×

Рейтинг вишів DOU 2018: Могилянка знову в лідерах, Львівська політехніка наприкінці списку

Читайте свіжий рейтинг вишів за 2023 рік

З 24 квітня по 8 травня на DOU проходило щорічне опитування, присвячене якості освіти в українських ЗВО (заклад вищої освіти — ред.). Загалом цього року зібрано 2938 анкет.

Із цікавого — у трійці лідерів одразу два харківських університети, КПІ, як і минулого року, всередині списку, а Львівська політехніка погіршила свої позиції і впала до аутсайдерів. А ще визначили, що майже половина нинішніх студентів ідуть у виш лише за «корочкою», а 25% отримують роботу вже 1-2 курсі. Але про все по черзі.

Методологія дослідження та портрет учасників опитування

Як і в 2016-2017 роках, ми опитували спеціалістів, які працюють зараз в ІТ та які вчилися в українських університетах, незалежно від того, отримали вони диплом чи ні.

Мета дослідження — оцінити якість навчання на ІТ-напрямках в різних вітчизняних ЗВО та визначити їхні сильні та слабкі сторони за оцінками студентів та випускників.

Ми просили респондентів оцінити різні аспекти свого навчання в університеті за шкалою від 1 до 10, де 1 — найнижча оцінка, а 10 — найвища.

У статті ми показуємо дані для тих університетів, які оцінювали 40 або більше респондентів. Інші ЗВО аналізуються разом у групі «Інші». Там, де є така можливість, окремо проаналізовано факультети, адже ситуація на різних факультетах одного вишу може помітно відрізнятися.

Ми не обмежували вік респондентів і час, який пройшов з моменту випуску, завдяки чому наша вибірка дуже різноманітна: в ній є і ті, хто ще вчиться (але вже працює в ІТ), так і ті, хто випустився 10 і більше років тому. Це дало нам можливість порівняти відповіді випускників різних років, щоб зрозуміти, куди рухається вища ІТ-освіта в Україні.

Результати

Рейтинг ЗВО у 2018 році не зазнав значних змін порівняно з 2016-17 роками.

Третій рік поспіль лідером за оцінками своїх студентів та випускників залишається НаУКМА: готовність рекомендувати цей заклад оцінюється у 8,9 бала з 10.

За ним слідують харківські університети: ХНЕУ ім. Кузнеця (8,2 бала) та ХНУРЕ (7,9 бала). Ці ЗВО і минулого року були серед лідерів, а за рік їм вдалося дещо підвищити свої бали.

У 2017-му друге місце посів ДонНУ ім. Василя Стуса, але цього року ми зібрали недостатньо анкет, щоб включити його в рейтинг (32 анкети із 40 необхідних). Варто зазначити, що цьогорічні оцінки університету теж доволі високі, і можна припустити, що за рік не сталося погіршення в його освітніх послугах.

Серед університетів, які отримали оцінку вище середнього рівня, — також КНУ ім. Шевченка (7,1 бала), Чернівецький університет ім. Федьковича (7,0 бала; вперше в рейтингу) та Сумський державний університет (6,9 бала).

Високі оцінки отримали також два факультети КПІ ім. Сікорського — ФПМ (6,8 бала) та ІПСА (6,7 бала). У цілому університет оцінили на середньому рівні — 6,2 бала.

Середній бал також у Чорноморського національного університету ім. Петра Могили, ХНУ ім. Каразіна, ХАІ ім. Жуковського, ЛНУ ім. Франка та ДНУ ім. Гончара.

Перелік аутсайдерів теж не зазнав значних змін порівняно з минулим роком: нижче за інші університети були оцінені Львівська політехніка, ОНПУ, ВНТУ, ХПІ та НАУ. У 2017-му Львівська політехніка входила в групу ЗВО із середнім показником готовності рекомендувати, проте цього року оцінка університету знизилася. Чи є ці зміни в рейтингу сталими, з більшою впевненістю можна буде сказати наступного року.

Блакитним кольором виділені показники вищі, ніж у решти ЗВО, жовтим — нижчі. Показники в чарунках без заливки не відрізняються від оцінок решти вишів (рівень значимості 90%).

Чарунки з числами показують середню оцінку за шкалою від 1 до 10, з відсотками — частку від усіх респондентів конкретного вишу / факультету.


