Податковий закон досі не підписаний. Що може бути далі — роз’яснюють експерти

UPD від 28 листопада. Закон про підвищення податків підписав президент.

10 жовтня Верховна Рада під час другого читання ухвалила законопроєкт про підвищення податків. Документ приймали похапцем, а депутати попереджали, що його текст має юридичні неточності.

Відтоді вже понад місяць закон чекає підпису президента. Чому так відбувається та що буде з податками, якщо закон так і не підпишуть, — ми запитали в економістів і юристів.

Які зміни передбачає податковий закон

Закон № 11416-д передбачає підвищення податків та внесення змін до Податкового кодексу України й інших документів.

Серед основних нововведень:

• збільшення військового збору з 1,5 до 5% для найманих працівників та гіг-контракторів;
• запровадження 1% військового збору для ФОПів;
• зміни в термінах подання звітності про доходи;
• запровадження 50% податку на надприбуток банків.

Що відбувається зараз

У статті 94 Конституції України зазначено, що президент упродовж 15 днів має підписати та офіційно оприлюднити закон, або ж повернути його до Верховної Ради зі своїми пропозиціями — для повторного розгляду.

Водночас були прецеденти, коли президент міг і не підсувати закон довше за 15 днів. В Україні немає органу, який міг би підписати й оприлюднити закон замість нього.

«Тобто виникає ситуація, коли президент може ігнорувати ухвалений Верховною Радою закон і не підписувати його тривалий час, а деколи й взагалі ніколи.

Цією прогалиною, до речі, користувались президенти ще з Кучми. Наприклад, у Порошенка був не підписаний закон № 5553 про банки — імовірно, тому що він суперечив зобов’язанням перед МВФ», — зазначає Олеся Михайленко, радниця у практиці банківського та фінансового права Redcliffe Partners.

Які є варіанти розвитку подій

Доки закон не підпише президент, він не набере чинності. Як коментує юрист адвокатського обʼєднання Paradigm Іван Щеглаков, у Зеленського зараз є два шляхи: або підписати цей документ, або ветувати його.

«Якщо президент підписує закон, то далі його офіційно публікують і він набуває чинності. Якщо ж він ветує закон, то далі Верховна Рада може або врахувати правки президента (для цього потрібно 226 голосів), або обійти це вето (для цього потрібно 300 голосів). На мою думку, дуже малоймовірно, що буде сценарій з ветуванням», — каже юрист.

Народний депутат Ярослав Железняк вважає, що президент таки підпише закон про податки. І це може відбутися вже цього тижня. У коментарі для DOU він уточнив, що зволікання, імовірно, відбувається через побоювання за рейтинг і суспільну реакцію.

Автор ухваленого доопрацьованого законопроєкту та голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев також висловив схожу думку:

«Гадаю, закон буде підписано. А коли — це питання, на яке в мене немає відповіді», — сказав він на Київському міжнародному економічному форумі.

На думку Олесі Михайленко, закон може залишитися взагалі без підпису. За каденції Зеленського вже були схожі ситуації — наприклад, з 2022 року у нього на підписі є скандальний містобудівний законопроєкт № 5655, який критикували глави українських міст і селищ, громадські активісти й архітектори.

Якщо президент не підпише закон, то підвищення податків не відбудеться: ані для найманих працівників і гіг-контракторів, ані для ФОПів, додає Іван Щеглаков.

Чи підвищать ПДВ

В останньому інфляційному звіті НБУ написано, що є ймовірність підвищення чинних ставок та введення нових податків, якщо виникне така необхідність. Можливість підвищення ПДВ прописали і в Меморандумі з МВФ, опублікованому в жовтні.

У тексті податкового закону не йдеться про підняття ПДВ, хоч ця тема була дискусійною під час попередніх обговорень. За словами Івана Щеглакова, щоб підняття ПДВ відбулося, має бути відповідний законопроєкт.

«Військовий збір платять лише громадяни, які або працюють, або ведуть підприємницьку діяльність. Підвищення ПДВ зачепить всі верстви населення, адже цей податок закладений у більшість товарів, які ми бачимо на полицях магазинів», — зазначає він.

Про податкові суперечності

Якщо закон буде підписаний, то це створить правові суперечності між платниками податків і податковою службою, вважає юрист Іван Щеглаков.

У податковому законі зазначено, що зміни починають діяти з жовтня, тобто заднім числом. Водночас у статті 58 Конституції України вказано, що закон не має зворотної дії в часі (окрім деяких ситуацій).

«Закон може мати зворотну дію лише у двох випадках: якщо він або пом’якшує відповідальність, або скасовує відповідальність. Податковий закон — не про це.

Проблема в тому, що звітність з єдиного податку за жовтень подається в січні 2025 року. Якщо закон буде підписаний до того моменту, то може виникнути така ситуація: податкова буде наполягати на сплаті військового збору за жовтень, а люди підуть судитися, аргументуючи це тим, що закон не має зворотної сили», — припускає юрист.

Нагадаємо, у жовтні голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев аргументував підвищення податків заднім числом в такий спосіб:

«У вересні-жовтні ми були перед дилемою: або вводимо в дію закон з листопада і піднімаємо ставки ще більше (бо сума потреби нікуди не дівається), або робимо це з 1 жовтня. З цих дуже-дуже поганих рішень обрали те, яке нам здалося менш поганим».

Іван Щеглаков додає, що якщо президент підпише закон таки вже у 2025 році, то можливими є два варіанти:

• або податкова наполягатиме на сплаті військового збору заднім числом (тобто з 1 жовтня 2024-го);
• або сплату військового збору вимагатимуть вже з першого кварталу 2025-го.

«Водночас робити припущення — досить складно. Прийняття податкового закону, що має зворотну дію, — досить нетипова ситуація», — каже він.

Як закон повʼязаний з держбюджетом на 2025 рік

8 листопада уряд затвердив проєкт Держбюджету на 2025 рік до другого читання. 18 листопада відбулося засідання бюджетного комітету. Додамо, що після засідань і обговорень комітету остаточно бюджет ухвалює Верховна Рада і потім його також має підписати президент. До речі, ухвалення у ВР може відбутися вже сьогодні, 19 листопада.

У проєкті Держбюджету 2025 передбачено 120 млрд видатків на армію які, як очікували, мали б покриватись через підвищення податків. Як саме будуть закривати цей дефіцит — наразі невідомо.

«Можливо, влада розраховує отримати додаткову допомогу від міжнародних партнерів, яку можна буде використати на військові видатки, а можливо, закон таки буде підписано. Це покаже лише час», — додає Олеся Михайленко.

На її думку, ще один варіант розвитку подій — підписання документу таки можуть перенести на наступний рік.

Цього року підвищені ставки податків та зборів мали б принести приблизно 21 млрд грн у бюджет, а в наступному — 140 млрд. Про це заявляв Данило Гетманцев.

«Можливо, дефіцит цього року планують закрити з інших джерел (наприклад, залучення коштів через ОВДП або кредит за рахунок заморожених російських активів, який можна буде використовувати на військові потреби). Влада могла вирішити не накладати додаткові податки на вже і так стривожений бізнес», — додає Олеся Михайленко.

Нагадаємо, у вересні українські IT-компанії закликали владу доопрацювати податковий законопроєкт і не змінювати умови оподаткування для резидентів Дія City.