Starlink в Україні обмежили — наскільки це погано для нас і що робити, якщо це повториться
У ніч на 14 жовтня термінали супутникового зв’язку Starlink в Україні почали втрачати зв’язок. Йдеться про обмеження «військової версії» Starlink — тарифу StarShield, передбаченого спеціально для військових завдань. Спершу перебої виникли під час руху зі швидкістю понад 160 км/год, а в окремих випадках зв’язок зникав уже на швидкості 100 км/год і менше. Згодом джерела DOU з-поміж військових повідомили, що StarShield повністю відключений.
Через це Силам оборони довелося скасувати низку запланованих місій. Майже одразу виникли проблеми з логістикою та постачаннями. Лише ввечері 14 жовтня ексміністр оборони Михайло Федоров заявив, що «робота Starlink на швидкості до 160 км/год відновлюється», і залишилося забрати обмеження швидкості для StarShield.
Оновлено 15 жовтня о 12:25
Роботу Starshield у русі відновили. Водночас триває з’ясування причин попередніх обмежень.
Один день без повноцінного Starlink зумовив низку питань. Що робитимуть військові, якщо супутникового зв’язку не буде? Що буде з далекобійними ударами, перехопленнями та щоденними завданнями на фронті? Які альтернативи та чи є загроза від розгортання російського угруповання супутників? Про це DOU запитав військовослужбовців та експертів.
Starlink на БПЛА. Фото надали військовослужбовці
Чому США обмежили Starlink для України
11 жовтня президент США Дональд Трамп одноосібно оголосив так зване енергетичне перемир’я між Україною та росією. Разом з тим він звинуватив Україну в зростанні цін на пальне через удари по російських НПЗ. І домовився з путіним про закупівлю російського дизелю.
Крім того, США погрожували Україні припинити обмін розвідданими. Президент України Володимир Зеленський зазначив, що останні ракетні удари росії відбулися без попередження від американських партнерів.
Обмеження Starlink експерти вважають продовженням цієї риторики США щодо «енергетичного перемир’я».
«Українських військових не попереджали ні SpaceX, ні американська адміністрація про запровадження обмежень. Чому на це міг піти Ілон Маск? Він лояльний до Трампа і має державні контракти у США та бізнес-інтереси, пов’язані з американським урядом. Крім того, Маск пожертвував майже 300 млн доларів на передвиборчу кампанію республіканців на проміжних виборах до Конгресу США. Тож це може бути не лише питанням політичної лояльності до Трампа, а й холодного комерційного розрахунку», — зазначив під час стріму Сергій Стерненко.
Такі односторонні обмеження без узгодження з військовими свідчать про те, що доступ до критичних технологій звʼязку став інструментом політичного впливу, вважає заступник гендиректора компанії з виробництва засобів РЕБ та колишній офіцер Повітряних сил ЗСУ Анатолій Храпчинський:
«Сьогодні оператор вводить ліміти за швидкістю, завтра — може повністю заблокувати роботу терміналів у певних географічних квадратах під час чергового раунду кулуарних домовленостей. Будувати систему бойового управління з критичною привʼязкою до комерційного ресурсу, залежного від зовнішніх політичних коливань, неприпустимо для країни, яка воює», — зазначає співрозмовник.
Наразі відомо, що обмеження стосуються саме програми StarShield, яку SpaceX розробляла для національної безпеки, розвідки, спостереження, шифрованого зв’язку та військових місій США та їхніх союзників. Доступ до StarShield Україна отримала у 2024 році за угодою через Європейське командування Збройних сил США.
Згодом Ілон Маск у коментарі під дописом Михайла Федорова в соцмережі X зазначив, що системи Starshield належать і контролюються урядом США. Будь-які обмеження щодо швидкості чи використання визначаються військовими США та, зрештою, президентом США.
«Starlink — це комерційна послуга, що належить і контролюється компанією SpaceX. Використання Starlink обмежене цивільними або оборонними діями і не може застосовуватися для наступальних військових операцій, оскільки це було б недоречно для комерційної компанії», — написав Маск.
