60% зберегли заробіток і проєкти. Як українські айтівці пережили блекаути — аналітика DOU

Восени й на початку зими українці потерпали від частих і тривалих вимкнень електроенергії. У грудневому зарплатному опитуванні ми з’ясували у фахівців, як це вплинуло на їхню роботу. І хоча нині вимкнення світла трапляються рідше, а в деяких регіонах їх уже зовсім немає (сподіваємось, і не буде), цікаво подивитися, як це випробування пройшли українські айтівці й чи змінилася їхня ефективність у роботі. Спойлер: не значно!

Отож ми проаналізували відповіді 11 587 айтівців, які нині живуть в Україні, і представляємо результати.


Ця стаття є також англійською мовою. Діліться з іноземними колегами!

Більшість айтівців відчули вплив блекаутів, але змогли зберегти дохід

На 75% опитаних фахівців вплинули вимикання електроенергії: на 34% — сильно чи дуже сильно, ще 41% відчули через це незначні труднощі. Лише 25% айтівців майже не торкнулися блекаути: 19% попри відсутність електроенергії вдалося працювати як зазвичай, а у 6% взагалі не зникало світло.

Як вимкнення світла вплинули на роботу IT-фахівців


Найсильніше вимикання електроенергії вплинуло на роботу ІТ-фахівців у Сумській області (це зачепило 84% опитаних). В Одеській, Миколаївській і Кіровоградській областях це мало вплив на 80% фахівців, у Києві та Дніпрі — на 78%, на Волині — на 77%.

Тим, хто нині мешкає на заході України, пощастило трохи більше: у Чернівецькій і Закарпатській областях вимкнення електроенергії позначилися на роботі 66% фахівців, у Львівській — 69%. Дещо рідше, ніж загалом по Україні, вимикали світло і в Запорізькій області — тут 66% фахівців, яких це торкнулося.

Найменше вимкнення електроенергії зачепило айтівців у Чернігові та області: 19% опитаних сказали, що в них не зникає світло (у самому Чернігові — 27%).

Від розміру населеного пункту, в якому живе фахівець, теж залежала частота й тривалість вимикань електроенергії. У Київській області мешканці сіл менше відчули вплив вимикань (68%), але тому, що готувалися до них, адже тільки у 1% з них не зникало світло. Схожа ситуація у Житомирській, Івано-Франківській, Сумській і Черкаській областях. У Львівській, Харківській, Вінницькій, Полтавській та в більшості західних областей, навпаки, вимикання менше зачепили фахівців у великих містах, ніж у сільській місцевості.

Вимикання електроенергії в Україні вплинули й на 10% ІТ-фахівців, які через війну опинилися за кордоном, але планують повернутися. Була ускладнена взаємодія з командами та колегами, які працюють в Україні.

Вплив вимкнень за областями


Меншою мірою вимикання вплинули на тих, хто працює в офісі: лише 50% з них це зачепило, а 17% відчули сильний чи дуже сильний вплив. Фрилансерів і фахівців, які працюють part-time, вимкнення електроенергії торкнулися більше, ніж тих, хто працює повний день, адже перші, як правило, на ремоуті. 50% фрилансерів і 45% тих, хто працює неповний день, сказали, що блекаути сильно або дуже сильно вплинули на їхню роботу, проти 33% фултаймерів.

Вплив відключень за тим, де працюють IT-фахівці (офіс/ віддалено)


60% опитаних, які зараз живуть в Україні, зауважили, що в них не зменшився заробіток чи кількість проєктів через вимикання електроенергії. Найчастіше про це зазначали фахівці з Києва та Львова (63%), серед спеціалізацій — DevOps/SRE (65%), QA (63%) та розробники (61%). Не було зменшення доходів чи кількості проєктів у 65% сеньйорів, лідів та архітекторів.

