються залежно від інфляції та інших факторів, в середньому на 15%. Прибуток нараховують за формулою складних відсотків. Тобто, якщо першого року я поклав 10 000 гривень на накопичення, за рік сума збільшилася на 15% — це 11 500 гривень, то наступного року відсотки зростають уже від цієї суми. Консультанти обіцяють, що за 20 років через складні відсотки має накопичитися більше як півтора мільйона гривень.

Коли закінчиться термін договору, можна забрати всю накопичену суму відразу, але треба сплатити податок — 19,5%. Або оформити місячні виплати протягом якогось часу — наприклад, десяти років, тоді податок менший (оподатковується 60% від суми виплати).

Чесно кажучи, щороку, коли сплачую страховий поліс, я сумніваюся, чи правильно роблю. До IT я працював кілька місяців консультантом з продажу страхових полісів у цій же компанії, трохи поварився у цій темі. Саме тому й сумніваюсь, бо знаю підводне каміння. Виплати клієнтів вкладають в акції, цінні папери й таким чином заробляють гроші. Однак страхові брокери (посередники, що продають поліси) працюють за принципом мережевого маркетингу, їхній дохід залежить тільки від залучення у страхування нових людей. Це лякає, бо іноді в нас мережевий маркетинг перетворюється на «піраміди», для прикладу візьмемо нещодавні події з B2B Jewerly.

Metlife — велика організацій, вкладає гроші в акції найбільших компаній. Та я знаю, як в Україні працюють закони і як працюють люди, тому це мене не заспокоює.

Відомо, що таке страхування працює. Є клієнти, в яких закінчився договір, і вони вже отримують виплати. Мій батько зламав руку і за своїм полісом отримав 12 000 гривень. Але бувають й інші випадки, коли люди не отримують виплат і розчаровуються у страхуванні. Існує багато нюансів.

Здебільшого консультантів цікавить не здоров’я людини та вигода для неї від страхування, а те, щоб вона купила поліс. Тому всі умови часто пояснюють не так, як треба. Вивчати свій контракт варто дуже уважно. Буває, що клієнт оформив у договорі повний захист, за винятком переломів. За місяць приходить зі зламаною рукою і вимагає виплати. У компанії відмовляють, але людина не приймає такої відповіді, вважає, що її обдурили.

Проте трапляються ситуації, коли людина купує поліс і при цьому приховує якусь хворобу, наприклад, рак. Хоче скористатися страховкою, щоб отримати виплати. Було б добре, якби перед укладанням контракту клієнти проходили медогляд. Але цього ніхто не вимагає. Просто консультант запитує: «Здоровий? На щось хворів?», і все. Якщо людина каже про якісь свої проблеми зі здоров’ям перед тим, як підписати контракт, страховий поліс відповідно регулюється, є обмеження у виплатах.

Забрати гроші до закінчення терміну договору можна лише протягом перших трьох тижнів від початку його дії або коли минуло 3 роки. Якщо не забираєш гроші після трьох років — треба платити внески до закінчення дії договору. За моїм контрактом три роки, як я вкладаю гроші, минуть у квітні. І я досі вагаюсь: продовжувати вкладати чи забрати гроші й думати над альтернативою.

Взагалі вважаю, що страховий поліс — це корисна штука, але ми ще не доросли до неї. В Україні люди не готові просто «кудись» віддавати гроші 20 років. Тож тепер я думаю, що надійніший варіант для пенсії — це бізнес, здавання квартир і приміщень під офіси.

Віктор Чмель, Senior QA Automation у Luxoft

Десять років тому я почав цікавитися фінансовою грамотністю, вивчав для себе різні питання. Зайшов на сайт Державного пенсійного фонду і подивився, на яку пенсію можу розраховувати у майбутньому. Виходило приблизно 3000 гривень на місяць. І це при тому, що я досить довго отримував зарплату як найманий працівник, роботодавець платив за мене величезні податки.

Після цього почав шукати варіанти, як відкладати гроші для майбутньої пенсії. Довго вагався, вибирав між страховою компанією і недержавним пенсійним фондом. Спочатку думав відкладати і в страхову, і у пенсійний фонд, але зрештою зупинився на останньому.

Вкладаю гроші у накопичувальне пенсійне страхування у компанії «Княжа Лайф» (десять років тому, коли я підписував договір, вона ще називалась «Юпітер»). Материнська компанія цієї організації розташована за кордоном, називається Vienna Insurance Group. У страховій мені казали, що материнська компанія за кордоном додає стабільності українській компанії. Але чи насправді усе так — не впевнений, чув аргументи, що юридично це різні компанії і західні страхові не відповідають за своїх українських «доньок». Вкладати гроші саме сюди мені порадив знайомий страховий агент, який більш-менш розбирається в усіх цих питаннях.

Накопичувальне пенсійне страхування — це щось на кшталт депозиту разом зі страхуванням. На гроші, які я вношу на рахунок, нараховуються відсотки. Окрім того, можна розраховувати на виплати, якщо трапиться страховий випадок. Усі страхові випадки детально розписані в кожному контракті. За той час, що я застрахований, ламав руку. Виплат не отримав, бо за моїм договором цього не передбачено. За моїм контрактом страхові виплати можливі тоді, коли вже є група інвалідності. Але це було моє рішення, коли я підписував договір і підбирав для себе умови.

За законом на накопичувальному пенсійному страхуванні мусить бути хоча б мінімальний гарантований прибуток — 4%, в недержавних пенсійних фондах такої гарантії немає. Тобто теоретично недержавний пенсійний фонд може невдало інвестувати гроші й не отримати жодного прибутку. Це законно, він не несе за це відповідальності. У страховій компанії по-іншому: вона мусить заробити хоча б 4% прибутку на рік.

Спочатку я відкладав невелику суму — 1000 гривень у квартал. Хотів подивитися, як усе це працює. Потім порахував, що цих грошей мені ні на що не вистачить. Зустрівся з консультантами, перепідписав договір, і тепер відкладаю значно більшу суму. Свій накопичувальний рахунок відкрив у 32 роки, а робити внески за договором маю до 60.

