Як в Україні будуть забороняти російський софт і які є альтернативи

У липні 2025 року в Раді з’явився законопроєкт, який забороняє використання російського програмного забезпечення в Україні. Нині його опрацьовує профільний комітет, і якщо закон ухвалять, з 1 січня 2030 року російське ПЗ має повністю зникнути з обігу, а держструктури та бізнес повинні перейти на безпечні альтернативи.

Кабмін щороку затверджуватиме список заборонених програм, підготовлений Мінцифри та Держспецзв’язку. Реєстр буде відкритим і доступним.

Ми поговорили з Держспецзв’язку, Асоціацією IT Ukraine та українськими розробниками, щоб з’ясувати, чому ця зміна у законодавстві важлива, як вона працюватиме та які аналоги можуть замінити російський софт.

❓ Як визначатимуть, який софт заборонити

Згідно із законопроєктом, перелік забороненого софту щороку формуватимуть Держспецзв’язку та Мінцифри. Перший крок — встановити, що ПЗ чи обладнання належить до фізичних/юридичних осіб, пов’язаних із державою-агресором та/або пов’язаних із цією державою країн.

Для цього в законопроєкті пропонують такі критерії:

1. ПЗ поширює компанія, власником якої є громадянин держави-агресора чи окупанта (росія), або країн, що входять до військових чи митних союзів з ними (наприклад, Білорусь) чи перебувають під санкціями.
2. Автором і власником майнових прав на програму є громадянин держави-агресора, окупанта чи іншої країни з санкційного списку.
3. Програму внесено до офіційного переліку забороненого ПЗ та обладнання згідно із законом про кібербезпеку України.
4. Власник вебсайту — громадянин держави-агресора, окупанта, іншої країни під санкціями, або ж громадянин України, зареєстрований на тимчасово окупованій території. Те саме стосується власників окремих вебсторінок.
5. Майнові права на програму належать компанії, кінцевим власником якої є особа, що підпадає під пункт 2.
6. Власником вебсайту є компанія, бенефіціар якої підпадає під пункт 4.

До ворожих засобів інформатизації можуть належати:

1. Комунікаційне або мережеве обладнання, яке внесене до офіційного переліку забороненого в Україні.
2. Обладнання чи програмне забезпечення, доступ до якого (через облікові записи) мають громадяни чи компанії з держави-агресора/окупанта, країн, що входять з ними в союзи, перебувають під санкціями або ж зареєстровані на тимчасово окупованій території України.

У перелік заборонених можуть потрапити продукти, якщо:

• їхнім власником, автором чи бенефіціаром є особа або компанія під українськими санкціями;
• власником чи автором є особа під міжнародними санкціями, визнаними Україною;
• таке рішення ухвалив суд.

Серед ворожих програм можуть бути, наприклад, 1С/BAS, «Бітрікс», AmoCRM, iiko, Tilda, Jivosite, DrWeb, Kaspersky. Втім законопроєкт не зачепить Telegram. Оскільки застосунок вважається інформаційним ресурсом, його не вдасться заборонити в межах законопроєкту № 13505, який обмежує використання саме програмного забезпечення чи обладнання.

Відповідно до визначених критеріїв, Держспецзв’язку вестиме перелік забороненого ПЗ та обладнання і перевіряє, чи не використовують їх компанії або організації. Сам факт належності до «ворожого» підтверджують правоохоронні органи — Нацполіція або СБУ.

Тобто нині використання ворожого софту взагалі не регулюється?

Прямих механізмів контролю всього встановленого ПЗ на державних і приватних пристроях наразі немає. Держспецзв’язку веде Реєстр інформаційних і комунікаційних систем органів виконавчої влади та підпорядкованих установ, і в його межах отримує дані про використане ПЗ.

Але цей реєстр не охоплює всі держоргани й не поширюється на приватні компанії чи користувачів.

Держспецзв’язку може давати рекомендації щодо визнання софту ворожим (наприклад, 1С, розробник якого під санкціями), але не має права напряму забороняти його використання. Максимум — ініціювати справу про адміністративне правопорушення за порушення правил захисту інформації.

