Мобілізація в Україні: який зараз етап набору, чи йти внутрішнім переселенцям самим у військкомати та чи можна змінити військову спеціальність — розбір DOU
24 лютого 2022 року в Україні оголосили загальну мобілізацію, яка проводиться одночасно на всій території країни й триватиме три місяці з можливістю продовження.
Водночас в українській IT-спільноті виникли дискусії щодо доцільності призову айтівців: так, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров офіційно закликав звільнити цю категорію спеціалістів від мобілізації, а в Асоціації IT Ukraine просять владу внести зміни до порядку бронювання спеціалістів, аби призов фахівців без військового досвіду відбувався в останню чергу.
DOU поспілкувався з юристами — Сергієм Барбашином та Іриною Сироїд із Trustme Law Firm та Юлею Дригач з АО Bires, і розібрався, як наразі проходить мобілізація в Україні, чи можна змінити свою військово-облікову спеціальність, як відбувається бронювання і чи потрібно внутрішнім переселенцям ставати на облік у військкоматах за місцем перебування.
☑️ Скільки є хвиль мобілізації і яка діє зараз
«Хвилі» — це умовне позначення черговості призову. Указом про мобілізацію, як зауважують юристи, вони чітко не визначені, але за змістом Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і згідно з параметрами, які визначив Генеральний штаб Збройних Сил, можна виділити чотири етапи мобілізації:
Перша черга — оперативний резерв, тобто колишні військовослужбовці, які мали бойовий досвід або служили за контрактом. Вони не потребували додаткової підготовки, тож їх відразу залучали до оборони держави.
Друга черга — військовослужбовці, які з 2014 року проходили строкову службу чи служили за контрактом. Їх теж безпосередньо відправляють до військових частин.
Третя черга передбачає призов офіцерів запасу та військовозобов’язаних, які закінчили військові кафедри університетів. Якщо військовозобов’язані не мають військового досвіду, їх відправляють у навчальні центри.
Четверта черга — призов усіх людей від 18 до 60 років, які не мають обмежень за віком і станом здоров’я.
Усі, хто не має військової підготовки, обов’язково проходять навчання, яке може тривати від 7 до 20 днів. А потім вибувають для укомплектування бойових підрозділів.
При цьому Міністерство оборони вказує номери гарячої лінії, на яку можна звертатись, якщо вас без навичок володіння зброєю та підготовки відіслали на передову:0-800-500-410; 0-800-500-442; 044-454-44-99.
Під час мобілізації централізоване керівництво не має на меті залучити до воєнних дій всіх українців віком від 18 років до 60 років, призову підлягають визначені категорії громадян у кількості, необхідній для потреб ЗСУ. Мобілізаційні плани не оприлюднюють, але, зі слів представника Міноборони Романа Горбача, станом на 2 травня за кількісними та якісними показниками мобілізація виконана на 100% і поки що темпи її дещо знизилися.
Деякі категорії тих, кого не призивають:
- визнаних непридатними до служби за рішенням військово-лікарської комісії;
- заброньованих за органами державної влади;
- батьків трьох і більше дітей;
- батьків-одинаків й матерів-одиначок, які виховують дитину віком до 18 років;
- батьків дитини з інвалідністю;
- опікунів дитини-сироти;
- народних депутатів тощо.
Повний перелік — у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та доповненнях і змінах до неї (від 15 березня і від 14 квітня).
Які етапи мобілізації уже відбулися? 15 березня начальник управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ Збройних сил України Роман Горбач зауважив, що оперативний резерв першої черги майже на 100% вже відбув у військові частини та обороняє країну. Тож далі мобілізують військовозобов’язаних інших категорій.
2 травня він повідомив, що триває єдина хвиля мобілізації з різними періодами інтенсивності. «Наразі призов до війська проводиться меншими темпами, бо на початку лютого було повністю укомплектовано сили оборони. Зараз проходить лише доукомплектування», — зазначив представник Міноборони на брифінгу.
Зараз, за його словами, призивають тих, хто має досвід проходження військової служби або досвід проходження навчальних зборів під час мирного часу.
☑️ Як бронюють військовозобов’язаних
В умовах воєнного стану бронювати військовозобов’язаних можуть органи державної влади, компанії, установи, організації, які задовольняють потреби Збройних сил, інших військових формувань, населення.
