Чи досі ІТ популярне — як в Україні вступають до вишів у 2026 році
1 серпня завершилася подача заяв абітурієнтів на вступ в українські університети. Цього року випускники шкіл подали до закладів вищої освіти понад мільйон заяв на вступ. Це майже на 250 тисяч більше, ніж у 2025 році, і загалом найвищий рівень за останні п’ять років.
Розповідаємо, як змінився інтерес до ІТ, які спеціальності вибули з двадцятки найпопулярніших і які університети зібрали найбільше заяв.
🔑 Ключові тренди
- На ІТ-спеціальності подали 161,6 тис. заяв — це на 41,5% більше, ніж у 2025 році. Але це зумовлено зростанням загальної кількості вступників цього року. Частка заяв на ІТ-спеціальності серед усіх за рік майже не змінилася.
- Найпопулярнішими залишаються «Комп’ютерні науки», «Кібербезпека» і «Інженерія ПЗ», але найшвидше зростає інтерес до «Робототехніки», «Електроніки», «Авіаційної техніки» та «Статистики».
- Понад 40% усіх заяв загалом припало на Київ і на Львівську область.
- За кількістю усіх поданих заяв Львівська політехніка випередила всі українські університети.
Точну кількість заявників порахувати поки не можна, однак у МОН кажуть, що їх побільшало порівняно з попереднім роком. Заступник міністра освіти й науки Микола Трофименко зазначив, що 242 666 вступників, створивши електронний кабінет, подали щонайменше одну підтверджену заяву на вступ на бакалаврат і медичну магістратуру.
«Загальна кількість заяв перевищила також показник 2020 року — попри те, що тепер один вступник може подати до 10 заяв замість 15», — додає Микола Трофименко.
Як ми рахували
Дані ми вивантажували з ЄДЕБО, аналізували кількість заяв, допущених до конкурсу. Варто зазначити, що це не остаточні числа, оскільки прийом заяв закінчився 1 серпня о 18:00, а дані завантажували станом на 1 серпня, 20:00. Після цього вони продовжували змінюватися. Наприклад, 1 серпня було 1 029 403 заяви, а вже 3 серпня кількість заяв перевищувала 1,1 млн.
Як і торік, ми обрали на ЄДЕБО дані щодо цьогорічного вступу на 14 спеціальностей, дотичних до ІТ:
- E6 Прикладна фізика та наноматеріали
- E7 Математика
- E8 Статистика
- F1 Прикладна математика
- F2 Інженерія програмного забезпечення
- F3 Комп’ютерні науки
- F7 Комп’ютерна інженерія
- F4 Системний аналіз та наука про дані
- F5 Кібербезпека і захист інформації
- F6 Інформаційні системи та технології
- G5 Електроніка, електронні комунікації, приладобудування та радіотехніка
- G6 Інформаційно-вимірювальні технології
- G7 Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка
- G12 Авіаційна та ракетно-космічна техніка
Нагадаємо, що 2024 року постановою Кабінету міністрів України було оновлено перелік галузей знань і спеціальностей, за якими готують здобувачів вищої та фахової передвищої освіти. Відповідно ми використовуємо актуальний перелік спеціальностей.
У 2025 році до аналізу спеціальностей, дотичних до IT, редакція DOU додала такі:
- E8 Статистика
- G6 Інформаційно-вимірювальні технології
- G12 Авіаційна та ракетно-космічна техніка
Цей аналіз охоплює лише випускників шкіл, які подавалися на освітній рівень бакалавра.
🏆 Як змінилися 20 найпопулярніших спеціальностей
Трійка найпопулярніших серед абітурієнтів спеціальностей з найбільшою кількістю заяв не змінилася з минулого року. Це «Менеджмент» (цього року 104 281 заява), «Філологія» (61 212 заяв) і «Психологія» (66 011 заяв). На четвертому місці — «Маркетинг», за яким традиційно щороку зростає кількість вакансій на DOU.
