Не хочуть в офіси, стали більш продуктивними, але подекуди перепрацьовують. Результати опитування щодо карантину

На початку червня ми запустили велике опитування ІТ-спеціалістів щодо життя в умовах пандемії, карантину та періодичних локдаунів. В опитуванні взяли участь 5548 айтішників, що живуть та працюють в Україні.

Схоже опитування ми проводили у квітні 2020 року, під час першого й найжорсткішого локдауну, і стало цікаво, як ситуація змінилася за рік.

Загалом українське ІТ непогано пристосувалося до нових умов. Більшість ІТ-фахівців працюють з дому і переважно задоволені цим. Кількість задоволених ремоутом зросла майже вдвічі, порівняно з минулим роком. А третина опитаних зазначили, що вдома вони більш продуктивні, ніж в офісі. Проте серед проблем залишаються овертайми, брак комунікації, а також зменшення фізичної активності через карантин.

Портрет учасників опитування

Робота на карантині

Як і на початку карантину, сьогодні більшість опитаних ІТ-спеціалістів на ремоуті: 71% переважно працюють вдома через карантин, ще 12% частково вдома і частково в офісі, а 9% працювали віддалено і до пандемії. Тільки 7% постійно відвідують офіс. В порівнянні з квітнем 2020 року, збільшилася кількість ІТ-спеціалістів, які виходять в офіс: тоді їх було 2%, ще 2% — час від часу туди приїжджали.

Чи розпочали ви працювати дистанційно (з дому) через поширення коронавірусної інфекції?

Як і торік, у Дніпрі та Запоріжжі дещо частіше працюють в офісах (10% та 14% відповідно). Київ, Львів, Одеса та Харків — міста, де найбільша частка фахівців на ремоуті (близько ¾ всіх респондентів).

Найбільші компанії частіше відправляють своїх працівників на ремоут (83% тих, хто працює в компанії з 800+ співробітниками, переважно на віддаленому форматі), а в невеликих (до 80 спеціалістів) — найбільша частка тих, хто постійно відвідує офіс (13%).

На віддаленому форматі здебільшого технічні спеціалісти (серед QA таких 80%, з-поміж аналітиків та спеціалістів з Big Data — 79%, серед розробників — 71%) та менеджмент проєктів (73%). Топменеджери, спеціалісти з HR, маркетингу та продажів, дизайнери, системні адміністратори та підтримка користувачів частіше працюють в офісі.

Лише 3% мріють повернутися в офіс

За рік, що минув від початку карантину, українські ІТ-спеціалісти добре адаптувалися до роботи з дому: 43% опитаних, які переважно чи частково працюють дистанційно, цілком задоволені цим, в той час, як у квітні 2020 року таких було тільки 23%. Ще 45% задоволені роботою з дому, проте не весь час.

Мріють повернутися в офіс лише 3% серед тих, хто нині на ремоуті, що помітно менше, ніж у квітні 2020 року: тоді їх було 11%. Очевидно, у тих, кому краще працювати в офісі, зараз є можливість туди повернутися, на відміну від квітня минулого року, коли все було закрите. Найгірше оцінюють віддалений формат респонденти, які живуть самі, і ті, які мають дітей (14% та 15% відповідно незадоволені ремоутом), а також топменеджери (18%).

Чи подобається вам працювати дистанційно?

Більшість ІТ-спеціалістів хочуть мати змогу працювати як вдома, так і в офісі (61%). Тільки 34% фахівців, які зараз переважно чи частково працюють з дому, хотіли б повністю перейти на віддалений формат. Навіть серед тих, кого повністю влаштовує робота вдома, 29% хотіли б мати змогу час від часу приїжджати в офіс.

Серед спеціалістів, які нині працюють в офісі, 66% задоволені цим, 28% хотіли б мати можливість працювати з дому.

Майже третина спеціалістів вдома працює продуктивніше, ніж в офісі

Одна з причин, чому ІТ-спеціалісти віддають перевагу роботі вдома чи в офісі, — рівень власної продуктивності. Загалом продуктивність роботи вдома респонденти оцінюють доволі високо: 49% вважають, що їхня ефективність вдома така сама, як в офісі, а 31% — що вони вдома працюють навіть ефективніше. Тільки 15% мають протилежну думку.

Проте є значні відмінності між тими, хто задоволений роботою на ремоуті, та тими, хто хотів би працювати в офісі. Серед тих, хто мріє повернутися в офіс, 65% вважають, що вдома стали працювати менш ефективно. Серед тих, хто цілком задоволений роботою вдома, 93% вважають, що вони працюють так само ефективно або навіть ефективніше, ніж в офісі.