ЗВО Оцінка Оцінка Оцінка Оцінка Оцінка Оцінка Оцінка Оцінка Оцінка Оцінка Оцінка Частка Частка Частка Частка Частка Частка Частка Частка Частка Оцінка Оцінка Оцінка Оцінка Оцінка Оцінка Оцінка Оцінка Оцінка Частка Оцінка Частка Частка Частка Частка Частка Частка Частка Частка Частка Частка Частка
1. НаУКМА 41 анкета 8,9 8,3 8,5 7,8 8,5 8,0 8,5 5,9 4,6 7,4 6,9 93% 98% 90% 61% 71% 71% 27% 27% 37% 7,4 7,3 6,3 6,6 7,5 7,8 7,2 7,4 7,2 24% 6,9 71% 2% 78% 76% 66% 39% 51% 12% 73% 51% 61%
2. ХНЕУ ім. Кузнеця 61 анкета 8,2 8,4 8,3 7,2 8,2 8,1 8,1 5,2 6,7 7,8 7,5 97% 82% 89% 95% 74% 66% 46% 31% 10% 7,6 7,3 6,8 8,8 8,8 8,6 7,8 6,5 7,2 39% 7,6 69% 7% 70% 89% 28% 36% 39% 13% 84% 74% 62%
Факультет економічної інформатики 58 анкет 8,5 8,5 8,5 7,4 8,5 8,4 8,3 5,3 6,8 8,1 7,7 100% 86% 93% 100% 78% 69% 48% 33% 10% 7,6 7,5 6,9 8,9 9,0 8,6 7,8 6,6 7,6 40% 7,7 67% 3% 74% 93% 29% 36% 41% 14% 86% 74% 66%
3. ХНУРЕ 347 анкет 7,9 7,6 7,5 6,9 7,5 6,5 6,8 5,8 5,7 6,3 5,6 91% 92% 71% 68% 61% 47% 36% 30% 7% 6,8 6,5 5,9 6,7 7,2 7,7 7,1 4,9 6,4 29% 5,3 61% 27% 64% 57% 52% 46% 39% 26% 66% 57% 56%
Факультет комп’ютерних наук (КН) 184 анкети 8,2 7,8 7,7 7,0 8,3 6,6 6,8 6,1 5,8 6,6 5,8 98% 92% 92% 79% 74% 52% 49% 32% 8% 7,0 6,7 5,7 6,8 7,3 7,7 7,5 5,2 6,8 30% 5,6 67% 23% 74% 66% 64% 59% 48% 29% 77% 59% 62%
Факультет комп’ютерної інженерії та управління (КІУ) 64 анкети 7,3 7,1 7,0 5,8 6,6 6,1 6,8 5,2 5,1 5,9 5,1 89% 98% 50% 67% 55% 39% 19% 36% 0% 6,2 5,8 5,7 6,4 6,8 7,4 6,3 4,1 6,0 23% 4,7 58% 34% 61% 55% 36% 34% 31% 28% 55% 50% 50%
4. КНУ ім. Шевченка 181 анкета 7,1 6,9 6,7 6,7 7,1 5,7 5,7 5,9 4,1 5,5 4,6 73% 81% 39% 45% 22% 10% 13% 24% 10% 6,5 5,7 5,0 5,5 5,2 6,0 7,0 5,1 6,3 26% 4,4 34% 8% 32% 60% 45% 38% 18% 30% 46% 28% 49%
Факультет комп’ютерних наук і кібернетики 94 анкети 8,0 7,6 7,4 7,1 8,3 5,8 5,6 6,1 4,1 5,9 5,1 95% 98% 62% 50% 28% 12% 18% 29% 15% 6,4 5,9 4,6 5,4 4,9 5,8 7,5 5,8 7,1 17% 4,6 32% 10% 37% 71% 57% 59% 17% 39% 60% 23% 54%
5. ЧНУ ім. Федьковича 48 анкет 7,0 6,4 5,6 4,5 6,6 5,9 6,7 5,4 4,0 5,4 4,3 88% 71% 63% 52% 58% 52% 31% 25% 15% 6,6 5,7 4,7 7,0 6,7 6,4 6,0 4,3 6,2 21% 4,8 31% 29% 25% 60% 40% 31% 17% 21% 52% 63% 38%
6. СумДУ 94 анкети 6,9 6,5 6,3 6,2 7,0 7,1 7,5 5,2 4,9 5,3 4,9 82% 86% 57% 55% 50% 59% 35% 18% 7% 6,3 5,8 5,8 7,1 7,1 7,3 6,3 4,9 5,7 37% 5,9 32% 16% 74% 44% 57% 37% 67% 27% 59% 50% 35%
Факультет електроніки та інформаційних технологій 91 анкета 6,9 6,5 6,3 6,2 7,1 7,1 7,5 5,2 5,0 5,4 4,9 82% 89% 58% 57% 52% 60% 34% 19% 8% 6,3 5,8 5,9 7,1 7,1 7,3 6,3 4,9 5,7 37% 5,9 31% 15% 75% 45% 59% 38% 67% 27% 58% 48% 34%
7. ЧНУ ім. Петра Могили 73 анкети 6,4 5,9 5,4 5,5 6,3 6,6 6,6 5,2 4,9 5,1 4,5 92% 89% 85% 56% 70% 77% 48% 25% 12% 6,4 6,0 5,4 5,1 6,5 6,0 5,9 4,4 5,7 30% 4,6 30% 3% 53% 64% 41% 45% 34% 16% 44% 49% 29%
Факультет комп’ютерних наук 69 анкет 6,5 5,9 5,4 5,5 6,3 6,5 6,6 5,3 4,9 5,1 4,5 93% 91% 87% 57% 70% 77% 48% 25% 12% 6,4 6,0 5,3 5,1 6,5 5,9 5,7 4,3 5,6 29% 4,5 29% 3% 51% 67% 41% 43% 32% 16% 43% 49% 29%
8. КПІ ім. Сікорського 475 анкет 6,2 6,3 6,1 6,3 6,4 5,0 5,2 6,0 3,6 5,3 4,1 81% 82% 46% 49% 36% 19% 18% 24% 2% 5,7 5,1 4,7 4,3 5,0 5,7 6,5 4,6 5,6 14% 4,0 36% 22% 39% 36% 34% 26% 23% 13% 27% 39% 38%
ФПМ 57 анкет 6,8 6,3 6,5 6,1 6,8 6,1 6,4 6,0 4,2 5,9 4,4 98% 98% 72% 49% 49% 18% 30% 56% 0% 6,4 5,7 5,1 4,8 5,1 5,7 7,1 4,6 5,9 11% 4,4 44% 9% 35% 35% 30% 21% 11% 9% 16% 40% 46%
ІПСА 50 анкет 6,7 7,1 7,0 6,9 8,0 5,8 5,9 7,1 3,2 6,0 4,5 90% 96% 38% 44% 28% 4% 34% 16% 8% 5,9 5,3 5,7 4,9 5,7 6,3 7,2 5,6 6,5 18% 4,6 54% 4% 56% 48% 32% 20% 34% 12% 28% 44% 40%
ФІОТ 166 анкет 6,3 6,2 5,8 6,1 7,4 4,7 4,7 5,6 3,9 5,2 4,0 86% 80% 58% 64% 33% 17% 11% 30% 2% 5,4 4,7 4,1 3,9 4,7 5,3 6,6 4,6 5,7 8% 3,5 26% 27% 40% 42% 34% 39% 28% 16% 37% 28% 40%
ТЕФ 57 анкет 6,0 6,2 5,9 6,2 4,9 4,1 4,4 6,0 3,0 5,6 4,1 95% 91% 42% 82% 60% 28% 18% 2% 2% 5,5 4,8 4,5 4,1 5,0 5,5 6,2 4,2 5,5 12% 4,0 35% 44% 39% 37% 53% 18% 32% 7% 26% 42% 42%
9. ХНУ ім. Каразіна 42 анкети 6,2 6,3 5,9 6,0 6,8 5,1 5,8 5,7 5,2 5,7 3,7 62% 71% 55% 36% 29% 21% 17% 21% 7% 6,0 5,2 6,2 5,2 5,6 6,2 6,6 4,7 4,8 26% 4,1 48% 24% 31% 45% 21% 33% 7% 19% 45% 50% 33%
10. ХАІ ім. Жуковського 67 анкет 6,1 5,8 5,7 5,4 5,8 5,8 5,8 5,4 3,9 5,5 4,7 81% 66% 55% 61% 40% 27% 25% 6% 3% 6,2 5,6 5,3 6,4 6,5 6,9 5,6 4,5 5,0 31% 5,0 48% 40% 34% 40% 52% 34% 24% 22% 43% 45% 40%
11. ЛНУ ім. Франка 76 анкет 6,0 5,7 5,7 4,9 6,0 5,0 4,9 6,0 3,7 4,8 3,4 76% 76% 37% 59% 29% 7% 8% 11% 1% 5,8 4,9 5,1 5,3 5,8 5,6 6,2 3,9 5,4 12% 4,2 55% 26% 30% 51% 46% 30% 12% 21% 25% 39% 26%
Факультет прикладної математики та інформатики 41 анкета 6,6 6,5 6,5 5,2 7,5 5,2 4,6 6,7 3,6 5,3 4,0 93% 98% 51% 80% 37% 2% 7% 15% 0% 5,9 5,1 5,2 5,4 6,4 5,7 7,2 4,3 6,1 10% 4,1 59% 20% 46% 49% 59% 46% 20% 27% 27% 24% 32%
12. Львівська політехніка 189 анкет 5,9 5,7 5,1 4,7 5,8 4,4 4,6 5,1 3,7 4,7 3,6 85% 90% 42% 46% 25% 15% 17% 11% 0% 5,3 4,6 4,3 5,7 5,6 5,7 5,7 3,5 5,2 11% 4,1 41% 45% 41% 54% 44% 31% 20% 14% 38% 37% 29%
Інститут комп’ютерних технологій, автоматики і метрології 48 анкет 6,2 6,1 5,6 4,6 5,6 4,9 4,9 5,1 4,3 5,2 4,1 83% 100% 44% 54% 10% 4% 15% 13% 0% 5,7 4,9 4,4 5,8 5,5 5,7 5,5 3,6 5,4 8% 4,5 44% 60% 35% 31% 17% 33% 13% 23% 29% 23% 35%
Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій 113 анкет 5,7 5,5 5,0 4,6 5,9 4,1 4,4 5,1 3,3 4,6 3,5 93% 91% 50% 45% 35% 23% 22% 12% 0% 5,1 4,4 4,1 5,8 5,9 5,6 5,9 3,5 5,1 10% 4,1 41% 38% 50% 67% 59% 34% 27% 12% 47% 43% 30%
13. ДНУ ім. Гончара 90 анкет 5,8 6,0 5,9 5,4 6,3 4,6 5,3 5,0 4,7 5,7 3,7 78% 91% 37% 44% 20% 22% 13% 4% 0% 6,1 5,4 4,6 3,4 3,7 4,9 6,1 4,1 5,2 13% 3,2 38% 40% 31% 36% 28% 22% 9% 12% 23% 39% 31%
Факультет прикладної математики 55 анкет 5,6 6,0 5,9 5,2 6,6 4,1 5,3 5,0 4,7 6,1 3,7 91% 98% 40% 51% 22% 29% 20% 4% 0% 5,8 5,3 4,3 3,6 3,7 4,4 6,1 4,1 5,8 13% 3,3 36% 45% 40% 47% 40% 27% 9% 15% 31% 44% 33%
14. ОНПУ 61 анкета 5,6 5,4 5,3 5,0 5,7 5,2 5,7 5,1 3,9 4,4 3,5 85% 87% 70% 28% 38% 34% 18% 16% 2% 5,2 4,9 4,4 4,2 5,0 5,2 5,3 4,2 5,7 20% 3,7 26% 43% 43% 57% 36% 25% 25% 11% 43% 56% 36%
Інститут комп’ютерних систем 48 анкет 6,0 5,9 5,9 5,1 6,0 5,3 5,8 5,1 4,1 4,7 3,9 94% 92% 83% 29% 42% 42% 21% 13% 2% 5,3 5,0 4,4 4,4 5,4 5,6 5,3 4,3 5,8 21% 4,0 25% 40% 48% 65% 46% 29% 31% 15% 48% 67% 42%
15. ВНТУ 124 анкети 5,3 5,1 4,9 4,2 5,3 4,7 5,4 4,3 3,8 4,1 3,1 82% 82% 42% 36% 32% 26% 17% 6% 3% 5,2 4,3 3,8 4,1 4,8 5,5 5,3 3,8 5,8 31% 3,6 31% 60% 48% 51% 25% 65% 23% 27% 38% 43% 36%
Факультет інформаційних технологій і комп’ютерної інженерії 89 анкет 5,4 5,0 4,9 3,9 5,7 4,8 5,5 4,2 3,9 4,0 3,2 90% 81% 43% 44% 40% 20% 19% 8% 4% 5,1 4,1 3,7 4,0 4,8 5,5 5,5 4,1 6,0 37% 3,7 34% 58% 49% 52% 25% 72% 22% 27% 45% 47% 43%
16. ХПІ 89 анкет 4,8 5,0 4,9 4,5 5,2 5,3 5,8 5,3 3,5 4,4 3,6 81% 81% 54% 53% 30% 36% 15% 3% 0% 5,5 4,7 4,5 4,0 5,6 5,7 5,8 3,3 4,1 10% 3,6 44% 56% 38% 31% 25% 11% 18% 11% 30% 43% 28%
17. НАУ 117 анкет 4,5 4,0 3,9 3,8 4,3 4,1 4,3 4,4 2,8 4,1 2,9 83% 74% 42% 33% 32% 15% 22% 5% 0% 4,8 4,0 3,9 4,1 3,8 4,2 4,7 3,0 3,8 9% 2,8 25% 56% 23% 31% 6% 16% 10% 9% 9% 27% 21%
Інститут комп’ютерних інформаційних технологій 84 анкети 4,3 3,8 3,7 3,5 4,0 3,7 3,9 4,3 2,7 4,0 2,9 93% 75% 54% 44% 42% 21% 29% 2% 0% 4,5 3,5 3,7 3,9 3,5 3,8 4,7 3,2 3,8 5% 2,9 21% 57% 26% 33% 5% 18% 11% 7% 8% 18% 24%
Інші 763 анкети 5,5 5,3 5,2 4,5 5,6 5,5 5,9 4,9 4,2 5,1 4,0 80% 75% 44% 38% 36% 30% 14% 13% 4% 5,9 5,3 4,8 5,5 5,8 6,0 5,4 3,8 4,9 19% 4,6 42% 43% 31% 40% 20% 20% 15% 11% 26% 48% 31%
В цілому 2938 анкет 6,2 6,0 5,9 5,5 6,2 5,5 5,8 5,3 4,3 5,3 4,3 82% 81% 51% 48% 39% 30% 21% 17% 5% 6,0 5,4 4,9 5,4 5,7 6,1 6,1 4,3 5,4 21% 4,5 42% 33% 41% 46% 34% 30% 23% 17% 38% 45% 37%

Як і в попередні роки, українські ІТ-спеціалісти не дуже високо оцінюють свої університети за всіма показниками — середні оцінки коливаються в межах 4-7 балів з 10.

Цікаво відзначити, що ті, хто вже закінчив університет, оцінюють своє навчання дещо краще, ніж ті, хто ще вчиться. Наприклад, випускники дещо вище, ніж студенти, оцінюють вплив університету на шанси знайти цікаву (6,2 та 5,9 бала відповідно) та високооплачувану роботу (6,0 та 5,7 бала відповідно), а також дещо частіше вважають, що університет дає корисні знання для роботи в ІТ (5,5 та 5,2 бала відповідно). Це може бути пов’язаним як з більшим робочим досвідом випускників і розумінням, як саме університет впливає на кар’єру, так і зі змінами, які відбуваються у сфері освіти останнім часом, зокрема появою широких можливостей для самоосвіти.

Імідж, викладачі та навчальні програми визначають готовність рекомендувати ЗВО

Готовність рекомендувати свій ЗВО / факультет / кафедру в середньому для всіх вишів залишається на тому ж доволі низькому рівні: 6,2 бала з 10.


На готовність рекомендувати ЗВО впливає декілька груп факторів.

Найбільший вплив справляє те, як респондент оцінює перспективи випускника на ринку праці: якщо є впевненість, що диплом ЗВО / факультету престижний та цінується роботодавцями, і його наявність гарантує отримання цікавої та високооплачуваної роботи, такий ЗВО / факультет готові рекомендувати.

Також важливим фактором, який впливає на рекомендації, є викладачі — їхнє вміння зрозуміло подавати та пояснювати матеріал, а також їхня участь у реальних проектах та застосування на практиці того, чому вони вчать студентів.

