Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 30
×

Банки спамлять ФОПів. Чи мають вони на це право і як захиститися?

Зареєстрували ФОП, а вже наступного дня вашу електронку й телефон атакують банки зі «спеціальною суперпропозицією саме для вас»? З таким стикнувся розробник Ярослав Подорванов, хоча він не давав згоди на використання своїх персональних даних з цією метою.

Ця ситуація далеко не поодинока для ФОПів. Журналістка DOU вирішила розібратись, чи не є це порушенням закону і як захистити себе від спаму.

Рекламний спам на додачу до зареєстрованого ФОПа

Більшість айтішників співпрацює з компаніями саме як ФОПи. Під час реєстрації ФОП вказують свою контактну інформацію — мобільний телефон і електронну адресу. Ці дані перебувають у відкритому доступі в офіційному реєстрі Міністерства юстиції.

Як повідомив нам Ярослав Подорванов, він відкрив ФОП у 2021 році. Йому відразу зателефонували з UKRSSIBBANK, а вже наступного дня надіслали на електронну пошту рекламу з пропозицією для ІТ-спеціалістів. Також від цього ж банку він отримував рекламу й раніше — коли закривав свій ФОП у 2020-му.

Рекламний лист від банку

При цьому в листі є примітка про те, чому його надіслали:

Ярослав Подорванов стверджує, що клієнтом цього банку він ніколи не був.

На думку розробника, банк порушив закон «Про захист персональних даних», адже згоду на використання інформації, зазначеної в реєстрі Мін’юсту, особисто він не давав: «У законі прописано, що використання персональних даних здійснюється за згодою суб’єкта персональних даних. Фактично вони надіслали рекламу, завуальовану під комерційну пропозицію. Рекомендую уникати цього банку».

Примітно, що в одному з листів від UKRSSIBBANK зазначено, що він є конфіденційним і призначений виключно адресатам. Окрім цього, вказано, що «його розповсюдження, розголошення як в цілому, так і його окремих частин, заборонено без письмового дозволу відправника».

Водночас самі працівники банку не вбачають порушення закону в тому, що надсилають рекламу на особисту електронну адресу без згоди отримувача.

Так, Ярослав Подорванов запитав на фейсбук-сторінці банку, наскільки законним є використання його персональних даних з рекламною метою. Там пояснили, що банк уклав угоду з компанією «Опендатабот», яка надає дані ФОП з Міністерства юстиції.

Листування Ярослава Подорванова

До речі, на порталі «Опендатабот» є роз’яснення щодо публічних і персональних даних. Зокрема, у статті вказано, що створення бізнесу — це один з варіантів згоди на публікацію персональних даних:

«Публікація деяких персональних даних — обов’язкова умова для підприємців або юридичних осіб. Цей пункт є в законі України, який був ухвалений 2003 року. Якщо ви хочете бути підприємцем або зареєструвати юридичну особу, то у 9-й статті закону наведений чіткий перелік даних, які стануть публічними. Серед них будуть і ті, які за інших умов вважалися б персональними. В тому числі ПІБ, місце проживання, телефон».

При цьому, за словами Ярослава Подорванова, багато хто стикається зі спамом від банків після відкриття ФОП, але ігнорує рекламу: «Мене перед відкриттям ФОП колеги попереджали, що будуть спамити», — підкреслив розробник.

Коли ми запитали на форумі DOU про рекламу від банків після відкриття ФОП, досить швидко відгукнулося кілька розробників. Наприклад, Тарас Мурзенков написав про спам від «ПриватБанку» телефоном. А Богдан Гончарук зазначив, що його тиждень атакували 6–7 маловідомих банків.

Експерт з питань кібербезпеки, керівник ГО «УНКД» Андрій Роговський підкреслює, що щодо ФОПів є певна юридична колізія. Адже, з одного боку, особа надає приватні дані, а з іншого — вони публікуються відкрито, згідно із законодавством, для можливості перевірки контрагента: «Як тільки людина реєструє ФОП, її приватні дані стають підприємницькими. Вони йдуть у відкритий реєстр і доступні всім. Але проблема в тому, що коли ФОП закривають, персональні дані особи все одно залишаються у відкритому доступі. Це питання треба порушувати».

