Українське ІТ в перший місяць війни. Понад 60% залишили свої домівки

З 23 по 26 березня ми зібрали 6812 анкет українських ІТ-спеціалістів — як тих, хто залишився в Україні, так і тих, хто виїхав за кордон, — і розпитали, що відбулося з ними за останній місяць.

Понад 80% опитаних фахівців уже працюють фултайм, хоча 61% довелося покинути свій дім і переїхати в безпечніше місце. У 77% айтівців доходи не змінилися значно.

Найчастіше нині ІТ-спеціалісти відчувають тривогу (63%), проте більшість також відчуває надію (53%). Фахівці активно допомагають країні, переказуючи гроші армії та волонтерам (91%).

Портрет респондента

Працюють фултайм і не готові змінювати роботу

Через місяць після початку війни в Україні більшість ІТ-спеціалістів повернулися до роботи: 84% опитаних працюють фултайм, ще 7% — парт-тайм. Фултайм працюють майже всі DevOps / SRE спеціалісти (93%), 88% розробників та менеджерів, 87% QA-спеціалістів, 86% Data Scientists, 85% HR-спеціалістів.

6% у пошуку роботи. Найчастіше це фахівці з продажів (18% шукають роботу зараз), сисадміни (18%), дизайнери (15%), спеціалісти підтримки (15%) та маркетингу (13%).

Чи працюєте зараз


Про втрату роботи через війну повідомили 6% опитаних. Проте у найближчий місяць частка таких спеціалістів може зрости через оптимізацію бізнесу компаніями (що вже починають робити Rozetka, EVO, «Нова Пошта», Parimatch Tech).

Лише 3% респондентів зазначили, що їх мобілізували (частка мобілізованих може бути дещо вищою, адже не у всіх є доступ до інтернету та можливість взяти участь в опитуванні).

6% ІТ-спеціалістів зазначили, що з початком війни кількість роботи в них збільшилася. Найчастіше про це казали керівники та менеджери найвищого рівня — у 12% з них стало більше роботи, найімовірніше, через адаптацію бізнесу до умов війни.

Чи були зміни робочого навантаження з початком війни


Зі змінами в робочому навантаженні пов’язані і зміни в доходах. У 90% тих, хто працює, як і раніше, доходи не змінилися чи практично не змінилися. Серед тих, у кого зменшилась кількість проєктів, 58% зберегли свій дохід, а у 37% він знизився.

Водночас збільшення кількості проєктів у цей період майже не впливає на дохід: у 76% тих, хто став працювати більше, дохід не змінився, а ще 10% зауважили, що їхній дохід дещо зменшився.

Чи змінився рівень дохіду з початком війни


Найменше постраждали від початку війни ІТ-спільноти Львова та Івано-Франківська: лише 3% спеціалістів тут втратили роботу через війну, у 12% зменшилася кількість проєктів. У 85% ІТ-спеціалістів з цих міст не змінився чи практично не змінився дохід за цей час.

Найсильніше постраждали спеціалісти з Дніпра: близько третини з них втратили роботу чи зазначили про зменшення кількості проєктів; у чверті сильно впав дохід. У Києві, Харкові та Одесі чверть спеціалістів втратили роботу чи зауважили про зменшення кількості проєктів, а приблизно 20% повідомили про значне зменшення доходів.

У теперішній ситуації лише 20% ІТ-спеціалістів готові розглядати пропозиції щодо зміни роботи. Насамперед зацікавлені в них ті, хто втратив роботу через початок війни, або й так був у пошуку — загалом 88%. Серед тих, хто працює і не відчув змін у роботі з початком війни, лише 12% могли б перейти на нову.

Серед новачків пропозиції готові розглядати 38% інтернів та 27% джунів. Серед сеньйорів та більш досвідчених спеціалістів — 10–16%.

Найрідше в новій роботі зацікавлені спеціалісти з DevOps / SRE (лише 14%) та розробники (16%).

Є і регіональна специфіка. До нових пропозицій більш відкриті фахівці з більш уражених війною регіонів, передусім з Чернігова, Сум, Одеси, Миколаєва, Житомира, а також Луцька та Полтави — більше як чверть айтівців. Попри активні бойові дії, в цей перелік не увійшов Харків, де кількість тих, хто готовий розглядати нові пропозиції, така ж, як і в середньому по країні — 20%.

