Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 5
×

Рейтинг IT-вишів 2023: УКУ — беззаперечний лідер, КПІ — в десятці, наприкінці кілька харківських вишів

Після річної перерви, зумовленої початком повномасштабного вторгнення, DOU відновлює щорічний рейтинг ІТ-університетів. Цього року ми змінили формат рейтингу і будуємо його на трьох показниках: даних зарплатного опитування щодо компенсацій фахівців, їх знання англійської, а також враженнях студентів і випускників від навчального процесу та його результатів — чи готові рекомендувати свій виш іншим. Враховували тільки тих, які вже працюють чи планують працювати в ІТ.

Серед найцікавіших результатів:

  • УКУ — беззаперечний лідер рейтингу університетів, КПІ ім. Сікорського — на 8-й позиції.
  • Понад 90% айтівців мають вищу освіту або здобувають її, і тільки 4% не рекомендують нинішнім абітурієнтам здобувати вищу освіту.
  • 77% студентів і недавніх випускників рекомендували б нинішнім абітурієнтам ЗВО в Україні, 19% — за кордоном.
  • 79% нинішніх студентів українських університетів вчаться повністю онлайн.
  • Більшість студентів київських ЗВО, як і університетів, розташованих поблизу лінії бойових дій, вчаться повністю онлайн.
  • Тільки два університети в рейтингу вчаться переважно офлайн — УКУ та ХНУ (м. Хмельницький).
  • 34% студентів вважають очне навчання більш ефективним, а 30% — дистанційне навчання.

Як ми це зробили

Для більш точного оцінення впливу університету на подальшу зарплату та володіння англійською ми враховували тільки результати нинішніх студентів і фахівців, які закінчили ЗВО не пізніше ніж п’ять років тому (для визначення готовності рекомендувати університет) або яким не більше як 28 років (для розрахунку зарплат і рівня володіння англійською мовою).

Показники, на яких базується цьогорічний рейтинг університетів:

  1. Готовність випускників і студентів рекомендувати свій ЗВО / факультет нинішнім абітурієнтам.
  2. Медіанна зарплата розробників, які вчилися у ЗВО.
  3. Рівень володіння англійською мовою.

До рейтингування потрапили 23 українських університети, які випускають найбільше фахівців для ІТ-сфери і з яких ми набрали достатню для аналізу кількість відповідей (не менше як 19 за кожним показником рейтингу).

За кожним показником ми визначили позицію (рейтинг) ЗВО. Фінальний результат базується на сумарному рейтингу університету за всіма показниками.

Готовність випускників і студентів рекомендувати свій виш / факультет нинішнім абітурієнтам вимірювали за шкалою від 1 (точно не радив би) до 10 (точно порадив би). Оцінювати навчальні заклади могли випускники, які закінчили виш у 2018 році чи раніше і зараз працюють або працювали в ІТ, а також студенти цих ЗВО, які працюють чи планують працювати в ІТ. Опитування студентів і випускників відбувалося у квітні-травні 2023 року.

Ми зібрали 2488 відповідей айтівців і студентів, які навчаються чи навчалися за напрямами комп’ютерні науки (інженерія ПЗ, системна інженерія, ІоТ, кібербезпека, штучний інтелект тощо), технічні науки, інженерія (радіотехніка, електроніка, космонавтика, електротехніка, телекомунікації), точні науки (математика, інформатика), природничі науки (фізика, хімія, біологія), суспільно-економічні науки (економіка, соціологія, менеджмент).

Об’єктивні показники успішності випускників (медіанна зарплата, рівень англійської мови) визначали на даних зарплатних досліджень DOU за 2022 рік (опитування відбувалося в червні та грудні). Оскільки ми не маємо інформації щодо часу закінчення вишу в зарплатному дослідженні, то брали до уваги показники фахівців віком до 28 років. Проаналізували відповіді 13 715 айтівців.

  1. Медіанна зарплата розробників, які вчилися у виші. Через значну різницю в зарплатах ІТ-фахівців різних спеціалізацій ми враховували лише зарплати розробників як найчисельнішої групи в українському ІТ. Для аналізу зарплат порівняли університети за часткою розробників трьох рівнів: Junior і нижче, Middle, Senior і вище.
  2. Рівень знання англійської мови фахівців, які вчилися в університеті. Хоча цей показник, найімовірніше, не є результатом навчання у виші, ми додали його в рейтинг. Рівень англійської є важливим фактором успішності ІТ-фахівця і впливає на його зарплату на всіх етапах кар’єри. У студентів і випускників різних університетів різний рівень володіння англійською, що може вказувати на використання іноземної в навчанні. В нашому рейтингу ми враховуємо частку студентів і випускників, які оцінили свій рівень англійської як Advanced або Upper Intermediate.

Український католицький університет — беззаперечний лідер рейтингу

Як і в рейтингах 2019 і 2020 років, Український католицький університет впевнено посідає перше місце за всіма показниками. Університет готові рекомендувати його студенти та випускники (середня оцінка — 9,3 бала з 10), айтівці, які тут вчилися, можуть претендувати на високі зарплати й добре знають англійську.

На другому місці Харківський національний економічний університет ім. Кузнеця, який теж традиційно на перших сходинках у нашому рейтингу завдяки хорошим відгукам від колишніх студентів-айтівців (у 2019 році він був четвертим).

Серед київських університетів у першій п’ятірці Національний університет ім. Шевченка і Національний університет «Києво-Могилянська академія». Студенти та випускники, як завжди, активно рекомендують Могилянку абітурієнтам (середня оцінка — 8,7 бала з 10), і цим вона завдячує високому місцю в рейтингу. Ті, хто вчився в КНУ ім. Шевченка, не так позитивно оцінюють свій університет, проте високі зарплати його студентів і випускників, а також їхнє хороше володіння англійською, забезпечили університету місце на початку рейтингу.

Серед новачків рейтингу — Одеський національний університет ім. Мечникова, який потрапив до першої п’ятірки завдяки непоганим оцінкам від студентів і випускників та їхньому знанню англійської.

Державний університет телекомунікацій і Сумський державний університет ділять 6-7 позицію в рейтингу завдяки високим зарплатам своїх випускників і студентів і їхній готовності рекомендувати ЗВО.

Найбільший ІТ-університет України КПІ ім. Сікорського — на 8-й сходинці рейтингу. Попри високі зарплати студенти і випускники КПІ скептично відгукуються про свій виш. Їхня готовність рекомендувати його отримала 6,4 бала з 10, що нижче від середнього рівня за всіма університетами.

Найбільші львівські університети — ЛНУ ім. Франка і «Львівська політехніка» — посідають місця всередині рейтингу та мають приблизно однакові показники за рівнем зарплат студентів і випускників, їхнього рівня англійської та готовності рекомендувати виш. Близькі до них показники має і Харківський національний університет радіоелектроніки.

На 12-й і 13-й сходинках університети з Дніпра: Дніпровський національний університет ім. Гончара та «Дніпровська політехніка». ДНУ ім. Гончара, як і в попередні роки, отримав низькі оцінки від своїх студентів і випускників (6,4 бала з 10), проте за рівнем зарплат айтівці, які тут вчилися, — у першій п’ятірці. Айтівці з «Дніпровської політехніки» не можуть похвалитися таким рівнем зарплат, проте набагато краще оцінюють свій досвід навчання в університеті (7,4 бала з 10).

Хмельницький національний університет і Київський національний економічний університет вперше потрапили до нашого рейтингу і посіли 14-те і 15-те місця. Основна перевага ХНУ — високі зарплати його студентів і випускників, КНЕУ — досить високий рівень володіння англійською.

Студенти й випускники Одеської політехніки (16-те місце в рейтингу) найчастіше не готові її рекомендувати нинішнім абітурієнтам (5,6 бала з 10). Водночас розробники, які тут вчилися, отримують досить високі зарплати.

Чернівецький національний університет ім. Федьковича (18-те місце), як і в попередні роки, отримав високі оцінки від своїх випускників і студентів, вони готові його рекомендувати нинішнім абітурієнтам (8,4 бала з 10). Проте зарплати айтівців, які тут вчилися, нижчі від середнього рівня, те саме стосується знання англійської мови серед них.

До останньої п’ятірки рейтингу потрапили три харківських університети: Харківський авіаційний інститут ім. Жуковського (17-те місце), Національний університет ім. Каразіна (19-те місце) і Харківський політехнічний університет (20-те місце). Ці університети близькі за рівнем зарплат розробників, які тут вчилися, проте ХАІ та ХПІ рекомендують набагато частіше (оцінка — 7,3 з 10), ніж ХНУ ім. Каразіна (5,5 з 10).

Не увійшли до першої двадцятки цього року Запорізька політехніка, НАУ і ВНТУ. Готовність рекомендувати Запорізьку політехніку — на середньому рівні (6,9 бала з 10), проте рівень знання англійської серед студентів і випускників найнижчий з-поміж усіх університетів у рейтингу. НАУ і ВНТУ отримали низькі оцінки від своїх студентів і випускників (5,3 та 5,5 бала з 10), також опитані учасники з цих університетів погано знають англійську.

Специфіка вишів

77% студентів і випускників рекомендують обирати виш в Україні

Ставлення до університетів серед айтівців неоднозначне. Хоча більшість ІТ-фахівців мають вищу освіту, часто вони критично відгукуються про свої навчальні заклади.

Згідно з даними зарплатного опитування DOU за грудень 2022 року, 87% українських айтівців мали вищу освіту, а 6% були студентами ЗВО. Серед айтівців до 28 років ситуація схожа: 80% мають ВО і ще 12% нині навчаються. Лише 4% нинішніх студентів і випускників вишів не радили б іншим здобувати вищу освіту.

77% нинішніх студентів чи випускників університетів, які працюють чи планують працювати в ІТ, рекомендували б абітурієнтам свій виш чи інший виш в Україні. 17% радили б їхати вчитися за кордон (у 2019 році таких було 24%).

