Чоловікам до 22 років дозволили виїжджати з України. Як це впливає на IT-університети та компанії

26 серпня Кабмін дозволив виїжджати за кордон чоловікам до 22 років включно. За перший тиждень дії постанови до Польщі приїхали понад 10 тисяч українців цієї вікової категорії. За даними червневого опитування DOU, 52% серед айтівців до 25 років планують виїжджати за кордон.

Водночас у НБУ заявляють, що попри законодавчі зміни очікується спад міграції. Цього року прогнозують виїзд близько 200 тисяч українців проти 500 тисяч торік.

Ми розпитали IT-університети про їхнє ставлення до цього нововведення та очікування щодо кількості вступників після дозволу на виїзд. А також дізналися у компаній про відплив джуніорів і кадровий голод.

🤔 Чи готуються виші до зменшення кількості вступників

Цьогоріч на IT-спеціальності зарахували 23,3 тисячі першокурсників — на 7% менше, ніж торік. На бюджет потрапили близько 12,4 тисячі студентів, що майже відповідає торішньому рівню.

Втім загальна динаміка свідчить, що цього року вступників стало менше через меншу кількість випускників шкіл (166,8 тис. проти 198 тис. у 2023 році).

У МОН зазначають, що зменшення абітурієнтів пов’язане з міграцією молоді за кордон. Але додають, що дозвіл виїжджати чоловікам до 22 років позитивно вплине на вступну кампанію наступного року.

Схожої думки й представники вишів, з якими ми поспілкувалися. Вони не очікують, що виїзд молоді спричинить масовий відплив потенційних вступників, натомість вмотивує повертатися тих, хто виїхав до 18 років. Наприклад, у СумДУ переконані, що дозвіл на виїзд дозволить втримати абітурієнтів в Україні.

«Зникне ажіотаж навколо терміново „вивезення“ юнаків за кордон до досягнення ними 18 років. Абітурієнти та їхні батьки зможуть більш виважено ухвалювати рішення про вступ, не під тиском часових обмежень», — ділиться заступник декана з міжнародної роботи СумДУ Тарас Лютий.

У Львівській політехніці та Київському авіаційному інституті висловлюють схожу позицію:

«В КАІ відплив студентів з моменту ухвалення постанови — у межах стандартних показників. Для магістрів це щороку близько 1%. Тому ми розглядаємо постанову як додатковий шанс утримати молодь, а не як ризик її втратити», — каже президентка КАІ Ксенія Семенова.

Вступники КАІ. Фото з фейсбуку

В інших університетах прогнозують, що абітурієнти виїжджатимуть помірно. Декан факультету електроніки та інформаційних технологій СумДУ Юрій Волк вважає, що відплив становитиме 10-15% від звичної кількості. Однак йдеться не про втрату студентів, а про перехід на онлайн-навчання:

«Студенти продовжуватимуть навчання за кордоном, і такий відсоток студентів, які навчаються дистанційно з інших країн, у нас уже є», — каже Волк.

Проректор з міжнародної діяльності KSE Костянтин Кириченко закликає не бити на сполох через виїзд молоді за кордон. На його думку, минуло замало часу від ухвалення постанови, щоб оцінювати ситуацію:

«Цього року близько 40% першокурсників (з 952 вступників) — хлопці, і я не бачу ризику масового виїзду. Серед випускників шкіл лише близько 20% виїхали за кордон — це менше, ніж могло бути. Тому серед першокурсників проблем я не бачу: усі вони могли виїхати, але свідомо вирішили залишитися. Щодо студентів до 22 років на старших курсах ситуація менш прогнозована. Це інша категорія: ті, хто раніше не виїхав з різних причин, можливо, тепер матимуть таку можливість».

Він додає, що в KSE у 2025 році частка хлопців серед вступників суттєво не змінилася. На бакалавраті вона другий рік поспіль тримається на рівні 40%. А от серед магістрів відбувся спад — з 64% у 2024 році до 55% цьогоріч. У результаті загальна кількість чоловіків серед усіх вступників знизилася до 47% проти 55% у 2022 році. Тобто різкого відтоку студентів-чоловіків не сталося, зміни більш помітні лише на магістратурі.

Студенти СумДУ. Фото з фейсбуку

Ксенія Семенова додає, що наближення невиїзного віку досі було головною причиною виїзду старшокласників за кордон після школи.