Банк стверджує, що діє в межах закону

За роз’ясненням DOU звернувся до UKRSSIBBANK та Національного банку України (НБУ), який регулює діяльність банків у нашій країні.

В UKRSSIBBANK нас запевнили, що у своїй діяльності вони дотримуються вимог законодавства: «Банк отримує дані клієнтів для здійснення їм пропозицій комерційного характеру із відкритих джерел та використовує виключно публічну інформацію».

Зокрема, в банку зазначили, що персональна інформація, яка міститься в публічній інформації, обробляється, відповідно до положень закону «Про доступ до публічної інформації»:

«Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення. Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов’язковим посиланням на джерело отримання такої інформації. Зазначаємо, що створення бізнесу є одним з варіантів згоди на публікацію персональних даних».

Водночас варто зазначити, що, за словами Ярослава Подорванова, в листах від банку джерело отримання персональної інформації не зазначено. Лише в листуванні із представниками банку в соцмережі розробнику повідомили, що його контакти вони отримали від компанії «Опендатабот», а ті, вочевидь, — з реєстру Мін’юсту.

В НБУ де-факто нам відмовились пояснювати ситуацію, зазначивши, що Національний банк не уповноважений надавати роз’яснення законодавства України.

Свою скаргу на дії UKRSSIBBANK до НБУ скерував і розробник Ярослав Подорванов. У відповіді представники Національного банку, зокрема, зазначили, що контроль за забезпеченням доступу до публічної інформації здійснюють уповноважений з прав людини, депутати місцевих рад, громадські організації тощо.

Також у НБУ відповіли, що банки є незалежними у своїй діяльності і не мають ні організаційного, ні структурного підпорядкування Національному банку: «Органам державної влади, до яких належить і Національний банк України, заборонено будь-яким чином впливати на керівництво чи працівників банків у ході виконання ними службових обов’язків або втручатись в діяльність банку».

У відповіді на запит щодо захисту персональних даних у секретаріаті уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, зокрема, підкреслили, що підставами для обробки персональних даних є:

  • згода суб’єкта персональних даних на обробку його персональних даних;
  • дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень;
  • укладення та виконання правочину, стороною якого є суб’єкт персональних даних або який укладено на користь суб’єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб’єкта персональних даних;
  • захист життєво важливих інтересів суб’єкта персональних даних;
  • необхідність виконання обов’язку володільця персональних даних, який передбачений законом;
  • необхідність захисту законних інтересів володільця персональних даних або третьої особи, якій передаються персональні дані, крім випадків, коли потреби захисту основоположних прав і свобод суб’єкта персональних даних у зв’язку з обробкою його даних переважають такі інтереси.

Однак банки, на жаль, зазвичай перед розсилкою реклами на персональні електронні скриньки та мобільні телефони не питають в адресатів їхньої згоди.

Притягнути банки до відповідальності не так просто

Щоб прояснити ситуацію з погляду закону, ми звернулись до адвокатки, партнерки Win Win Law Наталії Хитрук та адвоката, керівного партнера Trustme Law Firm Сергія Барбашина.

За словами Наталії Хитрук, розсилка будь-якої реклами може в окремих випадках вважатися порушенням законодавства про персональні дані та захисту прав споживачів. Зокрема, Закон України «Про захист прав споживачів» передбачає, що здійснення постійних телефонних, електронних або інших повідомлень без згоди на це споживача вважається агресивною формою підприємницької практики.

Також, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», поширення повідомлень, метою яких є просування товарів, робіт чи послуг, можливе лише на підставі згоди особи на отримання таких повідомлень. Водночас закон дозволяє надсилати особі без її згоди такі повідомлення за умови, що вона може відмовитися від подальшого їх отримання. Тобто норми є суперечливими. Проте вищезгаданий закон не застосовується до порядку надання банківських послуг, за винятком тих, що можуть відбуватися в електронній формі.

Наразі питання притягнення банків до відповідальності за відсутності згоди фізичної особи на поширення їй рекламних повідомлень є проблемним.

«Ми очікуємо на позитивні зміни. До прикладу, у 2022 році набирає чинності Закон України „Про електронні комунікації“, який частково врегульовує питання спам-розсилки. Зокрема, закон прямо забороняє умисне масове розсилання електронних, текстових та/або мультимедійних повідомлень без згоди кінцевих користувачів», — підкреслила адвокатка.