Яку освіту мають айтівці загалом та фахівці віком до 28 років


Водночас нинішні студенти готові рекомендувати свій університет на 6,9 бала з 10, недавні випускники на 6,8 бала, а середні оцінки різних університетів коливаються від 5 до 9 балів. У коментарях респонденти радять одночасно з навчанням у виші проходити курси чи навчатися самостійно, а не сподіватися, що університет дасть всі знання, потрібні для роботи.

Наскільки готові рекомендувати свій виш (за шкалою від 1 до 10)


Більшість студентів українських вишів мають достатні знання для початку роботи в ІТ. Найчастіше айтівці починають працювати вже з 3–4 курсу (50%) чи пізніше (21%).

Коли почали працювати в ІТ

57% студентів і випускників очікували від університету знань за фахом, і тільки 38% отримали їх

Здобувачі освіти передусім очікують, що в університеті їх навчать опрацьовувати інформацію, «навчать вчитися» (61% студентів і випускників), вони отримають знання для роботи за фахом (57%), а також знайдуть коло друзів та однодумців (54%). На отримання знань за фахом найчастіше сподіваються студенти 1–2 курсів (64% обрали це як причину вступити до університету). Випускники частіше вказують на роль університету як місця, яке формує навички роботи з інформацією (71%) і дає коло друзів та однодумців (60%).

Українські університети частково справджують ці сподівання. 55% опитаних вважають корисними навички роботи з інформацією, випрацьовані у виші, 50% — коло друзів та однодумців, сформоване в університеті. Водночас тільки 38% назвали корисними знання за фахом, здобуті в освітньому закладі.

Досить слабко ІТ-університети прокачують таку навичку, як робота в команді: лише 37% опитаних відзначили її серед корисних надбань у виші. Знайомство з ІТ-компаніями та практичну роботу теж не можна назвати сильною стороною українських ЗВО: тільки 30% вважають, що університет їм у цьому посприяв.

Що чекають від університету і що отримують

70% айтівців до 28 років вчилися на спеціальностях, пов’язаних з інформаційними технологіями

Більшість айтівців, які вже працюють, вчилися на спеціальностях, пов’язаних з інформаційними технологіями (комп’ютерні науки, інженерія ПЗ, комп’ютерна інженерія, системний аналіз, кібербезпека) — 70% тих, хто взяв участь в нашому опитуванні. Ще 19% здобули освіту в галузі технічних чи точних наук.

53% нетехнічних ІТ-фахівців теж вчилися на комп’ютерних, технічних чи точних науках.

Тільки 9% айтівців здобули освіту в галузі суспільно-гуманітарних наук. Найчастіше це фахівці з HR і рекрутингу (74%), маркетингу та продажів (61%), менеджменту проєктів (32%). 14% аналітиків навчалися на суспільно-економічних науках, 11% тестувальників — на гуманітарних.

За яким напрямом вчилися/вчаться

79% студентів вчаться онлайн

79% нинішніх студентів, які взяли участь в опитуванні, вчаться онлайн. Повністю чи переважно офлайн навчаються лише 8% студентів, які працюють чи планують працювати в ІТ.

14 з 23 університетів у нашому рейтингу з початком війни організували навчання повністю онлайн, ще 4 — переважно онлайн. Найчастіше це ЗВО з міст, які часто потрапляють під обстріли — передусім з Харкова, а також з Сум, Дніпра, Одеси та Запоріжжя. Багато київських університетів теж пропонують повністю онлайн-формат — серед них КПІ ім. Сікорського, КНУ ім. Шевченка, НаУКМА, НАУ, КНЕУ.

Лише два виші з рейтингу зараз вчаться переважно офлайн — УКУ і ХНУ (м. Хмельницький). Деякі університети поєднують онлайн- та офлайн-формати — Львівська політехніка, ЛНУ ім. Франка, ЧНУ ім. Федьковича. Молодшим курсам нерідко дають більше можливостей для навчання офлайн, а старші курси частіше вчаться онлайн.

Як вчаться з початком повномаштабного вторгнення


Думки нинішніх студентів щодо форматів навчання розділилися: 34% вважають, що очне навчання більш ефективне, а 30% — що дистанційне. Ця оцінка залежить від досвіду студента: більш ніж половина тих, хто вчиться офлайн, вважають очне навчання кращою опцією, а ті, хто багато часу вчаться дистанційно, — що віддалений формат більш ефективний, або не бачить різниці між форматами.

Як краще отримувати знання у виші — дистанційно чи очно


Студенти, які навчаються тільки чи переважно онлайн, рідше спілкуються зі своїми одногрупниками, і це може завадити формуванню зв’язків, які становлять один з найкорисніших результатів навчання в університеті.

Близько третини тих, хто вчиться повністю чи переважно онлайн, майже не спілкуються зі своїми одногрупниками.

Чи спілкуються з одногрупниками поза заняттями у виші

Характеристики університетів

Український католицький університет (УКУ)

УКУ традиційно посідає високі місця в нашому рейтингу — у 2019 році університет був на другому місці, 2020-го — на першому. Цього року він знову посів перше місце завдяки високим зарплатам розробників, які в ньому вчилися (зважена за тайтлом медіана у 2022 році становила $3700), гарним відгукам студентів і випускників (середня готовність рекомендувати виш набрала 9,3 бала з 10) і гарному знанню англійської мови серед них (83% оцінили свій рівень як Upper Intermediate або Advanced). Це також один з двох ЗВО в нашому рейтингу, де студенти цьогоріч мають змогу вчитися переважно офлайн (другий — Хмельницький національний університет).

Найчастіше випускники УКУ працюють як розробники, хоча їхня частка менша, ніж серед випускників інших вишів (27% проти 54% у середньому). Натомість УКУ випускає багато фахівців з Data Science — за цією спеціалізацією працюють 20% його випускників (проти 3% загалом). Велика частка випускників влаштувалися на роботу як маркетинг-фахівці (11% проти 3% серед усіх університетів) і фахівці з HR і рекрутингу (10% проти 5% загалом).

68% студентів і випускників УКУ назвали корисними знання за фахом, отримані в університеті, а також коло друзів та однодумців, яке він дав, 63% — вміння працювати з інформацією. Для 52% були корисними навички роботи в команді, а для 46% — практика та зв’язки в ІТ-компаніях.

Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (ХНЕУ)

Друге місце ХНЕУ в цьогорічному рейтингу передусім обумовлене високими зарплатами розробників, які там вчилися (зважена за тайтлом медіана у 2022 році — $2950), і високою готовністю студентів і випускників рекомендувати свій виш (8,3 бала з 10). Рівень знання англійської мови серед студентів і випускників на середньому рівні (56% оцінюють його як Upper Intermediate чи Advanced).

ІТ-спеціалізації випускників вишу дуже різноманітні: 27% працюють як розробники, 22% як фахівці з HR і рекрутингу, по 14% — тестувальниками та аналітиками, 11% — фахівцями з менеджменту проєктів. Більша частина випускників університету в ІТ — жінки (62%), це найбільший показник серед усіх ЗВО.

Серед найкорисніших речей, які дає університет, студенти й випускники називають вміння вчитися та працювати з інформацією (57%), а також знання за фахом (50%). Частіше, ніж всі університети загалом, ХНЕУ цінують за набуте там вміння працювати в команді (45%), а ще за практику і знайомства в ІТ-компаніях (39%).

Київський національний університет імені Тараса Шевченка (КНУ ім. Шевченка)

КНУ ім. Шевченка є одним з найбільших університетів в українському ІТ: близько 6% українських айтівців вчилися тут.

До сильних сторін університету належать високі зарплати розробників (медіанна зарплата фахівців до 28 років, які тут вчилися, зважена за тайтлами, у 2022 році становила $2950 проти $2800 в середньому по всіх університетах) і хороше знання англійської мови студентів і випускників цього університету (73% мають рівень Upper Intermediate чи Advanced проти 51% загалом у всіх ЗВО).

Проте готовність рекомендувати свій виш серед студентів і випускників досить низька: 6,7 бала з 10 (2019 року — 6,9 бала). Також їм важче назвати корисні знання та навички, здобуті в університеті: лише 50% відзначили, що виш вчить працювати з інформацією та ще 50% — що формує гарне коло друзів та однодумців. 35% відзначили, що найкорисніше, що дав університет — це диплом, формальний документ про освіту (загалом у всіх університетах це 28%).

Факультет комп’ютерних наук і кібернетики респонденти оцінюють краще: готовність рекомендувати становить 7,1 бала з 10, що близько до середнього рівня у всіх університетах (6,9 бала). Факультет інформаційних технологій оцінюють гірше: 6 балів з 10 — готовність його рекомендувати.

Айтівці, які вчилися в КНУ, найчастіше працюють розробниками (50%). Дещо частіше за випускників інших вишів вони стають фахівцями з менеджменту проєктів (7% проти 5% загалом у всіх вишах), аналітиками (7% проти 4%) і фахівцями з Data Science (5% проти 3%).

Національний університет «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА)

НаУКМА традиційно має одні з найвищих оцінок від своїх студентів і випускників: їхня готовність рекомендувати альма-матер становить 8,7 бала з 10. Також учасники опитування з Могилянки добре володіють англійською — 79% оцінили свій рівень як Upper Intermediate чи Advanced. Проте медіанна зарплата розробників, які тут вчилися, — нижча від середньої у всіх вишах і у 2022 році становила $2650 (проти $2800 серед усіх університетів).

Студенти та випускники НаУКМА найчастіше працюють розробниками (50%), а також тестувальниками, РМ, аналітиками і фахівцями з Data Science (по 7%).

Серед найкорисніших навичок, набутих у цьому університеті, студенти та випускники називають вміння працювати з інформацією (73%) і працювати в команді (58%). 67% цінують спільноту друзів та однодумців, яка тут формується.