Цікаво, що нема залежності між проживанням з дітьми та меншою продуктивністю вдома: ІТ-спеціалісти з дітьми оцінюють свою продуктивність вдома так само, як спеціалісти без дітей.

Чи стали більш продуктивними, працюючи дистанційно?

У половини опитаних з’явилося більше вільного часу з переходом на ремоут, але у третини є проблеми з work-life balance

Основною перевагою роботи з дому є економія часу на добирання в офіс — це відзначили 87% опитаних, а 50% зауважили, що при віддаленому форматі в них з’являється більше вільного часу. Також важливою перевагою ремоуту є менша ймовірність захворіти на ковід (відповіли 52% респондентів). 42% вдома почуваються комфортніше, ніж в офісі.

Що вам найбільше подобається в роботі вдома?


Основний недолік роботи з дому — брак комунікації з колегами (про це сказали 55% тих, хто зараз працює з дому). 33% відчувають проблеми з work-life balance, а 27% — з дотриманням робочого графіка.

Через що вам не подобається працювати вдома?


Роботу в офісі цінують насамперед за живе спілкування: 72% опитаних ІТ-спеціалістів вважають, що в офісі кращі можливості, щоб познайомитися та спрацюватися з командою, 64% цінують можливість комунікувати з іншими людьми, друзями, колегами, 59% — можливість швидко вирішувати робочі питання. Для 54% респондентів робота в офісі є ще й приводом вийти з дому.

Які основні переваги має робота в офісі?


Робота є одною зі сфер життя, якій ІТ-спеціалісти почали приділяти більше часу з початку карантину: це відзначили 38% фахівців. Найчастіше про це заявляли топменеджери (52% стали працювати більше під час карантину), HR-спеціалісти, People partner і рекрутери (51%), спеціалісти з маркетингу та продажів (47%), а також ті, хто залучений у менеджмент проєктів (46%). Ймовірно, цим фахівцям важче адаптуватися до роботи в умовах карантину та віддаленого формату, що призводить до збільшення робочих годин.

44% закінчують робочий день пізніше, ніж в офісі

Більшість ІТ-спеціалістів на ремоуті намагаються розпочати робочий день в той самий час, що і в офісі (54%). 24% фахівців починають працювати раніше, ніж в офісі — переважно це топменеджери (35%), HR-спеціалісти, рекрутери, People partner (29%), менеджмент проєктів (28%). 22% респондентів беруться за завдання вдома пізніше, ніж в офісі — частіше про це заявляли аналітики та спеціалісти з Data Science (28%).

Завершити робочий день на ремоуті в той самий час, що й в офісі, складніше: це вдається тільки 42% ІТ-спеціалістів, які працюють з дому, а 44% закінчують працювати пізніше, ніж в офісі. Складно «вписатися» у звичні робочі години ще й тому, що у багатьох ІТ-спеціалістів за цей рік збільшилась кількість часу, який вони витрачають на приготування їжі (це відзначили 40% опитаних) та ведення домашнього господарства (33%).

Чи змінився ваш графік роботи?

ІТ-компанії переважно не відстежують час роботи фахівців на ремоуті. Тільки 13% респондентів заявили про трекери, при чому тільки 2% зазначили, що відстежувати час почали на карантині. Приблизно така ж ситуація була рік тому. Отже, за рік, що минув, компанії не відчули потреби фіксувати час роботи своїх працівників. А ІТ-спеціалісти, своєю чергою, стали більше працювати не тому, що за ними стежать.

Загалом практика відстежування робочого часу більш характерна для невеликих компаній: 20% тих, хто працює в компанії з 80 чи менше співробітниками, відзначили це.

Чи відслідковує ваш роботодавець час, який ви проводите за комп’ютером?

Відсутність гарно облаштованого місця роботи вдома збільшує бажання йти в офіс

62% ІТ-спеціалістів, які працюють віддалено, мають вдома зручно облаштоване місце. Решта або мають досить незручне робоче місце (21%), або не мають такого взагалі (9%), або змушені ділити його з іншими людьми (8%). Ті фахівці, які мають зручне місце для роботи, частіше зауважували, що вдома вони працюють ефективніше, ніж в офісі (36% проти 31%).

Чи є у вас вдома облаштоване робоче місце?

Те, що немає гарно облаштованого місця вдома, збільшує бажання фахівців повернутися до офісу: серед тих, хто мріє повернутися в офіс, лише 43% мають вдома зручне робоче місце (для порівняння: у 73% тих, кого цілком задовольняє робота вдома, є облаштоване робоче місце).