🌪️ Як шкодить російський софт і чому важливо його заборонити

В Асоціації IT Ukraine переконані, що заборона ворожого софту важлива передусім для убезпечення критичної інфраструктури та бізнесу. Російське ПЗ може стати інструментом кіберзлочинів:

«Використання ворожого ПЗ може бути інструментом для несанкціонованого доступу, викрадення чутливих даних, звантаження баз даних і проведення цілеспрямованих кібератак на об’єкти державної влади, критичної інфраструктури та бізнес», — кажуть в Асоціації.

У 2024 році, за даними Держспецзв’язку, в Україні зафіксовано 4315 кіберінцидентів, що майже на 70% більше, ніж роком раніше. А за перше півріччя 2025-го кількість опрацьованих фахівцями CERT-UA кіберінцидентів вже становить 3019.

Скриншот зі звіту Держспецзв’язку

«Спецслужби держави-агресора можуть змусити місцевих розробників співпрацювати, тож загрози можуть бути як військовими, так і спрямованими на дестабілізацію суспільства й завдання економічних збитків», — кажуть у Держспецзв’язку.

Експерти наголошують, що законопроєкт дасть «чіткі механізми визначення і покарання за використання забороненого ПЗ чи обладнання». Крім того, зараз готується постанова уряду щодо оцінювання кіберзахисту.

«Оцінювач вже не зможе просто так підписати звіт про те, що певна ІКС повністю відповідає вимогам законодавства у сфері кіберзахисту, якщо там будуть використовуватись заборонені продукти: він ризикує втратити атестацію за проведення неякісного оцінювання, а для власника такої системи настає більш серйозна відповідальність», — пояснюють у відомстві.

У Держспецзв’язку додають, що дотримання заборони перевірятимуть у межах державного контролю за кібербезпекою. Це охоплює перевірки, атестацію систем за декларативним принципом та періодичне оцінювання стану кіберзахисту, у тому числі із залученням зовнішніх експертів.

«Мета — щоб суб’єкти самі дотримувалися вимог і несли відповідальність за використання забороненого ПЗ чи неякісний захист», — наголошують у службі.

В IT Асоціації додають, що використання забороненого ПЗ у держсекторі можна відстежувати через Prozorro — систему публічних закупівель.

«У бізнесі відповідальність покладається безпосередньо на компанії. Вони самі мають перевіряти, чи не користуються ворожим софтом, інакше створюють ризики для партнерів», — кажуть експерти.

За їхніми словами, поступово це змусить ринок повністю відмовитися від небезпечних продуктів. Найбільше заборона зачепить державні структури та критичні індустрії.

«Саме вони мають найбільший ризик у разі використання програм з країни-агресора», — підкреслюють фахівці.

Водночас заборона російського ПЗ може стати поштовхом для розвитку локальних рішень.

«Українське ІТ традиційно орієнтоване на міжнародні ринки, але внутрішній попит — це новий шанс для компаній. Позбавлення російського ПЗ, а особливо 1С (яким досі користується понад 70% бізнесів), надасть стимул до інвестицій в український софт і створення нових програм, адже буде великий попит на ринку», — пояснюють в асоціації.

🔀 Чим замінити російський софт

Нині в Україні активно використовують понад 40 російських продуктів у різних сферах — від ресторанного та б’юті-бізнесу до медицини й освіти.

Фахівці кажуть, що українські ІТ-компанії вже мають конкурентні продукти на світовому ринку. Але для внутрішнього важливо враховувати місцеві особливості, наприклад складну систему оподаткування у бухгалтерських програмах. Найбільші перспективи для заміни російського софту — це кібербезпека, бухгалтерія, документообіг, хмарні сервіси, а також рішення для медицини, освіти та логістики.

Український ринок вже має достатньо рішень для заміни більшості поширених російських продуктів.

«Насправді майже для кожної сфери діяльності є локальні аналоги», — кажуть експерти.

