Python conf in Kharkiv, Nov 16 with Intel, Elastic engineering leaders. Prices go up 21.10

Рейтинг вишів DOU 2019: у Могилянки з’явився конкурент за перше місце, а КПІ за межами 10-ки лідерів

З 15 квітня по 7 травня на DOU відбувалося щорічне опитування, присвячене якості освіти в українських ЗВО (заклад вищої освіти — ред.). Загалом цього року ми зібрали 3038 анкет з відгуками нинішніх і колишніх студентів українських вишів.

Із цікавого: оновлена трійка лідерів, КПІ й Львівська політехніка, як і минулого року, погіршили свої позиції. А ще ми визначили, що більшість ІТ-спеціалістів рекомендує отримувати вищу освіту, незважаючи на те, що програма навчання — поки що найслабший аспект української ВО. Проте зміни є: помітно зростає вивчення Python, Java, JavaScript та С#.

Методологія дослідження та портрет учасників опитування

Як і в минулі роки, ми опитували спеціалістів, які працюють зараз в ІТ-галузі та які навчалися в українських вищих навчальних закладах, незалежно від того, отримали вони диплом чи ні.

Мета дослідження — оцінити якість навчання на ІТ-напрямках у різних вітчизняних ЗВО та визначити їхні сильні та слабкі сторони за оцінками студентів та випускників.

Ми просили респондентів оцінити різні аспекти свого навчання в університеті за шкалою від 1 до 10, де 1 — найнижча оцінка, а 10 — найвища.

Хочемо одразу підкреслити, що наш рейтинг — лише один із можливих підходів до вивчення якості освіти. Таке оцінювання не претендує на всеохопність та універсальність, адже базується великою мірою на суб’єктивних оцінках нинішніх і колишніх студентів, та і меншою мірою враховує об’єктивні показники роботи вишу.

Крім того, ми обмежені кількістю ІТ-спеціалістів, які взяли участь у нашому опитуванні, і тому не можемо включити в рейтинг усі цікаві читачам навчальні заклади. Пропонуємо аналіз тільки тих, які були оцінені не менш ніж 40 респондентами (виняток зробили лише для ДУТ, який оцінили 39 респондентів). Інші ЗВО проаналізовані разом у групі «Інші». Там, де є така можливість, проаналізовано окремі факультети, адже ситуація на різних факультетах одного вишу може помітно відрізнятися.

Ми не обмежували вік респондентів і час, який минув з моменту випуску, завдяки чому наша вибірка дуже різноманітна: у ній є і ті, хто ще вчиться (але вже працює в ІТ), так і ті, хто вже закінчив виш. Як і в попередні роки, близько половини наших респондентів — це нинішні студенти (які вже працюють як ІТ-спеціалісти), ще чверть закінчили навчання у виші протягом останніх 4 років, що дає можливість оцінити актуальну ситуацію в українських університетах.

Могилянка та Український католицький університет очолюють рейтинг

Загалом українські ІТ-спеціалісти не надто схильні рекомендувати виші, у яких вони навчалися: у середньому готовність рекомендувати свій виш / факультет складає 6,1 бала з 10. Цей показник майже не змінюється за 4 роки наших спостережень, що може свідчити про відсутність помітних змін в українській вищій ІТ-освіті останнім часом.

Цього року багаторічний лідер рейтингу НаУКМА розділив першу сходинку рейтингу з УКУ (Українським католицьким університетом). Готовність рекомендувати НаУКМА цьогоріч складає 9,4 бала з 10, а УКУ — 9,3 бала з 10 (різниця між оцінками цих університетів статистично незначима).

За лідерами слідують Чорноморський університет ім. Петра Могили (7,8 бала з 10) та ДонНУ ім. В. Стуса (7,7 бала з 10).

Два харківські виші — ХНЕУ та ХНУРЕ — продовжують утримувати позиції на початку списку. Готовність рекомендувати ХНЕУ складає 7,8 бала з 10, ХНУРЕ — 7,5 бала. При цьому ситуація в ХНУРЕ відрізняється на окремих факультетах: випускники та студенти факультету комп’ютерних наук помітно частіше готові рекомендувати свій виш та факультет, ніж випускники та студенти факультету комп’ютерної інженерії та управління (факультети оцінили на 8,0 та 6,6 бала відповідно).

Сумський державний університет, КНУ ім. Шевченка та Чернівецький національний університет ім. Федьковича також отримали оцінки вищі за середній показник серед всіх університетів. СумДУ оцінили на 7,1 бала з 10, КНУ — на 6,9 бала, ЧНУ ім. Федьковича — на 6,7 бала.

Оцінки КПІ ім. Сікорського, ЛНУ ім. Франка, ДУТ, а також ХНУ ім. Каразіна та ХАІ знаходяться на середньому для всіх університетів рівні. ЛНУ оцінили на 6,4 бала з 10, КПІ — на 6,2 (але оцінки ІПСА та ФПМ вищі за середні — 7,3 та 6,6 бала відповідно), ХНУ — на 6,2, ДУТ — на 5,8, ХАІ — на 5,7 бала з 10.

Близькі до них оцінки ХПІ та Львівської Політехніки (5,6 та 5,5 бала з 10 відповідно), проте це вже нижче середнього рівня для всіх університетів.

До вишів-аутсайдерів за результатами нашого рейтингу, як і минулого року, належать ОНПУ (5,3 бала з 10), ДНУ ім. Гончара (5,1 бала), ВНТУ (4,7 бала) та НАУ (4,5 бала).

Блакитним кольором виділені показники вищі, ніж у решти ЗВО, жовтим — нижчі. Показники в чарунках без заливки не відрізняються від оцінок решти вишів (рівень значимості 90%).

Чарунки з числами показують середню оцінку за шкалою від 1 до 10, з відсотками — частку від усіх респондентів конкретного вишу / факультету.

ЗВООцінкаОцінкаОцінкаОцінкаОцінкаОцінкаОцінкаОцінкаОцінкаОцінкаОцінкаЧасткаЧасткаЧасткаЧасткаЧасткаЧасткаЧасткаЧасткаЧасткаОцінкаОцінкаОцінкаОцінкаОцінкаОцінкаОцінкаОцінкаОцінкаЧасткаЧасткаЧасткаЧасткаЧасткаЧасткаЧасткаЧасткаЧасткаЧасткаОцінкаЧастка
1. НаУКМА 61 анкета9,3898,828,168,848,438,796,787,987,8493%77%93%76%64%40%33%46%98%7,777,698,227,317,828,18,028,17,948%57%0%88,50%73,80%55,70%59,00%19,70%68,90%72%0,970%
Факультет інформатики 59 анкет9,398,988,88,128,848,458,86,7388,077,8495%78%95%78%65%41%34%47%98%7,87,738,227,367,98,1488,077,9347%58%0%89,80%74,60%57,60%61,00%20,30%67,80%73%0,9371%
2. Український католицький університет 52 анкети9,259,679,528,719,339,069,198,278,819,089,4857%15%86%40%7%89%21%0%93%8,488,839,339,739,429,19,449,189,4585%65%2%88,20%51,00%84,30%70,60%39,20%47,10%90%0,8773%
3. ЧНУ ім. Петра Могили 94 анкети7,797,437,076,678,068,088,044,936,396,095,7999%82%95%82%86%28%60%10%96%7,176,956,396,537,157,146,615,646,6456%46%4%69,10%54,30%30,90%46,80%24,50%42,60%63%1,3850%
Факультет комп’ютерних наук 92 анкети7,827,417,056,668,18,118,094,896,46,15,8299%82%95%82%86%28%59%10%96%7,196,996,496,67,167,176,595,696,6358%45%3%68,50%53,30%30,40%47,80%25,00%43,50%63%1,3851%
4. ХНЕУ ім. Кузнеця 78 анкет7,767,57,355,967,647,667,575,426,586,196,1980%92%82%72%69%51%66%19%100%7,386,86,378,618,688,477,355,936,3858%71%6%76,90%23,10%26,90%41,00%6,40%85,90%74%1,463%
Факультет економічної інформатики 74 анкети7,927,627,466,057,727,727,635,496,736,296,3782%93%83%73%69%52%67%20%100%7,446,866,58,638,738,527,526,066,5958%70%4%79,70%24,30%28,40%41,90%6,80%86,50%77%1,3965%
5. ДонНУ ім. В. Стуса 41 анкета7,667,157,026,737,347,938,035,667,137,156,2682%67%74%78%43%65%7%4%92%7,567,16,956,767,87,616,716,296,1561%46%7%45,00%27,50%27,50%22,50%22,50%27,50%24%1,4163%
6. ХНУРЕ 282 анкети7,467,216,956,417,346,346,665,626,26,125,4293%72%78%66%49%41%39%4%96%6,5365,176,3977,166,764,675,9851%53%35%57,70%59,40%39,50%46,60%28,10%86,80%63%0,7441%
Факультет комп’ютерних наук (КН) 170 анкет8,057,817,496,568,276,496,695,816,516,596,0991%80%91%76%56%38%49%4%100%6,96,395,446,737,357,387,415,196,2351%58%26%60,40%67,50%43,20%55,00%31,40%91,70%74%0,7951%
Факультет комп’ютерної інженерії та управління (КІУ) 53 анкети6,586,536,236,086,226,16,655,495,585,384,498%69%53%64%51%62%18%8%89%5,685,254,735,446,286,755,964,066,2551%47%49%58,50%50,90%41,50%45,30%32,10%83,00%47%0,5125%
7. СумДУ 41 анкета7,076,786,545,27,537,257,675,255,485,344,893%66%85%72%74%32%47%3%95%6,255,765,327,247,277,895,94,386,0337%37%20%56,10%68,30%85,40%61,00%41,50%58,50%83%144%
8. КНУ ім. Шевченка 125 анкет6,96,776,76,726,66,016,035,615,755,564,8579%63%53%40%5%33%13%1%84%6,225,354,915,695,015,716,954,655,6441%27%4%53,20%43,50%17,70%32,30%21,80%67,70%31%0,4340%
Факультет комп’ютерних наук і кібернетики 57 анкет7,517,097,057,197,415,985,486,025,65,75100%67%80%46%8%29%18%3%98%6,095,384,755,294,235,487,255,26,0935%32%5%64,90%54,40%21,10%49,10%36,80%87,70%44%0,340%
9. ЧНУ ім. Федьковича 50 анкет6,666,286,084,966,266,4874,885,555,334,793%80%94%73%71%38%49%22%96%6,436,025,125,946,16,226,084,16,2442%26%28%52,00%54,00%30,00%34,00%22,00%78,00%52%1,0238%
10. ЛНУ ім. Франка 69 анкет6,396,285,995,136,335,316,315,945,355,283,8392%82%48%47%12%39%8%0%86%5,374,695,545,526,295,786,614,625,9543%57%25%63,80%69,60%20,30%40,60%23,20%37,70%33%0,5943%
11. КПІ ім. Сікорського 624 анкети6,256,266,176,46,474,915,076,235,285,284,390%59%62%52%29%39%33%3%89%5,845,144,923,914,775,496,544,935,9934%29%17%40,50%34,20%23,00%24,50%9,90%63,50%27%0,4539%
ІПСА 62 анкети7,267,457,447,378,336,316,397,276,236,285,19100%55%66%40%13%29%38%6%100%6,175,375,634,96,026,27,215,95,6642%48%10%54,80%38,70%24,20%22,60%12,90%59,70%27%0,453%
ФПМ 81 анкета6,566,756,585,856,955,525,566,815,6365,298%57%83%71%24%79%48%4%98%6,045,345,524,114,855,537,154,716,0823%35%11%38,80%27,50%20,00%20,00%7,50%68,80%25%0,346%
ФІОТ 238 анкет6,326,046,126,456,944,224,335,975,025,194,1687%74%73%53%29%39%34%3%94%5,514,884,413,454,55,066,845,126,5529%24%17%51,70%36,30%27,40%38,00%15,00%86,80%38%0,4639%
ТЕФ 65 анкет5,175,264,955,754,814,324,635,554,384,573,7198%81%65%74%48%5%20%0%97%5,634,524,283,274,134,8864,054,8717%22%40%18,80%48,40%23,40%6,30%3,10%37,50%14%0,2829%
12. ХНУ ім. Каразіна 45 анкет6,166,426,095,895,914,725,125,475,695,583,8565%33%68%33%13%35%17%0%83%6,164,985,025,25,25,935,644,345,6951%38%29%44,40%22,20%24,40%33,30%20,00%62,20%36%0,836%
13. ДУТ 39 анкет5,775,185,084,235,115,725,953,384,134,564,3376%48%69%43%21%34%18%0%68%5,254,724,165,696,725,854,514,035,1341%36%18%59,00%41,00%48,70%25,60%10,30%20,50%36%1,2841%
14. ХАІ ім. Жуковського 67 анкет5,665,735,455,425,25,155,65,455,245,064,4883%76%63%68%59%6%53%2%91%6,055,124,745,916,556,65,33,944,649%48%39%53,00%57,60%19,70%47,00%21,20%81,80%46%0,7830%
15. ХПІ 104 анкети5,625,465,445,355,695,586,155,015,285,244,5990%61%81%52%45%41%28%10%91%5,995,425,063,95,736,065,533,794,6539%43%41%46,10%34,30%26,50%15,70%6,90%65,70%43%0,8137%
16. Львівська політехніка 265 анкет5,505,375,224,665,464,254,545,294,794,793,5892%47%45%40%14%20%24%1%92%5,224,634,445,575,785,555,783,65,4425%48%55%52,90%45,20%27,40%29,30%7,60%69,20%34%0,6128%
Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій 163 анкети5,495,325,174,55,514,124,445,264,64,823,5794%53%49%45%20%19%25%2%96%5,074,434,245,545,825,425,873,595,1925%44%50%57,10%57,70%27,60%30,70%8,60%70,60%37%0,6628%
Інститут комп’ютерних технологій, автоматики і метрології 59 анкет5,175,054,884,255,1144,165,154,584,43,2198%38%38%20%4%9%29%0%91%5,024,544,525,385,155,395,43,455,9614%44%69%36,80%21,10%21,10%31,60%3,50%68,40%24%0,4624%
17. ОНПУ 68 анкет5,3455,134,654,95,45,944,814,64,53,3490%41%76%47%38%25%25%2%89%5,174,774,184,215,045,225,613,835,2456%15%53%47,10%55,90%26,50%27,90%10,30%77,90%34%0,924%
Інститут комп’ютерних систем 55 анкет5,365,045,244,735,195,76,364,754,644,583,4595%40%81%49%39%20%27%3%93%5,044,614,134,425,265,215,643,855,4456%13%51%52,70%67,30%29,10%32,70%10,90%78,20%38%1,0725%
18. ДНУ ім. Гончара 91 анкета5,134,784,885,075,353,914,574,664,474,273,1891%61%58%38%32%19%8%0%82%5,414,364,293,33,654,45,53,344,6541%27%42%34,10%37,40%16,50%20,90%16,50%46,20%19%0,6429%
Факультет прикладної математики 53 анкети4,984,64,665,135,583,374,254,834,294,43,0298%65%55%42%32%18%13%0%86%5,184,044,443,43,774,275,693,295,0638%32%45%49,10%56,60%18,90%22,60%20,80%56,60%25%0,5826%
19. ВНТУ 113 анкет4,704,504,253,644,554,485,063,983,893,52,6276%44%44%36%21%4%19%1%90%4,673,83,713,924,55,154,793,425,1147%40%68%42,00%22,30%18,80%44,60%16,10%70,50%27%0,4623%
Факультет інформаційних технологій і комп’ютерної інженерії 78 анкет4,644,464,323,544,74,425,173,783,73,552,6679%45%45%45%10%4%17%2%96%4,453,643,583,884,45,214,913,655,5847%46%62%44,20%26,00%22,10%48,10%18,20%71,40%32%0,4922%
20. НАУ 122 анкети4,524,033,933,614,454,014,284,413,874,012,6979%51%49%42%11%13%24%1%84%4,844,093,53,393,324,225,583,214,0630%30%57%19,70%4,10%14,80%6,60%4,90%22,10%8%0,5327%
Інститут комп’ютерних інформаційних технологій 83 анкети4,393,873,773,474,473,624,234,113,633,942,6384%54%55%41%10%9%26%1%87%4,633,782,983,283,113,945,663,054,0625%28%54%20,50%2,40%16,90%8,40%6,00%21,70%7%0,4727%
Інші 607 анкет5,134,784,564,135,055,465,724,435,014,543,6677%47%49%40%38%21%18%8%85%5,754,934,565,435,745,75,113,734,5342%38%41%32,80%13,70%11,80%16,20%8,00%33,80%16%0,8826%
В цілому 3038 анкет6,125,925,765,436,075,525,815,305,355,204,3486%59%63%51%36%31%28%6%89%5,945,274,965,235,725,976,064,435,5042%39%32%46,7%36,1%25,3%29,6%14,2%57,6%35%0,7336%

69% ІТ-спеціалістів рекомендують українські університети, 24% — університети за кордоном

Зважаючи на те, що українські ІТ-спеціалісти далеко не завжди готові рекомендувати свій виш, ми запитали, куди б вони порадили вступати цьогорічному абітурієнту (і чи вступати до вишу взагалі).

Готовність рекомендувати ЗВО / факультет — динаміка



Переважна більшість респондентів все-таки рекомендує абітурієнту отримати вищу освіту: тільки 6% опитаних порадили б не вступати до вишу. Проте в коментарях часто наголошували на необхідності та важливості самоосвіти, оскільки сучасний український університет не може дати випускнику всі необхідні знання. Інша популярна порада: з 1-2 курсу шукати стажування чи роботу в ІТ-компаніях, щоб розуміти, які знання та навички реально потрібні спеціалісту.

53% опитаних все ж готові рекомендувати нинішньому абітурієнту свій виш, проте в деяких випадках радять обрати іншу спеціальність чи факультет. Ще 16% порадили б інший український ВНЗ.

% готових рекомендувати ВНЗ

Майже чверть опитаних (24%) порадили б абітурієнту їхати навчатися за кордон. 82% тих, хто зараз обрав би навчання в закордонному ВНЗ, вважають, що там краща якість освіти, ніж в Україні. 70% цінують можливість отримати досвід життя та роботи за кордоном.

Серед українських вишів 20% опитаних порекомендували б КПІ ім. Сікорського, по 9% — ХНУРЕ та Львівську Політехніку, 8% — КНУ ім. Шевченка. НаУКМА та УКУ, які були оцінені найвище серед усіх вишів своїми студентами та випускниками, готові порадити 6% та 5% ІТ-спеціалістів, відповідно. Інші університети назвали менше 3% респондентів кожен.

Таким чином, готовність порекомендувати університет залежить не тільки від оцінки якості освіти в ньому його студентами та випускниками та перспектив після його закінчення, але і від розміру та популярності університету. Наприклад, в ТОП-3 рекомендованих університетів увійшли КПІ та ЛП, які власними студентами та випускниками були оцінені досить посередньо. Проте це великі та відомі виші, у кожному з яких навчаються понад 35 000 студентів, що і пояснює великою мірою готовність їх рекомендувати нинішнім абітурієнтам.

Водночас висока якість освіти також впливає на готовність рекомендувати університет: до переліку найбільш рекомендованих також увійшли відносно невеликі, але високо оцінені власними студентами та випускниками ХНУРЕ (7 000 студентів), НаУКМА (3 500 студентів) та УКУ (1 800 студентів).

Взагалі головною метою навчання в університеті, з точки зору опитаних ІТ-спеціалістів, зараз є не тільки отримання знань за фахом, а навіть більшою мірою — навчитися працювати з інформацією, знайти друзів та однодумців, а також отримати формальний документ про освіту.

Цілі навчання у ВНЗ

Програма навчання — найважливіший, проте найслабший аспект вищої ІТ-освіти в Україні

Як і в загальній готовності рекомендувати університет, оцінки різних аспектів навчання в університеті майже не змінилися за останні 4 роки.

Загальні оцінки українських ЗВО

Студенти та випускники українських вишів найбільш задоволені технічним забезпеченням навчального процесу та доступом до навчальних матеріалів, вмінням викладачів зрозуміло пояснити матеріал, рівнем знань та мотивацією однокурсників, а також готовністю адміністрації допомогти в складних ситуаціях.

Крім того, високо оцінюється престижність факультету, на якому навчався респондент, та можливості хорошого працевлаштування після закінчення вишу — отримання цікавої й перспективної роботи та гідної зарплатні.

Слабкі сторони української вищої ІТ-освіти, якими найменше задоволені нинішні та колишні студенти вишів — програма навчання (у першу чергу її актуальність, а також корисність, цікавість та складність навчання), практичний досвід викладачів та їхнє ставлення до плагіату (середня оцінка суворості ставлення до плагіату — 5,0 за 10-бальною шкалою), надмірна бюрократія та недоліки в організації навчання, а також технічний стан аудиторій та гуртожитків.

Зазвичай ІТ-спеціалісти досить низько оцінюють важливість диплому свого вишу для роботодавців (5,4 бала з 10). Це дещо дисонує із загальною переконаністю в необхідності вищої освіти та з тим фактом, що більшість опитаних ІТ-спеціалістів почали працювати принаймні після 2 років університетської освіти.

Також переважно низько ІТ-спеціалісти оцінили університетську спільноту та можливості завести в університеті корисні для професійної діяльності зв’язки та знайомства.

Найважливішими показниками роботи університету, які найбільше впливають на готовність його рекомендувати, є його імідж: престижність та переконаність, що навчання у виші дасть змогу отримати цікаву та добре оплачувану роботу (з цим в українських вишів все більш-менш добре), а також програма навчання, її актуальність, корисність та цікавість (ці аспекти університетам варто доопрацьовувати в першу чергу).

Крім того, важливими факторами є організація навчального процесу, викладачі, орієнтованість на інтереси студентів, доступ до навчальних матеріалів, а також ставлення роботодавців до диплому цього вишу.

Що стосується навчальних програм, то тут ми спостерігаємо поступове збільшення кількості технологій, які вивчаються майбутніми ІТ-спеціалістами в українських вишах.

Технології, що вивчають у ВНЗ (хоча б основи)

Бази даних та С/С++ залишаються основою, яку вчать майже всі (89% та 86% респондентів відповідно зазначили, що вивчали їх в університеті).

Вивчення Python зростає найбільш активно: якщо минулого року 17% респондентів відзначили, що вчили цю мову, то цього року їх вже 31%. Також помітно зростає вивчення Java, JavaScript та С# - їх вивчала в університеті понад половина опитаних цього року респондентів. PHP, QA та Ruby вивчаються помітно менше, хоча частка університетів, де їх викладають, також потроху зростає.

Інший аспект роботи університетів, який міг би позитивно вплинути на якість та актуальність ІТ-освіти, — співпраця з ІТ-компаніями — розвивається не так помітно. Найпопулярніші заходи за участі ІТ-компаній в університетах — це разові зустрічі зі студентами: ярмарки вакансій (їх згадали 58% респондентів), виступи спеціалістів з ІТ-компаній в якості запрошених лекторів (47%), участь ІТ-компаній в організації навчальних (30%) чи не навчальних заходів (14%), допомога з технічним забезпеченням навчального процесу (36%). Тільки 25% опитаних згадали повноцінні навчальні курси, організовані в університеті спільно з ІТ-компаніями. Проте активність взаємодії університетів з ІТ-компаніями майже не зросла за останні 4 роки.

Як ВНЗ співпрацюють з ІТ-компаніями

Те ж стосується і співпраці університетів та ІТ-компаній у сфері працевлаштування студентів: тільки 15% опитаних характеризують співпрацю свого університету з ІТ-компаніями як дуже активну, і ще 20% — як досить активну. Ця оцінка не змінилася за останні 4 роки.

Допомога в працевлаштуванні

Оцінки університетів

Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Як і в попередні роки, університет високо оцінюється за більшістю характеристик, про які ми питали у його студентів та випускників.

Найбільше опитані задовлені кар’єрними перспективами після закінчення вишу: змогою знайти цікаву та перспективну роботу (оцінена на 9 балів з 10) та гідну зарплату (8,8 бала). Також високо оцінили престижність вишу (8,8 бала) та цінність його диплому в очах роботодавців (8,2 бала), роботу адміністрації та деканату (орієнтація на студентів та готовність допомогти — на 8,8 бала, організація навчального процесу — на 8,4 бала).

Що стосується безпосередньо навчання, то цього року навчальна програма отримала кращі оцінки порівняно з 2018 роком. Найвище була оцінена корисність отриманих в університеті знань (на 8 балів, у 2018 році — на 7,4 бала) та цікавість навчання (на 8 балів, у 2018 році — на 4,6 бала). Актуальність отриманих знань була оцінена на 7,8 бала (у 2018 — на 6,9), а складність навчання — на 6,7 (5,9 бала у 2018). На високі оцінки програми навчання, найімовірніше, серед іншого впливає інтенсивність співпраці університету та ІТ-компаній: за цим показником університет теж серед лідерів.

Також цього року студенти вище оцінили суворість викладачів у їхньому ставленні до плагіату (на 8,2 бала порівняно з 6,3 балами торік). Загалом робота викладачів в НаУКМА традиційно отримує високі оцінки студентів та випускників: зрозумілість подачі матеріалу була оцінена на 7,8 бала (у середньому по всіх університетах — 5,9 бала), а досвід практичного застосування матеріалу — на 7,7 бала (у середньому по всіх університетах — 5,3 бала).

Університет залишається серед лідерів за кількістю технологій, які вивчаються (6 проти 4 у середньому по всіх університетах), і займає 1 місце за інтенсивністю вивчення Ruby (47% його студентів та випускників вчили цю технологію, порівняно з 6% серед усіх університетів).

Водночас студенти і випускники дещо гірше стали оцінювати співвідношення вартості та якості навчання в університеті: цьогоріч тільки 57% опитаних вважають, що ціна відповідає якості навчання чи занижена, хоча минулого року таких було 71%. Проте все одно за цим показником НаУКМА залишається одним із лідерів серед усіх університетів (середній показник за всіма університетами — 39%).

Український католицький університет

Студенти та випускники УКУ найбільше серед усіх впевнені у своїх перспективах після закінчення вишу: ймовірність знайти цікаву та перспективну роботу вони оцінили на 9,7 бала з 10 (середній бал по всіх університетах — 5,9), імовірність отримання гідної зарплати — на 9,5 бала (середній бал — 5,8). Також дуже високо оцінюється престижність закладу (9,3 бала проти 6,1 бала у середньому). Цінність диплома для роботодавців оцінили дещо нижче — на 8,7 бала, хоча це теж найвище значення серед усіх університетів (середнє значення — 5,4 бала).