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова (ОНУ ім. Мечникова)

Айтівці, які вчилися в ОНУ ім. Мечникова, добре володіють англійською (70% оцінили свій рівень як Upper Intermediate чи Advanced). Студенти та випускники оцінюють університет досить позитивно: готовність рекомендувати свій виш серед них становить 7,2 бала з 10 (загалом у вишах 6,9 бала). Зарплати розробників, які вчилися тут, близькі до середніх на ринку (зважена за тайтлами медіана за 2022 рік — $2850 проти $2800 загалом у вишах).

Найбільше студенти цінують отримані знання з професії (68%), підвищення загальної ерудиції (45%) і практику та знайомства в ІТ-компаніях (45%).

Найчастіше випускники працюють розробниками (40%), але велика частка стає нетехнічними фахівцями, наприклад, HR чи рекрутерами (21%). З-поміж технічних спеціалізацій серед випускників популярні QA (13%) і Data Science (9%).

Державний університет телекомунікацій (ДУТ)

Своєму місцю в рейтингу ДУТ завдячує високим зарплатам розробників, які в ньому вчилися ($2950), і готовності випускників і студентів рекомендувати свій виш (на 7,9 бала з 10). Проте тільки 46% айтівців, які вчилися в ДУТ, оцінюють свій рівень англійської як Upper Intermediate чи Advanced, що нижче за середній рівень у всіх вишах (51%).

Це єдиний київський університет у цьогорічному рейтингу, навчання в якому відбувається частково офлайн (у всіх інших повністю онлайн).

Найчастіше студенти та випускники ДУТ працюють розробниками (41%) і QA-інженерами (23%). Більша, ніж у середньому в університетах, тут частка випускників працює як DevOps / SRE (8% проти 2% загалом).

Серед найкорисніших набутків, які дає університет, його випускники та студенти найчастіше називають вміння працювати з інформацією (61%), а ще практику і знайомства в ІТ-компаніях (51%).

Сумський державний університет (СумДУ)

Респонденти із СумДУ добре оцінюють свій виш і готові його рекомендувати нинішнім абітурієнтам (готовність рекомендувати — 7,8 бала з 10). До переваг ЗВО належать досить високі зарплати розробників, які в ньому вчилися — зважена за тайтлами медіана за 2022 рік становить $3000. Серед недоліків — тільки 43% айтівців, які тут вчилися, оцінюють свою англійську як Upper Intermediate чи Advanced.

Більшість айтівців, які закінчили СумДУ, працюють як технічні фахівці — розробники (50%) і тестувальники (35%).

Найкориснішою навичкою, здобутою у виші, його студенти та випускники називають вміння вчитися та працювати з інформацією (55%).

Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського (КПІ ім. Сікорського)

КПІ ім. Сікорського випускає найбільше фахівців для українського ІТ: 13% наших айтівців вчилися тут. Студенти та випускники зазвичай досить низько оцінюють свій ЗВО. Цього року їхня готовність рекомендувати університет становить 6,4 бала з 10 (у 2019 році — 6,3 бала). На відміну від минулих років, цього року майже немає різниці в оцінках різних факультетів КПІ ім. Сікорського. Водночас зарплати розробників, які вчилися тут, одні з найвищих — зважена за тайтлами медіана у 2022 році становила $3000. Рівень знання англійської мови серед студентів і випускників вищий від середнього — 58% оцінили його як Upper Intermediate чи Advanced.

Переважно студенти та випускники КПІ ім. Сікорського працюють за технічними спеціалізаціями. Більш ніж половина — розробниками (61%). Частіше, ніж загалом в університетах, випускники та студенти цього вишу працюють як Back-end розробники (46%) — це спеціалізація, яка має вищі медіанні зарплати, якщо порівнювати з іншими напрямами розробки. Інші популярні серед студентів і випускників КПІ ім. Сікорського спеціалізації — тестування (11%), Data Science та аналітика (по 6%).

Серед найважливіших навичок, здобутих в університеті, респонденти називають вміння вчитися і працювати з інформацією (59%). 56% цінують друзів і однодумців, яких зустріли в університеті.

Львівський національний університет імені Івана Франка (ЛНУ ім. Франка)

Студенти та випускники ЛНУ ім. Франка непогано знають англійську (63% оцінили свій рівень як Upper Intermediate чи Advanced), а зарплата і готовність рекомендувати свій виш — на середньому рівні. Медіанна зарплата розробників до 28 років, які тут вчилися, у 2022 році становила $2800. Готовність рекомендувати університет — 7,1 бала з 10, що дуже близько до середнього у всіх університетах рівня (6,9 бала).

Багато випускників ЛНУ йдуть працювати в ІТ: 4% всіх українських айтівців вчилися в цьому виші. Більшість айтівців з ЛНУ влаштувалися як розробники (48% серед фахівців до 28 років), а також як тестувальники (17%) і HR / рекрутери (10%).

Найкориснішими навичками, здобутими в університеті, випускники і студенти найчастіше називають вміння працювати з інформацією (66%), формування кола друзів та однодумців (55%) і добрі знання за фахом (48%).

Харківський національний університет радіоелектроніки (ХНУРЕ)

Позиція ХНУРЕ в рейтингу обумовлена високими зарплатами розробників, які в ньому вчилися (зважена за тайтлом медіана у 2022 році — $2950). Водночас готовність рекомендувати виш на середньому для всіх університетів рівні (6,8 за 10-бальною шкалою), як і володіння англійською мовою (53% студентів і випускників оцінили свій рівень як Upper Intermediate чи Advanced).

Хоча університет відносно невеликий (у ньому навчається близько 7000 студентів), його роль в українському ІТ досить помітна: 4% айтівців до 28 років є його випускниками (більшу частку становлять лише випускники КПІ ім. Сікорського, КНУ ім. Шевченка і Львівської політехніки).

Випускники ХНУРЕ найчастіше працюють розробниками (68%), тестувальниками (16%) і фахівцями з Data Science (5%).

Випускники та студенти найбільше цінують вміння працювати з інформацією, набуті в університеті (59%), а також спільноту друзів та однодумців, яку там можна сформувати (56%).

Національний університет «Львівська політехніка»

Львівська політехніка — один з найбільших університетів для українського ІТ: 9% наших айтівців вчилися тут. Найчастіше випускники стають розробниками (61%). Навчання у 2022-2023 навчальному році, як і в більшості львівських вишів, відбувається у змішаному форматі — онлайн та офлайн.

Сильна сторона університету — студенти та випускники знають англійську мову (58% оцінюють свій рівень як Upper Intermediate чи Advanced проти 51% загалом у всіх університетах).

Інші показники на середньому для всіх університетів рівні. Зважена за тайтлами медіанна зарплата розробників до 28 років, які тут вчилися, у 2022 році становила $2850 (загалом — $2800). Готовність рекомендувати виш оцінили у 6,9 бала з 10, що дорівнює середньому показнику у всіх університетів.

Серед найкорисніших навичок, які дає ЗВО, — формування кола друзів та однодумців (53%), вміння вчитися та працювати з інформацією (52%), вміння працювати в команді (46%), практика і знайомства в ІТ-компаніях (43%).

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (ДНУ ім. Гончара)

Серед основних переваг ДНУ ім. Гончара — високі зарплати фахівців, які тут вчилися. Медіанна зарплата розробників у 2022 році становила $3000.

Проте студенти та випускники досить рідко готові рекомендувати свій виш: цей показники оцінили у 6,4 бала з 10. Серед корисних навичок, здобутих у виші, студенти та випускники найчастіше називають вміння працювати з інформацією (55%), а професійні знання корисними вважають лише 35%. Частіше, ніж загалом у всіх університетах, ті, хто вчився в ДНУ ім. Гончара, називають формальний документ про освіту найкориснішим здобутком звідси (40% проти 28% загалом у всіх вишах).

Серед студентів і випускників лише 48% оцінили свій рівень як Upper Intermediate чи Advanced, що дещо нижче від середнього показника в університетах (51%).

56% студентів і випускників ДНУ ім. Гончара, які вже працюють, є розробниками. Частка фахівців з мобільної розробки серед них є однією з найвищих: 19% проти 10% у середньому в університетах.

Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Дніпровська політехніка опинилася в рейтингу дещо нижче, ніж ДНУ ім. Гончара, передусім через нижчі зарплати розробників, які вчилися в цьому університеті. Медіанна зарплата розробників (зважена за тайтлами), які закінчили Дніпровську політехніку, у 2022 році становила $2700 проти $3000 у тих, хто закінчив ДНУ ім. Гончара. Причиною є різна спеціалізація випускників ЗВО: серед випускників Дніпровської політехніки висока частка Front-end розробників (31% проти 23% серед всіх університетів), які зазвичай мають дещо нижчі зарплати.

Водночас студенти та випускники цього університету готові рекомендувати його на 7,4 бала з 10. Проте виокремити сильні сторони вишу їм складно: лише 46% назвали вміння вчитися та працювати з інформацією найбільш цінною навичкою, отриманою в університеті (загалом у всіх університетах це 55%), а 42% найбільше цінують спільноту друзів та однодумців, яка формується у виші (проти 50% загалом у всіх університетах).

Випускники і студенти Дніпровської політехніки найчастіше працюють розробниками (60%) і тестувальниками (15%). Рівень англійської — на середньому рівні (51% оцінюють його як Upper Intermediate чи Advanced).

Хмельницький національний університет (ХНУ)

Хмельницький національний університет випускає переважно розробників: 86% айтівців, які вчилися тут, працюють за цією спеціалізацією. Зарплати цих фахівців дещо вищі від середнього рівня: медіанна зарплата розробників у 2022 році становила $2900.

Готовність студентів і випускників рекомендувати університет оцінена у 6,7 бала з 10 проти 6,9 загалом у всіх університетах. Найкориснішою навичкою, отриманою у виші, 51% респонденти називають вміння вчитися та працювати з інформацією.

Рівень знання англійської мови серед студентів і випускників вишу теж дещо нижчий від середнього: 48% оцінили його як Upper Intermediate чи Advanced проти 51% у всіх університетах.

ХНУ — один з двох ЗВО в нашому рейтингу, де студенти цього року вчаться переважно офлайн (другий виш — УКУ).