Які альтернативи радить IT Асоціація:

• Заміна 1С/BAS: ITFin.io, Bimp, Quincefin, Finmap, Bookkeeper, IT-Enterprise, A2v10, Fintellect, Torgsoft, Ukrsklad, Dilovod, «MASTER:Бухгалтерія», «Фіт-бюджет», ISpro, «АБ ОФІС», «Дебет Плюс», GMS Office Tools, «Хепі Бух», BJet ERP, H-profit, UIS.WMS, MASTER:CRM, UGLA ERP|CRM.
• Заміна Bitrix24: Uspacy, NetHunt CRM, it.ua, SalesDrive, KeepinCRM, Asteril CRM, Corezoid, Perfectum, EspoCRM, KeyCRM, Peopleforce, «РемОнлайн», UGLA ERP|CRM, «Облік для України» на базі Odoo ERP.
• Заміна Tilda: Horoshop, Shop Express, Okay CMS, Weblium, Monster Webby Shop.
• Антивірус Касперського / DrWeb: Zillya.
• Сервіси перекладу PROMT: Meta, Opentran, Translate.
• Webinar.ru: Eventswallet, eTutorium, Proficonf.

Українські альтернативні програми можна шукати на сайті «Ворожий софт», створеному для підтримки переходу України від російських програм до безпечних рішень.

Скриншот з сайту «Ворожий Софт»

Водночас на рівні держави створити єдиний перелік альтернатив ворожого софту не вийде, кажуть у Держспецзв’язку.

«Держава не може реалізувати гарантований результат „безпечності“. Адже пошук вразливостей, „backdoor-ів“ — це досить трудомісткий процес, який не є таким швидким, як би хотілось. Це можливо в спеціалізованих системах, де використовуються спеціально розроблені програмні продукти, які є достатньо сталими. Найчастіше такі системи є відрізаними від глобальних мереж і не так часто оновлюються», — діляться експерти.

Як впроваджують українські альтернативи: погляд розробників

Ми поспілкувалися з розробниками українського софту з-поміж членів IT Асоціації, що замінює поширені російські продукти. Серед них — CRM-системи та ERP-системи, конструктори сайтів, рішення для обліку та маркетингу.

Розробники кажуть, що під час війни побачили попит на українське програмне забезпечення. У компанії Weblium, яка розробила однойменний український конструктор сайтів, згадують, що ще до повномасштабного вторгнення отримували запит від бізнесів на прості й зрозумілі інструменти.

«Ми не ставили собі завдання „бороти Тільду“. Йшлося про створення продукту, яким буде зручно користуватися саме українським підприємцям», — діляться в компанії.

Після 2022 року до них регулярно звертаються ті, хто хотів переїхати з російських платформ.

У Weblium розробили механізм перенесення сайтів із Tilda. Продукт отримав інтеграції з українськими сервісами й платіжними системами, а доступ користувачам із росії був закритий. Наприкінці 2024 року компанія повідомляла, що ніша інтернет-магазинів, побудованих на Weblium, зросла на 66,5%. СОО компанії Даніелла Шихабутдінова раніше зазначала, що торік понад 8000 українських бізнесів продовжували використовувати російський софт для створення сайтів. У той же період близько 6000 бізнесів переходили з російських конструкторів на українські аналоги.

У компанії «ІнфоПлюс», яка розробила систему електронного документообігу АСКОД, кажуть, що за останні п’ять років зріс попит на СЕД в органах державної влади. АСКОД використовують для оптимізації роботи з документами. Нині у системі понад 100 000 користувачів у державному секторі.

Загалом останні 10 років у державних органах не використовують російські системи документообігу, кажуть в «ІнфоПлюс».

Компанія SAP Ukraine надає та локалізує програмні рішення для бізнесів на українському ринку вже 30 років. За роки роботи їхніми клієнтами стали МХП, «Нафтогаз», ДТЕК, «Дарниця», «Фармак», МЗУ, Метінвест, Міністерство оборони та інші великі підприємства. Компанія розширює партнерську мережу — нині вона налічує 19 партнерів в Україні, які допомагають впроваджувати SAP-рішення у приватних і державних структурах.

Партнери SAP Ukraine діляться, що для великих компаній основна складність — не в ціні, а в самому процесі переходу:

«Багато компаній працюють на старих системах із власними доопрацюваннями, тож перехід потребує готовності перебудовувати процеси», — каже Senior Vice President у N-iX Роман Загарюк.

CEO TG Consulting Ігор Сошніков додає, що українським компаніям потрібен час, аби адаптуватися до нової логіки роботи. Адже бізнес звик орієнтуватися на бухгалтерію, а не на управління. За словами Сошнікова, перед масштабними впровадженнями клієнти середнього бізнесу можуть протестувати рішення на прототипі SAP Business One, щоб оцінити, наскільки система підходить саме їм.