ІТ-компанії по-різному підійшли до організації зручного робочого місця співробітникам на ремоуті. Найчастіше роботодавці пропонували працівникам комп’ютери чи ноутбуки — таку допомогу отримали 35% респондентів. 30% сказали, що компанія надала їм усе необхідне. Решта фахівців облаштовували його самостійно.

Чи допомогала компанія в організації домашнього офісу?

Зміни через коронавірус

Загалом ті зміни, які відбулися в ІТ-галузі через карантин, можна назвати позитивними. 66% опитаних спеціалістів вважають, що карантин спонукав компанії стати більш гнучкими в організації робочого процесу. Ще 38% помітили збільшення кількості проєктів, вакансій та пропозицій від рекрутерів. У 18% респондентів підвищилася зарплата. Негативні зміни відчула доволі невелика частина ІТ-спеціалістів: 14% були змушені змінити роботу чи проєкт, а у 3% зменшилась зарплата.

Крім того, карантин спонукав ІТ-компанії переглянути соцпакети, бонуси та інші переваги, які вони надають співробітникам.

Які позитивні зміни приніс карантин?

Багато компаній під час карантину розширили пакет медичного страхування: це зауважили 22% фахівців. Найчастіше поліпшували медстраховку своїх співробітників найбільші компанії: так вважають 30% серед тих, хто працює в компаніях з більш ніж 800 співробітниками.

Мало вплинув карантин на навчальний процес у компаніях: 70% опитаних зазначили, що їхні компанії не змінили кількість уроків англійської для працівників, а 66% це підтвердили щодо інших видів навчання, яке проводить компанія. У найбільших компаніях змогли збільшити обсяги навчання: 15% опитаних ІТ-спеціалістів, які працюють в компаніях з більш ніж 800 співробітниками, відзначили це (і тільки 10% серед усіх респондентів).

Також практично не відбулося змін щодо відпусток і лікарняних, які надають компанії: 89% респондентів не відчули змін щодо відпусток, а 79% — щодо лікарняних.

Які зміни відбулися в соцпакеті через карантин?

Найбільші зміни стосуються свят і корпоративів: 61% опитаних ІТ-спеціалістів зазначили про зменшення кількості подій. Найбільше потерпають співробітники великих ІТ-компаній: 71% тих, хто працює в компаніях з понад 800 спеціалістами, говорять про зменшення кількості свят і корпоративів під час карантину. Невеликі компанії до 80 спеціалістів теж переважно зменшили кількість заходів (60% респондентів це зауважили). Проте 40% спеціалістів, що працюють у таких компаніях, відзначили, що кількість свят не зменшилася в порівнянні з докарантинними часами. Це можна пояснити тим, що, можливо, більші компанії загалом частіше влаштовували івенти, тому й сильніше відчули зміни за менші компанії.

Ще одна сфера, де значна кількість спеціалістів (14%) говорить про погіршення — перегляд зарплат і виплата премій. 70% не зауважили змін в цьому аспекті через карантин, водночас для 10% ситуація поліпшилася. Цікаво, що нетехнічні спеціалісти частіше заявляли про покращення умов, ніж інші. Серед HR, People partner та рекрутерів таких 20%, серед спеціалістів Marketing and Sales 16%, а ось серед розробників — лише 8%, з-поміж тестувальників — 11%.

20% спеціалістів помітили, що компанії стали менше дбати про харчування в офісі, що досить логічно, враховуючи, що багато працівників на ремоуті.

Життя на карантині

В інших сферах життя теж відбулися значні зміни на карантині.

Серед мінусів, які локдаун приніс ІТ-спеціалістам, найчастіше згадують зменшення рухової активності (68% опитаних), недоступність певних товарів і послуг (43%), відсутність повноцінної відпустки та відпочинку (43%) та зміни звичного стилю життя (40%).

Які мінуси карантину особисто для вас?

Плюси переважно стосуються вільного часу та більшої свободи у його розподілі протягом дня. 68% ІТ-спеціалістів відзначили зменшення витрат часу на поїздки та затори, 51% — гнучкість графіка роботи на карантині, 42% — збільшення часу на себе. Ще один ефект карантину — зросла кількість сервісів, які можна отримати онлайн — це зауважили 44% IT-фахівців.

Які плюси приніс особисто вам каратин?

Найбільші зміни стосуються відпусток і подорожей: 60% респондентів вказали, що приділяли їм менше часу за останній рік.