Разом із цим зросла кількість заяв на ІТ-спеціальності. У двадцятку найпопулярніших спеціальностей традиційно потрапили:
- «Комп’ютерні науки» — 40 525 заяв (торік було 31 277);
- «Кібербезпека та захист інформації» — 30 174 заяв (20 354 торік);
- «Інженерія програмного забезпечення» — 27 634 заяви (22 242 торік).
Водночас з двадцятки найпопулярніших вибула «Комп’ютерна інженерія».
З-поміж інших спеціальностей вибули також «Дизайн», «Міжнародні відносини» і «Готельно-ресторанна справа». Натомість додалися «Автомобільний транспорт», «Облік та оподаткування», «Електрична інженерія» та «Агрономія».
Примітка: кількість заяв не дорівнює кількості вступників, адже кожен абітурієнт міг подати до 10 заяв в різні університети або спеціальності: до п’яти заяв на бюджет і до п’яти — на контракт. Нагадаємо, що торік абітурієнти могли подати до 15 заяв.
20 найпопулярніших спеціальностей
💻 Що з ІТ-спеціальностями
Кількість заяв на ІТ-спеціальності зросла практично за всіма напрямами. Якщо у 2025 році абітурієнти подали близько 114,2 тис. заяв, то у 2026 році кількість заяв зросла до 161,6 тис., тобто на 41,5% більше. Це пов’язано як зі зростанням кількості заяв загалом, так і з ймовірно більшою кількістю вступників цього року.
За абсолютною кількістю заяв лідерами залишаються:
- «Комп’ютерні науки» — 40,5 тис. заяв (+29,4%, +9,2 тис. заяв).
- «Кібербезпека» — 30,1 тис. (+47,6%, +9,7 тис.).
- «Інженерія програмного забезпечення» — 27,6 тис. (+24,3%, +5,4 тис).
Саме ці три спеціальності традиційно формують найбільший попит серед вступників.
Які ІТ-спеціальності популярні серед абітурієнтів
Водночас зауважимо, що хоча кількість заяв за кожною спеціальністю зросла, їх частка відносно всіх заяв практично не змінилася порівняно з минулим роком.
Наприклад, заяви на «Комп’ютерні науки» становили 4% від усіх заяв торік. Цього року — 3,9%. Частка заяв на «Кібербезпеку» виросла з 2,61% до 2,93%.
Так само й частка заяв на всі ІТ-спеціальності майже не відрізняється — 14,5% у 2025 році проти 15,7% цьогоріч.
Ректорка Львівської політехніки Наталія Шаховська у коментарі DOU зазначила, що говорити про різке зростання попиту саме на ІТ не зовсім коректно.
«Більше бачимо зацікавленість інженерними спеціальностями. По ІТ-спеціальностях яскраво видно інтерес до окремих освітніх програм, навіть не до спеціальностей. Так, наприклад, освітня програма „Системи штучного інтелекту“ [у Львівській політехніці — ред.] має 101 заяву з першим пріоритетом від вступників із конкурсним балом не нижче як 200 на 100 бюджетних місць. ІТ-набір сильний загалом, але тримається на трьох магнітах — кібербезпеці, системах ШІ та інженерії ПЗ», — зазначає Шаховська.
Окремо ректорка звернула увагу на гендерний розподіл серед вступників. За її словами, ІТ «очікувано залишається чоловічою галуззю»: серед унікальних вступників Львівської політехніки дівчата становлять 31%. Найбільша їхня частка припадає на «Комп’ютерні науки» (29,6%) і спеціальність «Кібербезпека та захист інформації» (26,7%), а найменша — на «Комп’ютерну інженерію» (13,2%) та «Інженерію ПЗ» (22,9%).
Якщо дивитися на темпи приросту, найбільше зросла кількість заяв за такими напрямами:
- «Статистика» — +631,7% (з 410 до 3000 заяв).
- «Автоматизація, робототехніка» — +106,2% (+7,8 тис. заяв)
- «Авіаційна техніка» — +103,8%.
- «Електроніка» — +79%.
