×Закрыть

«Якщо не у першій двадцятці співробітників, то на опціонах не заробиш». Як розробники опціони (не) отримували

Опціони — практика видачі акцій компанії співробітникам, що поширена на Заході. В Україні це трапляється рідко: лише кілька ІТ-компаній пропонують своїм фахівцям опціони.

На DOU вже писали про юридичний бік реалізації опціонів в умовах українського законодавства, а тепер поглянемо на практичний бік питання. Компаній, що пропонують опціони, на українському ринку небагато. Нам вдалось дізнатись про опціони в EPAM, Genesis, Matic, OpenVPN, TransferWise, PDFfiller, Ajax, People.ai, Vimeo, Grammarly, HealthJoy. Не всі погодились надати коментар, посилаючись на конфіденційність інформації. Проте деякі компанії відповіли на питання редакції.

Ілюстрація Аліни Самолюк

Компанії, що пропонують опціони

У Vimeo Ukraine Technologies, LLC співробітникам уже з першого дня роботи, окрім зарплати, дають опціони. Така практика діє з моменту заснування: спершу була запроваджена в американському офісі для мотивації співробітників залишатися в компанії. Кількість нарахованих опціонів є індивідуальною та залежить від позиції, досвіду роботи та вислуги років.

Компанія пропонує опціони SARs (Stock Appreciation Rights): співробітникам не потрібно викуповувати або чекати продажу компанії чи IPO для того, щоб отримати гроші. Усе відбувається так: фахівцю нараховують опціони, вестінг SARs триває протягом чотирьох років — щороку 25%. Згодом збільшується цінність компанії, відповідно зростає вартість кожного SAR.

Наприклад: спеціалісту призначено 1000 SARs за ціною опціона $4,80. Ці 1000 SARs будуть проходити вестінг протягом наступних чотирьох років. Припустимо, цінність компанії подвоїться до $9,60 за SAR. Тож до кінця періоду вартість SARs збільшиться. Щоб відбувся перерахунок, фахівець має бути співробітником компанії на момент вестінгу. Усім співробітникам, які пропрацювали у компанії понад рік, під час звільнення разом з виплатою останньої зарплати нараховують і SARs.

Для TransferWise опціони — це спосіб ділитися з усіма співробітниками досягненнями на шляху до головної місії компанії — грошей без кордонів. А відповідальність за успіх компанії поділяють усі її працівники. Як і більшість стартапів, TransferWise почав видавати опціони від запуску. Навіть сьогодні, коли компанію уже важко назвати стартапом, новим співробітникам включають опціони у компенсаційний пакет.

Кількість опціонів залежить від посади та досвіду фахівця. У міру збільшення позитивного впливу на компанію та власного зростання розмір пакету опціонів теж збільшується. Перегляд відбувається так, як і з рівнем зарплати: при збільшенні відповідальності, переході на вищий рівень у позиції або ж періодично з певною регулярністю. Наразі компанія дає співробітникам NSO (Non-qualified Stock Options). Спеціаліст залишається власником отриманих опціонів навіть після того, як йде з компанії.

Компанії використовує стандартний спосіб отримання опціонів. Чотири роки дається для всього гранту: перші 25% співробітник отримає після року роботи, а далі рівними частинами кожен місяць. Зазвичай опціони можна конвертувати в гроші у двох випадках. Перший варіант: якщо компанію купила інша організація. Тоді кожен власник опціонів отримує свою частку. Другий варіант: вихід компанії на IPO, тоді опціони конвертуються в акції компанії.

TransferWise має досвід проведення вторинного продажу опціонів: компанія давала можливість інвесторам купувати опціони в поточних власників. Тоді право конвертувати їх у гроші мали як співробітники, так і спеціалісти, що вже залишили компанію. Наявність опціонів і прикладів вдалих вторинних продажів змушує людей замислюватись, наскільки вони вірять у зростання компанії та чи готові ризикувати й не виводити гроші. Так, наприклад, опціони у 2020 році коштували на 43% більше, ніж у 2019-му.