Загалом 56% стали менше зустрічатися з друзями, а серед тих, кому не подобається працювати вдома, таких уже 69%. Ймовірно, робота в офісі для них є також можливістю спілкуватися з друзями.

Зустрічі з сім’єю та рідними теж стали помітно рідшими, проте все ж вони відбуваються частіше, ніж з друзями: 30% ІТ-спеціалістів зауважили, що менше бачаться з рідними, а 45% — так само часто, як і до карантину.

Час, який виділяють на дозвілля, заняття спортом, навчання і саморозвиток, змінювався залежно від стилю життя та роботи ІТ-спеціаліста. 24% ІТ-фахівців стали на карантині приділяти більше часу спорту, 29% — дозвіллю та відпочинку, 33% — навчанню та саморозвитку — дещо частіше про це казали ті, хто став вдома працювати ефективніше і зміг зменшити кількість робочих годин. Проте багатьом довелося урізати час занять: 33% почали менше займатися спортом, у 26% стало менше часу для дозвілля та відпочинку, 18% скоротили час на навчання та саморозвиток.

60% ІТ-спеціалістів, які мають дітей, відзначили, що стали проводити з ними більше часу на карантині, що дещо зменшило їхній час на дозвілля, а також навчання та розвиток, в порівнянні з тими спеціалістами, які не мають дітей.

Багато ІТ-спеціалістів на карантині стали витрачати більше часу на роботу, приготування їжі та ведення домашнього господарства. 40% ІТ-спеціалістів — на приготування їжі, 38% — на роботу, а 33% — на ведення домашнього господарства.



Читайте також другу частину дослідження про ставлення ІТ-спільноти до пандемії та вакцинації. Підписуйтеся на Telegram-канал «Редакція DOU», щоби не пропустити нові матеріали.


Аналітика: Ірина Іполітова
Візуалізація даних: Ігор Яновський

👍НравитсяПонравилось10
В избранноеВ избранном1
Подписаться на автора
LinkedIn



Підписуйтесь: Soundcloud | Google Podcast | YouTube

78 комментариев

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

Єдина незручність — припинив читати дорогою на роботу (30 хвилин — година, в залежності як затори будуть), але нічого, якось вдалося це пережити. Один день в офісі на тижні щоб покомунікувати зі всіма — це ще норм і зрозуміло, але як будуть примусово повертати на постійну роботу на цілий тиждень — буду шукати нове місце. Вже бачу в тому, що сиплеться у лінкедін обліковку купу ремоутів. Хоч якась користь від того ковіду.

Не против офисов принципиально, но они же строятся по большей части на правом берегу, да еще в его глубинке. Гудбай владельцам офисов от айтишников левого берега.

а в чем сложность? метро ездит по часам )

Каким еще часам? Метро на красной ветке утром ежеминутно,при том переполненное. Если бы офисы действительо были на Печерске (станции Арсенальная, Крещатик) с этим еще можно было смириться. Но продолжают тулить офисы в загазованых дебрях, без какой-либо рекреации вокруг — Олимпийская, Вокзальная, Лукьяновка. Какого спрашивается?

Офисы на левом, кстати, похоже сдаются по ценам не хуже печерских.

Ну то, что люди считают себя более продуктивным, это одно. Интересно было бы посмотреть, что по поводу увеличения или уменьшения продуктивности думают их менеджеры.

Я бы лучше спросил, что думают владельцы галер.
Потому-что менеджеров, страдающих из-за бесполезности своей, тоже спрашивать как-то бессмысленно.

Судя по капитализации ЕПАМ вряд ли сильно расстраиваются.

А вы думаете владельцы галер обладают всеведеньем и черпают информацию не от менеджеров?

Черпают смотря на свой банковский счёт. От менеджеров каких-то тоже конечно.

(стосується лише тих в кого вдома є можливість облаштуватим спокійне робоче місце)
Працюю на ремоуті задовго до того як це стало трендом.
Я ніколи не говорив колегам що це таке в порівнянні з офісом. Чому? Це б розвалило офісну систему, як розвалив її Ковід. Сидіти в офісах, де одному дує, другому жарко, третій не має звички митись вранці, четвертий обговорює свої справи по телефону на весь кабінет, п’ятий...
Нунахєр. Поспати в обід — це безцінно :) Я на початку пандемії прогнозував, що після ковтка свободи людей можна буде загнати в офіси лише дрючками. Статистика ДОУ це підтверджує. Що будуть робити з усіма цими гігантами-кампусами — я не знаю.

