Прийшов час осідлати справжнього Буцефала🏇🏻Приборкай норовливого коня разом з Newxel🏇🏻Умови на сайті
×Закрыть

Рейтинг вишів для ІТ-галузі 2020

Представляємо оновлений рейтинг вишів для ІТ-галузі, що побудований на результатах вступної кампанії 2020 року. В ньому дивимося, які виші були найпопулярнішими і куди прагнули вступити майбутні ІТ-спеціалісти абітурієнти з найвищим конкурсним балом.

Перший рейтинг вишів вийшов на DOU 2016 року, тоді за основу взяли думки студентів та випускників університетів і щороку проводили опитування. Але цього року ми вирішили змінити методологію і відмовитися від опитувань.

Ми порахували рейтинг кожного ЗВО, що має IT та дотичні спеціальності, на основі даних з ЄДЕБО. Зосередилися на рівні підготовки абітурієнтів і популярності спеціальностей і вирахували рейтинг, використовуючи середній конкурсний бал на спеціальність, «зважений» на частку заявок на неї у виші. Припустимо, що в університеті дві IT-спеціальності із середніми балами 170 і 150. При цьому на першу спеціальність надійшло 70% всіх заявок, на другу — 30% заявок. Якщо взяти середнє арифметичне, то вийде 160 балів. Це не буде цілком показувати популярність/затребуваність спеціальностей у закладі вищої освіти. Тому ми вирішили «зважувати» середній бал спеціальності на частку заявок на спеціальність. Тобто в нашому прикладі рейтинг вишу: (170*0,7)+(150*0,3) = 164 бали.

Спеціальності, які ми аналізували: «Комп’ютерні науки», «Інженерія програмного забезпечення», «Кібербезпека», «Комп’ютерна інженерія», «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології», «Інформаційні системи та технології», «Системний аналіз», «Телекомунікації та радіотехніка», «Прикладна математика», «Математика», «Електроніка», «Прикладна фізика та наноматеріали».

УКУ, Шевченка і Львівська політехніка очолюють рейтинг

У рейтингу представлені виші, що отримали не менше як 200 заявок на всі IT-спеціальності. І навіть з цим бар’єром у перелік потрапили 82 університети.

Український католицький університет посідає перше місце за середньозваженим балом заяв на IT-спеціальності (середньозважений бал — 189,15). Далі з мінімальним розривом між собою йдуть КНУ ім. Шевченка (175,54), Львівська політехніка (175,46) та Києво-Могилянська академія (174,04). Замикає п’ятірку — ЛНУ ім. Франка (169,35). Наступними за рейтингом є КПІ ім. Сікорського, Сумський державний університет, Харківський національний університет радіоелектроніки, ХНУ ім. Каразіна та Чернівецький національний університет ім. Федьковича.

Отже, з десяти найкращих вишів вісім зосереджені у трьох містах — Києві, Львові та Харкові.

Київ, Харків і Дніпро — міста з найбільшою кількістю вишів з рейтингу

У Києві розташовані 20 університетів з рейтингу, у Харкові — 10, у Дніпрі — 8. Цікаво, що із семи університетів Львова три входять до топ-5.

Загалом до рейтингу потрапили виші із 27 українських міст.

Натисніть на місто, щоб побачити перелік ЗВО в ньому.

Прикладна математика лідирує за середнім балом у половині топових ЗВО

Подивилися середній конкурсний бал (читай: рівень абітурієнтів) на різних спеціальностях у топових університетах. Під час аналізу ми не розглядали ті спеціальності, що отримали менш як 10 заявок.

В Українському католицькому університеті всього дві IT-спеціальності (системний аналіз та комп’ютерні науки), і середній бал заявок на них практично однаковий.

Прикладна математика виривається вперед за середнім балом в КНУ ім. Шевченка, Києво-Могилянській академії, КПІ ім. Сікорського, ХНУ ім. Каразіна та ЛНУ ім. Франка.

Серед спеціальностей Львівської політехніки, Харківського національного університету радіоелектроніки та Чернівецького національного університету ім. Федьковича за середнім балом лідирують інженерія програмного забезпечення та комп’ютерні науки. В Сумському державному університеті на перших місцях комп’ютерні науки та кібербезпека.

УКУ лідирує в комп’ютерних науках, КНУ — в кібербезпеці, Львівська політехніка — в інженерії

Ми обрали чотири IT-спеціальності, на які надійшло суттєво більше заявок абітурієнтів, ніж на інші, щоб визначити, на які виші краще орієнтуватися роботодавцям, що шукають працівників за певним напрямом.

Комп’ютерні науки. Найвищий середній бал за цією спеціальністю в УКУ (188,72). Окрім вишів-лідерів із загального рейтингу (Львівська політехніка, КНУ ім. Шевченка, ХНУРЕ, Києво-Могилянська академія, ЛНУ ім. Франка, КПІ ім. Сікорського, СумДУ) в десятку ЗВО з найкращими балами увійшов Ужгородський національний університет.