І остання група факторів, що має значний вплив на готовність рекомендувати ЗВО, — зміст та організація навчального процесу. У першу чергу рекомендуватимуть той ЗВО, який має корисну та актуальну програму навчання, а також той, де краще організований процес навчання, інформування студентів та менше бюрократії.



Важливими характеристиками українських ЗВО зараз стають більш іміджеві речі: престижність та позитивний вплив на кар’єрні перспективи. Тобто студенти та випускники університетів найчастіше вважають, що їх освіта цінується роботодавцями та позитивно впливає на кар’єрні перспективи. Водночас зміст навчальних програм та практичний досвід викладачів за важливістю оцінюються нижче.

Вища освіта в ІТ: формальність, але важлива

Порівнюючи відповіді респондентів, що випускалися в різні роки, ми бачимо, що інтеграція університетської освіти та практики постійно зростає: ІТ-компанії все частіше беруть участь в організації навчальних та позанавчальних заходів в університетах та все тісніше співпрацюють з університетами, пропонуючи студентам можливості працевлаштування, а в ЗВО викладають все більше сучасних ІТ-технологій.

Але незважаючи на ці позитивні зміни, для студентів вища освіта в ІТ-сфері потроху перетворюється на формальність: кількість тих, хто йде в університет за «корочкою» про вищу освіту, постійно зростає. Серед нинішніх студентів, які вже працюють в ІТ, це одна з двох основних причин вчитися у виші: майже 50% відвідують його заради диплому (серед тих, хто випустився до 2012 року, таких лише 31%). Стільки ж ідуть в університет, щоб навчитися працювати з інформацією, навчитися вчитися (але важливість цієї причини, навпаки, постійно падає — серед тих, хто випустився до 2012 року, її вказали 70%).

Ще одна причина вчитися в університеті, важливість якої зростає — можливість сховатися від армії. Більше чверті нинішніх працюючих студентів назвали це серед причин навчання у ЗВО, а серед тих, хто випустився до 2012 року, таких тільки 12%.

Тільки 40% студентів, які вже працюють, відвідують університет, щоб отримати професію та знання, необхідні для роботи, і частка таких студентів теж постійно зменшується (серед тих, хто випустився до 2012 року, таких було 60%).

Про зниження ролі вищої освіти для майбутнього ІТ-спеціаліста свідчить також прагнення зменшити тривалість навчання у виші та кількість зусиль, які були витрачені на навчання. Особливо часто про це згадують ті, хто випустився за останні кілька років.

Отже, якість освіти має тенденцію до покращення. Водночас її цінність для студентів падає.

З одного боку, цінність освіти має явний зв’язок з цілями, які має абітурієнт на момент вступу у виш. У першу чергу незадоволені вартістю, тривалістю та змістом навчання ті, хто прийшов в університет не за знаннями, а щоб отримати формальний документ чи «відкосити» від армії. Ті ж, чиєю метою було отримати знання за спеціальністю, навчитися вчитися, підвищити ерудицію, навчитися працювати в команді, помітно частіше готові рекомендувати свій університет, і краще оцінюють його за всіма характеристиками.

З іншого боку, схоже, що наразі український ІТ-ринок має таку потребу у працівниках, що готовий давати роботу навіть тим, хто не пройшов і половини терміну навчання в університеті: 25% нинішніх працюючих студентів отримали роботу в ІТ на 1-2 курсах університету або ще до вступу. Для тих, хто випустився з університету в попередні роки, характерне більш пізнє працевлаштування: найчастіше вони починали працювати після 3 курсу.

Готовність роботодавців працевлаштовувати студентів, яким ще далеко до завершення університетського курсу, може бути важливим чинником ставлення студентів до навчання у ЗВО як до формальності. Принаймні ті, хто почав працювати раніше, рідше вказують, що навчання в університеті потрібне для отримання професійних знань. Серед нинішніх студентів, які працюють в ІТ з 1-2 курсу, 36% назвали причиною навчання отримання професії, 54% — отримання формального документу, а 32% — можливість уникнути армії. Серед тих, хто почав працювати на 3 курсі чи пізніше, таких 43%, 48% та 26% відповідно.

Утім, якщо вища освіта і стає формальністю, то важливою: тільки 9% респондентів не стали б взагалі вступати до університету, якби в них був другий шанс. У цій анкеті ми не питали, для чого ІТ-спеціалісту диплом про ВО, але в обговоренні статті на цю тему багато коментаторів відзначали, що диплом значно полегшує виїзд на роботу за кордон. Також великі ІТ-компанії досить часто включають ВО у вимоги до претендентів.

Вища освіта за кордоном

Якби респонденти мали другий шанс, 37% з них знову вступили б у той самий заклад, на ту саму кафедру чи факультет. На другому місці за частотою згадувань — навчання за кордоном. Чверть опитаних, якби їм дали другий шанс, не вступали б до університету в Україні, а поїхали б за кордон.

Половина з тих, хто хотів би поїхати вчитися за кордон, як основну причину вказують кращу якість освіти. А ще половина просто хочуть вчитися та жити за кордоном, тобто навчання є для них способом еміграції. Причому за останні роки виросла частка тих, хто обрав би іноземний університет у першу чергу за можливість переїзду за кордон.

Проте схоже, що за кордоном якість ІТ-освіти таки вища: майже половина тих, хто вчився і в Україні, і за кордоном, після школи поїхали б вчитися за кордон, якби в них був другий шанс. Дві третини таких респондентів основною причиною називають саме вищу якість освіти, а не можливості для переїзду.

Водночас ті, хто навчався в університеті за кордоном і можуть порівняти український і закордонний університети, краще оцінюють українські університети, ніж ті, хто вчився тільки на Батьківщині.

Аналогічно ті, хто переїхав жити за кордон, оцінюють свій досвід навчання в українському університеті помітно краще за тих, хто живе в Україні.



Оцінки університетів

Незважаючи на загальні тенденції у вищій ІТ-освіті, ситуація кардинально відрізняється в різних ЗВО. Серед українських університетів є такі, що дуже високо оцінюються студентами та випускниками, так само як і ті, що приділяють досить мало уваги якості своїх освітніх послуг.

Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Університет третій рік поспіль займає найвищу сходинку в нашому рейтингу ЗВО і має дуже високий показник рекомендацій: 51% випускників оцінили свою готовність рекомендувати його на 10 балів з 10. Це найкращий показник серед усіх університетів.

Що стосується окремих аспектів роботи університету, то переважна більшість з них теж оцінені вище середнього. Випускники, очевидно, пишаються своїм університетом: престижність цього закладу оцінена вище за всі інші університети (8,5 бала з 10). Крім того, випускники та студенти НаУКМА частіше за інших вважають, що роботодавці цінують їх диплом (7,8 бала з 10).

Навчальний процес є сильною стороною університету: студенти вивчають більше різноманітних ІТ-технологій, ніж в більшості інших університетів (5,7 при середній кількості 3,8). Частіше за інші університети НаУКМА залучає ІТ-фахівців до викладання (це вказали 78% респондентів, при середньому показнику 41%). Також університет отримує допомогу від ІТ-компаній в облаштуванні навчального простору (66% при середньому показнику 34%). Що ж стосується корупції, то тут один з найнижчих її показників (особисто стикалися 2%, при середньому показнику 33%) та один з найвищих показників нетерпимості до плагіату (6,3 бала з 10 при середньому показнику 4,9). Адміністрація ЗВО / факультету оцінена найвище серед усіх університетів за орієнтацію на студентів та допомогу їм у складних ситуаціях (8,5 з 10 при середньому показнику 5,8).

Слабким місцем НаУКМА, порівняно з іншими університетами-лідерами, є цікавість навчальної програми. Її оцінили на середньому для всіх ЗВО рівні — 4,6 бала при середньому показнику 4,3.

Харківський національний економічний університет ім. С. Кузнеця

Два харківських ЗВО — ХНЕУ та ХНУРЕ ділять 2 і 3 місце за показником готовності рекомендувати університет.

ХНЕУ входив до лідерів і минулого року, а в 2018 показник готовності рекомендувати цей виш помітно зріс — з 7,3 до 8,2 бала (чи є ця тенденція сталою, ми побачимо наступного року).

Цей ЗВО має найвищий серед проаналізованих університетів показник рівня знань та мотивованості студентів до навчання, а також найвищу кількість технологій, які вивчаються в межах навчальної програми (5,9 при середньому показнику 3,8).

Найбільше респондентів, що взяли участь в опитуваннні, навчалися чи навчаються на факультеті економічної інформатики, який за багатьма показниками знаходиться на першому місці рейтингу: за сприйняттям як факультету, навчання в якому гарантує хороше місце на ринку праці, з хорошою програмою, викладачами, адміністрацією, а також технічним станом приміщень та обладнанням.

Харківський національний університет радіоелектроніки

Університет представлений факультетом комп’ютерних наук (КН) та факультетом комп’ютерної інженерії та управління (КІУ).

Загалом готовність рекомендувати університет складає 7,9 бала з 10, що вище середнього рівня.

КН оцінюється помітно краще за КІУ (готовність рекомендувати — 8,2 проти 7,3 відповідно) і за своїми оцінками наближається до лідерів рейтингу — НаУКМА та ХНЕУ.

Незважаючи на дещо нижчі оцінки, факультет комп’ютерної інженерії за багатьма аспектами теж оцінюється вище середнього рівня: програма навчання, викладачі, технічне та інше забезпечення навчального процесу, а також імідж факультету та високі шанси випускників отримати цікаву та добре оплачувану роботу.

Серед відмінностей двох факультетів, які можуть впливати на різницю їхніх оцінок, можна назвати насиченість навчальної програми: кількість технологій, які вивчаються, на КН вища (5,8 на КН проти 4,5 на КІУ), а співробітництво з ІТ-компаніями тісніше (зокрема, допомога з технічним забезпеченням — 64% проти 36%, спонсорство навчальних заходів — 59% проти 34%, організація спільних курсів — 48% проти 31%, запрошення на лекції спеціалістів з ІТ-компаній 66% проти 55%).

Окремо варто відзначити досить високий рівень корупції в цьому закладі: 27% наших респондентів особисто стикалися з хабарями в університеті, що помітно вище, ніж в НаУКМА і ХНЕУ (там — не більше 10%), і наближається до середнього показника по всім університетам.

Київський національний університет ім. Шевченка

КНУ ім. Шевченка представлений факультетом комп’ютерних наук та кібернетики, а також іншими факультетами (жоден з яких не набрав 40 відповідей, тому ми не аналізуємо їх окремо).