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (КНЕУ)

КНЕУ отримав досить низькі оцінки від своїх студентів і випускників: середня готовність рекомендувати його становить 6,3 бала з 10 (при середньому показнику 6,9 бала). Найкориснішими здобутками з університету найчастіше називають вміння працювати з інформацією (53%) і коло друзів та однодумців (50%). Тільки 13% відзначили практику і знайомство з ІТ-компаніями — це один з найнижчих показників (у середньому в університетах — 30%).

Зарплати розробників, які вчилися в КНЕУ, на середньому рівні: медіана у 2022 році становила $2800. Серед розробників, які тут вчилися, багато Front-end фахівців (35% проти 23% загалом в університетах). Розробники становлять 37% всіх айтівців, які вчилися тут. Студенти та випускники КНЕУ теж працюють тестувальниками (12%), аналітиками (12%) і РМ (10%). Серед нетехнічних напрямів найпопулярніші HR, рекрутинг (9%) і маркетинг (6%).

Перевагою університету є гарне знання англійської мови: 59% студентів і випускників оцінили свій рівень як Upper Intermediate чи Advanced.

Національний університет «Одеська політехніка»

Одеська політехніка помітно відстає в рейтингу від іншого одеського ЗВО — ОНУ ім. Мечникова. Хоча зарплати розробників, які вчилися в цих університетах, майже однакові ($2850 в Одеській політехніці проти $2900 в ОНУ ім. Мечникова). Проте респонденти з політехніки набагато гірше знають англійську (48% оцінюють свій рівень як Upper Intermediate чи Advanced проти 70% в ОНУ ім. Мечникова). Також студенти та випускники Одеської політехніки менше готові рекомендувати свій виш: середня оцінка 5,6 бала з 10 проти 7,2 бала в ОНУ ім. Мечникова.

Коло друзів та однодумців 54% учасників опитування називають найкориснішим надбанням з університету. Найбільше знадобилося вміння вчитися та працювати з інформацією (51%). Тільки 22% назвали корисними знання за фахом, отримані в університеті, а 17% — практичні заняття та знайомство з ІТ-компаніями.

Айтівці, які вчилися в Одеській політехніці, найчастіше стають розробниками (72%).

Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» (ХАІ)

Студенти і випускники ХАІ ім. Жуковського досить позитивно оцінюють свій університет: середня готовність рекомендувати його нинішнім абітурієнтам — 7,3 бала. Це вище від середньої (6,9 бала з 10). 66% з них вважають найкориснішою навичкою, здобутою в університеті, вміння вчитися та працювати з інформацією. Частіше, ніж загалом в університетах, ХАІ ім. Жуковського цінують за підвищення загальної ерудиції студентів (41% проти 34% загалом).

Зарплати розробників, які тут вчилися, на середньому рівні — медіана у 2022 році становила $2800. Дещо частіше вони працюють як Full Stack фахівці: 29% проти 22% серед розробників загалом.

До мінусів університету можна віднести досить погане володіння англійською мовою: лише 41% студентів і випускників ХАІ ім. Жуковського оцінили свій рівень як Upper Intermediate чи Advanced. Це один з найнижчих показників у нашому рейтингу.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (ЧНУ)

ЧНУ ім. Федьковича посідає третє місце за готовністю студентів і випускників рекомендувати університет іншим: середня оцінка 8,4 з 10. Найчастіше респонденти відзначають знання за фахом, які дає університет (63% вважають їх найкориснішими серед здобутих у ЗВО), а також за практику і зв’язки з ІТ-компаніями (54%).

Водночас зарплати розробників, які тут вчилися, одні з найнижчих — середньозважена за тайтлами медіана у 2022 році становила $2600. Причиною може бути більша частка Front-end фахівців серед них: 30% проти 23% загалом в університетах. Іншою причиною може бути досить низький рівень володіння англійською мовою серед студентів і випускників ЧНУ ім. Федьковича: лише 42% з них оцінили свій рівень як Upper Intermediate чи Advanced.

Університет передусім орієнтований на підготовку розробників — ними працюють 72% айтівців, які тут вчилися.

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

ХНУ ім. Каразіна має одну з найнижчих оцінок від своїх студентів і випускників: середня готовність рекомендувати виш нинішнім абітурієнтам — 5,5 бала з 10. Лише 28% з них відзначили знання за фахом як найкорисніше надбання з університету і 13% — практику та знайомства з ІТ-компаніями. Для 41% найкориснішим виявився формальний документ про освіту, а для 28% — можливість не йти в армію.

Зарплати розробників, які навчалися в цьому університеті, дещо нижчі від середніх — зважена за тайтлами медіана за 2022 рік становить $2700 (загалом в університетах $2800). Розробниками стали 38% айтівців, які вчилися в ХНУ ім. Каразіна. Інші популярні спеціалізації — тестування (15%), HR/рекрутинг (14%), менеджмент проєктів (8%).

Сильна сторона ХНУ ім. Каразіна — гарне знання англійської мови серед студентів і випускників: 59% з них оцінили свій рівень як Upper Intermediate чи Advanced.

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (ХПІ)

Готовність рекомендувати ХПІ дещо вища за середній рівень: 7,3 бала з 10 (проти 6,9 у середньому). Найкориснішими результатами навчання 57% називають вміння вчитися і працювати з інформацією, 48% — сформоване коло друзів та однодумців, 44% — вміння спілкуватися і працювати в команді.

Студенти та випускники ХПІ переважно працюють технічними фахівцями: 57% як розробники, 18% — як тестувальники. Зарплати розробників, які тут вчилися, дещо нижчі за середні: зважена за тайтлами медіана становила $2700 2022 року.

Рівень знання англійської мови серед студентів і випускників ХПІ один з найнижчих з-поміж усіх університетів: тільки 42% оцінили свій рівень як Upper Intermediate чи Advanced.

Поза першою двадцяткою опинилися Запорізька політехніка, НАУ та ВНТУ.

Національний університет «Запорізька політехніка»

Студенти і випускники готові рекомендувати Запорізьку політехніку на середньому рівні: 6,9 бала з 10. Водночас 55% з них вважають формальний документ про освіту найкориснішим результатом свого навчання (це найбільший показник серед усіх університетів), і тільки 36% — отримані знання за фахом.

Більшість айтівців, які вчилися в цьому університеті, працюють розробниками (65%). Багато з них стають фахівцями з Full Stack (32% проти 22% у середньому в університетах) і з Mobile-розробки (16% проти 10% у середньому). Медіанна зарплата розробників, які вчилися в Запорізькій політехніці, становила $2750 у 2022 році.

Рівень англійської мови серед студентами і випускниками ЗВО найнижчий серед всіх університетів у рейтингу (32% назвали його Upper Intermediate чи Advanced проти 51% у середньому в університетах).

Національний авіаційний університет (НАУ)

НАУ має найнижчий рівень готовності рекомендувати університет: 5,3 бала з 10. Тільки 19% його студентів та випускників відзначили знання за фахом серед найкорисніших речей, які дав університет — це найнижчий показник серед усіх ЗВО в нашому рейтингу.

Рівень володіння англійською мовою після НАУ теж досить низький: тільки 44% оцінили свій рівень як Upper Intermediate чи Advanced.

Медіанні зарплати розробників, які тут вчилися, на середньому рівні: зважена за тайтлами медіана за 2022 рік становила $2800.

Вінницький національний технічний університет (ВНТУ)

ВНТУ нечасто готові рекомендувати: середня оцінка — 5,5 бала з 10. Студенти та випускники рідко називають корисними здобутками фахові знання, отримані тут (вказали лише 21% студентів і випускників), вміння вчитися та працювати з інформацією (33%), підвищення загальної ерудиції (19%). Натомість 40% вважають найвагомішим отриманий документ про освіту.

Медіанна зарплата розробників, які вчилися в ВНТУ, у 2022 році становила $2600 (при середньому рівні $2800). 33% з них працюють як Front-end розробники (23% з-поміж всіх університетів).

Рівень знання англійської мови досить низький: тільки 43% оцінили його як Upper Intermediate чи Advanced.


Текст і аналітика: Ірина Іпполітова
Візуалізація даних: Ігор Яновський

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось15
До обраногоВ обраному4
LinkedIn

Схожі статті




Найкращі коментарі пропустити

А чому ви не питали роботодавців \ керівників наскільки вони задоволені рівнем підготовки випускників різних ВНЗ? IMHO, це більш об’єктивний критерій ніж «Рекомендації студентів»

Студенти та випускники зазвичай досить низько оцінюють свій ЗВО.
Водночас зарплати розробників, які вчилися тут, одні з найвищих — зважена за тайтлами медіана у 2022 році становила $3000.

Коротко про різницю між опитуваннями і вимірами :)

95 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Можна рейтинг університетів для тих, хто працює в USA? Відсіяти спеціалістів з Європи, Азії.
Або просто зробити вибірку університетів людей з доходом від $100к на рік.

Пропоную ДОУ створити ще одне опитування:
Звернутися до людей на сіньорних позиціях у великих ІТ-компаніях і попросити їх оцінити якість підготовки джунів з різних ВНЗ. Чому саме у великих компаніях? Тому, що там є більш-менш репрезентативна вибірка випускників з усіх відомих технічних ВНЗ.

Звернутися до людей на сіньорних позиціях у великих ІТ-компаніях і попросити їх оцінити якість підготовки джунів з різних ВНЗ.

Дядінька, а ви точно Senior BA? Бо ваша ідея — хна:

Чому саме у великих компаніях? Тому, що там є більш-менш репрезентативна вибірка випускників з усіх відомих технічних ВНЗ.

Вибірка буде нерепрезентативна, бо не включає тих хто не пройшов співбесіду. Сіньорні позиції бачать вже джунів після умовних «курсів компанії» і не бачать тих хто не пройшов співбесіду на трейні.
А ще сюрприз: часто люди йдуть в контори паралельно з навчанням, тому їх рівень не буде результатом лише навчання в виші.
Ну і ще одне, про що я писав, як виявилось вам же dou.ua/...​niversities-2023/#2628590 : великі контори не рекають дипломи своїх працівників.