Найнижчий показник — у центральних та західних регіонах, найменш уражених війною — у Тернополі, Івано-Франківську, Черкасах, Хмельницькому, Вінниці, Львові, Рівному та Чернівцях. 14–17% ІТ-спеціалістів в цих регіонах готові змінити зараз роботу.

Чи готові змінити роботу

Більше як половина ІТ-спеціалістів переїхали через війну

61% опитаних нами ІТ-спеціалістів довелося через початок війни залишити свою домівку та переїхати в безпечніше місце. Майже половина ІТ-спеціалістів (46%) переїхали в безпечніше місце в Україні, ще 14% виїхали за кордон.

Переїзди торкнулися ІТ-спеціалістів з усієї країни. Найчастіше переїжджали айтівці з Харкова (87% респондентів) і Чернігова (89%), а також з Києва (80%). Помітно рідше переїжджали ІТ-спеціалісти з Сум — лише 56% опитаних виїхали з міста після початку війни. Близько половини фахівців виїхали з Одеси, Миколаєва, Херсона, Запоріжжя. Значну витримку демонструють айтівці з Дніпра: від початку війни лише 38% з них виїхали в безпечніші місця.

Спеціалісти, які на початок війни мешкали в західних, безпечніших регіонах, теж досить активно переїжджали. 54% тих, хто мешкав в Ужгороді, змінили місце перебування, 42% тих, хто жив у Хмельницькому, третина ІТ-спеціалістів із Чернівців, приблизно 30% спеціалістів з Івано-Франківська та Тернополя, близько чверті тих, хто жив у Луцьку, Львові, Рівному. Найчастіше переїздили в менші міста та села.

Чи переїжджали


Найчастіше ІТ-спеціалісти переїжджали у Львівську область — туди з початком війни релокувалися 11% всіх опитаних айтівців або 23% тих, хто переїхав в межах України. На другому місці — Івано-Франківська область (сюди переїхали 6% українських ІТ-спеціалістів) та Закарпаття (9%).

Якщо до війни ІТ-спеціалісти переважно жили у великих містах (80% фахівців жили в п’яти найбільших містах України), то з початком війни велика частка спеціалістів виїхали в невеликі міста (29% тих, хто переїжджав у межах України) та села (31%).

Серед інших країн, куди айтівці виїжджали після початку війни, лідирує Польща (сюди прибули 35% тих, хто виїхав за кордон). Наступна за популярністю — Німеччина (10%).

В які країни переїхали


Серед основних критеріїв вибору місця для переїзду — наявність там друзів і родичів (цей фактор вказали 50% тих, хто переїхав), безпека (34%). Ці фактори були особливо важливі при переїзді в межах України та дещо менш важливі при релокації за кордон. Ті, хто виїхали за кордон, за можливості теж вирушали до родичів та друзів (34%).

Як обирали, куди переїхати


80% ІТ-спеціалістів, які переїхали через війну, планують повернутися додому: 40%, коли в їхньому регіоні стане безпечно, та ще 40%, коли закінчиться війна. Ті, хто переїхав в інше місце в Україні, частіше планують повернутися одразу, як вдома стане безпечно (48%). Ті ж, хто виїхав за кордон, частіше налаштовані чекати закінчення війни й тоді повертатися (57%).

Близько чверті тих, хто виїхав за кордон, або не планують повертатися взагалі, або ще не вирішили. Серед тих, хто переїхав у межах України, не планують повертатися або не впевнені щодо повернення лише 14%.

Чи планують повернутися


Більшість респондентів зараз перебувають у безпечних місцях: 64% не відчувають небезпеки. Відчувають сильну небезпеку 3% опитаних.

Найбільш безпечно зараз почуваються ті, хто переїхав у Тернопільську, Чернівецьку, Закарпатську, Хмельницьку та Івано-Франківську області.

Чи почуваються зараз безпечно


Відчуття безпеки суб’єктивне і не завжди пов’язане зі 100% фізичною безпекою. Серед тих, хто почувається безпечно, 35% все ж доводилося ховатися в укритті протягом останнього тижня: 26% бували там короткочасно, а решта — протягом тривалого часу. 4% ночували в укритті хоча б раз за минулий тиждень.

