Перший український оборонний стартап на IPO. Що для Swarmer означає вихід на публічний ринок

💡 Усі статті, обговорення, новини про оборонні технології — в одному місці. Приєднуйтесь до DefTech спільноти!

Українська deftech-компанія Swarmer вийшла на IPO. Це перший випадок, коли оборонний стартап з України торгує акціями через Nasdaq.

Розповідаємо, що для компанії означає вихід на публічний ринок, які ризики можуть бути та як цей вихід оцінює інвестор.

📌 Що треба знати про IPO Swarmer

На старті торгів Swarmer розмістив 3 мільйони акцій по $5, щоб залучити близько $15 млн. Майже одразу ціна виросла до $13,75, а зараз акції торгуються приблизно на рівні $31 за одну (ціна зросла у 6 разів). Якщо буде попит, інвестори зможуть додатково купити ще до 450 тисяч акцій.

За даними Bloomberg, на момент виходу на IPO компанію оцінювали в понад $60 млн. В результаті угоди ринкова вартість компанії перевищила $380 млн.

Деталі IPO описані у заяві про реєстрацію для проведення первинного публічного розміщення акцій на біржі Nasdaq.

Біржа має кілька рівнів лістингу. Основні з них:

• Nasdaq Global Select Market (для найбільших компаній),
• Nasdaq Global Market (середній рівень)
• Nasdaq Capital Market (для менших і молодших бізнесів).

Swarmer виходить на останній рівень — Nasdaq Capital Market як «emerging growth company» (компанія, що розвивається). Це сегмент із нижчими вимогами до компаній: сюди заходять стартапи або бізнеси на стадії активного зростання, які ще не мають великої капіталізації чи стабільного прибутку. Для виходу на Nasdaq Capital Market достатньо близько $5 млн власного капіталу або $50 млн капіталізації.

Для таких компаній IPO — спосіб залучити гроші на розвиток, тому ризики для інвесторів вищі, але і потенціал зростання більший.

Натомість великі компанії на кшталт Kyivstar зазвичай орієнтуються на Nasdaq Global Market або Global Select Market. Там жорсткіші вимоги до фінансових показників, прозорості та масштабу бізнесу.

Момент, коли акції Swarmer з’явилися на Nasdaq

📌 Хто керує компанією

За даними DOU, зараз у компанії працює близько 140 людей. Swarmer керує CEO та президент під наглядом ради директорів. Згідно з правилами лістингу Nasdaq, незалежні директори повинні становити більшість ради директорів компанії протягом 12 місяців з дати лістингу.

СЕО Swarmer Сергій Купрієнко

Керівники компанії:

• Сергій Купрієнко (CEO) — очолює Swarmer і входить до ради директорів. Раніше керував R&D та AI-напрямами в Ring і був CEO компанії Squad Ukraine, де займався рішеннями у сфері комп’ютерного зору. Має досвід запуску та масштабування AI-продуктів. Раніше в інтерв’ю DOU Сергій розповідав про залучені $15 млн інвестицій, про свій перехід з Amazon в дефенс і про масштабування українського оборонного досвіду.
• Алекс Фінк (CEO у США, президент). Співзасновник компанії, відповідає за бізнес у США. Раніше заснував AI-стартап Otherweb і консалтингову компанію Panopteo у сфері дронів і військових технологій. Має досвід управління інженерними командами та запуску технологічних продуктів.
• Дженніфер ДеТрані (юридичний напрям). Відповідає за юридичні та корпоративні питання. Працювала в компаніях із кіберрозвідки та безпечних комунікацій, зокрема Wickr (AWS). Раніше — федеральна прокурорка в США.
• Брукс Енсайн (CFO). Фінансовий директор із досвідом у біотех-компаніях. Брав участь у підготовці компаній до IPO та працював у стартапі, який придбала Intel. Має військовий досвід і спеціалізується на фінансах та масштабуванні бізнесу.

Раду незалежних директорів очолює Ерік Прінс, керівник приватної інвестиційної компанії Frontier Resource Group LLC. Він був засновником приватної військової компанії Blackwater, очолював її понад 10 років. Про це можна детальніше почитати за посиланням.

Також до складу ради входять:

• Едвард Антоян — стратегічний радник Sequoia Financial Group
• Амір Френкель — віцепрезидент з GenAI у Meta
• Дерек Райсфілд — CEO Edisource International
• Філіп Вагенхайм — CEO Sacrilege Motors
• Джастін Зіф — засновник і партнер Green Flag Ventures

До слова, новим CPO Swarmer став Михайло Нестор, який раніше був директором з розробки цифрових продуктів «Київстару».

📌 Що Swarmer отримає від IPO — погляд інвестора

Першим інституційним інвестором Swarmer був міжнародний венчурний фонд D3, який спеціалізується на оборонних технологіях. Партнер D3 Антон Верховодов розповів DOU, що D3 інвестував у Swarmer у 2023 році. Сума інвестицій не розголошується, але відомо, що для D3 стандартний розмір чека тоді становив $125 тис.

«Ми повірили в команду. Вона мала сильну експертизу і досвід операцій, на основі яких виникла ідея свормінгу (технологія „рою дронів“ — ред.). Уже у 2023 році підхід „посилати роботів замість людей“ видавався правильним. Багато хто говорив про рої дронів, але один із найбільш фундаментальних підходів ми побачили саме в цій команді, тому й вирішили інвестувати».

Інвестор додає, що вихід Swarmer на Nasdaq — це додатковий сигнал легітимізації українського ринку: він показує, що міжнародні інвестори готові заходити в Україну, а компанії з українським корінням можуть виходити на глобальні публічні ринки.

