Історія оподаткування ІТ-галузі в Україні: що влада пропонувала змінити та що змінила за 22 роки

В Україні більшість працівників сфери ІТ оформлені як ФОПи та сплачують єдиний податок. Це константа, яка залишається сталою вже понад два десятки років, а кількість IT-ФОПів в Україні сягає вже 212 тисяч. Попри стійкість конструкції, представники влади ще з нульових не дають спокою спрощенцям.

Ми спробували розібратися, які ініціативи влади щодо регулювання IT-сфери з’являлися за останні кілька десятків років і як змінювалася система оподаткування для спрощенців-єдинщиків, спочатку СПДшників, а потім ФОПів, аж до ініціативи Дія City.

Скільки платили перші спрощенці

«Що саме було в податковій сфері до 1998 року, досить складно описати кількома словами. Це була хаотична сфера з нечіткими правилами. До середини-кінця 90-х навіть реєстри платників податків не функціонували повноцінно. Наприклад, не було централізованої бази даних щодо платників податків фізичних осіб. Тільки потім з’явився сучасний Державний реєстр фізичних осіб-платників податків», — каже Віталій Оджиковський, радник практики оподаткування юридичної фірми Sayenko Kharenko.

Про часи до 1998 року DOU розповів Дмитро Овчаренко, віцепрезидент з фінансово-правових питань Асоціації IT Ukraine.

«Існувало три опції. Перша — це оформлювати працівників ІТ-галузі в штат. Але податки на цей режим були близько 55%, це все — і ЄСВ, і ПДФО. Друга опція — цивільно-правові договори. Але й там були високі податки. Третя опція — зарплати в конвертах», — сказав Овчаренко.

Про велику роль спрощеного оподаткування для ІТ кажуть і в Європейській бізнес-асоціації (ЄБА).

«З кінця 1999-го — початку 2000-го почали з’являтися перші ІТ-ФОПи, а вже ближче до 2007 року взаємодію з ФОП вважали „за стандарт“», — розповіла Ольга Куничак, менеджерка ІТ-комітету ЄБА.

1998 — рік, що дав поштовх галузі ІТ

1998 рік став дуже важливою точкою розвитку приватного підприємництва в Україні. Саме тоді другий президент України Леонід Кучма підписав указ про спрощену систему оподаткування, яка запрацювала наступного року.

Відтоді спрощенці, у тому числі айтішники, платили єдиний податок від 20 до 200 грн на місяць з доплатою в розмірі половини ставки єдиного податку за кожного найманого працівника.

І хоча платити треба було мало, звітувати було не так зручно, як сьогодні.

«На той час кожного року з 1 до 15 грудня потрібно було подавати заяву про продовження перебування на єдиному податку. Всі звіти подавались в паперовому вигляді — або особисто в приміщенні Податкової, або надсилали цінним листом з описом поштою», — розповіла Наталя Юдіна, директорка компанії БIP.

У 1999 році допустимий річний обіг «фізосіб-спрощенців» збільшили з 250 до 500 тис. грн. А для юросіб допустиму кількість робітників збільшили з 10 до 50, а річний обіг — з 250 тис. грн до 1 млн грн.

Статус-кво з оплатою до 200 грн на місяць зберігався аж до внесення відповідних змін до Податкового кодексу у 2012 році. Але це не означає, що всі були цим задоволені.

Перші спроби «домовитися» зі сферою ІТ

1 липня 2010 року до представників ІТ вперше прийшли розмовляти. Голова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Михайло Бродський заявив, що грошей нема, і їх треба десь взяти, наприклад, в ІТ, бо тут багато заробляють і нічого не платять.

Представники ІТ порівнювали податки для галузі у всьому світі й наполягали: Україна має залишатися конкурентоздатною на міжнародному ринку.

Бродський дослухався до спільноти й пообіцяв просувати єдиний податок для спрощенців на рівні 8%, а не 37%.

Тоді ж на тлі обговорень Податкового кодексу DOU проводив опитування і з’ясував, що більшість працівників у сфері ІТ — 58% — спрощенці й платять єдиний податок.

У листопаді 2010 року Верховна Рада ухвалила Податковий кодекс, що не принесло особливих змін для спрощенців в ІТ, оформлених як СПД.

ЄСВ: скільки айтішники платили за соціальне страхування

З 1998-го до 2011 року в Україні була купа соціальних зборів — пенсійне страхування, страхування на випадок втрати працездатності та смерті, безробіття, нещасного випадку на виробництві. Спрощенці могли не платити ці збори — суттєву частину єдиного податку скеровували до Пенсійного фонду.

