Огляд українського GovTech: хто розробляє проєкти для державного сектора, у чому полягають виклики і які перспективи

Домен GovTech стає все більш обговорюваним в українському IT. Зростає кількість вакансій за цим напрямом, потроху поповнюється список GovTech-компаній. Водночас державний сектор України асоціюється як з новими сучасними проєктами, так і з легасі-кодом і низькою оплатою праці.

У цьому матеріалі розбираємося:

— Яким буває український GovTech
— Хто залучений у державний сектор
— Які перспективи розвитку домену
— Плюси і мінуси роботи в GovTech
— Кого шукають компанії і як туди потрапити

У підготовці статті взяли участь чотири компанії, які розробляють проєкти для державного сектора: Prozorro, Kitsoft, eZdorovya та Strimco. На їхньому прикладі подивимось, чим займаються у GovTech.

✅ Яким буває GovTech

Government Technology, або GovTech, — це домен IT-індустрії, в якому приватні або державні підприємства створюють програмне забезпечення на замовлення держави. Схожим на цей термін є Civic Tech — розробка проєктів для громадян. Але не всі Civic Tech використовує держава, і не всі GovTech-проєкти стосуються громадян безпосередньо: це також може бути робота над внутрішніми базами тощо.

Досвід Prozorro

Prozorro — екосистема для державних закупівель. Їй належать 13 акредитованих майданчиків для закупівель, а також це основна платформа для тендерів від комунальних і державних замовників.

Ідея Prozorro з’явилася у 2014 році у групи волонтерів. З 2016-го компанія належить державному підприємству «Прозорро».

Читайте такожЯк працює. У компанії є штатна IT-команда з 20 людей, ще 10 фахівців залучено на аутсорсі. IT-команда Prozorro працює за Agile, дотримується продуктового підходу та data-driven концепції. Використовує Jira і Confluence, керує розробкою за допомогою Kanban. Серед технологій переважно опенсорсні: MongoDB, HAProxy, nginx, Zabbix, Grafana, RabbitMQ, Kafka, ELK, Linux. Також застосовуються хмарні технології, PHP, JavaScript. Ядро платформи написано на Python.

Досвід Kitsoft

Kitsoft — технологічна компанія, яка впроваджує цифрові продукти та розробляє сайти у сегменті gov.ua. Серед проєктів: портал «Дія», десятки сервісів на ньому, зокрема «єМалятко», послуги для ФОПів і ТОВок. Також компанія створює власну low-code платформу Liquio і розробляє на ній вебсервіси.

Діє 15 років. Є товариством з обмеженою відповідальністю.

Як працює. Усього в компанії 100 співробітників. В low-code напрямі 47 людей, включаючи R&D-команду, що працює над застосуванням ШІ. Вебсайти в сегменті gov.ua розробляє команда з 15 фахівців. Загалом робота побудована так:

  • Команда з бізнес-аналітиків, low-code розробників, тестувальників і проєктних менеджерів розробляє державні сервіси на low-code платформі.
  • Бекенд- і фронтенд-розробники допомагають, якщо на платформі треба додати нові функції. Частиною команди є також дизайнери, DevOps-інженери, спеціалісти з безпеки.

Для розробок зазвичай використовують опенсорсні технології. Основний стек: Node.js, React.js. Платформа Liquio базується на технології BPMN.

Досвід eZdorovya

eZdorovya, або ДП «Електронне здоров’я», — ІТ-компанія, яка відповідає за адміністрування національних інформаційних систем у сфері охорони здоров’я України. Серед них: Центральна база даних електронної системи охорони здоровʼя (ЦБД ЕСОЗ) і ГІКС «HealthNet». Є розробником Державного реєстру дезінфекційних засобів і Державного реєстру харчових добавок, які реалізуються на платформі «Дія Engine». Планує взяти на адміністрування державні реєстри медвиробів; харчових добавок; косметики; дезінфекційних засобів; системи крові тощо.

Діє з 2017 року. Є державним підприємством.

Як працює. команда складається зі 120 фахівців. Основні напрями роботи, крім адміністрування ЦБД ЕСОЗ:

  • розробка та актуалізація технічної документації ЦБД;
  • взаємодія медичних інформаційних систем з центральною базою даних (під’єднання, від’єднання та зупинення доступу медичних інформаційних систем), тестування і підтвердження їхніх нових функціональних можливостей;
  • технічна підтримка МІС з питань взаємодії з ЦБД;
  • адміністрування та модернізація ГІКС "HealthNet«’;
  • проєктний менеджмент і бізнес-аналіз у сфері eHealth.