З’їжжатись з усієї країни в Київ, Львів, чи НЙ для того щоб була робота — це абсурд і 19те сторіччя. Тепер коли робота може бути скрізь, сподіваюсь що світ децентралізується і люди стануть більш вільними.

З’їжжатись з усієї країни в Київ, Львів, чи НЙ для того щоб була робота — це абсурд і 19те сторіччя. Тепер коли робота може бути скрізь, сподіваюсь що світ децентралізується і люди стануть більш вільними.

Правильно. Кожен працівник заводу чи пекарні так от просто організує вдома робоче місце. От заживуть люди!

В Украине пост-индустриальная экономика давно.

Топ украинских компаний — это агро и металлургия. В Украине нету вообще ничего характерного для пост-индустриальной экономики, кроме разрушения промышленности.

Чуваки походу трохи космонавти. Людей які можуть працювати з дому нереально мало.

Википедия:
К 2011 году доля сферы услуг в ВВП составила 56,2 %, она обеспечивала занятость двух третей (65,7 %) трудоспособного населения.

Инфа из 10 лет назад

кроме разрушения промышленности

Вы пересмотрели российских каналов

www.google.com/...​3,30.457646826953127&z=11

Под 500 новых предприятий с 2015 года.

К 2011 году доля сферы услуг в ВВП составила 56,2 %, она обеспечивала занятость двух третей (65,7 %) трудоспособного населения.

Почитайте определение пост-индустриальной экономики. Там совсем не про распределение ВВП. Та же Германия имеет больше 40% промышленности в ВВП, но является пост-индустриальной страной. Мы все еще аграрно-сырьевая. Те же ИТшники не что иное как сырье для иностранных компаний, где все деньги.

Вы пересмотрели российских каналов

index.minfin.com.ua/...​economy/index/industrial
Вы показываете типичную ошибку выжившего, открытие рядовых мелких предприятий.

Вот основная часть определения пост-индустриальной экономики:

более высокой доля населения, занятого в сфере услуг, нежели в промышленном производстве

Это то что можно реально посчитать.

А вот это

ИТшники не что иное как сырье

из разряда, что если захотеть, можно доказать что угодно.

Вот основная часть определения пост-индустриальной экономики:
из разряда, что если захотеть, можно доказать что угодно.
более высокой доля населения, занятого в сфере услуг, нежели в промышленном производстве

Ну у вас как-то получается, что какое-то условное папуасское государство, в котором из «экономики» гостинница для туристов и бордель при нём — локомотив постиндустриальной экономики?
"Если захотеть, можно доказать что угодно"©

Я исхожу из данных что есть.
И да, государство в котором, кроме борделя ничего нет, оно явно пост-индустриальное.
А как надо считать? Услуги назвать сырьем, потому-что они какие-то не такие?

Очевидно, что надо считать так, что-бы не получались очевидно абсурдные выводы, как вот с борделем.

Ну посчитайте лучше.
А то официальным данным, мы не доверяем, почему — «да просто так, не может быть», какие-то услуги нам не нравятся — множим их на ноль.

В результате 60% людей работают в услугах, но мы хотим считать что мы страна рабочих и крестьян.

В результате 60% людей работают в услугах

производят что-нибудь?

goo.gl/maps/kaWoNY1CY7Qd9nUj8

Этих ребят вообще нет в ВВП скорее всего, большая часть сумм гуляют наликом.

Вы можете просто почитать википедию.

Постиндустриа́льное о́бщество — общество, в экономике которого преобладает инновационный сектор с высокопроизводительной промышленностью, индустрией знаний, с высокой долей в ВВП высококачественных и инновационных услуг, с конкуренцией во всех видах экономической и иной деятельности

 И только как дополнение.

а также более высокой долей населения, занятого в сфере услуг, нежели в промышленном производстве.

Пост-индустриальная экономика в первую очередь основана на инновациях и научном потенциале, а не 60% услуг «сосу за копейки».

Услуги назвать сырьем, потому-что они какие-то не такие?

Опять же обратимся к википедии.

Сырьё или сыро́й материа́л — предмет труда, претерпевший незначительное воздействие человека и предназначенный для дальнейшей обработки.

ИТшка Украины дает код — сырье, а не продукт. Все НАШИ продукты вообще слабо конкурируют в мире, и являются в основном локальными. А те что созданы украинцами за рубежом, не являются НАШИМИ как таковыми.