«Постанова КМУ зможе дати цим дітям більше часу на розумний, зважений вибір освітнього закладу. Зараз рішення покинути країну продиктовано відчуттям того, що скоро шансу виїхати не буде. Цей ризик зникає — відповідно, хлопці залишатимуться в Україні та вступатимуть в українські університети», — пояснює президентка КАІ.

Крім того, вона не бачить ризиків для IT-спеціальностей. Факультет комп’ютерних наук і технологій традиційно залишається одним з найбільш популярних, кажуть у КАІ. Цьогоріч на інформаційні технології подалося 27,7% всіх вступників університету (загальна кількість заявок у виш — 10 111). Ректорка додає: цьогоріч в КАІ прийшло майже порівну хлопців і дівчат.

«Торік було 18% вступників на інформаційні технології. Бачимо зростання, і не маємо підстав очікувати, що через постанову кількість вступників на IT зменшиться», — додає Семенова.

В KSE планують розширювати IT-програми, зокрема створили факультет комп’ютерних наук із програмами з Computer Science, AI, математики та програмної інженерії.

«Цього року саме IT-напрями залучили найбільше нових студентів, і ми плануємо розширювати контингент. Україна традиційно входить у десятку світових лідерів за рівнем ІТ, але тепер зростає попит на складніші технологічні рішення через розвиток defense-tech», — додає Костянтин Кириченко.

Вступники KSE. Фото з фейсбуку

У Житомирському політехнічному університеті теж вважають, що IT-спеціальності залишаться популярними, а студентів бакалаврату навіть побільшає. Водночас очікують, що частина вступників до магістратури виїжджатиме продовжувати навчання за кордоном.

👨‍🎓 Студенти зможуть їздити на обміни й привозити досвід

Нині в університетах відкривають або вже практикують дистанційне навчання для тих, хто перебуває за кордоном. Наприклад, у Житомирському політехнічному дозволяють переводитися на заочну форму студентам, які переїжджатимуть.

Крім того, вишам тепер буде простіше відправляти студентів на міжнародні програми.

«Це буде плюс для нас, оскільки зможемо надсилати більше студентів на програми академічних обмінів», — ділиться ректорка Львівської політехніки Наталія Шаховська.

В СумДУ на IT-факультеті навчаються переважно чоловіки, особливо на магістратурі, каже Юрій Волк. Тепер їх теж залучатимуть до навчань за обміном — досі такої можливості студенти-чоловіки не мали.

Те саме каже Костянтин Кириченко з KSE, де практикують закордонні семестрові програми, літні школи, олімпіади та конференції.

«Торік на семестрові програми поїхали близько десяти студентів, і цього року університет планує продовжувати. Хлопцям дали „зелене світло“, але обміни відбуватимуться за стандартною процедурою, як і раніше. Раніше для виїзду потрібен був спеціальний дозвіл МОН, тепер університетам стало простіше», — пояснює Костянтин.

У КАІ цьогоріч запустили Мюнхенський проєкт — освітню програму з комп’ютерних технологій для українських дітей за кордоном. Діти навчатимуться у змішаному форматі з п’ятьма очними сесіями за кордоном на рік, а в кінці отримають український диплом від Київського авіаційного. Тож до програми зможуть долучатися й ті, хто виїжджає нині.

Мюнхенська програма КАІ. Фото з сайту університету

Ксенія Семенова додає, що основна перевага виїзду — це можливість поїхати на обмін і привезти закордонний досвід. Такі обміни важливі для студентів авіаційних та інженерних спеціальностей:

«Наші студенти вже проходили стажування в Чехії, Данії, Туреччині. Вони повертаються в Україну із сучасними знаннями та практичним досвідом. Так ми зміцнюємо власну наукову школу та робимо внесок у розвиток українських технологій», — ділиться ректорка.

В American University Kyiv теж зазначають, що новий закон не вплинув на бажання студентів залишати навчання чи країну, лише відкрив можливості для міжнародних стажувань:

«Ми очікуємо, що цього року багато хлопців скористаються такими шансами. Це допоможе їм отримати цінний досвід за кордоном і інтегруватися в міжнародне академічне середовище», — пояснюють у факультеті цифрових технологій.

В KSE працює програма Come Back Home для студентів, які повертаються навчатися в Україні. Вони зможуть отримати гранти, які повністю покриють вартість навчання.

«Ми знайшли донорів і скоро оголосимо цю можливість публічно. Цього року ми вже подвоїли кількість студентів, але місця для нових вступників ще є», — каже Костянтин Кириченко.