З 2019-го працюють за власним фреймворком SDLC, розробленим серед іншого на основі PMBok і адаптованим під eHealth-домен. Здебільшого працюють за каскадною моделлю, але з додаванням Agile-практик.

«У 90% випадків ми працюємо в межах фіксованого бюджету, термінів та обсягів робіт, тож застосовуємо Waterfall-модель. Але нікому не потрібні продукти, які розробляються роками, тому абсолютно допустимо в межах життєвих циклів проєктів впроваджувати гнучкі Agile-фреймворки», — розповідає Олександр Ємець, керівник eZdorovya.

Оскільки компанія працює з мікросервісною архітектурою, використовують Kubernetes. Технологічний стек на базі Elixir, також застосовують Kotlin.

Досвід Strimco

Strimco — консалтингова IT-компанія, яка працює з державними замовниками. Розробляла такі сервіси, як «єРиба», систему обліку музейних експонатів, реєстри системи «єКров», Державний реєстр медвиробів і Державний реєстр лікарських засобів. Проєктувала Міжнародний реєстр репарацій і готувала проєкт «єПосвідчення» для Мінсоцполітики.

Діє два роки, але ядро команди сформувалося у 2019–2020 роках під час спроби реформи Митниці. Є товариством з обмеженою відповідальністю.

Як працює. У команді Strimco майже 50 людей. Здебільшого це продуктові менеджери та бізнес-аналітики.

Переважно компанія закриває запити двох типів:

1. Коли треба концептуалізувати продукт і розробити технічні вимоги до нього. Запит може звучати так: «Створити реєстр/продукт/сервіс, який має розв’язати певну державну проблему. Допоможіть придумати, як це зробити, спроєктуйте продукт».

2. Коли є розуміння та бачення продукту, але треба створити та впровадити його. У цих випадках Strimco або розробляє продукти на платформі реєстрів від Мінцифри «Дія.Engine», або веде їх з погляду продакт-менеджменту, бізнес-аналізу, дизайну, а для безпосередньої розробки продуктів наймає технічних партнерів: MK Consulting або Racoon Gang.

Є проєкти, які обʼєднують обидва типи, так звані проєкти повного циклу — від ідеї до впровадження.

✅ Хто залучений у GovTech

Prozorro, Kitsoft, EZdorovya та Strimco не єдині представники державного сектору в IT. Загалом, на думку CEO Kitsoft Олександра Єфремова, український GovTech сьогодні складається з:

  • Мінцифри, яка є трендсетером GovTech в країні;
  • центральних органів влади, які впроваджують політику цифровізації;
  • донорів, які мають експертизу і фінансують велику кількість проєктів;
  • муніципалітетів, які ведуть проєкти цифровізації (серед них виділяється «Київ Цифровий»);
  • GovTech-компаній — консультантів та виконавців у різних сферах, серед яких бізнес-аналіз, розробка, кібербезпека та інші.

Дещо іншу класифікацію пропонує Роман Ланський, засновник Strimco. Він виділяє три типи GovTech-компаній, в яких можуть працювати айтівці:

  1. Міністерства та центральні органи виконавчої влади.
  2. Державні підприємства.
  3. Приватні компанії.

«Установи першого типу формують політику, а других і третіх — реалізують її. Окремо є ті, хто фінансує проєкт. У 80–90% випадків це міжнародні донори. Державні та комунальні замовники залучають і розподіляють ці кошти за проєктами й оголошують на них тендери, щоб почати реалізовувати державні та приватні підприємства.


Якби замовник розумів, що в нього обмежена кількість ресурсів, які йдуть „з власного гаманця“, навряд чи ми б мали так багато цифровізації несуттєвих процесів та ініціатив, які нині впроваджують просто тому, що донор готовий дати на це гроші», — коментує Роман Ланський.

І додає, що чиновники можуть дивитися не на результат розробки, а на те, як вона вплине на їхню кар’єру. У сфері GovTech результати роботи можуть бути дуже швидкими та видимими, особливо коли ці продукти стосуються громадян. Це дає змогу публічним людям відразу демонструвати успіхи. Звідси й спротив у впровадженні непопулярних, але необхідних рішень і закладання неадекватних термінів виконання проєкту.

Загалом серед піддоменів, актуальних наразі в Government Tech, спікери називають:

  • MilTech — створення продуктів для військових.
  • Логістика — перебудова процесів забезпечення боєприпасами, їжею тощо.
  • Цифровізація послуг, які надають держава та муніципалітети. Особливо сервіси SmartCity та електронного урядування.
  • eHealth — електронна охорона здоров’я.