У 60 років можна забрати всю накопичену суму, але треба буде сплатити податок з прибутку, який за цей час заробила мені страхова компанія. Або можна домовитися, що мені виплачуватимуть певну суму щомісяця протягом визначеного часу — тоді податки менші. Щодо податків: якби я був найманим працівником, міг би тепер отримувати податкову знижку. На ту суму, яку я вношу на накопичувальне пенсійне страхування, у мене зменшувалась би база оподаткування.

Був період, коли я працював у банку і вже вносив гроші у пенсійне страхування. Тоді йшов у податкову, заповнював декларації, і мені справді виплачували компенсацію. Не космічну суму — здається, тоді це було 600 гривень на рік, але ця податкова знижка працює. ФОПи таку компенсацію не отримують.

Переказувати гроші зі страхового рахунку на якийсь інший не можна. Здається, є можливість зупинити страхування і забрати гроші, але тоді клієнт втрачає прибутки, отримає меншу суму. У разі смерті до закінчення дії договору виплачується вся сума, про яку домовилися спочатку. Тобто не та, яку я встиг накопичити, а та, яка має бути в мене у 60 років. У договорі треба вказати, кому цю суму треба виплатити.

Компанія щороку надсилає звіт. Якраз нещодавно отримав такого листа: у страховій похвалилися, що прибуток за минулий рік становить 14%. Відповідно, на стільки ж відсотків зросли мої накопичення. У листі ще вказали суму, яка тепер у мене на рахунку.

Щодо особистого кабінету та зручної онлайн-комунікації, то в компанії з цим працюють, але все відбувається не дуже швидко. Раніше звіти надсилали паперовим листом, тепер вже на електронну скриньку. Особистий кабінет на сайті також зробили.

Можливо, якби у мене був певний фінансовий чи інвестиційний досвід, я міг би сам краще розпорядитися цими грошима. Взагалі моя найближча фінансова мета — погасити іпотеку, яку виплачуємо за будинок за містом. Нерухомість — це також актив, який може приносити кошти. Коли облаштуємо будинок і переїдемо в нього, зможемо здавати в оренду квартиру. Принаймні щоб оплачувати дітям навчання. У майбутньому планую замовити професійні послуги фінансового консультанта, якому довірятиму. Можливо, є кращі інструменти для інвестування грошей.

Олександр Суворов, Senior Embedded Software Engineer у Ciklum

Уже сім років я вкладаю гроші у відкритий пенсійний фонд «ПриватФонд».

Коли обирав, куди вкладати гроші, дивився на капіталізацію та кількість активних вкладників. У цьому «ПриватФонд» мені здався найбільш потужним. Думаю, що у нього є достатньо грошей, щоб нормально диверсифікувати пакет: вкладати в ОВДП (облігації внутрішньої державної позики), акції та інші активи.

Ще одна причина, яка вплинула на мій вибір — це те, що «ПриватФонд» дуже зручний у користуванні. Усе можна робити через «Приват24». Наприклад, онлайн заповнити анкету та відкрити договір пенсійного страхування, налаштувати регулярне поповнення й обрати, з яких карток/рахунків знімати гроші. А також переглядати усі звіти: скільки переказав грошей, скільки інвестиційного доходу нараховано, яка сума на рахунку. Тепер з «Приват24» є змога оформити пенсійний договір не лише з «ПриватФондом», а й з іншими недержавними пенсійними фондами, як-от OTP Pension, «Династія» чи «Емерит-Україна».

Інвестиційний дохід — приблизно 10–12% на рік. Наприклад, за 2019 рік нарахували 10,7%.

Перед тим, як підписати договір, треба заповнити анкету і налаштувати параметри контакту. Можна виходити з того, яку суму хотіли б отримувати щомісяця, починаючи з певного віку (у мене — з 65 років). А можна просто вказати, яку суму плануєте вносити кожного місяця, вона фіксується, тоді бачите, який приблизно щомісячний дохід у вас буде після досягнення обраного віку. Наприклад, якщо вносити 20 років по 1000 гривень щомісячно, ви отримаєте пенсію на 10 років у розмірі 32 000 гривень на місяць. Звісно, якщо хочете більшу суму або отримувати пенсію довший термін, параметри змінюються. Суму, яку плануєте вносити, треба визначити наперед. Та суворих умов і обмежень щодо неї немає.

Договір зазвичай покриває 20 років пенсійного віку — наприклад, з 65 до 85 років, але період цих виплат може бути іншим. Пенсійний вік у системі недержавного пенсійного забезпечення визначають для себе самостійно. Він може бути меншим, ніж пенсійний вік за загальнодержавним страхуванням, але не більше як на 10 років.

Сума на рахунку потроху збільшується і в той період, коли ви вже вийшли на пенсію. Гроші, які ви ще не забрали, продовжують працювати. Та є й інша опція: в 65 років можна забрати всю суму, яка є на рахунку, але при цьому треба сплатити ПДФО, на сьогодні це 18%. Є ще інші випадки, коли гроші дозволено зняти достроково — у разі серйозної хвороби (інсульту, онкозахворювання тощо), виїзду на постійне місце проживання за кордон або у разі смерті вкладника.

Усі вклади в «ПриватФонді» застраховані. Якщо він збанкрутіє, клієнт отримає суму, яку вносив, але без відсотків. Якщо певний час не вносити гроші на рахунок, заощадження все одно продовжують працювати.

Деякий час я працював у Швеції. Схоже пенсійне страхування там обов’язкове. Компанія-роботодавець може обирати: чи усі гроші вносити в державний пенсійний фонд, чи розподіляти між державним і недержавним пенсійними фондами. Здається, у тій компанії, де я працював, розподіл був такий: 30% грошей ішли у державний фонд, а 70% — у недержавний. Можливо, 70% — це максимум, який можна вносити у НПФ. Тепер, коли я вже не живу у Швеції та не вношу гроші на той рахунок, пенсійний фонд далі надсилає звіти й показує, як збільшується сума моїх вкладень. Я працював у Швеції недовго, менш як рік, тому сума на рахунку невелика, однак ці гроші не пропадуть, у 65 років їх можна буде забрати.