В середині березня міністр цифрової трансформації Михайло Федоров опублікував листа, де закликав не мобілізувати до ЗСУ IT-фахівців. Цей лист має тільки рекомендаційний характер, але може бути підставою для бронювання айтівців, зазначають юристи.
Насамперед компанія має подати в Мінцифри перелік спеціалістів, які пропонують на бронювання, з обґрунтуванням, яке може містити: опис та докази роботи компанії в умовах війни (наявність реальних клієнтів, контрактів, дедлайни по них тощо — звичайно, із дотриманням NDA), розрахунок податків, які компанія сплатила в бюджет та може сплатити за умови збереження можливості працювати; вжиті компанією та її спеціалістами заходи з підтримки ЗСУ (новини, скрини, банківські виписки); участь спеціалістів у боротьбі з агресором на інформаційному фронті (блокування сайтів, фейкових інформаційних каналів тощо), а також посилання на згаданий лист Мінцифри.
Далі Мінцифри передає ці списки Міноборони на погодження, а після — в Мінекономіки. Остаточне рішення щодо відстрочки спеціаліста ухвалює Мінекономіки. Варто пам’ятати, що бронювання — це не повне звільнення від військового обов’язку, а лише відстрочка від призову максимум на 6 місяців.
Щоб підтвердити відстрочку від призову, Мінцифри має надати військовозобов’язаному витяг з наказу Міністерства економіки.
Згідно з положеннями постанови Кабміну № 194, бронювати можуть лише тих, хто працює за трудовим договором. Про бронювання фізичних осіб-підприємців не йдеться.
Як зауважують юристи, до них звертались щодо бронювання ІТ-спеціалістів один раз і проблем не виникло, оскільки спеціалісти перебували з клієнтом у трудових відносинах та на підставі гіг-контрактів.
Своїм досвідом у питанні бронювання фахівців з DOU поділилася компанія Affinidi:
«Наша компанія спілкувалася з юристами на цю тему. Загалом у них є досвід успішного бронювання, але ось ключові фактори:
- Розробник має працювати на проєкті чи замовленні, яке розробляють для держави.
- Фахівця-ФОПа може спробувати подати на бронювання компанія, ТОВ.
- Ви маєте довести, що без цього спеціаліста робота буквально зупиниться чи не буде виконана в узгоджений час (це роблять юристи).
- Якщо ви подасте 100 людей, узгоджують близько 30%.
- Бронювання дозволено до шести місяців, але більше як три ще нікому не давали.
- Є ризик, що після успішного бронювання на три місяці військкомат матиме ПІБ людей, і що буде далі, ніхто не знає. Є небезпека спекуляції. Саме через цей пункт ми відмовились від бронювання».
Зазначимо, що 11 березня Міноборони оприлюднило лист до Мінекономіки щодо заборони бронювати військовозобов’язаних, які мають дефіцитні для Збройних сил України військово-облікові спеціальності.
З-поміж таких спеціальностей:
- снайпери,
- певні категорії артилеристів,
- деякі ракетні спеціальності,
- майже всі танкові спеціальності,
- спеціальності бойових машин і бронетранспортерів.
☑️ Чи треба ставати на облік внутрішнім переселенцям
Загалом людям, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації заборонено змінювати місце проживання без дозволу військкомату (тобто територіального центру комплектування та соціальної підтримки).
Військовозобов’язані та призовники, що змінили місце перебування, зобов’язані в семиденний термін особисто повідомити про це територіальний центр комплектування та соціальної підтримки за новим місцем проживання та стати на облік.
Водночас Львівська обласна адміністрація повідомила, що військовозобов’язані переселенці мають стати на облік впродовж 24 годин.
Спершу міські ЦНАПи фіксують тимчасове місце проживання людини, потім скеровують її до центрів комплектації або ж відтерміновують її візит, якщо є черги.
Протягом доби мають стати на облік і чоловіки, які прибули в Закарпатську область: «Відповідно до рішення голови ОДА всі чоловіки віком від 18 до 60 років, які прибули з інших областей як вимушено переміщені особи, не пізніше 24 годин після прибуття на територію області повинні з’явитися у Центри комплектування та соціальної підтримки та стати на облік за місцем перебування».