З липня 2010 року спрощенців зобов’язали доплачувати суму внеску до Пенсійного фонду у зв’язку зі змінами до закону про пенсійне страхування. Якщо внесок з єдиного податку був меншим за 33,2% від мінімальної зарплати, різницю треба було доплатити.

Розраховували за таким принципом: якщо ФОП платить єдиний податок 200 грн, то з них 42%, або 84 грн, скеровували до Пенсійного фонду відповідно до указу президента про спрощенців. А 33,2% від мінімальної зарплатні, яка у липні 2010 року становила 888 грн, — це 295,8 грн. Різницю між 295,8 грн і 84 грн, тобто 210,8 грн, треба було доплатити у Пенсійний фонд.

З жовтня сума доплати за такого ж єдиного податку становила 217 грн, а в грудні — 222 грн.

1 січня 2011 року історія з доплатами завершилася, адже набув чинності закон про єдиний внесок на соцстрахування. Спрощенці мали його сплачувати на додачу до єдиного податку. Мінімальна ставка — 34,7% з мінімальної зарплати. На бажання можна було платити більше, як і зараз.

Мінімалка у 2011 році становила 941 гривню, тобто платити треба було принаймні 326,5 грн.

Ми порахували, скільки податків мали сплачувати спрощенці з ІТ-галузі з 2011 до поточного року:

РікМінімальна зарплатняМінімальний ЄСВЄдиний податок
січ. 2011941326,5до 200 грн
квіт. 2011960333до 200 грн
жовт. 2011985341,7до 200 грн
груд. 20111004348до 200 грн
січ. 201210733723% + ПДВ / 5%
квіт. 20121094379,63% + ПДВ / 5%
лип. 201211023823% + ПДВ / 5%
жовт. 201211183873% + ПДВ / 5%
гру. 201211343933% + ПДВ / 5%
січ. 201311473983% + ПДВ / 5%
груд. 201312184223% + ПДВ / 5%
січ. 201412184223% + ПДВ / 5%
січ. 201512184222% + ПДВ / 4%
верес. 201513784782% + ПДВ / 4%
січ. 201613783033% + ПДВ / 5%
трав. 201614503193% + ПДВ / 5%
груд. 201616003523% + ПДВ / 5%
січ. 201732007043% + ПДВ / 5%
січ. 201837238193% + ПДВ / 5%
січ. 201941739183% + ПДВ / 5%
січ. 2020472310393% + ПДВ / 5%
верес. 2020500011003% + ПДВ / 5%
січ. 2021600013203% + ПДВ / 5%
січ. 2021650014303% + ПДВ / 5%

Наприкінці 2011 року єдиний внесок дозволили не платити пенсіонерам і людям з інвалідністю з-поміж спрощенців.

Наступна суттєва зміна ставки ЄСВ відбулася у 2016 році — 22% на заміну 30% з гаком.

Ера ФОПів

Суттєві зміни для сфери ІТ відбулися саме із запровадженням ФОПів. З 1 січня 2012 року закон № 4014-VI змінив правила гри для програмістів, які були оформлені як СПД і до того моменту сплачували до 200 грн єдиного податку та єдиний внесок на соцстрах. Адже указ Кучми діяв аж до запровадження ФОПів.

Закон ще не набув чинності, а в колах ІТ-фахівців вже обговорювали зміни: було очевидно, що СПД-фізособи у сфері ІТ підпадають під ФОП ІІІ групи з обсягом доходу до 3 млн грн.

Ставку єдиного податку для ФОП ІІІ групи встановили на рівні 3% плюс ПДВ, або ж 5%. У той період значним полегшенням стала можливість подавати декларації в електронному форматі, зазначає Наталя Юдіна.

Умови для ФОПів третьої групи постійно хотіли змінити майже не змінювали до цього часу:

  • з 1 січня 2015 року збільшили обсяг доходу до 20 млн грн, а ставки трішки зменшили: 2% у разі сплати ПДВ, або ж 4%;
  • експеримент тривав лише рік, і вже з початку 2016-го ставки повернули до попередніх значень: 3% і ПДВ, або 5%, а граничний обсяг доходу зменшили до 5 млн грн;
  • з 2 квітня 2020 року на тлі антиковідної підтримки Рада підвищила річний обіг для ФОПів ІІІ групи до 7 млн грн, залишивши податки сталими;
  • з 1 січня 2021 року максимальний обіг ФОПів ІІІ групи прив’язали до мінімальної зарплати відповідного року: 1167 розмірів, що зараз становить трішки більше ніж 7 млн грн (цьогоріч мінімалка — 6 тис. грн).