Інженерія програмного забезпечення. Найвищий середній конкурсний бал за цією спеціальністю у Львівської політехніки — 188,75. Окрім топів (ХНУРЕ, КНУ ім. Шевченка, Києво-Могилянська академія, КПІ ім. Сікорського, ЛНУ ім. Франка, ЧНУ ім. Федьковича), роботодавцям варто звернути увагу на Чернігівську політехніку, Житомирську політехніку та ДНУ ім. Гончара, що увійшли до топ-10 за цією спеціальністю.

Кібербезпека. Лідером за середнім балом є КНУ ім. Шевченка (173,26). Далі йдуть СумДУ, Львівська політехніка, КПІ ім. Сікорського, Житомирська політехніка, Чернігівська політехніка, ХНУ ім. Каразіна, Одеський політехнічний, НАУ та ЛНУ ім. Франка.

Комп’ютерна інженерія. В рамках цієї спеціальності також лідирує Львівська політехніка (172,53). Далі йдуть КНУ ім. Шевченка, КПІ ім. Сікорського, ХНУРЕ, Чернігівська політехніка, ЧНУ ім. Федьковича, Житомирська політехніка, Національний університет водного господарства та природокористування, ХНУ ім. Каразіна та Чорноморський національний університет ім. Петра Могили.


Аналітика: Тетяна Яблоновська
Візуалізація даних: Ігор Яновський


Читайте також: Рейтинг шкіл за результатами ЗНО 2020

LinkedIn

Похожие статьи

22 комментария

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

Рейтинг залишає по собі більше запитань ніж відповідей.
Сумніваюсь, що моя альма-матер (якби вона не старалась розвивати ІТ-спеціальності в останні роки) АЖ 11та в РЕЙТИНГУ ВИШІВ ДЛЯ ІТ. Міряти рейтинг середнім балом ЗНО теж такий собі показник рейтинговості, навіть навпаки, з мого і паралельних потоків майже всі «нерди» з 190+ зараз не дуже по спеціальності влаштувались :), тому я погоджусь з більшістю коментарів — працевлаштування випускників має бути основним показником в таких оцінках.

Какой смысл считать заявления? Вот считать зачисленных и их баллы — смысл есть.

Заявления показывают популярность специальности/университета среди абитуриентов. По поводу подсчета баллов только тех, кого зачислили, запишем в идеи на след. год. Спасибо!

А какой тогда смысл в этой статье? Меряется что-то непонятное и вводящее в заблуждение. Кстати также имеет смысл сделать разбивку на Бюджет/Контракт — там всегда идет разный бал. Также почти уверен, что вычистку данных тоже не делали — в ЄДЕБО встречаются интересные персонажи когда все характеристики хорошие, а конкурсний бал стоит в районе 9.01 или11.5 (не знаю почему), но явно же, что такие значения вгоняют среднюю «температуру по палате» в «ниже плинтуса»...

На бюджет ограничение 5 или 7 заявлений.
На контракт ограничений нет вообще.
Что толку в «популярности по заявлениям» если школьник хочет в УКУ, а родители могут позволить максимум НАУ?

для Львівської політехніки так і зробили :)

а для інших — ні :)

тому ми і в лідерах :)

Цікавий підбір. Нова методологія.
Але заголовок звучить як

Рейтинг вишів для ІТ-галузі 2020

а у аналітиці розкрито рівень абітурієнтів і популярності напрямків/програм.

З моєї точки зору було б корисно провести зріз
Кількість випускників до кількості працевлаштованих за спеціальністтю.

Якось була стаття на доу про рівень заробітних плат ІТ-спеціалістів, що закінчили різні вищі навчальні заклади, то найвища заробітна плата, якщо правильно пам’ятаю, була у випускників КПІ, але яким способом та заробітна плата рахувалася, уже не пригадую.
Щоправда, не зовсім чесно, мабуть, порівнювати таким способом КПІ з тим же УКУ, адже КПІ вже давно випускає ІТ-спеціалістів, і багато з них стали досвіченими професіоналами ще до того, як УКУ прийняв на навчання першого студента на ІТ-спеціальність.
З іншого боку, всілякі МІТи, Стенфорди та інші Берклі доволі старовинні університети, тож особисто мені здається, що якщо університет має багату історію, то це свідчить на користь такого університету.

Як на мене довга історія геть не показник.
Стосовно УКУ. Можна написати щось на кашлат: «У рейтнг не враховувались вищі навчальні заклади, де навчальні программи були відкриті менше 5 років тому»

Повторюсь заголовок статті окреслює геть іншу тематику ніж сам текст.

Особисто моїм маркером

Рейтингу вишів для ІТ-галузі 2020

є працевлаштування одразу після навчання (або ж і під час навчання).
Тому відгуки випускників були найбільш ревалентним джерелом інформації.