Вот основная часть определения пост-индустриальной экономики:
более высокой доля населения, занятого в сфере услуг, нежели в промышленном производстве

сорян но это ерунда в таком случае «классические курортные экономики» вроде тех же ж мальдив они на самом деле «пост индустриальные» при чём тупо минуя вот это всё

ЗЫ: меня тоже резко позабавило то как новые молодые команды стали называть отечественную экономику «креативной» и заливать якобы мы впереди планеты вся и скоро догоним и перегоним потому что именно у нас большие возможности отсутствующего законодательства и величайшая креативность населения ни разу не вступавшего в реальную конкуренцию с реальным миром затока против анталии схватка века

Ладно, з будівельниками що будемо робити?

Едут в крупные города не только из-за работы, а потому что в мелких городах ничего нет

його там і нема бо попиту нема.

Трохи прикро читати одноголосні схвалення повного ремоуту і поголовної відмови від офісів. Я працював по різному, але найприємніший досвід розробки це коли всі члени команди сидять разом в одному приміщенні, завжди можна поговорити вживу, люди не розділені, команда добре білдиться смолтоками і спільними обідами. Можливо по рядках коду ефективність такої роботи навіть менша, але спільні продуктові рішення виходять дуже гарні. Та й взагалі важко уявити нормальний брейнштормінг через Інтернет.

Дуже сподіваюся що компанії хоча б продовжать формувати команди в одному місті, щоб можна було іноді зустрічатися вживу.

найприємніший досвід розробки це коли всі члени команди сидять разом в одному приміщенні,

А перед и после этого толкутся полтора часа в пробках или прижимаются к таким же страдальцам-попутчикам в метро, вдобавок передвигаясь как стая пингвинов на пересадочных станциях. Минус пару часов жизни в день, вот просто в задницу. Ладно там еще гибридный режим, раз в неделю съездить, но страдать с понедельника по пятницу просто потому, что «так надо»... после года удаленки решила, что в офис 5\2 возвращаться не хочу.

Ага, он воно що! Про Київ можу зрозуміти.

Як і торік, у Дніпрі та Запоріжжі дещо частіше працюють в офісах (10% та 14% відповідно). Київ, Львів, Одеса та Харків — міста, де найбільша частка фахівців на ремоуті (близько ¾ всіх респондентів).

Але чому у Львові ситуація схожа до Києва? Я працював в різних компаніях і довше 40 хвилин ніколи не їздив до офісу будь-яким видом транспорту.

У Львові історичне планування міста створює багато можливостей для пробок. Вони в рази менше київських, але є де постояти, якщо не орендувати квартиру біля офісу. 40 хвилин в одну сторону, це 1.33 години нафіг з життя кожного дня. За тиждень набирається 6.65(6 годин 39 хвилин), майже цілий робочий день. Висока плата заради можливості з кимось покомунікувати вживу.

Історичне планування заважає коли треба їхати діаметрально через центр, що не такий частий кейс. В багатьох випадках у Львові можна пішки дійти за 20 хвилин.

Взагалі прикольно якби компанії підбирали команди в межах міста. Щоб кожного дня працювати з з дому або коворкінгу поблизу, маючи можливість хоч раз на тиждень зібратися вживу.

Наприклад я за місто перебираюсь, в мене там теж на в’їзді пробка + недооб’їзна навколо Львова часто стоїть.

Якщо є бажання чи потреба перебиратися за місто, то дійсно робота в офісі буде незручною

На жаль, у Львові і центр об’їхати — окрема проблема. І радіальні стоять. Коротше, срака якась з транспортом. Ще й метра немає.

ну як це метра нема, поблизу мене недавно станцию вiдкрили якраз )

30/40 мин в обе стороны = 20-25 часов в месяц, выброшенных из жизни. И это в небольшом Львове. Для кого то это целая рабочая неделя в часах :)

Можна навіть менше спати щоб знайти додаткові робочі години. Тільки навіщо? Рахувати «втрачені робочі години» безглуздо, бо працювати понаднормово не є корисно для здоров’я. А от мати час вільний від споживання інформації — дуже навіть корисно. І його можна сумістити з доїздом до роботи.

Вы совсем не поняли, о чем я. Я о том, что вы как раз «перерабатываете» в сумме почти неделю, добираясь до дороги. А можно — отдохнуть и пожить.