Я ще думаю про інвестиційні фонди, наприклад Dragon Capital, іноземні акції, але поки що гроші туди не вкладав. Багато коштів йде на освіту: оплачуємо навчання у приватній школі для доньки, курси тестування та 3D-моделювання синові, усією сім’єю вчимося на курсах англійської тощо.

Олександр Росковинський, Middle Software Engineer PHP в Clever Business Management

Донедавна я був військовим офіцером, займався інформаційними технологіями у військовій сфері. Ця робота передбачає пенсійне забезпечення, але на хорошу пенсію і тут не варто розраховувати. Тепер перейшов працювати у приватну фірму, тож вирішив, що саме час почати щось робити для майбутньої пенсії.

Для її забезпечення планую використовувати кілька інструментів одночасно. Думаю, що хороші варіанти — це нерухомість, інвестиції в облігації іноземних компаній та рахунок у недержавному пенсійному фонді. Щоб інвестувати в нерухомість та облігації, варто вже мати значну суму грошей. Наприклад, щоб взяти квартиру в розстрочку, попередньо треба зробити перший внесок — певний відсоток від вартості житла. Тому я почав з того, що відкрив рахунок у НПФ «Династія». Мені сподобалося, що за останні роки фонд показував добру дохідність (за попередній рік, наприклад, 16,66%). Окрім того, у них, на мою думку, прогресивний інвестиційний портфель: 9,2% активів вкладають в облігації підприємств і, як і інші НПФ, значну частину в облігації внутрішніх державних позик України.

Рахунок у «Династії» я відкрив недавно, лише місяць тому. Для початку зробив великий одноразовий внесок, далі планую перейти на менші суми — приблизно 5% від зарплати. Уже налаштував щомісячні автоматичні виплати через «Приват24». Виплати з рахунку можна почати отримувати не раніше ніж за 10 років до пенсійного віку. Оскільки тепер пенсійний вік — 60 років, то у 50 вже можна на це розраховувати. Інші випадки, коли можна забрати гроші — при переїзді за кордон на постійне місце проживання та у разі важкої хвороби. При смерті вкладника гроші виплачують родичам.

Зараз мені 28 років, вносити кошти на рахунок планую 22 роки — до 50. Якщо виникне така ситуація, що у мене не буде фінансової можливості це робити, зможу перестати вкладати їх в НПФ у будь-який момент. Але на ті кошти, які є на рахунку, далі будуть нараховуватись відсотки. Порахував, що якщо я тепер покладу у пенсійний фонд гривню, то в 50 років зможу забрати 28 гривень. Тобто зараз НПФ непогано працює в плані захисту грошей від девальвації.

У НПФ немає гарантованого прибутку — 4%, як у страхових компаніях, але навіть те, що вони половину грошей вкладають в ОВДП (це 10% прибутковості), гарантує щонайменше 5% прибутку на рік. Окрім того, за контрактом зі страховою компанією людина зобов’язана постійно вносити гроші на рахунок до закінчення терміну договору.

Загалом я бачу перспективи у роботі недержавних пенсійних фондів. Сподіваюсь, що держава буде позитивно впливати на їхню роботу, бо це — можливість забезпечити українців старшого віку. Якщо певний НПФ збанкрутує, то комісія з ліквідації автоматично перенесе кошти до іншого НПФ. Або вкладник може сам визначити, у який НПФ хоче переказати свої гроші. Думаю, основний ризик такого вкладення — це те, що може перестати існувати наша держава, але тоді гроші опиняться у критичному становищі, незалежно від того, у що вони інвестовані.

Святослав Феденко, Quality Assurance Engineer в Softjourn

Я вкладаю гроші у дві різні програми — у пенсійне накопичення в страховій компанії Metlife і в недержавний пенсійний фонд OTP Pension. У страхову вкладаю вже сім років, а в пенсійний фонд — п’ять. Раніше я працював у цій сфері: консультував клієнтів (допомагав підібрати компанію, в яку інвестувати гроші, потрібний продукт, валюту страхування, термін, умови тощо) та займався менеджментом (навчав і розвивав команду, вчив консультувати). Тоді ж вирішив відкрити рахунки й собі. За одним контрактом вкладати гроші маю до 55 років, за іншим — до 60.

Є кілька факторів, за якими визначаю надійність компанії. Найперше — це досвід роботи. Якщо компанія працює на ринку 100 років, то можна сподіватися, що певний період часу вона ще діятиме. Другий критерій — наявність міжнародного капіталу. Якщо компанія існує не в межах однієї країни, а у багатьох куточках світу, наприклад, у 30 чи 40 країнах, то це означає, що бізнес не може просто так згорнутися. Адже це матиме наслідки для інших країн — наприклад, впадуть у ціні акції. І третє — це коли є материнська установа і дочірні підприємства, за які компанія несе відповідальність і може перестрахувати їх. Буває так, що компанія виїжджає з країни, але тоді передає своїх клієнтів і свої зобов’язання іншій, не менш надійній компанії.

Вважаю, що вкладати і у страхову компанію, і в недержавний пенсійний фонд — безпечно, принаймні безпечніше, ніж у банк на депозит. Банк може видати більше кредитів, ніж отримати депозитів, це не заборонено законом. А страхова мусить мати на рахунку активів більше, ніж зобов’язань. Якщо людина підписує договір на 20 чи 30 років із компанією, то повинна увесь час вносити платежі, інакше накопичення пропаде (або в деяких випадках може бути виплачена викупна сума — вона менша за ту, яку клієнт назбирав). Просто передумати й забрати гроші тут не можна. Оскільки це довгострокова інвестиція, компанія має гарантію, що кошти будуть вноситися, завжди буде оборот грошей, і люди отримуватимуть виплати.

Ще один важливий для мене момент — це те, що гроші, які ми вкладаємо у недержавний пенсійний фонд, перебувають в Україні та працюють на українську економіку. Навіть якщо це фонд з фінансової групи з іноземним капіталом, як-от OTP Pension, він вкладає гроші в облігації внутрішньої державної позики.