Команда Self-ERP впроваджують Odoo, ERP-систему з відкритим кодом, що об’єднує управління фінансами, продажами, складом, виробництвом, CRM та іншими процесами. Її використовують у промисловості для автоматизації виробництва та контролю запасів, а у сфері послуг і IT — для управління проєктами, завданнями й фінансами.

«В Україні дедалі більше компаній переходять на open-source ERP, особливо під час війни. Це дає більше свободи в роботі з технологіями, підтримує українських розробників і допомагає бізнесу бути стійкішим та безпечнішим», — зазначають у Self-ERP.

СЕО та співзасновниця компанії MOI Tech, що розробляє UGLA ERP, Ірина Алдакімова вважає, що лише вертикальні ERP-рішення допоможуть компаніям масштабуватися. Вона зазначає, що заборона російського софту може вплинути на цифрову культуру та стимулювати українських розробників створювати більше альтернатив.

Фото з сайту UGLA

Водночас додає, що на ринку ERP-рішень в Україні наразі небагато гравців, адже розробники переважно зосереджуються на CRM-системах. UGLA працює у сегменті, де домінують Salesforce, Microsoft Dynamics, SAP, Oddo, Oracle і HubSpot. На думку Ірини Алдакімової, проблема багатьох глобальних рішень у тому, що CRM відокремлена від ERP, через що компанії витрачають ресурси на інтеграції та втрачають час.

«Я не думаю, що сам законопроєкт суттєво змінить баланс сил чи автоматично „перерозподілить“ клієнтів на користь українських компаній. Коли ми починали створювати власний продукт, взагалі не розглядали заборону „1С“ як сценарій. Ми думали про те, як дати бізнесу ефективний інструмент, а не як конкурувати з російськими розробками», — пояснює СЕО UGLA ERP.

На її погляд, держава має не тільки змінити законодавчу базу, а створити додаткові умови для переходу компаній.

«Йдеться про фінансування процесу міграції, навчальні програми для бухгалтерів і менеджерів, податкові стимули для компаній, що відмовляються від російського софту. Лише так можна зробити перехід масовим і безболісним», — каже Ірина Алдакімова.

В Асоціації IT Ukraine зазначають, що вже подали до Мінекономіки пропозицію розширити програму «Зроблено в Україні», додавши окремий напрям для підтримки й закупівлі українських аналогів іноземного ПЗ.

«Переїзд» з однієї системи в іншу часто є стресовим для компанії, пояснюють розробники CRM-системи NetHunt (система для управління клієнтськими базами та бізнес-процесами).

Фото з сайту NetHunt

Найбільше часу займає перебудова логіки процесів у користувачів. Тому компанії намагаються зробити перехід максимально простим:

«З Bitrix перенести дані відносно просто. Звідти можна експортувати клієнтську базу, контакти та угоди у форматі CSV, а потім завантажити їх у NetHunt. Наші фахівці допомагають звести всі поля, щоб нічого не загубилося. З 1С трохи складніше, бо це передусім бухгалтерська система, а не CRM. Зазвичай звідти забирають базу контрагентів. Процес схожий: вивантаження даних і подальше завантаження до нас», — кажуть експерти.

У NetHunt додають, що основна хвиля міграції з російських CRM припала на 2022-2023 роки — тоді перейшов найбільш свідомий бізнес.

Нині у компанії спостерігають хвилю нових бізнесів серед deftech-компаній, що переходять на CRM-системи. У них зазвичай немає старого «спадку» у вигляді 1С чи Bitrix, а також є запит на безпеку.

У компанії Clarity Ukraine, що впроваджує міжнародну ERP-систему Microsoft Dynamics 365 Business Central та розробляє власні застосунки для обліку («Міжфірмовий облік», «Бухгалтерський облік», «Зарплата та Кадри», «Казначейство» та «Облік робочого часу»), найбільша кількість клієнтів — з IT-сфери, агро та дистрибуції.

У компанії діляться, що інтеграція Business Central для компаній, які раніше працювали з 1С чи BAS, не є складною.

«Ми відтворюємо всі необхідні функції та звіти. Уже створено 14 застосунків з інтеграції ERP, які відповідають українському законодавству, містять друковані та звітні форми та дозволяють інтегруватися з „Вчасно“ і клієнт-банками», — зазначають у компанії.