Жив у Львові до 2018 року і дороги це жах.
Добирався своїм авто із перехрестя Стрийська-Наукова в район арсену на Чорновола це стабільно 45хв в одни бік. Півтори години якщо крупна аварія чи чергове перекриття через велопробіг/свята/приїзд президента/день пампуха/ремонт. Майже щотижня якась фігня. От маєте від півтори до 3 годин на день в дупу.
Ще добирався в СС на Героїв УПА, трохи швидше, але теж 30хв стабільно якщо нема ніякого вищеописаного ахтунгу, а вони є стабільно.
І це був 2018 рік, а зараз кількість авто ще більше зросла + перекрили на ремонт вул. Бандери + урбанізм головного мозку поперекроював не в кращий бік деякі вулиці.
В Києві ситуація майже аналогічна через в рази більшу кількість авто.

Їзда щодня по великому місту це знищення часу, нервів і грошей. Дякую, але офіс того не вартує.

то у вас детей нет. IT в основном молодая индустрия и семья — это девушка или друзья может даже кошка, поэтому все так плюсуют время с семьей. Попробуйте писать код и качать ребенка или пока жена в душе — помыть жопу малышу на кухне и убаюкать его. Выгрузить из пищащей стиралки белье, , выключить микроволновку и помешать еду пока жена в душе или что то делает тоже. Может она тоже работает как и вы удаленно. Поездка в метро будет отдыхом, местом размышлений.

Поездка в метро будет отдыхом, местом размышлений.

размышлять нужно было перед тем как заводить детей

Про що?

Ок, дядя.

Вообще-то опрос показал, что народ с детьми тоже не особо туда стремится:

Цікаво, що нема залежності між проживанням з дітьми та меншою продуктивністю вдома: ІТ-спеціалісти з дітьми оцінюють свою продуктивність вдома так само, як спеціалісти без дітей.

Причем процент недовольных ремоутом родителей такой же низкий, как и процент одиноких, которые рвутся в офис от страданий из-за того, что дома не с кем потусить

Найгірше оцінюють віддалений формат респонденти, які живуть самі, і ті, які мають дітей (14% та 15% відповідно незадоволені ремоутом), а також топменеджери (18%).

Топменеджеры неожиданно удивили таким невыским процентом, кстати.

Поездка в метро будет отдыхом, местом размышлений

Нах так жить.

P.S. Идеальный вариант — это когда компания имеет небольшой (относительно ее размера) офис и сотрудник имеет возможность выбрать, где ему удобнее работать.

Кстати, за год удаленной работы в команде ни разу не ощущала такой коммуникационной проблемы, которая бы не решалась с помощью технических средств вроде гугл митс или слака.

Теж так здавалося — до ремоуту. По факту, можливостей відпочити в метро в рази менше, ніж удома. Діти потребують безперервної батьківської уваги дуже малий проміжок часу. Ситуація, коли потрібно няньчити дітей самому або на пару з дружиною і при цьому працювати — це форс-мажор, її можливо зносити якийсь час, але це не та «робота з дому».

Если что дети бывают разные от 0 до 18.
Понятно что, первый год — это не вариант. Со второго уже норм.

А хто в такому випадку витирає дупу вашій дитині та вигружає пралку коли ви в метро?
Жінка повинна не митися, тому що чоловік захотів їздити в метро)?
А якщо жінка також захоче працювати?

Робочий день треба планувати і відволікатися на хатні справи по мінімум, коли працюєте з дому.
Ремоут робота це не робота по дому + кодинг чи тестинг коли є час, це має бути саме робота, а дім вже до чи після роботи.
Саме ремоут дозволяє робити хатні справи в той час, який ви марно витрачали на дорогу, а жити і насолоджуватись в решту дня.

А кто бы всё это делал, если бы не было карантина? Особенно, если жена тоже работает удалённо?) Я тоже как раз попал на ковид с маленьким ребёнком, и в комментарии вижу банальное нежелание сидеть с дитём, а не проблемы конкретно с карантином. Да, жёстко, но блин, как ниже уже написали, об этом надо было раньше думать.

В том-то и дело, что все могут поговорить... И это всегда шумно и отвлекает, что не дает сконцентрироваться.
Ну и плюс к этому я еще 40 минут тратил в транспорте в одну сторону...

В роботі над продуктом є не тільки написання коду. А коли все зрозуміло і треба сконцентруватися, то в такі дні можна і з дому покодити.

Так нема відмови від офісів, от що найсмішніше. Більшість сидить вдома і нормально собі працює, але пару разів на тиждень хоче їздити в офіс — потусити, поспілкуватися, прогулятися містом :)

Ремоут це вже новий стандарт.
Куди краще компаніям та окремим людям робити все, аби ця зміна була найбільш ефективною і приємною, нема сенсу даремно витрачати сили на протидію цьому.

нема сенсу даремно витрачати сили на протидію цьому.