Оцінка готовності рекомендувати цей університет / факультет не змінилася порівняно з минулим роком. Проте ХНЕУ та ХНУРЕ дещо покращили свої показники, через що КНУ ім. Шевченка опинився на 4-му місці в рейтингу.

Факультет комп’ютерних наук та кібернетики оцінили дещо вище, ніж інші факультети — на 8 з 10 (університет загалом — 7,1 з 10).

Серед особливостей університету слід відзначити високі оцінки складності навчання (5,9 з 10) та мотивованості студентів (7 з 10, а на факультеті комп’ютерних наук та кібернетики — 7,5 з 10), а також низький рівень корупції (8% при середньому показнику 33%). Водночас випускники і студенти цього університету називали менше технологій, які вивчаються — зокрема, рідше називали JS (22% при середньому показнику 39%) та PHP (10% при середньому показнику 30%), рідше зазначали, що університет співпрацює з ІТ-компаніями (про залучення працюючих ІТ-спеціалістів до викладання згадали 32% при середньому показнику 41%, про організацію спільних курсів — 18% при середньому показнику 23%), а також відзначали більш поблажливе ставлення до плагіату, ніж в інших топових ЗВО (на 5 з 10, в той час як в топ-3 університетах в рейтингу цей показник складає від 5,7 до 6,9 бала).

Зважаючи на сильні і слабкі сторони університету, лише третина його випускників та студентів вважають, що вартість навчання в ньому відповідає якості (в середньому по всім університетам — 42%).

Чернівецький національний університет ім. Федьковича

Чернівецький університет вперше набрав достатню кількість голосів та потрапив у рейтинг вишів з високим результатом: середня оцінка готовності рекомендувати — 7,0 бала з 10, що вище середнього рівня.

Незважаючи на досить високу готовність рекомендувати ЗВО, студенти і випускники рідко вважають, що їх диплом цінується роботодавцями (4,5 бала з 10 при середньому показнику 5,5). В цілому, на відміну від інших університетів з високими позиціями в рейтингу, імідж Чернівецького університету серед його студентів та випускників помітно гірший і знаходиться на середньому рівні. Наприклад, престижність свого факультету студенти та випускники цього вишу оцінили на 6,6 бала (в університетах, що займають перші 4 сходинки рейтингу — від 6,6 до 8,5). Чи сприяє навчання здобуттю цікавої / перспективної роботи — оцінили на 6,4 бала (проти 6,9-8,5), чи допомагає отримувати гідну зарплатню — 5,6 бала (проти 7,0-8,5).

Серед сильних сторін університету — високі оцінки якості викладання (зрозуміла подача матеріалу — 6,6 при середньому показнику 6,0), технічного стану приміщень (7,0 при середньому показнику 5,4) та технологічного забезпечення навчання (6,7 проти 5,7 загалом), орієнтації адміністрації університету на інтереси студентів та готовність допомогти (6,7 при середньому 5,8). Кількість технологій, які вивчаються, вища за середнє значення (4,5 проти 3,8).

Корупція в університеті оцінена на середньому рівні (29% стикалися особисто, середній показник — 33%). Співробітництво з ІТ-компаніями теж на середньому рівні, окрім гостьових лекцій співробітників ІТ-компаній (про них згадали 60% студентів та випускників, при середньому показнику 46%) чи пропозицій з працевлаштування (52% при середньому показнику 38%).

Сумський державний університет

Сумський державний університет ділить 3-5 місце в рейтингу з КНУ та Чернівецьким університетом. Середня готовність рекомендувати виш — 6,9 з 10, що вище за середнє по всім університетам.

Сильні сторони університету: викладачі (зрозумілі пояснення — 6,3 бала при середньому показнику 6,0, досвід роботи — 5,8 при середньому показнику 5,4, жорстке ставлення до плагіату — 5,8 при середньому показнику 4,9), технічний стан приміщень (7,1 при середньому показнику 5,4) та забезпечення навчання (технологічним обладнанням — 7,1 при середньому показнику 5,7; навчальними матеріалами — 7,3 при середньому показнику 6,1), адміністрація (готовність допомогти — 7,5 при середньому показнику 5,8; організація навчального процесу — 7,1 при середньому показнику 5,5) та імідж вишу (престижність — 7,0 при середньому показнику 6,2; вплив навчання на отримання цікавої та перспективної роботи — 6,5 при середньому показнику 6,0; вплив на розмір зарплатні — 6,3 при середньому показнику 5,9; оцінка диплома вишу роботодавцями — 6,2 при середньому показнику 5,5).

В університеті частіше за інші ЗВО організовують повноцінні навчальні курси разом з ІТ-компаніями та часто залучають ІТ-спеціалістів до викладання. Як результат, університет має високу частку тих, хто вступає сюди саме з метою отримати знання та навичок для професійної діяльності (62% при середньому показнику 48%).

Рівень корупції в університеті нижче середнього: 16% стикалися з хабарями особисто при середньому показнику 33%.

Разом з тим, студенти та випускники менше задоволені відповідністю розміру оплати за навчання та якості освітніх послуг (27% вважають, що вартість відповідає якості, при середньому показнику 33%).

Чорноморський університет ім. Петра Могили

Чорноморський університет ім. Петра Могили належить до групи університетів з середнім рівнем рекомендацій — 6,4 бала з 10.

Сильні сторони ЗВО оцінені вище, ніж в середньому — викладачі, навчальна програма, адміністрація, технічне забезпечення процесу навчання, залучення ІТ-спеціалістів до викладання та читання лекцій. Також тут один з найнижчих рівнів корупції (лише 3% особисто стикалися з хабарями в університеті при середньому показнику 33%).

Водночас співвідношення ціни та якості освіти рідше, ніж в середньому по всіх університетах, оцінюється як оптимальне (26% проти 33% в середньому по всім університетам), а 38% опитаних студентів та випускників, якби в них був другий шанс, поїхали би навчатися за кордон (в рідному університеті лишилися б 32%).

НТУУ «Київський політехнічний інститут ім. Сікорського»

КПІ представлений у вибірці 4 факультетами, які ми змогли проаналізувати окремо: ФПМ, ІПСА, ФІОТ та ТЕФ (інші факультети набрали менше 40 анкет).

Загалом готовність рекомендувати КПІ знаходиться на середньому рівні (6,2 бали з 10), проте ситуація дуже відрізняється на різних факультетах:

  • ФПМ та ІПСА оцінюються вище середнього (6,8 та 6,7 бала відповідно)
  • ФІОТ та ТЕФ оцінюються на середньому рівні (6,3 та 6 балів відповідно).

КПІ загалом має один з найвищих показників складності навчання (6 з 10 при середньому показнику 5,3), високий рівень знань та мотивації студентів (6,5 при середньому показнику 6,1), хороший імідж серед роботодавців (6,1 при середньому показнику 5,5). На середньому рівні оцінена корисність отриманих знань (5,3 бали), доволі низько — їх актуальність (4,1 при середньому показнику 4,3).

Що ж до навчальної програми, то ФПМ та ТЕФ пропонують до вивчення більшу кількість ІТ-технологій, ніж університети в середньому (4,7 та 4,2 відповідно при середньому показнику 3,8), а ІПСА та ФІОТ — на середньому рівні (3,6 та 3,8 відповідно). При цьому якість викладання та технічна забезпеченість оцінюються досить низько: на ФІОТ та ТЕФ нижче середнього рівня (зрозуміла подача матеріалу — 5,4 та 5,5 відповідно при середньому показнику 6,0; стан аудиторій та гуртожитків — 3,9 та 4,1 при середньому показнику 5,4), на ФПМ та ІПСА — переважно на середньому рівні (зрозуміла подача матеріалу — 6,4 та 5,9 відповідно; стан аудиторій та гуртожитків — 4,8 та 4,9 відповідно).

ФПМ та ІПСА мають низький рівень корупції (до 10% респондентів стикалися з хабарями), ТЕФ — рівень корупції вище середнього (44% особисто стикалися з хабарями), ФІОТ — середній (27%).

Харківський національний університет ім. Каразіна

Готовність рекомендувати університет на середньому рівні — 6,2 бала з 10.

Сильні сторони університету — престижність факультету та популярність у роботодавців, високий рівень знань та мотивації студентів, суворе ставлення до плагіату.

Програма навчання оцінюється студентами як цікава, проте не дуже актуальна. Кількість технологій, яка вивчається студентами, нижче середнього рівня (3,2 при середньому показнику 3,8). Співробітництво з ІТ-компаніями теж досить неактивне: тільки 7% респондентів загали спільні курси університету та ІТ-компаній (при середньому показнику 23%), 21% сказали, що ІТ-компанії надавали факультету технічну підтримку (при середньому показнику 34%). У результаті 26% студентів та випускників зазначили, що обрали б інший ЗВО, якби мали другий шанс (у середньому цей показник складає 16%).

Національний аерокосмічний університет ім. Жуковського «ХАІ»

Готовність рекомендувати університет не відрізняється від середнього значення — 6,1 бала з 10.

Більшість показників, за якими оцінювали університет, на середньому рівні: його імідж та престижність, викладачі, навчальні програми, адміністрація, співробітництво з ІТ-компаніями. Вище середнього оцінена технічна база (стан приміщень — 6,4 при середньому показнику 5,4, забезпечення технікою для навчання — 6,5 при середньому показнику 5,7) та забезпеченість навчальними матеріалами (6,9 при середньому показнику 6,1).

Що стосується студентів, то їхній рівень знань та мотивованість до навчання оцінюється нижче середнього рівня (5,6 при середньому показнику 6,1). Крім того, тут вища частка студентів, які вступили у виш виключно з ненавчальною метою (щоб не потрапити в армію чи щоб отримати «корочку») — 24% (у середньому — 8%).

Львівський національний університет ім. Франка

Дещо більше половини вибірки університету складають студенти та випускники факультету прикладної математики та інформатики, решту — інші факультети вишу.

Готовність рекомендувати ЛНУ на середньому рівні — 6,0 бала з 10. Наразі ми спостерігаємо тенденцію до поступового зниження готовності рекомендувати цей ЗВО, з 6,5 бала в 2016 році до 6,0 бала в 2018.

Високо оцінюється складність навчання в університеті, особливо на факультеті прикладної математики та інформатики (6,0 у виші в цілому, 6,7 на факультеті прикладної математики та інформатики при середньому показнику 5,3). Також високо оцінюється співвідношення ціна-якість навчання в університеті (55% вважають це співвідношення не завищеним при середньому показнику 42%).