На думку експертів, відмова державних установ і бізнесу від ворожих систем може звільнити велику частку ринку для українських розробників.

Головний виклик під час створення CRM — побудувати архітектуру, яка витримає і сотню клієнтів, і сто тисяч.

«CRM працює з найціннішим активом компанії — клієнтськими даними. Забезпечення їхнього захисту та підтримка інтеграцій з поштою, месенджерами чи телефонією потребують постійної роботи», — зазначають у NetHunt.

В UGLA додють, що робота з українськими клієнтами має свої особливості. Ірина Алдакімова умовно виділяє три типи клієнтів:

• ті, якими керують бухгалтери і які чинять найбільший опір змінам;
• компанії-новатори, де лідери самі драйвлять трансформацію;
• бізнеси, яких влаштовує Excel і які не бачать потреби у складніших рішеннях.

Ще один виклик для розробників — масштабування продукту за межі України. В UGLA додають, що вихід на нові ринки завжди дорожчий, ніж робота всередині країни.

«Конкуренція йде не лише за функціональність, а й за довіру. Бізнесу потрібні докази, що нова ERP може бути такою ж надійною, як і системи, якими користуються 25-40 років», — кажуть у компанії.

💸 Скільки коштують українські аналоги

NetHunt CRM працює за тарифною моделлю. Для бізнесу вартість стартує від €20 і залежить від кількості користувачів, складності бізнес-процесів, обсягу автоматизацій, кількості папок і необхідних полів. Також має значення, чи потрібне повне налаштування «під ключ», чи клієнт планує виконати його самостійно.

Для порівняння, російський Bitrix24 у хмарній версії має тариф «Базовый» від 2 490 руб. на місяць (≈ $27), а корпоративний пакет може сягати 6 990 руб. на місяць (≈ $76).

Weblium пропонує безплатний тариф з обмеженою функціональністю. Платний тариф для малого бізнесу коштує $5 на місяць, а Pro-план — $8 на місяць.

Натомість у російської Tilda Publishing мінімальний платний тариф — 1 990 руб. на місяць (≈ $22), що у кілька разів дорожче за українську альтернативу.

Odoo має безплатну версію Community з обмеженою функціональністю. Повна версія Enterprise коштує від $24 на користувача в місяць, зростаючи залежно від кількості модулів і кастомізації.

Для порівняння, «1С:Фреш» коштує від 834 руб. на місяць за робоче місце (≈ $9), а базова версія «1С:Бухгалтерия 8» продається за 3 000 руб. (≈ $33) одноразово.

UGLA використовує тарифну систему — $30 на користувача в місяць. Для порівняння, ERP-рішення в російській 1С стартують від $9 за користувача, але з меншою гнучкістю і локалізацією.

«АСКОД» (система електронного документообігу) має різні версії. У «АСКОД Онлайн» можна безплатно надсилати до 10 документів на місяць, а далі — від 1,20 грн за документ. У росії подібні СЕД-рішення часто йдуть як надбудова до Bitrix24 або 1С, і їхня вартість зростає відповідно до тарифу системи-основи.

Clarity Ukraine впроваджує систему Microsoft Dynamics 365 Business Central для бізнесу. Вартість ліцензії становить $70 на місяць за користувача для версії Essential або $8 для версії Team Member. Ціна впровадження розраховується індивідуально залежно від потреб компанії.

Перехід на український софт вимагає ресурсів та ініціативи зсередини компанії. Розробники зазначають, що цей процес індивідуальний для кожного бізнесу й залежить від запиту.

СЕО VCHASNO GROUP Микола Палієнко в інтерв’ю DOU розповідав, що повна відмова від 1С — процес довгий і складний. Компанія вже понад два роки переходить з 1С, і це потребує значних витрат. Через, на його думку, це багато компаній поки не можуть відмовитись від російського софту.

«Питання навіть не в дороговизні, потрібно переїхати на іншу систему. І тоді йдеться про вартість ведення подвійного обліку певний час. Податкова за це по голові не погладить і не зважить, що ви могли помилитися в чомусь, бо переходили на нове», — зазначив Палієнко.

Також, за його словами, бракує фахівців, які можуть працювати з новими системами.

Якщо ви готові поділитися своїм досвідом переходу з російського софту, напишіть на [email protected].

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU