Чому в Україні не працюють PayPal, Wise, Stripe і Revolut та що це означає для айтівців

Українське ІТ працює на міжнародному ринку, але платіжні системи на кшталт Wise, Stripe, PayPal і Revolut досі для нас закриті. Вони або призупинили роботу (як-от WISE і Revolut), або й узагалі ніколи не заходили в Україну.

Розповідаємо, чому так, чи можуть міжнародні платіжні системи повернутися на наш ринок і чому вони важливі для IT-спеціалістів і чи готові до конкуренції українські банки.

🐾 Для чого нам міжнародні платіжні системи і хто з них вийшов з України

Платіжні сервіси потрібні українцям, щоб отримувати кошти з-за кордону. Їх використовують під час роботи з іноземними клієнтами для проведення транзакцій у різних валютах.

Системи працюють як посередники: обробляють платежі, проводять конвертацію, забезпечують KYC/AML-перевірки (KYC — «know your customer», AML — «anti-money laundering») та інтегруються з банками країни користувача.

В Україні повноцінно працюють Visa, Mastercard та SWIFT-перекази. Частково — PayPal, але лише для переказів з України.

🔸 Чому вийшла Wise

Міжнародний фінтех-сервіс Wise працював в Україні з 2014 року як інструмент для отримання та відправлення міжнародних платежів. Після початку повномасштабної війни компанія поступово обмежила сервіси. Спершу не працювали перекази у гривні, а з 8 грудня 2024 року припинили обробляти виплати на карти Visa українських банків. Також українські користувачі не можуть реєструвати нові акаунти в системі.

Компанія пояснила DOU, що, як регульована фінансова установа, мусить «дотримуватися всіх міжнародних нормативних актів», а війна в Україні ускладнює це:

«Через тривалий конфлікт стає все складніше стежити за місцевими подіями та гарантувати безпеку і надійність послуг для наших клієнтів. Тому наразі неможливо зареєструватися в Wise для осіб, які мають зареєстровану адресу в Україні. Крім того, Wise не обслуговує клієнтів, які перебувають у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях, а також не підтримує перекази в ці регіони та з них», — кажуть у компанії.

🔸 Revolut і питання ліцензії

Необанк Revolut у 2025 році оголосив про вихід на український ринок і певний час давав можливість реєструватися резидентам України. За тиждень після виходу користувачами Revolut стали 40 тисяч українців. А ще 260 тисяч залишили свої контактні дані, щоб долучитися до списку очікування.

Втім, уже за два тижні необанк призупинив реєстрацію для нових користувачів з України. У компанії зазначали, що Revolut Bank UAB працював над відновленням реєстрації — охочі могли стати у лист очікування. Також у Revolut підкреслювали, що Україна залишалася «важливим ринком для компанії».

Зупинення роботи пов’язували з тим, що компанія не отримала ліцензію від НБУ. В Нацбанку підтвердили DOU, що компанія проходить необхідні процедури:

«Компанія Revolut абсолютно приймає позицію Національного банку в цьому питанні. Є спільне розуміння того, що, працюючи в межах українського правового поля, будь-який учасник ринку повинен пройти усі ліцензійні процедури, отримати ліцензійні схвалення і дотримуватися законодавства про захист прав споживачів і рекламу. Між командами триває обмін даними та регуляторний діалог», — зазначають у відомстві.

Експерт з макроекономічного аналізу KSE Institute Дмитро Круковець підтверджує, що міжнародні платіжні компанії не поспішають заходити в Україну через поєднання воєнних ризиків, макроекономічної невизначеності та регуляторних обмежень. Для таких компаній ключові фактори входу — це макроекономічна стабільність, прибутковість ринку та передбачуваність правил гри.

«Війна створює високі ризики для компаній, чия діяльність залежить від безперебійної фінансової інфраструктури. Валютні обмеження, які НБУ утримує для збереження макрофінансової стабільності, обмежують вільний рух капіталу й репатріацію прибутків. Це робить бізнес-моделі міжнародних гравців менш привабливими», — пояснює експерт.

🤔 Які компанії взагалі не зайшли на ринок

Деякі системи, як-от Stripe чи PayPal, взагалі не працювали в країні або мали обмежені опції. Наприклад, PayPal до 2022 року дозволяв українцям лише створити акаунт, але він був обмежений: можна було витрачати гроші, наприклад оплачувати покупки за кордоном. Приймати платежі, тримати баланс у PayPal чи виводити кошти на картки українських банків було неможливо

Через це PayPal не використовували ні фрилансери, ні бізнеси: щоб отримати оплату, доводилося реєструватися в інших країнах (Польща, США, Литва тощо).

Лише після початку повномасштабної війни у 2022 році компанія відкрила можливість надсилати й отримувати перекази з українських акаунтів і виводити кошти на українські картки. Це було тимчасове рішення на підтримку українців.

Зараз українці все ще можуть отримувати кошти від іноземних клієнтів, переказувати гроші та оплачувати покупки в закордонних інтернет-магазинах через PayPal. Водночас поповнювати баланс напряму з українських карток і виводити гроші через банкомати або банки в Україні не можна, тому PayPal не працює як повноцінний фінансовий сервіс.

А Stripe не працював узагалі, навіть у частковому режимі. Компанія ніколи не озвучувала планів виходити на український ринок.

В НБУ пояснили DOU, що ці компанії не намагалися оформити ліцензію, акредитацію, зареєструвати платіжну систему.

«Будь-яка компанія, яка має намір надавати послуги резидентам України, має пройти процедуру авторизації та/або реєстраційних дій відповідно до вимог українського законодавства. Станом на сьогодні Stripe і PayPal не зверталися до Національного банку України», — кажуть у відомстві.

Дмитро Круковець вважає, що процедури для отримання ліцензії — це ще одна причина, чому платіжні сервіси не поспішають на український ринок. Для таких гравців, як Stripe чи Revolut, це означало б великі початкові витрати, тоді як український ринок невеликий і малоприбутковий через війну.

«Навіть за стабільного курсу й помірної інфляції більшість таких гравців розглядає Україну радше як післявоєнний ринок з потенціалом зростання, ніж як можливість для швидкого входу. Додатково конкуренцію ускладнюють сильні локальні фінтех-гравці, зокрема mono, який уже зайняв нішу зручних цифрових платежів і клієнтських сервісів», — додає Круковець.

В Україні правила входу на платіжний ринок прописані в законі «Про платіжні послуги» та документах НБУ. Вони фактично повторюють європейські вимоги PSD2 (директива про платіжні послуги на внутрішньому ринку). Тому процедура отримання дозволу та строки розгляду документів для міжнародних компаній майже такі самі, як у країнах ЄС.

💸 Чому міжнародні платежі потрібні айтівцям

Платіжні системи, які уможливлюють міжнародні перекази, важливі для експорту ІТ-послуг. Аналітикиня KSE Institute Софія Мазепа вважає, що повноцінний вихід Stripe, Wise чи Revolut в Україні міг би відчутно вплинути на компанії та ІТ-ФОПів, які працюють як фрилансери. Ці платформи дають дешеві й швидкі способи отримувати гроші з-за кордону, що зменшує витрати та підвищує дохід українських розробників і компаній.

«Ключову роль тут відіграє Stripe, який фактично демократизує глобальну торгівлю. Його інфраструктура допомагає мікробізнесам і солопідприємцям продавати послуги на міжнародному рівні, приймаючи платежі зі 197 країн у 135+ валютах. Українські стартапи та IT-компанії вже інтегрують міжнародні платежі (підписки, одноразові покупки) у свої продукти, усуваючи необхідність у складних і дорогих юридичних схемах через іноземні юрисдикції», — зазначає аналітикиня.

DefTech — тепер у зарплатному опитуванні ДОУ!
Для малого бізнесу це означає простіше входження на зовнішні ринки: іноземні покупці більше довіряють глобальним платіжним системам, а це підвищує конверсію продажів. Крім того, міжнародні платформи зазвичай забезпечують кращу маршрутизацію та стабільність платежів, що важливо для компаній, які залежать від регулярного валютного виторгу.

Fractional CTO/Principal Engineer Нікіта Галкін погоджується, що відсутність платіжних систем ускладнює створення продуктів, які можна легально продавати по всьому світу й водночас платити податки в Україні.

«Якби Stripe був доступний зараз, ми могли б інтегрувати платежі й продавати напряму в США — і це суттєво змінило б ситуацію. Натомість українські стартапи змушені відкривати компанії за кордоном, щоб приймати міжнародні платежі».

Водночас Wise, Revolut чи Payoneer переважно потрібні фізичним особам, а не компаніям. Їх зазвичай використовують фрилансери, айтівці за кордоном, або ті, хто хоче отримувати кошти поза українською банківською системою. Компаніям ці сервіси практично не потрібні.

Робота міжнародних систем в Україні допомогла б айтівцям отримувати оплату за послуги й далі працювати через ФОП:

«Якщо айтівець просить оплату через Wise чи Revolut, у більшості випадків він уже виїхав з України. Для українців ці сервіси часто працюють як „транзитний щит“, який податкова рідше відстежує. Не говоритиму про етичний бік, але факт у тому, що якби такі сервіси працювали офіційно, можна було б і далі працювати через ФОП без нав’язаних альтернатив і без зайвих дискусій навколо Дія City», — додає Нікіта Галкін.

Спеціаліст каже, що альтернатива у такому випадку — криптовалюта. Він використовує її не для зарплати, а коли хтось із команди не може отримати SWIFT-платіж. Це допомагає оперативно закривати виплати.

«Криптовалюта фактично стала значною частиною української економіки, тому що дає можливість вивести великі суми за кордон без ризиків і обмежень українських банків. Люди, які продають нерухомість, часто виводять капітал саме через крипту, оскільки банківські перекази майже не працюють у таких обсягах», — пояснює Галкін.