Навчальна програма університету також оцінена найвище серед усіх закладів. Найбільше студенти та випускники задоволені актуальністю програми навчання (9,5 бала проти 4,3 бала у середньому по всіх університетах). Це найслабший аспект навчальних програм українських університетів, проте УКУ вдалося оминути цей недолік.

Виш активно готує спеціалістів з Data Science — це відносно нова сфера, чим і можуть пояснюватися високі оцінки актуальності його навчальної програми. Така спеціалізація накладає відбиток і на навчальні курси, які проходять студенти: в УКУ набагато активніше вчать Python, ніж в інших університетах (89% в УКУ проти 31% у середньому по всіх університетах), проте рідше вивчають C/C++ та C# (57% та 15% відповідно в УКУ проти 86% і 59% у середньому), а також PHP (7% в УКУ проти 36% у середньому), і зовсім не вчать Ruby.

Крім актуальності навчальних програм, університет отримав також найвищі серед усіх університетів оцінки за корисність отриманих знань (9,1 бала проти 5,2 бала у середньому), цікавість навчання (8,8 бала проти 5,3 бала у середньому) та складність навчання (8,3 бала проти 5,3 бала у середньому).

Також виш був оцінений найвище і за іншими важливими для студентів та випускників аспектами навчання: роботою викладачів (8,8 бала за практичний досвід проти 5,3 у середньому по всіх університетах, 8,5 за зрозумілість пояснень матеріалу проти 5,9 у середньому, 9,3 за суворе ставлення до плагіату проти 5,0 у середньому), матеріальним забезпеченням процесу навчання (9,7 бала за стан приміщень проти 5,2 бала у середньому, 9,4 за технологічні можливості навчання проти 5,7 бала у середньому, 9,1 бала за доступ до навчальних матеріалів проти 6,0 балів у середньому), роботою адміністрації вишу (9,2 бала за готовність допомогти проти 5,8 бала у середньому, 9,1 бала за організацію навчального процесу проти 5,5 бала у середньому), а також спільнотою студентів та випускників (9,5 бала за корисні для професійної діяльності зв’язки, що з’явилися під час навчання, проти 5,5 бала у середньому, 9,4 бала за рівень та мотивацію однокурсників проти 6,1 бала у середньому, 9,2 бала за зв’язки між студентами / випускниками та вишем, що залишаються після випуску, проти 4,4 бала у середньому).

УКУ активно співпрацює з ІТ-компаніями під час навчання студентів: 84% студентів та випускників згадали навчальні курси, організовані за участі ІТ-компаній (за цим показником УКУ ділить лідерство з Сумським університетом), а 88% відзначили, що співробітники ІТ-компаній виступали як запрошені лектори (за цим показником університет ділить лідерство з Могилянкою). 90% студентів та випускників оцінили допомогу вишу у працевлаштуванні як активну чи досить активну.

Чорноморський університет ім. Петра Могили

У 2018 році виш отримав нижчі оцінки, ніж зазвичай, проте цього року знову піднявся в рейтингу.

Загалом за більшістю аспектів виш оцінений вище середнього рівня, хоча різниця в оцінках з університетами-лідерами дуже помітна.

Найбільше студенти та випускники задоволені іміджевими аспектами свого університету та перспективами працевлаштування після його закінчення (престижність факультету — 8,1 бала проти 6,1 бала у середньому, перспективи отримання цікавої роботи — 7,4 бала проти 5,9 бала у середньому, перспектива отримувати гідну зарплатню — 7,1 бала проти 5,8 бала у середньому), а також роботою адміністрації вишу та організацією навчального процесу (8,1 бала за організацію навчального процесу проти 5,5 бала у середньому, 8,0 балів за готовність допомагати студентам проти 5,8 бала у середньому).

Навчальна програма також оцінена вище середнього для всіх університетів рівня, проте її оцінки дещо нижчі: цікавість навчання оцінили на 6,4 бала (у середньому по всіх університетах — 5,3 бала), корисність отриманих знань — на 6,1 бала (проти 5,2 бала у середньому), актуальність знань — 5,8 бала (проти 4,3 бала у середньому). Складність навчання була оцінена студентами та випускниками вишу як недостатня: 4,9 бала при середньому показнику для всіх університетів у 5,3 бала.

Такі важливі для ефективного навчання складники, як викладачі та доступ до навчальних матеріалів та техніки, теж оцінені вище середнього. Доступність пояснень матеріалу була оцінена студентами та випускниками вишу на 7,2 бала порівняно з 5,9 балами в середньому по всіх університетах, а досвід практичного застосування цих знань — на 7,0 балів порівняно з 5,3 балами у середньому. Технічна забезпеченість процесу навчання була оцінена на 7,2 бала порівняно з 5,7 балами в середньому по всіх університетах, а забезпеченість навчальними матеріалами — на 7,1 бала проти 6,0 балів у середньому.

Що стосується наповнення програми навчання, то в ЧНУ ім. Петра Могили активніше засвоюють JavaScript (82% студентів та випускників вивчали цю технологію порівняно з 51% у середньому по всіх університетах) та підходи до QA (60% вивчали / вивчають в ЧНУ проти 28% у середньому).

Співпраця з ІТ-компаніями у виші також проводиться дещо активніше порівняно з показниками по всіх вишах, крім проведення ярмарків вакансій (43% студентів та випускників згадали про такі заходи порівняно з 58% по всіх університетах загалом) та організації спільних курсів з ІТ-компаніями, що знаходиться на середньому рівні (31%).

Харківський національний економічний університет ім. С. Кузнеця

Як і ЧНУ ім. Петра Могили, більшість оцінок ХНЕУ вище середнього для всіх університетів рівня.

Особливістю ХНЕУ є дуже високі оцінки матеріальної та технічної забезпеченості навчання: забезпеченість технікою та технологічні можливості навчання у виші оцінені на 8,7 бала проти 5,7 бала у середньому по всіх університетах, технічний стан приміщень — на 8,6 бала проти 5,2 бала у середньому, а доступ до навчальних матеріалів — на 8,5 бала проти 6,0 балів у середньому. За цими показниками виш поступається лише УКУ.

Як і для інших вишів, для ХНЕУ характерна досить висока оцінка за іміджевими характеристиками: престижність факультету оцінили на 7,6 бала (у середньому по всім вишам — 6,1 бала), перспективи отримати цікаву роботу — на 7,5 бала проти 5,9 бала у середньому, а перспективи отримати гідну зарплатню — на 7,4 бала проти 5,8 бала по всіх університетах.

Також вище за інші аспекти була оцінена робота адміністрації вишу (організація навчального процесу — на 7,7 бала проти 5,5 бала у середньому, готовність допомагати студентам — на 7,6 бала проти 5,8 бала у середньому), зрозумілість пояснення матеріалу (7,4 бала проти 5,9 бала у середньому) та рівень знань та мотивованість сокурсників (7,4 бала проти 6,1 бала у середньому).

У ХНЕУ частіше, ніж в інших вишах, вчать С# (92% студентів та випускників проходили навчання — це найвищий показник серед усіх університетів), РНР (69% проти 36% у середньому по всіх університетах), підходи до QA (66% — це найвищий показник серед усіх вишів) та Python (51% проти 31% у середньому).

В університеті активно співпрацюють з ІТ-компаніями, у першу чергу під час організації ярмарків вакансій (86% опитаних студентів та випускників вишу згадали такі заходи, проти 58% у середньому по всіх університетах), а також через запрошення співробітників ІТ-компаній для виступів та лекцій (77% проти 47% у середньому). Співпраця університету з ІТ-компаніями у сфері працевлаштування студентів також була оцінена високо: 74% опитаних студентів та випускників назвали її дуже або досить активною (у середньому по всіх університетах — 35%).

Університет є лідером за співвідношенням вартості та якості навчання: 71% опитаних студентів та випускників вважають, що вартість навчання нижча або відповідає якості (у середньому так вважають тільки 39% опитаних).

Донецький національний університет ім. В. Стуса

Незважаючи на складні часи (переїзд у Вінницю в 2014 році), ДонНУ традиційно отримує високі оцінки від нинішніх та колишніх студентів і займає високі позиції в нашому рейтингу вишів.

Готовність рекомендувати виш та більшість показників його діяльності оцінюються вище середнього для всіх університетів рівня.

Найбільше студенти та випускники задоволені роботою адміністрації вишу (готовність допомагати студентам оцінена на 8,0 балів проти 5,8 бала у середньому по всіх університетах, організація навчального процесу — на 7,9 бала проти 5,5 бала у середньому).

Також високо оцінюється вміння викладачів вишу пояснювати матеріал (7,6 бала проти 5,9 бала у середньому по всіх вишах) та матеріально-технічне забезпечення процесу навчання (технологічні можливості — на 7,8 бала проти 5,7 бала у середньому по всіх університетах, доступ до навчальних матеріалів — 7,6 бала проти 6,0 балів у середньому).