Проте 9% айтівців розповіли, що кількість проєктів і дохід зменшилися суттєво, а 2% — втратили роботу через вимикання світла. Найсильніше блекаути вплинули на фахівців із Сум, Харкова та Полтави (у 16% з них суттєво знизився дохід чи вони втратили роботу), інтернів і джунів (15%), а також HTML-кодерів (31%), фахівців з продажів (22%), сисадмінів і дизайнерів (по 20%).

Хоча більшість фахівців змогли зберегти свій дохід в умовах відсутності світла, багато з них відзначили зростання витрат, пов’язаних з облаштуванням робочого місця, придбанням додаткового обладнання або орендою місця в коворкінгах.

Як відключення вплинули на дохід ІТ-спеціалістів

Українські айтівці прагнули виконати роботу за будь-яких умов

Найпопулярніша стратегія адаптації ІТ-фахівців до вимикання електроенергії — придбати генератори та різноманітні зарядні прилади. Так зробили 63% опитаних айтівців.

62% працювали з офісів, коворкінгів та інших місць з електрикою (у кафе, у друзів і родичів, у пунктах незламності й навіть у спортзалах і на АЗС). 54% спеціалістів змінили робочі графіки й стали працювати, зокрема, уночі та у вихідні, коли було світло.

30% подбали про безперебійний інтернет — через зміну провайдера, придбання додаткового обладнання, використання мобільного інтернету. 4% купили чи планували купити старлінки. 17% розглядали варіант переїзду — в інше помешкання, місто чи навіть за кордон. Передавали свої робочі завдання колегам чи зсували терміни виконання завдань доволі рідко — лише 11% опитаних.

Що робили айтівці, щоб адаптуватися до вимикань


Деякі айтівці перейшли на роботу на ноутбуках чи замінили їх на моделі з місткішими акумуляторами. Серед дієвих способів адаптації до блекаутів згадували також активніше жертвування коштів на ЗСУ та роботу з психотерапевтом. Нічого не робили й не планували 9% — переважно ті, в кого не вимикали світло.

Айтівці з великих міст — Києва, Львова, Дніпра, Одеси — частіше за інших віддавали перевагу роботі з офісів і коворкінгів. У менших містах частіше працювали в ті дні та години, коли була електроенергія. Харків’яни рідше за інших купували нове обладнання і ходили в офіси та коворкінги, а переважно працювали в ті години, коли було світло.

Досвідчені ІТ-фахівці рівня Senior і вище частіше, ніж інтерни, джуни та мідли, купували зарядні пристрої або генератори, шукали можливості приєднатися до безперебійного інтернету та розглядали переїзд у приватний будинок.

ІТ-компанії зробили ставку на автономні офіси

Під час вимикань світла компанії зосередилися на забезпеченні офісів електроенергією та інтернетом — про це сказали 65% опитаних фахівців. Інші способи підтримати команду використовували набагато рідше: 24% айтівців зауважили, що компанія організовувала переїзд в інше місце, де краща ситуація з поданням електроенергії, 22% — що компанія допомагала перерозподілити завдання в командах або збільшувала терміни підготовки проєктів і релізів, 21% — що компанія давала співробітникам кошти на придбання додаткового обладнання.

Що робили IT-компанії, щоб адаптуватися до вимикань


Найактивніше адаптувалися великі компанії (від 200 співробітників), а також аутсорсингові та аутстафінгові компанії. Понад 70% з них подбали про безперебійне світло та інтернет в офісах. Великі компанії частіше за інших організовували переїзд співробітників у місце зі світлом та інтернетом (37% айтівців, які працюють у цих компаніях, відзначили таку можливість).

Невеликі компанії, а також продуктові й стартапи частіше за інших намагалися перерозподілити завдання в командах або збільшити терміни виконання завдань.

Кошти на придбання додаткового обладнання компанії частіше надавали досвідченим фахівцям: серед айтівців рівня Senior+ таку допомогу від компанії отримали 26%, а серед менш досвідчених — 19%.


Аналітика: Ірина Іпполітова
Візуалізація даних: Ігор Яновський

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось4
До обраногоВ обраному0
LinkedIn



19 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Додавайте у наступні опитування ембеддед окремою категорією — кастомерськи залізяки вносять додатковий челленж у евакуації і/або забезпечення живлення робочого місця, та й за макбуком далеко не все можна зробити.