У чому різниця між базовим Starlink і StarShield
Щоб відповісти на це питання, варто трохи розібратися в історії та концепції Starlink, каже експерт із супутникового зв’язку, кібербезпеки та мережевих технологій, засновник SkyLinker Володимир Степанець. Спочатку мережа мала лише кілька тарифних планів, які відрізнялися за характеристиками: наприклад, можливістю використовувати зв’язок під час руху, обмеженнями трафіку та іншими параметрами.
Згодом SpaceX розділила тарифи для фізичних осіб і бізнесу. Для приватних користувачів пропонували відносно дешеві тарифи, а для компаній — дорожчі, але все ще вигідні порівняно з альтернативами.
«У цей же час SpaceX сформувала бачення, за яким ринок поділяється на B2C, B2B і B2G. Останній напрям охоплює державні замовлення, зокрема військові та інші потреби. Оскільки компанія дуже не хоче асоціювати себе з військовою діяльністю, що загалом зрозуміло й типово для цього ринку, цей напрям назвали StarShield.
Назвали, зробили гарний сайт і подають це як принципово нову технологію, якою вона, можливо, колись і стане. Але фактично це, скажімо так, ще один тарифний план», — пояснює Володимир.
Тобто Starlink і Starshield використовують ту саму супутникову мережу, а в деяких випадках — ті самі термінали та програмне забезпечення. Відмінності полягають у параметрах обслуговування: доступних функціях, обмеженнях, лімітах, пріоритетності трафіку та рівні доступності послуг. Відповідно, різняться й ціни.
Ключова відмінність полягає у тому, що звичайні термінали Starlink, зокрема Starlink Mini, якими найчастіше користуються військові, мають обмеження щодо швидкості руху до 70 км/год.
Проблеми для діпстрайків, перехоплень і фронту — що означає відключення Starlink
📌 Проблема далекобійних і middle-ударів
Ключова проблема відключення Starlink — втрата зв’язку під час руху. Одним із найбільш уразливих напрямів є далекобійні удари по об’єктах на тимчасово окупованих територіях. Для таких місій безпілотники можуть рухатися зі швидкістю від
«Обмеження роботи терміналів Starlink на певній швидкості означає, що українські військові не зможуть виконувати значну частину місій і знищувати російські цілі на тимчасово окупованих територіях у режимі реального часу. Це послабить тиск на російську логістику і в цілому негативно вплине на нашу обороноздатність», — пояснює в коментарі для DOU Сергій Стерненко.
Про втрату частини спроможностей на середніх відстанях говорить і голова ГО «Аеророзвідка» Ярослав Гончар:
«Ця ситуація означає, що ми втрачаємо цілу низку спроможностей на середніх відстанях, наприклад, у Криму — пріоритетних цілях, які швидко переміщуються, скажімо, радіолокаційні станції (РЛС) чи пускові установки».
Цю думку доповнює Анатолій Храпчинський, зазначаючи, що обмеження швидкості Starlink до
«Для наземних роботизованих комплексів чи завантажених нічних бомбардувальників на фазі скиду це обмеження ще вкладається в робочий режим. А от на відході після атаки, для швидкісних морських платформ і особливо для літакових комплексів такий поріг стає критичним. Для розвідувального „крила“ швидкість 60 км/год — це фактично швидкість звалювання, на якій літак втрачає підйомну силу, тоді як його нормальний крейсерський політ і маневри починаються від 80 км/год і вище», — пояснює експерт.
Starlink на БПЛА. Фото надали військовослужбовці
📌 Перешкоди оперативно-тактичного рівня
Обмеження Starlink у русі ускладнює переміщення військових до позицій і назад, пояснює командир екіпажу FPV, який побажав зберегти анонімність.