Наші співрозмовники вважають, що основні ризики для відпливу вступників створюють війна та демографічна криза. Тому додають, що дозвіл на виїзд, навпаки, допоможе повернути в українські виші людей, які виїхали до 18 років.

📉 IT найменше постраждає від виїзду молоді. Думка компаній

Наші співрозмовники з IT-компаній вважають, що виїзд молоді спричинить відплив джуніорів, однак це мало вплине на робочі процеси. Більшість компаній, з якими ми спілкувалися, кажуть, що IT-галузь постраждає найменше завдяки можливості працювати віддалено та високій конкуренції серед джунів.

Частина молодих спеціалістів може обирати іноземних роботодавців, однак компанії не бояться, що це ускладнить найм. Наприклад, у SKELAR давно практикують оплачувані стажування для студентів за кордоном. Нещодавно запустили оплачуване стажування для українських студентів у Польщі, після якого 10 учасників першого потоку отримали роботу в командах за кордоном, ділиться Head of Talent Acquisition у SKELAR Олеся Дзьоба.

Стажування для українських студентів у Польщі. Фото SKELAR

В appflame очікують, що згодом молоді люди частіше обиратимуть інші країни чи локації для життя і роботи. Зараз в appflame близько 19% команди становлять Junior-фахівці.

«У нас уже були випадки, коли після ухвалення закону співробітники та співробітниці вирішили виїхати за кордон. Ми запропонували їм залишатися з нами на ремоуті. Це вимагає більшої уваги до залученості й легалізації співробітників за кордоном, часто збільшує податкове навантаження й ускладнює комунікацію та онбординг, особливо джунів», — пояснює HR Director appflame Оксана Чернікова.

У компанії додають, що за умови стабільності й безпеки частина спеціалістів повернеться. І навіть зараз очікують, що джуніори повертатимуться завдяки змозі вільно пересуватися між країнами.

Вона визнає, що офіційні обміни та стажування можуть створити додаткові можливості для молодих людей, зважаючи, що їм доведеться обирати, працювати на українські чи закордонні компанії:

«Junior-фахівцям доведеться обирати: або шукати можливості за кордоном, де зарплати вищі, але й вакансій стає менше через розвиток ШІ, або залишатися в українських компаніях і працювати дистанційно», — пояснює експертка.

HR директорка YouControl Анна Клименко зазначила, що відплив чоловіків 18-22 років вплине не так на IT-сектор, як на країну загалом. Але водночас може сповільнити виїзд людей до 18 років.

Щодо динаміки найму молодих спеціалістів, Анна Клименко не очікує суттєвих змін.

«Можливо, будуть невеликі зниження, але не глобальні», — пояснила вона.

Серед причин назвала те, що виїжджати з постійною роботою комфортніше психологічно, а також те, що багато компаній уже працюють у віддаленому чи гібридному форматі.

Свою думку щодо виїзду чоловіків висловив і співзасновник «Нової пошти» Володимир Поперешнюк. Він вважає частина молоді справді виїде, особливо ті, кому скоро виповниться 23 роки. Водночас нові правила створюють умови для повернення багатьох студентів: тепер 18—22-річні можуть вільно перетинати кордон у двох напрямках. Найважливіше, за його словами, — це зменшення відпливу 17-річних хлопців, і саме це могло стати головною мотивацією чиновників.

«У „Новій пошті“ за 10 днів у цій віковій категорії звільнилося 170 людей. Але водночас на роботу прийняли 64, тож чистий відплив — 106 осіб», — пояснює Поперешнюк.

Засновник компанії наголошує, що це не критично, адже реальну картину можна буде побачити за місяць-два. Він підсумовує, що конкуренція за працівників тільки зростатиме.

Директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський зазначив, що в Україні нині близько 700 тисяч чоловіків віком 18–22 років, більшість із них — студенти. При цьому на ринку праці працюють лише 200–300 тисяч представників цієї групи.

«Якщо порівняти ці 200-300 тисяч з усім економічно активним населенням (приблизно 13 млн осіб за даними Пенсійного фонду, з яких близько 9 млн офіційно сплачують внески), то частка молодих чоловіків складає лише 2–3%».

Експерт додає, що навіть у разі масового виїзду чоловіків від 18 до 22 років відчутного удару по економіці та ринку праці не буде.