Програма навчання теж оцінюється вище середнього: корисність отриманих знань на 7,2 бала (проти 5,2 бала у середньому), цікавість навчання на 7,1 бала (проти 5,3 бала у середньому), актуальність програми на 6,3 бала (проти 4,3 бала у середньому). Складність навчання у виші оцінюється на середньому рівні (5,7 бала).

Під час навчання студенти активніше вивчають JavaScript та Python порівняно з іншими університетами (78% та 65% відповідно вчили ці технології в ДонНУ проти 51% та 31% у середньому по всіх вишах), а підходи до QA майже не вивчаються (тільки 7% студентів та випускників згадали їх вивчення у ДонНУ, проти 28% у середньому).

Для ДонНУ характерний дуже низький рівень хабарництва — на рівні з лідерами рейтингу: тільки 7% тих, хто оцінював виш, особисто стикалися з хабарництвом у ньому (середній показник для всіх університетів — 32%), переважно тільки з непрофільних предметів.

Проте співпрацю університету з ІТ-компаніями не можна назвати надто активною: тільки 24% студентів та випускників вишу назвали допомогу Alma Mater у працевлаштуванні дуже активною чи досить активною (у середньому по всіх університетах — 35%). Також в університеті рідше проводять такий популярний захід, як ярмарки вакансій — тільки 28% студентів та випускників вишу згадали про них (середній показник для всіх університетів — 58%). Це може бути пов’язане з переїздом вишу до Вінниці та недостатньою кількістю часу для формування зв’язків з ІТ-компаніями в новому місті.

Харківський національний університет радіоелектроніки

ХНУРЕ також традиційно в нашому рейтингу відноситься до університетів, які оцінені вище середнього рівня. Проте ситуація значно відрізняється на двох факультетах, які ми можемо проаналізувати в рамках нашого дослідження: факультеті комп’ютерних наук (КН), студенти якого оцінюють більшість аспектів роботи факультету вище середнього рівня, та факультеті комп’ютерної інженерії та управління (КІУ), який переважно оцінюється студентами та випускниками на середньому рівні.

Основними сильними сторонами КН, за оцінками його студентів та випускників, є висока престижність факультету (8,3 бала проти 6,1 бала у середньому по всіх вишах), та пов’язана з цим висока ймовірність отримати цікаву роботу (7,8 бала проти 5,9 бала у середньому) з гідною зарплатнею (7,5 бала проти 5,8 бала у середньому). Також високо оцінюються матеріально-технічна забезпеченість процесу навчання (технологічні можливості — на 7,4 бала при середньому показнику 5,7 бала, доступ до навчальних матеріалів — на 7,4 бала при середньому в 6,0 балів), а також рівень та мотивованість однокурсників (7,4 бала при середньому показнику 6,1 бала).

Студенти та випускники КІУ найбільше задоволені роботою адміністрації та її готовністю допомагати студентам (6,7 бала проти середнього для всіх вишів в 5,8 бала), та, як і колеги з КН, матеріально-технічною базою навчання (технологічні можливості навчання оцінені на 6,3 бала при середньому показнику 5,7 бала, доступ до навчальних матеріалів — на 6,8 бала при середньому 6,0 бала).

Програма навчання також краще оцінюється студентами та випускниками КН, ніж студентами та випускниками КІУ, імовірно, внаслідок того, що на КН вивчається більша кількість технологій (у першу чергу Java — 91% на КН проти 53% на КІУ, C# - 80% на КН проти 69% на КІУ, JavaScript — 76% на КН проти 64%, підходи до QA — 49% на КН проти 18% на КІУ).

Обидва факультети активно співпрацюють з ІТ-компаніями, як протягом навчання студентів, так і сприяючи їхньому працевлаштуванню (хоча і тут КН оцінюється дещо краще, ніж КІУ). Передусім це активне проведення ярмарків вакансій (87% опитаних студентів та випускників ХНУРЕ згадали такі заходи, проти 58% у середньому по всіх університетах). 57% студентів та випускників згадали про допомогу з технічним забезпеченням навчання з боку ІТ-компаній (у середньому по всіх вишах — 36%), 58% — про запрошення спеціалістів ІТ-компаній для виступів та лекцій (проти 47% у середньому), 47% — про спонсорство різноманітних навчальних заходів (але не курсів) з боку ІТ-компаній (у середньому по всіх вишах — 30%).

63% студентів та випускників оцінили допомогу з працевлаштуванням як дуже активну чи досить активну, хоча серед тих, хто вчиться чи вчився на КН, таких 74%, а серед тих, хто вчився на КІУ — 47% (у середньому по всіх вишах — 35%).

До негативних оцінок вишу можна віднести досить високий рівень корупції. 49% студентів та випускників КІУ та 26% студентів та випускників КН особисто стикалися з корупцією у виші, при чому 51% тих, хто стикався з корупцією в ХНУРЕ, зазначають, що це було на профільних предметах.

Сумський державний університет

СумДУ має тенденцію до поступового підвищення своїх оцінок у рейтингу: готовність рекомендувати виш складала 6,6 бала у 2016 році і 7,1 бала в 2019 році.

До сильних сторін вишу, за оцінками його студентів та випускників, можна віднести матеріально-технічну забезпеченість процесу навчання (доступ до навчальних матеріалів оцінили на 7,9 бала при середньому для всіх вишів показнику в 6,0 балів, технологічні можливості — на 7,3 бала проти 5,7 бала у середньому, стан приміщень та гуртожитків — на 7,2 бала проти 5,2 бала у середньому), роботу адміністрації вишу (готовність допомагати студентам — 7,7 бала проти 5,8 бала у середньому, організація навчального процесу — 7,3 бала проти 5,5 бала у середньому), а також престижність факультету (7,5 бала проти 6,1 бала у середньому).

Програма навчання оцінюється на середньому для всіх університетів рівні, хоча низка технологій вивчається тут активніше, ніж в інших вишах, зокрема Java (85% студентів та випускників вивчали її в СумДУ проти 63% у середньому по всіх вишах), PHP (74% проти 36% у середньому), JavaScript (72% проти 51% у середньому), підходи до QA (47% проти 28% у середньому).

Виш активно співпрацює з ІТ-компаніями і ділить лідерство з УКУ за активністю спільної організації навчальних курсів разом з ІТ-компаніями (85% студентів та випускників СумДУ згадали про таку форму співпраці університету з ІТ-компаніями порівняно з 25% у середньому по всіх вишах) та допомогою студентам та випускникам у працевлаштуванні (83% проти 35% у середньому по всіх вишах). Крім того, ІТ-компанії часто допомагають вишу з технічним забезпеченням (68% опитаних студентів та випускників вишу згадали про це проти 36% в середньому) та з організацією різних навчальних заходів, окрім повноцінних навчальних курсів (61% проти 30% у середньому).

Рівень корупції в університеті помітно вищий, ніж у лідерів рейтингу, проте нижче середнього по всіх університетах рівня: 20% опитаних студентів та випускників вишу особисто стикалися з хабарництвом проти 32% у середньому по всіх вишах.

Київський національний університет ім. Шевченка

До сильних сторін КНУ ім. Шевченка у цілому та факультету комп’ютерних наук та кібернетики в першу чергу можна віднести високу престижність (оцінена на 6,6 бала проти 6,1 бала у середньому по всіх університетах), а також цінність диплому цього вишу для роботодавців (6,7 бала проти 5,4 бала у середньому) та шанси на отримати цікаву роботу (6,8 бала проти 5,9 бала у середньому) й гідну зарплатню (6,7 бала проти 5,8 бала у середньому).

Також вище середнього для всіх університетів рівня студенти та випускники вишу оцінили програму навчання (цікавість навчання — на 5,8 бала проти 5,3 бала у середньому по всіх вишах, складність навчання — на 5,6 бала проти 5,3 бала у середньому, корисність отриманих знань — на 5,6 бала проти 5,2 бала у середньому, актуальність знань — 4,9 бала проти 4,3 бала у середньому) і рівень знань та мотивованість однокурсників (7,0 балів проти 6,1 бала у середньому).

Водночас робота викладачів та матеріально-технічна забезпеченість навчання оцінені гірше. Викладачі оцінені на середньому для всіх університетів рівні (вміння добре пояснити матеріал — на 6,2 бала, практичний досвід викладачів — на 5,4 бала, ставлення до плагіату — на 4,9 бала). Технологічні можливості університету оцінені навіть нижче середнього рівня: на 5,0 балів проти 5,7 бала у середньому по всіх вишах. Ще менше матеріально-технічним забезпеченням задоволені студенти та випускники факультету комп’ютерних наук та кібернетики: вони низько оцінили не лише технологічні можливості університету (4,2 бала проти 5,7 бала у середньому по всіх вишах), але і доступ до навчальних матеріалів (5,5 бала проти 6,0 балів у середньому). Причиною низьких оцінок могли стати не лише реальні проблеми у викладанні та матеріальному забезпеченні університету, але, зважаючи на високий статус університету, високі, але не виправдані очікування щодо них.