«Якщо це звичайний тариф Starlink, то при швидкості більше як 70 км/год він не має зʼєднання, і це серйозна проблема, оскільки при заїзді на позицію чи поверненні з неї у нас немає зв’язку з оперативним черговим, який моніторить небо та загальну обстановку і може попередити про небезпеку», — розповідає військовий.
Без зв’язку з черговим військові змушені обирати: або перевіряти обстановку перед виїздом, або робити зупинку в укритті дорогою на завдання. Вони переважно обирають перший варіант, адже зупинятися в зоні, де є загроза FPV-дронів та інших ударних безпілотників, небезпечно.
За словами іншого співрозмовника, офіцера батальйону БпС одного з корпусів, обмеження Starlink найбільше вплинуть на роботу військових за лінією бойового зіткнення. Якщо зв’язок зникає вже на швидкості 90 км/год, частина техніки, особливо з двигунами внутрішнього згоряння, не зможе повноцінно виконувати завдання. За вищого ліміту, у 160 км/год, проблеми будуть менш відчутними, але можливості війська все одно скоротяться.
Водночас не всі підрозділи однаково залежать від Starlink. Командир зенітно-артилерійського взводу «Фобос» із сил ППО зазначає, що для його підрозділу супутниковий зв’язок не є критично важливим:
«Для мене як бійця Сил протиповітряної оборони, що використовує важкі зенітні установки, Starlink не є критично важливим. Я можу працювати з мінімальною комунікацією, щоб знати, кого я бачу на радарах: ворога чи союзника. Більшою проблемою це може бути для дронарів, які оснащують важкі дрони терміналами Starlink», — каже військовослужбовець.
Starlink у роботі військових. Фото надане співрозмовниками DOU
📌 Менше результатів на фронті
Військовим потрібен буде час, щоб адаптуватися до нових обмежень, пояснює командир групи спеціального призначення 42 Руслан «Айрон» Гайдай.
«Коли щось змінюється, ми отримуємо просадку. Ми використовували засоби на більших швидкостях, а зараз будуть погані результати по багатьох напрямах і засобах. Це питання адаптації загалом до будь-якої зміни», — каже Гайдай.
Чи можна замінити Starlink і що робити без нього
Повноцінної заміни Starlink за функціями і вартістю поки що немає — про це кажуть усі співрозмовники. Головна перевага Starlink — у можливості масштабувати його використання. Термінали відносно доступні, їх можна швидко розгорнути в різних умовах, а налаштування не потребує складних додаткових дій, каже експерт із супутникового зв’язку, кібербезпеки та мережевих технологій Володимир Степанець.
«Якщо говорити про технічну можливість забезпечити зв’язок, то альтернативи, звісно, є. Це і OneWeb, і деякі інші проєкти, зокрема Amazon Leo, запуск якого очікується. Але те, що такі системи є, ще не означає, що вони можуть повноцінно замінити Starlink».
Найперспективнішим варіантом експерт вважає Amazon Leo. Водночас система ще не почала надавати послуги. Крім того, її американське походження може створювати ризики.
Окремо Володимир Степанець ділиться, що нині триває робота над українськими проєктами супутникового зв’язку.
«З певних причин я не можу наразі деталізувати ці роботи й проєкти. Можу сказати лише, що українські низькоорбітальні супутники, безпосередньо пов’язані з цим напрямом, уже є на орбіті».
Starlink на БПЛА. Фото надали військовослужбовці
За відсутності Starlink військовим доведеться використовувати дорожчі термінали або переходити на інші технології зв’язку, вважає Ярослав Гончар з ГО «Аеророзвідка». Це може суттєво збільшити вартість операцій.
«Нам потрібно буде перелаштовуватися на інші технології радіомодемів чи шукати інші супутникові угруповання. Або ж платити в рази більше», — пояснив він.