На страхування життя і в недержавний пенсійний фонд я відкладаю приблизно 10% свого доходу. 70% від цієї суми йде на страхування життя і 30% — у пенсійний фонд. У страхову компанію вирішив вкладати більшу суму, тому що, окрім накопичення, тут є страхування. Відсоток, на який збільшуються вкладення щороку — приблизно такий, як у надійному банку. Якщо років п’ять тому «ПриватБанк» давав 20% річних, а «Райффайзен Банк Аваль», «Креді Агріколь», «УкрСибБанк» — 15%, то Metlife давав також 15–16%. Колись мені клієнти казали, що є банк «Золоті Ворота», який пропонує 28% річних (тепер уже збанкрутував). Було складно пояснити, що якщо банк дає такі високі відсоткові ставки, то це означає, що він має серйозні проблеми й мусить залучати кошти від фізичних осіб.

Забирати гроші з недержавного пенсійного фонду чи зі страхової компанії після закінчення контракту можна або відразу всі, або оформити ануїтетні виплати — щомісячні платежі. Лише треба озвучити, на скільки років розбивати суму. Є ще опція «довічний ануїтет». Це виглядає так: наприклад, я планую жити 100 років, а мені тепер 60. Тих грошей, які я накопичив, на 40 років не вистачить. Я домовляюся зі страховою, що мені будуть виплачувати гроші доти, доки я буду жити, навіть якщо сума вийде більшою, ніж я собі заощадив. Але якщо я завтра помру, то всі гроші успадкує страхова компанія, вони не перейдуть моїй сім’ї. Це як в покері all-in: виграв або програв.

Якщо забирати всю суму, треба платити податок: ПДФО — 18% і військовий збір — 1,5%. Тобто 19,5%. Є випадки, коли оподаткування у недержавному пенсійному фонді можна трохи зменшити: якщо особа вже має 70 і більше років або якщо набула першої групи інвалідності. Та умови оподаткування часто змінюються, бо змінюється податкове законодавство.

Я помітив, що люди, які відкладають гроші на пенсійні рахунки, дуже рідко про це розказують. У нас не заведено говорити про це просто так, за склянкою пива. Люди бояться, що з них будуть глузувати: «Нащо тобі це, усе пропаде». Українці більше звикли вкладати гроші у щось матеріальне — нерухомість абощо. Звісно, є ще й негативний досвід щодо усього цього — накопичення у Союзі чи вже українські компанії, які зникли з ринку.

Зазвичай самі страхові не продають свої поліси, є брокерські компанії, які цим займаються. Та, на жаль, багато брокерів працює за принципом «випаленої землі». Головна мета такої роботи — якнайбільше продати, при цьому можна і не договорити щось, і прибрехати. Чимало клієнтів до кінця не розуміють, що вони купили, або розуміють не так, як усе працює насправді. В Україні не передбачено відповідальності за дезінформацію. Вважається, що клієнт уважно прочитав усі умови договору перед тим, як підписав. Але в контракті так багато умов, що зазвичай їх ніхто не читає, насправді усе на відповідальності брокера.

Часто на роботу брокера беруть будь-кого, тут немає «вхідного порогу». Крім того, є мало людей, які хочуть вчитися аналізувати ринок, розбиратися, яка страхова чи пенсійна система краще підходить для конкретного клієнта. Зазвичай усі хочуть якнайшвидше почати заробляти гроші. Була ситуація, коли я прийшов до студентів-магістрів, які вивчають банківську справу і страхування, хотів залучити їх до співпраці. І дуже здивувався, що ці студенти не розуміють, як працює страхування, депозити. Дивно, що академічна освіта не дає знань, які дозволили б працювати у цій сфері, хоча тим людям доведеться проводити пенсійну реформу, впроваджувати в життя усі ці речі.

Тепер я працюю в ІТ. Вирішив розвиватися в новому для себе напрямі, вивчати технології. Мрію створити продукт (можливо, мобільний застосунок), який допоміг би людям знаходити правильні фінансові рішення. Думаю, що накопичений досвід роботи з клієнтами допоможе втілити це. Тепер я не продаю страхові послуги й не надаю повноцінних фінансових консультацій — бракує часу. Але сподіваюся, що в майбутньому поєднаю у своїй роботі і фінанси, і IT-технології.

LinkedIn

Похожие статьи

Лучшие комментарии пропустить

DOU взрослеет. FIRE, coastFIRE еще 10 лет назад про это никто не говорил здесь. Глядишь, через 10 лет будут обсуждать яхты и личные самолеты...

Хух, ну хоч тверезих людей попитали, дякую, що про біткоїн не втирав ніхто, хоча, звісно не без приколів.
Стережіться «інвест-хлопчиків», там 9 з 10 шахрайство, а 10й — форекс, що та сама схєма, але «збоку».

Нагадаю, що в 2014 році до всіх бізнесменів в Донецьку та області прийшли люди зі зброєю та поставили досить чіткі вимоги щодо вартості життя їх та їх родин. Так як були здані бази даних податкової, питання хто які доходи має і скільки грошей було зароблено за останні роки, не стояло.
Які шанси того, що всіх айтішників не розстріляють протягом найближчих десяти років? Звісно, що я перебільшую, і це всьго навсього відсилка до відомого мему.
Проте, які шанси, що чергова українська реформа не зведе на нівець наші заощадження? Раджу прочитати перші розділи «Одноповерхової Америки» Ільфа та Петрова. І книжка може сподобається (дійсно раджу) і дізнаєтесь про те, як тогочасний пенсіонер «вдало» інвестував в найбільш надійні в той час німецькі та російські (імперські) фонди.
Найкращі інвестиції — це в свої мізки, свою справу, та своїх дітей. Переконайте мене в іншому.

Якщо у вас немає хорошої комфортної квартири, тачки з високим рівнем захисту і хоча б 100 000 доларів США готівкою, в чому сенс інвестувати)?

Готівку не обов"язково всю тримати під матрацом, хоча приховані, вмонтовані в стіну домашні сейфи вже не рідкість.
Банківські ячейки в стабільному банку можуть бути рішенням.