«Для Swarmer це не унікальний сценарій: український ринок deftech загалом розвивається за тими ж венчурними принципами, що і світовий. Спочатку ранні раунди, далі — вихід на публічний ринок. 25 років тому закордонні компанії часто виходили на IPO на більш ранніх етапах, ніж це заведено останні роки.

Те, що Swarmer вдалося вийти на біржу, — це вже досягнення і нетривіальне завдання. Адже це складний процес і з точки зору фандрейзингу, і юридично. Це також означає, що компанія відповідає вимогам комплаєнсу, адже випадкових гравців на Nasdaq не допускають», — зазначає експерт.

За його словами, основна перевага IPO — доступ до значно більшого капіталу: якщо на приватному ринку йдеться про сотні мільярдів доларів, то на публічному — про трильйони. Це також знижує поріг входу для інвесторів, адже інвестувати може ширше коло людей, а не лише фонди. Водночас це складний процес із жорсткими перевірками, юридичними вимогами та значно більшим навантаженням на компанію.

«Після виходу на біржу змінюється і сам режим роботи: з’являється регулярна публічна звітність, необхідність відповідати на запити аналітиків і працювати в значно жорсткіших рамках. Це складніше, ніж у приватному статусі, але водночас відкриває доступ до значно більшого капіталу. Чи виправдався такий крок, залежить від горизонту інвестування: для когось це коротка гра, а для фондів — історія на 5-10 років», — ділиться партнер D3.

Для професійного інвестора — корпоративного, урядового чи суверенного фонду — важливий чіткий комплаєнс, пояснює Антон Верховодов. Гравці ринку орієнтуються на конкретні референси до нормативних актів: конвенцій ООН, офіційних визначень НАТО, регуляцій міністерств оборони чи центральних банків.

«Саме ці інституції встановлюють межу між тим, що дозволено, а що ні. Питання застосування ШІ на полі бою фрагментарно врегульовується міжнародним гуманітарним правом, і фонди, включаючи D3, інвестують суворо в межах цих норм», — ділиться інвестор.

Він також зазначає, що вихід на IPO справді може впливати на швидкість роботи команд через регуляторні вимоги. Водночас, за його словами, приватні компанії мають більше простору для експериментів, оскільки не перебувають під таким контролем.

«Звісно, приватні компанії, які ще не вийшли на публічний ринок, теоретично можуть „бігти швидше“ в плані експериментів, оскільки над ними немає такого щільного купола регуляцій.

Ми бачили це на прикладі OpenAI: вони змогли випустити продукти, які у того ж Google були розроблені навіть на кращому рівні, але припадали пилом на полицях через надмірну зарегульованість та необхідність нескінченних перевірок. Це нагадує ситуацію з безпілотниками Waymo, які роками тестуються в обмежених умовах, поки менші стартапи ризикують і впроваджують інновації агресивніше.

Проте тут виникає інша дилема: чи купують гроші швидкість? Жодна приватна компанія не може залучити такі епічні суми, як публічні гіганти на кшталт Microsoft чи Meta. Тільки вони здатні будувати колосальні дата-центри, купувати цілі команди топових розробників і робити офери на сотні мільйонів доларів».

Таким чином, хоча вихід на IPO накладає на компанію певні регуляторні обмеження та змушує обережніше ставитися до етичних аспектів, він водночас дає доступ до фінансового ресурсу, який дозволяє масштабувати розробки на зовсім іншому рівні. На думку інвестора, баланс між регуляторною свободою та потужним капіталом і визначає, хто переможе у технологічних перегонах.

📌 На що підуть залучені кошти

Торгівля акціями дозволить стартапу залучити публічний капітал за спрощеною процедурою звітності, спрямовуючи кошти на розширення R&D та масштабування своєї інтелектуальної власності.

У вступному слові голови ради директорів Еріка Прінса (засновника ПВК Blackwater) зазначається, що технології Swarmer пройшли випробування в реальних бойових умовах в Україні. Стверджується, що з квітня 2024 року платформа була залучена у понад 100 000 бойових місій, що допомогло вдосконалити алгоритми в умовах активної радіоелектронної боротьби (РЕБ).

У заяві зазначено, що мета розміщення акцій — використати досвід, здобутий в Україні, для фінансування виходу на міжнародні ринки та розвитку універсальної «операційної системи» для автономних бойових систем.

Swarmer виходить на Nasdaq (тикер SWMR), щоб залучити капітал для виживання та зростання. Компанія офіційно визнана збитковою — у 2024 році її виторг становив $329 410, а збитки — $2,1 млн. Аудитори вказують на ризик банкрутства («going concern») без нових інвестицій.

Тому отримані кошти підуть на погашення боргів, найм AI-інженерів та оплату хмарних серверів для обробки великих масивів даних.

«Ми маємо тверді зобов’язання, що представляють собою виконані контракти на ліцензії на програмне забезпечення, послуги з інтеграції апаратного забезпечення та поставки систем, які, за прогнозами наших клієнтів, відбудуться протягом наступних 12-24 місяців, на загальну суму прогнозованого доходу 16,3 млн доларів США.

Ми також очікуємо отримати додаткові 16,8 млн доларів США очікуваного доходу протягом тих самих термінів, як зазначено в меморандумах про взаєморозуміння з деякими з наших існуючих клієнтів, що загальну суму очікуваного доходу становитиме 33,1 млн доларів США», — додають у звіті.

Ще один пріоритет — R&D. Гроші інвестують у вдосконалення софту для «розумних роїв», щоб він залишався ефективним проти засобів РЕБ. Також частину бюджету виділено на комерціалізацію: створення відділів продажів у США та Європі для отримання великих контрактів від країн НАТО.

Підписуйтеся на WhatsApp-канал DefTech спільноти!