👍ПодобаєтьсяСподобалось3
До обраногоВ обраному0
LinkedIn



67 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.
Якщо порівняти ці 200-300 тисяч з усім економічно активним населенням (приблизно 13 млн осіб за даними Пенсійного фонду, з яких близько 9 млн офіційно сплачують внески), то частка молодих чоловіків складає лише 2–3%

res.cloudinary.com/...​/frckifonktmhgyuwu2ns.jpg

Це експерт часом не хоче розрахунки навести?

Директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський зазначив, що в Україні нині близько 700 тисяч чоловіків віком 18–22 років, більшість із них — студенти. При цьому на ринку праці працюють лише 200–300 тисяч представників цієї групи.
«Якщо порівняти ці 200-300 тисяч з усім економічно активним населенням (приблизно 13 млн осіб за даними Пенсійного фонду, з яких близько 9 млн офіційно сплачують внески), то частка молодих чоловіків складає лише 2–3%».
Експерт додає, що навіть у разі масового виїзду чоловіків від 18 до 22 років відчутного удару по економіці та ринку праці не буде.
Крім того, вона не бачить ризиків для IT-спеціальностей. Факультет комп’ютерних наук і технологій традиційно залишається одним з найбільш популярних,

Цікаво скільки таких самих слів чули в офісах Nokia, Ericsson, Kodak, Blockbuster...)
Світ не змінюється)

В коментарях прям перекличка людей з «контроверсійними поглядами». Кладязь для рекрутерів та hr щоб дізнатись трохи про кандидатів.

«Робота в нашому банку це велика честь»

Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Залишу це тут на згадку про демократичне минуле.

Цікаво, чи буде колись відповідальність за дискримінаційні закони?

В демократіях, з юридичної точки зору, це неможливо. Існує депутатський індемнітет який прямо недопускає можливість такої відповідальності, бо поки закон не прийнятий, невідомо що має бути законно.

Основна відповідальність має бути політична (через волевиявлення виборців) — за депутатів/партії які приймали погані закони не будуть голосувати на наступних виборах, а будуть голосувати за ті, що пропонують їх відмінити чи змінити. Але якщо закон дійсно дискримінаційний, то його мав би скасувати Конституційний Суд (як третя незалежна гілка влади), бо це його основна робота — гарантувати якість і конституційність роботи законодавчої і виконавчої влади. Але в Україні доволі дивна система, коли суддів в КСУ просто назначають президент і парламент, що дозволяє президенту, у якого є монобільшість в парламенті «захопити» і судову гілку влади і по факту нівелювати запобіжник, який мав би гарантувати незалежність гілок влади і узурпувати владу (усі 3 гілки). Це, звичайно, виключно теоретична можливість, якою він не зобовʼязаний користуватись.

Яким би не був закон, поки він закон, він є обовʼязковим до виконання (з правової точки зору). І навіть ті «неправові закони». І юридичної, кримінальної, або адміністративної відповідальності за прийняття «неправових» (поняття, яке, доречі, не має жодного юридичного визначення в українських законах = не існує) як і будь-яких інших, законів не існує. Існує лише політична відповідальність — через чергові вибори.

не має жодного юридичного визначення в українських законах = не існує

На сколько я помню, у нас меджународное законодательство > национального, так что тут тоже есть пространство для манёвров у следующих поколений власти.
За сам факт существования закона — да, ответственности нет, но эта норма нивелирует отмазку «я просто выполнял приказы» и тут уже могут быть нюансы.
Но, скорее всего, проблем и без этого будет столько, что никто этим заниматься не будет.

Яким би не був закон, поки він закон, він є обовʼязковим до виконання (з правової точки зору)

Правовий лікбез: supreme.court.gov.ua/...​e/Rybachuk_2021_07_09.pdf

Частина 4 статті 7
Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт
суперечить Конституції України , суд не застосовує такий закон
чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України
як норми прямої дії.

Все вірно, але ніяк не суперечить тому, що я написав вище. Поки Конституційний Суд України такого висновку не зробив, закон буде дійсний і обовʼязковий до виконання. Як тільки КСУ зробить такий висновок, закон можна вважати «відміненим» і більше не буде вважатися законом.

constitution.in.ua/articles/8

Якщо існує очевидне протиріччя між законом і Конституцією, суд може посилатися безпосередньо на Конституцію, але при цьому він не визнає закон неконституційним, а лише застосовує норму Основного Закону як вищу за юридичною силою.

constitutionalist.com.ua/...​h/?utm_source=chatgpt.com

reyestr.court.gov.ua/Review/123697450

33. Суди не мають застосовувати положення законів, які не відповідають Конституції, незалежно від того, чи визнавалися вони Конституційним Судом України неконституційними, тобто закони, що суперечать Конституції України не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними.