Сергій Барбашин підкреслює, що рекламний спам з використанням даних з ЄДРПОУ є поширеним явищем. Компанії використовують публічні дані з метою рекламування власних послуг. Понад те, законодавство про рекламу не передбачає заборону використовувати публічні дані з цією метою.

Однак, схоже, використання інформації у формі відкритих даних має бути з обов’язковим посиланням на джерело її отримання. Зазначимо, що в рекламних матеріалах від банку не вказано, звідки були взяті контактні дані особи. Тобто порушена вимога Закону «Про доступ до публічної інформації».

Також особа, яка реєструє себе як ФОП, надає дані для зв’язку з нею для державних органів (податкової тощо), а не з метою отримання рекламних пропозицій від банків та інших установ. «Тобто фактично компанії використовують дані з реєстру з метою рекламування власних послуг попри те, що особа прямо не надавала на це згоду», — зазначає адвокат.

Чи можна не вказувати свої контакти при реєстрації ФОП?

Сергій Барбашин для захисту персональних даних радить не вказувати при реєстрації ФОП контактну інформацію — телефон і електронну адресу, стверджуючи, що це не є обов’язковою вимогою закону:

«Зазначу, що надання відомостей для здійснення зв’язку з ФОП не є обов’язковою вимогою при його реєстрації, ФОП надає такі відомості на власний розсуд. Тобто якщо ви не надасте свій номер телефону або пошту, то у реєстрації ФОП вам не відмовлять».

За словами юристки DOU Валерії Петракій, в законі не написано, що якщо при заповненні форми для відкриття ФОП не буде вказано контактний номер, то це підстава для відмови в реєстрації. Водночас у п. 8 ч. 4 ст. 9 цього закону передбачено, що в реєстрі відображається інформація для зв’язку з ФОП, а саме номер телефону та/або адреса електронної пошти, адреса сторінки в інтернеті за бажанням. До того ж і форма для реєстрації ФОП, затверджена Міністерством юстиції, містить графи для зазначення контактних даних.

«Тобто виглядає так, наче треба вказати або номер телефону, або електронну адресу. На практиці деякі реєстратори вимагають тільки телефон, а електронку — за бажанням. Але в самому реєстрі ми бачимо, що не всі вказують хоч якийсь контакт. Найімовірніше, це залежить від реєстратора, який проводить реєстрацію», — пояснює юристка.

Варто також зазначити, що при реєстрації ФОП через портал «Дія» обов’язковою умовою є вказувати як номер мобільного телефону, так і адресу електронної пошти. Система без цього документи не приймає.

Скриншот з порталу «Дія»


Таким чином, банки й справді використовують з рекламною метою персональні дані людей, надані при реєстрації ФОП. Притягнути їх до відповідальності за це проблематично. Для захисту своїх персональних даних при реєстрації ФОП юристи радять не надавати контактну інформацію — телефон і електронну адресу або вказувати щось одне. Однак не завжди реєстратор прийме таку заяву.

Авторка — Олена Чернишова.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось19
До обраногоВ обраному5
LinkedIn

Схожі статті




74 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

ТАСКОМБАНК спам, ще один банк який спамить, служба підтримки по телефону відмовляється видаляти персональні дані, у служби підтримки відсутня чітка відповідь на питання звідки у банку мої персональні дані.

Я не є клієнтом банку, але отримую рекламу про обслуговування бізнесу.
Отримав рекламну смс на наступний день після відкриття ФОПу, а саме 3 серпня.

Написав для інформації, якщо комусь ТАСКОМБАНК також спамить.

Согласен, недавно открыл ФОП, начали спамить, банков 5 уже звонило, я мило пообщался, всем добра) а надо было симку и почту рабочую заводить, как это принято

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Не только банки! Мне звонили, жалобным голосом просили перечислить денег на лечение ребенка больного раком (!!!), ссылаясь на то, что взяли мой телефон в реестре ФОП

я сказал шо таки да но прямо щас ни как давайте уже писля свят писля паски

Я им обычно сразу отвечаю, что не доверяю незнакомым фондам и если будет надо, найду сам, куда пожертвовать.