П.С. Згідно декларації, Кіра Рудик тримає 500тис баксів у готівці вдома. Мені цього прикладу достатньо, аби поки інвестувати в готівку.

89 комментариев

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

Цікаво, інвестиції у фонди — це добре і правильно, але в українські і, до того ж, гривневі?
За 30 років нашої новітньої історії в нас було вже три валюти: купони+рублі ссср (такі купони на товари, що вирізати треба було), купони гроші і потім гривня. Гривня на старті торгувалася до долара як 1,2 до 1, наскільки я пам’ятаю, а зараз ~28 до 1, падіння більше ніж на одиницю за рік існування. З такою динамікою до наших 60 років буде вже як мінімум 60 гривень за долар. Але швидше за все більше, бо схема не лінійна, спочатку був стрибок з 1,2 до 4,5, потім до 8, потім до 16 і майже одразу до 30, але там була війна. Зараз 28 і наступний стрибок протягом 5 років має всі шанси зробити ~40-50 сходу.

Коротше інвестувати в гривню не має сенсу, як не прикро. Якщо ваша мета не підгодувати свій патріотизм, а забезпечити свою старість. Байдуже наскільки чесними і надійними будуть фонди, навіть якщо ви отримуватимете свої виплати в повній мірі — це буде мізер.

Дякую за статтю, дуже цікаво, правда чомусь очікував, що практично всі будуть говорити про індексні фонди і так далі, а виявилось, що немало людей вкладають і в пенсійне страхування.

На рахунок FIRE, дуже цікавий огляд з точки зору переваг і недоліків, як для самої людини, так і для економіки.
Основне: це не для всіх, і треба добре подумати спочатку.
www.youtube.com/...​hannel=EconomicsExplained

Там не все так просто, як зразу може здатись.
Наприклад, від’ємний dollar cost averaging при знятті грошей з акцій в одинаковий час(ти знімаєш гроші в один день місяця, продаєш акції не завжди за оптимальною ціною).
Також, за років 10 життя з накопичених грошей сума через інфляцію може бути насправді набагато менша. Або так: ти плануєш жити, скажімо, на 50к в рік на пенсії, а доки ти вийдеш на ту пенсію, 50к через інфляцію можуть бути зовсім іншою сумою, наприклад, вартими половини того, що варті сьогодні.

Також, за років 10 життя з накопичених грошей сума через інфляцію може бути насправді набагато менша. Або так: ти плануєш жити, скажімо, на 50к в рік на пенсії, а доки ти вийдеш на ту пенсію, 50к через інфляцію можуть бути зовсім іншою сумою, наприклад, вартими половини того, що варті сьогодні.

Завжди можна зафіксувати суму пенсії у грошах за певний рік (наприклад, хочемо 50к у грошах 2020 року, через 10 років це складе 67к за умови інфляції в 3%) або регулярно оновлювати ціль в залежності від росту поточних витрат

Звісно можна, просто я кажу, що про це також треба думати. І рохрахунки стають складніші і не такі оптимістичні.

У меня как раз все написано «с учётом инфляции». Конечно, это долларовая инфляция, и есть риск выдавливания гривневной инфляция, но пока что с учётом девальвации одно на другое и выходило

Со страховыми компаниями в Украине лучше дел не иметь, только если страховка обязательна по закону типа ОСАГО, но надо иметь ввиду что и она не работает честно. Во всех остальных случаях слать этих товарищей куда подальше.

З чого розпочинати інвестиції
dou.ua/forums/topic/31987

Радует что Украинский рынок развивается в плане инвестиций, хоть и медленно...
Поделюсь хорошим постом: Простая схема портфеля, если не хотите покупать индексный фонд.
t.me/dengirabotayut/51

Це портфель для активного (бути в курсі подій,аналізувати фінансові звіти кожного кварталу) агресивного інвестора (70% в акціях,тобто інвестор діє за принципом «або пан або пропав» та психологічно готовий до просадок портфелю на 30-40%)

Коли вирішуєте інвестувати в будь-що, задайте собі три основні питання :

1. Для якої цілі ?
2. Це вигідно ?
3. Які ризики ?

Неизменный вариант инвестиций от меня (это про вкладывать в Киру Рудик)

www.reddit.com/...​ents/6ps0u4/never_change

Интересно, а есть ли тут те, кто готов вложиться в свой развивающийся IT startup ? Как же знаменитые единороги и уверенность в своем продукте? :)

Здається мені, що в свій продукт зазвичай потрібно вкладати на багато більше зусиль/фінансів. Звісно, якщо вистрелить, то й профіт більший.

на бычьих рынках все умные: закинуться в индексный фонд и считать «7% в год».
посмотрим, где будут мастера пассивных инвестиций на медвежьем рынке.

Так был же междвежий весной, не надо далеко ходить.
Вот у Геннадия можно спросить, как он этот год закроет.

Перформанс моего тикера можно глянуть в любой момент онлайн www.google.com/...​&sourceid=chrome&ie=UTF-8. Ну и 7% — это историческая доходность с учётом инфляции СП500 с момента основания — 1926 ) Т.е. туда попало много медвежьих рынков, рецессий и кризисов) www.investopedia.com/...​-annual-return-sp-500.asp Бычьи 2010-е ваще 12.7% принесли с учетом инфляции ei.marketwatch.com/...​b8-11e8-be8f-ac162d7bc1f7

а непонятки с оплатой налогов при выводе средств с ИБ не смущают ? ну те то что налоговая хочем не с прибыли, а со всей суммы около 20% ?

не смущают

Нет. Речь же идет о пенсии, и это один из бенефитов buy&hold стратегии аккумулирующего ETF — отсрочить вопросы с налоговой на 15-25 лет, так как никакого дохода нет (ну или пока не введут Net Worth tax). А за это время налоговое законодательство и практика по нему очень сильно может измениться как в Украине, так и в других странах. В итоге, ситуация «или ишак, или падишах»: либо в Украине будет приемлемая эффективная налоговая нагрузка, чтобы начать заводить «пенсию», либо она будет приемлема в других странах, где достаточно легко получить налоговое резидентство.