«Я вважаю, що опціони — це не просто частина компенсації, а й спосіб залучення людей з певним ставленням до того, що вони створюють — людей готових до стратегічного інвестування свого часу. Це, так би мовити, інструмент формування культури в компанії. Маючи досвід отримання опціонів від кількох західних гравців, я вважаю їх потужним засобом вирівнювання цілей компанії та її працівників. Сподіваюся, що схожий вид мотивації стане більш поширеним в Україні», — говорить Олександр Гаргатий, Product Engineer у TransferWise.

У People.ai вірять у те, що співробітників треба винагороджувати, якщо компанія стає успішною, тому що вони для цього працювали. Головний офіс People.ai розташований у Сан-Франциско, тому винагорода складається з base salary та опціонів. Київський офіс із самого початку йшов за такою ж системою, і кожен співробітник має пакет опціонів.

В Україні використовують NSO-опціони. ISO як інструмент має сенс тільки в США — там є певні умови, які полегшують оподаткування. Кількість опціонів залежить від локації, де працює співробітник, адже це означає різне податкове навантаження. Так, у Каліфорнії під час продажу акцій компанії утримувач має віддати понад 40% на податки. В Україні ця цифра близько 19-20%. Ще один фактор — це рівень співробітника. Для кожного рівня є свій діапазон: джуніори отримують менше, ніж мідли чи сеньйори.

Вестінг у компанії стандартний — охоплює чотири роки з кліфом на рік, тобто після першого року роботи кожен співробітник отримує 25% від обумовленої частки, а потім рівними частинами 75%. Наразі практикують early exercise option: спеціаліст може перетворити опціон в акції в будь-який момент. Ціну встановлюють під час затвердження гранту радою директорів.

Досвід ІТ-фахівців у володінні опціонами

Редакція DOU також поспілкувалась з українськими ІТ-спеціалістами, що мали досвід володіння чи реалізації опціонів.

Сергій Факас, Information Security Officer

В ІТ я з 1993 року. Отримав опціони в американській компанії TOA Technologies таким чином: мене покликали до VP і запропонували підписати документ, що я отримаю певну частку акцій. Це приємно вразило, бо під час найму ні про що таке не казали. Пропрацював там 7 років, але вже після того, як я звільнився, у 2014 році, Oracle купив ТОА. Гроші за опціони виплатили всім, незалежно від того, працювала людина в компанії на момент продажу чи ні. Усією процедурою займалися юристи, договір на право продажу акцій (тоді не можна було володіти акціями іноземних компаній) був складений правильно, тому жодних проблем не виникло.

Опціони дали мені фінансову подушку. Але варто розуміти, що з реалізації треба платити податок і він може бути суттєвим :) При однакових умовах я б вибрав компанію, яка пропонує опціони. Але це не ключовий критерій вибору місця роботи.

Павло Чубатий, SRE в LinkedIn

Якось прочитав на Hacker News, що в чотирьох із п’яти випадків робота на публічну компанію принесе більше доходу, ніж робота на стартап. Для мене можливість мати акції чи опціони є важливим компонентом оплати. Я приїхав у США з візою H1B на компенсацію, яку з часом хотів підвищити. В Долині меншу заробітну плату для H1B порівняно з резидентами називають Opportunity tax. Звільнитись від такого податку було для мене пріоритетом. Коли отримав грін-карту, почав співбесідуватись у публічні компанії, шукав можливість отримувати RSU (restricted stock unit), бо це дало б змогу брати участь у фондовому ринку і робити довгострокові інвестиції. А це, своєю чергою, можливість грошима заробляти гроші.

Купівля опціонів — гарна ідея, якщо компанія має шанс потрапити на IPO або бути куплена іншою компанією. Тоді ці опціони має виплатити компанія-поглинач. На попередньому місці роботи, у стартапі, у компенсаційний пакет при звільненні входила можливість викупити опціони. Вестинг за перший рік становив 25%, а далі щороку по 25%. Вестили кожного кварталу. Коли звільнявся, мав 90 днів, щоб викупити опціони, але не зробив цього.