НБУ може лише штрафувати банки, але лише за публічних осіб за фінансові операції. Всюди куди би ви не звернулися надаються персональні дані. В Україні даний процес не контролюється по розсилці. У вашому випадку потрібно було просто повідомити банк, щоб більше не турбував Вас в подальшому.

Я любые не понятные телефоны сразу добавляю в черный список, так же отключил дозваон с номеров с Скрытых номеров и все тишина. Мыло сразу отправляется в спам.

Кажется, я что-то пропустил: что произошло 19.09.09?

Закрыл ФОП в 2020. Открыл ФОП в 2021.
Это пан Ярослав спамит налоговую и банки, а не наоборот.

банки реально ушатали уже звонить)) была неделя когда из приватараза три позвонили.... плюс кто-то явно сливает базы барыгам, так как на электронку, про которую знает только банк и налоговая, начали сыпаться предложения от мутных контор по фопу и ТОВкам

так как на электронку, про которую знает только банк и налоговая,

. электронная почта тоже публикуется в реестре фоп и юр лиц

Я бы советовал всем все же разделить «данные физического лица» и «физического лица предпринимателя»: то есть, при регистрации себя как субъекта предпринимательской деятельности указывать данные для этой самой предпринимательской деятельности. В Украине не так сложно купить новую симку

Підтримую вашу відповідь. Можна створити окрему «робочу» пошту, купити сімку, якщо особа не хоче щоб її особисті дані були загальнодоступними.

Они делают деньги. Насрать им на ваши чувства. 99% из вас, будь вы способны вести свое дело, точно так же не стеснялись бы в способах.

В першу чергу, такі листи порушують анти-спам статті Закону про електронні комунікації (тільки треба дочекатись 5-и листів від одного й того ж спамера):
zakon.rada.gov.ua/laws/main/1089-20#Text

Стаття 2. Визначення термінів
...
118) спам — електронні, текстові та/або мультимедійні повідомлення, що без попередньої згоди (замовлення) користувачів неодноразово (більше п’яти повідомлень одному абоненту) надсилаються на їхні адреси електронної пошти або кінцеве (термінальне) обладнання, крім повідомлень постачальника електронних комунікаційних послуг щодо надання ним електронних комунікаційних послуг або повідомлень від органів державної влади чи органів місцевого самоврядування з питань, що належать до їх повноважень;
...

Стаття 120. Захист кінцевих користувачів від спаму

1. Забороняється умисне масове розсилання електронних, текстових та/або мультимедійних повідомлень без згоди (замовлення) кінцевих користувачів (спаму) на їх адреси електронної пошти або термінальне обладнання, крім повідомлень постачальника електронних комунікаційних послуг, пов’язаних з наданням ним електронних комунікаційних та/або інформаційних послуг, а також крім особистих повідомлень кінцевих користувачів, які не носять масового характеру та розсилаються з некомерційною метою кінцевих користувачів послуг електронних комунікацій.

2. Кінцеві користувачі можуть використовувати номери телефонів чи інші мережеві ідентифікатори абонента, отримані будь-якими особами у процесі продажу товарів чи надання послуг, для надсилання реклами з метою продажу товарів або послуг лише за умови наявності згоди кінцевого користувача, в тому числі в електронній формі, та якщо кінцевий користувач отримує можливість безкоштовно в будь-який час у простій і зрозумілій формі відмовитися від використання своїх даних.

А штрафи за розсилку спаму суттєво підвищілись: 1700-3400 грн. Так, небагато, ало шо є. До речі, якщо в спамі немає можливості від нього відписатись, то штраф вже виросте до 8500 грн.

КУпАП Стаття 148. Розсилання спаму або комерційних електронних повідомлень без згоди отримувача.
Розсилання спаму — тягне за собою накладення штрафу в розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ненадання кінцевому користувачу електронних комунікаційних послуг можливості при отриманні комерційний електронних повідомлень з цілю реклами чи продажу товарів та/або послуг відмовитися від їх розсилання та\або надсилання комерційних електронних комунікацій без надання інформації про особу відправника (крім повідомлень постачальника електронних комунікаційних послуг щодо надання електронних комунікаційних послуг кінцевим користувачам, з якими він уклав договір про надання електронних комунікаційних послуг послуг) на його адресу електронної пошти, номер телефону чи інший мережевий ідентифікатор —
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідальність за розсилання спаму постачальниками електронних комунікаційних послуг застосовується виключно адміністративно-господарські санкції, передбачені Законом України «Про електронні комунікації».