Ви мене не переконали. ІМХО, думка роботодавців про якість підготовки випускників більш корисна, ніж думка самих випускників про свою підготовку (хоча обидві суб’єктивні).
Статистика типу «80% випускників ВНЗ А не пройшли співбесіду в компанію Х, а 75% випускників ВНЗ Б — пройшли» теж могла би бути корисною.
МОН вже багато років намагається вирішити проблему оцінювання якості вищої освіти і все ніяк не вирішить. Якщо ви вмієте не тільки критикувати інших, а ще і генерувати власні корисні ідеї — допоможіть вирішити цю проблему )))

ІМХО, думка роботодавців про якість підготовки випускників більш корисна

Опишіть бізнес процес формування цієї думки :)
Ви ж типу Сіньор БА

МОН вже багато років намагається вирішити проблему оцінювання якості вищої освіти і все ніяк не вирішить.

І чому ж у них це не вийшло? Ви ж проводили аналіз.

Проблема оцінювання якості освіти турбує міністерства освіти у багатьох країнах. Це потрібно для вирішення багатьох питань, але два найважливіших:
1) Розподіл державного фінансування (у тих країнах де воно існує). Хто готує кращих фахівців — той і отримує більше грошей від платників податків (в Україні — більше місць держ.замовлення)
2) Інформація для випускників системи середньої освіти — в якому ВНЗ навчатися далі.
Немає «сілвер-булет» як цю проблему вирішувати. Але більшість схиляється до того, що найбільш корисно отримувати фідбек з ринку праці. Який %% випускників працює за фахом, який %% випускників працює на посадах які вимагають наявності вищої освіти взагалі (не обов’язково за фахом), як довго випускники шукають свою першу роботу, розмір ЗП на першій роботі, який %% випускників відразу реєструється як безробітний, яку суму податків сплачують випускники (Бо не всі йдуть працювати за наймом. Дехто стає підприємцем) і таке інше. Фідбек з ринку праці дуже важливий, але не єдиний критерій. Треба ще оцінювати успіхи у наукових дослідженнях, обмін студентами з закордонними ВНЗ і таке інше.
Експерти найбільш сперечаються у двох пунктах:
1) Які список критеріїв має буди взагалі
2) Якій ваговий коефіцієнт у кожного окремого критерія
У Польщі, наприклад, така система існує. Україна так і не спромоглася її створити, хоча розмови про неї йдуть вже більше 10 років.
Колись я працював радником міністра освіти і приймав участь у вирішенні цієї проблеми. Якщо, наприклад, є 10 критеріїв — треба описати процес отримання даних і методологію розрахунку кожного критерія і це займало декілька десятків сторінок. Тобто немає сенсу описувати це у коментарях ))
Щодо ваших коментарів:
Якщо вам подобається тільки критикувати — я вважаю це неконструктивним.
Якщо у вас є ідеї як можна більш-менш об’єктивно оцінити якість вищої освіти — викладайте їх. Я можу допомогти донести їх до розробників освітніх політик.

Чому це не вийшло?
Тому, що існує дуже потужне «ректорське лоббі» якому не вігідно мати об’єктивну систему оцінювання якості вищої освіти. Для багатьох ректорів наявність такої системи означає суттєве зменшення державного фінансування і кількості абітурієнтів. Ось чому цю систему так довго впроваджують ))

Тому, що існує дуже потужне «ректорське лоббі»

А знаєте чому воно таке потужне? Тільки ви нікому це не кажіть, але всі ректори в Україні — рептилоїди :)
От тільки не ясно як вони такі потужні ніх не змогли зробити з урізанням фінансування в 2022.

Для багатьох ректорів наявність такої системи означає суттєве зменшення державного фінансування і кількості абітурієнтів.

Якраз виші часто хочуть якусь адекватнішу систему фінансування ніж є зараз. Проблема якраз в тому, що сформувати критерії дуже складно, особливо для вищої освіти (про це далі), а ще складніше забезпечити реалізацію перехідного періоду. Особливо враховуючи, що освітянські профспілки чи не єдині живі зараз.

А тепер про ВО та «роботодавців».
Вища освіта != професійна освіта. В совку ВО було підмінено професійною освітою.

Замовником професійної освіти є роботодавці, результатом — фахівці. Це все ті терміни, що ви використовуєте.

Замовником ВО є самі студенти і університети/академічне середовище. Те що топ-5 контор доу задоволені знаннями джава в університеті не означає, що він дає якісну вищу освіту. Якість ВО проявляється в наукових досягненнях випускників або в їх успішності. Успішність найпростіше приблизно можна виміряти через рівень доходу (тому я і похвалив доу за наявність в рейтингу показників ЗП), але є ще й інші фактори.

Чому це не вийшло?

Не вийшло, бо сформулювати критерії дуже-дуже складно, бо дуже багато ракурсів, які ще й можуть протирічити один одному. Наприклад:
Я сказав завкафу, що КПІ — шляпа по опитуванням доу, Могилянка має кращі відгуки. На що отримав відповідь, що наші __ненайкращі__ випускники бакалаврату були кращими вступниками в магістратуру Могилянки (кращими ніж їх власні випускники, які мали б вивчати те що питають на тих вступних).
Опитування роботодавців теж нічого не покаже, бо може бути, що кращим випускникам просто не цікаві наші Лідери ринку

Ranking Web of Universities (Webometrics) теж опублікували новий рейтинг університетів. Понад 30 000 вишів зі всього світу, серед яких — 306 з України.
www.webometrics.info/en/Europe/Ukraine
У цьому рейтингу УКУ на 91 місці серед українських 306 закладів. З технічних закладів у першій десятці — КПІ, НАУ, ХНУРЕ, ХПІ, Львівська політехніка.
І якому рейтингу вірити — Ranking Web of Universities чи DOU?

Lada 1119 в веб-голосовании 2008 года немецкого журнала Auto motor und sport получила 80% голосов
кому верить — непредвзятому анонимному голосованию в Интернете или здравому смыслу?

І якому рейтингу вірити — Ranking Web of Universities чи DOU?

Обом. Ви ж розумієте різницю між науковими досягненнями університету і фінансовою успішністю його випускників?

Обом. Ви ж розумієте різницю між науковими досягненнями університету і фінансовою успішністю його випускників?

Неправильна оцінка і неправильні висновки, як результат:
«Рейтинг доу» не є оцінкою успішності випускників (19 анкет це ні про що), це __опитування__ про задоволеність студентів та випускників вишів.

Webometrics — це поєднання публікацій, здіснених університетськими науковцями (50%) та їх доступність / видимість / представленість (50%) в інтернеті. «The primary objective of the Ranking Web is to promote Open Access to the knowledge generated by the University. Best strategy to improve your rank is to increase quantity and quality of your webcontents». www.webometrics.info/en/Methodology. Не думаю, що варто зважати тільки на кількість та наповненість веб-сторінок при виборі університету.
Ми розглядали включення Індексу Хірша в наш рейтинг, але відмовилися від цієї ідеї, бо він включає багато історичних даних: праці науковців, які вже не працюють в університеті, наприклад. З іншого боку, нові університети, як УКУ, КШЕ, АУК, завжди будуть нижче всіх інших закладів по цим показникам тільки тому, що вони нові.

А чому ви не спробували опитати керівників \ роботодавців? Вони могли б більш об’єктивно оцінити якість підготовки випускників яких прийняли на роботу, ніж самі випускники.

Кто в теме, что в УКУ католического?
Просто интересно, не тролинга ради, ведь както странно в светской державе на первом месте видеть католический университет.
Иудеев, мусульман, атеистов в футболке Slayer/"Antichrist Superstar" берут?

Він заснований церквою і церква ж вибирає гроші на нього (він не самоокупний далеко). Юдеїв, мусульман, атеїстів і агностиків беруть, але в футболці

«Antichrist Superstar»

нікого не бачив, мабуть люди все таки мають мінімальне уявлення про повагу, особливо коли тобі дають гарну освіту і возять викладачів з-за кордону за долю вартості на грантові гроші. Просто так сталось що в світській країні нікому не було діла до створення сучасного хорошого універу, крім церкви, інші рубають бабки або мають свої справи...

Кто в теме, что в УКУ католического?

Скоріше за все фінансування.
В нормальних університетах фінансування багато в чому відбувається за рахунок пожертв. Католицька церква і релігійні громади норм вливають в освіту.
Почитайте хоча б історію Могилянки, ким і чому була заснована.

Так вони ж того і не приховують — у них дороге навчання, але якщо у тебе є свідоцтво про хрещення, рекомендація духівника і ти регулярно ходиш на служби — то УКУ тобі скине до 90% вартості. Це в них на сайті прямим текстом.

"

то УКУ тобі скине до 90% вартості.

"
це дуже круто, прям як гранти

Та круто звичайно, і ось ми в статті вище бачимо навіть результат такого підходу — колишні випускники УКУ моляться на свій універ навіть після його закінчення, в той час як кпішники через одного воротять носа від свого універу.

Могилянці теж постійно дають високі оцінки своєму вишу. І ходити до духівника не треба. Вибір є!)

Дороге навчання в УКУ — це досить спірна теза.
Вартість навчання для Студента на усіх бакалаврських програмах для вступників 2023 становить 110 тисяч грн за рік. Це дешевше, аніж приватний дитсадок у Львові. І від цієї ціни можна отримати знижку у вигляді гранту.

У 2020 році середні видатки Бюджету на навчання одного студента в Державному ВНЗ за держзамовленням становили 63 тисячі грн на рік. Новіших даних не знайшов.

На сайті прописано як отримати гранти. Прив’язки до релігійності там я не побачив.

На сайті прописано як отримати гранти. Прив’язки до релігійності там я не побачив.

Абітурієнтам->Отримати стипендію->Політика фінансової підтримки.