Вроде как на ИБ можно выводить средства только на счет в стране, на которую зарегистрирован аккаунт. Т.е. зарегиться в Украине, а вывести на счет в другой стране — могут быть сложности.

Ну ты ж не просто выводишь в другую страну, ты выводишь в страну своего нового резидентства, и можешь, а точнее, даже должен, предоставить IBKR официальные бумаги по этому поводу

А как на счет налогов с дивидендов? Вы как-то этот вопрос решаете? На сколько я знаю, раз в год его надо декларировать в налоговой. Или здесь тот же подход что и с пенсией — 15-20 лет подождать, а потом разберемся?

У аккумулирующего ETF нет дивидендов

У аккумулирующего ETF нет дивидендов

хіба акумулювання ETF це не те саме, що і автоматична реінвестиція дивідендів?Тут Любомир на це дав відповідь, що реінвестовані дивіденди потрібно декларувати, відповідно і сплачувати з них податки. dou.ua/...​rums/topic/27356/#1827304

Нет. В случаю дистрибутирующих выплачиваются дивиденды, а потом за них покупаются тот же ЕТф. В случае аккумулирующих, дивиденды не выходят за рамки ETF, соответственно нет дохода длЯ налоговой

А ИБ не позволяет выводить деньги на офшорные карты?

Сподобався підхід Генадія з Вангардом.

У руслі цієї філософії, мої два улюблених англомовних канали на тему фінансової грамотності від професіоналів у цій сфері, від яких не тхне пірамідами і шахрайством:

www.youtube.com/c/Pensioncraft/videos — хоч назва говорить тільки про пенсію, але Рамен дає море цікавої інформації про інвестиції, ринки, та інші речі, що розширюють фінансовий світогляд доступною мовою (англійською)

www.youtube.com/watch?v=tvXw2Jfqz9w — канал від сертифікованого портфоліо менеджера, який не хоче здирати комісію на активному управлінні, а пропонує інвестувати у диверсифіковане портфоліо, наприклад, від Вангард.

DOU взрослеет. FIRE, coastFIRE еще 10 лет назад про это никто не говорил здесь. Глядишь, через 10 лет будут обсуждать яхты и личные самолеты...

Тут один уже розказував як на вертольоті навчився літати

Головне щоб не радикуліти, і походи до «совбезу» за дотаціями

FIRE как раз предполагает отказ от яхт и личных самолётов в пользу инвестиций

Основні ризики при інвестуванні в НПФ (недержавні пенсійні фонди) та накопичувальні програми страхування життя .

Ринковий ризик (банкрутство компанії або різні злочинні дії)
Приклад. Страхова компанія "Гарант лайф’’ (зникло 200 млн.грн. ошукано 10 000 клієнтів).
НПФ НБУ (зникло більше 500 млн.грн. (за часів Януковича) На папері, інвестиції в свиноферму, по факту ні грошей, ні свиней)

Інфляційний ризик (в основному кошти інвестують в депозити та державні облігації (ОВДП) Дохідність на рівні інфляції або нижче. Кошти інвестовані потрохи знецінюються.

Валютний ризик
Наприклад, людина відкрила накопичувальну програму страхування життя або пенсійну програму в 1998 році на 20 років.
Кожного року вносить в гривнях внесок 1000 грн. Результат на виході, якщо рахувати валютний еквівалент, жалюгідний .
Курс гривні до долара в 1998 році — 1,76,
період 1999 — 2007 рік курс 5,30,
2008 — 2014 — 8.30 ,
2015-2018 — 27,00 за долар.
Інвестиційний дохід за 20 років, нехай буде 300% (більше не дадуть).

Аналогічно , приклад можна провести із недержавним пенсійним фондом.

Рік 1998 Внесок 1000 грн. Еквівалент в долларах 568 (568*1)
Рік 1999-2007 Внесок 9000 грн (1000*9). Еквівалент в долларах 1701 (189*9)
Рік 2008-2014 Внесок 7000 грн (1000*7). Еквівалент в долларах 840 (120*7)
Рік 2015-2017 Внесок 3000 грн (1000*3). Еквівалент в долларах 111 (37*3)
Вклали 20000 грн. Інвестиційний дохід — 60000 грн.
Разом 80000 грн.(2962 дол.США) Інвестували 3220 доларів.

Що це, за інвестиція ????

Наприклад, у США накопичувальні програми страхування життя використовують здебільшого в 2 випадках
1) проблеми судового порядку (розлучення сім’ї,проблеми з податковою,банком і т.д.) Щоб кошти не конфіскували, відкривають накопичувальну програму .
2) щоб уникнути оподаткування спадщини (40-50 % від суми спадщини (залежить від штату))

Вы заблуждаетесь насчет

Інвестиційний дохід за 20 років, нехай буде 300% (більше не дадуть).

Если взять опубликованные за последние 10 лет данные по средней ставке по депозитам (индекс UIRD), то вклад в гривне прирос бы в 4,8 раза с 2011 по 2020 год. А если предположить, что за период 1998-2010 ставки были такими же, то вклад прирос бы в 23 раза!
Понятно, нужно еще налоги учесть, но порядок цифр явно поболее 300% будет.

UPD. Указанное выше справедливо, если сумма вклада не меняется.
Если же делать ежегодное пополнение, как описано в посте выше, то картинка такая: за 10 лет — выплата в 2,6 раза больше суммы взносов; за 20 лет — в 7.7 раза

Считать нужно без учёта дополнительных взносов. Иначе что и с чем мы сравниваем? Понятно, что если мы будем ложить деньги на счёт, их там будет больше, кеп ©
При любом сравнении нужно приводить все вложения и прибыли к одному моменту времени, дисконтировать.
Всё иное либо преднамеренное, ли непреднамеренное введение в заблуждение.

Внесок клієнта в накопичувальну програму ділиться на 3 частини:
1 частина — витрати на ведення страхової справи
2 частина йде на формування страхового фонду (на випадок настання страхового випадку)
3 частина йде саме на накопичення (страхова компанія інвестує ці кошти,отримує дохід ,частину забирає собі (до 15 % згідно законодавства), 85% йде клієнту.
Тобто страхова компанія нараховує інвестиційний дохід не на всю суму, а тільки на суму накопичення (приблизно 75-80% від внеску).