Оскільки ці галузі прямо впливають на суспільство та чутливі до витоку даних, у них важливо подбати про високий рівень кіберзахисту.

✅ Які перспективи розвитку домену

У 2015 році експерти заявляли, що в державному секторі немає запиту й готовності платити за високотехнологічні розробки та продукти. У 2024-му, як погоджуються усі опитані DOU компанії, це твердження не актуальне: на стрімкий розвиток українського GovTech вплинула велика міжнародна фінансова підтримка.

Другий суттєвий фактор розвитку галузі — поява у 2019 році Мінцифри та проєктів, які вона впроваджує. Міжнародні донори, за словами Олександра Єфремова з Kitsoft, принесли, крім коштів, вищий рівень проєктного управління. Так і Міністерство цифрової трансформації принесло бачення зовсім іншого GovTech — того, що відповідає запитам суспільства і реалізує проєкти за сучасними стандартами, вважає спікер.

З іншого боку, у державному секторі чимало ризиків. На думку Романа Ланського, сфера може відкотитися, якщо прийде уряд, не зацікавлений у розвитку GovTech:

«У такому разі ключові проєкти припиняться або будуть заморожені, а команди ліквідовані або переорієнтовані на інші завдання. Це стосується і медицини, освіти, оборони. Наприклад, у МОЗ з часів Революції гідності змінилося вісім міністрів, у Мінсоцполітики — шість. Якщо політичний склад відомства тримається два роки — це вже потужно. При цьому сьогоднішня модель урядування дає мало інструментів дотримання стратегії. Міністри приводять „своїх“ заступників, а ті „свої“ команди, які вкрай рідко переймають повноцінно справи від минулої команди».

Втім він налаштований позитивно, оскільки загальний обсяг фінансування на державні проєкти від міжнародних партнерів зріс з повномасштабною війною. Проєкти на ці кошти реалізовуватимуться найближчі 2–3 роки, а отже ринок буде зростати.

«На кінець 2022-го з’явилося розуміння, що війна надовго і потрібно шукати більш технологічні рішення. Тому торік різко зросла кількість таких проєктів, а їхній фокус був вже на розробці дронів та простих нейромережах. Також українські ІТ-спеціалісти нині залучені до перебудови процесів логістики. Це підвіз боєприпасів, забезпечення людей в окопах їжею тощо. Розвивається і гуманітарний напрям — з фокусом на навчанні, інформуванні та комунікації», — зауважує Олександр Вінницький, заступник гендиректора з інформаційних технологій Prozorro.

Про те, що перспективи розвитку домену є, свідчать останні новини. Наприклад, у січні 2024 року стало відомо, що у Києві відкриють другий у світі GovTech-центр (перший — у Берліні), який об’єднає науковців, бізнесменів, технологічні компанії, держсектор, а також глобальні спільноти у сфері урядових технологій. Відповідну угоду очільник Мінцифри Михайло Федоров підписав з організаторами Всесвітнього економічного форуму у Давосі.

Також Україна — єдина країна не член ЄС, яка увійшла до GovTech-інкубатору Європейського Союзу Govtech4all. Одна з цілей Govtech4all — підвищити ефективність державних процесів завдяки цифровізації.

«Це промовисті факти, що вказують, що Україна стрімко рухається до цифровізації державного сектору, — підкреслює Олександр Ємець, керівник еZdorovya, і додає:


Також для прикладу розповім про плани компанії на 2024 рік. Серед них 142 проєкти у сфері громадського здоровʼя, кібербезпеки, євроінтеграційного та антикорупційного напрямів, інтеграції з іншими державними системами та реєстрами тощо. Вже зараз розробляють „Кабінет пацієнта“, триває робота над проєктами „Оптимізація процесів щодо реєстрації пацієнта в ЕСОЗ“, „Реєстрація іноземних громадян в ЕСОЗ“ та інших».

Чим відрізняється український GovTech від закордонного. За словами очільника Strimco, в Україні багато публічних і доступних для громадян проєктів — їх почали стрімко впроваджувати з появою «Дії». Такі проєкти можна назвати «фасадом», і тут Україна є новатором — недарма один з лідерів цифровізації у світі Естонія розробляє свій аналог «Дії» — застосунок mRiik [однак нещодавно стало відомо, що Естонія розроблятиме новий застосунок держпослуг, а не використовуватиме той, що у 2023-му готували на базі «Дії» — ред.].