Тисяча і одна спроба збільшити податки для ІТ-спрощенців

Ще з 2010 року широко обговорювали ініціативу створити сприятливу систему оподаткування для юросіб у сфері ІТ. Спочатку були законопроєкти №№ 8267 і 8268, їм на зміну прийшов № 9744, який після ухвалення став законом № 5091-VI.

Пропонували спецрежим оподаткування і привабливі умови ведення бізнесу — зниження ставок податку на прибуток, зменшення єдиного соціального внеску, а також звільнення ІТ-компаній від сплати ПДВ. Але в результаті вийшов пшик: експрезидент Віктор Янукович підписав документ в урізаному варіанті, без зниження єдиного соцвнеску. Тож де-юре можливість спецоподаткування була, але подаватися до реєстру суб’єктів спецрежиму оподаткування ніхто не квапився.

«Переважно ІТ-індустрія не поспішала реєструватися у відповідному реєстрі. Фактично він проіснував лише „на папері“, у реальності пільговий реєстр для ІТ так і „не злетів“», — каже Віталій Оджиковський.

У лютому 2019 року Міністерство соціальної політики опублікувало для обговорення проєкт закону про захист прав працівників. Пропонували переводити на трудові відносини співпрацю, яка підпадає під один із семи пунктів, тобто будь-яку більш-менш регулярну.

У разі втілення змін податки для спрощенців у сфері ІТ зросли б суттєво: замість 5% треба було б платити 18% ПДФО + 1,5% військового збору. І ще 22% внеску на соцзабезпечення не від мінімалки.

У відповідь на міністерську пропозицію Асоціація IT Ukraine підготувала свій варіант законопроєкту. Попри запевнення тодішніх прем’єр-міністра Володимира Гройсмана і президента Петра Порошенка, що міністерська ініціатива була «так, поговорити», запропонований асоціацією варіант все ж був зареєстрований у парламенті під номером № 10094.

Законопроєкт пропонує створити ФОП V групи для представників ІТ-сфери відповідно до КВЕДів, збільшити поріг допустимого річного доходу з 5 млн грн до 7,5 млн грн, щороку збільшувати єдиний податок аж до 10% у 2025 році, а з 2020-го сплачувати єдиний соціальний внесок (ЄСВ) не з однієї мінімалки, а з двох.

4 вересня 2019 року новопризначений прем’єр-міністр Олексій Гончарук провів зустріч з ІТ-галуззю. Він теж пропонував підвищити податки: ФОП ІІІ групи не чіпати, єдиний податок залишити на рівні 5%, додати військовий збір 1,5%, ЄСВ сплачувати з двох мінімалок, а ще — новація — додати збір на розвиток людського капіталу до спецфонду IT Creative на рівні 1% із щорічним збільшенням на 1% до 5% у 2024 році. І зафіксувати все це на п’ять років.

Спільнота не оцінила.

У січні 2020 року Мінцифри та профільні депутати запропонували запровадити універсальний податок для IT-компаній. 4% від обороту у 2020 році та щорічне збільшення цього податку до 7% до 2024 року. Плюс обов’язок компаній платити ЄСВ з двох мінімальних зарплат і військовий збір у розмірі 1,5%.

7 лютого 2020 у міністра економіки Тимофія Милованова зустрілися представники влади та ІТ-сектору. Співзасновник Харківського ІТ-кластеру Едуард Рубін розповів, про що говорили: підготовка меморандуму ІТ-спільноти і влади, запровадження ФОП V групи спеціально для працівників ІT-сфери з такими податками: ЄСВ з мінімальної заробітної плати, 1,5% військовий збір, єдиний податок 5% з поступовим підвищенням на 1% на рік.

У липні-серпні 2020 року у парламенті зареєстрували спочатку законопроєкт групи нардепів № 3933, а згодом і представників «Слуги народу» Єгора Чернєва, Данила Гетманцева та Олександра Ковальчука № 3933-1 та 3979.

Проєкти проголошували стимулювання розвитку ІТ-індустрії в Україні. Водночас пропонували запровадити такі податки: 5% ПДФО + 5% ЄСВ. І хоча це суттєво менше за 41% на загальних засадах — це все одно підвищення податків для тих, хто працює у зв’язці «компанія — ФОПи». Йдеться про збільшення податків з 6,5% до 10% +.