На момент підписання договору була вказана ціна, за яку я зможу викупити свої опціони. Наприклад, 25 центів за один, а таких 50 000. Тобто мені потрібні $12 500, щоб викупити їх. Проте за чотири роки компанія взяла ще один раунд інвестицій, поглинула іншу компанію, опціонів стало більше і відповідно ціна кожного впала. Тому коли я прийшов, умовна ціна опціона становила 25 центів, а коли звільнився — 10 центів, знову-таки умовно.

Більш передбачуваний спосіб накопичення капіталу — робота на публічну компанію, де частиною компенсації є отримання RSU і де протягом певного періоду вестять працівникам цінні папери. Такий досвід у мене зараз із LinkedIn — з акціями Microsoft.

Не чув, щоб така практика існувала в українських компаніях для розробників. Західні ж організації представлені на біржовому ринку. Коли людина влаштовується на роботу, в офері обумовлюють грошову компенсацію (заробітну плату) та кількість RSU, які будуть надані протягом чотирьох років (зазвичай). Але RSU обговорюють не в кількості акцій, а в грошовому вимірі. Наприклад, в офері написано, що працівник отримуватиме $100 000 у вигляді RSU. Кількість акцій визначають за вартістю акції у перший робочий день (наприклад, у перший робочий день ціна становила $1000 = 1 акція, у цьому разі людина буде вестити 100 акцій). Таким чином кількість акцій є фіксованою, далі розрахунки залежать не від ціни акції, а від їхньої кількості. Вестинг стандартний: 25% у перший рік, інші 75% — щоквартально протягом трьох років.

Серед «недоліків» володіння акціями чи опціонами — необхідність сплачувати податки. Під час вестінгу RSU є кілька варіантів: працівник може самостійно сплачувати податок готівкою чи банківським переказом прямо в податкове відомство IRS. Або компанія продає частину акцій, що вестяться в конкретний період, щоб оплатити податки, а решту переказує на ваш рахунок у брокера.

Інший момент — компанія може використати аргумент збільшення вартості акцій під час щорічного рев’ю працівника. Коли спеціаліст очікує підвищення зарплати або видачі рефрешерів (додаткових RSU, що вестяться за такою ж схемою) за ефективну роботу, вона відповідає щось на кшталт: «Ти добре працюєш, неймовірна ефективність роботи, проте ти підписав контракт на суму 150 000 на рік, але зі зростанням акцій заробляєш 200 000, тож це й так збільшення компенсації». Хоча акції зростають для всіх: і для тих, хто значно підвищив продуктивність, і для тих, хто менше вкладався у розвиток компанії чи взагалі спить на робочому місці.

Якщо у вас немає брокерської ліцензії, то цінними паперами керуєте через брокерів. У брокерських компаніях є рахунки, схожі на банківські дебетні рахунки, але на них зберігаються і гроші, і акції. Можете дізнатись, скільки сумарно коштують всі ваші акції (портфоліо) у будь-який момент. Є такі варіанти: продати і вивести кеш на банківський рахунок; купити за ці гроші акції інших компаній або купити індексні фонди. Останнє — стабільніша інвестиція, адже це частка власності пакету акцій різних компаній, а не однієї.

Олександр Баранецький, засновник і головний програміст в стартапі webBoosty

В IT 9 років, у програмуванні — 15. Отримані в PDFfiller опціони (тут я раніше працював) мені нічого не дали, бо я пішов з компанії, щоб створити свій продукт. Проте стартап не злетів, а опціони PDFfiller «анулювалися» за умовами контракту. Для реалізації опціонів потрібно було працювати в компанії чотири роки. І потім, як я зрозумів, у разі її продажу мали б виплатити частку. Але, чесно кажучи, я досі до кінця не збагну, як вони продаються.