Така позиція була висловлена ще Пленумом Верховного Суду України у постанові № 9 від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»: «Оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй».

Все, далі сам.

Я дійсно про це не знав, але наскільки я розумію з написаного це правило діє лише в контексті судової справи.

Тобто:

— Виконавча влада (поліція, міністерства, податкова) зобов’язана продовжувати виконувати цей закон. У них немає права (на відміну від суду) вирішувати, що конституційно, а що ні.

— Якщо справа дійде до суду, то суд може (а може і ні, на власний розсуд) не прийняти до уваги деякі закони, які суддя вважає їх такими, що протиречать конституції.

Тобто в якомусь сенсі закон все ще «обовʼязковий до виконання», але може бути відмінений (або точніше «не застосований») судом в конкретному випадку для конкретної особи на розсуд судді? Для його остаточної відміни для всіх все ще потрібне рішення КСУ?

Work.ua провели схоже дослідження.

На питання «чи збільшлись у вас кількість звільнень категорії чоловіки 18-22?» 37% роботодавців відповіли так

Повний текст:
— www.work.ua/articles/analytics/3865

З дослідження витікає навіть цікавіша цифра.
37% відповіли «так»
35% «ні, бо не мали таких працівників»
27% «у межах звичайного»
Тобто, серед тих компаній, да взагалі були працівники 18-23, 58% помітили збільшення їх звільнень.

Також з цікавих даних: частка кандидатів у віці 18-22% для чоловіків знизилась з 35–38% до 31%

Така простиня тексту і жодного згадування про те, що без обов’язкової військової підготовки ви будете відраховані (тобто відразу мобілізовані). Замість цього булшіта краще б прибрали бусікі з вулиць. Огидно.

Мобілізують з 25 років. Переважній більшості студентів немає 25 років. Тобто просто відрахують. А якщо врахувати що встувають у 18 чи 19, то взагалі відрахований ще може виїхати

Але ж проблема в тому, що якщо відрахування гарантоване, то втрачає сенс вступати взагалі. Коротше кажучи, чого бажаєшь своїй дитині то і обирай.

Чому саме гарантоване? Можна пройти підготовку, гарно вчитись і не бути відрахованим

Жодної військової підготовки для моїх дітей не буде. Звільняю місце всім бажаючим.

Черговий трюк зловинців при владі. Ці хлопці пройдут ВЛК для виїзду, тобто визнають правомірним озброєне незаконне угрупування тцк. Потім отримають вимогу з’явитися, потім штрафи, заблокування карток та навіть депортацію.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Не певен щодо першокурсників, думаю зарахували їх ще до прийняття закону, а ось пʼятикурсників точно половину недорахуються...

Один родич, якому наступного місяця виповнюється 23, вже в Словаччині, буде пакувати щось на заводі, замість того щоб завершувати вищу освіту (

Наша освіта нічого не варта. Кажу тобі як людина яка закінчила навчання на стаціонарі у 2009 в (КТЕП) Київському технікумі електронних приладів та заочно у 2014 (МНТУ) Міжнародний науково технічний університет у Києві. Це просто витрачений час та гроші. В мене вже досвід роботи близько 10 років веброзробником, та за весь цей час в жодної компанії ці дипломи не були вагомим аргументом, а в деяких випадках навіть
глузували з того що маю вищу спеціалізовану освіту, а заробляю менше ніж деякі люди в яких її немає. Весь досвід та навички програмування що мені довелось здобути це 95% самостійної роботи, все інше це освіта та усілякі курси. Шкодую що коли тільки закінчив навчання та повірив у нашу країну та не виїхав. То яка зараз ситуація в ІТ, та як зараз відносяться до розробників з досвідом, залишає тільки один вибір, брати родину та їхати в інше місце де безпечно та можна працювати в гідних умовах з повагою якщо звістно є така можливість.

Міжнародний науково технічний університет

Вибачте, але ваш університет навіть у Вікі має статтю двома мовами, причому друга то білоруська. Навіть провінційний технічний виш з яким-не-яким ім’ям (я з ВНТУ) краще, ніж приватний ноунейм.

