Чоловікам до 22 років дозволили виїжджати з України. Як це впливає на IT-університети та компанії

26 серпня Кабмін дозволив виїжджати за кордон чоловікам до 22 років включно. За перший тиждень дії постанови до Польщі приїхали понад 10 тисяч українців цієї вікової категорії. За даними червневого опитування DOU, 52% серед айтівців до 25 років планують виїжджати за кордон.

Водночас у НБУ заявляють, що попри законодавчі зміни очікується спад міграції. Цього року прогнозують виїзд близько 200 тисяч українців проти 500 тисяч торік.

Ми розпитали IT-університети про їхнє ставлення до цього нововведення та очікування щодо кількості вступників після дозволу на виїзд. А також дізналися у компаній про відплив джуніорів і кадровий голод.

🤔 Чи готуються виші до зменшення кількості вступників

Цьогоріч на IT-спеціальності зарахували 23,3 тисячі першокурсників — на 7% менше, ніж торік. На бюджет потрапили близько 12,4 тисячі студентів, що майже відповідає торішньому рівню.

Втім загальна динаміка свідчить, що цього року вступників стало менше через меншу кількість випускників шкіл (166,8 тис. проти 198 тис. у 2023 році).

У МОН зазначають, що зменшення абітурієнтів пов’язане з міграцією молоді за кордон. Але додають, що дозвіл виїжджати чоловікам до 22 років позитивно вплине на вступну кампанію наступного року.

Схожої думки й представники вишів, з якими ми поспілкувалися. Вони не очікують, що виїзд молоді спричинить масовий відплив потенційних вступників, натомість вмотивує повертатися тих, хто виїхав до 18 років. Наприклад, у СумДУ переконані, що дозвіл на виїзд дозволить втримати абітурієнтів в Україні.

«Зникне ажіотаж навколо терміново „вивезення“ юнаків за кордон до досягнення ними 18 років. Абітурієнти та їхні батьки зможуть більш виважено ухвалювати рішення про вступ, не під тиском часових обмежень», — ділиться заступник декана з міжнародної роботи СумДУ Тарас Лютий.

У Львівській політехніці та Київському авіаційному інституті висловлюють схожу позицію:

«В КАІ відплив студентів з моменту ухвалення постанови — у межах стандартних показників. Для магістрів це щороку близько 1%. Тому ми розглядаємо постанову як додатковий шанс утримати молодь, а не як ризик її втратити», — каже президентка КАІ Ксенія Семенова.

Вступники КАІ. Фото з фейсбуку

В інших університетах прогнозують, що абітурієнти виїжджатимуть помірно. Декан факультету електроніки та інформаційних технологій СумДУ Юрій Волк вважає, що відплив становитиме 10-15% від звичної кількості. Однак йдеться не про втрату студентів, а про перехід на онлайн-навчання:

«Студенти продовжуватимуть навчання за кордоном, і такий відсоток студентів, які навчаються дистанційно з інших країн, у нас уже є», — каже Волк.

Проректор з міжнародної діяльності KSE Костянтин Кириченко закликає не бити на сполох через виїзд молоді за кордон. На його думку, минуло замало часу від ухвалення постанови, щоб оцінювати ситуацію:

«Цього року близько 40% першокурсників (з 952 вступників) — хлопці, і я не бачу ризику масового виїзду. Серед випускників шкіл лише близько 20% виїхали за кордон — це менше, ніж могло бути. Тому серед першокурсників проблем я не бачу: усі вони могли виїхати, але свідомо вирішили залишитися. Щодо студентів до 22 років на старших курсах ситуація менш прогнозована. Це інша категорія: ті, хто раніше не виїхав з різних причин, можливо, тепер матимуть таку можливість».

Він додає, що в KSE у 2025 році частка хлопців серед вступників суттєво не змінилася. На бакалавраті вона другий рік поспіль тримається на рівні 40%. А от серед магістрів відбувся спад — з 64% у 2024 році до 55% цьогоріч. У результаті загальна кількість чоловіків серед усіх вступників знизилася до 47% проти 55% у 2022 році. Тобто різкого відтоку студентів-чоловіків не сталося, зміни більш помітні лише на магістратурі.

Студенти СумДУ. Фото з фейсбуку

Ксенія Семенова додає, що наближення невиїзного віку досі було головною причиною виїзду старшокласників за кордон після школи.

«Постанова КМУ зможе дати цим дітям більше часу на розумний, зважений вибір освітнього закладу. Зараз рішення покинути країну продиктовано відчуттям того, що скоро шансу виїхати не буде. Цей ризик зникає — відповідно, хлопці залишатимуться в Україні та вступатимуть в українські університети», — пояснює президентка КАІ.

Крім того, вона не бачить ризиків для IT-спеціальностей. Факультет комп’ютерних наук і технологій традиційно залишається одним з найбільш популярних, кажуть у КАІ. Цьогоріч на інформаційні технології подалося 27,7% всіх вступників університету (загальна кількість заявок у виш — 10 111). Ректорка додає: цьогоріч в КАІ прийшло майже порівну хлопців і дівчат.

«Торік було 18% вступників на інформаційні технології. Бачимо зростання, і не маємо підстав очікувати, що через постанову кількість вступників на IT зменшиться», — додає Семенова.

В KSE планують розширювати IT-програми, зокрема створили факультет комп’ютерних наук із програмами з Computer Science, AI, математики та програмної інженерії.

«Цього року саме IT-напрями залучили найбільше нових студентів, і ми плануємо розширювати контингент. Україна традиційно входить у десятку світових лідерів за рівнем ІТ, але тепер зростає попит на складніші технологічні рішення через розвиток defense-tech», — додає Костянтин Кириченко.

Вступники KSE. Фото з фейсбуку

У Житомирському політехнічному університеті теж вважають, що IT-спеціальності залишаться популярними, а студентів бакалаврату навіть побільшає. Водночас очікують, що частина вступників до магістратури виїжджатиме продовжувати навчання за кордоном.

👨‍🎓 Студенти зможуть їздити на обміни й привозити досвід

Нині в університетах відкривають або вже практикують дистанційне навчання для тих, хто перебуває за кордоном. Наприклад, у Житомирському політехнічному дозволяють переводитися на заочну форму студентам, які переїжджатимуть.

Крім того, вишам тепер буде простіше відправляти студентів на міжнародні програми.

«Це буде плюс для нас, оскільки зможемо надсилати більше студентів на програми академічних обмінів», — ділиться ректорка Львівської політехніки Наталія Шаховська.

В СумДУ на IT-факультеті навчаються переважно чоловіки, особливо на магістратурі, каже Юрій Волк. Тепер їх теж залучатимуть до навчань за обміном — досі такої можливості студенти-чоловіки не мали.

Те саме каже Костянтин Кириченко з KSE, де практикують закордонні семестрові програми, літні школи, олімпіади та конференції.

«Торік на семестрові програми поїхали близько десяти студентів, і цього року університет планує продовжувати. Хлопцям дали „зелене світло“, але обміни відбуватимуться за стандартною процедурою, як і раніше. Раніше для виїзду потрібен був спеціальний дозвіл МОН, тепер університетам стало простіше», — пояснює Костянтин.

У КАІ цьогоріч запустили Мюнхенський проєкт — освітню програму з комп’ютерних технологій для українських дітей за кордоном. Діти навчатимуться у змішаному форматі з п’ятьма очними сесіями за кордоном на рік, а в кінці отримають український диплом від Київського авіаційного. Тож до програми зможуть долучатися й ті, хто виїжджає нині.

Мюнхенська програма КАІ. Фото з сайту університету

Ксенія Семенова додає, що основна перевага виїзду — це можливість поїхати на обмін і привезти закордонний досвід. Такі обміни важливі для студентів авіаційних та інженерних спеціальностей:

«Наші студенти вже проходили стажування в Чехії, Данії, Туреччині. Вони повертаються в Україну із сучасними знаннями та практичним досвідом. Так ми зміцнюємо власну наукову школу та робимо внесок у розвиток українських технологій», — ділиться ректорка.

В American University Kyiv теж зазначають, що новий закон не вплинув на бажання студентів залишати навчання чи країну, лише відкрив можливості для міжнародних стажувань:

«Ми очікуємо, що цього року багато хлопців скористаються такими шансами. Це допоможе їм отримати цінний досвід за кордоном і інтегруватися в міжнародне академічне середовище», — пояснюють у факультеті цифрових технологій.

В KSE працює програма Come Back Home для студентів, які повертаються навчатися в Україні. Вони зможуть отримати гранти, які повністю покриють вартість навчання.