Ті, кому доводиться тривалий час перебувати в укритті, не завжди оцінюють своє становище як небезпечне. Серед тих, хто ночував хоча б раз в укритті за останній тиждень, тільки 17% відчувають сильну небезпеку, а більшість оцінює своє становище як дещо небезпечне (63%). Серед тих, хто лишається в Харкові, тільки 42% відчувають сильну небезпеку, а решта оцінюють ситуацію як дещо небезпечну. Серед тих, хто у Києві, 18% почуваються безпечно, а сильну небезпеку відчувають лише 12%.

Чи бували в укритті

Найголовніше питання — коли закінчиться війна

Негативні почуття та емоції наразі переважають. Найчастіше в ці часи в ІТ-спеціалістів виникає почуття тривоги (63% опитаних), близько половини відчувають втому (53%). Багато хто — ненависть (45%), лють і сум (по 42%).

Негативні емоції компенсуються почуттям надії (53%) та оптимізмом (37%). Ті, хто відчувають сильну небезпеку, помітно рідше називають надію та оптимізм, ніж решта опитаних (47% та 30%, відповідно), та частіше відчувають страх (47%), розпач (28%) і депресію (23%).

Топ-10 почуттів за останній тиждень


Найголовніше питання зараз — коли закінчиться війна (хвилює 74% опитаних). Далі питання безпеки: своєї та близьких (64%), співгромадян у гарячих точках війни (56%). Половина ІТ-спеціалістів думає над тим, як принести максимальну користь своїй країні в цей час (49%). Ймовірність мобілізації хвилює лише 32% опитаних, причому частіше жінок, ніж чоловіків (35% проти 30%).

Для тих, хто зараз не працює і шукає роботу, на перше місце виходять питання грошей і зайнятості (73%).

Які питання хвилюють


Майже всі опитані ІТ-спеціалісти матеріально вкладаються в нашу перемогу: 91% відправляли гроші армії чи волонтерам. Ще 87% працюють і сплачують податки. Приблизно половина долучилася до ІТ-армії (48%).

Як допомагають країні та армії


Аналітика даних: Ірина Іполітова


Підписуйтеся на Telegram-канал «Редакція DOU», щоби не пропустити нову аналітику.

👍ПодобаєтьсяСподобалось9
До обраногоВ обраному1
Підписатись на автора
LinkedIn

16 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Як можна було виїхати закордон? Я вже майже три роки живу у Берліні, віну зустрів у відпустці в Україні і не випускають зараз по блау-карті. Впевнений, що приніс набагото більше користі Україні з того боку кордону

Заранее. То что большинство (включая меня) не верили в начало войны совершенно не означает что вообще никто не верил.

Ну и кто угодно из Киева и западнее/южнее вполне мог успеть доехать до границы, особенно если ехать в более коротком южном направлении.

Лише 3% респондентів зазначили, що їх мобілізували (частка мобілізованих може бути дещо вищою, адже не у всіх є доступ до інтернету та можливість взяти участь в опитуванні).

Оскільки це не соціологічне опитування, то частка мобілізованих в будь-якому разі може бути або вищою, або нижчою, або й саме такою — хтозна.

Звісно. Цифри приблизні. Проте навряд чи мобілізованих 30%, чи 50%, чи 90%.

Спочатку здивувався що 52% залишилсь в окупованому Херсоні, але потім побачив що там всього лише 42 анкети...

Доречі на графіку «Чи почуваються в себе в безпеці» відсутні дані про Херсон.

Ужгород на 5м месте по переезду, причем в пределах Украины? А зачем?...

Теж кинулось в очі. Може наплутали і вказали, куди переїхали, а не звідки? Ще частина могла переїхати ближче до подій, щоб допомагати родичам, біженцям, армії і т.д.

он на третьем месте по ощущениям безопасности... не?

потому оттуда нужно переезжать в другой город Украины? логики нет. Очевидно кто-то что-то напутал)

Вони найчастіше переїжджали в невеликі міста (не облцентр) або села. Гіпотеза — поближче до рідних, в приватні будинки.

Выехать из крупного города в прилегающие села, так как ракетные удары сначала шли по крупным городам и их инфраструктуре

Не знаю, у нас в Николаеве пригороду тоже досталось. Продуктов и лекарств нет, света нет, газа нет. Родственники 3 недели без электричества сидели. Из-за постоянных боев не могли добраться коммунальщики. Уже боев нет, но транспорт в город из города не ходит.

там военкоматы, говорят, лютуют.

Підписатись на коментарі