Там навіть є зобов’язання відвідати «певну кількість годин на рік» богослужінь. Цікаво скілько то — «певна кількість».

Ага, подивився я в УКУ магістерський курс про «Управління технологіями»... 750к в касу за 1.5 року... Непогано...

Дата саєнс вдвічі менше магістерка — apps.ucu.edu.ua/...​ata-science/tuition-fees і конкурс норм)) Ну і якщо хотіти суто на менеджмент і управління то МБА в Могилянці скільки зараз?))
UPD: сходив перевірив — в KMBS 875к

і це мінімум втричі дешевше, ніж подібний курс в штатах в якому небудь George Mason University
не кажучи вже про щось рівня MIT

і в десятки разів дорожчі, ніж подібний курс, для прикладу, в ПАР. Для чого тут порівнювати ціни в Україні чи в штатах?

подібні курси в УКУ зазвичай саме з штатів, разом з викладачами

Ціни на хороші освітні послуги в Україні досить високі. Хороша, але не найдорожча приватна середня школа в Києві — 200К на рік, не враховуючи канікул, факультативів і т.д. У Франику — 90К на рік. Є попит на якісну освіту, і ціни відповідають цьому попиту

А потім заходимо на міжнародний рейтинг ВУЗів наприклад cwur.org/2023.php
і якось там небачимо нікого навіть в топ 1000

А потім заходимо на міжнародний рейтинг ВУЗів наприклад cwur.org/2023.php

А ще почитаємо методологію і медитуємо над тим чим поняття ВНЗ відрізняється від «університет» (підказка: які бакалаврські програми є в Institute of Mathematics of the National Academy of Sciences of Ukraine?)

Нічого, Федорів прийде — порядок наведе))) Треба трошки почекати

За яким напрямом вчилися/вчаться...HR/Recruiter, Marketing

І знов робітники, які НЕ МАЮТЬ ЖОДНОГО ВІДНОШЕННЯ ДО IT спотворюють статистику. Редакція DOU, поясніть свою позицію. Навіщо ви це робите? Чого б тоді не включити в статистику прибиральниць або охорону?

Редакція DOU, поясніть свою позицію. Навіщо ви це робите?

Пояснюю:
Твоя не задавати дурні питання і дивитись реклама. Їхня отримувати бабло.

ДОУ — це медіа проект, там метрика — перегляди (а не якість контенту).

P.S. Щодо якості, то аналітика в цій статті навіть є, це явний прогрес порівняно з попереднім контентом.

Більш цинична людина сказала б що писати дурні коментарі — це основа того, щоб ДОУ отримував бабло.

Чекайте, а розробник баз даних це хіба розробник? В мої часи розробник були тільки ті, хто пишуть на ассемблері або хоча б контрібʼютять у linux kernel. Усі ці recruiting, marketing, db developer..видумали гіпстери.

Ну докотилися. Це вже відповідь троля, а не власника сайту розробників п\з. Ви хотіли мене принизити — ви себе принижуєте такою відповіддю.
Якщо ви не тролите, а дійсно не знаєте, то так — я пишу програмний код на процедурних мовах, і це займає не менше 80% мого робочого часу.
А

HR/Recruiter, Marketing

вони в компанії будь якої галузі будуть одним й тим самим займатися (наймати потрібних працівників та продавати).

Так а нічого, що розробник баз даних теж може працювати не в ІТ компанії, а в ІТ департаменті якої-завгодно неІТ компанії?

Під фразою «ІТ галузь» мають на увазі сукупність робітників ІТ департаментів неІТ компаній і всіх робітників ІТ компаній.

Рекрутинг, менеджмент, маркетинг, якщо це ІТ рекрутинг, ІТ менеджмент, ІТ маркетинг, то це теж ІТ.

Рекрутинг, менеджмент, маркетинг, якщо це ІТ рекрутинг, ІТ менеджмент, ІТ маркетинг, то це теж ІТ.
Чого б тоді не включити в статистику прибиральниць або охорону

А ще чомусь забувають про бухгалтерів і офіс-менеджерів.
Програміст в агрохолдингу не стає аграрієм, в робота в будівельній компанії не робить з вас будівельника.

В контексті даного опитування, такий «широкий контекст» заважає аналізу:

НТУУ «КПІ ім. І. Сікорського»
$3000
НаУКМА
$2650

У припущенні, що розподіл по спеціальностям однаковий у КПІ та Могилянки, можемо зробити висновок, що освіта (хард+софт скіли) в Могилянці гірша.
Якщо ж виявиться, що в КПІ більше технічних спеціалістів, які отримують в середньому вищі ЗП, а в Могилянці — ІТ ХР, ІТ бухгалтерів, ІТ маркетологів, то вже не так однозначно, що Могилянка гірше.

Програміст в агрохолдингу стає програмістом-аграрієм.

Програмістом за діяльністю. Аграрієм за доменом.
Так само як рекрутер залишається рекрутером за діяльністю. Але ІТвцем за доменом.

Програміст в агрохолдингу стає програмістом-аграрієм.

Програмістом за діяльністю. Аграрієм за доменом.
Так само як рекрутер залишається рекрутером за діяльністю. Але ІТвцем за доменом.

1) Проблема з моделлю:
1.1) Як в ващу модель вписуються програмісти-медики, програмісти-банкіри і тд? Що ви очікуєте від програміста-медика?
1.2) Треба прибирати з ІТ датасайнтистів. Бо для них пайтони і тд — це просто інструмент, так само як і для бухгалтера ексель, а домен у них теж фінанси, медицина і тд. Вам доведеться вводити 3-й атрибут окрім діяльності і домену.
1.3) ІТ маркетологи теж не вписуються в модель, бо за вашої класифікацією, вони можливі лише у продуктових компаніях, які розробляють софт для ІТшників (інакше це будуть щось по типу маркетологи-медики і тд)
1.4) Ви не адресували ІТ прибиральниць та ІТ охоронців
2) Ви не адресували проблему викривленням даних в статті. Чи зафікусиємо, що Могилянка — відстійна освіта? :)

Почну з кінця.
Викривлення даних — що саме малось на увазі?
Невдала вибірка?
Умисно викривлені результати редакцією?

Чи відстійна освіта і Могилянці.. я сам там не вчився, стверджувати не буду. Але маю знайому саме програмістку хто дуже добре відгукувалась.

Далі
ІТ прибиральниць і ІТ охоронців не врахував, бо їм абсолютно всеодно що за люди в офісі сидять перед ноутбуками.
Навідміну від маркетологів, продавців і менеджерів, прибиральникам і охоронцям не важливо розбиратись в ІТ особливостях.

Щодо маркетологів.
Якщощо, програмістів здають в оренду в кінцевому результаті продуктам, з тим же успіхом можна здавати в оренду й маркетологів. Не бачу принципової різниці.

Щодо датасаєнтистів. І питання перед тим.
В моєму розумінні — ІТ, це галузь інформаційних технологій. І ІТвцем себе може називати кожен, хто потребує занурення в специфіку ІТ. Медиком кожен, хто потребує занурення в медицину. І так далі.

В кожній галузі є свої посади: програміст, хірург, дослідник і так далі. Деякі посади виглядають більш спеціалізованими, деякі менше.
Але, буває дослідник в ІТ, буває дослідник в медицині і так далі.
Це ок, коли одна й та ж сама посада дотична до двох галузей.
І я вважаю, що це ок, коли людина може тусити і в ІТ спільноті, і HR спільноті.
Мені здається це буде надто вузько зводити все ІТ до програмістів.

Почну з кінця.
Викривлення даних — що саме малось на увазі?
НТУУ «КПІ ім. І. Сікорського»
$3000
НаУКМА
$2650
У припущенні, що розподіл по спеціальностям однаковий у КПІ та Могилянки, можемо зробити висновок, що освіта (хард+софт скіли) в Могилянці гірша.
Якщо ж виявиться, що в КПІ більше технічних спеціалістів, які отримують в середньому вищі ЗП, а в Могилянці — ІТ ХР, ІТ бухгалтерів, ІТ маркетологів, то вже не так однозначно, що Могилянка гірше.

---

Навідміну від маркетологів, продавців і менеджерів, прибиральникам і охоронцям не важливо розбиратись в ІТ особливостях.

Тобто ви взагалі не в темі того чим займаються «маркетологів, продавців і менеджерів».
На сейлс та маркетинг позиції часто приходять люди зовсім не з ІТ (з автодилерів чи Торчин наприклад). Менеджмент так само, техніки ІТ проектного менеджменту зібрані армії, виробництва і тд.
Щодо ХР, то в одну авіаційну компанію програмістів наймали ті самі рекрутери, що і авіаконструкторів чи пілотів (підозрюю випробувальників)

Те, що люди приходять в ІТ не з ІТ, не доказує того, що тим людям не доводиться вивчати ІТ специфіку.

Щодо рекрутерів, це пошуковому боту треба лише назви. Рекрутеру має відібрати кандидатів для подальших етапів. Там набагато більше нюансів, чим просто ключові слова.

Вибачте, але на даному етапі мені здається проблеми з уявленням про роботу нетехнічних ІТ робітників, маєте ви

Щодо рекрутерів, це пошуковому боту треба лише назви. Рекрутеру має відібрати кандидатів для подальших етапів. Там набагато більше нюансів, чим просто ключові слова.

Наступний факт, показує, що ви не праві:

Щодо ХР, то в одну авіаційну компанію програмістів наймали ті самі рекрутери, що і авіаконструкторів чи пілотів (підозрюю випробувальників)

---

Вибачте, але на даному етапі мені здається проблеми з уявленням про роботу нетехнічних ІТ робітників, маєте ви

Не вибачаю, бо ви не підтверджуєте ваші твардження жодними аргументами окрім ваших оцінок та віри в свою правоту. Ви проігнорували конт приклади до ваших тверджень, наприклад, вище про ХР.
Висер про «не доказує» теж смішний, бо ви не знаєте ситуації про яку я говорив і при тому їх відкидаєте, бо вони для вас не зручні. У випадку з Торчином людина (маркетолог, що змінив сферу) мені явно сказала, що «принципової різниці між софтом і кетчупом немає».
Як бонус, ви ще й не можете вписати в вашу модель зазначені вище зазначені проблеми.