«Ми знайшли донорів і скоро оголосимо цю можливість публічно. Цього року ми вже подвоїли кількість студентів, але місця для нових вступників ще є», — каже Костянтин Кириченко.

Наші співрозмовники вважають, що основні ризики для відпливу вступників створюють війна та демографічна криза. Тому додають, що дозвіл на виїзд, навпаки, допоможе повернути в українські виші людей, які виїхали до 18 років.

📉 IT найменше постраждає від виїзду молоді. Думка компаній

Наші співрозмовники з IT-компаній вважають, що виїзд молоді спричинить відплив джуніорів, однак це мало вплине на робочі процеси. Більшість компаній, з якими ми спілкувалися, кажуть, що IT-галузь постраждає найменше завдяки можливості працювати віддалено та високій конкуренції серед джунів.

Частина молодих спеціалістів може обирати іноземних роботодавців, однак компанії не бояться, що це ускладнить найм. Наприклад, у SKELAR давно практикують оплачувані стажування для студентів за кордоном. Нещодавно запустили оплачуване стажування для українських студентів у Польщі, після якого 10 учасників першого потоку отримали роботу в командах за кордоном, ділиться Head of Talent Acquisition у SKELAR Олеся Дзьоба.

Стажування для українських студентів у Польщі. Фото SKELAR

В appflame очікують, що згодом молоді люди частіше обиратимуть інші країни чи локації для життя і роботи. Зараз в appflame близько 19% команди становлять Junior-фахівці.

«У нас уже були випадки, коли після ухвалення закону співробітники та співробітниці вирішили виїхати за кордон. Ми запропонували їм залишатися з нами на ремоуті. Це вимагає більшої уваги до залученості й легалізації співробітників за кордоном, часто збільшує податкове навантаження й ускладнює комунікацію та онбординг, особливо джунів», — пояснює HR Director appflame Оксана Чернікова.

У компанії додають, що за умови стабільності й безпеки частина спеціалістів повернеться. І навіть зараз очікують, що джуніори повертатимуться завдяки змозі вільно пересуватися між країнами.

Вона визнає, що офіційні обміни та стажування можуть створити додаткові можливості для молодих людей, зважаючи, що їм доведеться обирати, працювати на українські чи закордонні компанії:

«Junior-фахівцям доведеться обирати: або шукати можливості за кордоном, де зарплати вищі, але й вакансій стає менше через розвиток ШІ, або залишатися в українських компаніях і працювати дистанційно», — пояснює експертка.

HR директорка YouControl Анна Клименко зазначила, що відплив чоловіків 18-22 років вплине не так на IT-сектор, як на країну загалом. Але водночас може сповільнити виїзд людей до 18 років.

Щодо динаміки найму молодих спеціалістів, Анна Клименко не очікує суттєвих змін.

«Можливо, будуть невеликі зниження, але не глобальні», — пояснила вона.

Серед причин назвала те, що виїжджати з постійною роботою комфортніше психологічно, а також те, що багато компаній уже працюють у віддаленому чи гібридному форматі.

Свою думку щодо виїзду чоловіків висловив і співзасновник «Нової пошти» Володимир Поперешнюк. Він вважає частина молоді справді виїде, особливо ті, кому скоро виповниться 23 роки. Водночас нові правила створюють умови для повернення багатьох студентів: тепер 18—22-річні можуть вільно перетинати кордон у двох напрямках. Найважливіше, за його словами, — це зменшення відпливу 17-річних хлопців, і саме це могло стати головною мотивацією чиновників.

«У „Новій пошті“ за 10 днів у цій віковій категорії звільнилося 170 людей. Але водночас на роботу прийняли 64, тож чистий відплив — 106 осіб», — пояснює Поперешнюк.

Засновник компанії наголошує, що це не критично, адже реальну картину можна буде побачити за місяць-два. Він підсумовує, що конкуренція за працівників тільки зростатиме.

Директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський зазначив, що в Україні нині близько 700 тисяч чоловіків віком 18–22 років, більшість із них — студенти. При цьому на ринку праці працюють лише 200–300 тисяч представників цієї групи.

«Якщо порівняти ці 200-300 тисяч з усім економічно активним населенням (приблизно 13 млн осіб за даними Пенсійного фонду, з яких близько 9 млн офіційно сплачують внески), то частка молодих чоловіків складає лише 2–3%».

Експерт додає, що навіть у разі масового виїзду чоловіків від 18 до 22 років відчутного удару по економіці та ринку праці не буде.