Чем? Ваш номер попадает в открытый реестр, который публично доступен. Вы дали добро чтобы эти данные туда могли попасть) Вы указали не тот номер на который звонят? Разбирайтесь с тем кому вы давали добро на обработку своих данных последним — он их продал. Борьбу с наркотиками вести надо борясь с торговцами, а не покупателями. Ваши обвинения в спаме и т.д. разбить может в суде даже человек без юридического образования, но обладающий хотя бы зачатками логики.

Окрім 5 листів ще треба дочекатись 1 січня: «Набрання чинності, відбудеться 01.01.2022»

А слона-то я й не помітив :) Дякую! Чекаємо й беремо в руки плюсомет :-D

Исследовал этот вопрос, вся информация в реестре публична и может быть использована кем-либо в любых целях. В том числе для «консультации о существующих услугах», даже если они не по вашей инициативе.
Решения этой ситуации вижу два:
— Не указывать свои контактные данные.
— Завести отдельный номер и почту и использовать их.

Ніт.
118) спам — електронні, текстові та/або мультимедійні повідомлення, що без попередньої згоди (замовлення) користувачів неодноразово (більше п’яти повідомлень одному абоненту) надсилаються на їхні адреси електронної пошти або кінцеве (термінальне) обладнання, крім повідомлень постачальника електронних комунікаційних послуг щодо надання ним електронних комунікаційних послуг або повідомлень від органів державної влади чи органів місцевого самоврядування з питань, що належать до їх повноважень;

Вся ця тема з рекламою — це безпрєдєл. Реклама може бути тільки взамін безкоштовним послугам

Наступна проблема яка вспливе це відсутність реєстрів альфа-імен де за іменем з SMS можна глянути справжні юридичні дані.

Пробував у операторів дізнатись юридичну інформацію по альфа-імені одного спамера то відмовили.

Вполне естественно, если требовать это без оснований.

Ох, яка ж це біль... СМСки із кредитами, дзвінки від банків, дзвінки від «благодійних організацій», дзвінки від якихось магазинів, в яких я нібито назбирав якісь бали, шахраї які намагаються видурити банківські дані називаючись «Міністерством Національних Банків України»)
Деякі оператори чітко можуть сказати, що взяли номер із реєстру ФОПів. Деякі щось мямлять про те що це їм їх партнери передали. А деякі взагалі не запарюються і кажуть: «Я не знаю. мені дали листочок, сказали обдзвонити».

Єдине що я можу порадити, як особисто я роблю, то при дзвінках, якщо я чую слово «ФОП» у відповіді на запитання «звідки у вас мій номер?» то одразу їх перебиваю словами: «мої дані там не для того, щоб ви робили обдзвони. І взагалі я не давав вам свою згоду на отримування інформації від вас. Видаліть будь-ласка мої дані з вашої бази». Для більшості це працює і більше вони не дзвонять. Для деяких треба повторити і пригрозити судовим позовом (оператор все рівно не сильно розбирається в законодавстві) в більшості випадків цього достатньо щоб у оператора щось перемкнуло в голові і він\вона позбулись від мого номеру в базі. От правда від смс-ок це ніяк не рятує. Як і не рятує від нових розумників. Тут дійсно, як це згадувалось у статті, потрібно регулювати на законодавчому рівні.

А не проще ли купить отдельную симку и указать её номер для базы ФЛП? Делать с неё звонок/пополнять время от времени, чтобы не проэкспарилась. Можно ещё её вставить в старый телефон с отключённым звуком, посматривать смс в свободное время и вносить спамерские номера в чёрный список.

это что называется костыль. вместо того чтобы придумать правильное решение в корне, выдумываем изощренные способы как не спалить личный номер, заводить дополнительный телефон и т.д.

«физическое лицо» и «физическое лицо предприниматель» — это не синонимы. В реестре публикуется не телефон «физического лица», а телефон «физического лица предпринимателя». Так в чем же тогда костыль, если у «физического лица» и «физического лица предпринимателя» разные номера телефонов? Банковские счета у Вас же разные (у ФОПа и физ лица), почему не сделать разными номера телефонов?