Нагадаю, що в 2014 році до всіх бізнесменів в Донецьку та області прийшли люди зі зброєю та поставили досить чіткі вимоги щодо вартості життя їх та їх родин. Так як були здані бази даних податкової, питання хто які доходи має і скільки грошей було зароблено за останні роки, не стояло.
Які шанси того, що всіх айтішників не розстріляють протягом найближчих десяти років? Звісно, що я перебільшую, і це всьго навсього відсилка до відомого мему.
Проте, які шанси, що чергова українська реформа не зведе на нівець наші заощадження? Раджу прочитати перші розділи «Одноповерхової Америки» Ільфа та Петрова. І книжка може сподобається (дійсно раджу) і дізнаєтесь про те, як тогочасний пенсіонер «вдало» інвестував в найбільш надійні в той час німецькі та російські (імперські) фонди.
Найкращі інвестиції — це в свої мізки, свою справу, та своїх дітей. Переконайте мене в іншому.

Найкращі інвестиції — це в свої мізки, свою справу, та своїх дітей. Переконайте мене в іншому.

Відсутня залежність — «більше вклав, більше отримав».

Проте, які шанси, що чергова українська реформа не зведе на нівець наші заощадження?

Именно поэтому есть смысл смотреть в сторону зарубежных инвестиций (например индексный фонд Vanguard). В случае если в Украине наступит полный пиапокалипсис, вы просто переезжаете в другую страну и там забираете все свои заощадження

Найкращі інвестиції — це в свої мізки, свою справу, та своїх дітей. Переконайте мене в іншому.

Так то оно так, потенциальные доходы тут могут быть большие. Но все 3 варианта — это не пассивные, а активные инвестиции, требующие постоянного участия и вложения не только денег, а еще времени и нервов, причем доход не гарантируется. Его даже приблизительно трудно посчитать

вы просто переезжаете в другую страну и там забираете все свои заощадження

В этот момент уже поздно переезжать.

вы просто переезжаете в другую страну и там забираете все свои заощадження
як тогочасний пенсіонер «вдало» інвестував в найбільш надійні в той час німецькі та російські (імперські) фонди.

Нассим Талеб одобряет этот месседж

Женя, а яка різниця у випадку з бізнесменами, хто інвестував, а хто проїдав? Податкова має дані про доходи, а не про витрати, тому, ймовірно, однакові вимоги ставили і тим, у кого був кеш під подушкою, і тим, хто все витрачав.

На жаль, різниці нема. Думаю, відштовхувалися від фактору «зміг заробити — зможе й знайти, якщо треба».
Мій меседж був більше про те, що, на жаль, не можна бути впевненому ні в чому. Завжди повинен бути «План Б», а ще краще «План Б, В і Г».

Верно ли я понял, что все вклады в НПФ и Metlife в гривнях?

Да, это так. Есть страховые, в которых можно привязаться к валюте (доллар, евро).
И там два варианта — либо взнос и выплата в гривне по курсу НБУ, либо недавно появилась возможность оплаты и получения выплаты сразу в долларах США

Щодо Metlife теж знайомий пропонував, але якщо погрузитись у їх суть то окремо НПФ і страхування здоров’я/життя вигідніше, на мій погляд, у рази
Додаю толковий відео огляд youtu.be/MDwfJB009YA

Якщо у вас немає хорошої комфортної квартири, тачки з високим рівнем захисту і хоча б 100 000 доларів США готівкою, в чому сенс інвестувати)?

Готівку не обов"язково всю тримати під матрацом, хоча приховані, вмонтовані в стіну домашні сейфи вже не рідкість.
Банківські ячейки в стабільному банку можуть бути рішенням.

П.С. Згідно декларації, Кіра Рудик тримає 500тис баксів у готівці вдома. Мені цього прикладу достатньо, аби поки інвестувати в готівку.

Если нету квартиры, тачки, детей, образования и квартиры и тачки у детей, внуков... а там глядишь и откладывать уже не надо

В такому випадку, на що саме ви збираєтесь відкладати гроші якщо персональний комфорт і комфорт дітей, а в подальшому і внуків, для вас не пріоритет?

Приориет в том, чтобы чувствовать свою независимость от зарплаты. И защищенность в сторости
Потребление это конечно приятно, но не имеет отношения к безопасности

Власне житло це захист, автомобіль це захист.
Власний хороший автомобіль це взагалі захист в прямому сенсі цього слова в багатьох аспектах.
Під час пандемії захист, не наражаєшся на небезпеку в громадському транспорті, а якщо це сучасний автомобіль з високим класом захисту від пошкоджень, то ви в ньому можете запросто пережити таке ДТП, де умовний ланос чи 25-річна малолітражка складеться в гармошку з водієм і пасажирами. Це не згадуючи можливості, які дає авто.
На крайняк, автомобіль можна продати і буде вам кеш.

Як на мене, власна квартира і авто це той базовий мінімум, після якого можна вже почати інвестувати і, як ви сказали, почати відчувати свою незалежність від зарплати.

Якщо ви не змогли назбирати до пенсії на власну квартиру та авто або витратили все на щось інше, навіть не знаю що тут сказати. Мабуть, така людина робила щось не так в своєму житті.

хорошої комфортної квартири, тачки з високим рівнем захисту і хоча б 100 000 доларів США готівкою, в чому сенс інвестувати

Насчет квартиры согласен. Насчет машины уже спорно, но пускай тоже будет. А вот 100 000 предлагаю всё-таки инвестировать и не держать ни в матрасе, ни в ячейке

образования и квартиры и тачки у детей, внуков

Может, стоит остановиться на качественном образовании?

Может пора инвестировать в Киру Рудик?

Донатити політичній партії якій ти симпатизуєш і яка відстоює твої інтереси це загальновідома практика всього цивілізованого світу, тому відповідаючи на ваше питання — Так, варто інвестувати в адекватні політичні проекти також.

Ю ар цу сыриаз;) я к тому что будучи рядом с человеком у которого наскирдовано кэша зелени может быть неплохим вариантом пенсии
З.Ы. Я не в курсе кто такая эта Кира.