В Івано-Франківській районній держадміністрації зазначають, що чоловіки мають стати на тимчасовий військовий облік після 48 годин перебування на поселенні, але не пізніше як через 72 години.
Тобто в різних областях мобілізація може відбуватися по-різному. Місцеві органи виконавчої влади зобов’язані організувати мобілізацію на своїй території. І спосіб для цього обирають самі.
Люди, які не перебувають на військовому обліку, але змушені покинути своє місце проживання для уникнення негативних наслідків збройного протистояння, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини тощо, вважаються внутрішніми переселенцями та повинні повідомити про зміну місця проживання в структурний підрозділ з питань соціального захисту населення у новому місці протягом 10 днів з дня прибуття. Після цього чоловіків скеровують до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Якщо людина не впевнена, що її нова локація — постійна, можливо, і не варто бігти одразу ж ставати на облік, додає юристка. Втім, якщо на новому місці вона перебуває понад 10 днів, то все-таки треба зареєструватись, нехай і потім доведеться змінювати локацію і проходити нову процедуру.
Щодо того, коли людина має стати на облік — впродовж 7 днів, як йдеться в наказі Міноборони, чи протягом 24 годин за рішенням певних ОДА, — думки юристів розійшлися.
Так, юристка Ірина Сироїд радить керуватися порядком, визначеним постановою Кабміну № 921. Там чітко вказано: якщо призовник чи військовозобов’язаний прибув до нового місця проживання, є 7 днів для взяття на облік.
Водночас юристка Аліна Чух зауважує, що в законі про правовий режим воєнного стану у військових адміністрацій є повноваження сприяти призову громадян та організовувати мобілізацію. Тому, за її словами, краще виконувати рішення, які зменшують встановлений законом строк про облік. У всіх областях по-різному: десь, як за законом, 7 днів, десь 24 години.
Загалом, щоб розуміти, які обмеження діють у регіоні, варто перевіряти офіційні сайти відповідних ОДА, місцевих рад; запитувати при в’їзді на територію у представників влади. Інформацію треба постійно моніторити, оскільки ситуація щодо цього може змінюватись.
☑️ Чи можна змінити військово-облікову спеціальність і частину
Військовозобов’язаних призивають на військову службу за військово-обліковими спеціальностями, або ВОС. Їх визначають відповідно до офіційного переліку, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 вересня 2020 року № 317.
За словами юристів, якщо людині раніше не було присвоєно ВОС, тільки працівники територіального центру комплектування остаточно визначають належність до військово-облікової спеціальності за дипломом, записом у трудовій книжці або досвідом роботи та КВЕДами фізичної особи-підприємця.
Військово-облікову спеціальність можна обрати та здобути у вищому навчальному закладі та під час перебування в запасі або службі у військовому резерві. Перекваліфікація відбувається, якщо є потреба у фахівцях інших дефіцитних спеціальностей.
Загалом чіткого й загального для всіх алгоритму дій немає, усе залежить від конкретної ситуації. За словами представника одного із ТЦК та СП (на його прохання ім’я не розкриваємо), офіційно людина не може обирати спеціальність, і те, чим вона займатиметься, залежить від її навичок, військових потреб і рішення командира.
«Найбільше значення має те, що написано у військовому квитку. А далі — за рішенням командира у військовій частині, куди людину скерують. Єдине, коли відділу потрібно фахівець певної спеціальності, а його нема, можуть відправити на курси, щоб здобути нову спеціальність і відповідно ВОС. Якщо людина без військово-облікової спеціальності, не має військового квитка, її відправляють у навчальні центри, де вчать того, що на той момент найбільше потрібно. Голова командування, наприклад, каже, що треба відправити на навчання спецназ, і всіх за списком відправляють. Але якщо під час навчання стає зрозуміло, що людина не впорається із завданнями з конкретної спеціальності, їй її не присвоюють», — пояснив він.
У яку частину потрапить мобілізований? Загалом законодавство не визначає порядок розподілу мобілізованих по військових частинах — їх скеровують до регіонів, де є потреба у людях з відповідною військовою спеціальністю.