Я навів аргументи, але ви в міру своєї впертості не вважаєте їх аргументами.

Заходити в самі глибини, писати вам тут книгу про в чому різниця ІТ рекрутингу від аграрного рекрутингу, я не збираюсь.

Можете не вибачати :)
Але й займатися демагогією я з вами бажання не маю

Але й займатися демагогією я з вами бажання не маю

Забили слово «більше», бо те що ви писали якраз і є демагогією. Наприклад:

Я навів аргументи, але ви в міру своєї впертості не вважаєте їх аргументами.
ви не підтверджуєте ваші твардження жодними аргументами окрім ваших оцінок та віри в свою правоту

---

Заходити в самі глибини, писати вам тут книгу про в чому різниця ІТ рекрутингу від аграрного рекрутингу, я не збираюсь.

А тут не треба книга, принципова різниця у відсотку кваліфікованої і некваліфікованої робочої сили, що потрібні :)

Ви бачите різницю між вивчати ІТ специфіку і здобувати IT освіту як фундамент для подальшої професійної діяльності? Як на мене вона дуже суттєва. Технічні працівники також вивчають специфіку кожного разу, коли приходять в нову компанію, чи навіть в новий проект.

Щодо HR/Recruiter — вони просто шукають робітників с певними навичками і досвідом. Так, для кожної галузі набір навичок різний, але рекрутеру достатьньо знати лише їх назви, не більше. Ніяких знань з IT сфери їм не потрібно.
Те ж саме Marketing. Вони просто продають товар з певними характеристиками. Так, у програмного продукту і наприклад у побутової техніки перелік характеристик різний. Але продавцю ніяких знань з IT сфери знати не потрібно. Від буде просувати товар, вказуючи переваги, які йому в свою чергу вказали розробники, чи власник продукту.
А офіс менеджеру взагалі нічого специфічного зі сфери IT не потрібно знати, в багатьох випадках навіть термінів

Порівнювати рекрутерів з прибиральніцями не принизливо, чи не так? Не бачу чим це відрізняється від розробника на pl/sql. Й ті й ті працюють в айті, це рейтинг вишів для айті.

Порівнювати рекрутерів з прибиральніцями не принизливо, чи не так?

А оце вже трохи інша проблема:
Фантазія, що ІТшники чимось «елітарніші» за когось іншого.

Немає нічого принизливого в тому, щоб працювати прибиральником, чи ХР, чи бухгалтером, (чи навіть КуА або Фронтендером :) ).
Звісно для 23-річних чуваків, які спіймали зірку, бо у них ЗП х10 до середньої по країні — це зрозуміла реакція. Чому таке пише чувак, який в темі ІТ вже років 15-20, мені не ясно.

Max, щоб не сперечатись, може краще опитування проведете — чи мають recruiting, marketing включатись в статистику по IT, або працівники якої спеціалізації мають включатися в статистику. Вже писав в іншому топіку, повторю — я аж ніяк не хочу нікого образити, я дійсно так вважаю, що recruiting, marketing, офіс менеджери не мають враховуватися в статистиці по IT, хіба що окремо нарівні з іншим обслуговуючим персоналом.

Добре, домовились. Це ж не проблема цього опитування — якщо ви відкриєте зарплатну статистику або інши рейтинги там так само є і рекрутинг і менеджери і тд. Можливість фільтрувати за категорією або щось подібне могло б цю проблему вирішити.

І до речі :) З точки зору аутсорсінг-компанії це скоріше програмісти є «обслуговуючий персонал», а рекрутери якраз генерують гроші.

Так, можливість задати фільтр окремо по технічним і нетехнічним працівникам В УСІХ статистиках, навіть коли є фільтрація за іншими критеріями, було б найкращім рішенням.

В наших опитуваннях трохи більше 10% — нетехнічні фахівці, які працюють в ІТ. В Зимовому ЗП опитуванні технічних фахівців було 88%: 50% розробники, решта — QA, Data Science/ Data Engineering, DevOps, аналітики, РМ та інші. Тому нетехнічні фахівці ніколи не мають вирішального впливу на результати

очікувано в цій статистиці тільки ті виші пролізли, які були відомі «статисту» :) чому не засвітили цифру тих, хто «інший» вуз? статистика, вона така статистика — якщо вся інша на доу робиться рівно так само, то вірити їй не варто...

Щоб ЗВО потрапити до рейтингу, в нас має бути достатньо даних по цьому ЗВО. Для цього треба, щоб його студенти та випусники, які працюють в ІТ, брали участь в наших опитуваннях. Якщо якогось ЗВО нема, то це означає, що (1) або він випускає відносно мало айтівців, або (2) ті айтівці, яких він випускає чомусь не читають ДОУ (другий варіант я вважаю малореальним:))
Але, звісно, можуть бути чудові ІТ-виші, які (поки що) просто не потрапляють в наш рейтинг через невеликий розмір. Цього року, до речі, в рейтингу є кілька нових вишів, які раніше не потрапляли в нього: Одеський НУ, Дніпровська політехніка

УКУ не поспішає на TypeScript переходити.

Порівняно з деякими іншими університетами, які не поспішають з Паскаля переходити, це ще не так погано :)

Чи враховували людей, які працюють за кордоном? В мене половина групи з Каразіна на непоганих місцях за кордоном, і медіана трохи вище 3700 думаю.

Ні, не враховували. Зарплатне опитування включає лише фахівців, які працюють в Україні (або виїхали через війну, але планують повернутися). Але дякую за цікаву ідею на майбутнє

Український католицький університет

о єсус діва марія

Туди просто купа львівських ІТ контор вливають бабки і під себе інтернів ростить. Від того і такі позиції.

— вась тут до нас подаєтсья вася на кодєра знаєш його?
— ну сам я не знаю але вася з вась-вась каже він у них працював наче норм
— о дякую а тестувальників в тебе немає?
— та звільнився тут якраз один вася забирай якщо нада. працював наче норм але противний хоче грошей багато

Короче, столицю 100% пора переносити до, хочаб тимчасово.

і тільки 4% не рекомендують нинішнім абітурієнтам здобувати вищу освіту

Це неймовірно радує, що більшість всяких коментаторів і агітаторів за «курси краще, а не уні» на доу тут — це вибірка з того мізєра

статистику вам у горлянку

Я не те, що б заперечував важливість освіти, але можливо 4% не радячих здобувати вищу освіту — це серед студентів, а ті що на доу агітують проти неї — студентами не були?

На мій погляд, більш показова метрика «коли почали працювати» — лише 9% мали закінчену вищу освіту при 7% почавших працювати до вступу. Це скоріше навпаки, показує що для старту роботи в ІТ освіта не є релевантною, і якщо і стає такою, то вже при досягненні високих позицій, на яких важливий загальний кругозір. Але на цих позиціях буде оцінюватись не освіта зразка 2023, а її стан на 5-10-20 років у минулому, що також потрібно враховувати.

Ааах, то вже я зарізко може

Я більше мав на увазі всяких пропихувачів шкіл типу мейт та підгавкувачів у недавніх срачах 😅

Там якраз посил такий був

Не мав наміру нікого образити )

але ж більшість починають працювати на 3-4 курсі, тобто вже маючи якісь університетські знання.

Сразу видно что религия это наше будущее!

Шкода ВНТУ, але об’єктивно я з нього вийшов з Pre-Intermediate-англійською і навіть не здогадувався, що взагалі можливо нею вільно володіти без профільної лінгвістичної освіти (правда, випуск був у 2007, англійська закінчилась у 2006)...

Ви точно коментуєте про приватний сектор і про ІТ зокрема? Бо те, що ви описуєте більше схоже на спробу влаштування в державний сектор.

Ольга, судячи з профілю, бухгалтер, можливо в її сфері така ситуація.
Хоча я, чесно кажучи, першу половину її коментаря не зрозумів, забракло присудків.

забракло присудків

Спробуйте прочитати як хайку, нормально виходить

Треба було враховувати кількість студентів у вишах та хто взагалі працює по спеціальності після закінчення з университету. В КПИ кількість студентів така що перевищює кількість студентів лідерів рейтингу разом узятих.

В візуалізаціях є цей показник —

Частка випускників

. Але вирішили його не враховувати при рейтингуванні, бо сам по собі розмір університету не обов’язково означає, що там дають хорошу освіту

А чому ви не питали роботодавців \ керівників наскільки вони задоволені рівнем підготовки випускників різних ВНЗ? IMHO, це більш об’єктивний критерій ніж «Рекомендації студентів»

А чому ви не питали роботодавців \ керівників наскільки вони задоволені рівнем підготовки випускників різних ВНЗ?

Бо в ІТ це практично не можливо, роботодавці системно не відслідковують освіту працівників.
Це опитування буде навіть більш суб’єктивним, ніж опитування студентів.

Критерій «Рекомендації студентів» хоча б показує «настрої в майбутньому колективі». В тому ж КПІ давня традиція жалітись на все і ненавидіти прєподів.

КПІ традиційно совковий ВНЗ зі всіма наслідками... Чого тільки стоїть практика вставляти часи по предметах які є просто переіменованими предметам які були вже на іншому курсі. :) А "

вміння вчитися і працювати з інформацією

" це просто погане методичне забеспечення і студент замість того щоб вчити предмет повинен шукати ту інфу або банально списувати у відмінників. Зараз простійше — є GPT, Wikipedia, Google etc. В 1998-2004 то було епічне випробування — встигнути відібрати підручник у бібліотеці, знайти якусь дуже рідку книгу на яку дав посилання препод, КУПИТИ книгу по предмету маркетингу, бо препод її автор та прямим текстом сказав що без книги залік не поставить, простояти часи в черзі до ксерокса бо препод дав тільки один екземпляр методички в паперовому вигляді.... То да працювати з інфой точно навчать.... А! ще були ПЛАТНІ зайняття для студентів які «не встигають». Якщо преподу треба було гроші то невстигало більше студентів.
У списку лише 2 ВНЗ які не мають совкової історії — УКУ та Могілянка. Хоча Могілянка і не має совкової традиції але має афіліацію з деякими державними структурами (багато випускників працювало в Кабміні в різні періоди) і то теж має вплив на рейтинг.

