Потужне менторство, небажані розмови про війну. Історії українських студенток, які потрапили на стажування у швейцарський Google

Цього року шестеро студентів та студенток Українського католицького університету у Львові пройшли відбір та потрапили на стажування в Google. Ми розпитали трьох студенток факультету прикладних наук УКУ — Юлію, Яну та Вікторію — про те, як відбувається стажування в офісі корпорації у швейцарському Цюриху.

«Спочатку ти нічого не кодиш, але натомість в усьому розбираєшся»

Юлія Максим’юк, студентка 3-го курсу УКУ

Цього року я закінчила другий курс Українського католицького університету за спеціальністю «ІТ та бізнес-аналітика». Я родом з Коломиї, що на Івано-Франківщині, для мого містечка стажування в Google — велика подія, як і для університету.

Про стажування в Google я дізналася у виші. Щотижня в УКУ проводять ІТ-зустрічі, на яких розповідають про цікаві можливості для студентів. На одній з них Яна Мулярська та інші студенти УКУ розповіли про свій торішній досвід інтернатури в Google. Я обрала курс Student Training in Engineering Program (STEP) для першо- і другокурсників.

Про підготовку до стажування та етапи відбору

Підготовка до відбору починається зі створення резюме. Над ним справді потрібно попрацювати, а ще краще — знайти вдалий референс, з яким може допомогти співробітник Google. Як варіант пошукати серед українців у компанії на LinkedIn, але мені пощастило, адже співробітник Google тимчасово викладав в УКУ та допоміг з цим.

За кілька днів до Нового року мені написав рекрутер і розповів про наступний етап: два технічних інтерв’ю зі співробітниками компанії для розуміння моєї компетентності та способу мислення. За два-три тижні після інтерв’ю починається найцікавіше — «Tinder-етап» :)

Попередньо я заповнила форму зі своїми вподобаннями та вміннями, пріоритетними локаціями та напрямами роботи. Цю анкету бачать керівники команд, які можуть зацікавитися кандидатурою та запропонувати зідзвонитися. Так само і стажер обирає собі команду за напрямом роботи, локацією та спілкуванням. Свою команду я знайшла з третього разу й так опинилася в Цюриху.

Про умови інтернатури

Стажування в Google оплачуване. Сума залежить від країни, до якої надходять податки, тож у Цюриху зарплата інтернів швейцарська, проте й ціни та податки відповідні. Переїзд у країну та житло Google покриває бонусом на релокейт, крім того, виписують ще один бонус. Ще компанія компенсує важливі для роботи поїздки в транспорті.

Робить усе, щоби працювати та жити тут було комфортно, надає корпоративну техніку та забезпечує їжею, напоями. Однак варто пам’ятати, що гроші з неба не падатимуть.

Про проєкт та роботу

Для свого стажування я обрала невелику Geo-команду на 30 людей. Разом із партнеркою, інтернкою з Румунії, ми розробляємо внутрішній інструмент для симуляції різних точок на планеті. Моя команда потребувала інструмента, який дозволив би робити симуляції для аналізу сервісів Google у різних місцях на Землі. Мені це пояснили так: інструмент, який допоможе зрозуміти, як працює пошук піци в даунтауні Нью-Йорка. На створення проєкту нам дають три місяці, а наприкінці вересня ми презентуємо його керівнику.

У роботі я здебільшого використовую три мови програмування: С++ на бекенді, TypeScript, а також Java для фронтенду. За час навчання в УКУ я вивчила Python та Java, тож, думаю, після стажування в Google моє CV доповнять два нових рядки. Це корисно, але, звісно, важкувато.

Робоче місце Юлії в Google

Перші два тижні стажування у всіх минають однаково: онбординг, під час якого треба ознайомитися з усіма політиками Google та прочитати інструкції. Тож спочатку ти нічого не кодиш, але натомість в усьому розбираєшся. Потім усе залежить від команди та завдань. За вісім годин робочого дня я працюю над проєктом, відвідую зустрічі команди, спілкуюся з менторами (хостом і кохостом). Іноді просто пів години дивлюся на код у пошуках помилки. Крім того, доводиться читати про правила оформлення коду, адже Google має свої стандарти.

Ми з партнеркою повністю відповідаємо за проєкт, а хости раз на тиждень-два дають нам завдання. Вони побудовані у такий спосіб, щоби ми не сильно перетиналися, наприклад, один раз я роблю щось із фронту, а вона з беку, а потім — навпаки. Проєкт повністю на нас, але керівники допомагають. На три місяці ти фактично є повноцінним працівником Google.