На що вистачало грошей у Батьків туди і відправили мене навчатись. Я їм вдячний і за це.

На що вистачало грошей у Батьків туди і відправили мене навчатись

не знав що зно/вступні екзамени купляються. у моїх взагалі грошей не було, навіть Шаг у свій час би не потягнули...

Що за маячня. Коли я поступав не було ще ЗНО. Були вступні іспити до закладу. Я мав на увазі гроші які Батьки латили за те щоб я міг навчатися, а не хабарі.

хз, нам навпаки платили стипендії. хіба що за гуртожиток та їжу приїзжим батьки сплачували, але ті видатки від вища не сильно різнились

то ж треба вчитися нормально шоб кудись вступити на бюджет

та хз, теж не обовʼязково, мабуть залежить від вища. вистачало щось типу мінімума з української і щось біля мінімума з математики на внутрішній олімпіаді вища. це ще в до-зношні часи

так, + залежить ще від спеціальності, різні прохідні бали на різні спеціальності. Але ті, в кого по всім предметам 4 було — без варіків контракт)

Але ті, в кого по всім предметам 4 було — без варіків контракт)

4 це по якій шкалі? це вступні екзамени чи випускні екзамени, чи табель? бо я щось контекст не ловлю

по 12 бальній. в нас у школі купа народу було які вчились на 4 бали

а, бляха, ого..
не, ну у мене пʼятірка з англійської в атестат пішла через конфлікт з викладчкою/класухою. але середня була десь 9+

Мені назанижали (вісімки і навіть сімки, 57 з 72 з шести предметів) оцінки в ліцеї і я (відносно моєї підготовки) завалив вступний іспит з математики (21 з 30), але при цьому поступив на держамовлення з запасом у 2002 році. Не знаю, про що ти...

Навіть провінційний технічний виш з яким-не-яким ім’ям (я з ВНТУ) краще,

И что, ты работаешь по специальности, и твой диплом принимали ко вниманию за пределами Родины?

и твой диплом принимали ко вниманию за пределами Родины?

У мене у вимогах до позиції в Іспанії значилося «bachelor’s degree in computer science, Engineering, or equivalent experience». І перед офером 3rd party agency робила background check, у рамках якого вони запитували не тільки диплом, а ще й дипломну роботу.
Працюю не за спеціальністю, звісно :)
Тому так, інколи береться до уваги.

Тому так, інколи береться до уваги.

В этой ветке декларируется «лучшесть» дипломов провинциальных «старых» ВУЗов по сравнению с «новыми», никому не известными. В твоём кейсе даже диплом «университета» «Украина» проканал бы ;-)

тим часом я з цим дипломом: *мавпочка проходить повз.джпг*))

Розумію спробу підйобу, але він в молоко, нюанс в тому, що першу роботу я отримав на третьому курсі як студент електроніки, який вміє програмувати і тому зрозуміє залізо, з інтеграцією якого буде працювати. І так вийшло, що я ще до диплому конструктора електроніки знав, що буду займатися не цим. Потім була драма в тому, що я так і не знайшов у собі сили перейти в ембеддед (а хотілося), але за 17 років після того, як мене взяли студентом, мене взяли по суті CTO, по суті за те ж саме — універсально досвідчений програміст із дипломом залізячника. І так, всі, хто зі мною працює в Швейцарії, в курсі, що я магістр електроніки, хоч і не працював у тому ніколи.

Ч.т.д.: университетская специальность и диплом именно ВНТУ вместо неведомой бурсы, никакого влияния на карьерный трек не оказали.
Можешь всё же наочно показать, чем твой диплом ВНТУ лучше за рубежом диплома МНТУ твоего оппонента?

Ти дурачок? Я достатньо відповів по суті питання щодо цінності ОСВІТИ, а ти домахуєшся до цінності ПАПІРЦЯ і вимагаєш якісь ефемерні докази. За своїми власними нікому не зрозумілими правилами можна бавитись із самим собою за надійно зачиненими дверима так, щоб ніхто не бачив, а не бігати до людей домахуватися.

Я не вважаю вищу освіту зайвою, там навчають вчитися, якщо звісно ти вчишся, а не заносиш двічі на рік

закінчити не профільні (по програмуванню) ВНЗ і жалітися що навички програмування довелося здобувати самостійно і ВНЗ нічого не варті...