Університет досить активно залучає ІТ-компанії до навчального процесу, у першу чергу запрошуючи ІТ-спеціалістів для лекцій та виступів (65% студентів та випускників факультету комп’ютерних наук та кібернетики згадали про такі події, проти 47% у середньому), а також отримуючи допомогу з технічним забезпеченням (44% студентів та випускників вишу проти 36% у цілому).

Для працевлаштування студентів університет активно проводить ярмарки вакансій (68% студентів та випускників вишу та 88% студентів та випускників факультету комп’ютерних наук та кібернетики згадали про них, проти 58% у середньому по всіх університетах).

Хабарництва в університеті майже немає: тільки 4% студентів та випускників особисто стикалися з ним під час вступу чи навчання (середній показник по всіх університетах — 32%).

Чернівецький національний університет ім. Федьковича

Чернівецький національний університет — останній у цьогорічному рейтингу виш, готовність рекомендувати який вище середнього рівня (6,7 бала проти 6,1 бала у середньому).

Сильні сторони ЧНУ ім. Федьковича за оцінками його студентів та випускників, — робота адміністрації вишу (готовність допомагати студентам оцінена на 7,0 балів проти 5,8 бала у середньому, організація навчального процесу — на 6,5 бала проти 5,5 бала у середньому) та викладачі (вміння викладачів добре пояснювати оцінили на 6,4 бала проти 5,9 бала у середньому, практичний досвід роботи — на 6,0 бала проти 5,3 бала у середньому).

Програма навчання оцінена студентами та випускниками на середньому для всіх університетів рівні, хоча є досить насиченою: 94% опитаних студентів та випускників вивчали в університеті Java (проти 63% у середньому), 80% — C# (проти 59% у середньому), 73% — JavaScript (проти 51% у середньому), 71% — PHP (проти 36% у середньому), 49% — підходи до QA (проти 28% у середньому), 22% — Ruby (проти 6% у середньому).

Співпраця університету з ІТ-компаніями найчастіше полягає в допомозі вишу з технічним забезпеченням (54% опитаних студентів та випускників згадали про таку співпрацю проти 36% у середньому по всіх вишах) та запрошенням співробітників ІТ-компаній для виступів та лекцій (52% проти 47% у середньому). Також виш активно проводить ярмарки вакансій (78% опитаних студентів та випускників згадали про них, проти 58% в середньому по всіх вишах) і активно допомагає студентам та випускникам працевлаштуватися (52% оцінили співробітництво вишу з ІТ-компаніями в цій сфері як дуже або досить активне проти 35% у середньому).

Серед слабких сторін університету — досить високий рівень хабарництва (28% опитаних студентів та випускників особисто стикалися з хабарями, що відповідає середньому по всіх вишах рівню), дещо завищену вартість освіти (тільки 26% опитаних студентів та випускників вважають її нижче чи рівною якості наданої освіти проти 39% у середньому по всіх вишах), а також слабкий імідж університету (цінність диплому для роботодавців оцінена на 5,0 балів проти 5,4 бала у середньому по всіх вишах).

Львівський національний університет ім. Франка

Загальна готовність рекомендувати ЛНУ, як і в попередні роки, знаходиться на середньому для всіх університетів рівні (6,4 бала проти 6,1 бала у середньому по всіх вишах).

Основними слабкими сторонами університету, за відгуками студентів та випускників, є програма навчання та якість викладання. Програму навчання рідше, ніж у середньому, називають актуальною (3,8 бала проти 4,3 бала у середньому для всіх вишів), при цьому студентам цього вишу навчання частіше дається важче, ніж їхнім колегам з інших університетів (оцінка складності навчання в ЛНУ — 5,9 бала при середньому показнику по всіх університетах 5,3 бала). Можливою причиною цього є недостатньо зрозуміле пояснення матеріалу (5,4 бала проти 5,9 бала у середньому), а також недостатній практичний досвід викладачів (4,7 бала проти 5,3 бала у середньому).

Крім того, низка технологій рідше вивчається в ЛНУ, ніж в інших університетах (Java вивчали 48% нинішніх та колишніх студентів вишу проти 63% по всіх університетах, PHP вивчали 12% проти 36% у середньому, підходи до QA вивчали 8% проти 28% у середньому), що могло вплинути на низьку оцінку актуальності програми навчання.

До сильних сторін університету можна віднести підготовленість та вмотивованість студентів, які там вчаться (6,6 бала проти 6,1 бала у середньому), матеріально-технічну базу вишу (доступ до навчальних матеріалів — 5,8 бала проти 6,0 балів у середньому, технологічні можливості для навчання — 6,3 бала проти 5,7 бала у середньому), а також досить активну співпрацю університету з ІТ-компаніями.

Співпраця університету з ІТ-компаніями концентрується здебільшого навколо підтримки навчального процесу та меншою мірою стосується допомоги у працевлаштуванні студентів та випускників. 70% опитаних студентів та випускників вишу згадали про технічну допомогу університету з боку ІТ-компаній (середній показник по всіх вишах — 36%), 64% — про лекції та виступи співробітників ІТ-компаній (проти 47% у середньому), 41% — про спонсорство ІТ-компаніями різноманітних навчальних заходів в університеті (проти 30% у середньому), 23% — про спонсорство позанавчальних заходів (проти 14% у середньому).

Водночас тільки 38% згадали про ярмарки вакансій (проти 58% у середньому) і 33% оцінили допомогу університету у працевлаштуванні студентів як дуже чи досить активну (на середньому рівні).

НТУУ «Київський політехнічний інститут ім. Сікорського»

Як і в попередні роки, готовність рекомендувати КПІ знаходиться на середньому для всіх університетів рівні (цього року — 6,3 бала з 10). Сильними сторонами університету можна назвати в першу чергу його імідж: престижність (6,5 бала проти 6,1 бала у середньому для всіх вишів), цінність його диплому для роботодавців (6,4 бала проти 5,4 бала у середньому), можливість отримати цікаву роботу після його закінчення (6,3 бала проти 5,9 бала у середньому) та хороша зарплата випускників вишу (6,2 бала проти 5,8 бала у середньому). Також до сильних сторін університету можна віднести високий рівень підготовки та мотивованість його студентів (6,5 бала проти 6,1 бала у середньому), досить низький рівень корупції (17% опитаних студентів та випускників стикалися особисто з хабарництвом у виші, проти 32% у середньому по всіх університетах), а також активне влаштування ярмарків вакансій для студентів (64% опитаних згадали про такі активності в КПІ, проти 58% у середньому по всіх вишах).

Серед слабких сторін вишу — низькі оцінки матеріально-технічної забезпеченості навчання (приміщення та гуртожитки — 3,9 бала проти 5,2 бала у середньому, технологічні можливості навчання — 4,8 бала проти 5,7 бала у середньому, доступ до навчальних матеріалів — 5,5 бала проти 6,0 бала у середньому), практичний досвід викладачів вишу (5,1 бала проти 5,3 бала у середньому), робота адміністрації (готовність допомагати студентам — 5,1 бала проти 5,8 бала у середньому, організація навчального процесу — 4,9 бала проти 5,5 бала у середньому) та неактивна співпраця з ІТ-компаніями (за винятком організації ярмарків вакансій).

Водночас ситуація значно різниться на різних факультетах. Ми мали змогу проаналізувати окремо оцінки студентів та випускників ІПСА, ФПМ, ФІОТ та ТЕФ.

ІПСА та ФПМ традиційно оцінюються студентами та випускниками цих факультетів краще порівняно з ФІОТ та ТЕФ.

Студенти та випускники ІПСА та ФПМ досить позитивно оцінюють програму навчання. Актуальність отриманих на цих факультетах знань оцінюється на 5,2 бала (у середньому по всіх вишах — 4,3 бала), корисність знань — на 6,3 та 6,0 балів відповідно (проти 5,2 бала у середньому). Також високо оцінюється рівень підготовки та мотивованість студентів цих факультетів (7,2 бала проти 6,1 бала у середньому), складність навчання на цих факультетах (ІПСА — 7,3 бала, ФПМ — 6,8 бала проти 5,3 бала у середньому по всіх вишах), а ставлення до плагіату тут більш суворе, ніж на інших факультетах (ІПСА — 5,6 бала, ФПМ — 5,5 бала, ФІОТ — 4,4 бала, ТЕФ — 4,3 бала проти 5,0 балів у середньому по всіх вишах). Рівень корупції на ІПСА та ФПМ теж дещо нижче, ніж на інших факультетах (серед студентів та випускників ІПСА 10% стикалися особисто з хабарями, ФПМ — 11%, ФІОТ — 17%, ТЕФ — 40% проти 32% у середньому по всіх вишах).