Про розмови щодо війни

Тут зазвичай запитують, чи комфортно людям говорити про політику. Мене часто питають про те, що відбувається в Україні. Я розповідаю, однак відкрито говорити про політику можна не завжди. У компанії я теж не можу засуджувати росіян за те, що вони росіяни, це проти правил компанії й іноді великий мінус для мене. Однак попри все я намагаюся розповідати про війну якомога більше й казати все як є.

Про Цюрих та Google

В Google всі приязні та легко йдуть на контакт. Тут завжди можна попросити поради та щось перепитати, зовсім не виникає відчуття меншовартості. Попри те, що в Цюриху перебувають чимало інтернів, я зустрічаю їх рідко.

Мені тут дуже подобається, я вважаю, що цей досвід має пережити кожен. Робота всередині великої корпорації неабияк змінює ставлення до неї, ти розумієш, що це відкрита й толерантна спільнота. Якомога більше людей мають спробувати свої сили та пройти стажування за кордоном, а потім повернутися додому. Адже наше покоління створює зміни.

«У перші кілька тижнів перебування здається, що тут усе ідеально»

Яна Мулярська, студентка 4-го курсу УКУ

Цього року я закінчила третій курс Католицького університету за спеціальністю «Комп’ютерні науки», і це моє друге стажування в Google. Торік я обрала для себе курс STEP, а цього року стажуюся за програмою Software Engineering. Вступити на цьогорічну інтернатуру я вирішила одразу, а успішний попередній досвід спростив етапи відбору. Цього разу я не мала жодного інтерв’ю, в Google просто оцінювали мою попередню роботу.

Про проєкт та умови стажування

Цього року я стажуюся за програмою Software Engineering і працюю з командою YouTube. Ми боремося з аб’юзом серед людей, які створюють контент. Мені неймовірно цікаво, я дуже хотіла працювати з YouTube, і нарешті зірки зійшлися. По-перше, торік я займалася рекламою відеохостингу, тож мені сподобалася спільнота. По-друге, це робота з Machine Learning, яке мені імпонує. По-третє, це важлива соціальна мета і свобода дій.

Зараз я здебільшого пишу на Python, але знаю багато мов програмування: використовувала С++, Java, R, JavaScript. Легше спитати, з чим не працювала. Однак моя робота — це не лише кодинг, а й ресерч. Я багато читаю, аналізую, виокремлюю певні риси даних і, звичайно, програмую, куди ж без цього. Цього року я більше залучена до Machine Learning: займаюся аналізом та дослідженням даних й інтеграцією їх у моделі.

У моїй команді я єдиний інтерн і сама відповідаю за частину проєкту. Звісно, є менеджер, з яким можна разом обговорювати питання. У мене класна команда, тут відкриті люди з різних куточків світу, які привносять свої ідеї та звички.

Про Google та Цюрих

Google стажерів всіляко підтримує та пропонує обладнання. Інтернам надають ноутбуки, навушники. Я впевнена, що компанія готова зробити все, щоб співробітники почувалися комфортно й мали всі ресурси для продуктивної роботи.

У Цюриху розташований один з найбільших офісів компанії у Європі, коли заходиш сюди, одразу розумієш: це офіс Google. Тут гарно та комфортно. Швейцарія — це теж вау! У перші кілька тижнів перебування здається, що тут усе ідеально. Кожен будинок красивий, на вулицях немає сміття. Усе «вилизано». Але, звісно, всюди є недоліки, наприклад, тут дуже дорого — від цін на проїзд до житла. Крім того, ментальність швейцарців дуже відрізняється від нашої, а національна ідентичність радше відчувається на регіональному рівні, ніж на національному. До цього теж довелося звикати. Рівень життя тут дуже високий, логістика добре розвинена, тож подорожувати країною легко.

Про комунікацію щодо війни

З друзями та знайомими ми часто говоримо про війну. Люди розуміють, що відбувається в Україні. Я певна, що всі хочуть запитати про те, як я почуваюся та чи в безпеці мої рідні. Однак не всі наважуються, адже не знають, чи готова я говорити. А я хочу цим ділитися. Я розповідаю про те, що відбувається, й жодного разу не стикалася з негативним ставленням до України.