Один з альтернативних варіантів — радіозв’язок. Проте він дорожчий і має менший радіус дії. Командир групи спеціального призначення 42 Руслан «Айрон» Гайдай пояснює, що радіозв’язок може покривати до 180 км (і це за ідеальних умов), тоді як Starlink забезпечує зв’язок на відстані
«Наприклад, зараз я ставлю Starlink Міni, який коштує
15-20 тисяч гривень, і лечу куди потрібно. Або я ставлю зв’язок за $10 тис, який точно одноразовий і не дасть мені такий кілометраж», — каже співрозмовник.
Інший варіант — Wi-Fi-мости, які дають змогу передавати сигнал між віддаленими точками. Однак така інфраструктура вразлива до обстрілів: пошкодження кабелю може перервати зв’язок:
«Через активне застосування ворогом КАБів та інших ударних безпілотників кабель, який з’єднує елементи такої системи, легко пошкодити. Відновити зв’язок після цього значно складніше. Крім того, через обстріли позиції доводиться часто змінювати. Облаштування Wi-Fi-мосту на новому місці — тривалий процес, який може затримувати роботу підрозділу», — зазначає командир екіпажу FPV.
Ще один можливий напрям — мережі з повітряною ретрансляцією сигналу (MESH). У такому разі один або кілька безпілотників передають сигнал іншим бортам, формуючи мережу зв’язку. Проте цю технологію ще потрібно тестувати.
«Проблем у такій тактиці багато. Можна втратити всю мережу, якщо вибʼють у польоті вузли. Працювати по одному не вийде. Гратися зі зниженням висоти вже може бути не так легко. Це все треба тестувати. Ми втрачаємо ресурс і час, ефективність нашої роботи знизиться, розхід бортів найімовірніше зросте», — вважає офіцер батальйону БпС одного з корпусів.
Також можна розглядати інші супутникові системи зв’язку. Однак, за словами Сергія Стерненка, супутникове угруповання європейських партнерів значно поступається американському, тому в короткій перспективі воно не зможе повністю замінити Starlink. Інші супутникові рішення також можуть бути дорожчими або мати обмеження за доступністю та характеристиками.
«Частково ми можемо вирішити проблему зв’язку (зокрема для дронів Middle Strike) за допомогою інших систем, про які я не можу говорити публічно», — зазначив Стерненко.
Анатолій Храпчинський підсумовує, що першочергове завдання — будувати власну екосистему, проте тут криється пастка:
«Спроба швидко зробити масове й дешеве рішення неминуче веде до критичної залежності від китайської компонентної бази, доступ до якої може перекритися в будь-який момент. Вихід із цієї кризи лежить у дворівневому підході:
- на тактичному рівні першим кроком має стати модернізація класичних військових засобів: форсоване впровадження захищених радіоліній із ППРЧ, розгортання ешелонованих повітряних ретрансляторів на базі дронів-маток і масштабування локальних mesh-мереж, здатних стабільно тримати швидкісні борти на низьких висотах без виходу в комерційний супутник.
- на стратегічному ж рівні Україна повинна ініціювати спільний із європейськими партнерами оборонний проєкт зі створення суверенного супутникового угруповання та захищених протоколів передачі даних».
Що буде, якщо росія створить власний Starlink
Зараз росіяни не можуть використовувати Starlink — на початку 2026 року в Україні дозволили використовувати лише авторизовані термінали. Через це росіяни не могли встановлювати їх на ударні дрони та використовувати безпосередньо на фронті.
Водночас країна-агресор працює над власним «сузір’ям» супутників — системою «Рассвет». Комерційний запуск «Рассвета» запланований на 2027 рік. До цього часу хочуть розгорнути 292 супутники, а до 2035 року — збільшити їхню кількість до 924. Раніше ми розповідали, що для стабільного цілодобового зв’язку над Україною росії потрібно щонайменше
Макет російського аналога Starlink
Наші співрозмовники по-різному оцінюють ризики цієї системи. Командир групи спеціального призначення 42 Руслан «Айрон» Гайдай каже, що зараз цих супутників дуже мало, а працюють вони лише короткий час.