Студенти та випускники ФІОТ, хоча й оцінюють імідж факультету досить позитивно (престижність — 6,9 бала проти 6,1 бала у середньому, цінність диплома для роботодавців — 6,5 бала проти 5,4 бала у середньому, перспективи отримати хорошу зарплату — 6,1 бала проти 5,8 бала у середньому), як і підготовленість та мотивованість сокурсників (6,8 бала проти 6,1 бала у середньому), часто не задоволені якістю викладання — практичним досвідом викладачів (4,9 бала проти 5,3 бала у середньому) та їхнім вмінням зрозуміло донести матеріал (5,5 бала проти 5,9 бала у середньому).

ТЕФ оцінюється найгірше серед усіх проаналізованих факультетів. Готовність рекомендувати факультет нижче середнього рівня (5,2 бала проти 6,1 бала у середньому по всіх вишах). Програма навчання також оцінюється гірше за інші факультети КПІ та нижче середнього рівня загалом (актуальність отриманих знань — 3,7 бала проти 4,3 бала у середньому по всіх вишах, корисність знань — 4,6 бала проти 5,2 бала у середньому). Як і студенти та випускники ФІОТ, на ТЕФі низько оцінюють практичний досвід викладачів (4,5 бала проти 5,3 бала у середньому по всіх вишах). Крім того, факультет менш активно співпрацює з ІТ-компаніями та менш активно сприяє працевлаштуванню своїх студентів та випускників.

Харківський національний університет ім. Каразіна

Сильними сторонами ХНУ, за оцінками його студентів та випускників, є хороший імідж цього вишу і можливість отримати цікаву та перспективну роботу після його завершення (6,4 бала проти 5,9 бала у середньому по всіх вишах), а також вміння викладачів добре пояснювати матеріал (6,2 бала, на середньому для всіх вишів рівні 5,9) та доступ до навчальних матеріалів (5,9 бала на середньому для всіх вишів рівні 6,0).

До слабких сторін можна віднести актуальність програми навчання: її оцінили лише на 3,9 бала (при середньому для всіх університетів рівні 4,3 бала). Причиною такої низької оцінки, найбільш імовірно, є невелика кількість ІТ-технологій, які вивчаються у виші (C/C++ вивчали у виші тільки 65% студентів та випускників при середньому рівні 86%, C# вивчали 33% при середньому рівні 59%, JavaScript вивчали 33% при середньому рівні 51%, PHP вивчали 13% при середньому рівні 36%, підходи до QA вивчали 17% при середньому показнику 28%). Також студенти та випускники вишу нижче середнього рівня оцінили технічну забезпеченість навчання в університеті (на 5,2 бала проти 5,7 бала у середньому).

Державний університет телекомунікацій (ДУТ)

ДУТ вперше потрапив до нашого рейтингу вишів. Загальна готовність рекомендувати університет серед його студентів та випускників знаходиться на середньому рівні (5,8 бала).

До сильних сторін університету можна віднести його хорошу технічну оснащеність (її оцінили на 6,7 бала при середньому для всіх вишів показнику — 5,7 бала), активну участь ІТ-компаній у організації навчальних курсів у виші (49% опитаних студентів та випускників згадали про таку співпрацю порівняно з 25% в середньому по всіх вишах), досить активне вивчення ІТ-технологій (на середньому для всіх вишів рівні, крім баз даних та РНР, які вивчаються дещо рідше, ніж у середньому), а також низький рівень корупції (тільки 18% нинішніх та колишніх студентів особисто стикалися з хабарями, проти 32% у середньому по всіх університетах).

Водночас дещо гірше середнього рівня оцінюється робота викладачів вишу: опитані студенти та випускники гірше оцінили їхнє вміння пояснювати матеріал (на 5,3 бала порівняно з 5,9 бала у середньому), а також їхню поблажливість до списування та плагіату (на 4,2 бала проти 5,0 бала у середньому).

До слабких сторін вишу також відноситься його імідж: нинішні та колишні студенти рідше оцінюють його як престижний (на 5,1 бала проти 6,1 бала у середньому), рідше вважають, що роботодавці цінять диплом цього вишу (4,2 бала проти 5,4 бала у середньому), а також гірше оцінюють свої перспективи знайти хорошу роботу (на 5,2 бала проти 5,9 бала у середньому).

Національний аерокосмічний університет ім. Жуковського «ХАІ»

ХАІ традиційно займає середні позиції в нашому рейтингу, хоча загальна готовність рекомендувати виш має тенденцію до зниження (у 2017 році вона складала 6,6 бала, цього року — лише 5,7 бала).

До сильних сторін вишу, за оцінками його випускників та студентів, можна віднести хорошу матеріально-технічну забезпеченість, насичену програму навчання, а також активне співробітництво з ІТ-компаніями як під час навчального процесу, так і у працевлаштуванні студентів та випускників вишу.

Доступ до навчальних матеріалів та технологічні можливості навчання у виші були оцінені на 6,6 бала (середній для всіх вишів рівень — 6,0 та 5,7 бала відповідно), а технічний стан приміщень — на 5,9 бала (середнє для всіх вишів — 5,2 бала).

Під час навчання студенти активно вивчають C# (76% порівняно з 59% у середньому по всіх вишах), JavaScript (68% проти 51% у середньому), PHP (59% проти 36% у середньому), QA (53% проти 28% у середньому).

Виш активно залучає ІТ-компанії до технічного забезпечення навчання (58% опитаних студентів та випускників згадали про такі активності, проти 36% у середньому по всіх вишах) та спонсорування навчальних заходів (47% проти 30% у середньому по всіх вишах). Також 82% згадали про проведення у виші ярмарків вакансій (середній для всіх вишів показник — 58%), а 46% оцінили співробітництво вишу з ІТ-компаніями у питаннях працевлаштування студентів та випускників як активне та дуже активне (у середньому по всіх вишах — 35%).

До слабких сторін вишу відноситься досить високий рівень хабарництва в ньому (39% опитаних випускників та студентів стикалися з хабарями особисто), дещо нижчий, ніж середній, рівень мотивованості та підготовки студентів вишу (5,3 бала проти 6,1 бала у середньому), а також слабший імідж вишу (престижність факультету оцінили на 5,2 бала проти 6,1 бала у середньому по всіх вишах).

НТУ «Харківський політехнічний інститут»

Загальна готовність рекомендувати ХПІ — нижче середнього: 5,6 бала при середньому для всіх університетів показнику 6,1 бала.

Причинами низької готовності рекомендувати цей виш може бути високий рівень корупції в ньому (41% опитаних студентів та випускників особисто стикалися з хабарями, проти 32% в середньому по всіх вишах), а також незадовільний технічний стан його приміщень (їх оцінили на 3,9 бала при середньому для всіх вишів показнику 5,2 бала), низький рівень підготовки та мотивованості студентів (5,5 бала проти 6,1 бала у середньому), а також менша впевненість у перспективі знайти хорошу роботу після закінчення вишу (5,5 бала проти 5,9 бала у середньому).

Водночас програма навчання у виші оцінена на середньому рівні (актуальність отриманих знань — на 4,6 бала, корисність — на 5,2 бала), як і робота викладачів (зрозумілість пояснень — на 6,0 бала, практичний досвід — на 5,4 бала) та технічна забезпеченість навчання (забезпеченість навчальними матеріалами — на 6,1 бала, технологічні можливості для навчання — на 5,7 бала). Програма навчання досить насичена: технології вивчаються на середньому рівні або й активніше, ніж у середньому (Java вивчали 81% студентів та випускників вишу при середньому показнику по всіх університетах 63%, PHP — 45% при середньому показнику 36%, Python вивчали 41% при середньому показнику 31%). Також студенти та випускники досить позитивно оцінюють зусилля вишу у працевлаштуванні студентів: 43% назвали співпрацю вишу з ІТ-компаніями у цій сфері як дуже чи досить активну (середнє для всіх університетів — 35%).

Національний університет «Львівська політехніка»

Оцінки Львівської політехніки в нашому рейтингу поступово знижуються: у 2016 році готовність рекомендувати виш його студенти та випускники оцінили на 6,4 бала, а в 2019 році — тільки на 5,5, що нижче середнього рівня (6,1 бала). Ситуація в Інституті комп’ютерних наук та інформаційних технологій та Інституті комп’ютерних технологій, автоматики і метрології, які ми мали змогу оцінити окремо, не відрізняється від ситуації у виші в цілому.

Низька готовність рекомендувати виш у першу чергу спричинена низькою оцінкою актуальності отриманих знань (3,6 бала з 10 при середньому рівні 4,2 бала), недостатньою якістю викладання (практичний досвід викладачів оцінений на 4,6 бала проти 5,3 бала у середньому, а зрозумілість їх пояснень — на 5,2 бала проти 5,9 бала у середньому) та поблажливим ставленням до плагіату (на 4,4 бала проти 5,0 балів у середньому), нестачею навчальних матеріалів (5,6 бала проти середнього показника по всіх університетах 6,0 балів), а також високим рівнем хабарництва (55% опитаних студентів та випускників особисто стикалися з хабарями у виші). Також досить низько оцінюється цінність диплому вишу для роботодавців (на 4,7 бала при середньому показнику 5,4 бала).