Якщо ти був би біль уважнішим то, мабуть помітив що я написав «95% самостійної роботи, все інше це освіта та усілякі курси.» Але нащо ті деталі та уважність, особливо в коді))
Чи я помиляюсь?

це не перечить тому, що сказав Vitalii D

Людина вище пише не знаючи яка в мене освіта, натякаючи на те що я закінчив навчальний заклад не пов’язаний з програмуванням, та ще і жаліюсь на щось. Я написав то як є, що освіта в нашій країні нічого не варта. Ви можете мені не вірити, мені все одно насправді, але реальність така, що За 10 років мого досвіду розробником, мої дипломи ніякої добавки до зп не додавали, підвищення було завдяки тільки моєї самостійності та цілеспрямованості, дипломи ніякого відношення до цього не мали. А з ковідом та війною це взагалі все стало непотребом, через те, що всі масово поперли в IT та вже у 2025 році той же бухгалтер, наприклад, або лікар також має досвід у програмуванні та вміє виконувати роботу далеку від того на що вчився у своєму навчальному закладі. Хлопче усі фреймворки такі як Angular, NestJs, Asp.Net Core або бібліотеки, наприклад як RxJS або NgRx, або усілякі принципи та патерни програмування я самостійно вивчав та розбирався. Теж це стосується і мов програмування, тому що ті знання які дали у навчальних закладах для заробітку грошей не достатні. Я на всяк випадок додам скріни своїх дипломів «з не профільних напрямків (з програмування)» як сказала вище людина.
res.cloudinary.com/...​/h4xezijml4d8xvjmzysh.jpg

як Ви можете робити висновок про загальну якість української освіти

Элементарно: если приглашённый европейский специалист ссылается на достаточно свежие результаты европейских, китайских и даже русских научных исследований, но вообще ничего не знает ничего об украинских, — это, ИМХО, весьма красноречиво говорит о качестве украинского высшего образования.

Если учесть, что одной из задач высшего образования является подготовка научных кадров (которые, кстати, должны учить будущие поколения студентов), то это именно о качестве высшего образования.

Понятная аналогия: отечественные программисты неплохо выполняют обычную работу за приемлемый прайс, но вектор развития индустрии задают совсем другие страны. Даже выполнить нестандартную бизнес-задачу, например, промоделировать потоки людей в торговом центре для разных сценариев или хотя бы городской трафик, в некоторых развитых странах смогут, у нас — нет.

Ну или твой же пример с медициной: рутинные давно отлаженные действия у нас делают неплохо, но если что-то чуть выбивающееся из обыденности — надо ехать лечиться за кордон, потому что у нас ни за какие коврижки не смогут.

Добре що у нас все так добре. Звістно навчаємось в крутих вузах та піднімаємо країну. Створюєм АІ та роботів, робимо научні відкриття, лікуєм невиліковане, літаємо в космос, створюємо шедеври в фільмах та музиці, економіку піднімаєм та не відкого не залежим, пенсіонери наші на мерседесах їздять, створюєм світові бренди та багато іншого. Це все добре але мої дітки вже будуть навчатись не в Україні.

усілякі принципи та патерни програмування я самостійно вивчав та розбирався. Теж це стосується і мов програмування

Т.е. сразу после школы ты с точно такой же эффективностью осваивал всё это, как после своей бурсы?

знання які дали у навчальних закладах для заробітку грошей не достатні

Это, как я погляжу, главная проблема нашего высшего образования: то, про что пишешь ты, знания для заработка денег, — это уровень ПТУ, максимум техникума. Задача университета — не прикладные умения, в универе ты должен прокачать самостоятельное получение новых знаний и умений, по возможности, освоив какую-либо базу. Именно поэтому на каждом следующем уровне высшего образования не требуется, за редким исключением, конечно, продолжать обучение по той же специальности, что и на предыдущем.

кордоном, де зарплати вищі, але й вакансій стає менше через розвиток ШІ

наче в Україні вакансій стає більше і ШІ не існує :)

Мало б сенс виправити на «до 23 років», тому що багато питань виникло з цим визначенням «до 22 років включно», яке спочатку розповсюджувала влада — це до 21 років 364 дні чи до 22 років 364 дні. Наприклад ДПСУ, з метою мінімізації непорозумінь, дає на своєму сайті визначення саме «до 23 років» — dpsu.gov.ua/...​lovikiv-vikom-do-23-rokiv

Зазначили у тексті, що до 22 років включно)

Підписатись на коментарі