Естонія, своєю чергою, дала Україні «Трембіту», зауважує Ланський. Систему, яка «під капотом» «Дії» і до якої прив’язані безліч реєстрів, з яких вилучають дані. Це те, що можна назвати «фундаментом» і те, що наразі в Україні існує у зародковому стані. Натомість не тільки Естонія, а й Німеччина, Данія, Нідерланди, Британія та інші автоматизували свої реєстри ще 20 років тому.

«Якщо порівнювати наш ринок з іншими країнами, з тією ж Німеччиною, то він у десятки разів менший. У розвинутих країнах значно більше сервіс-провайдерів, до того ж часто вони безпосередньо підтримують ключові державні сервіси. Тобто вони є власниками цих сервісів, а держава їх орендує у компанії-розробника. Це сьогодні не притаманне Україні явище.


Крім того, у контексті загального рівня проєктного і сервісного менеджменту нашій державі є куди розвиватися, щоб досягти рівня західних країн», — додає CEO Kitsoft Олександр Єфремов.

✅ Плюси і мінуси роботи в GovTech

🚀

Участь у соціально важливих проєктах і команда колег зі схожими цінностями. Фахівців, які приєднуються до GovTech-компаній, часто мотивує можливість розв’язувати реальні проблеми людей і бути в команді спеціалістів зі схожими цінностями. Також у цій сфері одразу можна побачити, чи відгукується проєкт людям, у чому його користь, отримати фідбек.

Участь у державних проєктах сьогодні — це змога зробити внесок у розвиток країни. Особливо актуально це стало в часи війни, зауважують спікери.

Бронювання військовозобов’язаних. Деякі компанії, які створюють замовлення для держави, мають право забронювати до 50% своїх працівників [DOU розповідав, як це працює і які можуть бути труднощі на шляху — ред.]. Щоправда, не усі цим правом користуються.

Наприклад, у Strimco діє концепція «профільної мобілізації» для працівників, які не зайняті в прямих оборонних проєктах. Коли співробітник отримує повістку або планує мобілізуватися, компанія звертається до оборонних структур, щоб дізнатися, чи наразі потрібен ІТ-фахівець зі схожим досвідом. Якщо є запит на професійні знання людини, їй дають можливість продовжити працювати у своїй спеціальності, перейшовши до роботи в ІТ-сектор оборонної галузі.

Натомість Prozorro, Kitsoft та еZdorovya бронюють спеціалістів. Наприклад, Kitsoft на сьогодні забронювала 15% військовозобов’язаних співробітників.

Професійні виклики. Зазвичай у сфері GovTech виділяють такі головні виклики:

  • велика кількість стейкголдерів;
  • довготривалі узгодження;
  • закупівельні процедури (кожне держзамовлення проходить через тендер).

Проєктні та продуктові менеджери в GovTech матимуть змогу прокачати свої вміння. Оскільки будь-який IT-проєкт для держави складається на 30% з самої розробки й на 70% — з впровадження, зі своїми юридичними та бюрократичними нюансами.

🖍️

Невисокі або середні зарплати. Маленькі зарплати — певно, найпопулярніше уявлення про GovTech. Втім, це правда лише частково: коректніше буде назвати цифри середніми або не дуже високими.

Найменше платять у міністерствах і муніципалітетах. Тут директор IT-департаменту може отримувати $1000, виконуючи при цьому обов’язки архітектора, продуктового менеджера, юриста тощо.

Щодо державних компаній, то їхні зарплати обмежені бюджетом, але наближаються до ринкових. Дотягнути до середніх компенсацій допомагають премії та доплати. Наприклад, еZdorovya, щоб платити ринкову зарплату, оптимізували витрати на оренду, автоматизували деякі процеси та почали надавати консультаційні послуги.

Найвищі зарплати в GovTech будуть у приватних компаніях, які роблять продукти для держави на аутсорсі: Strimco, Kitsoft, AMEDIA.

Бюрократія та легасі-проєкти. У державному секторі свої процедури та вимоги до затвердження етапів. Очікування від перемоги в тендері до підписання контракту може зайняти кілька місяців, ділиться Роман Ланський. Це створює суттєві складнощі для планування та фінансування проєктів, а командам доводиться балансувати на межі, чекаючи на офіційний старт робіт.

Коли робота виконана, з’являється ще один виклик: підтвердити результати й передати продукт на баланс. Це може зайняти додаткові місяці очікування оплати. Крім того, у роботі з державою багато бюрократичних процедур і документообігу, що може сповільнювати розробку. Сумарно це може займати 20–30% загального часу проєкту.