Правильное решение — не выкладывать на общий доступ личные данные. Понятно, это делается в рамках борьбы с коррупцией, но этот метод затрагивает приватность честных людей.
Пока что, предпринимателям только и остаётся использовать костыли.

При регистрации ФОП через портал Минюста намеренно не вводил контактные данные во избежание спама.

А ФИО тоже не вводили? И авторизовываетесь не по ЭЦП? Если вас просят подписать открытие персональных данных в нашей стране, то это делается для их продажи и продадут не только те которые вы откроете, но и те, которые вы не хотели открывать)

Почему претензия к банкам, а не к тем кто ваши данные выставляет на всеобщее обозрение, где их могут получить не только банки? Почему не обратить внимание, что открывая ФОП вы согласны чтобы любой кому не лень узнал как вас зовут и ваш телефон и не только? Надо мучать министерство цирковой трансформации, а не банки. И то что вам только банки звонят скажите спасибо и ждите звонка от коллекторов и заработков в интернете)

Тут уже палка о двух концах. С одной стороны чем более данные открытые и доступные — тем меньше шансов провести махинации. С другой стороны — открытые данные можно использовать и во вред.
По этому, ИМХО, открытые данные это хорошо, но нужно регулировать для чего эти данные и кому можно что с ними делать. То есть ознакомится — пожалуйста, читайте. Для расследования — тоже пожалуйста. А вот впихивать рекламу\предложения — нет, не для этого эти данные там.

Потому что, если я поставил свою машину на открытой парковке — это не значит, что на неё нужно клеить объявления.

Ніт. Спам — проблема того, хто його розсилає, нікого більше.
118) спам — електронні, текстові та/або мультимедійні повідомлення, що без попередньої згоди (замовлення) користувачів неодноразово (більше п’яти повідомлень одному абоненту) надсилаються на їхні адреси електронної пошти або кінцеве (термінальне) обладнання, крім повідомлень постачальника електронних комунікаційних послуг щодо надання ним електронних комунікаційних послуг або повідомлень від органів державної влади чи органів місцевого самоврядування з питань, що належать до їх повноважень;

вот Вы сейчас тоже спамом занимаетесь, одно сообщение дублируете несколько раз в одной теме форума

Ви точно вмієте не тільки читати, а й розуміти прочитане?

умею, научить?

Не льстіть собі.

Если вы разместили объявление со своим номером, а вам звонят не по объявлению, а скажем те же банки с предложением услуг — это тоже спам? Вы не хотите побороть причины, а боретесь с последствиями или по простому ведете борьбу с наркотиками сажая наркоманов, но позволяя торговцам наркотой свободно заниматься любимым делом. Умора.

Не думаю что это правильная аналогия. Вы приравниваете открытые данные к наркотическим средствам. Перефразирую: вы сравниваете что-то, что в идеале хорошо с чем-то что плохо.

Вот для вас лучший пример. Сравните открытые данные с оружием. Я изготавливаю оружие (публикую свои открытые данные). Продаю его поставщикам (регистру ФОПов, который этот список выставляет на обозрение). Поставщики без разбора продают это оружие как военным (полиции и людям которые следят за прозрачностью действий других людей) так и неадекватам (банкам и мошенникам). В итоге неадекваты устраивают безпредел на улицах (начинают бесконтрольно спамить).
Что нужно сделать? Запрещать изготавливать оружие — нельзя. Мы останемся без открытых данных. Убирать из схемы поставщика — тоже нельзя, т.к. данные тогда будут не открытые. Остается регулировать кому и что можно с этими данными делать. По анологии с оружием — использовать для самозащиты — можно, а для нападения — нет (использовать для контроля прозрачности, исков и т.д. — можно, для спама — нет).

У нас демократическая страна. Всё что не запрещено — разрешено. По этому чтобы избежать таких сиутаций и иметь возможность бороться со спамерами юредически, нужно просто запретить рассылать предложения и рекламу, если получатель не дал личного согласия получать такие сообщения/звонки. И тогда уже не важно, откуда у них мой номер или почтовый ящик.

если получатель не дал личного согласия получать такие сообщения/звонки.

ну так подписывая бумажку о персональных данных вы и даете на это добро. не подписывайте ее)) теже люди которые продают ваши данные не убирают его из подписываемого документа.