У компанії «Бюро 1440», яка й розробляє систему «Рассвет», тестують прототипи та намагаються розробити лінійку власних терміналів під БпЛА. Однак поки що вони фізично не можуть розгорнути повноцінне сузір’я, додає Анатолій Храпчинський.
«Starlink функціонує завдяки щотижневому виведенню десятків апаратів багаторазовими важкими носіями Falcon 9, тоді як у росії багаторазових ракет просто немає. Вся їхня пускова програма тримається на морально застарілих одноразових „Союзах“ та проблемній „Ангарі“, що робить виведення сотень і тисяч супутників астрономічно дорогим, повільним і технологічно неспроможним перекрити навіть природну деградацію апаратів на низьких орбітах», — зазначає співрозмовник.
Інший наш співрозмовник, командир екіпажу FPV, каже, що бійці вже стикалися з російськими антенами для супутникового зв’язку, а від суміжних підрозділів отримували інформацію про цю систему.
«Поки що це не ідеальна система, але налаштувати її і мати хоча б
2-4 години звʼязку на добу через супутники ворог уже може», — зазначає військовослужбовець.
Якщо росії вдасться забезпечити безперервний зв’язок, підрозділи противника зможуть швидше обмінюватися інформацією, координувати дії та оперативніше ухвалювати рішення.
Командир зенітно-артилерійського взводу «Фобос» із сил ППО теж вважає російську супутникову програму потенційною загрозою.
Наостанок, якщо росія зможе повноцінно використовувати власну мережу, Україна зіткнеться з «болючими» ударами по зенітних ракетних комплексах і мобільній військовій інфраструктурі, каже Сергій Стерненко.
«Росіяни зможуть дуже суттєво обмежити нам логістику на глибину понад 100 кілометрів, атакуючи наш транспорт у режимі реального часу. В принципі, вони зможуть влаштувати нам практично те саме, що ми їм сьогодні влаштували на тимчасово окупованих територіях України», — зазначає він.
Що буде, якщо США обмежать Україні доступ до розвідданих
Американські розвіддані допомагають Україні виявляти цілі в тилу росії та завчасно реагувати на повітряні атаки. Якщо доступ до них обмежать, частину інформації можна буде отримувати від інших партнерів і власних розвідувальних систем, але повністю компенсувати втрату буде складно.
«Менше розвідданих — більше пропущених ударів і менше уражених цілей. Можна більше вкластися в нашу розвідку, але деякі типи розвідки просто неможливо замінити», — зазначає офіцер батальйону БпС одного з корпусів.
Starlink на БПЛА. Фото надали військовослужбовці
Командир екіпажу FPV додає, що брак розвідданих вплине не лише на роботу на фронті, а й на удари по цілях у глибокому тилу росії. На його думку, заздалегідь підготуватися до такого сценарію неможливо — потрібно домовлятися з іншими країнами, які мають відповідні можливості. Зокрема, розвивати співпрацю з європейськими країнами, які мають власні супутникові, радіотехнічні та оптико-електронні спроможності.
Водночас інший наш співрозмовник, офіцер спецпідрозділу «Чикаго», сумнівається, що такий сценарій можливий:
«В українських військових на рівні штабів бригад та корпусів доволі сильна розвідка, також є обмін даними з європейськими партнерами. США важливі в цьому ланцюжку, але цей обмін двосторонній і я думаю далі продовжиться».
Україні варто поєднувати дипломатичну роботу з розвитком власних рішень. На міжнародному рівні — пояснювати США та європейським партнерам наслідки обмеження обміну розвідданими для безпеки України й самої Європи.
«Сліпа зона в українському небі та провал системи раннього попередження не зупинять війну, а лише перетворять ескалацію на неконтрольовану», — зазначає Анатолій Храпчинський.
Водночас усередині країни необхідно створити військово-інженерну та аналітичну структуру, яка завчасно виявлятиме критичні залежності й готуватиме рішення, а не реагуватиме вже після виникнення проблеми.
18 коментарів
Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.