Знаю одне: якщо ти не був у першій двадцятці співробітників, то в українських реаліях на опціонах особливо не заробиш. Вирішив, що звертатиму увагу на опціони, в яких хоча б 1% частки, бо на українському ринку мало проєктів, які так швидко набирають цінність. А чекати потрібно 5-7 років.

Денис Зайченко, JS-розробник в Crossover

В ІТ більш як 12 років, у програмуванні — 8 років.

У 2013 році я працював у PDFfiller. Засновники декларували, що будують компанію за американською моделлю і що всі працівники претендують на опціони. Коли про це заговорили, ще не знали, як працює українське законодавство (точніше, це питання в ньому фактично не існувало), але обіцяли, що оформлять за законами США. Тоді все було побудовано на довірі до засновників. Пізніше я підписав Stock options agreement з кількістю опціонів, вартістю та умовами вестінгу. За договором треба було працювати чотири роки, щоб отримати всі опціони. Я ж працював півтора року і забрав 25%. І донедавна був єдиним, хто викупив акції.

Компанія гарантувала продаж опціонів, а співробітник уже вирішував, буде викупляти чи ні. У разі звільнення на це давали два місяці (але в індивідуальному порядку можна домовитись на довший термін). Я вирішив викупити. Виведення опціонів досі немає: акції існують лише на словах. На американському бланку мені виписали документ про володіння певною кількістю акцій. Проте два роки тому рада директорів вирішила виплатити дивіденди, при чому сума виявилась більшою за витрати на купівлю акцій.

Ціна акцій залежала від вартості компанії на момент прийому на роботу. Ті, хто прийшов раніше, мають акції за нижчими цінами, хто пізніше — за вищими. Єдине підводне каміння, про яке можу сказати, — це спроба працедавця просто привабити класних фахівців опціонами. Щодо мене, то я мав папірець-бланк США, а по суті усну домовленість. Однак розумів: якщо компанія зросте, їй немає сенсу кидати співробітників.

У мінус може зіграти ситуація, коли чотири роки пропрацював у стартапі, а він не вистрілив, або в компанії, яка закрилась. Ці роки ти жертвуєш зарплатою та можливістю працювати в умовному FAANG, чекаючи збагачення на акціях, але в результаті починаєш усе спочатку. Але це не підводне каміння, такі вже правила гри. Бути венчурним інвестором чи до пенсії працювати у FAANG — ваш вибір.

Особисто я шукаю можливість отримувати опціони. На жаль, в Україні таких компаній мало, і це прикро. Опціони — дієва методика на Заході. Україна лишається аутсорсинговою країною, та компанія, що пропонуватиме акції та опціони, має шанс залучити хороших розробників (що не скасовує ринкової компенсації, звісно).

Мені дуже хотілося б, щоб більше компаній задумались про застосування опціонів, бо стандартними «плюшками» типу печеньок і клубних карт нікого не здивуєш, а опціони — інструмент, що добре «прив’язує» співробітників. Якщо компанія рухається вперед, працівники мають додатковий інтерес рухати команду, щоб мати змогу жити коштом дивідендів.

Андрій Нікішаєв, Solution Architect в R&D Moneyveo

Понад 20 років розробляю софт і трохи «залізо». Останні три роки активно працюю у сфері CV & ML. Отримував гроші за опціони у трьох проєктах.

Я намагаюся не отримувати опціони, оскільки викуп за реальний кеш — це складно. За статистикою, не більше як 20% опціонів викуповують, інші згорають через відсутність грошей для викупу. Якщо я і домовляюся про опціони з кимось, то або на умовах виплати мені грошима різниці ціни опціону та ринкової, або безоплатної передачі акції на вимогу. Але взагалі вважаю, що найкраще працювати за гроші, не бачу сенсу грати в ці ігри. Якщо прикинути вартість опціону в умовному Google або Facebook, то це, наприклад, може бути 500К. Така сума навіть у багатих айтішників у Кремнієвій долині є далеко не завжди.