к вашему примеру с оружием. вы можете проверить покупателя и не продавать ему? можете. может ли МЦТ не продавать ваши данные? может. могут не публиковать в открытом реестре? могут. могут добавить пункт о получении рассылок? могут. но не делают. но все равно бороться надо с покупателями данных? может надо бороться с теми кто данные сливает? ведь если не отправить ваш телефон в реестр, то у банка его не будет и вы не получите рассылки. вау как гениально. ведь если вы открывая данные не согласитесь на рассылку, но вам позвонит банк? вы можете пойти к тому кому эти данные предоставили и возможно вместе с банком его возьмете за яйца за нарушение закона, потому что банк не будет заинтересован в полученных незаконно данных. но все равно у нас хорошее министерство цирковой трансформации и плохие банки. удачи с такой логикой. боритесь и дальше с последствиями, а не причинами.

Я даю добро на то что мои данные будут опубликованы. Но не даю добро получать рассылки. Это разные разрешения. Вы можете опубликовать свою фотографию на общедоступном сайте, но это не значит что ее можно использовать для продвижения табачной продукции например.

То что я говорю — что нужно запретить заниматься спамом, если получатель не дал предварительно на это согласие. Тогда все эти открытые реестры станут безполезны, на банки можно будет подавать в суд и в процесе выходить на тех кто эти данные продает и судиться ещё и с ними.

Вы предлагаете похожее решение, но с другим уклоном. Ваше решение запретить всё (сделать так чтоб данные небыли открытые). Я предлогаю запретить то что противоречит здравому смыслу (запретить спамить, если нет разрешения на прямую от получателя и тогда уже не важно из какого источника контакты были получены).

Если вы разместили объявление со своим номером, а вам звонят не по объявлению, а скажем те же банки с предложением услуг — это тоже спам?

Якщо вони вам подзвонили 5 і більше разів — так, це — спам.

Вы не хотите побороть причины

Розкажіть нам про причини спаму.

Очень актуальная статья.

прямо так и хочется воспроизвести диалог:
— Кто вы ?
— банки !

— чего Вы хотите ?
— состоятельных, лояльных и корректных клиентов !

— а что Вы для этого делаете ? улучшаете обслуживание ? решаете проблемы с работой банка ?
— Зачем ? мы не можем навести порядок в процессах,а каждый директор хочет показать какой именно он молодец и потому мы начинаем попытку сотрудничество с полузаконного спама в надежде на то, что клиенты имеют интеллект австралопитеков ...

Банк ответил абсолютно верно. Открыв ФОП вы разрешили министерству цирковой трансформации торговать своими данными направо и налево. Причем тут банк, если тот кому вы показали свои данные их сливает кому и как хочет. Банк видит возможность и использует. Может ли МЦТ не отдавать им ваши данные? Да может. Хочет? Нет — бо имеет с этого денежку.

Не совсем верно. Министерство не торгует этими данными. Наборы данных публикуются открыто zakon.rada.gov.ua/...​laws/show/835-2015-п#Text

Можете брать эти данные и работать с ними бесплатно. Сервис Opendatabot не единственный сервис в Украине который работает с этими самыми данными

да да да. а то что там появляется больше данных чем вы открыли это просто случайность. кто решает публиковать или нет? кто отвечает за реестр? ах да, забыл, никто. можно ли закрыть телефон от реестра? да. нужно ли, нет, ведь на этом можно заработать)))

эммм... Зачем закрывать номер из реестра? не понял Вашу логику... То есть, местожительства публиковать, а номер убрать? Такое решение Вы предлагаете? )

кто отвечает за реестр? ах да, забыл, никто.

если Вы по моей ссылке перейдете и почитаете, то найдете информацию о том кто и за какой реестр отвечает

в надежде на то, что клиенты имеют интеллект австралопитеков

Работает с любым бизнесом в любой сфере.

А что не так с интеллектом австралопитеков? Исходя из данных антропологов, охотники-собиратели, выживая в суровых условиях, имеют больший интеллект, чем современный человек со всем своим комфортом и специализацией. Это касается в том числе современных охотников-собирателей, например — полинезийских племён. Ссылаюсь на Джайреда Даймонда и Николаса Карра.