Оцінки факультету прикладної математики та інформатики кращі за оцінки університету в цілому: вище оцінюється його імідж (престижність факультету оцінена на 7,5 бала, а університету загалом — на 6,0), сприйняття серед роботодавців (5,2 проти 4,9) та роль в отриманні цікавої роботи і гідної зарплати (6,5 проти 5,7); вище оцінюється корисність (5,3 проти 4,8) та актуальність програми навчання (4,0 проти 3,7), рівень знань та мотивованості студентів (6,2 проти 5,6), корисні професійні зв’язки та знайомства, які можна завести в університеті (5,4 проти 5,0), вивчається більша кількість технологій (3,8 проти 3,0). Менша частка студентів стикається з корупцією та хабарництвом (20% проти 26%).

У цілому схоже, що студенти та випускники не дуже задоволені своїм університетом, і 25% з них обрали б інший ЗВО в Україні (середній рівень — 16%).

Національний університет «Львівська політехніка»

Університет представлений Інститутом комп’ютерних наук та інформаційних технологій, Інститутом комп’ютерних технологій, автоматики та метрології, а також невеликою кількістю анкет з інших факультетів та інститутів.

Загалом готовність рекомендувати ЛП нижче середнього рівня — 5,9 бала з 10. Інститут комп’ютерних технологій, автоматики та метрології оцінюється дещо краще — на середньому рівні (6,2).

Сильні сторони університету — високо оцінений технічний стан приміщень (5,7 бала при середньому показнику 5,4). Слабкі сторони — рівень викладачів (зрозуміла подача матеріалу — 5,3 при середньому показнику 6,0; досвід роботи — 4,6 при середньому показнику 5,4; суворість до плагіату — 4,3 при середньому показнику 4,9) та адміністрація університету (готовність допомогти студенту — 4,6 при середньому показнику 5,8, організація навчального процесу — 4,4 при середньому показнику 5,5).

Щодо інших показників, то ситуація помітно відрізняється у двох досліджених інститутах. Інститут комп’ютерних технологій, автоматики та метрології краще оцінюється за кар’єрними перспективами (можливість отримати перспективну роботу — 6,1 проти 5,5 в Інституті комп’ютерних наук та інформаційних технологій; можливість отримати гідну зарплату — 5,6 проти 5,0), цікавістю та актуальністю навчальної програми (цікавість навчання — 4,3 проти 3,3; корисність знань — 5,2 проти 4,6; актуальність знань — 4,1 проти 3,5).

При цьому в Інституті комп’ютерних технологій, автоматики та метрології один з найвищих показників корупції — 60% студентів та випускників стикалися з нею особисто (в Інституті комп’ютерних наук та інформаційних технологій — 38%, в середньому по всім університетам — 33%). Крім того, 30% тих, хто навчався в Інституті комп’ютерних технологій, автоматики та метрології, хотіли б змінити його на інший факультет в рамках цього ж ЗВО (в Інституті комп’ютерних наук та інформаційних технологій — 14%, у середньому по всім університетам таких 11%).

Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій має насиченішу програму навчання (у середньому студенти інституту вивчають близько 4 ІТ-технологій, а в Інституті комп’ютерних технологій, автоматики та метрології — близько 3). Також в інституті тісніші зв’язки з ІТ-компаніями (зокрема, в залученні ІТ-спеціалістів до викладання чи читання окремих лекцій, залученні ІТ-компаній як спонсорів інституту, сприянні у працевлаштуванні в ІТ-компанії).

Дніпровський національний університет ім. Гончара

Один з чотирьох університетів, які третій рік поспіль демонструють тенденцію до зниження готовності респондентів рекомендувати їх (інші три — ХАІ, ЛНУ та Львівська політехніка).

Наразі готовність рекомендувати університет на середньому рівні — 5,8 бала з 10. Нижче середнього оцінили факультет прикладної математики (5,6 бала).

Серед сильних сторін університету — висока оцінка навчальної програми як цікавої (4,7 при середньому показнику 4,3) та корисної для роботи (5,7 при середньому показнику 5,3), проте не дуже актуальної (3,7 при середньому показнику 4,3). Імідж, оцінка викладачів та студентів, зміст навчальної програми та співробітництво з ІТ-компаніями — на середньому рівні.

До слабких сторін відноситься адміністрація ЗВО (готовність допомогти студенту — 5,3 при середньому показнику 5,8; організація навчального процесу — 4,6 при середньому показнику 5,5), а також технічний стан приміщень (найнижча оцінка з-поміж усіх університетів — 3,4 при середньому показнику 5,4), забезпечення навчального процесу технікою (3,7 при середньому показнику 5,7) та навчальними матеріалами (4,9 при середньому показнику 6,1). Рівень корупції також досить високий: 45% студентів факультету прикладної математики особисто стикалися з хабарями, що вище середнього показника по всім університетам (33%).

Якби була можливість, майже чверть студентів та випускників університету змінили б його на інший виш в Україні (в середньому по всім університетам — 16%).

Одеський національний політехнічний університет

Готовність рекомендувати ОНПУ знаходиться на рівні нижче середнього — 5,6 бала з 10. Дещо краще оцінюють Інститут комп’ютерних систем — на 6 балів.

Низько оцінюють корисність та актуальність знань, які дає університет (корисність — 4,4 при середньому показнику 5,3, актуальність — 3,5 при середньому показнику 4,3), підготовку та практичний досвід викладачів (вміння пояснювати — 5,2 при середньому показнику 6,0; практичний досвід — 4,9 при середньому показнику 5,4), їх ставлення до плагіату та списування (4,4 при середньому показнику 4,9), технічний стан приміщень (4,2 при середньому показнику 4,9) та забезпеченість засобами для навчання (навчальні матеріали — 5,2 при середньому показнику 6,1, технологічні можливості — 5,0 при середньому показнику 5,7), а також імідж університету (престижність — 5,7 при середньому показнику 6,2; вплив на отримання перспективної роботи — 5,4 при середньому показнику 6,0; вплив на отримання хорошої зарплатні — 5,3 при середньому показнику 5,9) та вартість навчання (53% вважають вартість завищеною, при середньому показнику 35%).

Оцінки Інституту комп’ютерних систем дещо вищі і знаходяться на середньому рівні, зокрема імідж університету, робота адміністрації та зміст навчальних програм. Інститут активно співпрацює з ІТ-компаніями, покращує за їхній рахунок технічне забезпечення навчання та запрошує працівників у якості лекторів.

Низьким оцінкам університету відповідає специфіка цілей його студентів: більше 50% вступили, щоб отримати «корочку» (в середньому по університетам — 41%), більше чверті — щоб уникнути армії (в середньому — 20%). 20% студентів та випускників університету не стали б вступати у виш, якби в них був другий шанс; в Інституті комп’ютерних систем таких 13% (в середньому по університетах — 9%).

Вінницький національний технічний університет

Як і минулого року, ВНТУ відноситься до трійки університетів з найнижчим показником рекомендацій: 5,3 з 10, що нижче середнього по університетам (факультет інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії — 5,4).

Нижче середнього рівня оцінюються викладачі, технічний стан приміщень та технічне забезпечення університету, рівень знань та мотивація студентів, навчальні програми, адміністрація та імідж університету.

В університеті один з найвищих показників корупції (особисто стикалися з хабарями 60% студентів та випускників вишу при середньому показнику 33%) та один з найвищих показників поблажливості до плагіату та списування (суворість у ставленні до плагіату оцінили у 3,8 бали при середньому показнику 4,9).

Серед сильних сторін респонденти відзначили можливість завести корисні для професійної діяльності зв’язки та знайомства (оцінені на 5,8 з 10, що відповідає середньому рівню).

Як і в ОНПУ, вище середнього частка тих, хто вступає до ВНТУ з метою отримання «корочки» (50% при середньому показнику 42%) або уникнення служби в армії (27% при середньому показнику 20%). Також вище середнього частка тих, хто не вступав би до університету взагалі, якби була така можливість (18% при середньому показнику 9%).

НТУ «Харківський політехнічний інститут»

ХПІ демонструє стійку тенденцію до зниження готовності респондентів рекомендувати університет: з 6,1 бала в 2016 році до 4,8 бала в 2018. Наразі університет другий з кінця за показником рекомендацій.

Майже за всіма показникам університет має оцінки нижче середнього: навчальна програма, викладачі, студенти, забезпечення технікою та матеріалами, співробітництво з ІТ-компаніями, а також імідж університету та його вплив на можливості працевлаштування. Університет має один з найвищих рівнів корупції (56% студентів та випускників особисто стикалися з хабарями при середньому показнику 33%, а в НаУКМА, ХНЕУ, КНУ, Чорноморському університеті та в деяких факультетах КПІ цей показник — до 10%).

28% студентів та випускників, якби мали можливість, обрали б інший ЗВО в Україні для навчання.

Національний авіаційний університет

Як і в попередні два роки, НАУ займає останню сходинку в нашому рейтингу університетів. Цього року готовність рекомендувати університет складає 4,5 бала з 10, а Інститут комп’ютерних інформаційних технологій — 4,3 бала.

Університет має найнижчі оцінки майже за всіма характеристикам. Дуже низький рівень співпраці з ІТ-компаніями: лише 31% респондентів згадали лекції спеціалістів ІТ-компаній (при середньому показнику по всіх університетах 46%), 23% сказали, що ІТ-спеціалістів залучали до викладання курсів (у середньому — 41%), а 16% згадали, що ІТ-компанії спонсорувати різні навчальні заходи (при середньому показнику 30%). Рівень корупції, навпаки, один з найвищих (стикалися з хабарями 56% студентів та випускників при середньому показнику 33%).

Студенти університету загалом менше орієнтовані на отримання знань в університеті: 18% з них вступили у виш, лише щоб отримати «корочку» та / чи уникнути армії (при середньому показнику 8%), а 22% студентів та випускників взагалі не вступали б у виш, якби мали другий шанс (при середньому показнику 9%).