Водночас військовослужбовець Роман, у якого в підпорядкуванні 30 айтівців, розповів DOU про те, як вдалося зібрати стільки ІТ-фахівців в одній частині:
«Наша частина — це штурмова піхота. Є піхота і зв’язок. Я обіймаю посаду командира взводу звʼязку. І попросив командира своєї частини на розподіленні відправляти всіх айтівців до мене. Вони йшли з різних військкоматів. І люди могли належати до різних взводів, але працювати разом розподіленою групою.
Із 30 людей тільки2–3 мали кафедру чи попередню службу зі спеціальністю у зв’язку, всіх інших просто призвали як солдатів, найзагальніша спеціальність: солдат зв’язку.Якщо немає спецосвіти, ставлять найближчу ВОС до цивільного фаху: телефоніст, оператор РЛС, оператор ЕОМ, оператор пульту тощо».
Крім того, люди, які служать в ЗСУ та теробороні, можуть переходити з одного виду військ оборони до іншого за рішеннями начальників частин.
✅ Як на ділі комплектуються підрозділи — кейс офіцера ЗСУ
Олег Берестовий, продукт-менеджер компанії Uklon, який нині служить у ЗСУ і керує підрозділом військової розвідки, розповів DOU про процедуру набору і переведення бійців у свій підрозділ. Нещодавно Олег анонсував це у LinkedIn.
«Посада, яка записана у військовому квитку, необов’язково буде визначати те, чим людина займатиметься. Я за ВОС оператор радіолокаційної станції. Коли я приїхав у військову частину, РЛС уже були на бойових завданнях. Відповідно я не мав на чому працювати. Тому мене перекинули спершу в піхоту і призначили командиром взводу.
Потім передумали формувати піхотний батальйон і відправили мене зв’язківцем налаштовувати радіо тощо. Згодом я потрапив в оперативне відділення, а тоді в розвідку. Всі ці кроки зафіксовані у військовому квитку, кожна нова посада — нова ВОС. Командири бачать здібності своїх бійців і можуть змінювати ролі.
Наведу вам приклад, як іноді працює наша система. Заповнила заявку людина — авіаційний інженер-конструктор у міжнародній компанії, досвід 5 років, до того був в «Укроборонпромі» електромонтажником, ремонтував і збирав ракети класу «повітря-повітря». Зараз він солдат у ЗСУ, посада — вогнеметник.
Є чимало прикладів, коли людина була на строковій службі надцять років тому із зафіксованою ВОС, з якої мало що пам’ятає. Елементарно за цей час могла стати й техніка інша, і тактика бою змінитись. Зате вона здобула потужну спеціальність у цивільному житті, яку можна застосувати ефективніше в ЗСУ. Але такої можливості не дають або її може не бути в той день, коли людина прийшла у військкомат.
Тому, коли з’являються, так би мовити, вакансії в інших військових частинах, людину можна перевести. Але це складно, на жаль. Є простий варіант: коли командир частини, в яку фахівця хочуть забрати, дзвонить командиру частини, в якій він служить, і домовляється про переведення. Якщо командир погоджується на це, відсилають документ під назвою «відношення» з його підписом.
Інколи командир каже, що погодиться, якщо це «відправити наказом». А це означає, що переведення має затвердити Генштаб. Військова частина, яка хоче прийняти бійця, відправляє відношення з проханням перевести в Генштаб, де це розглядають. Але зараз у цих структурах багато роботи, тож прохання там може так і залишитись. Я знаю тільки один успішний приклад, коли командир приділив цьому дуже багато часу та зусиль і пролобіював схоже переведення.
У військкоматах немає централізованої бази, де певний командир може переглянути, чи десь є людина з відповідною спеціальністю та досвідом, і перевести її до себе. Все побудовано на горизонтальних зв’язках.
Якщо у військкоматах немає відповідної вільної посади, на яку можна призначити людину, її призначать туди і на ту ВОС, в якій є потреба. Та й українська ІТ-індустрія дуже розвинена. У нас більше спеціалістів, ніж таких посад у війську. Крім того, айтівці в армії не пишуть код. Так, у нас є технічна робота, зокрема інтелектуальна, але це специфічні завдання, де не кожен спеціаліст може допомогти.
Щодо переведення у наш підрозділ, то зараз ми розбираємо заявки, їх у п’ять разів більше, ніж треба, тож процес ще не стартував".
Дякуємо за рев’ю матеріалу юристці Аліні Чух зі Stalirov&Co.
58 коментарів
Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.