когда они Вам звонят, то начинайте разговор с вопроса: «откуда у Вас мой номер телефона». Обычно это ставит их в ступор или они отвечают что-то типо «Мы звоним по номерам из телефонного справочника» :-))))

роботы скоро вообще начнуть восстание и тогда простыми спам звонками мы не отделаемся ))))

Вспомнился недавний разговор с HRкой:

— У нас проект бла бла
Откуда мои контакты?
— Ну я же HR..
Это я понял, а контакты мои откуда?
— Секретик (дословно). Так хотите обсудить вакансию?
Секретик.

Дякую за статтю!

Рекомендую уникати Укрсиббанк та банки які спамлять!

І шоб легше було загуглити «Укрсиббанк спам», «UKRSIBBANK spam».

У цілому я згоден з вами, що спам це погано, але тоді потрібно уникати усіх найбільших гравців у банківській сфері в Україні. Мені у перші 2 тижні, спамили усі великі та не дуже банки по типу Привату, Кредо, Укрсібу та інших.

А почему не поставить более глобальный вопрос и запретить провайдерам сотовой связи и держателям подобных порталов продавать персональные данные? Вы боретесь с наркотиками сажая наркоманов, а не продавцов наркотиков. Если бы эти данные не висели в открытой продаже, то банки бы и не занимались)

Так я нібито і не борюсь з наркоманами=) Я лише відмітив, що спамлять усі, а тому уникати усі банки зі спамом що найменше складно, а скоріш за все неможливо.
До того ж я не впевненний що ці дані повинні бути приватними, але то вже зовсім інша історія=)

Якщо контактні дані загальнодоступні — то хіба це значить, що можна людині слати рекламу без дозволу?

Странные люди. Согласились что МЦТ (министерство цирковой трансформации) имеет право использовать их данные, и ругает банки которым МЦТ эти данные продает, но не МЦТ.

Если в законе и правилах четко не прописано — то можно. Когда в почтовый ящик кидают очередной буклетик — это норм же? Ну вот тут оно и так.

Когда в почтовый ящик кидают очередной буклетик — это норм же?

Це зовсім не норм!

С стороны закона — норм. То, что это личное неудобство — понятно, но dura lex.

Хз,я в Укрсіббанку, але ніхто щось до мене не дзвонив.

Тк вы уже с ними. Смысл вас к себе зазывать?)

Хорошо, что подняли тему спама от разных банков. Мне однажды звонил какой-то представитель малоизвестного банка и предлагал кредит, и очень агрессивно требовал ответ на «Извините, мне кредит не нужен»..

Но еще жаль, что забыли про спам на телефон рассказать, когда звонят какие-то люди и предлагают внести пожертвование, при этом если в письмах хотя бы есть информация от того, кто отправитель, то когда звонят, такой информации нет.
Откуда у них мой номер, почему они мне звонят.. Тоже предполагаю, что информацию взяли из открытых источников, так как такие звоники начались только после того, как у меня появился ФОП.

Якщо якась мікрофінансова організація то краще в грубій лайливій формі відправляти їх подалі.

мне звонили пару раз какие-то представители «благотворительных организаций». я уточнял, сказали что взяли номер из реестра ФОП

Мне звонят эти «благотворительные организации» на финансовой номер, который есть только в банке. При этом говорят что номер взяли с открытых источников, таких как ЭДР

Колишній колега розповідав схожу ситуацію, подав позов на організацію що телефонувала, організація вказала що отримала тел з банку

На телефон ставьте определитель номера, что-то типа true caller и аналогов.
Помогает понять в принципе, хочешь ли отвечать на звонок :) Одно время названивали, потом перестали когда перестал вообще отвечать, удалил приложение. Потом через пару лет снова начали названивать, — снова пришлось поставить) Такие «назвонщики» довольно быстро попадают в базы номеров навязчивых звонков, а если номера нет в базе то через это же приложение можно самому добавить.
Но учтите что эти приложения не просто так бесплатно работают, помимо того что бесплатно мы им базы обновляем, и рекламы в приложении, они любят читать всю телефонную книгу.
Если нужно работать по телефону то проще конечно завести отдельный номер, но если номер становится публичным, то все повторится, вопрос времени.

Підписатись на коментарі