Отже, мінуси опціонів:

  • Погано складений договір і нерозуміння механіки та законів країни, щодо якої він прописується.
  • Опціони часто згорають, бо більшість людей не мають коштів на викуп.
  • Стислі терміни для викупу.
  • Дуже рідко опціон дає суттєву вигоду, якщо порівнювати з просто високою зарплатою.

У мене критерій оцінки простий: якщо опціон не дає більше як у п’ять разів більшу суму, ніж зарплата за той самий період, то він мені не потрібен. Тому що високий ризик має покриватися високим прибутком. Я працюю за кеш, а не обіцянки. Останні не допоможуть мені рятувати, наприклад, безпритульних тварин, а кеш допоможе.

Я вважаю, що опціони — дуже каламутна і неефективна для працівника річ. Значно більше мене тішать компанії з прозорими процесами, де завжди ясно, як отримати більше грошей, і чітко прописаними KPI. Мовляв, зроби ось це — і ми купимо тобі «Феррарі». А примарні обіцянки — це не про чесність.

Віктор Нікіташ, Tech Lead в Ciklum

У сфері IT я почав працювати з кінця 2014 року.

Опціони отримував у PDFfiller. Не знаю, як тепер, але раніше під час працевлаштування співробітникам виділяли певну кількість опціонів і фіксували ціну на момент підписання договору. Тобто за рік роботи в компанії спеціаліст уже мав 25% виділених йому опціонів. Їхня кількість залежала від посади.

До реалізації опціонів викупив акції компанії. За яку суму — сказати не можу, але наразі я з них нічого не маю. Отримати гроші можна, тільки якщо компанія продається.

Відверто кажучи, для мене і зараз не до кінця зрозуміла тема опціонів, бо я викупив частину акцій, але не знаю поточної ціни компанії. На IPO вона ще не вийшла, невідомо, чи планує — я не маю доступу до такої інформації. А навіть якби й мав, то розповідати про таке б не став. Для мене найбільшою загадкою залишається те, як я дізнаюся, що є можливість отримати прибуток з придбаних акцій. Усі мої банківські реквізити змінилися. Припускаю, що під час продажу компанії зі мною мають якось зв’язатися для уточнення деталей...

Потрібно чітко з’ясувати, що компанія розуміє під опціонами і які є шляхи їх реалізації. Якщо працюєте як ФОП, держава не захистить ваші інтереси. У разі непорозуміння або обману розв’язувати такі питання треба буде, найімовірніше, самостійно.

Мене приваблюють опціони, якщо в компанії є мета вийти на IPO. Особливо круто, коли це ще стартап: співробітників не дуже багато і є шанс отримати більше опціонів, бо компанія може платити менші зарплати, але дати більше опціонів. Та в Україні я все одно не стану ризикувати, у Європі чи США — можливо.

Антон Скочко, Full Stack Developer у Vimeo Live

Я працюю на Vimeo Live як Full Stack розробник майже три роки, перед цим пропрацював рік у Livestream.

У листопаді 2016 року, коли я прийшов у Livestream, мови про будь-які акції, опціони або компенсації не було. Восени 2017-го, коли я пішов у відпустку, для мене стало сюрпризом, що наша компанія зливається з відомою Vimeo, яка надає послуги відеохостингу. За деякий час наше керівництво відвідало запорізький офіс, щоб роз’яснити все, адже спочатку здалося, що настають великі зміни, а які саме — невідомо.

Так, зміни були. Виявилося, всі інженери Livestream були наділені якимись «опціонами», суть яких, звичайно ж, розуміли одиниці. Тоді нам доступно пояснили, що кожному буде виплачено грошову винагороду, еквівалентну кількості опціонів. Частину суми виплатять зараз, а частину — після закінчення угоди про злиття компаній. До слова, про яку кількість опціонів йшлося — ми теж не знали.

Коли опинилися під крилом Vimeo, нам оголосили про видачу так званих Stock Appreciation Rights (SARs) і надали доступ до перегляду їх кількості та вартості. SARs — це така форма компенсації компанії своїм підлеглим за внесок у її розвиток. Що вища ціна акції компанії, то вища вартість SARs. Оскільки Vimeo не є відкритим акціонерним товариством, то вартість SARs залежить від вартості акцій нашого інвестора InterActiveCorp.