> Data Science, Machine Learning, Big Data
А може мені хтось (Data Science, Machine Learning, Big Data) поянити, чому на роботу/доходи цих спеціалістів мало повпливали відключення, порівняно з іншими професіями?

Я сам у вільний час граюсь з Stable Diffusion. Так от усі експеременти на час відключення світла довелось призупинити. Тому що ніяких запасів батарей не вистачало. А от проблем з розробкою будь-чого іншого не було ніяких, батарей вистачало.

У мене лише одне пояснення: вони усе запускають десь на серверах, а не локально.

власне Ви й відповіли на своє питання. Мені, наприклад, 80Гб відеопамяті дуже тішить для деяких робочих проектів. А коли немає світла, то є сотні відкладених пейперів, які можна читати на досить посередньому ноутбуці >8 годин. Якось я протупив, й день почався з 1% заряду батареї — то аркушу паперу й ручки було достатньо, але таких задач не багато.

Судячи з теми про вибір ноутбука для роботи, то всі на маках з М1/М2 і це ідеальний ноутбук, який сутками буде працювати і тягти всі таски)))

Ще би в новинах на CNN та BCC нічого не писали і не показували, тоді би клієнти в паніці не переводили проекти до Польщі, переводили би планомірно без паніки. Коли ставались дійсно Black out — то була ситуація, повної темряви коли не працює нічого. Ніякого зв’язку, навіть мобільного, водопостачання і таке інше — доки ремонтники героїчно усе не полагодили. Може десь у селі із генератором на паровому двигуні, сонячними панелями, вітряками чи міні ГЕС та супутниковим інтернетом воно і буде ок.

Віялові графіки відключень — не блекаути. Блекаут був лише один раз наприкинці листопада коли всі наші АЕС були відключенні від загальноукраїнської мережі, проте його оперативно подолали. Якби у нас дійсно були «блекаути» протягом півроку то статистика яку ви опублікували була б куди гірша.

Це називається rolling blackouts, але це теж підвид блекаутів. en.wikipedia.org/wiki/Rolling_blackout

Як на мене з англ тут більше підходить Load shedding.

а також HTML-кодерів (31%)

КОГО ???

это упрощенное название, и конечно эти люди сейчас занимаются намного большим объёмом задач, a11y в первую очередь.

и это сложно и это нужно,
как и дизайн, хотя все это переживает сейчас увы не лучшие времена и такая работа становится очень нишевой и дорогостоящей (и это норм).

Тем временем в Киеве все бросились избавляться от генераторов, которые ни разу не понадобились, а свет не отключают вообще уже пару недель.

а перекупи продають екофлоу ))

На олх деякі надмізки продають по вдвічі більшій ціні ніж в деяких магазинах наприклад 110т.грн проти 55.
Ще гляди почнуть наводити ракети на підстанції щоб продати свій товар...
В мене теж лежить генич, ні разу не користувався, купував на піці ціни(в 2.5 рази переплатив). Хай лежить...

А я на своїх аккумах за 15к пройшов всі блекаути і готовий до нових. А зайві 80к, які не потратив на екофлоу задонатив. Все-таки вважаю це набагато краще, ніж своїми грошима спонсорувати Китай, який ще під час війни розширює представництво в рашці?

А старлінки по 27к? Досі! Я не знаю яким валянком тре бути шоб на це повестися.

екофлоу

в Україні деякі інтернет-магазини вже пропонують дешевше офіційних європейських цін
деякі так і просять х3, проте незрозуміло — де вони планують знайти на них покупців

тре чакати. буде ще дешевше. бо того лайна навезли...

Не найрозумніша ідея, якщо, звісно гроші терміново не треба. Такі речі взагалі не погано було би мати про всяк випадок і в мирний час також. Бо як землетрус, скажімо, і атомники зупинять ?

Підписатись на коментарі