Згодом представникам ІТ знову запропонували замінити вільні контрактні відносини на відносини за Кодексом законів про працю України (КЗпП).

9 лютого 2021 року уряд зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт № 5054, за яким ФОПи, зокрема програмісти, примусово визнаються найманими працівниками, якщо є принаймні три із семи ознак трудових відносин. У такому разі їх мають оформити відповідно до застарілого КЗпП. Нардеп, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія пообіцяв, що «поховає» законопроєкт № 5054.


Отже, значних змін у податках для IT-ФОПів не було, починаючи з 2012 року. Тоді як представники влади виступали з численними ініціативами щодо регулювання сфери за зміни оподаткування. Цього року обговорення нових податків для айтішників ведеться особливо активно. Імовірно, скоро ми дізнаємося, куди саме приведуть дискусії.


Дякуємо за участь у підготовці матеріалу Віталію Оджиковському, раднику практики оподаткування юридичної фірми Sayenko Kharenko та Наталі Юдіній, директорці компанії БIП.

👍НравитсяПонравилось17
В избранноеВ избранном4
Подписаться на тему «налоги»
LinkedIn



Підписуйтесь: Soundcloud | Google Podcast | YouTube


26 комментариев

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

5 группа фоп был самый норм вариант.

5 группа фоп был самый норм вариант.

Та ж фігня, що і з Дія Сіті: ІТшників виділяють в якусь «особливу групу».
А це означає, що при необхідності їм умови можна змінити не зачепивши свої мутки.
Важливо те що ніяка «група» не вирішить проблему пустого ПФ. І якщо буде піджимати далі, то 2 мінімалки різко стануть в повну сумму ЄСВ.

Тут єдиний «норм варіант» — це зробити накінець реформи в державі. Багато з тих хто проти збільшення оподаткування для ІТ, будуть радісно платити податки, якщо будуть бачити що за ці гроші їх життя покращується.
Давайте будемо реалістами. Валити будуть не в умовну Грузію (де малі податки), а в умовну Європу (де податки може й більші, але зрозуміло що за них отримаєш).

Ну а если аграриев выделили в особую группу из-за особенностей профессии. Почему с айти нельзя ?

Ну а если аграриев выделили в особую группу из-за особенностей профессии.

І який результат? Зелень і салати я купую ... польські, бо вони якісніші і дешевші (так дешевші).

Почему с айти нельзя ?

Історія з аграріями така сама як і з шахтарями — ці індустрії перетворились на місця для відмивання бабла, а Донбас так взагалі знатно проявив себе.
З ІТ так не вийде бо ІТшниками не можна прикривати свої мутки, як ще можна роботи раз на 5 років поцілувавши корову або вдягнувши каску.

Резюмирую статью — 20 лет никто айтишников особо не трогал, но как в 2019 пришли зелёные у них просто руки чешутся создать коррупционные схемы что бы с нас денег содрать

Резюмирую статью — 20 лет никто айтишников особо не трогал,

Почитайте статтю. Принаймні в 2010 була спроба. Були й інші спроби, але вони затихали досить швидко.
Саме смішне, що зараз «ІТшників чіпають», схоже не лише тому що бабла немає, а й тому, що у когось амбіції в сраці заграли (у кого саме не ясно)

Так я прочитал, и почти половина статьи про то что делается с 2019 года. Отсюда мой и вывод что за 20 лет было столько же попыток сколько за последние 2

Європейській бізнес-асоціації (ЄБА)

Абревіатура топ

Європейській бізнес-асоціації (ЄБА)

Абревіатура топ

По статиці це одне з перших українські слів, що лунає від іноземного інвестора. Але це не точно.

Бродський дослухався до спільноти й пообіцяв просувати єдиний податок для спрощенців на рівні 8%, а не 37%.

Ось доречі показовий момент, який пропустили:
Якось так сталось, що збільшення податкового навантаження __в Україні__ в основному підтримують люди які або звалили, або планують звалювати:
dou.ua/forums/topic/2581
Тільки зараз у нас замість Антона з Франції, чуваки зі Скандинавії :)

може це просто люди яким гидко дивитися як українські сінйори через збільшення «податків» аж на 40-50 баксів починають голосно (у мріях) валити в грузію?