Звісно можна сказати що колишні випускники порадили теперішнім абітурієнтам, а ті дослухались їх порад. В такому випадку контекст статті притягається «за вуха»)

Ну, навіть не впевнений, чи такий показник, як працевлаштування під час навчання, і навіть після навчання, є показовим. Адже, наприклад, можна сказати, що якщо навчатися лекго, то в студента буде час, і, головне, наснага на підробітки, а якщо важко, то ні часу, ні наснаги не буде. Знову ж таки, одразу після навчання можна влаштуватися на позицію, для якої інженерні знання не потрібні, і саме через відсутність якісної інженерної освіти через десять років зіткнутися зі стелею у заробітній платі, пробити яку легше спеціалістам, які мають не лише великий досвід у галузі, а й ґрунтовні інженерні знання, отримані в університеті.
Якщо пам’ять мені не зраджує, на цьому форумі є один програміст на ім’я Володимир, який писав, що він аж після сорока років почав застосовувати знання, отримані в університеті, то він навіть за написання дисертації взявся.

Зразу зауваження, яке нівелює цінність всього дослідження — це якесь рандомне число щодо заяв у Львівську політехніку (1700+)
що таке заявки? це ті, хто подав електронну заяву (типу хочу поступити), чи ті, хто поступив?
якщо брати за основу заяви в УКУ — то все-таки це заяви (ака оголошення наміру), адже поступити могло лише 100 людей.
Так от, звідки взято чило 1700 для Львівської політехніки?
2000+ заяв було на КН — vstup.edbo.gov.ua/offer/697397
550+ заяв на КН (Інтернет речей) — vstup.edbo.gov.ua/offer/686166
на 121шу також в районі 1500+ заяв — vstup.edbo.gov.ua/offer/695787

що входить в

Прикладна математика

? це спеціальність, чи назва освітньої програми? (в деяких ЗВО назва освітньої програми є

Прикладна математика

, а спеціальність — Комп’ютерні науки
Далі — зливання воєдино всіх освітніх програм в спеціальності є також некоректним: абітурієнт тепер більше обирає на унівреситет, а програму/факультет

В один кошик і спеціальність і освітня програма

ну нехай. А де 126та? :) вона сама молодша, тому її проігнорили? і 151 також вартує включити

І 151, і 126 в рейтингу представлені:

«Комп’ютерні науки», «Інженерія програмного забезпечення», «Кібербезпека», «Комп’ютерна інженерія», «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології», «Інформаційні системи та технології», «Системний аналіз», «Телекомунікації та радіотехніка», «Прикладна математика», «Математика», «Електроніка», «Прикладна фізика та наноматеріали».

Щодо заяв, то перевірили масив з адмінами ЄДЕБО, помилки в даних немає:
Відповідно до «Порядку подання та розгляду заяв в електронній формі на участь у конкурсному відборі до закладів вищої (фахової передвищої) освіти України в 2020 році (zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0501-20#Text), заява поступово набуває статуси від «Надійшла з сайту» до статусу «До наказу». У нас в даних відображені заяви, починаючи зі статусу «Допущено» та виключено заяви в статусах «Відмова» та «Скасовано ЗО», в той час як на сайті відображено всі заяви у всіх статусах, окрім «Скасовано вступником».

Далі — зливання воєдино всіх освітніх програм в спеціальності є також некоректним: абітурієнт тепер більше обирає на унівреситет, а програму/факультет

Щодо освітніх програм, то тут згодна, наступного року спробуємо брати не спеціальності, а саме освітні програми. Дякую!

ви порівняли бали першокурсників Львівської політехніки з балами абітурієнтів (тобто усіх бажаючих вступати) в інші унівреситети :)

Львівська політехніка (комп науки) — 563 заявки

vstup.edbo.gov.ua/offer/697397

Кількість заяв в статусі «до наказу» — 448 + 73 — вступили на Інтернет речей
всі решта заяви — автоматично переведені в статус «відмова»

ЛНУ ім. І. Франка (комп науки) — 1 727 заявок

факультет прикладної математики: vstup.edbo.gov.ua/offer/708218
«до наказу» — 95
«допущено» — 904

факультет електроніки і компютерних технологій:
vstup.edbo.gov.ua/offer/707622
«до наказу» — 131
«допущено» — 578

Як давно в УКУ з’явилися комп’ютерні спеціальності?

На ДОУ в 2012-му році було таке інтерв’ю:

Магістерка для «айтішників». Інтерв’ю з Тарасом Добком, першим проректором Українського Католицького Університету
dou.ua/...​t-shnikv-taras-dobko-ucu

Український Католицький Університет (УКУ) разом з Кластером інформаційних технологій та бізнес послуг у Львові запускає магістерську програму з менеджменту в ІТ. Про плани щодо запуску програми в інтерв’ю ДОУ розповіли перший проректор університету Тарас Добко та заступник першого проректора з питань ІТ Ярослав Терлецький.

— На яку спеціальність ви хочите?
— Хочу багато заробляти.
— Тоді вам в ІТ.
— Але на ДОУ пишуть, що там треба багато і важко працювати.
— Спеціально для вас ми створили программу Менеджмент в ІТ.

Вже декілька років як: dou.ua/...​lenta/articles/uku-guide (стаття за 2017, в ній вже є коментарі від 3 курсу, що дозволяє думати що запустили програму щонайпізніше в 2015)

У 2015 році відкрита програма з комп. наук.

Подписаться на комментарии