Чого тільки стоїть практика вставляти часи по предметах які є просто переіменованими предметам які були вже на іншому курсі. :) А «

Не розумію про що це. Можете дати більше деталей?

Зараз простійше — є GPT

От тут у мене якраз нещодавній приклад :)
Проблема чатГПТ в тому, що він генерує текст, а не відповідь на питання. Тому на складні питання він буде генерувати бредні.

це просто погане методичне забеспечення

Знову ж приклад з поточного семестру:
2/3-3/4 семестру більшість потоку (не пару абувал, а десь 80-90% потоку) ніх не робили — не ходили на лекції, не здавали лаби, не писали питання в слак (у нас такої доступності викладачів не було). При тому це не 1 предмет, а принаймні 4 (1 з яких веде завкаф).
А зараз просять поблажку (як би так, щоб бали були, а здавати не треба), бо до них дійшло, що вони фізично не витягнуть.
Власне тут «методичним забезпеченням» не виправити. Звісно викладачі можуть вивчити циркові трюки і умовляти студентів щось вчити, бо це ж їм потрібно засвоїти матеріал, що допоможе отримувати 3-10К багзів при середній ЗП по країні 0.4-1К.

Совок — це проблема, але чи не більша проблема — це мотивація студентів. В УКУ та Могилянці, просто студенти вмотивованіші на отримання знань. В тому ж КПІ на деяких кафедрах адміністрація певною мірою захищає від совкових традицій КПІ, але це на рівні кафедра-факультет, а не системний процес.

Не розумію про що це. Можете дати більше деталей?

Все просто, коли преподам треба грошей то треба щоб у них було більше годин яки «читали» студентам. Такий фінт ушами був як у КПІ так і в КНЕУ. Тобто типу є предмет «Філософія» а є «Історія філософії» а якщо сюди додати ще слово «Психологія» то кількість можливих предметів по яких треба здати заліки при чому використовуючи той самий конспек різко збільшується. :)
Або якщо вам дають якусь матиматичну дисциплину, тупо завалюючи голову абстрактними формулами без пояснення що це та навіщо, а пояснення вже дається вже в іншому предметі (з іншою назвою) через 2-3 семестра...

От тут у мене якраз нещодавній приклад :)
Проблема чатГПТ в тому, що він генерує текст, а не відповідь на питання. Тому на складні питання він буде генерувати бредні.

Вчіть англійську та як правильно працювати с GPT, тоді і бреднів не буде... Якось моя одногрупниця попросила подругу зробити їй реферат (план та неформатофаний текст) щоб та потім відредагувала.... Та як було так і надрукувала... Тому в тексті були смайліки, а також примітки типу — «а тут свіжескачана х@ня із інтернету» :-)
Тобто якщо GPT спитати — «напиши мені реферат на тему <тема> на 40 сторінок» і потім не редагувати то вийдуть бредні.

Власне тут «методичним забезпеченням» не виправити. Звісно викладачі можуть вивчити циркові трюки і умовляти студентів щось вчити, бо це ж їм потрібно засвоїти матеріал, що допоможе отримувати 3-10К багзів при середній ЗП по країні 0.4-1К.

Дивись пункт про вісосані з пальця предмети за які веде завкафедри.
Коли казав про «пагане методичне забеспечення» то мав на увазі що
1. Навчальний план не дуже враховує які предмети були вже вивчені. Так наприклад «Фінансове планування» я вивчав на останніх семестрах в КНЕУ, хоча логічно булоб мати ці знання до початку написання диплому... Або в КПІ, у мене викладали теоретичну механіку ще до того як ми вишку здали...
2. Забезпечення навчальними матеріалами. Якщо в КНЕУ було більш-меньш нормально то в КПІ приходилось витрачати кучу часу на пошук та добичу цих матеріалов, бо преподу ліньки зробити конспект лекцій то пошарити зі студентами, він просто давав посилання на книжки, які є десь тільки в Вернадського... А у людей є ще робота...

Совок — це проблема, але чи не більша проблема — це мотивація студентів. В УКУ та Могилянці, просто студенти вмотивованіші на отримання знань. В тому ж КПІ на деяких кафедрах адміністрація певною мірою захищає від совкових традицій КПІ, але це на рівні кафедра-факультет, а не системний процес.

А в УКУ та Могілянку студентів хіба з Марса приймають???

Все просто, коли преподам треба грошей то треба щоб у них було більше годин яки «читали» студентам. Такий фінт ушами був як у КПІ так і в КНЕУ. Тобто типу є предмет «Філософія» а є «Історія філософії»

Так треба вичитати ці години. Якщо це вибірковий курс, то студент може просто не записуватись, якщо задача отримати нові знання, а не оцінку на шару.
Знову ж про таке з профільними предметами я не дуже чув, принаймні серед мого оточення.

1. Навчальний план не дуже враховує які предмети були вже вивчені.
2. Забезпечення навчальними матеріалами.

Це тактична проблема кожної програми, а не вцілому універу. Наприклад зараз завкаф запустив «методичні комісії», щоб покращити програму. Це постійний процес.

А в УКУ та Могілянку студентів хіба з Марса приймають???

Множина та сама, але йдуть більш заряджені. Відповідно менш заряджені йдуть не до них (а куди? — туди де багато місць — КПІ)

Так треба вичитати ці години. Якщо це вибірковий курс, то студент може просто не записуватись, якщо задача отримати нові знання, а не оцінку на шару.
Знову ж про таке з профільними предметами я не дуже чув, принаймні серед мого оточення.

Якби жто вони були вібіркові... Якщо провести з аналогію з медицинською страховкою то це як призначати паціенту непотрібні аналізи та процедури а потім отримувати відшкодування від страхової компанії, тобто шахрайство. А потім ми дивуемося чому студенти КПІ (як референсна модель постсовкового вишу) не рекомендують свій університет. Бо преподу треба часи вичитати...

Це тактична проблема кожної програми, а не вцілому універу. Наприклад зараз завкаф запустив «методичні комісії», щоб покращити програму. Це постійний
процес.

Це було 20 років тому... Я дуже сомніваюсь що КПІ, як один з самих вкликих вишів країни здатен змінитись (в мій час там навчалось 33к студентів) і причина тут чисто єкономічна.
Він залежить від великої кількості контрактників яки оплачують рахунки за ремонт корпусів, єлектрику, воду та зп преподам. Зараз у нас демографічна яма, а далі буде ще гірше. Тому беруть всіх хто вміє читати та писати та здатні оплатити навчання по контракту.
Якось до мене на співбесіду (у 2013 році) пришов студент КПІ який відповів вірно на 2 питання з 4 для джунов Java. Коли я спитав яка вирогідність того що він вибере правильну відповідь на одне з питань, він трохи подумав і відповів — 1/5. (PALMFACE) та Іспанський стид. Коли спитав як він проводить свій день... сказав що рубиться в игри, шариться в фейсбуке та їздить на роліках. Про навчання він не згадав... Коли ми вже прощалися він абсолютно впевнено мене спросив — «а коли на роботу виходити?» Цей вундеркіндер хотів зп $3000 у 2013 році.

Множина та сама, але йдуть більш заряджені. Відповідно менш заряджені йдуть не до них (а куди? — туди де багато місць — КПІ)

Отож...
Виходи — або зробити вищу освіту цілком платною з грантами для талановитих студентів, щоб вони гранти витрачали там де у них буде мабутне і знання або скоротити розміри КПІ

Підтримую. Давно на часі додати більш об’єктивні критерії.

Інакше можна ховати рубрику. Зайшов тільки, щоб це обговорити.

P.S.
Про рівень об’єктивності самопитувальників можна судити хоча б з того, як Україна посіла друге місце з відкриття даних, коли під приводом війни позакривали майже все, і що треба, і чого не треба. Але МінЦифри і наближені ГО в опитувальниках написали, що все зашібісь.

Студенти та випускники зазвичай досить низько оцінюють свій ЗВО.
Водночас зарплати розробників, які вчилися тут, одні з найвищих — зважена за тайтлами медіана у 2022 році становила $3000.

Коротко про різницю між опитуваннями і вимірами :)

В католицькому медіана 3700, так що не така вже й велика

Помоему ХНЕУ на 2-мест это какая-то ерунда.

ХНЕУ завжди на високих місцях, завдяки хорошим відгукам студентів та випускників: в 2018 на 2-му, в 2019 на 4-му.

Их там дрессировали видать, НЛП, а вот эти числа (особенно в круглых скобках) — это что?

$2950
5-8 (36)
56%
10 (133)
8,3
4 (101)

Місце в рейтингу по категорії і кількість опитуваних (в УКУ найменша кількість)

Тоесть

кількість опитуваних

36, 133 и 101 по одному ВУЗу?

Виходить що так, в УКУ написано з поясненням, а саме: Ранг: 1 (19 анкет) / Ранг: 1 (71 анкета) / Ранг: 1 (84 анкети)

Я дуже сомніваюсь що виховування у студентів відчуття «виключності» що впливає на відгуки то гарна практика та й взагалі чи може це бути об’єктивним показником?
Я наприклад мав відгуки від коллеги який жалівся що у практиканта з Католицького «корона на голові» :)

ні, відгуки — це суб’єктивна думка. на них впливають як об’єктивні фактори: стан університету, викладачі, програма і т.д., так і речі типу іміджу, атмосфери вишу, друзів-однокурсників.
але в універі людина проводить 4-6 років свого життя. напевне, краще, коли це приємне місце, яке залишає по собі хороші спогади

Підписатись на коментарі