- Системний аналіз — +62,7%.
Як зросла кількість заяв на ІТ-спеціальності (у тисячах)
🧑🎓 Які виші обирають на ІТ-спеціальності
На першому місці за кількістю заяв загалом цього року — Львівська політехніка (майже 59,6 тис). Другим став Львівський університет ім. Івана Франка з 46,4 тис. заяв, а третім — КПІ ім. Ігоря Сікорського, куди подали 39,1 тис. заяв.
До першої п’ятірки також увійшли КНУ ім. Тараса Шевченка (34 тис.) і Державний торговельно-економічний університет (26,2 тис.). Загалом у першій десятці — чотири університети з Києва.
Однак на ІТ-спеціальності найбільше подавалися в КПІ — 20 226 заяв. Це більш ніж половина від загальної кількості. Натомість у «Львівську політехніку» на ІТ цього року подали близько 23% заяв — 13 684.
Ректор КПІ Анатолій Мельниченко каже, що цього року університет загалом отримав на 42,5% більше заяв, ніж торік. У КПІ бачать зростання інтересу до інженерних спеціальностей, особливо тих, що мають ІТ-складову. Наприклад, за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення» приблизно кожну шосту заявку на цю спеціальність абітурієнти подали в КПІ, додає ректор. А ще у виші бачать більший інтерес до космічної інженерії. Спеціальність «Авіаційна та ракетно-космічна техніка» увійшла за кількістю в ТОП-15 по університету.
«Це означає, що держава та приватні компанії зуміли сформувати високий попит і донести привабливість цих спеціальностей до вступників, а університети продемонстрували можливість готувати таких фахівців», — каже Мельниченко.
Серед причин зростання попиту ректор називає перспективи працевлаштування та більшу кількість бюджетних місць. Загалом КПІ має 4,5 тисячі бюджетних місць на бакалавраті. Із них 1617 — на ІТ-спеціальності, 1049 — на спеціальності з електроніки, автоматизації, машинобудування та авіаційно-космічної техніки, ще 115 — на хімічні та біотехнологічні спеціальності. Ректор додає, що ще один фактор — можливість працевлаштуватися під час навчання:
«Половина студентів уже на другому курсі мають роботу, а 40% усіх третьокурсників працюють саме за спеціальністю. Ці показники формують насамперед інженерні ІТ-спеціальності, і, думаю, вони будуть зростати», — зазначає ректор.
В інші виші кількість заяв залежала точково від спеціальностей. Наприклад, на «Прикладну фізику» найбільше заяв подали у Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (197).
А на математикуу — в КНУ (303). Цікаво, що найвищий середній бал вступників на математику мають заявники Київської школи економіки — 184,11. Для порівняння, у КНУ середній бал заявників на цю спеціальність складає 163,26.
Цього року у понад шість разів зросла кількість заяв на «Статистику» — найбільше подавалися в Київський університет інтелектуальної власності та права (1859 з понад трьох тисяч у цей виш).
Які виші обирали вступники на ІТ-спеціальності
👩🏫 У яких регіонах найбільше вступників
Найбільше заяв загалом цього року подали до університетів Києва — понад 278 тис. Це на 62 тис. більше, ніж торік, коли було 215 заяв.
На другому місці Львівська область із 155 тис. заяв (проти 113 225 у 2025 році), а далі — Одеська (88,2 тис.) і Харківська (73,9 тис.) області. Разом ці чотири регіони зібрали понад половину всіх заяв.
Найвищий середній конкурсний бал серед регіонів має Харківська область — 150,97 бала. Також у п’ятірці за середнім балом: Одеська (148,97), Запорізька (146,97), Львівська області (144,78) і Київ (144,76).
Скільки заяв подали вступники у регіонах
Водночас найменше заяв отримали університети Херсонщини та Донеччини. Додамо, що більшість університетів з цих регіонів релоковані до інших областей. Нині в Україні понад 30 таких закладів.
Авторка: Дарія Подвишенна
17 коментарів
Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.