може це просто люди яким гидко дивитися як українські сінйори через збільшення «податків» аж на 40-50 баксів починають голосно (у мріях) валити в грузію?

1) Психічні заскоки краще тримати при собі або поговорити про них з профільним лікарем, але точно не треба виносити на публіку.
2) 40-50 багзів — це ~30% вашого доходу? Ну сходіть на співбесіду джуном, буде багзів 600 (це вже десь підняття на 150) :)

ваші рекомендації дуже важливі. залишайтесь на лінії. (а вой стоїть від 5->6.5)

(а вой стоїть від 5->6.5)

Угу, вам з МістоАмстердам видніше через що «стоїть вой».

Для тих хто хоче зрозуміти ситуацію (а не просто любить дивитись на те на що йому гидко дивитись):

Зараз спільнота незадоволена вводом Дія Сіті, претензії до цього проекту здебільшого не через підняття на 1.5% (військовий збір), а через те що
— сам закон сирий
— не зрозуміло які проблеми він вирішує (на що зараз витрачаються гроші з бюджету)
— закон містить пункти, що обмежуть права працівників ІТ сфери
— закон створює непрозорі умови і потенційні корупційні схеми або схеми тиску на ІТ компанії, які є членами Дія Сіті
— ще моменти на кшталт фрагментації індустрії (до ФОП та КЗоТ додається ще гіг)

Додатково, деякі депутати та міністерства, активно говорять про те що ФОП в ІТ — це схематоз, таким чином є ризик, що ФОП в ІТ працювати нормально не будуть. А це вже не 1.5% військового збору, а 32.5% всіх податків замість 5%+ЄСВ від мінімалки (ті самі ~30% про які я говорив)

Але з Амстердаму вам явно краще видно, що відбувається в Україні.

не зрозуміло які проблеми він вирішує

не зрозуміло бо наймані працівники девелопери вирішили шо він вирішує їх проблеми.

не зрозуміло бо наймані працівники девелопери вирішили шо він вирішує їх проблеми.

1) На працівників сфери почали звертати увагу максимум 2 місяці назад. До цього навіть не думали спитати думку. Хоча може говорили з чуваками з Амстердаму про проблеми українського ІТ :)
2) Спеціалісти якраз здебільшого вважають що закон НЕ вирішує їх проблеми.
3) Те про що я казав — чувак який звалив розповідає як треба жити тим хто залишився. При тому взагалі не розуміючи контексту.

>

Хоча може говорили з чуваками з Амстердаму про проблеми українського ІТ

чувак як закінчив універ в 1998 році так весь час після провів в українському айті, за виключенням останніх 2,5 років (а фоп закрив і взагалі всього рік тому). але куда там чуваку з розумінням контексту до прошареного SE or Dev

Спеціалісти якраз здебільшого вважають що закон НЕ вирішує їх проблеми.

і які в них проблеми? смузі закисле і плєдіки не достатньо мягкі?

чувак як закінчив універ в 1998 році так весь час після провів в українському айті, за виключенням останніх 2,5 років

Ну ок. І що? Як рік закінчення універу впливає на розуміння актуальної ситуації?
Чомусь з вашим досвідом ви думал, що буча піднялась через підвищення на 1.5%, а не через ті моменти, які я описав.
Які актуальні проблеми ІТ індустрії вирішує Дія Сіті?

І що?

і нічого :-) може трошки менше хамства буде адже провів чувак в укр айті трошки менше чим вік канонічного укр сінйора. а може не буде

може трошки менше хамства буде адже провів чувак в укр айті трошки менше чим вік канонічного укр сінйора

Поважають мудрість старості, а не її маразм.
Ви ляпнули дурню (при тому з образливим формулюванням — «гидко»), я вказав вам на вашу помилку. Якби ви були мудрим, то визнали б свою помилку. Але ви продовжуєте гнути свою лінію при тому єдинивай ваш доказ — це спроба задавити авторитетом, оснований навіть на вашому віці, а не досягненнях (я вже не говорю про 0 аргументів по темі). Така поведінка нас повертає до пункту 1 моїй оригінальній відповіді.

лол. логіка. і в чому образливість слова «гидко»?

а вой стоїть від 5->6.5

Побуду Гетьманцевым:
Так никому ничего не повышают, то речь о каких-то гиг-воркерах.

Бродский, 2010 год

Если так пойдет дальше, то через 2-3 года дефицит пенсионного фонда превысит бюджет страны

Не угадал)

Подписаться на комментарии