У Prozorro розповідають, що зазвичай вимоги держави вищі, ніж у комерційному середовищі, адже впливають на всіх її громадян. Додає труднощів нормативна врегульованість процесів: через обмеженість законодавства немає змоги на свій розсуд розв’язувати завдання. А прості рішення, які б підходили для бізнес-сегмента, тут часто неможливі.

Але є напрями, у яких, за словами Романа Ланського, ані процеси, ані технології не змінювались з 2000-х років. Це саме ті проєкти, де зарплата буде низька, і робота важка та нудна. Крім того, для інженерів державний сектор пропонує менше, ніж для менеджерів, — тут менше технічних викликів і зазвичай використовуються сталі практики, але є багато завдань, пов’язаних з високою навантаженістю.

Ще одна поширена думка про GovTech — що галузь є корумпованою. Однак CEO Kitsoft Олександр Єфремов спростовує її і пояснює, що з появою донорів і систематизацією проєктів корупція нині впливає не більше, ніж у корпоративному секторі.

✅ Хто потрібен індустрії та як туди потрапити

Всі опитані компанії наймають нових фахівців і планують цього року розширюватися:

  • Strimco. Будуть наймати бізнес-аналітиків початківців і навчати їх. У планах зрости до 70 людей.
  • eZdorovya. Шукають проєктних менеджерів, системних аналітиків, бізнес-аналітиків, DevOps-інженерів і спеціалістів з кіберзахисту. Передусім розглядають кандидатів з досвідом у HealthCare.
  • Kitsoft. Набирають додаткову команду для розробки онлайн-послуг на власній low-code платформі Liquio.
  • Prozorro. Планують збільшити штат на 20% завдяки аутсорсу. Шукають розробників, аналітиків, тестувальників і продуктових менеджерів.

Спікери зазначають, що їм бракує кандидатів і що на ринку більше новачків, аніж досвідчених спеціалістів. Тільки Kitsoft зазначив, що кількість відгуків на їхні вакансії збільшилась. еZdorovya підкреслює, що особливо складно знайти спеціалістів з кіберзахисту.

Усі компанії додали, що можуть відмовити кандидатам через цінності й радше візьмуть фахівця з гіршими навичками, аніж топового спеціаліста, з яким вони не сходяться у поглядах.

«З мотивацією зараз проблем майже немає. Людям хочеться змін, приносити користь країні. Ця мотивація іноді триває не дуже довго, буває доводиться довго чекати, поки хтось відгукнеться на вакансію, але ринок живий, і це дає надію», — діляться у Prozorro.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось4
До обраногоВ обраному2
LinkedIn



16 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

У креативників явно криза з неймінгами: Стрімко, Вчасно, єКров, єРиба...

Інша справа інфопульс))

Досвід Kitsoft — розробка веб-сайтів для урядових структур України, використовуючи CMS, створену розробником з Росії.
Хакери скористалися вразливістю, яку не було оновлено та зламали сайти державних органів — cip.gov.ua/...​saiti-derzhavnikh-organiv

Подобная перспектива работы на гос.ит всегда вызывала отвращение. Лучше поискать себе работу в гэмблинге или беттинге, и то и то менее зашкварно

Ну так, робити корисні суспільно проекти аби змінити на краще місце де живеш — це гірше, ніж намахувати людей на кошти? Кльова логіка, шо ж тут сказати

Наприклад, еZdorovya, щоб платити ринкову зарплату, оптимізували витрати на оренду, автоматизували деякі процеси та почали надавати консультаційні послуги.

Гарний жарт, мені сподобався
Senior Business analyst $1800–2000
jobs.dou.ua/...​dorovya/vacancies/138711

Так там і по досвіду сказвно від 3 років. Коли початковий синйор йле від 5...

Жаль не розкрите питання експорту послуг. Розумію, що є кейс з Естонією, де нічого не вийшло. Але впевнений, що після усіх створених проєктів, компаніям є ще продавати закордонним клієнтам.

Ми зі свого боку закінчили якраз дослідження куди експортуватись, і ось робимо перші подачі на тендери ЄС, глянемо що вийде)

Успіху і по-менше дурних перепон!

Гов є гов...

Іноді проект буває говтєк, іноді гав :)

Ого скільки контор сіло на державні попили бабла на ІТ системах ІТ потоки

Не з тих, які тут перелічені.
Але miranda.net.ua/uk/p/our_clients
От після них і всіх зашкварів якось govTech сприймається як «та ну на»

Підписатись на коментарі