Текст і аналітика: Ірина Іпполітова
Візуалізація даних: Ігор Яновський


Дані опитування в CSV: github.com/...​/tree/master/universities


Рейтинг вишів DOU 2019: dou.ua/...​ainian-universities-2019

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному1
LinkedIn

Схожі статті




Найкращі коментарі пропустити

в Львівській політехніці в ІКТА є багато програм, в тому числі Програма Інтернет речей (моє дітище). і мені вигідно було просити студентів ігнорити це опитування (я його потролив) — щоб їх позитив/негатив непоширювався на інші спеціальності

Наприклад співпраця з ІТ компаніями — лекції проходять в ІТ компаніях для 1-го курсу. По тому показнику ми летітимемо в космос, і виглядатиме що весь інститут маладєц.
Тому в мене прохання — робити наступного ркоу опитування в розрізі факультетів/освітніх програм

96 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Странно, что ХНУРЭ имеет такой рейтинг, не смотря на то что практически весь бюджет куплен. По крайней мере в этом году точно. Даже в приемной комиссии заместители ректоров бегают и намекают на «помощь со стороны вуза»

чи є ті, хто зараз навчається або нещодавно закінчив ХНЕУ ім. Кузнеця? бажаю більше дізнатися про даний ВНЗ (або ж ЗВО, як вам подобається). якщо бажаєте залишитись анонімним — ось моя пошта: [email protected]
P.S. також цікавить СумДУ.

A можно узнать какие заграничные университеты были названы респондентами этого опроса?

Вспомнил прикол, когда одни измеряли, а другие проводили опрос :)

и любимой задачей «Есть две лампочки, одна не горит. Решай проблему.»

Так это как раз современные подходы к образованию :)
задача в стиле интервью в Гугле — вот тебе общая постановка задачи, покажи всё, на что способен.

куча гуманитарной(и не только) дичи, куда же без этого. Мой любимый предмет из этой категории — Методика викладання математики та iнформатики

Так это отлично, что давали такой предмет. По крайней мере будет понимание проблематики, как вбивать знания всяким «июням».

Про остальное не возражаю, но эти пункты как минимум спорны.

Добавьте выбор вуза в зарплатный опрос, он как раз скоро будет. Было бы интересно посмотреть.

Думал что нет. Можете тогда сюда добавить?
doustatistic.byethost7.com

Это не наш продукт,
вот тут еще есть сырые данные:
github.com/...​/csv/tree/master/salaries

в Львівській політехніці в ІКТА є багато програм, в тому числі Програма Інтернет речей (моє дітище). і мені вигідно було просити студентів ігнорити це опитування (я його потролив) — щоб їх позитив/негатив непоширювався на інші спеціальності

Наприклад співпраця з ІТ компаніями — лекції проходять в ІТ компаніях для 1-го курсу. По тому показнику ми летітимемо в космос, і виглядатиме що весь інститут маладєц.
Тому в мене прохання — робити наступного ркоу опитування в розрізі факультетів/освітніх програм

Вау, в этом году какой-то наплыв людей, считающих, что нельзя сравнивать выборки разного размера! Тревожная динамика ))

Питання не в динаміці, а в обгрунтовано підібраній і адекватній методиці.

Ну как сказать, меня вот печалит, что люди, не зная основ статистики (что само по себе абсолютно нормально), делают вывод, что это автор неправ, а не что они чего-то не знают.

Ну и обоснованность / адекватность методологии исследования — это тоже вопрос к социологам, знающим статистику (которыми не могут быть люди, не разбирающиеся в определении стат.значимостей)

Питання просте — чому б авторам не навести повний перелік всіх ЗВО і факультетів звідки отримали анкети. 17 ЗВО не дозволяє побачити всю картину. І хто і звідки «Інші». Хто новачки, з яких регіонів?

Інші — це всі виші, по яким не набралося 40 анкет. Їх не показуємо окремо, бо оцінки на невеликій кількості відповідей будуть дуже нестабільними, «стрибатимуть» з року в рік і взагалі мало про що свідчитимуть. Тобто це 17 вишів, по яким ми можемо показати індивідуальні оцінки, але оцінювали набагато більше університетів, звичайно

Виходячи із наведеного Вами опису вказаних 17 ВНЗ (про яких у когось ще є бажання щось сказати), а точніше сказати Вашої критики (адже автор статті — Ви), складається враження, що ті ВНЗ, які НЕ потрапили у ці 17 позицій, мають більше переваг, аніж ті, що потрапили. Адже про інші ВНЗ, що не потрапили, взагалі жодного слова, що в контексті такої статті є більше перевагою (Вам так не здається ?).
Чомусь зовсім не аналізуються ті ВНЗ, які були у попередні роки, а натепер «вилетіли» із даного списку? Цікаво було б знати, які результати анкетування по таким ВНЗ?
Також, маю запитання до автора статті:
1) Чи маєте Ви відношення до ІТ-сектору і яке (чи Ви можете бути фахівцем хоча б на якомусь рівні)?
2) Чи Ви закінчували ВНЗ в Україні ? Якщо так, — то що це за ВНЗ?
3) Чому Ви так не любите вітчизняну «Вищу освіту» (адже із сукупності сучасних та за минулі роки Ваших статей та коментів складається таке враження) ? Можливо Вас хтось колись образив і Ви досі ображаєтесь ?
Одразу ж хочу сказати, що я зовсім НЕ проти конструктивної критики та висвітлення проблемних аспектів, але ж не може бути все зовсім погано (світ НЕ чорно-білий), все ж таки є і позитивні зрушення (але чомусь про них йдеться дуже мало).

Доброго дня.
А ви можете розповісти, за що можна любити вітчизняну вищу освіту ?

я б з радістю зробила рейтинг всіх універів України без виключення. Думаю, ДОУ теж були б раді, якби в їхньому рейтингу було не 17 університетів, а 100.
АЄОА. НЕ МОЖНА показувати результати опитування 10 людей, і казати читачам, що це адекватна оцінка університету. Навіть обмеження в 40 анкет, яке ми обрали, може декому здатися недостатнім.
В кінці статті є посилання на дані опитування — ви можете подивитися ВСІ університети, які згадувалися в опитуванні. Подивитися на їх оцінки і зробити ДЛЯ СЕБЕ якісь висновки. Але вивішувати назагал ці оцінки і стверджувати, що це показники якості університетів, безвідповідально.
По вашим питанням:
1. Ні, я не працюю в сфері ІТ. Я працюю в сфері соціальних та маркетингових досліджень
2. Закінчувала НаУКМА (до речі, в попередні роки статтю готувала інша людина, і все одно НаУКМА була першою. Співпадіння? Не думаю).
3. Нічого собі не люблю. Я підтримували Альма Матер своїми кревними через Alumni Fund Ukraine. І скоріше б рекомендувала Могилянку, якби мене спитали. Разом з тим, я бачу багато недоліків в якості своєї вищої освіти.
А щодо статті — так є ж університети з досить високими показниками. Це перемога. Але більше тих, кого оцінюють досить низько (6,2 з 10 — це досить низько). І тут вже питання не до мене, а до тих, хто оцінював свої виші.

Это просто тупая статитсти среди тех кто ответил и никоим образом она не делает рейтинг.
Особенно поразило то что за ХНЕУ им Кузнеца голосовало — 61 анкета, а за ХНУРЕ — 347 и далее все просто «средняя температура по палате».
Але!!! Автор в наше время кроме тупой статистики есть еще социлогия которая кроме количества еще и качество может оценивать. Вы слышали о таком? Вижу что нет.
Лютый треш не отражающий ничего.

Ірина Іпполітова, Вам бы с профессиональным социологом поговорить и данные обработать правильно чтобы понять влияние одного вопроса на другой и другие факторы.

Интересно было бы от работодателей услышать фидбек, с каких вузов люди более способные, занимают руководящие посты, знания технологий, мотивация и т.д.

вот тут анализировали в том числе и это. правда, еще в 2016:
«Вуз также имеет значение: с ростом уровня должности растет доля выпускников КНУ, НТУУ „КПИ“, НУ „ЛП“, НаУКМА, ХНУРЭ и ЧГУ»
dou.ua/...​articles/diploma-for-job

Ирина, спасибо большое, интересная информация. Буду ждать свежих подобных статей)

Нічого , скоро Львівський політех підніметься. Відкривається кафедра робототехніки , оновлюється програма напряму кібербезпеки . Ну і функціонує кафедра Інтернету речей

Не Львівський політех підніметься, а спеціальності в ньому, що підтримуються ІТ-кластером

не кафедри, а програми :) ІоТ, АІ, Робототехніка, Кібербезпека — ІКТА буде поступово лізти вгору
правда, поки лиш по корупції ріст пішов :)

ІКТА вже на 0.2 виріс, а вот ІКНІ суттєво потягнув в протилежну сторону. І опитування таки правильно показує слабкі сторони. Треба ще там реорганізувати навчальні програми :)

За НАУ обидно. Когда-то ведь неплохая кафедра Инженерии Програмного Обеспечения, как для непрофильного вуза так вообще.

Как и в прошлом году поражен рейтингом. А точнее адекватностью голосовавших из ТОП списочка. Сам оценивал КПИ, как по мне, было бы справедливо, что бы ни один из Укр ВУЗов не получил больше 8\10 по результирующей шкале. То что такие ВУЗы как КПИ, ЛПИ и т.д. , которые при этом имеют огромный набор АЙТИшников оказались на середине — дне списка, говорит по-моему только про то, что только в этих ВУЗах студентов научили думать и здраво оценивать ситуацию. Не имею ничего против, но 2 год подряд 8+ у жестких ноунеймов, от этого просто пригорело. + Нелепо со стороны редакции ставить НАУКМА на 1е место, я считаю, что редакции стоит сделать ТОП, подобно ТОПу компаний, в зависимости от кол-ва человек. Нельзя стравнивать поток студентов в 5-6к\год в КПИ или других политехах чуть меньше, и пару сотен(в лучшем слуаче)\год из НАУКМА.

Ноунейм не значит, что он хуже КПИ. КПИ более раскручен, но в среднем в Украине образование не сильно отличалось в разных ВУЗах, программа примерно одинаковая, уровень преподавателей тоже. В малентком ВУЗе даже больше шансов на прямое общение с преподавателем и более глубокое изучение предметов в результате. Также как и преподаватели могут быть более увлеченные, чем в тех же киевских ВУЗах. Поментьше стереотипного мышления.

Возможно, вы, конечно правы, в том, что ноунейм может быть хорошим. Но тут другая штука, КПИ раскручен не рекламой по ТВ, а результатами, ну с этим сложно поспорить. Касательно прямого общения тоже не могу согласится, в КПИ(говорю про ФИВТ), работает куча преподов, которые при этом девелоперы где-то или вообще имеют свои компании, так что прямого общения хватает. По профильным предметам преподы так же не перегружены, так как занятия проходят не на поток, а на групу. Ситуации с овер 300 человек на паре бывают только на лекциях по всякой филологии. + Нельзя забывать о сотрудничестве, у маленького ВУЗа оно тоже может быть, но с точки зрения выгоды самих АЙТИ компаний, которые этим занимаются,очевидно, что лучше выбрать большие профильные ВУЗы. Не зря тот же ЕПАМ в Киеве базируется в КПИ и Шеве.