LinkedIn

13 комментариев

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

Из комментариев сложилось впечатление, что многие люди не очень понимают что такое опционы. С одной стороны это понятно, т.к в Украине мало кто их предлагает, с другой стороны это немного грустно — понятно что опционы не заменяют кеш, но быть в курсе инструментов инвестирования (в том числе опционы, RSU, акции, и т.д.) весьма полезно, так сказать не однушкой возле метро под сдачу единой.

право на покупку акций и обязательство на их продажу тебе

Мне кажется тут не правильно трактуется понятие опцион. Опцион не есть акция и то что Вам начисляют опционы не значит что Вы владеете акциями компании, поскольку опцион это только право приобретение акций этой компании по определенной цене и то это право не бессрочное. Если Ваша компания на коне и срок опциона еще не вышел то да Вы можете продать его на бирже если эта компания там торгуется. И если честно то в большинстве случаев опционы которые предлагают в разных ИТ компаниях как бонусы и поощрения на биржах считаются мусорными бумагами и там не торгуются либо продаются с очень большим дисконтом ибо формула расчета их цены делается уж точно не в пользу их держателя, но есть и исключения хотя они очень редкие.
ru.wikipedia.org/wiki/Опцион

Немного про stock options.
В популярных ресурсах их считают paper money, и отчасти справедливо — они не имеют ликвидности ровно до двух моментов, широко известных
— компания становится публичной
— компания продается
Однак это не варианты:
Третий случай — компания делает buyout. То есть выкупает акции у сотрудников (обычно это FMV по 409а)
И четвертый случай — в случае крупных вливаний (Series С/D) акционерам могут выплатить дивиденды, существенные.

PS. Практически все стартапы предлагают equity iso/iso. Часто на них не обращаешь внимания на них (amount grant, not exercised, expired etc.), но в случае ликвидации — всегда слышал сожаление

Работал когда-то я в одной компании, в которой всем сотрудникам выдали опционы на определенную фиксированну сумму, и на такую же сумму позволили приобрести за собственные деньги. Если увольняешься, то автоматически компания выкупала опционы обратно.
Перед этим правда компания года 3 не платила годовых бонусов, но в итоге компанию продали, и по условиям продажи новые владельцы выкупали все опционы.
В этот момент я пожалел, что не приобрел дополнительно предлагавшихся опционов за свои.
Даже без этого сумма получилась очень неплохая и с полученных денег платился только подоходный налог без отчислений на медстрахование и социалку, как это бывает с бонусами.

Вывод:
«Главное, оказаться в нужном месте в нужное время, а вот насколько ты крут совершено неважно» :)

Были у меня опционы глобала, до сих пор не публичная компания))

акції зростають для всіх: і для тих, хто значно підвищив продуктивність, і для тих, хто менше вкладався у розвиток компанії чи взагалі спить на робочому місці.

Це, звісно, доволі привабливо, але для непідготованої людини складається враження, ніби для того, щоб мати

можливість грошима заробляти гроші

, потрібно ледь не освоїти додаткову професію, не менш складну, ніж професія програміста, і паралельно працювати на двох роботах — програмістом і інвестором, причому не факт, що часу та інтелектуальних зусиль на роботу інвестором буде йти менше, ніж на роботу програмістом, адже тут на доу колись була стаття про програміста, який працював, якщо пам’ять не зраджує, у Майкрософт в Канаді, і намагався здобути вигоду на інвестиційному ринку, це призвело до вигорання і він зрештою покинув роботу програміста і повернувся в Україну, адже доходів інвестора не вистачало на життя в Канаді.
Ще трішки дивує механізм отримання вигоди за допомогою опціонів — після прочитання статті склалося враження, що не співробітнику платять гроші за наявність у нього опціонів, а співробітник платить компанії, щоб купити свої опціони — так як на такому можна заробити?