Про плани

Після інтернатури наприкінці вересня я повернуся в Україну та закінчу університет. Не знаю, що буде за рік. Я розглядаю можливість працевлаштуватися в Google, дуже цього хочу. Де б я не була, хочу створювати цінність для України. Це одна з моїх найбільших мрій — приносити користь країні. Здається, я вже це роблю своїм навчанням.

«В Google складно говорити про війну»

Вікторія Максим’юк, студентка 3-го курсу УКУ

Цього року я закінчила другий курс УКУ й, коли подавалась в Google, не була впевнена у своїх силах, адже на потоці є значно розумніші люди. Однак віра в себе й старанна робота дуже допомагає.

Я взагалі не знала, що восени починається подача на інтернатуру в Google, але серед моїх одногрупників це була хайпова історія. Я заради цікавості надіслала заявку, забула про це, й перед Новим роком мені відписали, що я пройшла. Як не дивно, найдовшим та найскладнішим виявилося оформлення візи в умовах війни.

Про проєкт

Я обрала третій із запропонованих проєктів, перших два відхилила. Тепер працюю в команді, яка бореться з аб’юзом акаунтів у Google. Його проявів безліч, але найлегший приклад — hate comments (гейтерські коментарі), які нікому в мережі не потрібні. Ми намагаємося убезпечити наших користувачів та продукти від аб’юзу. Конкретно я працюю над інструментом візуалізації, аби зробити процес швидшим та інформативнішим для дата-аналітиків. Він має значно покращити роботу команди, якщо все вдасться.

Це цікава тема, крім того, є змога пройти весь процес створення проєкту — від ідеї до розроблення. Під час роботи здебільшого доводиться мати справу з Python та SQL, але загалом я можу вивчити будь-яку мову програмування, якщо завдання мотивує і є вдосталь часу.

Про культуру фідбеків та робочі процеси

Мені подобається, що робочий день у Google залежить від моїх планів. Мене ніхто не змушує приходити в офіс у конкретний час, головне — виконувати свою роботу. Початок інтернатури приблизно однаковий для всіх: насамперед треба ознайомитися з Google та його цілями, влитися в атмосферу та вивчити все, як вести робоче листування та оформлювати код згідно з гайдлайнами. Далі — робота за графіком. Поруч завжди є хости, які в усьому допоможуть.

Їхня робота — допомагати нам, тож у будь-який момент можна підійти, попросити поради й поставити запитання. Тут усі відкриті й доброзичливі, ти ніколи не будеш засуджений через те, що чогось не знаєш.

В офісі Google у Цюриху

Про війну

В Google складно говорити про війну. Тут, як і в кожній міжнародній компанії, є свої цінності, одна з яких — люди рівні, ми не судимо їх за національністю, расою, віросповіданням тощо. Це створено для комфорту кожного працівника, тому я не можу погано підсвічувати країну-агресора. Однак я порушую ці теми в приватних розмовах. Я знаю, що Google підтримує Україну, тут є багато груп, які збирають на допомогу ЗСУ. Як тут іноді кажуть: «Росіяни в Google — не ті росіяни». У мене інша думка: росіяни — це росіяни.

Про Google та Швейцарію

Я досі пам’ятаю, як уперше зайшла до офісу Google. Тут усе зроблено для працівників, і ти можеш не перейматись, що щось закінчиться чи зламається. Всюди є мапи та покажчики, тож заблукати неможливо, навіть попри розміри будівель. Крім того, усе важливе є на сайті.

Мені подобається, що кожна будівля й поверх — особливі. Наприклад, на нашому поверсі кожна кімната присвячена певному місцю у Швейцарії. Я ще багато чого не відвідала й не спробувала, однак тут так комфортно, що іноді не хочеться йти додому. Сидиш на робочому місці приємно шокована.

Швейцарія дуже гарна країна. Раніше я чула, що вона не цікава для молоді, однак я з цим не згодна. Тут безпечно, ти всьому довіряєш. До того ж у країні зручна транспортна система. Куди не глянеш — гори, озера, всюди красиво. Я завжди хотіла відвідати Швейцарію, тож рада, що нарешті сюди потрапила.

Але додому все одно дуже хочу. Мама щодня надсилає фото моїх котів та собак, я сумую. Університет кидати не збираюсь, хочу здобути в ньому освіту. Після інтернатури я повернуся, а далі, можливо, знову подамся на стажування, але на програму Software Engineering. Якщо все вийде, залюбки знову сюди приїду.