Последний фактор важен и наболее решающий, но он не про качество. Компании должны открываться там, гле есть люди, т. е. ВУЗы, которые могут выпускать сотни программистов в год, а не 50, как провинциальный ВУЗ. Остальное применимо и к провинцильным ВУЗам. Я учился в СевНТУ в 90х и там были очень сильные преподаватели и хорошая гаучная школа, похожее можно сказать и про ТНУ у которого была сильная команда на групповых олимпиадах по программированию, и скорее всего про многие областные ВУЗы.

Называть Могилянку ноунеймом... И что нелепого в том, что она на первом месте? ВУЗ действительно лучший в Украине по всем параметрам.

(говорю про ФИВТ), работает куча преподов, которые при этом девелоперы где-то или вообще имеют свои компании,

Бред сивой кобылы. На ФИВТе от силы 2-3 толковых преподавателя. А уж «владельцов компаний» или девелоперов выше мидла там не было и причин находиться им там нет. Подавляющее большинство преподов там — старые пердуны, которые понятия не имеют что сейчас происходит в IT, за парой исключений.

У вас предрассудки и вы пытаетесь (как и многие на этом сайте, особенно кто закончил КПИ давно) подогнать «престижность» ВУЗа к качеству обучения в нем. КПИ славится мнимой престижностью, только вот на деле подтвердить ничего не может.

И оценка его будет все дальше падать. Вообще она даже завышена, т.к. там очень много студентов, которые думают, что они смогут «отримати знання за спеціальністю для подальшого працевлаштування». И на 4 курсе из всех ваннаби студентов процентов 5% дай бог на галеру верстать пойдут.

Эм, Могилянку ноунеймом я не называл, она идет отдельным пунктом. То что ее нельзя сравнивать с Политехами, как минимум с точки зрения статистики(выборки очень отличаются).
На счет ФИВТа вы конечно же располагаете информацией лучше всех, спорить начинать с вами я не буду, скажу только, что вы не правы, толковых преподавателей там очень много. Вопрос что считать толковым, да может, они не учат верстать сайтики по фреймворку, который придумали 2 недели назад и забудут через 3 месяца, но базовые предметы, да и многие профильные в КПИ действительно на высоком уровне.

Я лишь отписался, чтобы шедший мимо абитуриент не воспринял всерьез что вы напридумали про «высокий уровень» в КПИ и поступил в нормальный ВУЗ. А тешить себя придуманными фактами про «высокий уровень» и «толковых преподавателей» дело ваше.

Вот я как не учившийся в обоих и отец «шедшего мимо абитуриента» читаю это и пытаюсь понять, какие реальные факты стоят за вашими «на ФИВТ нет толковых преподавателей» и «Могилянка лучшая по всем параметрам»? Этот опрос не предлагать, он субъективен.

На ФИВТе отличные преподаватели и не надо читать этот бред. Я не говорю уже о том, что на факультете много открыто лабораторий и учебных классов от мировых лидеров ІТ и отечественных, тот же ЕРАМ, например. А касательно классических курсов и качества фундаментальной подготовки навряд ли noname или новоуниверы типа Могилянки смогут конкурировать. Все зависит от того, что вы хотите получить от учебы — возможность адаптации к изменчивости мира или поверхностное освоение новомодных технологий, которые кардинально меняются каждые 3-4 года. Выбирайте классику типа КПИ. КНУШа, Львовской политехники, ХНУРЭА и им подобных и не ошибетесь.

Валерий, данный опрос тем и хорош, что он не претендует на фундаментальность. Ошибка науки пост-совка заключается именно в этой самой фундаментальности. А реальному сектору нужна наука прикладная — те самые 3-месячные фреймворки, над которыми Вы так безапелляционно посмеиваитесь. Если бы КПИ и КНУ не боялись потерять корону и давали больше материала «на злобу дня» их рейтинг был таким же высоким, как и в фундаментальных рейтингах.

КПИ и Шева имеют более высокие зарплаты и меньшую нагрузки, поэтому «выгребают» все лучшие кадры в Киеве к себе. Учитывая, что в Киеве сосредоточено более 50% всех специалистов IT Украины несложно предположить, что лучшие преподавательские кадры сосредоточены именно там. Кроме того и Шеве и КПИ никто не указ в формировании учебных «освітніх програм».

Количество студентов показывает не только качество обучения, учитывая, что для каждого вуза у нас установлен госзаказ более-менее определенного размера. И даже если все захотят в распрекрасную Могилянку, она не сможет всех желающих принять.
Хотя определенная связь между размером вуза и качеством обучения присутствует — вот у маленьких вузов, которые попали в категорию Другое, общая готовность рекомендовать вуз — 5.5. При среднем 6.2. То есть в целом крупные вузы все-таки чаще рекомендуют, чем мелкие

Количество != Качество. Опрос ведь по сути показывает всего один индикатор — NPS. И здесь количество абсолютно ни при чём.

Урааа, улюблений ЧНУ) Стосовно корупції здається з нею стикалися тільки люди які вчаться на нещодавно приєднаній кафедрі від БДФУ(хоча це не точно, і здається справи там починають йти краще), проте з впевненістю можу сказати що на моїй кафедрі ПЗКС корупція відсутня від слова взагалі, також постійно це чую про кафедру мпуік.

Как можно сравнивать результаты, если количество анкет кардинально разное, тобишь Могилянка которая получила первое место проанкетировала только 41 студента, а КПИ 475 студентов, разве такие результаты валидный для сравнения? Либо авторы не знакоми с мат статистикой, либо данные результаты очень субъективны.

КПІ розділено на факутьтети, на яких кількість голосів здебільшого не сильно переважає кількість голосів за Могилянку,сподіваюсь з мат статистикою в авторів все добре)

Авторы знакомы с методикой массовых опросов :)
И почему нельзя сравнивать выборки разного размера? Точность оценки, конечно, выше если выборка больше, но мы проверили значимость отличий показателей по каждому университету от среднего по всем вузам.

Могилянка посредственный по уровню подготовки в области ІТ киевский середнячок. Ставить в результате личных симпатий ее на первое место — это просто уничтожать доверие к такого рода опросам. Тем более с обработкой с грубейшими методологическими ошибками на которые тут указывают массово. КПИ и Шева всегда славились именно фундаментальной подготовкой, которая позволяет выпускнику самостоятельно потом осваивать любую новомодную технологию. Все познается в сравнении не через 5 лет после выпуска (почему барьер выставлен именно в 5 лет?). Я например воспитанник КПИ 1981 года. И еще в состоянии работать и зарабатывать, в том числе и за границей. Среди моих одногруппников все при работе. За Могилянку поговорим, когда ее первые выпускники достигнут 60 летнего возраста! А методику обработки подправьте, чтобы она давала реальный анализ, а не подогнанный под предпочтения авторов.

Я например воспитанник КПИ 1981 года

Статистика показывает текущий уровень, а не то что было 40 лет назад. Абитуриенту не интересен тот факт, что в советские времена КПИ был хороший ВУЗ, ему нужно знать что там творится именно сейчас. КПИ заслуженно в середине списка, а если бы студенты оценивали универы не по наличию корочки и «престижности», то был бы еще ниже.

Среди моих одногруппников все при работе.

А среди моих 70% не отличат Java от Javascript, а тех кто вообще соответствует знаниям бакалавра на пальцах руки можно на всём потоке пересчитать. Времена меняются и ВУЗ это не что-то эфемерное магическое, это конкретные преподаватели, конкретная программа и материальная база, которые все устарели/сменились за эти 40 лет (исключение физика и матан, может быть). Все что там осталось это тётеньки распивающие чаи в деканате, где расписание предметов рисуется ручкой под трафаретом.

А администрацию КПИ волнует только переименование ВУЗа, разгромление студенческого радио по политическим причинам и выпендреж ура-патриотизмом. Поэтому нормальным абитуриентам там ловить нечего (кроме веселых посиделок на Поляне, разумеется).

Могилянка посредственный по уровню подготовки в области ІТ киевский середнячок.

*Современный ВУЗ, который ближе всего приближен в Украине к европейскому образцу.

Статистика непонятно что показывает. Просто непонятня методология ислледование, похожо на обычный опрос, данные которого непонятно как квалифицировать.

ну да, это опрос студентов и выпускников украинских вузов. этом прямо в начале статьи указано.
так и квалифицировать — рейтинг, построенный на оценках студентов и выпускников вуза.

ммм, какой барьер в 5 лет? отвечать могли все, кто учился когда-либо в украиском вузе и сейчас работает в ИТ.

Все познается в сравнении не через 5 лет после выпуска (почему барьер выставлен именно в 5 лет?).

Кстати да. <5 лет неадекватно, лучше, наоборот, 5-10 (не менее 5).
Больше ставить тоже уже не надо — слишком начинают влиять личностные/семейные факторы, смена общественно-политической обстановки и т.п.

Опрос с ограничением до 5 лет больше показывает не насколько успешно обучили, а насколько чувствовался комфорт собственно при учёбе, а этот комфорт слишком связан с банальными бытовыми удобствами типа «преподаватель не психует» и «оборудование не каменного века» — это всё само по себе тоже хорошо, но может абьюзиться.

(Это всё предполагая, что барьер был — но, по-моему, его не было. Во всяком случае, я начал отвечать, но бросил — потому что состояние 90-х точно уже ни при чём.
Лучше таки не барьер, а просто раздельная статистика по группам до 5 лет, 5-10 и более 10.)

щось не правильно з методологією по якій зводилися кінцеві результати.
Виходить що львівські вухи на 11 і 12 місцях і іх випередили вузи з Сум, Миколаєва і Чернівців
Але щось дуже сумнівно що хтось маючи вибір між львівським вузов і трьома згаданими вузами вибере іх для навчання по IT спеціальності. В чому тоді сенс зведеноі таблиці?

Методологія — опитування студентів та випускників про їх досвід навчання. Звичайно це не на 100% об’єктивна оцінка якості навчання. Але якщо студенти і випускники масово ставлять своєму універу погані (або хороші) оцінки, то про щось це таки свідчить.

ви ніби могілянку закінчили? вуз в топе але якщо ви афтор тоі таблиці і судячи з поста вище — за такий результат як ви вузу треба жирний мінус поставити. Бо методологія по якій КПІ і ЛПІ є «гіршими» за трійку ноунейм вузов не є адекватною

А конкретні зауваження до методології є? Чи може є інші дані щодо якості освіти в різних університетах?
Результати можуть вам не подобатись, але поки немає інших даних чи конкретних зауважень до методології, це лише ваша особиста думка

Ну і назвати Могилянку ноунейм вузом...