Владельцы офисов судя по некоторым статьям с вами не согласны и не собираются сдаваться без боя.

Коли дує вітер, можна страждати, будувати укриття і бідкатись через негоду.
А можна збудувати вітряк, продавати електрику, заробляти і бути в шоколаді.

Люди із застрарілим мисленням будуть противитись прогресу, так завжди буває, коли приходить щось нове та революційне, але мідли та сіньйори які відчули смак свободи назад у стойло вже так просто не повернуться. Тим паче, що стає все більше і більше компаній з повним ремоутом, в тому числі з роботою напряму на європейців та американців, з відповідними рейтами.

Одна успешная компания «в офисе» выиграет рынок у «ремоут-френдли», это станет прецедентом, и всех загонят обратно.
Как говорил классик: «це ж було вже».

Або не виграє, бо сіньйори позвільняються з неї і підуть в ремоут-френдлі.

Дякую за чудову аналітику. Від себе додам, що був здивований тим, наскільки покращилося здоров’я на карантині в плані ГРВЗ у моїй сім’ї: я за рік не взяв жодного лікарняного, це просто неймовірно, що можливо жити без болю в горлі і перманентного нежитю. Діти, які раніше ходили в садочок 2 тижні і потім тиждень лікувалися, не мали нежитю і температури понад рік.

Вдома менша ймовірність захворіти

і не на коронавірус. Під час карантину це стало очевидним і для мене тепер так само важливо, як і зменшення часу на поїздки в офіс.

Yeap, ни одной простуды полтора года. Маска в магазинах, теперь на всегда.

Тут, кмк, не в маске дело. Два вируса не могут уживаться в одном хосте + меньше проводишь времени в публичных местах.

меньше проводишь времени в публичных местах

Чуть меньше, так как работал на удалёнке и ранее.
Единственное серьозное отличие — это маска во всех магазинах, марлевая, с закрытым носом.
Даже аллергия, стала чуть менее выражена.

Маска больше от себя защищает, а не от от окружающих. И даже щас далеко не все маски на нос натягивают в магазинах.

Дивовижна фізика масок N95 і FFP2 [MinutePhysics]
www.youtube.com/watch?v=ljSyeGjJkOs

Это уже респиратор и в нём гораздо сложнее дышать. Крайне мало вижу людей в таких респираторах. Но да, они спасают )

Можно его использовать для каких-то кратросрочных дел, типа чтобы забрать онлайн-заказ из супермаркета или аптеки.

Дело не столько в людях, сколько в кондёрах, которые разносят заразу внутри магазинов.
Были бы все те помещения с открытыми окнами, может и проблема бы так не стояла.
Я просто вижу, что маска снижает нагрузку на иммунитет, и он вытягивает.

Это спорный бонус. Дети нарабатывают иммунитет в садиках. Детские болезни — это нормально (не доктор :) )

Це не так. Існує дослідження, яке показало, що через 3 роки між дітьми, які хворіли і тими, які не хворіли, різниці немає. Можливе пояснення, що занадто багато існує вірусів, щоб це спрацювало.
Я обома руками за те, що середовище не має бути стерильним. Але як батько дитини, яка за зиму 2019-2020 років двічі лежала в лікарні з пневмонією скажу, що не хворіти ГРВЗ значно краще, ніж хворіти.

У меня двое. Пневмония — то, кончено, плохо. Исследований я не проводил, но из простой логики мне не понятно, если организм не видел вируса, то как он может получить от него иммунитет. Я, например, не болел ветрянкой в детстве. Очень надеюсь, что уже и не схвачу её, бо в детстве многие болезни переносятся гораздо легче.

Від вітрянки вже існує щеплення, в тому числі для дорослих. За мого дитинства його ще не винайшли, я перехворів, але дітей своїх прищепив. Маю колег, які щеплювалися. Імовірність померти від вітрянки в дорослому віці, до речі, приблизно така ж як і від коронавірусу.
Вірусів, які спричиняють ГРВЗ, якщо не помиляюся, є порядку 200 відомих, причому вони постійно мутують. Імунітет навіть від 20, які можна перенести за рік, не особливо допоможе боротися з рештою. А вакцина від грипу зазвичай містить 5-6 штамів. То чи варто хворіти? Питання риторичне, бо існує принаймні одне дослідження, яке каже, що різниці вже через 3 роки немає.

Плюс люди банально навчилися мити руки з милом :)

согласен, тоже 0 простуд, а так обычно раз в 4-6 месяцев стандартное насморк-горло-кашель на 7-10 дней.

Подписаться на комментарии