Все про українське ІТ в Телеграмі — підписуйтеся на канал редакції DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось15
До обраногоВ обраному2
LinkedIn



11 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Дякую! Впевнений, що за вашими буденними словами про стажування стоїть не мало праці, зусиль і знань.

Я знаю, що Google підтримує Україну

Ага, підтримує з усіх сил. Весь світ в захваті від їх підтримки.
imgur.com/a/YqJDObr

Ох же ж ці любителі зради 😄 Якщо трішечки полистати карту, то можна побачити, що кордони країн позначаються суцільною лінією, а не пунктиром. Нагадую, в складі України Крим є автономною республікою. І до речі, Косово відмічено таким само пунктиром.
Якщо ж відкрити реально Google Maps, то в районі моста там є морський кордон. Такий само, як між Данією і Швецією, наприклад. Тому що суходолу там немає.
І так, прямо на твоєму скріншоті читаємо: «Crimea is internationally recognised as part of Ukraine».

Я в курсі про міжнародні визнані та не визнані кордони. То питання таке — де ж цей міжнародно визнаний кордон між Україною та рашкою на скіншоті? Хоч якою лінією?
Відповідь — його там немає, навіть пунктиром. Я це відмітив маркером. Так, у гугла не всі кордони по воді відмічені однаково, але такі відмітки є, до речі саме з рашкою — Кенігсберг відмічено. Естонія-рашка відмічено, прямо по воді. Ізраїль-Йорданія також відмічено по воді, і визнані частини і спірні частини. Все є. Тільки з Кримом немає, щоб не злити багатого параноїка.

Потім про опис, так він є. Але гугл завжди пише під містом його приналежність, але не в цьому випадку. Кримські міста ниби «нічийні» з його точки зору. До речі окупований Тирасполь на карті відмічено як Молдова, наприклад.

Це звісно мінорні дойобки, але в цілому вважати що мегакорпорація когось там «підтримує» трохи смішно. Так може, трохи піаряться коли їм вигідно та й усе. Або взагалі не паряться цим, як от Гугл.

Заради інтересу відкрив у себе гугл-карти, то побачив тонку пунктирну межу між Кримом та Херсонщиною, як і між будь-якими областями України: pasteboard.co/x4xVncTE9Xye.png. Інших «WTF» з Вашого скриншота теж не помітив. Припускаю, що Ви дивилися з-за кордону або через ВПН, чи вибрали інший регіон, чи ще щось. Але погоджуюся, що Гугл — максимально прагматична контора з подвійними стандартами, яка навряд чи має власні принципи, зате завжди і всюди дбає про власне поширення, повністю підлаштовуючись під місцеві законодавства та пріоритети: читав раніше, що при перегляді з рашки Крим відображається як частина рашки, з України — звісно як частина України, з інших країн — ще якось по-іншому.

його там немає, навіть пунктиром.

pasteboard.co/OPzpxHGFZBnt.png
Для порівняння, Данія — Швеція: pasteboard.co/yqPRsNXQYg3p.png

На наведених Вами скріншотах паромні переправи, а не кордони. Якщо приблизити сильніше, то можна побачити навіть назву: Варна, BG — Кавказ, RU

Та воно без різниці, в принципі. В будь-якому разі, ніхто не кричить, що Гугл вважає Данію частиною Швеції, тому що кордон не намалювали на мості.

Так, Гугл просто не показує кордони між державами, які проходять по морю.

Наскільки я бачу, то на Гугл Картах не зображають морські кордони між державами. Тільки ті, які проходять по більш-менш закритих водоймах типу згадуваних Вами Віслинської і Куршської заток (Кенінгсберг), Псково-Чудського озера (Росія-Естонія) чи Мертвого моря (Ізраїль-Йорданія). Навіть є кордони, коли більше двох країн ділять водойму (напр. озера Вікторія чи Танганьїка). Натомість, ніяк не позначено не тільки морський кордон між Україною і Росією (Керченська протока), але й кордони між Данією і Швецією (Ересуннська протока), Грецією і Албанією (острів Корфу), Росією і Естонією (острів Гогланд та менші острови поблизу).
Тому ця претензія до Гугла безпідставна.

В світлі біля 10 таких спірних територій і всі виробники карт їх показують персоналізовано. так, як хоче та сторона, яка дивиться карту. І слухняно виконують побажання диктаторів, щоб не втратити ринок. Так, що Гугл тут не єдиний такий.

Підписатись на коментарі