Якщо ви не в курсі, то тут буде дискутувати важко. Особливо, враховуючи, що ви, скоріше за все, не допускаєте можливості адекватних політиків.

uk.wikipedia.org/...​/Рудик_Кіра_Олександрівна

яка відстоює твої інтереси ©
Вы делаете мне смешно ;)

Ну, ще смішніше вважати, що твої інтереси буде відстоювати той, кому ти не платиш (я зараз не конкретно про згадану особу, а взагалі).

Партия нэ видстоюэ интэрэсы пересичных донаторов. Это донатор решает что его интересы мол видстоюють.
Если вы не коломоахметов конечно

У нас може й ні. А у всяких там США — кандидати от прямо таки збирають гроші на кампанію, за кожний доллар кожної домогосподарки борються. І, обравши умовного Трампа, ті, хто давав гроші на його кампанію, можуть очікувати його роботи в напрямку заявлених ним цілей. Хотілося б такого і у нас.

Текст чисто рекламный

Интересно еще кто во сколько планирует на пенсию выйти
Много ли последователей FIRE

Геннадий, поделитесь, пожалуйста, опытом декларирования инвестиций.

Инвестор, который использует е-лимит, должен ежегодно подавать декларацию. Поэтому налогом

18% + 1,5% военный сбор

облагается не вся стоимость инвестиционного портфеля, а только доход.

Подавать декларацию надо если есть доход. Я buy and hold инвестор аккумулирующего etf, соответственно, дохода нет

вся стоимость инвестиционного портфеля, а только доход.

Само собой. Имел в виду, что продажа каждой части акции генерит доход

в Україні це поки тільки в хату, але низька рентабельність

З перманентним ростом курса гривні та повній невизначеності на довгострокове майбутнє в ринку нерухомості, тримання готівки 50/50 долари/євро виглядає вже привабливіше за хату на пенсію.

Щось трохи не в ту сторону гривня росте

буде дорожчати нерухомість, це вже відбувається по новобудовам
долари євро — теж в корзину, але невідомо де їх зберігати — в банку (ячейчка або вклад — викрадуть), вдома — шанс викрадення

ну і забув — ще в освіту можна інвестувати, у власну справу

головне не в об’єкт Банку Аркада ((

Хух, ну хоч тверезих людей попитали, дякую, що про біткоїн не втирав ніхто, хоча, звісно не без приколів.
Стережіться «інвест-хлопчиків», там 9 з 10 шахрайство, а 10й — форекс, що та сама схєма, але «збоку».

Можешь объяснить, почему?

дякую, що про біткоїн не втирав ніхто

Конечно, зачем слушать каких-то J.P.Morgan и их аналитику, они ведь никто в финансовом мире и звать их никак...
Но на всякий случай ссылку для интересующихся — оставлю

Опыт по портфельным инвестициям — понравился. К сожалению, ни одного описанного случая инвестирования в украинские ОВГЗ, инвестирования в акции через местных брокеров с лицензиями...

И мое скромное ИМХО: инвестирование в крипто-активы вполне можно позволить как часть долгосрочного инвест-портфеля. Огромный плюс таких активов — они всегда с тобой (пока с тобой приватные ключи, естественно). Их регуляция и вписывание в правовое поле еще впереди, но уже сейчас видно, что запрещать их в мировом масштабе (исключая некоторые недоразвитые страны) — точно не собираются...

как часть долгосрочного инвест-портфеля

Удачі потім це легалізувати, та не отримати собі сюрпризів із податковою.

Аналітика ДжіПі це просто аналітика, чому б їм не аналізувати щось, що активно використовується.

Біток це купівля закладок, або піци, а не довгострокова інвестиція.

Ну так може хтось планує пенсію монетизувати закладками :)
Ну і зі всього вказаного взагалі майже нічого не інвестиція. То піраміда, то показує дохідність менше інфляції, то з’їсть 18+% при виводі. Один лише пан, якому не ліньки морочитися з подобовою орендою, напевно вийде в плюс. Але якщо ти тратиш на це час (регулярно і обов’язково) — то це не інвестування, а бізнес.

Покажите мне на этом логарифмическом графике где именно здесь "

не довгострокова інвестиція

" www.tradingview.com/x/ungQIYCa
Во многих странах биткоин уже легализован как средство платежей, инвестиций, накоплений, обменов, покупок, продаж. К тому же что не запрещено, то разрешено. P2P обмены никто не отменял.
Посмотрите отчет отчет аналитической компании Chainanalysis, там есть статистика за даркнет среди стран, я наверное шокирую но даркнет в европе хоть и самый развитый, но не превышает 11% от всего оборота криптовалюты.

Як бітко-євангеліст можете себе заспокоювати, до дорослих людей тікі не чипляйтесь із цим, будь ласка.

Удачі потім це легалізувати

Да, на данный момент это проблема. С другой стороны, несколько лет назад была такая же проблема легального инвестирования в зарубежные фондовые рынки. Сейчас таких проблем нет, со временем решат и вопросы декларирования/уплаты налогов (сейчас в этом отношении по фондовому рынку идет откровенная дичь со стороны налоговой).

Первые законы о легализации криптовалют в Украине уже приняты. Надеюсь, на этом не остановимся. И точно мы находимся в мейнстриме этого процесса (что оказалось неожиданно).

Я очень надеюсь, что к моменту моего выхода на пенсию и расконсервации кубышки криптовалют — эти вопросы будут урегулированы. Так что это — риск, на который я иду...

В каком виде идете?
Крипту покупаете и храните или производите?)
храните оффлайн кошельками или онлайн?
сколько влают?

Крипту покупаю и храню, по планам Топ-3 в одинаковых пропорциях, после покупки блока на бирже сразу вывожу в блокчейн, ключи храню на аппаратном кошельке. Задача со звёздочкой: постоянно снижаю среднюю цену блока его расторговкой, тут ещё только набираюсь опыта, но скромный положительный результат уже есть...

А подробнее, для начинающих)
в лс или как удобно

Подписаться на комментарии