Гіпотетично, маючи опціони у компанії, акції котрої зростають у ціні, співробітник може їх купувати за ціною менше ринкової вартості.
Тобто в ідеалі маючи опціони на 10000$ на момент працевлаштування, через рік маєш право купити акцій на 3000 за 2500, ще через рік — акцій на 4000 за ті ж 2500 і.т.д.
Але стан ринку цінних паперів в Україні робить цей процес набагато більш муторним і ризиковим, ніж, наприклад, у США.

можливість грошима заробляти гроші

Я більше мав на увазі можливість інвестувати в індексні фонди з малими комісіями (або взагалі їхньою відсутністю). Цього, на жаль, багато наших співвітчизників не роблять в силу тих чи інших причин чи навіть відсутності можливості. Не обов’язково створювати власне портфоліо і ним розпоряджатись, бо дійсно для того щоб «побити» 8% (а минулого року 20%) ринкового приросту треба дуже постаратись і може банально не повезти в нелегкому зайнятті прогнозів на майбутнє.

Так доволі боязно довіряти керування своїми грошима тим, хто може їх не повернути у випадку невдачі.

Святослав, хочете зменшити ризик — беріть ETF.

В любому випадку, наші співвітчизники мають можливість нести гроші в B2B Jewelry, а на фондовому ринку торгувати можливості не мають. Оце сумно.

Розумієте, у мене складається враження, що вкладання коштів у ETF мало чим відрізняється від вкладання коштів у B2B Jewelry чи будь-яку іншу фінансову піраміду.
Зараз спробую пояснити. Коли я навчався на п’ятому курсі радіотехнічного факультеті КПІ, курс пристроїв надвисоких частот читав нам викладач, у якого в приміщенні моєї кафедри була лабораторія, де він розробляв радіорелейні пристрої, які продавав і мав непогані гроші — з його клієнтів я пам’ятаю українських військових і телекомунікаційну компанію з Малайзії. Так от, лабораторні роботи йому допомагала вести інша викладачка нашої кафедри, яка також брала участь у його розробках. Якраз тоді настала світова економічна криза, пов’язана з невиконанням кредитних зобов’язань покупцями нерухомості в США — причини тієї кризи доволі цікаво розписані в художньому фільмі «Гра на пониження». Так от, ця викладачка, коли настала світова економічна криза, сказала нам одну фразу, яку я запам’ятав краще, ніж рівняння Максвела: «Можливо, кризи не настало б, якби люди виробляли щось іще, крім грошей».
До чого я веду — інвестор, який розбирається, куди саме вкласти гроші, дійсно приносить користь людству — він таким чином стимулює розвиток тих галузей, які вважає потрібними для людства, але робота такого інвестора ще складніша, ніж робота програміста. А інвестор, який просто віддає свої кошти в якийсь фонд, мало чим кращий за ошуканого українця, що несе свої тяжко зароблені в чергову фінансову піраміду — хіба що ймовірність втрати коштів у ETF значно нижче, ніж у відвертій фінансовій піраміді, тож згоден з Вами в тому, що те що

наші співвітчизники мають можливість нести гроші в B2B Jewelry, а на фондовому ринку торгувати можливості не мають

, дійсно сумно.

Зрозуміла Ваша точка зору. ETF — це вкладання грошей в ті самі компанії, що щось виробляють чи надають якісь послуги, тільки не прямим отаким «я приніс тобі гроші, бери роби». Ось як недавня ситуація з Теслою і Ілоном. Сток різко пішов в гору (х7 за рік) і тут собі компанія продала в 7 разів менше стоку, щоб отримати додаткові 5ккк для реалізації своїх планів по розвитку. ETF допоможе Вам вкладати гроші в ті компанії, які на думку фонду роблять щось добре (що визначається прибутком акціонерів і вартістю їхнього стоку) і перебалансовують сток тих компаній, що роблять не так добре.
Також Little Book of Common Sense Investing

Подписаться на комментарии