Ну і назвати Могилянку ноунейм вузом...

ви пости схоже так само читаєте як і данні аналізуєте, там малися інші вузи

може пояснити як так вийшло що сумський вуз за вашою табликою став кращим за КПІ ? і що маж робити абітуріент який дивиться на ту табличку?

Анатолію, а можно зустрічне питання, а чому ви вважаєте, що СумДУ гірший за КПІ?

До речі, у сумського вишу на один факультет понад 90 анкет, і за кількістю анкет тільки один з чотирьох факультетів КПІ обігнав його.

Сумський вуз опинився вище, бо студенти і випускники, які там вчилися або вчаться, оцінили його краще.
Студенти і випускники КПІ відповідали на абсолютно такі самі питання, але поставили своєму вузу нижчі оцінки, тому КПІ нижче в рейтингу.
Що не так?

бо ви назвали це

Рейтинг вишів

а не «Рейтінг вузів по задоволеності студентов»
задоволеність студентов вузом і якість того що вуз випустив то різні речі

рейтингувати можна по будь-якому параметру. По кількості студентів. По вартості навчання. По середній з/п випускника. По готовності рекомендувати виш.
Ми використовували останній. Ви, наскільки я можу зрозуміти, вважаєте, що треба було взяти якийсь інший показник (але неясно з вашого коментаря, який).

і що маж робити абітуріент який дивиться на ту табличку?

Їхати вчитися до Сум? ;)

Почему?

Не доказано.

Що тут неадекватного? Ви спершу відкиньте стереотип про те що КПІ — вершина освіти в України, а потім уже критикуйте методологію. Вона адекватна і результати доволі непогані. І так, КПІ дійсно слабий ВНЗ і держиться на плаву тільки завдяки набутої репутації в кращі роки.

Якби студенти оцінювали власне програму і якість навчання, а не «імідж», то оцінка була би ще нижчою. А так 50% студентів йдуть у ВНЗ заради корочки, а більшість опитуваних цінить мнімий «імідж» універу.

Єдине що з цього опитування можна виловити абітурієнту — що поступати треба за кордон, а не вибирати за теоремою Ескобара виш в Україні.

Шановна пані Ірино ! Напишу Вам у Вашому ж стилі (із посиланням на Вікіпедію):
Методологія — uk.wikipedia.org/wiki/Методологія

Методологія — це зовсім НЕ опитування студентів та випускників про їх досвід навчання (як Ви це зазначили у своєму пості).

У Вас дійсно досить показове та цікаве ОПИТУВАННЯ (і певні намагання здійснити його певне оцінювання та аналіз), але при всій повазі — це НЕ методологія, і НЕ «Рейтинг вишів» (як Ви це позиціонуєте).

Про методологію приймаю, було б назвати методом чи підходом до дослідження.
Але чому не рейтинг?

У Вас хибна думка стосовно університету з Сум. Якщо поглянути на різні міжнародні рейтинги, наприклад QS, то СумДУ вже декілька років входить до 5-ки кращих університетів України. Якщо наприклад подивитися на результати щорічних студентських всеукраїнських олімпіад та студентських конкурсів наукових робіт, то СумДУ взагалі в лідерах. Подивитися на результати конкурсу грантів для молодих науковців в 2017 р., СумДУ обійшло КПІ та ЛПІ по кількості отриманих проектів і молоді науковці СумДУ отримали фінансування від держави на проведення наукових досліджень. В СумДУ кращі умови для навчання (гуртожитки, спортивна інфраструктура, технічне оснащення, аудиторний фонд) та більш молодий колектив викладачів і ще багато різних плюсів, безумовно недоліків також багато. На мою думку вважати, що невеликі університети апріорі повинні бути гірші за традиційних лідерів хибно, оскільки ви можете і не помітити, коли вони випередять традиційних лідерів.

Окончил СумДУ. Многие внешние показатели вполне так «рисуются», так же как студенты рисуют данные в лабораторных.
Но безусловно есть и много плюсов:
Тесная работа с ИТ компаниями Сум, в часности с НК. Сотни студентов закончили ихние курсы, которые на голову выше качества университетской программы. Когда попал на них — аж прозрел насколько официальная университетская система бесполезна.
Так же лично я и большинство одногрупников действительно не сталкивались с коррупцией. За 5 лет ни единого случая, что б кто либо не мог закрыть предмет если действительно учился. Те с кем отстающие могли договорится о том что б «дорисовать» тройку — известны как другим преподавателям так и студентам. Но как уже выше написал — не массово распространено и принудиловки не было, если учишся — и так закроешь.
И эти преподаватели меньшее зло, чем некоторые, в том числе с бывшей кафедры информатики, у которых лабораторная по ПК заключается в том, что нужно в тетрадку оформить таблички сравнений скорости работы архиваторов с разными параметрами. При этом 80% оценки за оформление.

Так же лично вам больше «спасибо» за единственную за 5 лет несправедливо поставленную годовую тройку (было еще 2, одна полностью заслуженная и преподаватель там отличный, побольше бы таких, другая — преподаватель был хреновый, но и на предмет забил, так что притензий на 4 не было уже, оно того не стоило).
Ваша тройка за курсовую по предмету «Персональный компъютер» на 1 или 2 курсе, в которую вложил немало сил и старался сделать получше и что то выучить по ходу выполнения — научила тому, что в универе не нужно напрягатся и вкладыватся в работы, а нужно делать просто на «сдать». Никто все равно не оценит, а «для себя» — потом лучше по своему делать и отдельно учить (ирония в том, что именно эта тема курсовой через год в реальной жизни нужна была).
Так же попытка пересдачи/пересмотра оценки запомнилось тем, что был без объяснений послан куда подальше, разумеется без пояснений за что тройка или тем более шанса защитить работу.
Все это в будущем секономило немало сил и времени на ненужные вещи, правда паралельно порядком прибив мотивацию.
Хорошо что в реальной жизни в нашей сфере требуется совершенно не то, что требуется в универе на предметах вроде «ПК» и ихних лабораторных и курсовых.

P.S. возможно сообщение вышло несколько излишне резким и критичным, но даже спустя 8 лет хорошо помнится насколько тогда несправедливая оценка и безаппеляционный отказ ёё обсуждать вывел из себя, при чем от преподавателя который нравился большинству студентов факультета и в последующем его декана.

Полностью с Вами согласен! Сейчас учусь в СумГу и всё ещё, хуже ... Преподавательский состав аля " как решать квадратное уравнение? " .

привет, можешь немного подробнее рассказать о СумДУ? Рассматривал как возможный вариант для поступления, хотелось бы узнать подробнее:)

Как правило, так пишут те, которых на парах не видно . И во время беседы немогут объяснить чем отличается например регрессия от классификации, что такое сигмоида и где ее место в data science смутно догадываются. Но помнят со школы квадратные уравнения ) и поэтому всех надо под одну гребёнку записать .

Все может быть, система оценивания в то время(более 10 лет назад) была крайне простой и часто не объективной. Тройку как правило получали те, кто делал только Ctrl C, Ctrl V или не умели внятно и быстро излагать свои мысли. С учётом огромного количества студентов и загруженности преподавателя философствовать времени небыло и тех которые хотели не заслуженно что-то выпросить или апеллировать — отправлялись, желания слушать байки у меня никогда не было, если говорили быстро, ясно и по делу я всегда уделял внимание. Как правило я старался оценивать объективно, мне никогда небыло жалко оценки выше, но если она получена заслуженно. Но повторюсь, в то время система оценивания была крайне простой и больше эмоциональной.

Что такое НаУКМА? Почему город не указан? :)

Википедия — вещь хорошая, но абитуриентам , думаю, лучше сразу город видеть. ХТУРЭ — ясно, Харьков. ХПИ — то же самое.

Абитуриенты, думаю, в курсе, где находится НаУКМА :)

Город в самом названии вуза не присутствует в столь явном виде (первой буквой).
Но лучше было бы, да, указывать в скобках (а то два ЧНУ, фиг различишь, не зная конкретных имён — учитывая, что у нас три областных города на Ч, особенно весело).

Вряд ли какие-то ищменения возможны за такой короткий срок. И есть сомнения в эффективности такого способа. Разница объясняется только изменением состава проголосовавших.

Да, за год кардинально вряд ли можно улучшить либо ухудшить качество образования. Динамика рейтинга по годам это подтверждает — у большинства вузов оценки стабильны, но у некоторых заметны изменения.

В том же КПИ за 4 года обучения деградацию на глазах можно было видеть, думаю статистика через год-два отчетливо покажет динамику.

Тогда большой вопрос о методике. По хорошему надо делать разбивку по временным показателям. И уже внутри нее смотреть кто как оцениваетю Непонятн\ методология, так же как инепонятны критерии по которым студенты и выпускники оценивают.

ну да, так было бы интереснее — опрашивать например только выпускников этого года. или прошлого. Но мы даже без ограничений по времени выпуска набираем данных только по 17 университетам. А с ограничением останется один КПИ (зато на первом месте, наконец-то!)

Очень интересная статья получилась. Разница в зависимости от года выпуска показательна. Особенно про рост восприятия обучения как формальности. Интересно, растет ли у нас кол-во людей, которые получают только бакалавра (теперь, когда это законченное в.о.)?

Про «взгляд из-за рубежа»: может, люди, которые уезжают, учились в вузах получше? Тогда их более высокие оценки могут быть (по крайней мере частично) определены этим, а не тем, что они, уехав, что-то поняли про свои вузы, чего не видят те, кто остались.

растет, да: goo.gl/TudcHi

а насчет зарубежа, то сложно сказать. вузов много, тех, кто уехал мало. где-то 2% выпускников уехало, где-то 4%. разница в 2 раза, но учитывая ошибку измерения, то никаких выводов не сделаешь.

Я уехал, сейчас парт тайм учусь в University of Washington, мой Украинский универ после такого опыта кажется каким-то адом, ставил низкие оценки.

Растёт, т.к. магистерка и аспирантура ничего особо не прибавляют в фундаментальных дисциплинах (пока по крайней мере) и больше ориентируют на карьеру научного работника. В то же время рынок поджимает и начинать работать полноценно важно как можно раньше.

Точно знаю очень крутого однокурсника, который специально пошел на специалиста, чтобы закончить и получить полное высшее раньше и уехать учиться дальше в Европу.

Підписатись на коментарі