Водночас співробітництво з ІТ-компаніями у виші на середньому рівні, особливо що стосується проведення ярмарків вакансій (69% опитаних студентів та випускників згадали про такі заходи проти 58% у середньому по всіх університетах), запрошення співробітників для виступів та лекцій у виші (53% проти 47% у середньому) та залучення ІТ-компаній як спонсорів до технічного оснащення університету (45% проти 36% у середньому). Також на середньому рівні студенти та випускники оцінили співпрацю вишу з ІТ-компаніями у сфері працевлаштування студентів (34% охарактеризували її як активну чи дуже активну).

Одеський національний політехнічний університет

ОНПУ традиційно займає останні позиції в нашому рейтингу університетів: середня готовність рекомендувати виш оцінена його студентами та випускниками на 5,3 бала (середнє для всіх вишів — 6,1 бала).

За більшістю аспектів, які були включені в наше дослідження, ОНПУ оцінюється нижче середнього рівня: актуальність отриманих знань — на 3,3 бала при середньому рівні 4,3 бала, корисність знань — на 4,5 бала при середньому рівні 5,2 бала, практичний досвід викладачів — на 4,8 бала при середньому рівні 5,3 бала, їхнє вміння добре пояснити матеріал — на 5,2 бала при середньому рівні 5,9 бала, технічний стан приміщень вишу — на 4,2 бала при середньому 5,2 бала, технічна забезпеченість процесу навчання — на 5,0 бала при середньому рівні 5,7 бала, доступ до навчальних матеріалів — на 5,2 бала при середньому рівні 6,0 балів.

Імідж закладу теж досить слабкий: престижність свого факультету була оцінена на 4,9 бала при середньому 6,1 бала, а цінність диплому для роботодавців — на 4,7 бала при середньому рівні 5,4 бала. Крім того, 53% студентів та випускників особисто стикалися з хабарями під час свого навчання у виші.

До відносно сильних сторін вишу можна віднести роботу його адміністрації, яку оцінили на середньому для всіх вишів рівні (готовність допомагати студентам — на 5,9 бала, організація навчального процесу — на 5,4 бала), вивчення ІТ-технологій на середньому рівні (у середньому, студенти вивчають 4 технології під час навчання), а також досить активну співпрацю з ІТ-компаніями — у першу чергу, через організацію ярмарків вакансій (78% студентів та випускників ОНПУ згадали про них, проти 58% у середньому) та залучення їх в якості спонсорів до технічного оснащення процесу навчання (56% проти 36% у середньому).

Дніпровський національний університет ім. Гончара

Дніпровський національний університет потроху втрачає свої позиції в нашому рейтингу вишів: у 2016 році середня готовність рекомендувати цей виш була на рівні 6,5 бала, а в 2019 році — на рівні 5,1 бала.

Переважна більшість характеристик вишу, які увійшли в це дослідження, оцінені студентами та випускниками ДНУ нижче середнього рівня. Передусім це актуальність отриманих знань (оцінена на 3,2 бала при середньому рівні 4,3 бала), стан приміщень вишу (оцінений на 3,3 бала при середньому рівні 5,2 бала), забезпеченість технічними засобами для навчання (3,7 бала при середньому рівні 5,7 бала), доступ до навчальних матеріалів (4,4 бала при середньому рівні 6,0 балів), організація навчального процесу (3,9 бала при середньомі рівні 5,5 бала).

Сильною стороною вишу залишається хороше ставлення роботодавців до його дипломів (оцінена на середньому рівні для всіх університетів, 5,1 бала).

Вінницький національний технічний університет

ВНТУ також традиційно займає останні позиції нашого рейтингу вишів.

Студенти та випускники вишу надзвичайно низько оцінюють актуальність програми навчання (на 2,6 бала проти 4,3 бала в середньому для всіх вишів) та корисність отриманих знань (3,5 бала проти 5,2 бала в середньому). Також надзвичайно низько оцінюється практичний досвід викладачів вишу (на 3,8 бала при середньому показнику в 5,3 бала), їх суворість до плагіату та списування (на 3,7 бала проти 5,0 балів в середньому), а також технічний стан приміщень вишу (на 3,9 бала против 5,2 бала в середньому).

ВНТУ є рекордсменом за часткою студентів та випускників, які особисто стикалися з хабарництвом у виші: 68% при середньому показнику 32%.

Водночас університет намагається розвивати співробітництво з ІТ-компаніями, у першу чергу через проведення ярмарків вакансій (71% студентів та випускників згадали про такі заходи, проти 58% в середньому) та залучення ІТ-компаній до проведення навчальних заходів як спонсорів (45% проти 30% в середньому).

Національний авіаційний університет

Якість ІТ-освіти в НАУ традиційно оцінюється дуже низько. Четвертий рік поспіль університет посідає останню сходинку нашого рейтингу, з середнім показником готовності рекомендувати його 4,5 бала з 10 (при середньому показнику для всіх вишів 6,1 бала).

Актуальність отриманих у цьому виші знань оцінюється надзвичайно низько (2,7 бала при середньому рівні 4,3 бала). Так само низько оцінюються технічна забезпеченість процесу навчання (на 3,3 бала при середньому показнику 5,7 бала), технічний стан приміщень вишу (на 3,4 бала при середньому показнику 5,2 бала), суворість до списування та плагіату (на 3,5 бала при середньому рівні 5,0 балів). Також виш займає останні місця (разом з ВНТУ) за кількістю ІТ-технологій, що вивчаються у виші (3-4 технології при середньому для всіх університетів 4-5 технологій), та останнє місце — за активністю співпраці з ІТ-компаніями та допомогою студентам у працевлаштуванні (8% опитаних студентів та випускників оцінили активність вишу в цій сфері як дуже чи досить активну, при середньому рівні 35%).

При цьому більше половини студентів та випускників вишу особисто стикалися з хабарями під час навчання чи вступу (57% при середньому показнику 32%).


Текст і аналітика: Ірина Іпполітова
Візуалізація даних: Ігор Яновський

Дані опитування в CSV: github.com/...​/tree/master/universities

LinkedIn

14 комментариев

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

Приятно видеть помойку НАУ на последнем месте.

Уважаемые авторы, не считайте это камнем в ваш огород, но. У Могилянки, ИПСЫ КПИ, Кибернетики Шевченка и УКУ примерно одинаковое кол-во анкет при том, что первые выпустили в десятки если не сотни раз больше специалистов. Учитывая что в УКУ всего пару выпусков по ИТ направлению, и там выпускаются в год десятки, а не сотни, то откуда там 52 анкеты ? Преподы на собрании перед выпуском попросили всех зайти на сайт и заполнить анкету ? Вы вообще хоть как-то валидицию того что на формы приходит проводите ?

количество анкет меняется из года в год, но результаты остаются более-менее одинаковыми. в прошлом году мы еле-еле по Могилянке набрали 40 анкет, в этом году — 60 без всяких усилий. Количество анкет очевидно зависит от многих факторов, в том числе мобилизации студентов / выпускников вуза или факультета. И отношение к вузу и факультету тоже влияют на желание отвечать — студенты и выпускники УКУ явно фанаты своего университета, поэтому их готовность ответить на вопросы анкеты выше средней.

Прохожу опрос уже 2й раз. Просьба к авторам немного расширить для всех хелп — информацию по поводу выбора правильной оценки. Некоторые вопросы слишком разные по пониманию в зависимости от человека. Я ставил для КПИ оценки 3 — 8. К примеру, вопрос про оснащение — хотелось бы что бы все респонденты видели — какое оснощение должно быть к примеру на уровень оценки 4-6(методичка, компы, современные курсы) и какой уровень оснащения на оценку 8-10. Не в обиду тем, кто попал в ТОП списка, но с оценками 8.5+\10 Лиге Плюща пора обращаться к нашим ВУЗам )). Я думаю, что внедрение хелп-инфы и определенных критериев оценивания — улучшит выборку. Спасибо.

Саме час викладачам з ФІОТ (КПІ) поважно надувати щоки і розказувати, який у них найкращий університет в Европі...

Гневно надувал щёки, теперь болит лицо.

НАУ на своєму заслуженому 20-му місці. Але що робить «Український католицький університет» на 2-му місці?

«УКУ» зараз у всіх на слуху — там викладають практики і відповідно переважно актуальні теми.
cs.ucu.edu.ua/vykladachi

И вправду неплохой состав, у нас на кафедре только 2 человека работали в IT, остальные либо всю жизнь преподают либо работали лет 15 назад.

А куда из КПИ Физтех делся? По сравнению с ТЭФ там, как минимум, не меньше ИТ.

по нему не набралось 40 анкет

Физтех редко набирает много желающих анкетироваться. Все разъехались.

Условный житель СССР тоже считал свою страну лучшей в мире, потому что других стран не видел. Значит, надо внедрить «железный занавес» и вести пропаганду, что мы — лучший ВУЗ в мире, а остальные нам завидуют. Даёшь корпоративную культуру и бесплатные печеньки! Тогда рейтинг поднимется до четырёх девяток.

Подписаться на комментарии