Site Reliability Engineer у Prerly Юрій Рочняк додає, що через відсутність міжнародних платіжних сервісів виникають побутові труднощі. За його словами, навіть платити карткою іноземного банку інколи неможливо:

«З недавніх прикладів — „Розетка“ не приймала оплату. Через це доводиться робити „присідання“: перекидати гроші на monobank і вже звідти платити. Для B2B-платежів така схема взагалі нереалістична».

Він зазначає, що навіть для Apple Pay це не вирішує всіх проблем:

«Monobank підтримує Apple Pay, але коли треба поповнити збір або переказати на благодійність, знову треба робити це через окремий рахунок. Це незручно і створює зайві кроки там, де вони не потрібні».

Натомість System Architect в Intellias Денис Ювженко каже, що проблем через відсутність міжнародних платіжних систем небагато — Visa та Mastercard покривають більшість побутових операцій, а гроші за роботу надходять на ФОП-рахунок, тож критичних труднощів він не відчуває.

⛔ Як відсутність цих сервісів впливає на економіку

Через те що Revolut, Wise і PayPal не працюють на українському ринку, підприємці користуються ними через інші країни.

Аналітикиня KSE Institute Софія Мазепа пояснила, які наслідки для економіки це створює:

• Гроші за комісії та обслуговування залишаються не в українських банках, а в іноземних компаній, тому частина доходів просто «витікає» з країни.
• Платежі на іноземні рахунки складніше відстежувати, що створює ризик для податків і робить частину операцій «сірою зоною».
• НБУ майже не бачить цих транзакцій і має менше даних про реальний рух грошей, що ускладнює управління валютним ринком.

Водночас конкуренція з глобальними гравцями підтягує якість українських банківських сервісів: необанки та фінтехи змушені оновлювати продукти, щоб не програвати Revolut чи Wise. Це напряму підвищує рівень сервісу для користувачів.

Міжнародні платформи теж полегшують життя ІТ-експортерів і фрилансерів. Вони дають швидкі та дешеві способи отримувати оплату з-за кордону, що критично важливо для валютних надходжень. Наприклад, через Wise розробники можуть отримувати платежі з меншою конвертацією, що збільшує їхній чистий дохід.

«Таким чином, використання міжнародного фінтеху створює парадоксальну ситуацію: держава втрачає фіскальний контроль та частину комісійного доходу, але водночас отримує конкурентний стимул для власного фінансового сектору», — каже експертка.

Вона додає, що показовою стала ситуація з обмеженим запуском Revolut: попит на такі сервіси в Україні великий, а чітких правил для їхнього входу досі немає. Українські користувачі все одно знаходять способи працювати з Revolut через інші країни, і це виводить значну частину транзакцій з-під контролю НБУ та податкових органів.

«Масштабне використання Revolut та його тимчасове відкриття в Україні підтверджує, що ігнорування проблеми призводить до тінізації фінансових операцій. З іншого боку, реакція НБУ, що виступив проти роботи компанії без ліцензії, свідчить про необхідність збалансувати інновації та фінансову безпеку. Якщо держава створить прозорі умови для Revolut та його аналогів, це автоматично розширить доступ українського бізнесу та фрилансерів до міжнародних ринків, полегшуючи експорт послуг без «обхідних шляхів», — додає Софія Мазепа.

🏦 Чи зацікавлені у цьому українські банки

Готовність українських банків до приходу PayPal, Stripe і Wise залежить від їхнього масштабу, бізнес-моделі та рівня конкуренції на ринку, пояснюють експерти. Великі банки, які мають розвинені мобільні сервіси та значну частку прибутку з комісій, сприймали міжнародних гравців радше як конкурентів. Менші установи, навпаки, розглядали їх як для партнерства та зростання.

«Прихід глобальних фінтех-компаній із нижчими витратами та ефективнішими сервісами може зменшити комісійні доходи українських банків, особливо у ФОП-сегменті та валютних операціях. Українські необанки, як-от mono, вже створили сильну внутрішню конкуренцію, однак міжнародні гравці зі ширшими можливостями можуть відтягнути найприбутковіших клієнтів — зокрема тих, хто працює на зовнішні ринки», — пояснює Софія Мазепа.

Готовність банків до співпраці визначається і їхньою технічною інтегрованістю. Ми запитали в низки українських банків про те, чи хотіли б вони співпрацювати з міжнародними сервісами, однак майже всі відмовилися від коментарів. Лише у SENSE Bank зазначили, що відкриті до роботи через API, але лише за умови повної відповідності вимогам НБУ.

«Треба розуміти, що зацікавленість українських споживачів (фізичних осіб і бізнесу) у таких системах полягає передусім у доступі до міжнародних переказів і розрахунків, які традиційно були дорогими та складними. Тож для забезпечення доступу клієнтів українських банків до простих, швидких і недорогих сервісів потрібне партнерство. Ми розцінюємо появу міжнародних платіжних систем як перспективне партнерство», — пояснює DOU членкиня правління Інна Тютюн.

Вона підтверджує, що міжнародні платіжні системи вже ведуть перемовини з українськими банками.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU